Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

14.03.2019, 09:21    просмотров: 489

 

Відомі бердянці приєдналися до кампанії «Декларування 2019»

В Україні триває кампанія декларування доходів отриманих громадянами торік, яка триватиме до 1 травня. Декларування доходів відомими людьми України стає вже звичним ділом під час деклараційної кампанії. Внесення  отриманих доходів  у декларацію та сплата податків відомими діячами стає нормою життя та є публічним прикладом свідомості населення.

Днями до Центру обслуговування платників податків Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області завітали та взяли участь у  кампанії «Декларування – 2019» популярний дует гумористів та ведучих розважальних шоу з Бердянська «Вечерние Мотыльки», резиденти таких комедійних проектів, як «Comedy Club UA», «Бойцовский клуб» та переможці шоу «Рассмеши комика» - Микола Атанов та Дмитро Рупчев. 

 

Як зазначили артисти відомого дуету, кожна людина повинна пам’ятати: на податках тримається вся соціальна сфера – освіта, культура, медицина. Та закликали всіх декларувати свої доходи та вчасно сплачувати податки, бо від цього залежить добробут нашого міста, держави.

Бердянське управління нагадує, що декларацію про доходи, отримані протягом 2018 року, можна подати до 1 травня 2019 року.

 

З початку року бердянці та приморчанє спрямували до місцевих бюджетів майже 105 мільйонів гривень

Як повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, надходження до місцевих бюджетів у січні-лютому 2019 року зросли майже на 15 млн грн, порівняно з минулорічними показниками, та склали 104,5 млн гривень. Додатково зібрано 1,1 мільйона гривень.

Територіальні громади Бердянщини та Приморського району отримали 61,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 19,5 %, або 9,9 млн грн більше, ніж у січні - лютому 2018 року.

Крім цього, вагомий внесок місцеві бюджети отримали у вигляді єдиного податку – 25,2 млн грн (+ 16,5 %) та плати за землю – 14 млн грн (+ 14,4 %).

Також, зросли надходження податку на нерухоме майно, загальна сума якого склала 2,1 млн гривень. Цей показник на 33,4 %, або 0,5 млн грн більше надходжень січня – лютого минулого року.

 

Новини законодавства

ПДВ - 2019: для кого касовий метод?

Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).

На застосування касового методу мають право платники податку:

- які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості;

- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт.

Крім того, тимчасово, до 01 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2022 року.

 

Роз’яснення законодавства

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області доводить до відома платників, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 05.03.2019.

 Перелік змін та доповнень (версія 1.27.5.0):

 Додано нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії документів:

S0301115 – № 1-ПВ (квартальна). Звіт із праці;

S0303002 – № 1-РС (один раз на чотири роки). Звіт про витрати на утримання робочої сили;

S0600317 – № 3-торг (квартальна). Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі;

S0601314 – № 1-опт (квартальна). Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі;

S0700551 – № 1-ціни (газ) (піврічна). Звіт про ціни на природний газ, який постачається споживачам;

S1001012 – № 10-зез (квартальна). Звіт про прямі іноземні інвестиції;

S1001310 – № 13-зез (квартальна). Звіт про прямі інвестиції за кордон;

S2500203 – № ІНН (один раз на два роки). Обстеження інноваційної діяльності підприємства за період 2016 – 2018 років.

Програмні модулі:

Додано можливість використання захищених носіїв особистого ключа.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Про відмову від спрощеної системи оподаткування

ДФС України повідомила, що платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Подати заяву про відмову з 01 квітня 2019 року від спрощеної системи платник єдиного податку може до 21 березня 2019 року.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву (таку ж, як і для переходу на спрощену систему оподаткування) про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274. У заяві, зокрема, зазначається дата відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини такої відмови.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/370846.htm

 

Податок на прибуток підприємств: порядок сплати

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Крім того, п. 137.8 ст. 137 ПКУ визначено, що платники податку на дохід –  суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

 

Отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю з 07.11.2018 неможливо

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що з 07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Отже, з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у тому числі посвідченою нотаріально) неможливо.

 

Про перехід фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування

ДФС України повідомила, що відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 298 ПКУ. Згідно з абзацом першим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

15 березня 2019 року – останній день для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з другого кварталу 2019 року:

► платником інших податків і зборів;

► платником єдиного податку – для переходу на іншу групу платника єдиного податку.

Важливо!

Умови, згідно з якими фізичні особи не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи фізичні  особи – платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 ст. 291 ПКУ).

