Бердянська ОДПІ повідомляє

11.01.2018, 17:34    просмотров: 262

Бердянська ОДПІ: підсумки деклараційної кампанії - 2017

Кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у 2016 році, тривала з 1 січня по 31 грудня 2017 року. За цей період декларацію про майновий стан і доходи надали 3730 громадян, за місцем реєстрації та обліку у Бердянській ОДПІ та Приморському відділенні.

Як повідомила виконуючий обов’язки начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко, загальна сума задекларованого громадянами доходу в минулому році за 2016 рік складає 125 мільйонів 291 тисячу гривень. Податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить майже 7 мільйонів 887 тисяч гривень. Це на               1 мільйон 392 тисячі гривень більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Сума військового збору до сплати склала майже 1 мільйон 347 тисяч гривень.

Керівник інспекції також зазначила, що у минулому році право на податкову знижку використали 293 громадян, яким підлягає повернення з бюджету 465 тисяч гривень. податку на доходи фізичних осіб.

 

Бердянська ОДПІ: до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 983 мільйонів гривень податків та зборів

Впродовж 2017 року від суб’єктів господарювання, які перебувають на обліку в Бердянській ОДПІ та Приморському відділенні, до бюджетів усіх рівнів надійшло 983,3 мільйонів гривень, що на 285,6 мільйонів гривень більше надходжень аналогічного періоду 2016 року. Про це повідомила виконуючий обов’язки начальника Бердянської ОДПІ  ГУ ДФС у Запорізькій області Анастасія Сергієнко.

 Із загальної суми до держбюджету надійшло 432,4 мільйона гривень, до місцевого бюджету – близько 550,9 мільйонів гривень. При цьому, як зазначила посадовець Бердянської ОДПІ, позитивна динаміка зафіксована як у наповненні державного, так і місцевого бюджетів. У порівнянні з 2016 роком державна казна отримала додатково понад 140,1 мільйона гривень. Місцеві ж скарбниці збагатилися на 145,5 мільйонів гривень.

 Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом року зібрано 417,4 мільйонів гривень. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 165,6 мільйона гривень.

 

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян та запитами на публічну інформацію

З початку року протягом січня - грудня 2017 року до Бердянської ОДПІ надійшло 62 письмових звернень громадян. За змістом основних питань, які порушено громадянами у цей період, отримано звернення за наступною тематикою: 

- у 24 випадках, що складає від загальної кількості звернень 38,7 %, заявники звертались з метою інформування органів влади про ухилення від сплати податків;

- у 22 випадках (35,5 % від загальної кількості звернень)  - з проханням проведення контрольно-перевірочних заходів;

- у 11 випадках (17,7 % від загальної кількості звернень) - з питань загальнодержавних, місцевих податків, зборів та єдиного соціального внеску;

- у 4 випадках (6,5 % від загальної кількості звернень) -  стосовно реєстрації та обліку, реструктуризації податкового боргу;

- у 1 випадку (1,6 % від загальної кількості звернень) – з інших питань, що належать до компетенції ДФС.

Всього протягом січня-грудня 2017 року розглянуто 62 звернення, або 100 % від загальної кількості звернень громадян. 

За результатами розгляду звернень, 31 звернення переадресовано за належністю відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян», на 17 звернень надано роз’яснення, 11 звернень вирішені позитивно,  3 звернення визнані анонімними.

Скарг  від платників  податків на корупційні дії працівників Бердянської ОДПІ не надходило.

Відповіді громадянам надані по суті та в установлений законодавством термін.

Крім цього, протягом січня - листопада 2017 року керівництвом Бердянської ОДПІ  здійснено 34 особистих прийомів. Запис на особистий прийом громадян здійснюється у відповідності до затвердженого графіку, який оприлюднено на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області та розміщено на інформаційних стендах Центрів обслуговування платників Бердянської ОДПІ. 

В основному на особистих прийомах розглядались питання щодо адміністрування податків та зборів до бюджету.

З метою забезпечення прозорості та відкритості своєї діяльності, реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, надання інформації за запитами відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) Бердянською ОДПІ забезпечено розгляд документів щодо надання публічної інформації відповідно до Закону, які надійшли поштою, електронною поштою, факсом, телефоном.

