Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

31.07.2019, 19:58    просмотров: 354

 

Оксана Федорова: "За результатами роботи податківців Бердянського управління боржники з ЄСВ сплатили до бюджету 7 мільйонів 839 тисяч гривень"

Одним з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби – є організація роботи з погашення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цьому питанню приділяється велика увага, оскільки  від своєчасного надходження єдиного внеску до бюджету країни залежить стабільність соціальних фондів та  фінансування державних програм соціально-економічного розвитку. 

В цьому напрямку фахівцями Бердянського управління вживаються заходи щодо погашення існуючої суми боргу, а саме: проводяться спільні наради з органами Державної виконавчої служби, спільні зустрічі з підприємствами – боржниками щодо необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ, тощо. 

Відповідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу на боржників та процедуру стягнення боргу з єдиного внеску, фахівці відділу погашення податкового боргу направляють вимоги про сплату боргу на адресу боржників та до органів Державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження у разі їх несплати. 

Як повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, за результатами такої роботи у першому півріччі поточного року в рахунок погашення боргу (недоїмки) з єдиного внеску боржники сплатили 7 млн 839 тис. гривень в тому числі:

- після виставлення вимог органами ДФС – 7 млн 461тис. грн (або 95,2% від загальної суми надходжень);

- за результатами роботи органів ДВС – 378 тис. грн. (або 4,8% від загальної суми надходжень).

«Несплата єдиного внеску у повному обсязі безпосередньо впливає на стабільність соціальних фондів і, як наслідок, на фінансування державних програм соціально-економічного розвитку. Наявність боргу саме зі сплати ЄСВ ставить під загрозу виконання державних економічних і соціальних програм. Цілком зрозуміло, що несплата податків унеможливлює видатки бюджету на потреби суспільства, насамперед, соціальні. Вкотре звертаю увагу громадян, які використовують неоформлені трудові відносини та отримують чи виплачують частину або й повну заробітну плату «у конверті», що несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Періоди роботи враховуються до страхового стажу тільки за умови сплати страхових внесків у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок. Цьогоріч – 918,06 гривень на місяць», - підкреслила керівниця управління.

 

Місцеві бюджети Бердянщини та Приморського району отримали 647 тисяч гривень за нерухомість від фізичних осіб 

За перше півріччя від власників нерухомості – фізичних осіб до місцевих бюджетів міста Бердянськ, Бердянського і Приморського районів надійшло 647,1 тис. грн  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 207,8 тис. грн більше показника 2018 року (439,3 тис. грн).

Як повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, у поточному році фахівцями фіскальної служби Бердянського управління сформовано для фізичних осіб – власників такої нерухомості 4899 податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, що на 251 більше, ніж торік. До сплати визначено податку на загальну суму 2 мільйона 385 тисяч гривень, що перевищує минулорічні нарахування на 386 тисяч гривень.

Вона нагадала, що фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

Так, цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2018 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.

Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, становлять:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.

Водночас варто зазначити, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).

 

До уваги рієлтерів!

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Норми встановлені п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Новини законодавства

Затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що 23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 31.05.2019 № 226 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226).

Наказом № 226 внесено зміни до

► наказу МФУ від 25.02.2000 № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»». Цей стандарт тепер матиме назву НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»;

► наказу МФУ від 19.04.2001 № 186 «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку»;

► Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ від 30.11.1999 № 291. Тепер рахунки класу 9 «Витрати діяльності» будуть вести усі підприємства з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами»;

► П(С)БО 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом МФУ від 28.04.2006 № 415. Уточнено, що фінансові витрати визнаються, зокрема, юридичними особами, які відповідно до Закону про бухгалтерський облік визнані мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності – витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов’язаннями).

► НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом МФУ від 07.02.2013. № 73. Зазначено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону про бухгалтерський облік, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються НП(С)БО 25. Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у цьому Національному положенні (стандарті).

Наказ № 226 опубліковано 23.07.2019 у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.

 

Набрав чинності Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що 23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 262), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 за № 753/33724.

Наказом № 262 затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів, зокрема:

• заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;

• акцизну накладну форми «П»;

• акцизну накладну форми «С»;

• розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;

• розрахунок коригування акцизної накладної форми «С»;

• форму заявки на поповнення (коригування) залишку пального;

• форму заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.

Крім цього, Наказом № 262 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.

Наказ № 262 опубліковано 23.07.2019 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.

