Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє

14.08.2019, 22:04    просмотров: 204

 

Оксана Федорова: "Бердянські та приморські суб'єкти господарювання сплатили майже 118 мільйонів гривень ПДВ"

У січні-липні цього року платники податків міста Бердянськ, Бердянського і Приморського районів спрямували до державного бюджету 117,7 мільйона гривень податку на додану вартість. Про це повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Вона зазначила, що податок на додану вартість – один із бюджетоформуючих платежів та займає лідируючу позицію у надходженнях державного бюджету – за сім місяців його частка склала майже 45 відсотків.

Зокрема, суб'єкти господарювання-юридичні особи забезпечили  114,3 мільйона, від СПД-фізичних осіб надійшло 3,4 мільйона.

Найбільші суми ПДВ надійшли від компаній і підприємців, чия діяльність зосереджена у місті Бердянськ – 87,4 мільйона, у Бердянському і Приморському районах сплачено, відповідно, 15,1 та 15,2 мільйона.

Наразі у Бердянському управлінні зареєстровано 558 юридичних  та 53 фізичні особи-платники податку на додану вартість.

 

Центр обслуговування платників у Бердянській податковій відвідали майже 10,5 тисячі громадян

Протягом січня-липня 2019 року до Центру обслуговування платників Бердянського управління звернулося 10 542 суб’єкти господарювання та громадянина щодо отримання адміністративних та інформаційних та консультаційних послуг. 

За цей період видано 4665 карток платників податків та 11 заявникам внесено до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Крім цього, видано 1896 довідок - відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників  про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, надано 388 витягів з реєстру платників єдиного податку, проведено реєстрацію  платниками єдиного податку 636 суб’єктів  господарювання.

Також, з початку року видано 452 довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДФС.

Крім вищезазначеного, фахівці ЦОПу зареєстрували 553 книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку, 1127 книг обліку розрахункових операцій  та 271 реєстратор розрахункових операцій. Протягом січня-липня поточного  року підтверджено статус податкового резидента України –            79 громадянам.

Перелік всіх адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування платників можна переглянути на інформаційних стендах та на субсайті Головного управління ДФС у Запорізькій області за посиланням http://zp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs

 

Новини законодавства

Додаткова фінансова підтримка для фермерських господарств

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області  повідомляє, що          з 1 січня 2020 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (далі – постанова № 565), якою затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

  Право на отримання доплати отримають лише члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

  Такого права на отримання доплати не матимуть члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР із змінами (далі – Закон № 400) та не беруть добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

  Для отримання такої доплати необхідно наступне. Не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця голова сімейного фермерського господарства має подати до територіального органу ДФС за місцем свого обліку як платника внеску, відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства за встановленою формою. До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства. При цьому, фермерам варто врахувати, що право на отримання доплати виникає у них з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

  По завершенню календарного року, за його підсумками, члени/голова сімейного фермерського господарства сплачують внесок із суми доходу (прибутку), отриманого від провадження їх діяльності, у строки, передбачені Законом № 400, який зменшується на суму доплати, виплаченої за рахунок бюджетних коштів.

 

Роз’яснення законодавства

 

Вручення ППР, листів та податкових вимог платнику податків

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу суб’єктів господарювання щодо поштового вручення податкових повідомлень-рішень, податкових вимог або інших документів.

Так, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Норми листування платників податків та контролюючих органів встановлені ст. 42 ПКУ. 

 

Додаткове благо працівника. Як оподатковувати

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує роботодавцям порядок оподаткування доходів, які виплачуються працівникам у вигляді додаткового блага.

 Відповідно до Податкового кодексу України  додаткові блага, це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим  агентом, якщо такі  доходи не є заробітною платою та не пов’язані з виконанням  обов’язків згідно із трудовим та цивільно – правовим договором.

Податковий кодекс не встановлює  податкових пільг для доходів у вигляді додаткового блага. Тобто, такі  доходи оподатковуються ПДФО і військовим збором. ЄСВ на  суму додаткового блага не нараховується.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:     К = 100: (100-Сп), де К - коефіцієнт;Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, у разі виплати платнику податку додаткового блага у негрошовій формі сума податку об’єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.

Роботодавець має зазначити  дохід, отриманий працівником як додаткове благо, у податковому розрахунку за формою 1ДФ із ознакою  доходу «126».

 

Для отримання звільнення від сплати єдиного податку на період відпустки чи тимчасової втрати непрацездатності

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що  пунктом 295.5 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.     

 Щоб отримати звільнення  від сплати єдиного податку на період відпустки, ФОП першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, до початку відпустки має подати заяву довільної  форми до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, у якій вказується період щорічної відпустки.

Для отримання звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, або у зв’язку з вагітністю та пологами, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб повинен підтвердити свою непрацездатність листком непрацездатності

Згідно із п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.     

 

Операція «Урожай»: найманий працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу фермерів та сільськогосподарських товаровиробників, що найманий працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу  подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413.

У формі повідомлення зазначається реєстраційний номер облікової картки підприємця, прізвище, ім’я, по батькові працівника, реєстраційний номер облікової картки працівника, номер і дата розпорядження про прийняття на роботу, дата початку роботи.

