Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

3.04.2019, 18:22    просмотров: 459

 

Бердянці та приморчанє сплатили понад 4 мільйони податкового боргу

Станом на 01 квітня 2019 року загальна сума податкового боргу платників податків Бердянського управління фіскальної служби області, до якого віднесені міста Бердянськ та Приморськ, Бердянський та Приморський райони, до бюджетів усіх рівнів (за оперативними даними) склала 151,4 млн грн, з них заборгованість до державного бюджету – 81,2 млн гривень.

Протягом січня-березня 2019 року, за рахунок вжитих податківцями заходів, в рахунок погашення заборгованості надійшло 4,4 млн грн, з яких до державного бюджету надійшло 1,9 млн грн, до місцевого – 2,5 млн гривень.

Крім того, надходження зі сплати єдиного соціального внеску в рахунок погашення боргу за січень-березень становили 4,9 млн гривень. Станом на 01 квітня заборгованість (за оперативними даними) до Пенсійного фонду складає 48,6 млн. гривень.

 

Бердянські і приморські платники спрямували до державного бюджету понад 282 мільйони гривень 

Протягом січня-березня 2019 року до зведеного бюджету надійшло 282,4  млн гривень за рахунок податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, сума надходжень збільшилася на 10,7 відс., що у грошовому еквіваленті дорівнює 27,3 мільйона гривень.

До загального фонду державного бюджету протягом першого кварталу 2019 року мобілізовано 127,7 млн грн, що на 6,0 млн грн, або на 4,9 % більше, ніж за відповідний період минулого року.

До місцевих бюджетів надійшло 154,7 млн гривень. Це на 21,3  млн грн, або на 16,0 % більше фактичних надходжень січня-березня 2018 року. Індикативний показник виконано на 102,8 відсотка.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 129,3 млн гривень. Порівняно з першим кварталом 2018 року надходження зросли на 17,1 млн грн, індикативний показник виконано на 104,1 відсотка.

 

Бердянським управлінням забезпечено до бюджету 57 мільйонів гривень податку на додану вартість 

У першому кварталі 2019 року завдяки платникам Бердянського управління фіскальної служби області забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету України у сумі 57,0 млн гривень. Приріст надходжень склав 0,2 млн грн або 0,4 відс. до відповідного періоду минулого року.

У березні до держбюджету надійшло 15,8 млн грн податку на додану вартість. У загальній сумі надходжень до державної казни питома вага податку на додану вартість складає 30,8 відсотка.

Протягом трьох місяців 2019 року на рахунки платників відшкодовано 11,2 млн грн податку на додану вартість, ця цифра на 8,1 млн грн перевищує відповідний показник минулого 2018 року.

У структурі доходів державного бюджету за січень-березень 2019 року сплата податку на додану вартість знаходиться на першому місці та складає майже 45 відсотків.

 

Новини законодавства

З 1 липня 2019 року буде введено новий Порядок електронного адміністрування реалізації пального

З 1 липня 2019 року буде введено новий Порядок електронного адміністрування реалізації пального для усіх споживачів пального відповідно до змін до Податкового кодексу (Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Норма стосуватиметься всіх суб’єктів господарювання, у кого зберігається паливо в ємкостях понад 200 кубічних метрів та хто отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів. Крім того, фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку 4 групи, які отримують протягом календарного року пальне в обсягах понад 10000 кубічних метрів. 

Зазначені суб’єкти повинні реєструватись платниками акцизного податку, отримувати ліцензії та вести щоденний облік та подавати електронну звітність до Державної податкової служби про щоденні залишки пального та обсяги реалізованого (використаного) пального.

 

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

З 01.01.2019 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, в частині визначення критеріїв визнання неплатником податку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами у атмосферне повітря, а також щодо встановлення граничної норми викидів двоокису вуглецю стаціонарними джерелами при визначенні бази оподаткування екологічним податком.

Платниками екологічного податку, у тому числі й за викиди вуглекислого газу стаціонарними джерелами, визнаються суб’єкти цивільних відносин, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.    

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Тобто, у разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. 

Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

Отже, при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю у разі перевищення їх граничної кількості в обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі база оподаткування екологічним податком визначається як фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за податковий (звітний) квартал зменшений на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн.

З 1 січня 2019 року ставка екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами забруднення становитиме 10 гривень за тонну (замість 0,41 грн у 2018 році). 

Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 (із змінами).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки).

