Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянська ОДПІ повідомляє

25.07.2018, 12:31    просмотров: 539

 

Наближається граничний строк сплати ПДФО та військового збору

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.179.7 ст.179 ПКУ, громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня 2018 року суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій ними податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Звертаємо увагу, що відповідно до п.126.1 ст.126 ПКУ, у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної податкової декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, до платника податків застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, –  у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ.

 

Новини законодавства

Змінено інструкцію про порядок нарахування і сплати ЄСВ

З 26 червня 2018 року набули чинності зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 травня 2018 року за № 645/32097).

Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до змін розширено перелік платників єдиного внеску, зокрема, з 01.01.2018 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства.

Також змінено звітні форми – таблиця 1 Додатка 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (створено уніфіковану форму для платників єдиного внеску визначених пунктами 4, 5, 51 частини першоїстатті 4 Закону України № 2464).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство>ЄСВ>Накази» за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/-nakazi/72943.html. 

 

Внесено зміни до порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що 10.07.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 518 (далі – Постанова № 518), якою внесено зміни до Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 504 (далі – Порядок).

Нагадуємо, що Порядок визначає процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якої укладаються договори про попереднє узгодження ціноутворення, що мають односторонній, двосторонній або багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення (далі – процедура узгодження ціноутворення).

Договір про попереднє узгодження ціноутворення (далі – договір), що має односторонній, двосторонній чи багатосторонній характер – це письмова угода, що укладається між великим платником податків (далі – платник податків) та ДФС України за результатами проведення процедури узгодження ціноутворення, під час якої узгоджуються критерії визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені платником податків, принципу «витягнутої руки».

За згодою ДФС України та платника податків дія договору може бути поширена на весь звітний період, в якому його укладено, та/або на звітні періоди, які передують набранню ним чинності, якщо стосовно таких звітних періодів не проведена та не проводиться перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Укладення договору є вільним волевиявленням сторін процедури узгодження ціноутворення у разі досягнення ними згоди щодо предмета та положень такого договору.

Одно-, дво- чи багатосторонній характер договору визначається платником податків самостійно на дату звернення до ДФС України за умови, що укладення договору дво- чи багатостороннього характеру потребує надання підтверджень того, що контрагент платника податків звернувся до іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори у державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції, в цілях укладення договору.

Постанову № 518 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.07.2018 № 126.

 

Внесено зміни до порядку оформлення результатів документальних перевірок

14.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.06.2018 № 547, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 747/32199 (далі – наказ № 547), яким внесено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі – Порядок).

Зміни до Порядку внесено відповідно до статей 77 – 79, 81 – 86 Податкового кодексу України, статей 345 – 355 Митного кодексу України, а також враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» з метою вдосконалення порядку оформлення матеріалів документальних перевірок, дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

Нагадуємо, що Порядок розроблено для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до ст. 39 розділу I Податкового кодексу України.

Наказ № 547 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2018 № 53.

 

До уваги платників! Часткова зміна кодів бюджетної класифікації

14.07.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 543 (далі – постанова № 543), якою внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету».

Зокрема, у графі «Коди бюджетної класифікації» додатка до постанови № 543 у позиції «ДФС»:

• після цифр «13031000», графу доповнено цифрами «,13031100, 13031200, 13031300,»;

• цифри і слова «21010800 (за актами перевірок),», «22080400 (за актами перевірок),», «22130000 (за актами перевірок),», «24160100 (за актами перевірок), 24160200 (за актами перевірок),», «,50110000 (за актами перевірок)» виключено.

Постанову № 543 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 14.07.2018 № 130.

Постанова № 543 розміщена на веб-сторінці Урядового порталу «Єдиний портал органів виконавчої влади України» за посиланням:  

www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-16-lyutogo-2011-r-106

 

Зміни у Порядку обліку платників ЄСВ

08 червня 2018 року набрав чинності наказ МФУ від 29.03.2018 № 393 "Про затвердження Змін до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". 

Так, наказом №393, визначено форму заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма N 12-ЄСВ).

Також визначено, що у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою N 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Крім цього, установлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік».

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України 29.05.2018 N  41).