Довідково!

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274. У заяві, зокрема, зазначається ставка єдиного податку та дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/370765.html

 

До уваги суб’єктів ЗЕД!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД), що 07 лютого 2019 року введено в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), згідно з частиною другою ст. 16 якого втрачають чинність, зокрема, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами (далі – Декрет КМУ № 15-93); Указ Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» (далі – Указ Президента України № 734).

Водночас відповідно до п. 8 ст. 16 Закону № 2473 уповноважені установи, суб’єкти валютних операцій, які до дня введення в дію Закону № 2473 порушили вимоги Декрету КМУ № 15-93, Указу Президента України № 734 та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

При цьому, суб’єктами валютних операцій згідно з п.п. 10 п. 1 ст. 1 Закону № 2473 є резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції.

Резидентами, зокрема, є юридичні  особи та інші суб’єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України (п.п. «в» п.п. 9 п. 1 ст. 1 Закону № 2473).

 

Повернення товару правонаступником юрособи, яка реорганізувалася шляхом злиття: ПДВ-наслідки

Пунктами 3 та 6 ст. 4 розділу І Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Враховуючи те, що товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.

Операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування ПДВ. За результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виплати за лікарняним листом: умови застосування ПСП

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (п.п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (далі – ПКУ)).

Згідно із п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.

З урахуванням того, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

 

Юридична особа – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки, у разі передачі її в користування іншому суб’єкту господарювання не є платником земельного податку

Юридична особа – власник земельної ділянки, що є платником єдиного податку третьої групи, у разі передачі в оренду цієї земельної ділянки іншому суб’єкту господарювання не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.

У разі передачі земельної ділянки за договором емфітевзису, сервітуту, суперфіцію власник земельних ділянок – платник єдиного податку третьої групи земельний податок не сплачує за умови одержання доходу у виді плати за користування такою земельною ділянкою, яка встановлена договором емфітевзису, сервітуту, суперфіцію.

У разі передачі земельних ділянок в користування іншому суб’єкту господарювання за договором оренди, а також за договорами емфітевзису, сервітуту, суперфіцію, земельний податок власником земельних ділянок –платником єдиного податку четвертої групи сплачується на загальних підставах оскільки такі земельні ділянки використовуються платником не для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Статтями 269 та 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок, та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку, зокрема третьої групи для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 102 прим. 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Статтею 409 ЦКУ визначені права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб. Зокрема, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором (частина друга ст. 409 ЦКУ).

Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої для забудови, визначені абзацом першим частини першої ст. 414 ЦКУ, згідно з яким власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).

Частиною першою ст. 100 ЗКУ визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 112.01).

 

За працівників, які працюють нелегально, до роботодавця застосовуються штрафи

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.

Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу Державній фіскальній службі та її територіальним органам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що Повідомлення у разі заключення цивільно-правового договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.

Водночас, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати у «конверті» згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме 125 190 гривень.

Крім того, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

 

Дохід отримано у вигляді призу у негрошовій формі: при визначенні бази оподаткування ПДФО застосовується підвищуючий коефіцієнт

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею (п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п.164.5 ст.164 ПКУ).

 

Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб? 

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках. 

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування. 

Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою  1,5%. 

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків. 

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена  п.п.170.4.1  ст. 170 Податкового кодексу.

 

Дохід у вигляді виграшу у лотерею.

Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб 

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом під час нарахування (виплати, надання) на користь платника податку  доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Такі податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку за формою №1-ДФ (під ознакою доходу «111»), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Зазначена норма визначена п.п 164.2.8 ст. 164, п.п 170.6.1, п.п. 170.6.2 ст. 170 Податкового кодексу. 

 

Платник єдиного податку – юридична особа повертає аванс. Які податкові наслідки?

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим, до доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Тобто, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

Якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. 

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6  ст. 292 Податкового кодексу України. 

 

До уваги неприбуткових організацій!

Практичні поради при поданні Звіту про використання доходів (прибутків)  за 2018 рік

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність. Професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок звітують тільки у  разі порушень умов «неприбутковості», визначених  п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом МФУ від 17.06.2016 № 553 (у редакції від 28.04.2017 № 469).

Фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" встановлено, що його норми застосовуються, зокрема:

- суб'єктами малого підприємництва для складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м);

- суб'єктами малого підприємництва, що відповідають критеріям мікропідприємництва для складання спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс).