До затвердження змін до Декларації у частині декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, податкові зобов’язання з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю обчислюються та декларуються платниками екологічного податку в окремому Додатку 1 до Декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 240.1.1, п. 240.7 ст. 240, п. 242.1, п. 242.4 ст. 242 Податкового кодексу.

 

Дізнайтесь про новації в адмініструванні та сплаті туристичного збору

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).

Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади справляння збору може здійснюватися у таких місцях проживання (ночівлі):

- готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

- житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Відповідно до рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

- юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);

- квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

- юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаної територіальної громади справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади.

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у таких розмірах:

 -  до 0,5% для  внутрішнього туризму; 

- до 5% для  в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

З 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 грн.

Внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням:

- щоквартально, у визначений для квартального звітного періоду строк відповідно до податкової декларації за звітний квартал;

- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

У разі сплати збору авансовими внесками у податковій декларації за звітний квартал відображаються нараховані щомісячні авансові внески. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального звітного періоду.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом МФУ від 09.07.2015 № 636.

За базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу, податкові декларації подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Нагадаємо, що туристичний збір належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування туристичним збором визначено ст. 268 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом від 23.11.2018 № 2628-VIII.

 

Роз’яснення законодавства

Основні фонди повертаються фізичній особі у разі її виходу з числа засновників: ПДВ-наслідки

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що нормами п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, зокрема обмін такого товару (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ).

Отже, операція з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою, а саме – 20 %.

 

Заява платника податків на проведення документальної позапланової перевірки є підставою для її проведення

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу платників, що п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено підстави, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій визначено п.п. 19¹.1.1 п. 19¹.1 ст. 19¹, ст. 19³ ПКУ. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто, на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом, проводиться документальна позапланова перевірка.

Водночас, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (абзац другий п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

 

Коли надсилається та які відомості містить податкова вимога

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

  Податкова вимога має містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

  Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

  Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

 

Контролюючі органи мають право здійснювати контроль за нарахуванням мінімальної заробітної плати

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати встановлено ст. 3¹ Закону № 108.

Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108).

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108).

Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:

► центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

► органи доходів і зборів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.

 

Повідомлення про прийняття на роботу працівника можна подати засобами електронного зв'язку

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника одним із таких способів:

 - засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

Зауважимо, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку про за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

 

Чи може бути платником єдиного податку підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку та телебачення?

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що відповідно до Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759 «Про телебачення і радіомовлення» телебачення – виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження. Відповідно до Закону № 3759 мовлення підлягає ліцензуванню.

Таким чином, діяльність у сфері телебачення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення і відповідно не може здійснюватися платниками єдиного податку.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» зі змінами та доповненнями Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною сьомою ст. 42 Закону № 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.

Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.

Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному частиною сьомою статті 42 Закону № 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.

 

За яким форматом подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області доводить до відома, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами  (далі – Порядок № 117).

Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник ПДВ подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Згідно із п. 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-порталі відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пояснення та копії документів подаються платником ПДВ у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

 

Електронні сервіси ДФС – для платників податків

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що фізичні особи, які не є приватними підприємцями або особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, автоматично вважаються суб'єктами електронного документообігу та можуть подавати електронні документи до фіскальної служби за наявності у них електронного цифрового підпису. Тобто, громадяни можуть надавати декларації про майновий стан та доходи за підсумками звітного 2018 року без приєднання до договору про визнання електронних документів фіскальними органами.

Отримати електронний цифровий підпис можна у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Деякими акредитованими центрами сертифікації ключів надається можливість своїм клієнтам сформувати ключі електронного цифрового підпису, не виходячи з дому.

Для громадян, які подаватимуть декларації про майновий стан та доходи через Електронний кабінет платника (http://cabinet.sfs.gov.ua) передбачено часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих/виплачених доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, та відомостей щодо об'єктів нерухомого/рухомого майна.

Також через Електронний кабінет платника громадяни можуть надіслати заяву на реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, заяву на внесення змін до такого реєстру та запит на отримання інформації щодо суми своїх доходів та їх джерел (http://cabinet.sfs.gov.ua/form).

 

Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування можна подати через Електронний кабінет

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що за допомогою Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДФС заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

Так, відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації, зокрема юридичної особи з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації, зокрема юридичної особи згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Слід зазначити, що можливість подання заяви та розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб наразі не реалізована.