 

Роз’яснення законодавства

Звіт щодо ЄСВ подається за липень за старою формою

Бердянська ОДПІ повідомляє, що ДФС України від 16.07.2017 року № 21469/7/99-99-13-02-01-17 надала роз’яснення щодо набрання чинності Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2015 № 511, з 01 вересня 2018 року.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи зазначене, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2018 року подається у серпні 2018 року за формами звітності, затвердженої наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435.

Звітність за новими формами, затвердженими наказом № 435 у редакції наказу № 511, подаватиметься починаючи з 01.09.2018 року.

Додатково повідомляємо, що з 02.07.2018 року рахунки для сплати ЄСВ не змінились.

 

Порядок розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ

Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ΣОвердрафт – це сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016… 01.07.2018 і т.д.) протягом перших шести робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.

Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).

В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ / уточнюючих розрахунках до таких декларацій у частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, у т.ч. відстрочені (розстрочені).

Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.

Інформацію розміщено за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344488.html

 

Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень

Бердянська ОДПІ повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надала роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

► після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

► в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Приклади.

Заокруглення до збільшення:

Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» –35 грн 50 коп.

Заокруглення до зменшення:

Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 40 коп.

До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн 50 коп. та 35 грн 40 коп.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344481.html

 

Уточнююча звітність платниками подається до дати початку проведення перевірки, яка вказана у копії наказу

Бердянська ОДПІ повідомляє, що п. 50.2  ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Враховуючи вищевикладене, платник податків може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана у копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про її проведення.

 

Сплата податку на нерухомість за житло, яке належить дитині-сироті

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп. «д» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину не є об’єктами оподаткування податком.

Отже, якщо житло належить дитині-сироті, то податок за такий житловий об’єкт не сплачується.

 

 Про податковий облік курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що ДФС України у листі від 12.07.2018 № 21198/7/99-99-15-02-02-17 «Про податковий облік курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті» (далі – лист ДФС № 21198) повідомила стосовно порядку податкового обліку курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті.

Лист ДФС № 21198 розміщенно на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72975.html

 

Чим можна погасити податковий борг

Згідно з п. 87.2 ст.87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

Якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

 

Протягом місяця придбано та продано легковий автомобіль: чи треба звітувати юридичній особі

Відповідно до п. п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

При переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п. п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.

Таким чином, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

 

 Хто є відповідальним за подання звіту та сплату ЄВ у разі смерті страхувальника – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначені, в п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), на яких покладено обов’язки нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, а також платники єдиного внеску, зазначені в п. п. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 є страхувальниками.

Відповідно до частини сьомої ст. 25 Закону №2464 сума недоїмки підлягає списанню, зокрема, в разі повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

 

Для отримання податкової знижки за навчання правильно заключайте договір та заповнюйте розрахункові документи

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування, визначені ст. 166 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

 Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» встановлено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

 З метою використання права на компенсацію вартості навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення один із батьків може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.

 При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

 

Упродовж якого часу суб’єкт господарювання має зберігати первинні документи?

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

За незбереження первинних документів до платників податків можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

 

Чи повинні пенсіонери сплачувати земельний податок за земельну ділянку в садівничому товаристві?

У Податковому кодексі України передбачені  пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Так, зокрема, пенсіонери (за віком) звільняються від сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для ведення садівництва – не більше як 0,12 га.

Таким чином, у разі наявності у фізичних осіб – членів садівницького товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтво на право власності) земельний податок самостійно сплачується власниками на загальних підставах або використовується пільга зі сплати податку відповідно до вимог ст. 281 Податкового кодексу.

Якщо фізичними особами – землекористувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, то садівницьке товариство є платником земельного податку до бюджету за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування).

Отже, пенсіонери за віком не є платником земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га та за земельні ділянки загального користування садівницького товариства.

 

Про ставки земельного податку у зв’язку з об’єднанням сільських рад в об’єднану територіальну громаду

Які ставки земельного податку застосовуються платниками земельного податку у зв’язку з об’єднанням сільських рад в об’єднану територіальну громаду (ОТГ), якщо кожною сільською радою були прийняті рішення про встановлення ставок земельного податку і такі ставки є різними?

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Рішення рад нормативно-правового характеру відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк введення цих рішень у дію.

Статтею 12 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1160) встановлено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ). Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Водночас, п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160.

