Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

13.06.2019, 08:44    просмотров: 327

Оксана Федорова: "На реалізацію екологічних програм платники Бердянщини перерахували 1 мільйон 760 тисяч гривень"

За п'ять місяців 2019 року на реалізацію екологічних програм до бюджетів платники Бердянщини і Приморська направили 1 мільйон 760 тисяч гривень екологічного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2018 року надходження збільшились на 392,3 тисячі або на 28,7 відсотка. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Із загальної суми до державної казни спрямовано понад 937 тисяч, до спеціальних фондів місцевих скарбниць – 822,8 тисячі.

Як зазначила начальник управління, за травень 2019 року до зведеного бюджету надійшло 763 тисячі, що майже на 280 тисяч або на 58% більше, ніж у травні минулого року.

З початку року більшу частину надходжень забезпечили платники м. Бердянськ – 719 тисяч, суб'єкти господарювання Бердянського району перерахували 7 тисяч, Приморського району – 37 тисяч.

 

Бердянські і приморські водокористувачі сплатили до бюджету 186 тисяч гривень

За січень-травень 2019 року водокористувачі м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів поповнили бюджети усіх рівнів на 186 тисяч гривень. Як повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, найбільші суми рентної плати забезпечили суб’єкти господарювання м. Бердянськ – 126,3 тисячі, платники Бердянського району – 31,5 тисячі та Приморського – 28,2 тисячі гривень.

Всього на обліку у Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області перебувають 63 платники збору за спеціальне використання води, у тому числі 54 юридичні особи та 9 фізичних осіб-підприємців.

 

Новини законодавства

До уваги неприбуткових установ та організацій!

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 затверджено зміни до „Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440.

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 опублікована у виданні «Урядовий кур’єр» від 29 травня 2019 року №99.

Згідно змін, до пункту 8 Порядку, реєстраційна заява за формою 1-РН та документи, що додаються до неї для включення до Реєстру неприбуткових установ та  організацій, розглядаються контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості (пункт 8 Порядку).

Згідно змін, неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (пункт 12 1 Порядку).

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи запиту підлягають заповненню.

Витяг безоплатно надається протягом трьох робочих днів.

Витяг міститиме відомості про неприбуткову організацію або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі.

 

Затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового 

Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 01.07.2019 р. (Закон України від 23.11.2018 № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»).

Постановою КМ України від 24.04.2019 № 408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Платники акцизного податку зобов’язані з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 01.07.2019 р.

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов’язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Постановою установлено, що:

- рахунки платників акцизного податку, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, відкриваються у Державній казначейській службі;

- у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального в кілограмах і літрах, приведених до температури 15°C;

- у товаросупровідних документах на спирт етиловий обсяги спирту етилового відображаються виробниками спирту етилового в декалітрах і в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;

- товаросупровідні документи, зазначені в абзацах третьому і четвертому цього пункту, подаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності під час митного оформлення пального або спирту етилового до контролюючих органів.

Постанова набирає чинності з дня опублікування, крім п. 4 цієї постанови та пунктів 19 - 44 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого цією постановою, які набирають чинності з 01.07.2019 р.

Постанову № 408 розміщено на Урядовому порталі єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням:  https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-elektronnogo-administruvannya-realizaciyi-palnogo-ta-spirtu-etilovogo

 

Розпорядник акцизного складу пересувного має складати і реєструвати акцизні накладні

Змінами, внесеними Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», передбачено з 01.07.2019 р. визначення таких термінів: акцизний склад пересувний та розпорядник акцизного складу пересувного.

Акцизний склад пересувний - це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки (пп. 14.1.61 ст. 14 ПКУ).

Розпорядник акцизного складу пересувного – це суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

-реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

-ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового (пп. 14.1.2241 ст. 14 ПКУ).

Платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ, або реалізації пального, або спирту етилового, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п. 231.1 ст. 231 ПКУ).

Таким чином, розпорядником акцизного складу пересувного вважатиметься суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та реалізує таке пальне. Він зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД реалізованого пального.

 

Важлива інформація для суб’єктів господарювання, які здійснюють  торгівлю пальним

З 01 липня 2019 року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Такі зміни передбачені Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».  