З текстом Наказу № 262 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Затверджено новий Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що з 22.07.2019 на офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua (далі – Сайт) Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набирає чинності через 10 днів з дня опублікування.

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.07.2019 № 74 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:

● Реєстраційна картка для фізичної особи;

● Реєстраційна картка для юридичної особи;

● Додаток до Реєстраційної картки;

● Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

● Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 22 липня 2019 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 31 липня 2019 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на Сайті.

Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

Перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж захищених носіїв ключової інформації.

Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:  https://acskidd.gov.ua/news#212

 

Роз’яснення законодавства

Фізична особа має депозитний рахунок у банку. Як оподатковуються проценти?

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що до пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлена  у розмірі 18% до бази оподаткування.

Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб. Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 

Особливості заповнення платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ

Нормами п. 200¹.2 ст. 200¹ Податкового кодексу України встановлено, що платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

Електронний рахунок відкривається платнику ПДВ Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 6 Порядку № 569 передбачено, що Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка.

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ):

-   у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

-   у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

-   - у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

-   - у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

-   - у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами (далі – Постанова № 22).

Відповідно до п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу удовільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.

 

Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує: щоб зберегти свій час та не стояти у чергах,  платники мають можливість скористатись електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності (далі – Сервіс), як це вже зробили більше 82 тис. клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач).

Для використання Сервісу необхідно відвідати вебсайт Надавача за посиланням acskidd.gov.ua (далі – Сайт) і скористатись он-лайн сервісом для повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом безпосередньо на Сайті, або завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.

Також Сервіс надає можливість перейти зі звичайного носія ключової інформації (USB флеш-накопичувач або CD-диск) на захищений за допомогою програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.

Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:  https://acskidd.gov.ua/news#212

 

Наведення коду виду умови оподаткування пального акцизним податком у митних деклараціях з 23.07.2019 року 

ДФС України листом від 22.07.2019 №23510/7/99-99-18-02-01-17 надала роз’яснення щодо правил наведення коду виду умови оподаткування пального акцизним податком у митних деклараціях.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД. 

Податковий кодекс України відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ. 

У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» один із кодів «АА», «ДР», «ТЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 ст. 215 ПКУ (крім непідакцизних товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть відноситись як до підакцизних, так і до непідакцизних), в окремому полі електронної митної декларації або електронної копії митної декларації на паперовому носії без наведення в паперовому примірнику необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ, а саме:

- «01» - сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 ст. 215 ПКУ;

- «02» - звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ; 

- «03» - оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених пунктом 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;

- «04» - оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України в якості сировини для виробництва  непідакцизної продукції.

ДФС України відкликала свій лист від 19.07.2019 №23348/7/99-99-18-02-02-17.

 

Оновлено форму електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру лічильників рівня пального

МФУ наказом від 18.06.2019  № 248 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944, щодо форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру лічильників рівня пального.

Так, внесено зміни до:

- формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі;

- форми довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;

- форми довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.

Наказ  від 18.06.2019 року № 248 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944"  набирає чинності з 01 липня 2019 року, але не раніше дня його офіційного опублікування (опублікований у виданні  «Офіційний вісник України» № 50 від 02.07.2019 р.).

 

Обладнання акцизних складів пального витратомірами-лічильниками 

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01 липня 2019 року;

- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01 жовтня 2019 року;

- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01 січня 2020 року.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Зазначена норма передбачена п.п. 230.1.2 ст. 230, п. 12 підрозд. 5 розд. XX Податкового кодексу.

 

Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.07.2019

Державна фіскальна служба оприлюднила Довідник № 93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.2019 року, і Довідник № 93/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2019 року.

В Довіднику № 93/2 передбачені нові пільги з акцизного податку:

- 14020063 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: д) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України";

- 14020064 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: е) спирту етилового неденатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини";

- 14020065 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: є) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції";

- 14020066 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: ж) спирту етилового-сирцю, який використовується в межах одного суб'єкта господарювання для виробництва біоетанолу";

- 14020067 "Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: з) спирту етилового, що переміщується між акцизними складами в межах одного суб'єкта господарювання".

Довідник № 93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 93/2 інших податкових пільг розміщено на веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

 

Камеральною перевіркою встановлено заниження податкових зобов’язань. Чи подавати уточнюючу податкову декларацію?