Згідно з частиною восьмою ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Таким чином, якщо радою об’єднаної територіальної громади не прийнято нове рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися в територіальну громаду.

 

Заповнення поля 4 Додатку 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти» до Податкової декларації екологічного податку

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки).

Зокрема, розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти здійснюється у Додатку 2 до Податкової декларації. Додаток 2 складається окремо щодо кожного об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти.

З урахуванням приміток, зазначених у Додатку 2, у полі 4 Додатку 2 до Податкової декларації, зокрема зазначається:

у рядку 4 податкове зобов’язання за звітний (податковий) період» – загальна сума податкового зобов’язання за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водний об’єкт за звітний (податковий) період;

у рядках 4.1, 4.2 – податкове зобов’язання щодо кожного окремого коду забруднюючої речовини, що скидається у водний об’єкт. За потреби кількість таких рядків може бути збільшена;

у колонці 2 «код забруднюючої речовини» – код забруднюючої речовини відповідно до Додатка 8 «Кодифікатор забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти» до Податкової декларації;

у колонці 3 «об’єкт оподаткування» – фактичний обсяг скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти в тоннах (заокруглення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами);

у колонці 4 «ставка податку» – ставки, визначені ст. 245 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями;

у колонці 5 «коефіцієнт» – вказується коефіцієнт 1,5 у разі скидів забруднюючих речовин у ставки та озера відповідно до п. 245.4 ст. 245 ПКУ. Якщо зазначений коефіцієнт не застосовується, то проставляється цифра «1»;

у колонці 6 «величина (к. 3 х к. 4 х к. 5)» – розмір грошового зобов’язання (сума податку) у гривнях з копійками з відповідним округленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 120.05).

 

Таблиця даних платника ПДВ подається за встановленою формою

Бердянська ОДПІ нагадує платникам ПДВ, що відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС України, за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

У відповідності до п. 31 розділу «Таблиця даних платника податку на додану вартість» Порядку Таблиця подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

 

Скарга на податкове повідомлення-рішення: чи зупиняється виконання платником податків грошових зобов’язань?

Бердянська ОДПІ інформує, що згідно з    п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених  п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

 

Звіт про використання марок акцизного податку виробниками та імпортерами подається щомісяця

Бердянська ОДПІ повідомляє, що пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку за їх видами подають попередню заявку-розрахунок про потребу в марках, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.

Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС.

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» з 02.07.2018 застосовуються нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

 

Реалізація пального: чи може постійне представництво нерезидента зареєструватись платником акцизного податку?

Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010   № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво –  постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Для таких осіб ПКУ передбачено обов’язковість реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ)

Враховуючи вищевикладене, до платників акцизного податку з реалізації пального віднесено юридичних осіб та ФОП.

Постіне представництво не є ні юридичною особою, ні ФОП, а отже воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку.

 

Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс»

Бердянська ОДПІ нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс».

Сервіс дозволяє своєчасно реагувати на появу ситуацій, що викликають невдоволення підприємницького середовища і оперативно вирішувати питання, пов'язані з порушенням законних прав людини в органах ДФС України.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС України та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС України за номером  0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:

(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

(6) - для залишення повідомлення  працівниками ДФС України про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС України.

 

Актуально: відпустка для підприємця-єдинника

Відповідно до пп.295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ).

 

Про сплату авансового внеску з податку на прибуток платниками єдиного податку

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 297.4 ст. 297 Кодексу дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 57.1.11 п. 57.11. ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 57.1.12  п. 57.11. ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07 грудня 2017 року  № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам було прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

 

Бізнес очікують зміни щодо реєстрації розрахункових операцій

Державна фіскальна служба продовжує вживати заходи для покращення умов ведення бізнесу з одночасним створенням умов для його прозорості. Черговим етапом стало впровадження пілотного проекту електронної системи – «Електронний чек». 

Сутність новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій в сфері торгівлі без застосування традиційних РРО.

Програма «Електронний чек» має суттєві переваги:

-система може бути встановлена на будь-який пристрій – персональний комп’ютер, планшет чи смартфон;

-вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами ДФС і бухгалтерськими програмами;

-має найвищий ступінь захисту і працює цілодобово.

Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності друкувати паперові чеки.

Фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету (електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті контролюючого органу).  