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів – до 350 тисяч євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро;

- середня кількість працівників – до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;

- середня кількість працівників – до 50 осіб.

Отже, неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс).

Звіт разом із фінансовою звітністю подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. 

Граничний термін надання до Звіту за 2018 рік – не пізніше 01 березня 2019 року.

Інформація про додатки („Наявність додатків  4»), що додаються до Звіту є обов’язковим реквізитом форми Звіту і у відповідних клітинках проставляється позначка „+”, а інформація про подану фінансову звітность відображається в комірці „ФЗ 6”.

У Звіті заповнюються лише ті показники, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює її діяльність.

Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення не залежить від дати надходження або сплати коштів.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації, у рядках 1.1 – 1.11 відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6  – суми видатків (витрат).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

У рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

- у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;

- у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;

- у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ  ПКУ.

У рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Частина ІІ Звіту заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ та передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств. 

Так, у рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».  

Зазначена норма визначена  п. 46.2 ст. 46, п. 122.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

 

Виплата заробітної плати фізичним особам – нерезидентам.Коли операція вважається контрольованою?

Міністерство фінансів України надало роз’яснення щодо віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб – нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих (лист від 01.02.2019 № 11420-08-63/2874). 

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток і здійснюються:

а) з пов’язаними особами – нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (п.п. 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ). 

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду (П(С) БО 16 «Витрати»   затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318). 

Підпунктом 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і п.п. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже відповідно до п.п. 39.4.2 ст. 39 ПКУ по таким операціям необхідно подавати звіт про контрольовані операції.

 

Фізична особа володіє легковим автомобілем. Які авто є об’єктом для сплати транспортного податку в 2019 році?

Об'єктом оподаткування для сплати транспортного податку  є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Так, у 2019 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2014 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,56 млн грн. 

Міністерством економічного розвитку та торгівлі на своєму офіційному веб-сайті  (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA) щороку до 1 лютого звітного року розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. 

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). 

Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.

 

Бюджетна організація має об’єкти житлової нерухомості.За яких умов сплачується податок на нерухоме майно?

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема, юридичні особи, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. 

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

Тобто, податок на нерухоме майно не сплачується за умови одночасного виконання установами та організаціями таких критеріїв:

-  створення їх органами державної влади, органами місцевого самоврядування;

- фінансування лише за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів;

-  отримання статусу неприбутковості. 

Документом, що підтверджує статус неприбутковості є Рішення про включення підприємства, установи, організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій, видане фіскальним органом за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості (0031).

Якщо організація є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення їх до категорій, що не є об’єктом оподаткування, то податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не подається.

Разом з тим, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також створених ними організацій, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів і отримують прибуток, оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають фіскальному органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 

Зазначена норма передбачена  п.п. 266.1.1,  п.п. 266.2.2 «а», п.п. 266.3.1, п.п. 266.7.5 ст. 266 Податкового кодексу. 

Разом з тим, звертаємо увагу, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. 

Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад можуть встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності  юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

 

Отримання витягу з реєстру страхувальників  

ДФС запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість подати запит на отримання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.  

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників може бути подано платником єдиного внеску та/або застрахованою особою через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету. 

Для цього в приватній частині Електронного кабінету необхідно в меню Ведення звітності  обрати Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (ф. № 1-ЗРС) (J1303801 ), заповнити відповідні поля, підписати та надіслати. 

Підтвердженням отримання ДФС запиту є Квитанція в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту.  

Витяг за результатами обробки запиту можна переглянути у меню Перегляд звітності у вкладці: 

- J1438101 – для юридичної особи або відокремленого підрозділу (ф. № 1-ВРС ).

Фізична особа, в тому числі підприємець також має можливість отримати витяг з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.  

Витяг за результатами обробки запиту можна переглянути у меню Перегляд звітності у вкладці: 

-  F1438201 – для фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (ф. № 2-ВРС);  

- F1438301 - для фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).

Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику формується довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС) (J/F1403801). 

 

Декларування - 2019

Задекларували доходи – своєчасно сплатіть податкові зобов’язання!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2018 року, під час якої певні категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2018 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору.

Громадяни зобов’язані включити суму отриманих протягом 2018 року доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до  01 травня 2019 року річну податкову Декларацію за наслідками звітного 2018 року, а також нарахувати і сплатити до 01 серпня 2019 року ПДФО та військовий збір з таких доходів .