Так, у січні-грудні 2017 року до Бердянської ОДПІ надійшло 10 запитів на публічну інформацію, в т.ч. від фізичних осіб – 7 запитів (70%), від юридичних осіб – 1 запит (10%), від об’єднань громадян – 1 запит (10%), від органів виконавчої влади  - 1 запит (10%). 

Запитувачі зверталися з проханням надати інформацію, про кількість працівників фіскальної служби, які проходили перевірку згідно закону «Про очищення влади», діяльності підприємств, виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску, кількості виданих ліцензій, реєстрації податкових накладних у ЄРПН, продажу безхазяйного майна тощо. 

Відповіді на запити надано запитувачам у встановлені законодавством строки, тобто  протягом  п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Нагадуємо, що запит на інформацію, або звернення може бути подано до Бердянської ОДПІ особисто або надіслано поштою за адресою: 71118, м.Бердянськ, пр.Праці, буд.20. 

Також інформацію можна надіслати на електронну скриньку Бердянської ОДПІ zp.822.pubinfo@sfs.gov.ua, zp.822.zvernennya@sfs.gov.ua.

 

Новини законодавства

Податкова соціальна пільга у 2018 році

Бердянська ОДПІ  Головного управління ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до Закону України від 07.12.2017р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) становить 1762 гривні.

Відповідно розмір податкової соціальної пільги становитиме:

- 100% - 881 грн. (для будь-якого платника податку або платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину).

- 150% - 1321,50 грн. (для платників податку, які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником (у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років); утримують дитину-інваліда (у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років); які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

- 200% - 1762 грн. (для платників податку, які є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; учасником бойових дій під час Другої світової війни, інвалідом І і ІІ групи, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Нагадаємо, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу у вигляді зарплати, a також прирівняних до неї виплат, якщо розмір такого доходу не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, помноженого нa коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Тобто максимальний розмір зарплати, до якого може бути застосована звичайна податкова соціальна пільга у 2018 році становитиме 2470 грн. (1762 грн. х 1,4).

 

Із збільшенням мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму збільшуються податкові відрахування підприємців

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року збільшено мінімальну заробітну плату, яка тепер становитиме 3723 грн. на місяць, та прожитковий мінімум для працездатної особи - до 1762 гривень. Відповідно для підприємців, які перебувають на загальній та спрощеній системах оподаткування, збільшуються суми сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску. 

Зокрема, починаючи з 2018 року для «спрощенців» І групи, для яких ставка єдиного податку встановлена в розмірі до 10% розміру прожиткового мінімуму, сума податку становить до 176,2 грн. на місяць,  для ІІ групи, в яких ставка податку встановлена в розмірі до 20 % від мінімальної заробітної плати –  до 744,6 грн. Єдиний соціальний внесок фізичні особи-підприємці зобов’язані сплачувати у розмірі не меншому за 819,06 грн. на місяць

 

Набрали чинності нові правила ввезення товарів з-за кордону у ручній поклажі

З 1 січня 2018 року набув чинності Закон України № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Відповідно до нього внесені зміни до правил безмитного ввезення товарів на територію України громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, інформують в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.

Зокрема, відповідно до підпункту 196.1.18 статті 196 Податкового кодексу України з 1 січня 2018 року не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин, а також ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

 Згідно з підпунктом 191.2.3 статті 191 ПКУ у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

 

До уваги платників, які справляють екологічний податок!

Бердянська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 07 грудня 2017 року  №2245- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі-Закон №2245) внесені зміни до Податкового кодексу України (дала-Кодекс).

Зокрема, пунктами 39 – 43 розділу I Закону України  від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11.2 відсотка ставки екологічного податку, що визначені:

- пунктами 243.1-243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються  залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставки податку за викиди двоокису вуглецю;

- пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ – ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;

- пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ  - ставки  податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місця чи на об’єктах;

- пунктом 247.1 статті 247 ПКУ – ставки податку за утворення радіоактивних  відходів (включаючи вже накопичені);

- пунктом 248.1 статті 248 ПКУ – ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Таким чином, збільшені ставки  повинні застосовуватися платниками податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 року.

Відповідно до пункту 250,2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015  №715,зареєстрованим у Міністерстві  юстиції України 03.09.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві  юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів  та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для  цього місцях чи об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії  строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з податку  вважаються за :

IV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2018 року;

I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;

II квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;

III квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопада 2018 року відповідно;

IV квартал ц.р.:11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати декларації відповідно до вимог Кодексу.