 Система «Електронний чек» - не тільки зручна і економна для підприємців, але й дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а також зменшить обсяги тіньового обігу товарів, зокрема, підакцизних.

 

Вчасно сплатіть податки!

Податковий календар на 30 липня 2018 року 

30 липня 2018 року - останній день сплати:

- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2018 року;

- податку на додану вартість за червень 2018 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за червень 2018 року;

- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІ квартал 2018 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2018 року;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2018 року;

- акцизного податку за червень 2018 року (доплати у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованого з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку.

 

Путівки на відпочинок за рахунок профспілки. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України.

Зазначена норма поширюється на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або із знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб  за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення членів сім'ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім'ї.

В податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок  відображається за ознакою доходу "156". 

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового  кодексу України.

 

Поліпшили об’єкт оренди. Як оподатковувати такі витрати податком на додану вартість?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Постачання товарів/послуг включає також безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Для операцій з постачання товарів/послуг база оподаткування не може бути нижче ціни їх придбання.

Якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою.

Як наслідок, така вартість поліпшення підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів.

В такому випадку, така компенсація витрат на поліпшення основних фондів  визначається як окремий об’єкт оподаткування ПДВ, та підлягає оподаткуванню за ставкою 20%.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.185; п.п. 14.1.191 ст. 14;  п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу.

 

Фізична особа отримала дохід не від податкового агента. Коли необхідно сплатити військовий збір з такого доходу?

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність. 

Платниками військового збору є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 1,5 % від об’єкта оподаткування.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається фізичною особою до фіскального органу за місцем реєстрації  до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Отже, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму військового збору, зазначену в поданій нею податковій декларації, подання якої є обов’язковою.

Зазначена норма передбачена п.п. 1.1 - 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX;  п.п. 168.2.1,  п.п. 168.2.2  ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу. 

 

Якщо податкова накладна складена до 01.01.2017, у розрахунку коригування до неї зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД / код послуги згідно з ДКПП

З 01 січня 2017 року при складанні податкової накладної  заповнюється код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

При здійсненні платниками ПДВ, починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків). 

Ці зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування.

Отже, у розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до 01.01.2017, в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД/код послуги згідно з ДКПП, чинний на час складання таких розрахунків коригування.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19.09.2013 № 584-УІІ «Про Митний тариф України».

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

При цьому, у разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, а з метою нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 Податкового кодексу (за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях), код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг - код послуги згідно з ДКПП, не зазначаються.

Зазначена норма передбачена п.п. 201.1 "і"  ст. 201 Податкового кодексу. 

 

Як сплачувати єдиний внесок новоствореним підприємцем - платником єдиного податку 3-ї групи?

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 

Отже, для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку третьої групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація, та база нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу та п. 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

У яких випадках при використанні РРО, необхідно подавати Звіт за формою № ЗВР-1?

Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Отже, якщо при проведенні готівкових розрахунків використовуються РРО, що подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, то подавати звіт за формою N ЗВР-1,  не потрібно.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок (РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Використання книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі:

- Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1),

 - Довідки про використані розрахункові книжки (додаток до «Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 № 13). 

Отже, на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії, коли використовувалась розрахункова книжка, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою № ЗВР-1; Довідку про використані розрахункові книжки у разі використання розрахункових квитанцій.

Зазначена норма передбачена  п. 7 ст. 3 Закону України від 06.07.1995  № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 6 глави 4 розд. II «Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547; п.3, п.4 «Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», затвердженого наказом  МФУ  від 21.01.2016  № 13. 

 

Податковий агент нараховує дохід, але не виплачує. Коли до бюджету перераховується військовий збір?

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу для податку на доходи фізичних осіб за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені для місячного податкового періоду. Тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Отже, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує платнику податку дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма передбачена п.п. 168.1.5 ст. 168; п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Запоріжці сплатили 144 мільйони гривень екологічного податку"

Підприємства Запорізької області у першому півріччі 2018 року сплатили майже 144 мільйони гривень екологічного податку, що на 27,7 мільйона більше, ніж за аналогічний період минулого року (без даних суб'єктів господарювання, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

Як підкреслила керівник фіскальної служби регіону, сплачені кошти зараховуються до спецфондів державного і місцевих бюджетів та у подальшому спрямовуються на реалізацію програм поліпшення навколишнього середовища.