Для отримання ліцензії:

- на виробництво, оптову торгівлю пальним необхідно звертатись до ДФС України за адресою м. Київ, пл. Львівська 8;

-на роздрібну торгівлю, зберігання пального необхідно звертатись до ГУ ДФС у Запорізькій області за адресою пр. Соборний,  174-а. 

Для отримання ліцензій необхідно надати перелік документів, визначений ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481 ««Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами, внесеними Законом №2628).

Міністерством фінансів України наказом від 26.04.2019 №182 внесено зміни до наказу від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».

Так, класифікацію доходів бюджету доповнено такими позиціями:

22013100 – Плата за ліцензії на виробництво пального;

22013200 – Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним;

22013300 – Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

22013400 – Плата за ліцензії на право зберігання пального.

 

Оновлено державний реєстр РРО

Державна фіскальна служба наказом від 15.05.2019 №392 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

У новому Державному реєстрі міститься:

- 102 РРО, дозволених до первинної реєстрації, 

-  77 РРО, первинна реєстрація яких заборонена. 

- наведено перелік із 7 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. 

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій розміщено на вебсайті ДФС за посиланням: 

http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

 

Роз’яснення законодавства

Для переходу на спрощену систему оподаткування з III кварталу 2019 року – подайте заяву не пізніше 14 червня

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку І – ІІІ груп здійснюється відповідно до пп.298.1.1 – 298.1.4 ПКУ.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування, визначено п.298.3 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Враховуючи зазначене, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 липня 2019 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 14 червня 2019 року.

Нагадуємо, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

 

Зберігаєте придбаний алкоголь в окремому приміщенні: чи є воно акцизним складом

Приміщення для зберігання алкогольних напоїв суб'єкта господарювання, який не є його виробником не є акцизним складом.

Так, відповідно до  абз. «а» пп. 14.1.6 ПКУ зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628),

З 01.07.2019 акцизний склад - це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

При цьому розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання (далі - СГ), який, зокрема, одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 ПКУ).

Таким чином, виробничі приміщення, в яких СГ, які не є виробниками алкогольних напоїв, здійснюють їх зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів відповідно до отриманої ліцензії, не є акцизними складами та не потребують їх реєстрації

 

У разі погодинного розміщення туристичний збір розраховується для кожного проживаючого з базою оподаткування одна доба

Базою справляння туристичного збору (далі – Збір) є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених  п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).

Ставка Збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).

ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.

У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 123.02).

 

Рентна плата за спеціальне використання води

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати.

Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

 

Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадують, якщо платник податків не сплачує суму податкового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України (далі - ПКУ), такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, а саме:

- при затриманні до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затриманні більше ніж 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% суми податкового боргу(ст.126 ПКУ);

При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, розпочинається нарахування пені починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ).

 

Чи враховується переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).

Крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків). Зазначений авансовий внесок  вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (п.п. 57.1¹.2     п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419), сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ.

При заповненні розрахункових документів платниками податків у полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Разом з цим, згідно з п. 43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

 

Отримали податкове повідомлення з обчисленою сумою плати за землю і виникли питання – звертайтеся для проведення звірки

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що суми земельного податку та орендної плати за землю обчислюються громадянам  контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки. Податкові повідомлення  - рішення  (ППР) направляються (вручаються) за місцем  реєстрації власника (користувача) земельної ділянки – до 1 липня.

Сплатити земельний податок (орендну плату) необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР.

У разі виникнення питань щодо обчислених сум  по платі за землю, платник податку може звернутися  з письмовою заявою  до органу фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки щодо:

-        розміру площі земельної ділянки;

-        права на користування пільгою із сплати податку;

-        ставки податку;

-        нарахованої суми податку.

Для проведення звірки слід мати  оригінали  документів, що підтверджують право власності на землю, користування пільгами тощо.

У разі  виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів  та даними, підтвердженими  платником на підставі оригіналів документів, протягом десяти робочих днів проводиться перерахунок суми податку  і надсилається (вручається)  нове ППР.  Попереднє ППР  вважається скасованим (відкликаним).   