Норми визначені ст. 179 Податкового кодексу України.

 

Порядок оподаткування спадщини (подарунку), отриманої фізичною особою – нерезидентом від фізичної особи – резидента

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що об’єкти дарування, зазначені у п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами  (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. 

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців –нерезидентів, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини оподатковується за ставкою ПДФО 18 відсотків.

 

Щодо розрахункового документа, який повинен надати платник податку для підтвердження сум витрат

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (у редакціі, що діє з 28.07.2018) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються у відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (далі – Інструкція № 22).

Згідно з п. 10.1. Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт - Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата» та інших систем дистанційного обслуговування.

Пунктом 10.5 Інструкції № 22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт - Інтернет – банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт – банк», «клієнт - Інтернет – банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и)/електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

При цьому для здійснення операцій за рахунком клієнта (оплата комунальних послуг, телефонних переговорів тощо) за допомогою системи «телефонний банкінг» (дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою телефонних каналів зв’язку) клієнт у договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку клієнта. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях (п. 10.9 Інструкції № 22).

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження платника списання коштів з його рахунку, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.

 

Коли нецільову допомогу включати до річної декларації

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу громадян, що під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають ті декларанти, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які подають декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Розберемось в яких випадках подається декларація, якщо упродовж минулого року особою було отримано нецільову благодійну допомогу.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, (у 2018 році така неоподатковувана сума становила 2470 гривень).

Відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги зазначаються податковим агентом у податковій звітності за формою № 1ДФ.

Якщо загальна сума отриманої від благодійника – фізичної чи юридичної особи нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує граничний розмір, то платник податку зобов’язаний в такому випадку подати річну податкову декларацію із зазначенням суми такої допомоги.

Перевищення допомоги над вказаним розміром (у 2018 році – 2470 грн.) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

 

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності

Громадяни, які отримали протягом 2018 року доходи, які не було враховано при визначенні податкового зобов’язання з ПДФО, зобов’язані до 1 травня поточного року подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

У разі неподання платником податків у встановлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань з ПДФО та військового збору.

При цьому відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ до платника податків застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 25 % суми донарахованого податкового зобов’язання. А у разі повторного нарахування контролюючим органом податкового зобов’язання - у розмірі 50 % від донарахованої суми.

Крім того, згідно зі ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення до платника податків буде застосована адміністративна відповідальність у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Декларуємо дохід отриманий від обробітку земельної ділянки!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, якщо розмір земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства та/або земельної частки (паю) виділені на місцевості, що перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).

Тобто, платнику податків необхідно визначити свої податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору та подати до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації податкову декларацію за звітний період. Податкова декларація за 2018 рік громадянами подається до 2 травня 2019 року.

 Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків, військового збору - 1,5 відсотка. Відповідно до п.179.7 ст.179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

 

Податкова знижка за навчання. Що необхідно знати

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Так, протягом 2019 року подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку.

Отже, якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може до 31 грудня наступного за звітним податкового року (до 31 грудня 2019 року) подати декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги, для отримання податкової знижки. 

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).

Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації. 

Для прискорення процедури перерахування коштів у рядку 29 Декларації про майновий стан і доходи необхідно вказувати реквізити банківського рахунку.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, договорами з навчальним закладом, довідкою про отримані у звітному році доходи; документами, які підтверджують ступінь споріднення тощо. 

Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року. 

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 

Порядок та умови надання податкової знижки визначено ст. 166 Податкового кодексу.

 

Законодавство щодо ЄСВ

За своєчасно не нарахований ЄСВ до платників застосовуються штрафи

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відс. зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року – 10 відс. зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого ЄСВ (п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відс.) штрафу:

► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄСВ.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Запорізькі підприємства перерахували понад півтора мільярда гривень митних платежів

У січні-лютому 2019 року до державного бюджету спрямовано 1 мільярд 507,7 мільйона гривень митних платежів. Про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, який відзначив, що порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 185,2 мільйона або на 14 відсотків

 

За лютий поточного року запорізькі суб'єкти господарювання перерахували до бюджету 746,4 мільйона. Щоденно державна казна отримувала від представників зовнішньо-економічної діяльності, у середньому, 37,3 мільйона гривень митних платежів.