З початку року середньомісячні відрахування "екоподатку" склали майже 24 мільйони, це на 6,4 мільйона перевищує щомісячні показники першого півріччя 2017 року.

Найбільші суми забезпечили платники м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – майже 120 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 9,3 мільйона, м. Запоріжжя – понад 8,7 мільйона.

Юліана Козаченко: "Завдяки заходам "Врожай-2018" місцеві бюджети отримають додатково майже три мільйони гривень"

Офіційне оформлення земельних ділянок, цільове використання землі аграріями та належне оподаткування – дотримання саме цих вимог контролюють фахівці фіскальної служби та місцевих органів влади під час спільних заходів "Врожай-2018".

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, за перше півріччя з виробниками сільськогосподарської продукції була організована роз'яснювальна робота, результатом якої стало додаткове укладання 45 договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення.

Зокрема, 35 підприємств та десятеро підприємців вказали в угодах понад 1,1 тисячі гектара. Після поданої уточнюючої податкової звітності річна сума надходжень орендної плати за земельні ділянки державної власності та єдиного податку четвертої групи складе понад один мільйон гривень.

Крім того, аграрії регіону додатково зареєстрували 887 договорів оренди паїв з громадянами, у яких зазначили площу земель майже 4,3 тисячі гектара. У результаті до бюджетів надійде 1,3 мільйона гривень єдиного податку четвертої групи.

У ході моніторингу використання сільськогосподарських земель фахівці фіскальної служби та інших державних органів виявили шість земельних ділянок загальною площею 609 га, які використовувалися не за цільовим призначенням. Після проведеної роботи орендарі подали уточнюючу звітність, у якій задекларували 204 тисячі гривень орендної плати та 129 тисяч гривень єдиного податку.

– Загальний результат детінізації земельних ділянок у рамках заходів "Врожай-2018" склав майже три мільйони гривень, у тому числі до місцевих бюджетів донараховано близько 1,4 мільйона гривень орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та 1,6 мільйона гривень єдиного податку від агровиробників, – відзначила Юліана Козаченко.

 

Фіскальна служба долучилась до обговорення проблем запорізького бізнесу

У Запорізькій облдержадміністрації відбулося засідання обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва під керівництвом голови ЗОДА Костянтина Бриля. У заході взяли участь представники фіскальної служби області, Офісу великих платників, підприємці та громадські активісти, які входять до складу координаційної ради.

На засіданні розглядались проблеми реєстрації податкових накладних ПАТ «Запоріжжяобленерго». Члени координаційної ради обговорили можливі шляхи вирішення, враховуючи співпрацю ДФС, обласної влади та керівництва підприємства.

Крім того, присутні розібрали питання прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема особливу увагу приділили ризикам, колізіям та невизначеності.

 

Юліана Козаченко: «Відпочивальники спрямували до місцевих бюджетів Запорізької області понад півмільйона гривень»

Курортні зони та історичні місця Запорізького краю активно приймають гостей. Кошти за проживання у готелях, пансіонатах, базах відпочинку, санаторіях оподатковуються туристичним збором, залишаючи місцевим бюджетам додатковий фінансовий ресурс.

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, усього в Запорізькій області зареєстровано понад півтисячі платників туристичного збору. З початку року вони поповнили бюджети на 530 тисяч гривень, що майже на сто тисяч або на 22 відсотки більше, ніж торік.

Найбільш привабливі місця відпочинку знаходяться у м. Запоріжжя, де сплачено 284 тисячі гривень, м. Бердянськ та м. Приморськ, скарбниці яких отримали 150 тисяч, а також у Якимівському районі, до бюджету якого перераховано понад 55 тисяч.

Нагадаємо, туристичний збір, ставка якого складає від 0,5 до 1% до вартості всього періоду проживання, стовідсотково зараховується до місцевих скарбниць.

Сплачують туристичний збір адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади, квартирно-посередницькі організації тощо.

 

Олексій Мужев: "Запорізькі митники видали 1906 сертифікатів для експорту товарів до країн ЄС"

У першому півріччі запорізькі підприємства отримали від Запорізької митниці ДФС 1906 сертифікатів EUR.1 на товари для торгівлі з 28 європейськими країнами. Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, кількість виданих документів на 838 перевищує минулорічну, це свідчить про зростання експортних операцій.