 

Випадки, коли ФОП має подавати декларацію з плати за землю

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001  № 2768-ІІІ використання землі в Україніє платним.

Нормами Податкового Кодексу визначено, що  власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки,

Протягом періоду дії Указу Президента України від 19.01.1999 № 32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»: з 19.01.1999 по 20.07.2007покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення були громадяни України – суб’єкти підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю (п.286.5 ст.286 ПКУ).

 

Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти ФОП на розрахунковий рахунок згідно з нормами ПКУ?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

 

До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

Державною фіскальною службою України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (ЦСО), користувачами РРО та ДФС, в основу якої покладено електронний документообмін.

Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперової рутини та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.

Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена.

Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДФС у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема.

1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів:

«Інформація про РРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro).

«Інформація про книги КОРО» ( http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro).

«Екземпляри РРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-instance).

2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso).

3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг) можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека» (http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check).

4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування розміщений на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки / Реєстри».

 

Важливо для платників ПДВ і акцизного податку! 

З 01.06.2019 року відомості з Єдиного реєстру податкових/акцизних накладних надаються в архівних файлах

З метою оптимізації обміну інформацією з платниками та у зв’язку з великою кількістю запитів на отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових/акцизних накладних (коди форм J/F13001хх, J/F13030хх), значними розмірами сформованих на них відповідей (коди форм J/F14001хх, J/F12010хх, J/F12012хх, J/F14030хх), ДФС повідомляє: 

- з 01.06.2019 файли за формами J/F14001хх «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних», J/F12010хх «Податкова накладна», J/F12012хх «Розрахунок коригування до податкової накладної», J/F14030хх «Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних», J/F12030хх «Акцизна накладна», J/F12031хх «Розрахунок коригування до акцизної накладної» які вивантажуються ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» для отримання платниками, надаються стисненими в архівних файлах формату ZIP.   

- Файли за формами J/F14001хх, J/F14030хх надаються окремим архівним файлом кожен. Ім’я архівного файлу дорівнює імені файла документа, розширення ZIP. 

- Файли з формами J/F12010хх, J/F12012хх, J/F12030хх, J/F12031хх надаються архівними файлами, до 500 документів у кожному. Ім’я архівного файлу буде сформовано з використанням першої частини імені XML файлу документа, що вкладений першим в архівний файл. 

- Кожен файл всередині архівного файлу є електронним документом і містить відповідну кількість електронних підписів. 

- Архівні файли підписані та зашифровані на отримувача. 

Зазначена інформація розміщена на сайті ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/anonsi/20684.html

 

Платником податку на прибуток отримано кошти за товари, реалізовані під час перебування на спрощеній системі оподаткування. 

Чи оподатковувати такі суми?

Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

Датою отримання доходу, вираженого у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, вважається дата отримання платником єдиного податку коштів.

Отже, оподаткуванню єдиним податком підлягають кошти, які підприємство отримає від операції з продажу товарів (надання послуг), у разі якщо ці кошти надійшли під час перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування. 

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями Податкового кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Отже, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Зазначена норма передбачена  п.п. 134.1.1 ст. 134,  п.п. 140.5.12  ст. 140, п.п. 2 п. 292.1, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу.

 

Працівнику у тимчасове користування видано спецодяг та спецвзуття. Податкові наслідки з податку на доходи фізичних осіб

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.

Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. 

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 №4, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «136».

Якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то вартість такого майна включається до складу місячного оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

У разі, якщо працівник, що припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу.

Зазначена норма передбачена п.п.165.1.9 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Платникам ПДВ: штрафні санкції за порушення термінів реєстрації розрахунків коригування на зменшення компенсації вартості товарів/послуг 

Реєстрація ПН/РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків: 

- для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; 

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; 

- для РК, складених постачальником до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Порушення платниками ПДВ вищезазначеного граничного строку, передбаченого, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу, складеної на постачання  для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК (ст. 1201 Податкового кодексу).

Отже, у разі складання постачальником розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідальність за порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування застосовується до відповідної особи в залежності від того, чи є отримувач (покупець) платником ПДВ:

- для РК, складених на отримувача – платника ПДВ, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є такий отримувач (покупець); 

- для РК, що не надаються отримувачу (покупцю), в тому числі складених на отримувача – неплатника ПДВ, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є постачальник товарів/послуг. 

