Доска объявлений Бесплатка Бердянск

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

20.03.2019, 17:26    просмотров: 345

 

Платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Бердянщини понад 25 мільйонів гривень

За два місяці 2019 року платники податків, що перебувають на обліку у Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області та які обрали спрощену систему оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів 25,2 млн грн єдиного податку. Це, за словами начальника Бердянського управління Оксани Федорової, на 3,6 млн. грн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.

Щодо структури перерахованого до місцевих скарбниць єдиного податку, то внесок фізичних осіб-підприємців становить 7,2 млн гривень. Решту коштів сплатили юридичні особи-спрощенці.

Бердянське управління наголошує, що єдиний податок у повному обсязі спрямовується безпосередньо до місцевих бюджетів. Відтак, перераховуючи його своєчасно та у повному обсязі, суб’єкти господарювання – спрощенці забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку і благоустрою своєї місцевої громади.

 

Надходження ЄСВ від бердянських та приморських роботодавців перевищили 85 мільйонів гривень

У січні-лютому поточного року платники податків Бердянщини та Приморського району перерахували 85,1 мільйона гривень єдиного соціального внеску. Як зазначила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, порівняно з відповідним періодом минулого року рівень сплати ЄСВ зріс на 11,6 мільйона гривень.

Серед основних джерел надходжень єдиного соцвнеску – нарахування і сплата ЄСВ роботодавцями із заробітних плат найманих працівників, від виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, а також від фізичних осіб-підприємців, членів фермерських господарств і самозайнятих осіб.

 

Новини законодавства

Змінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару

Запроваджено новації, які сприятимуть спрощенню процедури визначення країни походження товарів з Європейського Союзу та розвитку сприятливого клімату для зовнішньої торгівлі.

Так, 17 березня 2019 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 144 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765».

Постанову прийнято для виконання Україною зобов’язань, взятих відповідно до додатка XV «Наближення митного законодавства» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та адаптації законодавства України до законодавства країн-членів ЄС в частині визначення непреференційного  походження при імпорті в Україну товарів.

Постановою замінено Перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару, наведеного у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1765, на Перелік, встановлений Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.

Цей додаток застосовується в Європейському Союзі як при імпорті товарів для визначення їх країни походження, так і при видачі уповноваженими органами сертифікатів походження на експорт товарів з Європейського Союзу, в тому числі, які призначені для України.

Перелік є ідентичним Переліку, встановленому Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.

У порівнянні з Переліком, який втратив чинність, Перелік:

доповнено новими товарами у кількості 465 товарних позицій згідно з УКТЗЕД, зокрема це стосується кондитерських виробів, текстильної продукції, кухонних приладів та виробів з чорних металів тощо;

до товарів застосовано нові критерії достатньої переробки на рівні перших 4, 6, 8 знаків згідно з УКТЗЕД та додаткові (альтернативні) правила походження, що спрощує процедуру отримання товаром статусу країни походження та доступ до зовнішніх ринків. 

Відповідно до статті 36 Митного кодексу України новий перелік застосовується до товарів, походженням з країн, з якими Україною не укладено угоди про вільну торгівлю, для цілей справляння ставок ввізного мита Митного тарифу України.

 

Затверджено форму заяви для продовження термінів за експортно-імпортними операціями

Мінекономрозвитку наказом від 27.02.2019 року № 329 затвердило:

- Інструкцію щодо заповнення форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком;

- форму заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком;

- форму висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

 

Зміни 2019 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 ДФС України, повідомила про основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році якими доповнено та уточнено деякі норми, визначені Податковим кодексом України (далі - Кодекс):

Введено поняття активу з права користування — визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12  Кодексу);

Визначено поняття нормативу витрат на виплати страховим посередникам — гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 14.1.1251  Кодексу).

Уточнено поняття деривативу (п.п. 14.1.45 Кодексу), зокрема:

- вилучено визначення деривативу як стандартного документа;

- не передбачається затвердження Кабінетом Міністрів України  стандартної (типової) форми деривативів;

- платежі за угодами свої розраховуються на підставі ціни (котирування) базового активу, також з урахуванням процентних ставок у межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежу;

- визначено, що форвардний контракт не є стандартизованим цивільно - правовим договором, та передбачено, що такий контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Внесено зміни в частині вимог до установчих документів (п.п. 133.4.1 Кодексу), зокрема:

- для цілей розподілу отриманих доходів (прибутків) термін «учасники» неприбуткової організації застосовується у розумінні Цивільного кодексу України;

- для недержавних пенсійних фондів передбачена можливість передання активів у разі ліквідації такого фонду іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону.

