Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

15.05.2019, 19:20    просмотров: 423

 

За чотири місяці Бердянським управлінням до бюджетів усіх рівнів зібрано понад 364  мільйони гривень податків і зборів та майже 179 мільйонів гривень ЄСВ 

У січні - квітні 2019 року від платників Бердянського управління до зведеного бюджету надійшло 364,2 млн гривень. Це на 32,6 млн грн або на 9,8 % більше відповідного показника січня – квітня 2018 року. Про це проінформувала начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.  

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - квітні 2019 року зібрано 178,7 млн грн, що перевищує показники 2018 року на 25,2 млн грн (або на 16,4 %).

До державного бюджету у звітному періоді забезпечено надходження 156,5 млн грн, що майже на 2,9 млн грн (або на 1,9 %) більше надходжень січня - квітня  2018 року.

До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 207,7 млн гривень. Це на 29,7 млн грн (або на 16,7 %) більше фактичних надходжень 2018 року.

 

Увага!  Семінар для платників податків

на тему «ПДВ, ПДФО, ЄСВ та податок на прибуток: ДФС України про актуальні питання оподаткування»

Місце проведення:  м.Київ, Львівська площа,8 

Дата та час проведення: 30 травня 2019 року о 09.30 

(початок реєстрації з 08.30).

З питань щодо участі у семінарі звертатися за телефоном (067) 406-70-94 Наталія Шокарева.

 

Новини законодавства

Зміни для постачальників електричної енергії, які застосовуються з 01.07.2019

Згідно з положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).

Нормами ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:

◄ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

◄ особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

◄ оптовий постачальник електричної енергії;

◄ виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Відповідно до ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з:

► реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

► оптового постачання електричної енергії.

Базою оподаткування акцизним податком згідно з нормами п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).

Зауважуємо, що платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації з акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

 

Уряд вніс зміни до Положення про митні декларації

26.04.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 344 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова № 344).

Постановою № 344 передбачено:

► врегулювання питання завершення митного оформлення обсягів природного газу, ввезеного на митну територію України, щодо яких не оформлено актів приймання-передачі у зв’язку з тим, що частина товарів була переміщена на тимчасово окуповану територію України;

► визначення способу реалізації прав органу доходів і зборів разом із відмовою у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією надавати розрахунок розміру фінансової гарантії, достатньої для сплати митних платежів;

► можливість подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Постанову № 344 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 26.04.2019 № 81.

 

До уваги платників!

З дня опублікування («Офіційний вісник України» № 28 від 12.04.2019) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80 «Про затвердження змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 за № 283/33254.

Звертаємо увагу, що вказаним наказом регламентовано порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів з єдиного казначейського рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС.

Повернення підприємствам коштів авансових платежів будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок відповідно до Порядку повернення, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (зі змінами).

Разом з тим, згідно з п.12 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898, на запит платника податків, в тому числі шляхом надсилання електронного повідомлення (підприємства – до ДФС, громадянина – до митниці ДФС), орган доходів і зборів надає інформацію про рух коштів платника на депозитному рахунку відповідного органу. Адреси електронної пошти ДФС та митниць ДФС, на які направляються запити про рух коштів, розміщуються на офіційному веб-порталі ДФС.  

Також, на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Податки, збори, платежі/ Митні платежі» створено новий підрозділ «Справляння митних платежів через єдиний рахунок» для оперативного інформування підприємств з питань, пов’язаних із справлянням митних платежів через єдиний рахунок.

 

Новації при реалізації пального з 01 липня 2019 року 

Суб'єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов'язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. 

Платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Отже, з 01.05.2019 р. запроваджується реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.

Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності чи без  переходу, за плату чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

- при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами, які не є розпорядниками акцизного складу.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.224 ст. 14, п.п. 212.1.15  ст. 212, п. 22 підрозд. 5 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.11.2018 №2628-VII).

 

З 1 травня 2019 року здійснюється реєстрація акцизних складів в СЕАРП та СЕ

З 01 липня 2019 року особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації контролюючими органами як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового. 

Платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. 

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. 

Отже, з 1 травня 2019 року вводиться Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, за допомогою якого буде здійснюватися реєстрація платників акцизного податку-розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних. 

Реалізація пального або спирту етилового - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: 

до акцизного складу; 

до акцизного складу пересувного; 

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам. 

Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового. 

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: 

- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; 

- при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу. 

Акцизний склад - це: 

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; 

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. 

Не є акцизним складом: 

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; 

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; 

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; 

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. 

Розпорядник акцизного складу – це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу. 

