Доска объявлений Бесплатка Бердянск

Важливо! Аграрна розписка - новітня форма для України кредитування аграріїв, за ним майбутнє

19.03.2019, 18:04    просмотров: 223

Вперше аграрна розписка була застосована на практиці у Бразилії в 1994 році. На той час це був вимушений захід, бо через економічну кризу тамтешні аграрії гостро відчували брак коштів, необхідних для розвитку галузі. 

В Україні впровадження аграрних розписок здійснює Проект «Аграрні розписки в Україні», який реалізується IFC (Міжнародною фінансовою корпорацією), членом Групи Світового банку, в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні та регулюється Законом України «Про Аграрні розписки» (далі Закон).

 

Вперше в Україні аграрну розписку застосовано на практиці у 2015 році в Полтавській області. У 2016 році досвід розповсюджено на Харківську, Черкаську та Вінницьку області, у 2017 році на Тернопільську, Хмельницьку, Сумську та Миколаївську, а з 2018 року усі області України використовують даний інструмент.

Аграрна розписка – товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечує заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Аграрні розписки можуть видаватися особам, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах, для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.

Сторони в аграрних розписках:

Боржник за аграрною розпискою – особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов’язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах;

Кредитор за аграрною розпискою – фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов’язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов’язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

Аграрні розписки є двох видів – товарні та фінансові. Товарна – це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов’язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою. Фінансова – це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

У процесі впровадження варіюється кількість отримуваних аграрних розписок за видами. У Полтавській області 9 з перших 10 документів – були товарними. Першу фінансові розписку отримало сільгосппідприємство Липовецького району Вінницької області під заставу майбутнього врожаю озимої пшениці. Сума позики складала 457 тисяч гривень. Ці кошти надав «Агропросперіс Банк», який в подальшому видав ще 25 фінансових розписок. На сьогодні банки починають зацікавлюватись такою можливістю кредитування і вести конкурентну боротьбу за сільськогосподарського  товаровиробника, що може призвести до здешевлення кредитів або ж підвищення зацікавленості багатьох банків до аграрних розписок. Аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції.

Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню а порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру агарних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Держаного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.

Аграрна розписка вважається дійсною з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Реєстр аграрних розписок – єдина інформаційна система, що містить відомості про обов’язкові реквізити виданих та погашених аграрних розписок. Держателем Реєстру є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Суттєвою характеристикою аграрних розписок є застава майбутнього врожаю. Тобто, зобов’язання за аграрною розпискою, будь то сплата коштів чи поставка товару, забезпечується заставою врожаю, що вирощується чи буде в майбутньому вирощуватися виробником.

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 10.04.2015 р. №13-32/143, нотаріус при посвідченні аграрної розписки перевіряє наявність в осіб, що виступають боржниками за аграрними розписками, права власності  на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або права користування такою земельною ділянкою для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.

Отже, на відміну від договорів застави майбутнього врожаю, за якими нотаріуси досить часто просили підтвердження здійснення посівів, середню врожайність культури в регіоні ті інші додаткові документи, при посвідченні аграрної розписки нотаріус лише перевіряє право власності та/або право користування (в т.ч. оренди, суборенди, емфітевзису) боржника. Зазначимо, що надання оригіналів чи копій самих договорів оренди не вимагається, нотаріус самостійно перевіряє реєстрацію прав на зазначені боржником земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином необхідно здійснити реєстрацію прав на оренду земельних ділянок в зазначеному Реєстрі, якщо договори оренди землі були зареєстровані до 2013 року. Також це дасть можливість моніторингу загальної кількості орендованої землі на предмет її відібрання при рейдерських атаках і унеможливить проведення подвійної реєстрації прав на орендовані земельні ділянки.