Однак, за допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

 

Платник податку на прибуток надає поворотну фінансову допомогу.

Особливості оподаткування у разі її неповернення отримувачем.   

Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд.  4 розді. XX Податкового кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги  перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів.

Отже, якщо особа, що не є платником податку (крім фізичної особи) або платник податку, який оподатковується за ставкою 0 відсотків, протягом визначеного строку не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога вважається безповоротною.

В такому випадку платником податку на прибуток–надавачем здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно на суму наданої ним поворотної фінансової допомоги.

При цьому,  коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, не передбачено. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Зазначена норма передбачена 14.1.257 ст. 14,  п.п. 134.1.1 ст. 134, п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу.

 

За яких умов платники єдиного податку можуть вибрати квартальний податковий період для звітності з ПДВ?

Платники ПДВ, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період для подання звітності з ПДВ.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. 

У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. 

Зазначена норма передбачена п. 202.2 ст. 202  Податкового кодексу України.

 

Протягом календарного року суб’єкт господарювання може перейти на єдиний податок один раз 

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків,  може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. 

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування  один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в  п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.

 До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період, що залишився до кінця року після подання  заяви.

Зазначені норми визначені п.298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України.

 

Списання заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Наслідки з ПДВ.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені для такої реєстрації, зведену податкову накладну (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Якщо платник ПДВ при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не отримані протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги. Таке зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але товари/послуги не поставлено, а тому вони фактично не використовуватимуться у господарській діяльності покупця, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.11 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу.

 

Внесок фізичної особи–засновника до статутного фонду юридичної особи.

Як відобразити у формі 1-ДФ? 

Сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи. 

Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ст. 165  Кодексу.

Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому підприємство - емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про суми майнового та немайнового внеску фізичної особи до статутного фонду емітента корпоративних прав в обмін на такі права і зобов'язано відобразити такі суми у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою " 178".

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 1.7 п. 16 1 підр. 10 розд. XX  Податкового кодексу України.

 

Організація, що не має статусу платника ПДВ, придбані від нерезидента послуги надає підприємству–платнику ПДВ.

Чи є у такого підприємства право на податковий кредит?

Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Такий отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку 20% на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

Форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ визначена наказом МФУ від 28.01.2016 №21 (у редакції від 23.02.2017 №276).

Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ та подається особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, до контролюючого органу за місцем її податкового обліку. При цьому Розрахунок подається до контролюючого органу тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано. 

Отже організація, яка не зареєстрована платником ПДВ, у разі придбання у нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, повинна нарахувати і сплатити ПДВ як отримувач послуг від нерезидента.

До складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Також, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, які містять суму ПДВ.

Особа, яка не є зареєстрованим платником ПДВ, не має права на нарахування податку та складання податкових накладних.

Тобто, підприємство, яке не є зареєстрованим платником ПДВ, не має права на складання податкових накладних та нарахування сум ПДВ. 

При цьому Розрахунок податкових зобов'язань не може бути підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Отже, підстави для формування підприємством податкового кредиту у разі придбання ним послуг у організації, яка не зареєстрована платником ПДВ, на підставі Розрахунку податкових зобов'язань, складеному такою організацією при отриманні послуг від нерезидента, відсутні.

Зазначення норма передбачена п. 180.2 ст. 180, п. 198.1 ст. 198, п. 208.2 ст. 208, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

 

Декларування податкових зобов’язань з екологічного податку у разі здійснення викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря

Платниками екологічного податку, у тому числі й за викиди вуглекислого газу стаціонарними джерелами, визнаються суб’єкти цивільних відносин, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ст. 240 Податкового кдексу).

При цьому, не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ст. 240 ПКУ).

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. 

Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний квартал. 

Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 (із змінами).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки).

Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у Додатку 1 до Декларації. 

У разі недосягнення граничної річної кількості викидів двоокису вуглецю в обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі декларують податкові зобов’язання з екологічного податку за обсяги викидів інших забруднюючих речовин у Додатку 1 Декларації. 

При цьому податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю у такого платника не виникають, проте в окремому Додатку 1 до Декларації зазначається фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю.

У разі перевищення їх граничної кількості в обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі база оподаткування екологічним податком визначається як фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за податковий (звітний) квартал зменшений на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн.