Найбільше сертифікатів оформлено до Німеччини (520), Польщі (330), Чехії (153), Франції (110), Нідерландів (92). Також серед лідерів міжнародних європоставок – Румунія, Іспанія, Литва, Латвія, Швейцарія, до цих країн видано 384 документи. Понад 300 сертифікатів видано до інших країн Європейського союзу та Європейської асоціації вільної торгівлі, зокрема, Болгарії, Австрії, Естонії, Італії, Угорщини, Кіпру, Швеції, Греції, Словаччини, Норвегії. Цього року до географії виданих сертифікатів додалися Великобританія, Данія, Словенія, Хорватія, Чорногорія, Фінляндія.

Зазначимо, сертифікат видається експортерам для пред'явлення при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ, Чорногорії для підтвердження українського походження товарів при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Цей документ митниці видають безкоштовно. Детально про умови його отримання – на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya .

 

Олексій Мужев: «Кількість митних процедур, здійснених за принципом "єдиного вікна", зросла у два з половиною рази»

За перше півріччя показники здійснення митних процедур за принципом "єдиного вікна" на запорізьких митницях зросли порівняно з минулорічними у два з половиною рази. Про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.

Усього запорізькі митники оформили 31,3 тисячі декларацій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що на 9,4 відсотка більше аналогічного показника 2017 року. При цьому 98,6 відсотка із них оформлено в електронному вигляді.

Як підкреслив керівник митниці, близько 80 відсотків документів на товари оформлено за допомогою "єдиного вікна".

– Взаємодія підприємств Запорізького регіону із митницею та іншими органами державного контролю здійснюється із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи, яка приймає інформацію, обробляє та автоматично формує відповідні повідомлення для всіх задіяних суб'єктів. Запровадження "єдиного вікна" стало ще одним важливим кроком у сприянні розвитку бізнесу та протидії корупції, – наголосив Олексій Мужев.

Він також відзначив, що цей принцип значно спрощує для підприємств-експортерів та імпортерів умови подання документів до митного оформлення, мінімізує участь посадових осіб у здійсненні державного контролю товарів та скорочує час проходження митних процедур.

 

Юліана Козаченко: "Від плати за землю місцеві скарбниці Запорізької області отримали 482 мільйони"

Запорізькі платники за півроку перерахували до місцевих бюджетів 482 мільйони гривень плати за землю. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. 

Із загальної суми 426,5 мільйона сплатили понад дев'ять тисяч суб'єктів господарювання-юридичних осіб. Фізичні особи поповнили бюджети на 55,5 мільйона, що на 2,1 мільйона перевищує минулорічні надходження. На обліку територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області перебуває понад 500 тисяч фізичних осіб – платників земельного податку.

Лідерами зі сплати податку стали землекористувачі м. Запоріжжя – вони сплатили 219,3 мільйона гривень, платники м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів направили до бюджетів 66,6 мільйона, Мелітопольського та Приазовського районів –  41,5 мільйона, Бердянського та Приморського районів – 38,4 мільйона гривень.

-Плата за землю знаходиться на третьому місці за обсягами надходжень до місцевих бюджетів області. Тому і для фіскальних органів, і для місцевої влади детінізація у сфері земельних відносин є одним з пріоритетних напрямків роботи. Так, у першому півріччі за результатами спільної роботи територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області, підрозділів Держгеокадастру та Фонду державного майна було додатково залучено до оподаткування 20 суб’єктів господарської діяльності, які за рік мають сплатити 1 мільйон 533 тисячі гривень земельного податку, – зазначила в. о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

 

ДФС України

Мирослав Продан представив пріоритети роботи ДФС європейським експертам

Про основні досягнення та пріоритети у роботі Державної фіскальної служби України розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з представниками Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України.

Так, вагомих здобутків вдалося досягти у митному напрямі. Ще минулого року розпочато процес технічного переоснащення пунктів пропуску – були закуплені 15 вагових комплексів, які дозволять пришвидшити митні процедури та сприятимуть протидії незаконному переміщенню товарів. Також завершений перший етап закупівлі стаціонарних скануючих систем – саме на придбання цієї техніки давно очікують українські митники. Планується, що до кінця року 10 сучасних стаціонарних скануючих систем будуть встановлені на пунктах пропуску з найбільшим товаропотоком.