 

З 1 січня 2018 року Декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою

Фахівці Бердянської ОДПІ повідомляють, що з 1 січня 2018року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». Наказом № 556 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859. Тобто починаючи з 1 січня 2018 року декларація має подаватися за новою формою.

Зокрема, змінами, внесеними Наказом №556 передбачено, що фізичні особи – підприємці у додатку Ф2 до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів.

Крім того, для фізичних осіб – підприємців, які у звітному податковому році припиняють державну реєстрацію підприємницької діяльності за власним рішенням та подають Декларацію у строки, встановлені абзацом другим п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України, передбачено відображення дати прийняття рішення про припинення у рядку 8 «Категорія платника» декларації.

Більш детально про зміни, які відбулися у додатках та приклади заповнення оновленої декларації, йдеться у листі ДФС України від 18.12.2017 №35310/7/99-99-13-01-03-17 «Про декларування доходів фізичними особами».

 

Зміни щодо отримання податкової знижки за навчання за 2017 рік

З 01.01.2017 року діє норма, передбачена підпунктом 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, згідно з якою фізична особа - платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Таким чином, з 01.01.2018 р. скасовано обмеження щодо суми коштів сплачених за навчання та обмеження щодо навчального періоду, за який здійснено таку сплату, а враховуватимуться фактично понесені платником податку витрати. При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Крім цього, за результатами 2017 року платник податку може скористатись правом на отримання податкової знижки, пов'язаної з навчанням члена сім'ї першого ступеня споріднення, незалежно від того одержує чи ні такий член сім'ї заробітну плату.

 

Набрали чинності зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що з 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 05.10.2017 №2164-VIII (далі – Закон №2154) «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень», яким внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з Законом №2164, зокрема, для цілей бухобліку визначено нову класифікацію поділу суб’єктів господарювання за критерієм їх розмірів: мікропідприємства, малі, середні або великі підприємства.

Звітність за міжнародними стандартами мають складати: підприємства, що становлять суспільний інтерес; публічні акціонерні товариства; підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов’язані забезпечити ведення бухобліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами.

Також встановлено нові підходи до розкриття фінансової інформації суб’єктами господарювання. Так, окремі категорії підприємств мають оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).

Закон №2164 опубліковано у газеті «Голос України» від 01.11.2017 №202.

 

Зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій

Бердянська ОДПІ інформує,  що  20 грудня 2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 984, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначеними змінами зокрема, збільшено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Також визначено перелік форм і умов проведення діяльності, для яких не встановлюється граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій.

Крім цього, установлено, що дія постанови № 1336 не поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Постанова № 984 набрала чинності 20.12.2017, крім підпунктів 2 і 6 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності через шість місяців після набрання чинності Постановою № 984.

З текстом Постанови № 1336 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Додатково повідомляємо, що Постанову № 984 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 20.12.2017 № 240.

 

Запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті

Бердянська ОДПІ інформує, що 14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13.12.2017 № 129 "Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень" (далі – Постанова № 129).

Постановою № 129 залишено вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 50%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Як і раніше, уповноважений банк має попередньо зараховувати надходження в інвалюті, на які поширюється вимога, на окремий рахунок "Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання". На наступний день після зарахування цих коштів на розподільчий рахунок банк повинен здійснити їх обов’язковий продаж без доручення клієнта.

Водночас розширено перелік операцій, надходження за якими не є обов’язковими до продажу. А саме вимога не буде поширюватися на перекази, що були здійснені банком за рахунок власних коштів клієнта, які повертаються іноземним банком.

Постанова № 129 діє з 14 грудня 2017 року до 13 червня 2018 року включно.

 

Зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України

Бердянська ОДПІ інформує, що 14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12.12.2017 № 127 "Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" (далі – Постанова № 127), яка внесла зміни до постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" (із змінами і доповненнями).

Постановою № 127 спрощено порядок ввезення резидентами в Україну іноземної валюти у готівковій формі та удосконалено порядок її вивезення.

Фізичні особи-резиденти можуть ввозити в Україну готівку на суму понад 10 000 євро в еквіваленті за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Водночас Національний банк України уточнив, що вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі понад 10 000 євро в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) на суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

 

До уваги платників: податковий календар на січень 2018 року

Бердянська ОДПІ повідомляє, що:

Понеділок, 15 січня 2018 останній день подання

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за грудень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за грудень.