Однак, звертаємо увагу на те, що, згідно положень ст.2 Закону, перехід права власності чи права користування земельною ділянкою не зупиняє дію вказаної в аграрній розписці застави майбутнього врожаю та не припиняє прав боржника і кредитора за аграрною розпискою на користування земельною ділянкою до збору відповідного врожаю, але не довше ніж до закінчення поточного маркетингового року. Саме через зазначене положення ми радимо при купівлі підприємства, які володіють правами оренди земельних ділянок, окрім іншого, перевіряти, чи не видано даною компанією аграрної розписки. В іншому випадку може виявитися, що права оренди отримані, але право збору врожаю на них належить кредитору за аграрною розпискою.

Звертаємо увагу, що згідно ст. 9 Закону аграрна розписка повинна видаватися окремо на кожен вид заставленої сільськогосподарської продукції, тобто на кожну культуру окремо.

Також згідно ст. 7 Закону розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою. І тут виникають певні питання. Так, наприклад, оцінку вартості заставленого майбутнього врожаю сторони узгоджують між собою, виходячи з врожайності та вартості товару, наприклад, на дату укладання розписки. Однак, щодо розміру зобов’язання, воно повинно відповідати договору поставки. При цьому з існуючою ситуацією на ринку, в самих договорах поставки розмір зобов’язань зазначається у гривневому еквіваленті певної суми в іноземній валюті. Зважаючи на цей факт, було б логічним і в аграрній розписці зазначити такий самий еквівалент. Однак на даний момент IFC не рекомендує використання прив’язки до валюти в аграрних розписках із можливим негативним сприйняттям даного факту органами ДФС.

Також ст.7 Закону передбачає такі особливості аграрної розписки у зрівнянні з договором застави майбутнього врожаю:

- після збору врожаю предметом застави стає зібрана сільськогосподарська продукція;

- у випадку недостатності врожаю на зазначених земельних ділянках предметом застави стає будь-який врожай, що в наступному сезоні буде вирощуватися на них же;

- у випадку порушення умов розписки боржником кредитор має право звернути стягнення на товар, у тому числі прийняти його у власність, самостійно доростити та/або зібрати врожай.

Зазначена стаття Закону передбачає можливість страхування заставленого врожаю. Однак звертаємо увагу, що страхування є правом, а не обов’язком виробника, і питання його застосування вирішується за погодженням сторін.

Поступово робота з аграрними розписками набирає обертів. Однак , як кредитори, так і боржники в процесі впровадження та використання аграрних розписок стикнулися з рядом проблем:

- відсутність у достатній мірі інформаційної підтримки для широкого впровадження аграрних розписок через ЗМІ. На сьогодні проводяться семінари , круглі столи та тренінги, де присутні отримують більш детальну інформацію. Однак для формування довіри до нового фінансового інструменту рекомендовано залучення джерел інформації, яким аграрії довіряють: репортажі за участю тих, хто вже використовує розписки та може поділитися досягненнями, тих, хто видав розписки і має позитивний досвід погашення. Мотивувати слід обидві сторони. До участі мають запрошуватись не тільки сільгоспвиробники, але й нотаріуси, представники компаній – постачальників, комерційних банків, зернотрейдери;

- у більшості областей не вистачає сертифікованих нотаріусів для реєстрації і роботи з аграрними розписками.

- недостатньо відпрацьована єдина практика по роботі з документами для оформлення аграрних розписок;

- оскільки аграрні розписки тільки входять в обіг, не до кінця зрозумілим залишається їх бухгалтерський облік;

- відкритим залишається питання подвійного оподаткування ПДВ при залученні до участі в розрахунках третьої особи.

Вважаємо, з часом більшість цих проблем вирішиться, оскільки вони пов’язані із відсутністю напрацювань та практики роботи із аграрними розписками.

Слід розуміти, що аграрні розписки не вирішать всі проблеми аграрної сфери, які накопичувалися десятиліттями. Але це ще один крок до намагання сформувати прозорий, з однаковими можливостями доступу до фінансів всіх підприємств незалежно від розміру, аграрний ринок. Отже, цей інструмент кредитування в Україні вже приживається і дійсно потрібен для повноцінного розвитку аграрної сфери економіки.

 

Марина Дмитренко, приватний нотаріус

 


Партнерские новости:





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.