Зазначені норми передбачені п.п.14.1.6, п.п.14.1.212, п.п.14.1.224 ст.14, п.п.212.3.4 ст. 212, п. 22 - 24 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.11.2018 №2628-VII).

Слід зазначити, що з 01 липня 2019 року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним (Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

 

Затверджено новий порядок ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО

19.04.2019 року набув чинності наказ МФУ від 13.02.2019 №64 «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в «Офіційному віснику України»  №30 від 19.04.2019).

Наказом №64 передбачається спрощення реєстраційної процедури РРО за заявою, яку можна подати в електронній формі без додатків. 

З цією метою розроблені нові електронні форми документів та сервіси в Електронному кабінеті, що дозволяють виробникам (постачальникам) подавати заяви, а Центрам сервісного обслуговування (ЦСО) – повідомляти про укладені договори.

Реєстрація РРО здійснюватиметься у такій послідовності:

- виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;

- виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;

- ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;

- суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;

- ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);

- ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;

- ДФС видає реєстраційне посвідчення.

Усі процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.

Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом №64, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.

Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом № 64.

Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.

Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО.

 

Роз’яснення законодавства

Що необхідно здійснити платникам акцизного податку до 01 липня 2019 року?

З 01.05.2019 р. запроваджується реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.

Суб’єкти господарювання, які з 01.07.2019 р. відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані:

- з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;

- до 01.07.2019 р. зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;

- протягом 20 календарних днів, починаючи з 01.07.2019 р., подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01.07.2019 р. із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів.

Акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої";

Акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Зазначені норми визначені п.п. 14.1.6,  п.п 14.1.6 1  ст. 14, підрозд. 5 розд. XX Податкового кодексу.

 

Граничний день реєстрації податкової накладної в ЄРПН є святковим (вихідним) днем. Які наслідки?

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. 

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем. 

Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12. 2010 № 1246 (у редакції від 26.04. 2017 № 341).

 

Підприємець – платник єдиного податку протягом року отримав дохід понад 1 млн. грн. Чи слід використовувати РРО?

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. 

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Отже, підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн.

Доходом платника єдиного податку-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. 

При цьому до доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. 

Платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці) повинні забезпечити ведення книги обліку доходів (книги доходів та витрат), шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим, у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п.п. 1 п. 292.1 ст. 292, п. 296.1 ст. 296, п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу. 

 

Завчасно повідомте фіскальний орган про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку 

Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. 

Тобто, суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних фіскальних органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні фіскальні органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. 

Граничним терміном подання такого повідомлення про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2019 року.

Зазначена норма передбачена п. 250.1 та п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України.

 

Платник податку на прибуток виявив помилку у фінансовій звітності: які наслідки

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною, а саме: фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації і  у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації. 

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. 

Отже, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники податкової декларації з податку на прибуток, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період без подання уточнюючої Декларації.

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, таке уточнення здійснюється  із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.

Зазначена норма передбачена п. 44.2 ст. 44, п. 46.2 ст. 46, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу,  ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996.

 

Виявлено помилку у податковому розрахунку за ф. 1ДФ. Як подати уточнюючий податковий розрахунок?

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. 

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка.

Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

При коригуванні показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб,  і суми утриманого з них податку»:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

При коригуванні показників розділу  II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір:

у підрозд. «Військовий збір»:

- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію. 

Зазначена норма передбачена  п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу, п. 4.3, п. 4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

 

Застосування РРО платниками єдиного податку. 

Важливі аспекти!

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. 

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн.

Разом з тим, ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію:

- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

- лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Тобто, фізичні особи – підприємці другої - четвертої груп при реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, незалежно від обсягу доходу, протягом календарного року повинні застосовувати РРО.

"Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій" затверджено Постановою КМ України від 16.03.2017р. № 231.

Вироби медичного призначення - це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абз. 13 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абз. 2 ст. 2 Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»).  

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки РРО не застосовується.

 

До уваги платників туристичного збору!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків» повністю змінено порядок справляння туристичного збору.

  Відповідно п.п.268.4.1 п.268.4 ст.268 Податкового кодексу України базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті.

  Зараз діє форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 N 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.15 за № 912/27357.

  Розділ ІІ «Розрахунок податкових зобов'язань з туристичного збору» діючої декларації з туристичного збору не передбачає рядки та графи необхідних для відображення розрахунку суми туристичного збору відповідно до нового порядку справляння туристичного збору.

  За 1 квартал 2019 року необхідно звітувати за формою декларації з туристичного збору, яка  затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 "Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.15 за № 912/27357, а саме заповнювати рядок 3 стовпчик 5 «Нарахована сума збору за звітний квартал, усього».

 

В яких випадках повідомлення про прийняття робітника на роботу не складається

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.

Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу Державній фіскальній службі та її територіальним органам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що Повідомлення у разі заключення цивільно-правового договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.

Водночас, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати у «конверті» згідно з ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме 125190 гривень.

Крім того, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн. до 17000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

 

Офіційне працевлаштування – гарантія соціального забезпечення

Фахівці Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертають увагу роботодавців щодо важливості офіційного працевлаштування працівників. В іншому випадку, особа позбавляється: соціального страхування; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо.

Нелегально оформлений працівник, втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії.

Важливо знати, що не лише може постраждати працівник без офіційного оформлення, а й роботодавець, так як до нього застосовуються штрафи за порушення трудового законодавства відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.

У поточному році розмір штрафів становить:

- 30 мінімальних заробітних плат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- 10 мінімальних зарплат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу).

 

Тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначається на підставі оригіналів документів

З метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

     житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

     прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

     квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

     котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

    кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

     садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

     дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

    Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

   будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

    будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

   будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

    гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

    будівлі промислові та склади;

    будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

   господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо

   інші будіві.

   База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

  База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

  Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія106.02).

 

Відповідальність для фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, при втраті Книги обліку доходів і витрат

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга), та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 №481.

Для реєстрації Книги фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу її ведення у паперовому вигляді.

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що Книга зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою зазначеної статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

ФОП, яка реалізує вироби медичного призначення, обов’язково застосовує РРО

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. При перевищенні у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які, зокрема, здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Отже, ФОП – платники єдиного податку при реалізації виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини за готівкові кошти, обов’язково застосовують РРО, незалежно від обсягу доходу.

 

Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами доступно в «Електронному кабінеті»

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу, що в «Електронному кабінеті» для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.

Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

● скоротити час при заповненні платіжних документів;

● мінімізувати помилки при заповненні;

● сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом», платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб – підприємців

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу, що для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ЄСВ визначається у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ.

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Нагадуємо, що п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

 

Особливості заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ

З 02 травня 2019 року вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та фінансових санкцій.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 24.07.2015 № 666, із змінами і доповненнями.

Згідно з п. 5 Порядку при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

● у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

● у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми ЄСВ);

● у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

● у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

● у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

● у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

● у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Пунктом 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами визначено, що при заповненні реквізита «Отримувач»:

► зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;

► зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів;

► під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.

Відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Отже, оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

 

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, є базою нарахування єдиного внеску

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами (далі – Закон № 108/95-ВР) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

  Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

  При цьому до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, зокрема матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, є базою нарахування єдиного внеску.

  Відповідно  до п. 14 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170,  матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Відповідальність за несплату ЄСВ для «незалежників» та членів фермерських господарств

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.

Норми визначені п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств несуть фінансову відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464, а особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також несуть адміністративну відповідальність відповідно до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).

Водночас слід зазначити, що для членів фермерських господарств адміністративна відповідальність відповідно до ст. 165¹ КУпАП не передбачена.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Валерій Манько: "Запоріжці задекларували 2,4 мільярда гривень доходів"

Упродовж цьогорічної кампанії декларування майже 52 тисячі жителів Запорізької області прозвітували про доходи, які вони отримали у 2018 році. Кількість декларантів порівняно з минулорічною кампанією зросла на 614 осіб. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько. 

Запоріжці задекларували 2 мільярди 425 мільйонів гривень отриманих доходів, що на 624 мільйони більше, ніж у попередньому році. З них до бюджетів буде сплачено 135 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та 17,4 мільйона гривень військового збору.  

Найбільшу кількість звітів подали громадяни, які продавали власну сільгосппродукцію – 33,7 тисячі на суму доходів 264,6 мільйона гривень.

На другому місці – 2237 декларацій про отримання спадщини на загальну суму 329 мільйонів.

Про продаж нерухомого майна відзвітували 2079 жителів області, їхні прибутки перевищили 566 мільйонів.

Від надання в оренду нерухомості 1654 запоріжця заробили близько 60 мільйонів.

Замикають п'ятірку лідерів громадяни, які минулого року продали рухоме майно – усього надійшло 773 декларації із сумою 85,8 мільйона.

Деклараційна кампанія тривала чотири місяці – з 1 січня до 2 травня. Запоріжці звітували про доходи, з яких не були сплачені податки.

 

Організатори підпільного виробництва горілки на Запоріжжі постануть перед судом

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури направили до суду кримінальне провадження з обвинувальним актом за підозрою трьох учасників злочинної групи, які організували на території регіону незаконне виготовлення алкогольних напоїв.