 

П’ятниця, 19 січня 2018 останній день сплати

- авансового внеску з єдиного податку на січень платниками, віднесеними до першої та другої груп;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IV квартал.

 

Понеділок, 22 січня 2018 останній день подання

- податкової декларації з ПДВ за грудень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за грудень (Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу);

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень у разі неподання податкової декларації за 2017 р.;

- податкової декларації з рентної плати за грудень з розрахунком:

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України

звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за грудень

Останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за грудень (крім гірничих підприємств).

 

Понеділок, 29 січня 2018 останній день сплати

- авансового внеску податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за IV квартал;

- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IV квартал;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за грудень.

 

Вівторок, 30 січня 2018 останній день сплати

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за грудень;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за грудень;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за грудень;

- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень;

- єдиного податку платниками четвертої групи за ІV квартал;

- акцизного податку за грудень;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за грудень;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за грудень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за грудень;

- ПДВ за грудень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

 

Стартувала кампанія декларування – 2018

Бердянська ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області повідомляє, що розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2017 року, під час якої окремі категорії фізичних осіб:

- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору;

- мають право подати декларації для отримання податкової знижки.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів, тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, тобто які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

 

Платник податку, який утримує двох і більше дітей до 18 років має право на податкову соціальну пільгу на кожну дитину

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2018 році складає 881 гривню.

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто у 2018 році – в розмірі 881 гривні.

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.08.02).

 

Терміни подання податкової декларації платниками єдиного податку першої та другої груп

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.

Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п.295.1 ст.295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками, зокрема першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107).

 

Чи включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку сума компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, сплачених платником?

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (п.292.15 ст.292 ПКУ).

Отже, сплачені юридичною особою – платником – єдиного податку суми компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, повернуті за рішенням суду на її поточний рахунок, не включаються до доходу такого платника єдиного податку.

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 108.01.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума поворотної фінансової допомоги 

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, а також основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). 

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята ст. 261 ЦКУ).

Таким чином, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії (часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги), не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Якщо фізичною особою - боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу:

- у разі її прощення кредитором до закінчення строку позовної давності (п.п. 164.2.17«д» ст. 164 Податкового кодексу),  

 - у разі спливу строку позовної давності (п.п. 164.2.7 ст. 164 Податкового кодексу).

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 165.1.31 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Як платник податку на прибуток коригує фінансовий результат до оподаткування на суму доходів/витрат, що враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року 

Відповідно п. 42 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України (норма діє з 01.01.2017), суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015  та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 01.01.2015, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

- зменшується на суму таких доходів;

- збільшується на суму таких витрат.

Зменшення/збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходів/витрат відображаються у рядках 4.1.16 та 4.2.15 додатка РІ до рядка 03 РІ «Різниці» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 № 897 (у редакції наказу  від 28.04.17 № 467).

Отже, коригуванню підлягають доходи/витрати, визначені відповідно до П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності та враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування у звітних податкових періодах після 31.12.2016 за умови, що такі доходи/витрати були враховані у податковому обліку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015.

Об’єкти оподаткування податком на прибуток за звітні (податкові) періоди 2015 та 2016 років  коригуванню не підлягають, оскільки зазначена норма введена в дію з 01.01.2017 року.

 

Відображення поворотної фінансової допомоги, наданої фізичній особі у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Згідно з Довідником ознак доходів (додаток до «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 № 4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

Отже, сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання фізичній особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

У податковому розрахунку за ф. 1ДФ виплата доходу на користь фізичної особи у вигляді поворотної фінансової допомоги відображається наступним чином: сума нарахованого доходу зазначається у графі 3а, сума виплаченого доходу - у графі 3, а у графі 4а та графі 4 зазначаються нулі.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 165.1.31 ст. 165 Податкового кодексу України,  п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»,  затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 № 4.

 

Затверджено форму Акта про факт ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік

Міністерством фінансів України наказом від 30.10.2017 № 892 затверджено форму Акта про встановлення факту ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

Акт складається у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік та надсилається через компетентний орган України до компетентного органу іноземної держави для організації заходів стягнення.  

Наказ МФУ від 30.10.2017 № 892 "Про затвердження форми Акта про встановлення факту ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік"  набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Дивіденди, нараховані платником єдиного податку у 2017 році за 2013 – 2016 роки, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%

Доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.2, п.п.167.5.4 ст. 167 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 167.5.2 ст. 167 Податкового кодексу, доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку 5 %.