Не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо ЄВ або отримання інформації про їх вручення, вноситься дата вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Інформація про виявлені заниження податкових зобов’язань в розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов’язань враховуються при розрахунку суми пені в інтегрованій картці платника.

До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в інтегрованій картці платника беруть участь у розрахунках.

Отже, якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено податкове повідомлення-рішення, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою. 

Такі результати камеральної перевірки автоматично відображаються в інтегрованій картці платника та після настання граничного строку сплати (за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження) сума, що була донарахована контролюючим органом, є узгодженою.

Зазначена норма передбачена «Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затверджено наказом МФУ від 07.04.2016 № 422. 

 

Звітний період з податку на прибуток для виробників  сільськогосподарської продукції. Які особливості? 

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. 

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн. 

Разом з тим,  п.п. 4 п. 2 розд. XIX "Прикінцеві положення" ПКУ встановлено, що з 01 січня 2017 року втратила чинність ст. 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Як наслідок, враховуючи те, що з 01.07.2017 ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, виробники сільськогосподарської продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.

Тобто якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. 

Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 01 січня по 31 грудня поточного звітного року.

Зазначена норма передбачена п.п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу. 

 

Основні засоби отримані у фінансову оренду. Особливості обліку з податку на прибуток

Розрахунок амортизації основних засобів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 138.3.2 - 138.3.4 ст. 138 Податкового кодексу.

Групи основних засобів, мінімально допустимі строки їх амортизації, строки корисного використання (експлуатації)  визначені у п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

Орендар відображає отриманий у фінансову оренду (лізинг) об'єкт одночасно і як актив, і як зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: або за справедливою вартістю об'єкта, або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів (п. 5 П(С)БО 14 Оренда" затвердженого наказом МФУ від 28.07.2000 № 181).

Нарахування амортизації об'єкта фінансової оренди здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7 "Основні засоби" затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92).

У разі використання міжнародних стандартів фінансової звітності, то згідно з параграфом 22 МФЗС 16 "Оренда" від 30.06.2017, на дату початку оренди орендар визнає актив з права користування та орендне зобов'язання.

Якщо оренда передає право власності на базовий актив орендарю наприкінці строку оренди або якщо собівартість активу з права користування відображає той факт, що орендар скористається можливістю його придбати, то орендар має амортизувати актив з права користування від дати початку оренди і до кінця строку корисного використання базового активу (параграф 32 МФЗС 16).

Зокрема, амортизацію активів починають, коли цей актив стає придатним до використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом (п. 55 МСБО 16, п. 97 ПСБО 38).

Таким чином, об'єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу).

У податковому обліку орендаря основні засоби, отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

При цьому відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Податкова амортизація не застосовується до операцій з активами з права користування за договорами оренди.

 

Списуються зіпсовані ТМЦ. Чи нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?

Платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Податкові зобов’язання з ПДВ визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 

Отже, оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (зокрема, зіпсованих), то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Оскільки під час придбання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20% виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих).

Зазначена норма передбачена п. 198.5 ст. 198 ст. 198 Податкового кодексу. 

 

Основні засоби внесенні до статутного фонду. Чи нараховувати амортизацію?

Розрахунок амортизації основних засобів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 ст. 14, п.п. 138.3.2 - 138.3.4 ст. 138 ПКУ. 

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ).

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів (основних засобів, не призначених для використання в господарській діяльності платника податку).

Пунктом 7 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92, встановлено, що придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (п. 10 П(С)БО 7). 

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат: 

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); 

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

- суми ввізного мита; 

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;     інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

У податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, внесені до статутного фонду підприємства.

Такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації. Амортизації підлягає погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням вищезазначених витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)?

Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується:

► для ФОП (крім ФОП – платників єдиного податку) та осіб які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

► для ФОП – платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відсотки бази нарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) із змінами  та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

Термін сплати єдиного внеску підприємствами, установами та організаціями, іншими юридичними особами, які використовують працю найманих працівників?

Відповідно до абз. другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Тобто, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

 

Яким чином розраховується єдиний внесок на премію в розмірі менше мінімальної заробітної плати, нараховану найманому працівнику в наступному після звільнення місяці?

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок (далі – єдиний внесок) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги) поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Так, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, зокрема, за підсумками роботи минулого місяця, кварталу, півріччя вважаються виплатами за відпрацьований час та відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5).

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (премію) в розмірі меншому мінімальної заробітної плати.

Пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами, визначено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.