При декларуванні податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю у Додатку 1 до Декларації зазначається:

 у р. 4.1 – показники за І квартал 2019 року, 

 у р. 4.2 – показники за ІІ квартал 2019 року, 

у р. 4.3 – показники за ІІІ квартал 2019 року, 

 у р. 4.4 – показники за ІV квартал 2019 року, 

у р. 4.5 – показники для обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку за звітний податковий квартал, що підлягають нарахуванню;

у колонці 2 рядків 4.1 – 4.5 – код двоокису вуглецю, що викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, визначений відповідно до Додатку 7 до Декларації – 243.4.001; 

у колонці 3 рядків 4.1 – 4.4 – фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за І-VІ квартали звітного року; 

у рядку 4.5 – зазначаються показники для обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку, що підлягають нарахуванню за звітний (податковий) квартал, починаючи з кварталу у якому відбулося перевищення граничного обсягу викидів, а саме: 

у колонці 2 рядка 4.5 – код двоокису вуглецю 243.4.001, 

у колонці 3 рядка 4.5 – обсяг викидів двоокису вуглецю, що є базою оподаткування за звітний (податковий) квартал, що підлягає нарахуванню (база оподаткування обчислюється як різниця між фактичним обсягом викидів за такий звітний (податковий) квартал та величиною граничного обсягу викидів – 500 тонн, а у наступних звітних (податкових) періодах, після досягнення граничної норми викидів, зазначається фактичний обсяг викидів, що здійснено платником за звітний (податковий) квартал).

у колонці 4 рядка 4.5 – ставка податку 10,00 гривень;

у колонці 5 рядка 4.5 – зазначається обчислена сума податкового зобов’язання за звітний (податковий) квартал;

у рядку 4 колонки 5 – сума екологічного податку, що підлягає нарахуванню за звітний (податковий) період.

 

Ставки туристичного збору у м. Запоріжжя

З 01.01.2019 року ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 Податкового кодексу, у розмірі:

 -  до 0,5% для  внутрішнього туризму; 

- до 5% для  в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

З 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становить 4173 гривні (Закон України "Про державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629).

Рішенням Запорізької міської ради №39 від 30.01.2019 року  «Про встановлення туристичного збору» визначені ставки збору для внутрішнього та в’їзного туризму.

Так, ставки збору за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночiвлi) для внутрiшнього туризму встановлюються в таких розмірах:

- при вартості проживання до 300 грн (включно) - 0,05% вiд розміру мiнiмальної заробітної плати на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (2,09 грн);

- при вартості проживання від 300 до 600 грн (включно) - 0,25% вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розмiщення (10,43 грн);

- при вартостi проживання понад 600 грн - 0,5% вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розмiщення (20,87 грн).

Для в'їзного туризму ставки збору за кожну добу тимчасового розмiщення особи у місцях проживання (ночiвлi) встановлюються в таких розмірах:

- при вартостi проживання до 300 грн (включно) - 0,5% вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розмiщення (20,87 грн);

- понад 300 грн - 1,5% вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати на 1 сiчня звiтного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розмiщення (62, 60 грн).

Порядок оподаткування туристичним збором визначено ст. 268 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом від 23.11.2018 № 2628-VIII.

 

Декларування - 2019

Якщо фізичною особою не подано річну декларацію, контролюючий орган має право нарахувати податкові зобов’язання самостійно

У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 25 відс. або 50 відс. суми донарахованого податкового зобов’язання) та до ст.164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – адміністративна відповідальність.

 Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особи - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (ст. 162 ПКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) Декларацію.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відс. суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відс. суми нарахованого податкового зобов’язання.

Водночас, згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий  ресурс (категорія  103.28).

 

Доходи від надання майна в лізинг, оренду, житловий найм

Сума доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вказується у рядку 10.3 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» податкової декларації про майновий стан і доходи.

 Відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у рядку 10.3 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Декларація) вказується сума доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

У разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 «Відмітка про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)» розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду).

У графі 3 рядка 10.3 розд. II Декларації вказується загальна річна сума доходу, отриманого від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

 Розмір доходів від надання нерухомого майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) визначається згідно з п. 170.1 ст. 170 ПКУ. Об’єкт оподаткування від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Об’єкт оподаткування від надання в оренду інших об’єктів нерухомості визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу розраховується за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких

вона розташована, та яка оприлюднена у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку

звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди;

 у графі 4 рядка 10.3 розд. II Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);

 у графі 5 рядка 10.3 розд. II Декларації вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);

 у графі 6 рядка 10.3 розд. II Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ;

 у графі 7 рядка 10.3 розд. II Декларації вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.24).