У  свою чергу представники Консультативної місії ЄС звернули увагу на важливість посилення правоохоронної складової у роботі митних органів. Вони, зокрема, запропонували свою допомогу в створенні та організації роботи мобільних митних груп.

«На сьогодні українські митники не мають правоохоронної функції на противагу своїм іноземним колегам. Це значно ускладнює роботу з виявлення правопорушень у митній сфері. Саме тому створення мобільних груп, які зможуть працювати поза пунктами пропуску та матимуть відповідні повноваження, дозволить значно посилити протидію контрабанді», - зазначив Мирослав Продан.

За його словами, запуск мобільних груп також передбачений Стратегічними ініціативами розвитку ДФС до 2020 року, однак для реалізації цього необхідно внести законодавчі зміни.

Крім того, очільник ДФС розповів і про позитив у податковій сфері. Зокрема, все більшої популярності серед платників податків набуває Електронний кабінет, в якому реалізовано 100% послуг для фізичних осіб та до кінця року запланована 100%-ва реалізація всіх послуг, які надає ДФС юридичним особам.

Важливим позитивом в.о. Голови ДФС назвав врегулювання питання відшкодування ПДВ. Завдяки електронному реєстру відшкодування ПДВ, який функціонує у відкритому режимі, та роботі системи моніторингу ризиків СМКОР на сьогодні 93% заявленого на відшкодування ПДВ повертається платникам наступного місяця.

Варто зауважити, що останнім часом від бізнесу не було жодних нарікань щодо неповернення податку на додану вартість.

ДФС також сьогодні активно працює над запровадженням електронної акцизної марки для тютюнової та алкогольної продукції, стартував пілотний проект  із застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій,  що дозволить спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.

Представники Консультативної місії Європейського Союзу у свою чергу запевнили очільника ДФС у готовності до співпраці та надання необхідної допомоги для реалізації спільних проектів.

 

Для сплати підприємствами митних платежів буде запроваджено Єдиний казначейський рахунок

Міністерство фінансів разом із Державною фіскальною службою і Державною казначейською службою переходять до активної фази запровадження Єдиного казначейського рахунку (ЄКР) ДФС для сплати підприємствами митних платежів.

На даний час, уже збільшено граничну чисельність ДФС для створення підрозділу, який адмініструватиме ЄКР, та підписано Протокол обміну інформацією між ДФС та Казначейством.

У вересні цього року буде запущено пілотний проект щодо реалізації ЄКР, і усі підприємства зможуть за бажанням використовувати ЄКР для сплати митних платежів.

З 16 квітня 2019 року «єдиний рахунок» буде використовуватися усіма підприємствами в обов’язковому порядку.

У чому суть?

Митні платежі, які підлягають сплаті при митному оформленні, мають бути перераховані на рахунок митниці до моменту подання митної декларації.

Наразі, кожна митниця має власний казначейський рахунок. Тому підприємець, який здійснює митне оформлення у різних митницях (наприклад, Київській, Одеській, Львівській), має перераховувати митні платежі на 3 окремі рахунки.

Єдиний казначейський рахунок спрощує цю процедуру. ЄКР передбачає наявність у підприємця лише 1 рахунку, з якого списуватимуться митні платежі при митному оформленні у будь-якій митниці.

Що це дає?

 • Скорочення часу на проходження митного оформлення;

 • Підприємствам надається можливість перераховувати кошти авансових платежів на один рахунок ДФС, подавати митні декларації будь-якій митниці та сплачувати митні платежі з єдиного авансового рахунку;

 • Створюється можливість автоматизації надання ДФС письмової інформації про використання коштів, унесених підприємством як авансові платежі на рахунок ДФС;

 Удосконалюються правила зарахування коштів, що вносяться громадянами до/або під час митного оформлення, а також інших платежів в національній валюті шляхом використання авансових рахунків, відкритих на ім’я митниць ДФС;

 • Чітко регламентуються процедури і напрями перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення;

 • Встановлюються правила обміну інформацією про рух коштів на рахунку 3734, відкритому в Казначействі на ім’я ДФС;

 • Створюються сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні.

 


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.