Якщо після включення суми премії, нарахованої звільненому працівнику, до відповідних періодів її нарахування загальний дохід за місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та сума премії) становить менше мінімального розміру, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

 

Добровільна сплата єдиного внеску. Що необхідно знати?

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що  категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено статтею 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, відповідно до ст. 10 цього Закону платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску є особи, які досягли 16-річного віку і не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями та не належать до платників єдиного внеску, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.  

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зазначено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до органів фіскальної служби за місцем проживання:

заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

копію трудової книжки (за наявності);

виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

копію документа, що посвідчує особу.

Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Відповідно до вищевказаної інструкції, за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, і у разі отримання від неї заяви, після перевірки викладених у заяві відомостей, органами ДФС у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску).

У 2019 році мінімальний страховий внесок за кожен місяць становить 918,06 грн. Для одноразової сплати за попередні періоди згідно з договором про добровільну участь необхідно буде сплатити за кожен місяць з коефіцієнтом «2», що становить 1836,12 гривень.

Одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

За півроку запорізькі власники елітних авто поповнили скарбниці на 3,4 мільйона

На Запоріжжі власники автівок, вартість яких перевищує півтора мільйона гривень, за перше півріччя спрямували 3 мільйони 403 тисячі гривень транспортного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, 2,3 мільйона гривень направили до місцевих бюджетів суб'єкти господарювання-юридичні особи, 1,1 мільйона надійшло від громадян.

Найбільші суми податку за VIP-авто сплачені у м. Запоріжжя – 1 мільйон 670 тисяч, на Мелітопольщині і Веселівщині – 278 тисяч, Бердянщині і Приморську – 265 тисяч, у Пологівському, Більмацькому та Розівському районах – 249 тисяч, Вільнянському, Запорізькому і Новомиколаївському районах – 240 тисяч тощо.

Цього року транспортний податок у регіоні сплачують 137 юридичних та 125 фізичних осіб, у власності яких є автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати – 1 мільйон 564 тисячі 875 гривень (4173 грн. х 375). Перелік таких транспортних засобів розміщено на сайтах Державної фіскальної служби (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html )

та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA ).

Нагадаємо, ставка податку складає 25 тисяч гривень на рік. Юридичні особи самостійно декларують та щоквартально перераховують податок, фізичні особи – упродовж 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення.

 

У Запоріжжі з підпільного цеху вилучено алкогольного фальсифікату на 2,3 мільйона

Горілка, коньяк, ром – фальсифікат на будь-який "смак" виготовляв у підпільному цеху житель м. Запоріжжя. Припинили його незаконну діяльність співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області спільно з працівниками ГУНП в Запорізькій області.

У рамках проведення операції "Акциз-2019" та розслідування кримінального провадження вони встановили жителя обласного центру, який у власному приватному будинку організував підпільний цех з виробництва спирту та фальсифікованого алкоголю з метою подальшої реалізації на території Запорізької області.

За результатами проведених заходів із незаконного обігу вилучено            2 тисячі 280 літрів сировини для виробництва (рідини з характерним запахом спирту), 8 тисяч 880 літрів фальсифікованого спирту, 759 літрів сурогату, а також обладнання та компоненти для виготовлення спирту та лікеро-горілчаних виробів.

Усього вилучено товарно-матеріальних цінностей вартістю понад           2,7 мільйона гривень, у тому числі підакцизних товарів на суму майже           2,3 мільйона. Триває слідство.

 

За право реалізовувати підакцизні товари запорізький бізнес сплатив до місцевих бюджетів 22 мільйони

За перше півріччя до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 22,2 мільйона гривень плати за ліцензії. Зокрема, 6,2 мільйона сплачено за ліцензування оптової торгівлі алкогольною продукцією і тютюновими виробами, 16 мільйонів – на право роздрібного продажу підакцизних товарів.

Майже 60 відсотків із загальних надходжень отримав міський бюджет м. Запоріжжя – 13 мільйонів, мелітопольські та веселівські підприємці і підприємства спрямували до скарбниць громад близько трьох мільйонів, бердянські і приморські – 2,8 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – мільйон, тощо.