При цьому п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 встановлено, що зміни до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 липня 2017 року.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації

Доповнено новим п. 138.4 Кодексу відповідно до якого, вимоги пп. 138.1 — 138.3 ст. 138 Кодексу, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди.

Уточнено вартісний показник для застосування визначених Кодексом мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Уточнено, що при визначенні різниць, передбачених п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу для коригування до збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, не враховуються активи з права користування за договорами оренди.

Уточнено, що вимоги із застосування різниці відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не поширюються також на вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у Накопичувального фонду та недержавних пенсійних фондів.

Доповнено новою різницею для коригування фінансового результату до збільшення при перевищенні виплат (винагород) страховим посередникам понад встановлений норматив витрат, а саме:

на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пп. 141.1.3 Кодексу).

Застосування прискореної амортизації

Внесеними до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу змінами на 1 рік продовжено дію норми щодо права на застосування для розрахунку амортизації за прямолінійним методом мінімально допустимого строку амортизації (два роки) щодо основних засобів четвертої групи, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та якщо для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених Кодексом вимог, зокрема, основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.

 

Затверджено чергову Узагальнюючу податкову консультацію

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області доводить до відома платників, що наказом Міністерства фінансів України від 11.03.2019 № 105 (далі – Наказ № 105) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку (далі – Узагальнююча консультація).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділами І «Загальні положення», V «Податок на додану вартість» та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачене звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів з 01.09.2018 до 31.12.2021 (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку з 01.01.2020 до 31.12.2021 (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД). При цьому, звільнення не поширюється на зазначені операції, якщо їх здійснюють сільськогосподарські підприємства – виробники цих олійних культур, вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису (абзац четвертий пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Узагальнюючою консультацією платникам роз’яснено якими законодавчими актами необхідно користуватися при визначенні понять для цілей застосування абзацу четвертого пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Наказ № 105 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням:  https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

 

Платники податку зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що з 01 січня 2019 року Податковий Кодекс України (далі - ПКУ) доповнено поняттями акцизного складу пересувного, розпорядника акцизного складу пересувного, викладено у новій редакції поняття акцизного складу та розпорядника акцизного складу, розширено визначення платника акцизного податку, а також встановлено, що ведення обліку обсягів пального або спирту етилового здійснюється у Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕАРП та СЕ).

Згідно з підпунктом 212.1.15. пункту 212.1 статті 212 ПКУ платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ особи, які здійснюють реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

ДФС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

СЕАРП та СЕ запроваджується з 1 липня 2019 року з урахуванням перехідних положень, визначених у ПКУ.

Платники податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Отже, з 1 травня 2019 року запроваджуватиметься реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.

 

Важливо для суб’єктів зовнішньоекономічних відносин:

новації у поданні декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України

07.02.2019 року вступив в дію Закон України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». 

Із зазначеної дати (з 07.02.2019) втратив чинність Декрет КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та 

Указ Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», які передбачали декларування наявних у резидентів валютних цінностей та майна, яке знаходяться за межами України.

Положення Закону № 2473 не містять вимог щодо такого декларування.

Отже, суб’єктами підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація) за звітні періоди, починаючи з 1 кварталу 2019 року, не подається. 

Останнім періодом, за який необхідно було подавати Декларацію, є 2018 рік (станом на 01.01.2019 року).

 

Роз’яснення законодавства

Без оформлення трудових відносин працівник втрачає соціальні гарантії

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу роботодавців, що працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляється:

► гарантованого державою розміру заробітної плати;

► виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо;

► виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

► допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу;

► соціального страхування.

Крім того, неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

Водночас до роботодавця застосовуються штрафи за порушення трудового законодавства відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями, які у 2019 році становлять, зокрема:

● 30 мінімальних заробітних плат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

● 10 мінімальних зарплат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за неоплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу).

 

Оприлюднено Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням    http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного   веб-сайту Держгеокадастру) – Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на 01.01.2019).