При цьому сума штрафу розраховується з суми ПДВ, зазначеної у розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, виходячи з абсолютної величини значення такої суми податку. 

Більш детально з роз’ясненням можна ознайомитись на вебсайті ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/379195.html

 

Які податкові наслідки, якщо платником податку на прибуток поворотну фінансову допомогу не повернено протягом року, коли підприємство застосовувало спрощену систему оподаткування?

Доходом платника єдиного податку — юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

Водночас, не включаються до доходу суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів. 

Для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку) щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2 та 44.3 ст. 44 Податкового кодексу  (який здійснюється згідно з НПБО та/або іншими нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку).

Відповідно до ПБО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено.

Оскільки неповернена протягом 12 календарних місяців поворотна фінансова допомога зумовлює зростання власного капіталу, то сума такої допомоги визнається доходом, який підлягає оподаткуванню єдиним податком.

Отже, якщо поворотну фінансову допомогу отримано під час перебування підприємства на загальній системі оподаткування та не повернено протягом 12 календарних місяців, коли підприємство вже перебувало на спрощеній системі оподаткування, то така допомога оподатковується єдиним податком.

Зазначена норма передбачена п. 292. 1, п.п. 3 п. 292.11, п. 292.13 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296 Податкового кодексу.

 

Відшкодування шкоди від фізичної особи за рішенням суду. 

Який порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю. 

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів 

Отже, якщо за рішенням суду платник податку отримує від іншої фізичної особи суми на відшкодування збитків, завданих внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, то вони не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Інші відшкодування, отримані за рішенням суду від іншої фізичної особи, платник зобов’язаний  включити до загального річного оподатковуваного доходу (оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%) та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, в якому отримано такі відшкодування.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.14«а» ст. 164, п.п. 168.2.1 ст. 168 Податкового кодексу.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Єдиний соціальний внесок, сплачений за «старими» реквізитами, вважається несвоєчасно сплаченим

З 2 травня 2019 року вступили у дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України, для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.

Звертаємо увагу, що станом на 02.05.2019 «старі» рахунки, відкриті на балансі головних управлінь Державної казначейської служби України заблоковані та надалі будуть закриті.

З метою попередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо особливу увагу на те, що сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті територіальним органам ДФС відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків. Інакше такі суми будуть вважатися несплаченими з подальшим нарахуванням штрафної санкції та пені.

Реквізити відкритих нових рахунків 3719 розміщено на суб-сайті територіальних органів ДФС у Запорізькій області за посиланням:  http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Понад три чверті митних надходжень на Запоріжжі забезпечили промислові підприємства

Запорізькі підприємства за п'ять місяців 2019 року спрямували до бюджету 3,3 мільярда гривень митних платежів, що на 60,5 мільйона більше, ніж було сплачено за аналогічний період 2018 року. Про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.

 

Лише у травні платежі з експортно-імпортних операцій в регіоні перевищили 629 мільйонів.

Майже 76 відсотків надходжень з початку року забезпечили промислові підприємства за ввезену на митну територію продукцію для використання в виробничих процесах, 24 відсотки доходів бюджету сформували суб'єкти невиробничих галузей Запорізької області.

Зокрема, від митного оформлення машин, устаткування та транспорту надійшло 35 відсотків від загальної суми митних платежів, паливно-енергетичних товарів – 31 відсоток, металів та виробів із них – 12 відсотків, продтоварів та продукції сільського господарства – 9 відсотків, мінеральних продуктів та виробів хімічної промисловості – по 6 відсотків відповідно.

 

Запорізькі комунальні підприємства поповнили місцеві бюджети на 166 мільйонів

До місцевих бюджетів Запорізького регіону за п'ять місяців 2019 року комунальні підприємства сплатили 166 мільйонів гривень податку на прибуток. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, сплата податку порівняно з минулим роком зросла на 109 мільйонів.

З початку року цей платіж займає четверте місце за доходами бюджетів громад. Лише у травні суб'єкти господарювання спрямували до скарбниць майже 49 мільйонів, що на 37 мільйонів більше, ніж у травні 2018 року.