З 01.01.2017 доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 9 % (п.п. 167.5.4 ст. 167 Податкового кодексу).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5% (п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).

Податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок.

Отже, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих платником єдиного податку з 1 січня 2017 року за періоди 2013 - 2016 р.р., оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 % та військовим збором  за ставкою 1,5 %.

 

Як звітувати новоствореному - підприємцю, який є платником єдиного податку 1 та 2 груп 

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Тобто, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. 

Доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку (форма, затверджена наказом МФУ від 19.06.15 № 578 (зі змінами від 17.03.17 №369), яка подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

При цьому, у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах.

Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 зі змінами.

Тобто, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, коли він перебуває на загальній системі оподаткування, подає податкову декларацію за звітний період, який дорівнює календарному року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.5 ст. 49, п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 177.5 ст. 177, п.п. 298.1.2  ст. 298 Податкового кодексу України.

 

Напрямки використання доходів (прибутків) неприбутковими установами та організаціями 

Обов'язковою умовою діяльності для неприбуткових підприємств, установ та організацій є використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Тобто доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Отже, не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т. ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

Зазначена норма передбачена пп. 133.4.1, п.п. 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу України.

 

Порядок визначення звичайної ціни при здійсненні господарських операцій

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. 

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. 

Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу. 

Ринок товарів (робіт, послуг) – це сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. 

Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф'ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.218 ст. 14 Податкового кодексу України.

 

Електронне адміністрування ПДВ

Яка передбачена відповідальність, якщо податкова накладна не складена та податкові зобов’язання не відображено

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

При цьому, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, то накладається штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. 

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу, складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. 

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено (п. 120 прим. 1. 2 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу). 

При цьому, штрафи, передбачені п. 120 прим. 1. 2 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу, будуть застосовані лише після реєстрації такої накладної в ЄРПН.

Крім того, якщо за операцією з постачання товарів/послуг податкова накладна не складена (але мала бути складена) та податкові зобов’язання не відображено, керівник та інші посадові особи продавця несуть адміністративну відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Зазначена норма передбачена п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. п.1, п. 123.1 ст. 123, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

 

Якщо товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності, зобов’язання з ПДВ нараховуються незалежно від формування податкового кредиту під час придбання

Платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних (виготовлених) до 01.07.2015, таке нарахування здійснюється якщо під час такого придбання (виготовлення) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту.

Податкові зобов'язання нараховуються:

- по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.

Отже, необхідність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ виникає у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника ПДВ незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за винятком товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року).

Зазначена норма передбачена п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

 

Порядок заповнення табличної частини розрахунку коригування, що складається продавцем у разі повернення ним суми попередньої оплати

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року         № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

 Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

 У разі коли після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається повернення суми попередньої оплати (авансу)/повернення товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

 В табличній частині такого розрахунку коригування , зокрема, в розділі Б зазначаються:

 в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;

 в графі 2 – причина коригування (наприклад: повернення попередньої оплати/повернення товарів);

 в графі 7 «Коригування кількості, зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених/повернутих товарів/послуг зі знаком «-»;

графа 9 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 10 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими.

 Показники що зазначались в графах 3, 4.1– 4.3, 5, 6, 8, 11 та 12 залишаються незмінними (п. 25 Порядку № 1307).

 У графі 13 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-».

Залежно від того як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

 З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

 

Електронні сервіси ДФС

Порядок укладання договору про визнання електронних документів

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Наказ № 557).

Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) визначено:

електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;

електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;

фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Платник створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Підписувач (в особі якого платник приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП (п. 3 розд. ІІІ Порядку).

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора (абзац перший п. 5 розд. ІІІ Порядку).

Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається платнику (п. 2 розд. ІІІ Порядку).

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пп. 9 – 11 розд. II Порядку (п. 6 розд. ІІІ Порядку).

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п. 10 розд. ІІІ Порядку).

Для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до пункту 5 цього розділу) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП (далі - Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).

 

Щодо запровадження ІТС «Електронний кабінет»

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 серпня 2017 року за № 942/30810, запроваджено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет».

Створення ІТС «Електронний кабінет» забезпечено на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

Електронний кабінет має функціональні частини:

відкрита  (загальнодоступна) частина та приватна частина (особистий кабінет).