Оперативники встановили, що упродовж 2017-2018 років зловмисники у власному приватному домоволодінні та в орендованому гаражному приміщенні налагодили незаконне масове виготовлення алкогольних напоїв з використанням підроблених марок акцизного податку. У подальшому підпільну продукцію під виглядом горілки заводського виробництва вони реалізовували мешканцям Запорізької області.

За результатами проведених обшуків було вилучено понад 4 тонни спирту, 2 тонни алкогольного фальсифікату, обладнання для масового виробництва сурогату, а також більше 6 тисяч підроблених марок акцизного податку України.

 

Запорізькі юристи фіскальної служби виграли у судових справах  на користь держави майже 220 мільйонів

У Запорізькому регіоні з початку року судові органи розглянули 166 справ, де однією зі сторін виступала фіскальна служба області.

На користь органів ДФС винесено 109 судових рішень на загальну суму 219,8 мільйона гривень, що складає 65,6 відсотка від кількості матеріалів та 78,2 відсотка – від суми. У 57 судових спорах на суму 61,3 мільйона гривень судді підтримали позицію платників.

За позовами суб'єктів господарювання до фіскальної служби області поточного року розглянуто 147 справ, з яких 93 (63,3%) – на користь податківців на суму 97,5 мільйона (61,4%), 54 справи (36,7%) виграли платники на суму 61,3 мільйона.

Під час засідань з розгляду справ за позовами органів ДФС до платників у 84 відсотках випадків суди винесли рішення на користь держави (16 справ на суму 122,2 мільйона).

Усього станом на 1 травня 2019 року в судах різних інстанцій знаходилось 2278 справ на загальну суму 3 мільярди 772,7 мільйона гривень, серед яких – матеріали про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, про стягнення податкової заборгованості тощо.

 

Запорізькі підприємства перерахували до держбюджету 2,7 мільярда гривень митних платежів

З початку року суб'єкти господарювання Запорізького регіону спрямували до державного бюджету 2 мільярди 702,6 мільйона гривень митних платежів. Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, сплачена сума майже на 165 мільйонів або на 6,5 відсотка перевищила дані аналогічного періоду 2018 року.

Лише у квітні до казни забезпечено майже 648 мільйонів. Керівник митниці підкреслив, що середньоденні надходження за попередній місяць склали 32,4 мільйона, що більше показника березня на 5 мільйонів.

Більшу частину доходів сформували митні платежі, які були сплачені при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промисловості – 74,4 відсотка, від суб'єктів невиробничих галузей надійшло, відповідно, 25,6 відсотка.

У розрізі товарних угрупувань найбільша частка митних платежів припадає на машини, устаткування та транспорт – 34 відсотки, паливно-енергетичні товари - 31 відсоток, метали та вироби з них – 11 відсотків, сільськогосподарські та продовольчі товари – 9%, мінеральні продукти – 6 відсотків, продукція хімічної промисловості – 6 відсотків.

 

Запорізькі підприємства погасили 52,4 мільйона гривень податкової заборгованості

За січень-квітень 2019 року за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 52,4 мільйона гривень. Зокрема, надходження до державного бюджету склали 27 мільйонів, до місцевих – 25,4 мільйона.

У квітні податкову заборгованість скорочено на 12,9 мільйона, у тому числі до держбюджету – на 7,9 мільйона, до місцевих скарбниць – на 5 мільйонів.

Станом на 1 травня 2019 року загальна сума податкового боргу суб'єктів господарювання області становить 4,1 мільярда, з якої 3,4 мільярда – недоїмка до державної казни, 667 мільйонів – до бюджетів громад.

Найбільшими боржниками області, які здійснюють господарську діяльність, та мають значні суми заборгованості перед бюджетом, є такі підприємства:

- АТ "ЗАЛК";

- КП "ПКВ" ЕМР;

- ПРАТ "ПРИАЗОВКУРОРТ";

- ТОВ "МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ";

- ТОВ "АВТО ГРАНІТ";

- КП "ОБЛВОДОКАНАЛ" ЗОР;

- МКП "ОСНОВАНІЄ";

- ПП "МАГІСТР";

- ТОВ "ВНЕВІДОМЧА ОХОРОНА";

- ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 55)";

- ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА";

- ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 20)";

- ДП "ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ";

- ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 101)";

- ДП "МЗ "ГІДРОМАШ", КП "ТОКМАК ТЕПЛОЕНЕРГІЯ",

- ПАТ "ЯНЦІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР";

- ТОВ "КК "НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ";

- ПАТ "СВІТЛОТЕХНІКА";

- ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№ 99)";

- ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№88)";

- ПРАТ "ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ";

- ДП "ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№77)".

Більш детальна інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена у рубриці "Переліки" офіційного веб-порталу ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html..

 


Партнерские новости:


Загрузка...




Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.