Основними завданнями створення Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:

► систематизація актуальної інформації про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель кожного населеного пункту України та його середню (базову) вартість, дату та номер рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розрахункову площу та чисельність населення, кошторисну вартість робіт, значення регіональних та зональних коефіцієнтів оцінки;

► забезпечення розробників технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів матеріалами для аналізу результатів оцінки населених пунктів, визначення співвідношення отриманих результатів по землях однотипних груп населених пунктів у різних регіонах країни, що дозволить підвищити якість виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, унеможливить штучне заниження або завищення такої оцінки;

► забезпечення аналізу та прогнозування органами місцевого самоврядування економічного ефекту застосування нормативної грошової оцінки залежно від року її проведення в частині наповнення місцевих бюджетів;

► стимулювання своєчасного оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378);

► забезпечення відкритості результатів нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для широкого загалу.

Слід зазначити, що проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом № 1378. Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону № 1378, а періодичність її проведення – щонайменш один раз на 5 – 7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – ст. 18 Закону № 1378.

У 2013 році в Україні на 100 % завершено проведення нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до ст. 13  Закону № 1378.

 

Законодавством не передбачено виправлення помилок у повідомленні про подання пояснень щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 зі змінами (далі – Порядок № 117)

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (п. 13 Порядку № 117).

Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник ПДВ подає до  ДФС України (далі – ДФС) в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Повідомленні.

При отриманні платником ПДВ квитанції про неприйняття документу, такий платник має право надіслати Повідомлення з правильними даними.

 

У довіднику пільг по сплаті податків та зборів зазначено всі коди податкових пільг

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу платників, що податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України (далі – ПКУ), рішеннями органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ (п. 30.5 ст. 30 ПКУ).

Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок № 1233) та Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).

Порядок № 1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).

Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом                  40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку № 1233).

Звіт заповнюється відповідно до вимог п. 4 Порядку № 1233, зокрема, у графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» Звіту зазначаються код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою.

З урахуванням викладеного, суб’єкти господарювання, прибуток яких відповідно до норм ПКУ звільняється від оподаткування, повинні подавати Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації.

У Довіднику пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків та зборів, інших обов’язкових платежів зазначено всі коди податкових пільг.

Нагадуємо, що з 01.01.2019 необхідно користуватись Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету № 91/1 та Довідником інших податкових пільг № 91/2, які розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у банері «Довідники».

 

Звітність суб’єктів господарювання з плати за землю

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми визначені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

Виходячи з можливості подання платниками плати за землю (за власним вибором) декларацій на поточний рік або щомісяця звітних декларацій, а також декларацій за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі впродовж поточного року, суб’єкт господарювання, який на початку року не був платником плати за землю та протягом року отримав право власності (користування) на земельну ділянку, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки річну податкову декларацію з плати за землю або щомісячні декларації за типом «Звітна».

 

Фізособа зареєстрована СПД не з першого числа місяця, коли вона отримає статус «єдинника»?

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Доходи, отримані у цей період, включаються до податкової декларації платника єдиного податку, форму якої затверджено наказом Мін’юсту від 19.06.2015 р. №  578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».

Звертаємо увагу, що декларація подається у строки, встановлені для річного періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

 

Реєстр платників ПДВ в Електронному кабінеті

Нещодавно ДФС доопрацьовано меню Реєстри Електронного кабінету в частині вивантаження даних Реєстру платників податку на додану вартість в повному обсязі.

Скористатися он-лайн сервісом користувачі можуть в режимі Дані реєстру платників ПДВменю Реєстри відкритої частини Електронного кабінету.

Користувачі відкритої частини Електронного кабінету, крім доступу до даних Реєстру платників ПДВ, мають можливість отримати повний перелік платників ПДВ з урахуванням інформації про анулювання реєстрації платників ПДВ шляхом їх вивантаження.

Також розроблено програмний інтерфейс (АРІ) для автоматизованого вивантаження  повного переліку платників ПДВ, доступний за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/ws/api/public/registers/export/pdv

Електронний файл повного переліку платників ПДВ з урахуванням інформації про анулювання реєстрації платників ПДВ містить назви полів відповідно до наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному держаному веб-порталі відкритих даних та містить:

-  найменування або прізвище, ім’я та по батькові; 

-  індивідуальний податковий номер платника ПДВ (ІПН);

-  дату реєстрації платником ПДВ;

- дату реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування;  дату анулювання реєстрації;

-  причину анулювання реєстрації;

-  підставу анулювання реєстрації; перелік кодів видів діяльності сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування;

-  дату виключення з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування; дату, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах.