 

Дохід у вигляді процентів, отриманий ФО від розміщення коштів на депозитному рахунку оподатковується під час виплати

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області роз’яснює, що бердянці які розміщують кошти на депозитних рахунках не зобов’язані до 1 травня подавати щорічні декларації про майно та доходи. Оскільки, відповідно до п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

 

Які відомості повинна містити довідка про доходи громадянина, яка надається з метою заповнення декларації для отримання податкової знижки?

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

     сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

     розмір та сума податкової соціальної пільги;

     сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

 

Які документи необхідно надати особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливоз метою отримання податкової знижки?

Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

 

Податкова знижка для громадян  без реєстраційного номера 

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також  резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті.

Громадяни,  які є резидентами України та  через свої релігійні переконання відмовилися   від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,  офіційно повідомили  про це  орган державної податкової служби і мають про це відмітку у паспорті, мають  право на застосування  податкової знижки  на загальних підставах.

 

Застосування права на податкову знижку при  компенсації процентів за умовами молодіжного житлового кредиту  

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом,  наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення податку на доходи   може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач  молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів,  платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Члени фермерського господарства, які отримують пенсію за віком, звільняються від сплати за себе ЄСВ

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені у підпунктах 4 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, з 01.01.2018 звільняються від сплати ЄСВ за себе фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, та члени фермерського господарства, віднесені до платників ЄСВ, які, зокрема досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).

 

Виплати за договором підряду: нюанси нарахування ЄСВ

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що порядок укладення  договорів  цивільно – правового характеру, зокрема  договору підряду, регулюються Цивільним кодексом (далі ЦКУ).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’я¬зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором (договором підряду), при чому це не є її основним місцем роботи, вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Водночас у разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором. При цьому, якщо база нарахування  єдиного внеску  буде   меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом та ставки єдиного внеску 22 відсотки.

 

Практиканти у звітності з ЄСВ

Виробнича практика учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів передбачає виконання учнями, слухачами безпосередньо на робочих місцях всіх видів робіт, передбачених кваліфікаційною характеристикою.

Підприємства незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані надавати робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничої практики учнями. Такі вимоги передбачено ст. 29 Закону № 103 та п. 2 Порядку № 992. Переліки підприємств для проходження практики формують навчальні заклади, враховуючи пропозиції підприємств - замовників підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, роботодавців та місцевих органів виконавчої влади. Крім того, учням дозволено самостійно обирати для себе місце проходження виробничої практики за погодженням з навчальним закладом.

Між навчальним закладом та підприємством не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики повинен бути укладений договір на основі типового договору про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики. Договір визначає права та обов’язки сторін: навчального закладу і підприємства — і відповідальність за порушення умов договору.

Водночас учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатний розклад працівників підприємства не включаються (п. 7 Порядку 992). Вони виконують роботи згідно з навчальними планами та програмами. Тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Оскільки зазначені відносини не є трудовими, а трактуються як навчально-виробничий процес, то необхідності в укладанні строкових трудових договорів на період проходження виробничої практики немає.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, під час нарахування ЄСВ, передбачено Інструкцією № 5. Згідно з пп. 2.1.8 якої до фонду основної заробітної плати належить оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), зокрема, за виконання робіт:

- за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності);

- за договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням і студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

Отже, нарахована оплата праці учням професійно-технічного навчального закладу, які проходять виробничу практику на підприємстві за договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування ЄСВ.

За учнів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику, страхувальник (підприємство) подає звіт за формою №Д4 відповідно до Порядку № 435. При цьому зазначені особи відображаються у таблиці 6 з кодом категорії застрахованих осіб «1». Таблицю 5 за таких осіб подавати не потрібно.

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

Закон № 103 - Закон України від 10.02.0998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Порядок № 435 - Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435. Порядок № 992 - Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою КМУ від 07.06.99 № 992. Інструкція № 5-Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5.

http://www.visnuk.com.ua/uk/faq/question/2864?fbclid=IwAR0eGtTM_wwo1u4-4cfykWmVCChaARHqRhR3VwB1sHAPe8omh_bdnQuzsdI

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Запорізькі автовласники поповнили місцеві бюджети на 1,3 мільйона гривень

У січні-лютому на Запоріжжі до місцевих бюджетів надійшло 1 мільйон 350 тисяч гривень транспортного податку.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, із загальної суми 1 мільйон 123 тисячі сплатили власники автомобілів-юридичні особи, збільшивши відрахування порівняно з минулорічними майже на півтора відсотка. Внесок фізичних осіб за два місяці склав 227,6 тисячі.