З початку року фахівці фіскальної служби області видали суб'єктам підприємництва 5142 ліцензії, з яких 3046 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2096 – для торгівлі тютюном, продовжено термін дії 5952 документів, призупинено 352, анульовано 900, 12 з яких – за продаж алкогольних напоїв неповнолітнім. Загальна кількість діючих ліцензій станом на початок липня склала 8634. З актуальним реєстром можна ознайомитися на сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Також за цей час працівники служби провели 324 перевірки торговельних об'єктів на предмет дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на загальну суму 4,7 мільйона.

 

Валерій Манько: "Запорізький малий і середній бізнес збільшив сплату єдиного податку на 18 відсотків"

Представники малого та середнього підприємництва у першому півріччі спрямували до місцевих бюджетів Запорізького регіону 611 мільйонів 665,9 тисячі гривень єдиного податку.

 

Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, порівняно з минулим роком представники бізнесу сплатили на 92,2 мільйона або на 18 відсотків більше.

Внесок підприємців-фізичних осіб до скарбниць громад склав 422 мільйони, що на 81,4 мільйона або на 24 відсотки перевищило надходження шести місяців минулого року. Суб'єкти господарювання-юридичні особи перерахували майже 86 мільйонів, що на 12,4 мільйона або на 17 відсотків більше, ніж торік. Від агровиробників, які використовують спрощену систему оподаткування, з початку року надійшло 103,7 мільйона.

Найбільші суми єдиного податку отримали бюджети м. Запоріжжя – 324,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 66,8 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 51,4 мільйона, Вільнянського, Запорізького, Новомиколаївського районів – 33,5 мільйона тощо.

Як відзначив керівник фіскального відомства регіону, на Запоріжжі малих і середніх підприємців-платників єдиного податку у порівнянні з 2018 роком побільшало на 3050. Станом на початок липня на податковому обліку перебувають 48881 підприємець-фізична особа, 8388 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 1992 сільгоспвиробники.

 

На Запоріжжі доходи скарбниць від туристичного збору зросли більш ніж вдвічі

Обласний центр та території Приазов'я – регіональні лідери з надходжень від приймання туристів.

За перше півріччя до місцевих бюджетів Запорізького регіону сплачено 1 мільйон 386 тисяч гривень туристичного збору. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, минулорічний рівень перевищено на 857 тисяч або на 162 відсотки.

 

Лише за перший місяць літа до скарбниць громад спрямовано 389 тисяч, що втричі більше, ніж торік.

Найбільші доходи за січень-червень отримала міська казна м. Запоріжжя – 729 тисяч, до бюджетів Якимівського та Приазовського районів надійшло 370 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 213 тисяч тощо.

Нагадаємо, у 2019 році змінилися ставки і порядок справляння туристичного збору. Ставки збору приймає кожна місцева рада самостійно у таких розмірах: до 0,5 відсотка від мінімальної зарплати – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі).

Відповідальними за утримання туристичного збору визначні податкові агенти, зокрема: адміністрації готелів, кемпінгів, гуртожитків, санаторно-курортних закладів, квартирно-посередницькі організації тощо. Крім того, вони кожного кварталу подають до фіскальної служби за місцем реєстрації декларації з туристичного збору.

 

Валерій Манько: "Запоріжці збільшили сплату податку на нерухомість на 26 відсотків"

Власники нерухомості у Запорізькій області за перше півріччя направили до місцевих бюджетів 55 мільйонів 752 тисячі гривень податку на нерухоме майно. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, який підкреслив, що порівняно з січнем-червнем минулого року надходження зросли на 11,4 мільйона або на 26 відсотків.

 

Зокрема, запорізькі підприємства, установи та організації забезпечили до бюджетів громад 44 мільйони, це на 6,6 мільйона або на 17,6 відсотка більше, ніж торік. Від громадян надійшло 11,8 мільйона, що на 4,8 мільйона або на 69 відсотків перевищило рівень минулого року.

Серед територій регіону найбільші суми платежу отримав бюджет м. Запоріжжя – 19 мільйонів 252 тисячі, збільшення до показників 2018 року склало три мільйони. Мелітопольські і веселівські платники спрямували до скарбниць 9 мільйонів, якимівські та приазовські – майже сім мільйонів, вільнянські, запорізькі і новомиколаївські – понад 5,8 мільйона, бердянські та приморські – 5,3 мільйона, василівські і михайлівські – 2,4 мільйона тощо.

Цього року у м. Запоріжжі та області податок на нерухомість сплачують 3996 юридичних та 19716 фізичних осіб.

Податок на нерухоме майно, ставка якого не перевищує 1,5 відсотка від мінімальної зарплати, нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості.

 


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.