Для забезпечення взаємодії засобами Електронного кабінету в приватній частині (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою веб-сторінкою користувача, платник податків здійснює електронну ідентифікацію з використанням ЕЦП відповідальних осіб платника (директора, бухгалтера, осіб, які мають право підпису), наданого будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких передбачено Податковим кодексом України.

Для забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи Електронного кабінету у розділі «Електронна звітність» офіційного веб-порталу ДФС розміщено перелік тестових платників.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Стосовно працівників фіскальної служби Запорізької області проведено 73 службові перевірки

Упродовж січня-листопада 2017 року співробітники управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області провели 73 службові перевірки за фактами можливих порушень з боку службових осіб органів ДФС. У 40 випадках інформація підтвердилась. 

Матеріали 30 перевірок направлено до правоохоронних органів для прийняття рішень відповідно до вимог чинного законодавства. За результатами досудового розслідування у провадженнях, розпочатих за матеріалами управління внутрішньої безпеки, дев'ятьом особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (статті 368, 358 Кримінального кодексу України). До суду направлено обвинувальні акти за трьома провадженнями. 

Також з початку року організовано перевірки понад півтисячі кандидатів на посади до територіальних органів ДФС у Запорізькій області, за підсумками яких 11 особам відмовлено в погодженні. 

Серед профілактичних заходів запобігання вчинення корупційних діянь та інших правопорушень у колективах фіскальної служби проведено понад 1,2 тисячі бесід та лекцій на антикорупційну тематику. 

Нагадуємо, інформацію про факти проявів корупції можна повідомити за номером антикорупційного сервісу ДФС України "Пульс": 0-800-501-007 (напрямок "4").

 

Юліана Козаченко: "З доходів запоріжців соцфонди отримали майже 5,5 мільярда"

Роботодавці Запорізького регіону за минулий рік перерахували до соціальних фондів п’ять мільярдів 480 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, яка зазначила, що більш ніж 585 мільйонів з них надійшло у грудні. 

Із загальної суми ЄСВ понад 53 відсотки забезпечили страхувальники м. Запоріжжя – 2 мільярди 891,6 мільйона, платники м. Енергодар сплатили майже 576 мільйонів, Мелітопольського району – 497,7 мільйона, Бердянського – 348,8 мільйона, Василівського – 115 мільйонів, Вільнянського – 113,6 мільйона, Токмацького – 108,5 мільйона та Пологівського районів – близько 99 мільйонів. 

Згідно з поданою звітністю суб'єктів господарювання, кількість найманих працівників у Запорізькій області складає 373 тисячі, більшість з яких працюють у СГД-юридичних осіб – 91 відсоток, решта – у фізосіб-підприємців. 

Нагадаємо, єдиний соціальний внесок зараховується до Пенсійного та соціальних фондів. З 1 січня 2018 року законодавством встановлено розмір мінімальної зарплати 3723 гривні, а максимальна величина заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, складає 55845 гривень. 

У Запорізькій області контроль за своєчасністю подання податкової звітності, достовірністю, повнотою нарахування та сплати суб'єктами господарювання податків, зборів та внесків, зокрема, ЄСВ, покладено на територіальні управління ГУ ДФС у Запорізькій області. Інформацію про структурні підрозділи можна дізнатися на сайті фіскальної служби: http://zp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/struktura.

 

Юліана Козаченко: "Річний внесок запоріжців до бюджетів складає 12,7 мільярда гривень"

За 2017 рік запорізькі платники податків сплатили до бюджетів усіх рівнів 12 мільярдів 711 мільйонів гривень, що на 2,6 мільярда перевищує надходження 2016 року.

Говорячи про підсумки адміністрування податків і зборів у минулому році, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що від загальної суми до державного бюджету надійшло п'ять мільярдів 548 мільйонів, це на 1,3 мільярда більше, ніж у попередньому році.

Понад 47 відсотків доходів державної скарбниці сформував податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, якого за рік сплачено 2,6 мільярда, що на 741 мільйон перевищує результати 2016 року.

На другому місці – податок на доходи фізичних осіб, частка якого у держбюджеті складає 25 відсотків. Усього запорізькі платники перерахували майже 1,4 мільярда гривень ПДФО, що на 366,5 мільйона більше за рівень сплати у 2016 році.