Близько половини надходжень забезпечили автовласники обласного центру – 668 тисяч; бердянські і приморські спрямували до скарбниць громад 144 тисячі, оріхівські та гуляйпільські – 114 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 108 тисяч, майже сто тисяч перерахували мелітопольські і веселівські платники.

Нагадаємо, транспортний податок сплачують власники легкових автівок з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад півтора мільйона гривень. Ставка податку складає 25 тисяч гривень на рік.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2019 році, розміщено на сайті Мінекономрозвитку: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA. Там же за допомогою онлайн-інструменту автовласники можуть самостійно розрахувати середньоринкову вартість транспортних засобів.

 

Запорізькі депутати розглянули питання реалізації обласних програм

У Запоріжжі відбулася двадцять дев'ята сесія Запорізької обласної ради сьомого скликання. У її роботі взяли участь голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, голова Запорізької обласної ради Григорій Самардак, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, очільники інших органів обласної та місцевої влади, правоохоронних відомств, народні депутати, представники громадськості.

Передувала заходу урочиста частина, під час якої були відзначені жителі Запорізької області за вагомий внесок у розвиток регіону.

У порядку денному пленарного засідання – кадрові, майнові, господарчі питання та депутатські звернення. Окрема увага присвячена розгляду реалізації регіональних програм, які фінансуються за бюджетні кошти. Значна частина з них мають соціально-економічну спрямованість і стосуються розвитку окремих галузей економіки та сфер життєдіяльності Запорізького краю.

 

Для запобігання порушенню інтелектуальних прав запорізькі митники 22 рази призупиняли оформлення поставок

У січні-лютому поточного року фахівці Запорізької митниці 22 рази призупиняли митне оформлення товарів з метою запобігання порушенням прав інтелектуальної власності та потраплянню на вітчизняний споживчий ринок контрафактної продукції.

 

Найчастіше серед товарів, що потенційно містили об'єкти інтелектуальних прав, були предмети одягу, запасні частини для сільськогосподарської техніки і автомобілів, електричні проводи, полімерні матеріали, рукавички.

Крім того, для попередження переміщення через митний кордон України контрафакту та сприяння захисту прав інтелектуальної власності співробітники митних органів постійно аналізують результати попередніх оформлень та щоденно перевіряють бази даних митних декларацій за допомогою програмно-інформаційного комплексу "Інспектор".

Разом з тим за два місяці до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності включено 26 нових предметів. З цим переліком, який регулярно оновлюється, можна ознайомитись на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/100237.html.

 

Для отримання електронного підпису до фіскальної служби звернулись 7225 запорізьких платників

За перший квартал електронні довірчі послуги у фіскальній службі Запорізької області отримали 7225 платників податків. Фахівці запорізьких пунктів Акредитованого центру сертифікації сформували 18446 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, у цьому році запорізькі платники активніше звертаються за електронними ключами – у порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість клієнтів відділень АЦСК зросла на 441 особу.

Керівник фіскальної служби регіону відзначив, що співробітники центрів щоденно обслуговують, щонайменше, 80 відвідувачів. Серед них переважно суб'єкти підприємницької діяльності, посадові особи державних органів, підприємств, організацій та установ м. Запоріжжя та області.

Він також нагадав, що кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надають доступ до десятків он-лайн сервісів ДФС, зокрема, які реалізовані і в Електронному кабінеті платника, а також до електронних послуг інших державних відомств.

 Більше інформації про умови і особливості надання електронних довірчих послуг – на сайті Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС: http://acskidd.gov.ua.

 

Валерій Манько: "Роботодавці Запорізького регіону на соціальні видатки спрямували близько двох мільярдів"

За перший квартал 2019 року надходження ЄСВ до Пенсійного і соціальних фондів від запорізьких платників склали 1 мільярд 883 мільйона гривень (за оперативними даними, без показників великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, який зазначив, що рівень надходжень до показників минулого року збільшився на 307 мільйонів гривень.