Традиційно, найбільші надходження сформували промислові підприємства Запорізького регіону. 40 відсотків від загальної суми надійшло від митного оформлення імпортованих машин, устаткування та транспорту, 29 відсотків – від паливно-енергетичних товарів, 11 відсотків – від металів та виробів із них, 7 відсотків – від продовольчих та сільськогосподарських товарів, 6 відсотків – від мінеральних продуктів, 4 відсотки – від продукції хімічної промисловості.

 

З депозитних процентів запорізьких вкладників бюджет отримав майже 9 мільйонів

Надходження податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів за два місяці 2019 року склали 8,9 мільйона гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, лише у лютому фінансові установи регіону перерахували до бюджету майже 4,5 мільйона, що на 2 відсотки більше, ніж у лютому попереднього року.

 

З початку року лідерами зі сплати податку є банки, кредитні спілки та інші фінансові організації обласного центру, які спрямували до скарбниці 6,2 мільйона гривень. Від платників м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів надійшло 733 тисячі, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 703 тисячі, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 338 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 282 тисячі, Вільнянського, Запорізького, Новомиколаївського районів – 195 тисяч.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від депозитних банківських рахунків, вкладів у кредитних спілках тощо складає 18 відсотків. Відповідно до ст. 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.

 

На Запоріжжі комунальні підприємства сплатили до бюджетів 37,5 мільйона гривень

З початку року надходження податку на прибуток комунальних підприємств до місцевих бюджетів Запорізької області склали 37,5 мільйона гривень. Порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 22 мільйона або на 143 відсотки. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько.

 

Зокрема, від організацій та установ комунальної форми власності, які зареєстровані у м. Запоріжжя, надійшло 7,6 мільйона, суб'єкти господарювання м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів спрямували до скарбниць 1,2 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 926 тисяч, Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів – 524 тисячі, Якимівського та Приазовського районів – 342 тисячі.

Нагадаємо, відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток комунальних підприємств повністю надходить до місцевих бюджетів. Базова ставка податку складає 18 відсотків.

 

За два місяці 1776 запоріжців започаткували власну справу

Упродовж січня-лютого 2019 року фахівці фіскальної служби Запорізької області зареєстрували 1776 суб'єктів господарювання. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість громадян, які започаткували власну справу, зросла на 273 особи.

 

Як свідчать статистичні дані, з початку року більш активно реєстрували бізнес підприємці-фізичні особи – 1375. Кількість новостворених СГД-юридичних осіб склала 401. Лише у лютому 750 фізичних осіб-підприємців та 214 суб'єктів господарювання-юридичних осіб стали частиною запорізької бізнес-спільноти, що разом на 162 суб'єкти перевищує кількість нових платників у лютому 2018 року. 

Таким чином станом на 1 березня 2019 року на обліку у фіскальній службі області перебувають 68024 підприємця-фізичні особи та 42842 СГД-юрособи. Зокрема, у регіоні здійснюють діяльність 9840 платників ПДВ, це на 27 суб'єктів більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Нагадаємо, за два місяці 2019 року внесок запорізьких платників до бюджетів усіх рівнів склав більш ніж 2,8 мільярда гривень.

 

У Запоріжжі відбулася координаційна нарада правоохоронних органів області

 В обласній прокуратурі під керівництвом прокурора Запорізької області Валерія Романова відбулась координаційна нарада правоохоронних органів регіону. Участь у заході взяли очільники Запорізької обласної державної адміністрації та обласної ради, керівники Національної поліції та Служби безпеки України в регіоні. Позицію Державної фіскальної служби представляли в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько та начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев. 

Учасники наради підбили підсумки роботи правоохоронних органів за минулий рік та визначили першочергові пріоритети. Керівники відомств також розглянули питання профілактики злочинності та протидії корупції. Крім того, вони обговорили порядок взаємодії правоохоронних та контролюючих структур для посилення ефективності протидії правопорушенням.

 

Запорізький підприємець відшкодував бюджету 840 тисяч гривень несплаченого ПДВ

Слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області закінчило досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом умисного ухилення від сплати податків фізичною особою-підприємцем.

Співробітники податкової міліції встановили, що підприємець в результаті відображення у податковому обліку та податковій звітності операцій з придбання товарів та послуг у підприємств, використання яких у подальшому документально не підтверджено, ухилився від сплати ПДВ у сумі 840 тисяч гривень. 

Завдяки заходам, вжитими працівниками податкової міліції під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, податки та завдані державі збитки відшкодовані в повному обсязі.

Таким чином у лютому 2019 року до суду направлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підприємця на підставі ч.4 ст.212 КК України.

 


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.