 

Підприємець – платник єдиного податку надає в оренду частину приміщення. Що необхідно враховувати?

Фізична особа-підприємець, що застосовує спрощену систему оподаткування, має обмеження при здійсненні орендних операцій. 

Так, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:

- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,

- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, 

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Фізична особа - власник нерухомого майна не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.

Тобто, громадянин може надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа - не суб’єкт господарювання.

Підприємець – платник єдиного податку може надавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 га, якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді. 

Також підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та надавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300 кв. м, за умови, що решта нежитлового приміщення не перебуває в оренді.

Звертаємо увагу, що підприємці-платники єдиного податку 2–ї групи можуть надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню.

Отже, підприємець, який надає в оренду власну нерухомість, площа якої не перевищує граничні норми, може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку 2-ї групи за умови внесення до реєстру платників єдиного податку такого виду діяльності як надання в оренду нерухомого майна та надання цих послуг платникам єдиного податку та населенню.

Зазначена норма визначена п. 291.4 та п.п. 291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України. 

 

Спрощено порядок ведення касових операцій 

Постановою правління  НБУ від 12.02.2019 р.  № 37  внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.

Постанова НБУ №37 набрала чинності з 15.02.2019 року (опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України 14.02.2019 року).

Постановою № 37 зокрема: 

- уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи, а саме, визначено, що це – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

 - розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;

 - внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача. 

- визначено, що oприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

 

Підприємець на загальній системі оподаткування безоплатно отримав товари. Які податкові наслідки?

Об’єктом оподаткування у підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. 

Отже, підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів за датою їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.202,  п.п. 14.1.71  ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу. 

 

Підприємець на загальний системі оподаткування дохід визначає  за касовим методом

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).

До складу витрат включаються тільки витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

Зазначена норма передбачена п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України. 

 

Підприємство передає в суборенду орендовану земельну ділянку. Хто подає декларацію з плати за землю?

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, то юридична особа, що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному фіскальному органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.147 ст.14, п. 288.1 - 288.3, п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу, ст. 8 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі».

 

Підприємцю на загальній системі оподаткування безоплатно надано послуги з транспортування. Чи визначати дохід?

Об’єктом оподаткування у підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

Безоплатно надані роботи, послуги – це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Отже, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної за датою їх отримання.

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Зазначена норма передбачена  14.1.13  ст. 14, п. 177.2 ст. 177  Податкового кодексу. 

 

Електронний сервіс дистанційного формування сертифікатів

Для користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС діє електронний сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.

Сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають: 

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); 

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); 

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Інформацію щодо повторного формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) (https://acskidd.gov.ua/cer_elektr_zap).

Для отримання інформації щодо повторного формування сертифікатів за електронним запитом платнику необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1 в розділі «Програмне забезпечення» (https://acskidd.gov.ua/program_obespech). 

Клієнтам АЦСК ІДД ДФС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU). Також детальний опис по роботі нового сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

 

Декларування - 2019

Якщо банк простив борг – подайте декларацію про доходи

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу включається основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн, у 2019 році 1043,25 грн).

Суму прощеного (анульованого) боргу кредитор, у нашому випадку банк, повинен включати до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма №1 ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. При цьому, кредитор зобов'язаний повідомити фізичну особу – боржника у один із трьох способів або направити йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або укласти відповідний договір, або надати повідомлення про прощення (анулювання) боргу під підпис особисто.

Фізична ж особа-боржник зобов’язана самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Отже, якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), про що повідомлено боржника, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом. Відтак, цей дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. 164.2 "д" ст. 164 Податкового кодексу (перевищення у 2018 році – 930,75 грн, у 2019 році 1043,25 грн). Він відображається у розділі II податкової декларації „Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу”, у рядку 10.9.1 „у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))”. Окрім того, зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.15 № 859 (у редакції від 06.06.2017 №556), до 01 травня року, що настає за звітним.

 

Якщо ви здавали нерухомість (квартиру) в оренду – задекларуйте отримані доходи

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу, що у разі надання фізичною особою  нерухомого майна в оренду орендарю, який не є суб’єктом господарювання, відповідальним за  нарахування та сплату  податку на доходи фізичних осіб до бюджету є орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у терміни, встановлені для квартального звітного (податкового) кварталу: протягом 40 календарних днів після  останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Суми отриманого доходу, нарахованого податкового зобов’язання та сплаченого протягом звітного року податку відображаються у  річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається за результатами звітного року (абз.«а» п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ).