Найбільші суми ЄСВ сплатили суб'єкти господарювання і підприємці м. Запоріжжя – понад мільярд гривень, м. Енергодар – 232,6 мільйона, м. Мелітополь та Мелітопольського району – 171 мільйон, м. Бердянськ та Бердянського району – 111 мільйонів, Вільнянського – 37 мільйонів, Василівського – 36,6 мільйона, м. Токмак і Токмацького району – 34,4 мільйона, Запорізького району – майже 32 мільйони, Пологівського – 29 мільйонів, Оріхівського – 26,8 мільйона та Гуляйпільського районів – 20,7 мільйона.

Усього в Запорізькій області зареєстровано 113253 платника єдиного соцвнеску. Бюджетоутворюючими підприємствами і установами зі сплати ЄСВ є представники наступних галузей: виробництво і постачання електроенергії, газу, пари, охорона громадського порядку та безпеки, а також державного управління.

 

Запорізьке підприємство відшкодувало бюджету 2,2 мільйона гривень несплачених податків

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області в рамках кримінального провадження забезпечили відшкодування бюджету 2,2 мільйона гривень несплачених податків.

У результаті досудового розслідування встановлено, що керівник одного з виробничих підприємств умисно ухилився від сплати податків шляхом відображення протягом 2014-2015 років у податковій звітності компанії безтоварних операцій з придбання товарів у підприємств з ознаками фіктивності

Завдяки заходам, які вжили працівники податкової міліції, завдану державі шкоду відшкодовано у повному обсязі. Відповідний обвинувальний акт спрямовано до суду.

 

Найчастіше запоріжці цікавляться станом наповнення бюджетів та сумами нарахованих податків

З початку року до фіскальної служби Запорізької області надійшло 47 запитів для отримання публічної інформації, 30 з яких було надіслано поштою, 17 – за допомогою засобів е-mail. 

Фізичні особи спрямували до фіскальної служби 24 запити, юридичні особи – 10. П’ять звернень надійшло від об'єднань громадян, 8 – від інших органів виконавчої влади як розпоряднику інформації.

Найчастіше запитувачі зверталися за інформацією щодо стану надходження податкових і митних платежів до бюджетів України, сум нарахованих податків, відомостей про третіх осіб та іншої податкової інформації.

За результатами розгляду запитів на 37 із них були надані інформація та роз'яснення, у чотирьох випадках повідомлено, що запитувані відомості належать до категорії «з обмеженим доступом», три документи надіслані іншим органам виконавчої влади як розпоряднику інформації, ще три запити знаходяться на розгляді.

Нагадаємо, платники податків, представники громадськості та бізнесу можуть звернутися до органів фіскальної служби регіону за публічною інформацією в один із способів –  поштою, електронною поштою, факсом, телефоном тощо.

Докладно, про те, як реалізувати право на отримання публічної інформації – на сайті фіскальної служби області: http://zp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/.

 

ДФС України 

Протягом 2 місяців 2019 року роботодавцям-порушникамдонараховано до сплати 157 млн гривень

З початку 2019 року роботодавцям, які порушували податкове законодавство при виплаті заробітної плати та інших доходів фізичним особам, донараховано до сплати понад 82 млн грн. податку на доходи фізичних осіб, понад 68 млн грн єдиного внеску та майже 7 млн грн військового збору.

Загалом під час перевірок порушення законодавства встановлено в 43,1 відс. перевірених суб’єктів господарювання.

За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено близько 4,6 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності.  За результатами проведеної роз’яснювальної роботи  роботодавці уклали додатково 29,1 тис. трудових угод з найманими працівниками.

За результатами вжитих органами ДФС заходів залучено до державної реєстрації 3,4 тис.  громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено понад 2,3 млн грн податків та зборів та 2,7 млн грн єдиного внеску.

 

За січень-березень до зведеного бюджету зібрано на 37 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2018 року

За І квартал 2019  року до зведеного бюджету зібрано 296,8 млрд грн. Це на 14,2%, або на 37 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-березень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 259,8 млрд грн.

До державного бюджету зібрано 236,9 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 13,4%, або на 28 млрд гривень.

Податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-березні 2019 року зібрано у розмірі 141,9 млрд грн. Це на 12,5% або на 15,7 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Митних платежів надійшло 75,6 млрд грн, що на 0,7 млрд грн, або на 1% більше, ніж за січень-березень 2018 року.

 


Партнерские новости:


Загрузка...




Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.