У січні-травні найбільші суми перерахували до місцевих скарбниць комунальні підприємства м. Запоріжжя – 46 мільйонів, мелітопольські і веселівські – 5,9 мільйона, стільки ж – бердянські і приморські. Суб’єкти господарювання Василівського та Михайлівського району забезпечили більше 1,6 мільйона, Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів – 1,4 мільйона тощо.

Нагадаємо, податок, сплачений підприємствами комунальної форми власності, повністю надходить на рахунки місцевих бюджетів.

 

Валерій Манько: "Доходи місцевих бюджетів Запорізької області зросли на 500 мільйонів гривень"

Запорізькі платники податків за перші п'ять місяців року спрямували до місцевих бюджетів 3 мільярди 708 мільйонів гривень (не враховуючи показники великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

 

Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, доходи місцевих бюджетів регіону зросли порівняно з минулорічними на 18 відсотків або на більш ніж пів мільярда гривень.

Найбільший приріст забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб – 2 мільярди 237 мільйонів, що на 348 мільйонів або на 18,5 відсотка більше, ніж у січні-травні 2018 року.

Внесок представників малого і середнього підприємництва у вигляді єдиного податку склав 570 мільйонів, що перевищило минулорічні надходження на 87 мільйонів або на 18 відсотків. Зокрема, фізособи-підприємці сплатили 391 мільйон, юридичні особи – 80 мільйонів, агровиробники – понад 98 мільйонів гривень єдиного податку.

Запорізькі землекористувачі направили до казни громад 424 мільйони, збільшення до показників попереднього року склало майже 23 мільйони або 6 відсотків.

Підприємства регіону спрямували до бюджетів 166 мільйонів гривень податку на прибуток, це на 109 мільйонів більше рівня надходжень п'яти місяців 2018 року.

Також місцеві скарбниці отримали 92,6 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів (+7%), 84,7 мільйона гривень екологічного податку (+8%) тощо.

 

Запоріжці збільшили сплату військового збору майже на 40 мільйонів

Представники бізнесу та жителі Запорізького регіону у січні-травні перерахували до бюджету 240 мільйонів гривень військового збору. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, рівень сплати майже на 40 мільйонів або на 20 відсотків перевищив минулорічний.

 

Керівник фіскального відомства області підкреслив, що середньомісячні надходження військового збору в регіоні зросли на 7,7 мільйона гривень. Лише в травні до скарбниці спрямовано 50 мільйонів.

Найбільші відрахування забезпечили платники податків м. Запоріжжя – 128 мільйонів гривень, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 33 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 21,4 мільйона, Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 16 мільйонів, Вільнянського, Запорізького, Новомиколаївського районів – 11 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 7,2 мільйона гривень.

Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5 відсотка. Він сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

 

Від приймання туристів запорізькі громади отримали перший мільйон

За перші п'ять місяців року перед початком курортного сезону до місцевих бюджетів надійшов мільйон гривень туристичного збору. В. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько наголосив на суттєвому зростанні надходжень цього платежу до скарбниць громад. Порівняно з минулим роком вони збільшились на 600 тисяч або на 150 відсотків.

Зокрема, у травні до бюджетів було сплачено 413 тисяч, в той час як у травні минулого року збір склав 113 тисяч.

Найбільші суми у січні-травні 2019 року отримала міська казна Запоріжжя – 622 тисячі, до скарбниць Якимівського та Приазовського районів спрямовано 202 тисячі, м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів – 113 тисяч.

Нагадаємо, у 2019 році суттєво змінились ставки туристичного збору. Вони встановлені у таких розмірах: до 0,5 відсотка від розміру мінімальної зарплати – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі). При цьому сільські, селищні та міські ради своїми рішеннями самостійно визначають розмір податку.

Справляння туристичного збору здійснюють податкові агенти, у тому числі адміністрації готелів, кемпінгів, гуртожитків, санаторно-курортних закладів, квартирно-посередницькі організації тощо. Вони щоквартально мають подавати до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації декларацію з туристичного збору.

 


Партнерские новости:


Загрузка...




Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.