У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності(абз.«б» п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ).

Отже,якщо у 2018 році  ви здавали нерухомість (квартиру) в оренду фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання (ФОПами),  вам слід задекларувати отримані доходи, подавши податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня 2019 року до органу фіскальної служби за місцем реєстрації.

 

Як розрахувати суму податкової знижки за витратами на навчання

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує,  що відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підпунктом 166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:

Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності.

Звертаємо увагу, що інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

До  прикладу:

Батько поніс у 2018р. витрати на навчання сина (члена сім’ї першого ступеня споріднення) у розмірі 30000,0грн.

Річна сума нарахованої заробітної плати батька  – 120000,0грн.

Страхові внески до Накопичувального фонду у 2018р. не сплачувалися –  0

Податкова соціальна пільга  до заробітної плати батька у 2018р.не застосовувалась -  0

База оподаткування ПДФО:  120000,0 – 0 – 0 = 120000,0 грн.

Сума фактично утриманого (сплаченого) ПДФО із заробітної плати батька за 2018р.: (120000,0 Х 18%)= 21600,0 грн.- ця сума має відповідати сумі ПДФО, зазначеній у довідці про доходи, отриманій від свого роботодавця.

На підставі підтверджувальних документів, наданих платником податку, визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки – 30000,0грн.

Визначаємо суму ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

Із суми ПДФО, фактично утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік (21600,0грн.) віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку):

21600,0 - (120000,0 - 30000,0) Х 18% = 5400,0грн.

Платнику податку повернеться з бюджету 5400,0грн. ПДФО внаслідок зменшення загального річного оподатковуваного доходу, отриманого у вигляді зарплати,  у зв’язку з використанням права на податкову знижку.

Відповідно до п.179.8 ст.179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема:

квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;

договір з навчальним закладом;

довідку про отримані у звітному році доходи;

документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.

 

Граничні терміни сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за результатами річного декларування

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує про граничні терміни сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації, поданій за підсумками 2018 року:  для громадян і осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність цей строк становить 31.07.2019 року.

Платники податку - фізичні особи, які зобов’язані подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, здійснюють сплату за такими кодами платежу:

«11010500» — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»:

«11011001» — «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники податку - фізичні особи, які відповідно до розділу IV ІІКУ зобов’язані сплатити податок, але звільнені під подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачуютьподаткові зобов’язання за кодами платежів:

 «11010501» — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов'язковому декларуванню»;

«11011000» — «військовий збір».

Інформацію про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Бюджетні рахунки».

 

Пожертвування неприбутковим організаціям можна включити до податкової знижки

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2018 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). 

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання.

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається 

по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Тобто, для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2019 (включно).

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації. 

 Зазначена норма передбачена пп. 166.2.1, пп. 166.3.2 ст. 166 Податкового кодексу України. 

 

За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку 

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2018 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати. 

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році; 

 – дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності обов’язку з декларування  доходів – до 1 травня), наступного за звітним року;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання); 

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку; 

 – скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. 

Для отримання податкової знижки до фіскального органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу.

 

Законодавство щодо ЄСВ

До уваги ФОП – платників ЄСВ!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що п. 16 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 із змінами та доповненнями (далі – Звіт № 435) визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) є страхувальники, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП).

ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку № 435 (п. 10 розділу ІV Порядку № 435).

ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку № 435 (п. 11 розділу ІV Порядку № 435).

ФОП, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2   додатка 5 до Порядку № 435 (п. 18 розділу ІV Порядку № 435).

Отже, якщо ФОП подано Звіти, які не відповідають обраній системі оподаткування, або неправильно зазначено період, за який нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), то такими платниками порушено норми Порядку № 435.

Слід зауважити, що Порядком № 435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, а також самостійне виправлення вищезазначеного типу помилок.

Додатково повідомляємо, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), платники ЄСВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність згідно зі ст. 25 Закону № 2464 та ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Валерій Манько: "Надходження ПДВ від платників Запорізької області зросли на 25 мільйонів"

Запорізькі платники податку на додану вартість за перші два місяці року перерахували до державного бюджету 548,4 мільйона гривень (без показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, сплата ПДВ порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 25 мільйонів. У лютому до держбюджету надійшло 225,5 мільйона, що на 28,8 мільйона або на 14,6 відсотка більше, ніж торік.