Запорізькі підприємства спрямували 561 мільйон гривень податку на прибуток, збільшивши показники, порівняно із попереднім роком, на 70,3 мільйона.

Більш ніж 619 мільйонів бюджет отримав від рентної плати за спеціальне використання води, інших природних ресурсів, радіочастот та надра. Зростання до фактичних надходжень 2016 року становить 48 мільйонів.

Крім того, до держбюджету надійшло 430 мільйонів гривень військового збору, майже 57 мільйонів гривень екологічного податку, 44,8 мільйона гривень єдиного податку від сільгоспвиробників, 23 мільйони гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів.

 

На Запоріжжі вилучено контрабандного алкоголю на суму 1,2 мільйона гривень

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області спільно із прокуратурою зупинили торгівлю контрабандним алкоголем.

У рамках проведення операцій "Акциз-2018", "Рубіж-2018" та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст. 204 КК України оперативники встановили, що на території області здійснюється реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку України встановленого зразка, які надійшли на територію України поза митним контролем.

Продажом вказаних товарів через мережу Інтернет займався 43-річний житель м. Запоріжжя, який отримував товари на території Чернівецької області та систематично постачав їх 24-річному жителю м. Мелітополя. Останній реалізовував продукцію у власних торговельних об’єктах та через мережу Інтернет.

За результатами проведених заходів виявлено місця зберігання та реалізації алкогольних напоїв, де вилучено та передано на відповідальне зберігання більше 1,2 тисячі літрів імпортного алкоголю в асортименті без марок акцизного податку встановленого зразка орієнтовною вартістю 1,2 мільйона гривень.

Тривають слідчі дії.

 

Майже півтисячі запоріжців письмово звернулися до фіскальної служби

За 2017 рік до територіальних органів ДФС у Запорізькій області надійшло 478 письмових звернень громадян, з яких 477 заяв та одна скарга. Більшість із них направлено поштою (340), інші переслані за належністю від місцевих органів державної влади, правоохоронних структур, ГУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області.

Із загальної кількості звернень 419 – індивідуальні (у яких один автор), а також 39 колективних (за підписом 613 громадян), 20 документів надійшли як анонімні.

Серед авторів листів – пенсіонери, підприємці, працівники підприємств та організацій бюджетної сфери, депутати, держслужбовці, колишні співробітники ДФС тощо.

Найчастіше до фіскальної служби зверталися аби поінформувати про ухилення від сплати податків (68,4% від загальної кількості), з метою проведення контрольно-перевірочної роботи (14,6%), а також з питань загальнодержавних та місцевих податків і зборів, ЄСВ (6,3%).

На даний час розглянуто 456 звернень, зокрема, у відповідь на 233 надано роз'яснення, 132 вирішено позитивно, 60 листів надіслано за належністю до інших державних органів, 10 повернуто авторам, 20 визнано анонімними, залишаються на виконанні 22 (термін надання відповіді не настав).

Нагадаємо, усно звернутися до ДФС можна у телефонному режимі через контакт-центр ІДД ДФС, письмові звернення громадяни мають право направити електронною чи звичайною поштою, передати особисто або через уповноважену особу, а також під час особистого прийому посадовими особами ДФС.

Більше інформації про те, як звернутися до фіскальної служби, розміщено на сайті: http://zp.sfs.gov.ua/pryimalnia-gromadian/, http://zp.sfs.gov.ua/kontakti/.

 

Юліана Козаченко: "Доходи запорізьких громад зросли майже на 1,3 мільярда"

За минулий рік податкові надходження до місцевих бюджетів Запорізької області склали сім мільярдів 163 мільйони гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. 

Керівник фіскальної служби області зазначила, що доходи місцевих громад порівняно з 2016 роком зросли на один мільярд 280 мільйонів гривень або на 22 відсотки. При цьому бюджетоутворюючими платежами традиційно залишаються податок на доходи фізичних осіб, плата за землю та єдиний податок. Їхня частина у загальних надходженнях перевищила 87 відсотків. 

Так, у 2017 році перераховано майже 4,2 мільярда гривень ПДФО, що на 1 мільярд 99 мільйонів або на 35 відсотків більше, ніж у 2016 році. Найбільшими платниками цього податку є суб'єкти господарювання міст Запоріжжя, Енергодар, Мелітопольщини та Бердянщини. 