За два місяці більшу половину загальних надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя, які сплатили майже 316 мільйонів. Мелітопольські і веселівські платники спрямували до держскарбниці 43,3 мільйона, бердянські і приморські – 41,3 мільйона. Підприємства і підприємці Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів поповнили бюджет на 38,7 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – на 23,4 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 20,7 мільйона.

У структурі доходів державного бюджету за січень-лютий сплата податку на додану вартість знаходилась на першому місці та склала 40 відсотків.

Усього у Запорізькій області зареєстровано 9840 платників ПДВ.

 

Запорізькі митники порушили 33 справи за недотримання митних правил

Співробітники Запорізької митниці ДФС у цьому році в ході проведення аналітично-пошукових заходів виявили 33 випадки недотримання митного законодавства. Стосовно громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності заведені справи на суму 13,9 мільйона гривень, що майже вдвічі більше, ніж у січні-лютому 2018 року.

 

 За два місяці 2019 року фахівці митниці розглянули 21 матеріал про порушення митних правил, у результаті щодо правопорушників застосовані штрафні санкції на суму понад два мільйони гривень.

За цей час судові органи винесли рішення у 13 справах, відповідно до яких конфісковано предметів правопорушень загальною вартістю 1,2 мільйона та накладені штрафи на суму 5 мільйонів 858 тисяч гривень.

 

На Запоріжжі кількість планових податкових перевірок зменшилась на 28 відсотків

За січень-лютий 2019 року аудитори фіскальної служби регіону провели 83 документальні перевірки, з яких – 21 планову, 62 позапланові та 33 фактичні. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, порівняно з відповідним періодом минулого року кількість планових контрольно-перевірочних заходів зменшилась на 28 відсотків, позапланових – на 2 відсотки, а фактичних – на 52 відсотки.

За результатами перевірок до бюджету донараховано податкових зобов'язань на суму 38,6 мільйона. Із донарахованих сум платники узгодили 75,4 відсотка. На даний час вони вже сплатили до бюджету 6,6 мільйона.

Крім того, з початку року здійснено 20 позапланових перевірок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. За виявлені порушення вимог валютного законодавства донараховано пені і штрафні санкції на загальну суму 396,4 тисячі гривень, з яких узгоджено майже 375 тисяч.

У 2019 році підвищився рівень "плановості контролю". Тобто, акцент зміщений на збільшення кількості планових, обґрунтованих відповідно до ризикоорієнтованої системи, перевірок. Податковий аудит здійснюється за наявності у платника ризиків несплати податків, перелік яких затверджено відповідним наказом Міністерства фінансів України. 

Нагадаємо, з графіком податкових перевірок на 2019 рік та переліком суб'єктів господарювання, які будуть охоплені податковим аудитом, можна ознайомитись на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html.

 

На Запоріжжі підприємства перерахували майже 80 мільйонів гривень "екоподатку"

У січні-лютому поточного року від суб'єктів господарювання Запорізької області надійшло 79,9 мільйона гривень екологічного податку, (без показників великих підприємств, що перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 9 мільйонів.

Із загальної суми до державного бюджету спрямовано 36,2 мільйона, що на 4,4 мільйона або на 14 відсотків більше, ніж торік, до місцевих бюджетів – 43,7 мільйона, це на 4,6 мільйона або на 12 відсотків перевищує рівень січня-лютого 2018 року.

Найбільші платежі забезпечили підприємства м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – більш ніж 66 мільйонів, майже 7 мільйонів сплатили суб'єкти господарської діяльності Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів, від виробництв м. Запоріжжя надійшло 3,5 мільйона.

Усього в регіоні зареєстровано 2707 підприємств-платників екологічного податку, які здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають радіоактивні відходи тощо.

 

Запорізькі митники та авіаперевізники визначили пріоритети у посиленні протидії митним порушенням та підвищення якості обслуговування пасажирів

За два місяці пасажиропотік авіарейсів у Запоріжжі зріс на 16,5 відсотка. За даними Запорізького аеропорту, на міжнародних рейсах кількість пасажирів збільшилась на 20,5 відсотка, а на внутрішніх на – 7 відсотків.

Підвищення показників авіаперевезень потребує додаткової уваги контролюючих органів, обслуговуючих підприємств, зокрема, під час взаємодії та у протидії незаконному переміщенню товарів.