Понад один мільярд отримали бюджети від плати за землю, це на 140 мільйонів або на 15 відсотків перевищує рівень попереднього року. Зокрема, із загальної суми юридичні особи спрямували 863 мільйони, фізичні – 206 мільйонів. 

Представники малого і середнього підприємництва забезпечили близько 980 мільйонів гривень єдиного податку, збільшивши відрахування на 288 мільйонів або на 41 відсоток. Понад 58 відсотків надходжень забезпечили підприємці-фізичні особи, поповнивши скарбниці на 574,5 мільйона. Від платників третьої та четвертої групи спрощеної системи оподаткування надійшло, відповідно, 129,7 та 275,4 мільйона. 

Крім того, від роздрібної реалізації підакцизної продукції казна поповнилась на 282 мільйони, екологічного податку сплачено 227,6 мільйона, рентної плати – 182 мільйони.

 

ДФС України

ДФС розвиватиме систему управління ризиками у сфері митного контролю

Державна фіскальна служба України розвиватиме та вдосконалюватиме систему управління ризиками у сфері митного контролю. Уряд схвалив відповідну Стратегію розвитку системи управління ризиками, реалізація якої розрахована на 5 років – до 2022 року. Документ розроблений на основі кращих міжнародних практик і законодавства ЄС, рекомендацій МВФ та експертів проекту Twinning щодо підтримки ДФС у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфер.

Система управління ризиками почала впроваджуватись у роботу митних органів з 2005 року. Наразі аналіз та оцінка ризиків здійснюється у режимі on-line. Автоматизована система (АСАУР) дає змогу електронного відбору документів або переміщень товарів, транспортних засобів, осіб через державний кордон, за якими необхідно посилити митний контроль, визначити перелік митних формальностей, оцінити найбільш ризикові зовнішньоекономічні транзакції. У середньому щомісяця АСАУР забезпечує проведення оцінки ризиків по близько 200 тис митних декларацій, 290 тис переміщень комерційних транспортних засобів та 1,26 млн пасажирських переміщень.

Подальший розвиток системи управління ризиками буде сконцентровано у наступних напрямах: законодавче забезпечення, організаційна структура, процеси управління ризиками, взаємодія з держорганами, ІТ-рішення, ресурсне забезпечення та підготовка персоналу.

Вже у 2018 році запланована низка суттєвих змін, зокрема, в організаційній структурі ДФС та її територіальних органів, що створить підґрунтя для подальшого розвитку системи управління ризиками в Україні. Мова йде про створення окремих структурних підрозділів з питань управління ризиками, розроблення і супроводження автоматизованої системи.

Крім того, з нововведень, передбачених Стратегією вже у цьому році – запровадження системи автоматизованого розподілу суб’єктів господарювання в залежності від їх характеристик та історії діяльності для використання інформації під час проведення автоматизованого аналізу та оцінки ризиків. Така система дозволить автоматизовано формувати пул добропорядних суб’єктів господарювання на базі об’єктивно встановлених критеріїв та надавати їм окремі спрощення під час митного контролю. Прикладом таких спрощень може бути суттєве зменшення частки митних оглядів по зовнішньоекономічних операціях таких суб’єктів господарювання.

Також  планується запровадити механізм надання перевізниками попередньої інформації про товари і транспортні засоби, заплановані до переміщення, в обсязі та з дотриманням часових нормативів у рамках міжнародних стандартів. Це дозволить здійснювати аналіз та оцінку ризиків до прибуття таких товарів і транспортних засобів у пункт пропуску.

Щодо посилення роботи за напрямом взаємодії з держорганами, то Стратегія передбачає обмін інформацією в режимі реального часу, що може бути використана для проведення аналізу та оцінки ризиків, а також виявлення та попередження порушень законодавства. Наприклад, мова йде про передачу даних від Держприкордонслужби до ДФС про осіб, які переміщуються через державний кордон.

«Реалізація Стратегії та відповідного плану заходів дозволить досягти основної мети застосування системи управління ризиками. З одного боку буде забезпечений оптимальний баланс між спрощенням та прискоренням митних формальностей для добропорядного бізнесу, а з другого - забезпеченням належного контролю за товарами, транспортними засобами, які переміщуються через митний кордон України. Тобто збережені і інтереси держави, і бізнесу», - вважає в.о. директора Департаменту таргетингу та управління митними ризиками ДФС Сергій Демченко.

 

 



Читайте также:



Партнерские новости:

Loading...

Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.