Саме цим питанням була присвячена спільна нарада Запорізької митниці ДФС з представниками іноземних та вітчизняних авіакомпаній, сумісних служб.

Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, мета зустрічі – визначити проблемні питання, пов'язані зі здійсненням митних формальностей на повітряному транспорті, порядок співпраці авіакомпаній з представниками митних органів, у тому числі, задля своєчасного інформування митних органів щодо списку пасажирів, рейсів, вантажів тощо.

Було наголошено на необхідності посилення взаємодії між митним постом "Запоріжжя-аеропорт", сумісними службами та представниками авіакомпаній щодо обміну інформацією, орієнтуваннями про можливість вчинення особами спроб незаконного переміщення предметів. Це дозволить своєчасно реагувати та оперативно протидіяти контрабанді.

Учасники також приділили увагу аспектам відкриття та введення в експлуатацію нового терміналу аеропорту "Запоріжжя", розглянули питання щодо пропуску та обслуговування пасажирів, а також ефективної співпраці митної та сумісних служб у міжнародному пункті пропуску.

 

ДФС України 

Найбільше зростання податку на прибуток у 2018 році задекларували підприємства – виробники тютюнових виробів

У 2018 році за результатами поданих платниками декларацій з податку на прибуток найбільший відсоток зростання цього податку порівняно з 2017 роком задекларували підприємства, які здійснюють виробництво тютюнових виробів. Так, у 2018 році 29 суб’єктів господарювання цієї галузі задекларували до сплати 543,3 млн грн податку на прибуток. Порівняно з 2017 роком ця сума зросла в 16 разів, або на 509,7 млн гривень.

Друге місце займають підприємства, діяльність яких пов’язана з виробництвом іншого електричного устаткування. 153 підприємства нарахували 629,1 млн грн, що в 9 разів, або на 559,4 млн грн більше, ніж в 2017 році.

Серед лідерів також суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з грошовим посередництвом. 381 суб’єкт господарювання задекларував майже 3,2 млрд грн. Це в 2,5 раза, або на 1,9 млрд грн більше, ніж у 2017 році.

Також зростання в 2,5 раза задекларували підприємства, які здійснюють добування сирої нафти. 90 суб’єктів господарювання нарахували майже 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 1,5 млрд грн більше 2017 року.

Нагадаємо, що за результатами 2018 року платники подали майже 304 тис. декларацій з податку на прибуток. До сплати задекларовано 97,55 млрд гривень, що на 14,2 млрд грн більше, ніж у 2017 році. Загальна сума отриманих доходів минулого року склала майже 9,5 трлн грн. Це на 1,2 трлн грн більше, ніж попереднього року. В цілому по Україні спостерігається адекватний темп росту податку при збільшенні доходів. Так, темпи приросту доходів складають 16,2% при збільшенні податку в 17%.

Щодо структури доходів, то до 200 млн грн отримали понад 66% компаній, або 201,686 тис підприємств. Вони минулого року отримали доходів на суму майже 2,1 трлн грн, обсяг задекларованого податку на прибуток склав 13,5 млрд грн. Від 200 млн до 1 млрд грн – 1,4% підприємств (4,178 тис) з загальним доходом в 1,7 трлн грн та нарахованим податком на суму майже 12,9 млрд грн, понад 1 млрд грн – 0,4% (1,091 тис), 5,6 трлн грн та 71,1 млрд грн відповідно.

Додамо, що збільшили нарахування по податку на прибуток понад 62,5 тис. платників на суму 7,9 млрд грн.

 

ДФС забезпечила 100% оприлюднення наборів даних на Порталі відкритих даних

Державна фіскальна служба України у 2018 році виконала повністю постанову КМУ від 21.10.2015 № 835  «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (https://data.gov.ua/blog/vykonannia-postanovy-kmu-835-v-2018-rotsi).

Така інформація оприлюднена на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Новини» (https://docs.google.com/presentation/d/1KWpDlJ0nx-ay_ErUFOGJvHU9I6wPOCDF84XUFtzlUtw/edit#slide=id.g4b5b810c36_0_52).

Нагадаємо, що у лютому 2018 року набрали зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Для ДФС збільшено кількість наборів даних з 33 до 40, які в подальшому були оприлюднені на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua) та на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/datasets.php?q=) у банері «Відкриті дані».

На сьогодні ДФС постійно здійснює на вказаних інформаційних ресурсах оновлення наборів даних, які закріплені за ДФС.

 


Партнерские новости:





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.