 

Через Електронний кабінет можливо отримати копію раніше поданої звітності

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827), на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Відповідно до п. 42¹.1 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, у тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників.

Водночас користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

 

Довгостроковий договір: визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця та дати податкового кредиту замовника

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Норми встановлені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей п. 187.9 ст. 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

 

Обмежень щодо здійснення бартерних операцій ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що нормами п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно із статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено.

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції (взаємозаліки).

 

Юрособа, яка придбала транспортний засіб для господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу, подає повідомлення за ф. № 20-ОПП

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу на наступне.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку).

Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.

У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.

Слід зауважити, якщо юридична особа в повідомленні за ф. № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів в повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти по яких сталися зміни.

 

Особливості уточнення показників декларації акцизного податку суб’єктом роздрібної торгівлі

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що форму декларації акцизного податку та Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14).

Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу І Порядку № 14 платник акцизного податку, який згідно з п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі і який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).

Декларація складається платником акцизного податку у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розділу ІІ Порядку № 14).

Пунктом 16 розділу ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник акцизного податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (Додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. такої суми до подання уточнюючої Декларації.

Згідно з п.п. 3 п. 7 розділу V Порядку № 14 підсумок показників за розділами I та II Додатка 6 зазначається в рядку «Усього за розділами I і II» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 Розділу Д Декларації.

Отже, розділ Д Декларації заповнюється на основі показників, розрахованих у Додатку 6, і тому при поданні суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, уточнюючої Декларації до такої Декларації подається Додаток 6.

 

До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності внесено зміни

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 30.07.2019.

Перелік змін та доповнень (версія 1.27.13.0):

Додано нові документи:

1. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»:

J/F 1305201 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру акцизних накладних;

J/F 1405201 – Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних;

J/F 1305301 – Запит щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов оподаткування;

J/F 1405301 – Витяг щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов;

J/F 1305401 – Запит щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

J/F 1405401 – Витяг щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

J/F 1305501 – Запит щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ;

J/F 1405501 – Витяг щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ.

2. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені»:

J/F 1302001 – Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Видалення версій документів:

У зв’язку з введенням нових кодів документів видалено:

J/F 1302602 – Запит щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ;

J/F 1402602 – Витяг щодо суми податку, на яку платник акцизного податку має право зареєструвати Заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ;

J/F 1302702 – Запит щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов оподаткування;

J/F 1402702 – Витяг щодо обсягу пального або спирту етилового, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН у розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умов;

J/F 1302802 – Запит щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

J/F 1402802 – Витяг щодо отримання реквізитів окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

J/F 1303002 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру акцизних накладних;

J/F 1403002 – Витяг з Єдиного реєстру акцизних накладних.

Додано нові версії документів:

У зв’язку з необхідністю змін в процедурі реєстрації реєстраторів розрахункових операцій:

F/J 1314803 – Заява про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 2-КОРО.

 У зв’язку з удосконаленням інформаційної взаємодії між електронною системою публічних закупівель та ІТС ДФС України:

J1603102 – Запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі;

J1703102 – Відповідь на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи. Як сплачуються податки

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Норми визначені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

 

Звітний період з податку на прибуток для виробників сільськогосподарської продукції. Які особливості?

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податковим кодексом України (далі - ПКУ) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн.

Разом з тим, п.п. 4 п. 2 розд. XIX "Прикінцеві положення" ПКУ встановлено, що з 01 січня 2017 року втратила чинність ст. 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Як наслідок, враховуючи те, що з 01.07.2017 ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, виробники сільськогосподарської продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.

Тобто якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 01 січня по 31 грудня поточного звітного року. Зазначена норма передбачена п.п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

 

Сплачені благодійні внески включаються до податкової знижки

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік – 31 грудня 2019 року (включно).

 

Якими видами діяльності не можуть займатись платники єдиного податку першої – третьої групи?

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп: суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також, фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

-  фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

-  страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

-  фізичні особи – нерезиденти;

-  платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

Підприємство зареєструвалось платником єдиного податку 3-ї групи. Умови реєстрації платником ПДВ

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3% у разі сплати ПДВ, може бути обрана:

- суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу; 

- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника платником ПДВ; 

- суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ. 

Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. 

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ. 

Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість. 

Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3% (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

Зазначена норма передбачена абз. другим п. 183.4 ст. 183; п.п. 4 п. 293.8 ст. 293, абз. другим п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу України. 

 

Скарга на рішення комісій регіонального рівня у разі відмови в реєстрації податкової накладної 

Скарга на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Скарга.

Створити та надіслати Скаргу, а також заяву про відмову від поданої Скарги платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Скарга направляється за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 117, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією, платник податків має право подати Заяву.

Зазначена норма передбачена п. 5, 6 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117. 

 

Дізнайтесь більше про свого бізнес-партнера

На офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/businesspartner  розміщено електронний сервіс «Дізнайтесь більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

 

Благодійна організація оплатила лікування. Чи оподатковувати такі суми податком на доходи фізичних осіб?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню кошти або вартість майна (послуг), що надаються за рахунок коштів благодійної організації як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів.

Благодійна організація повинна мати відповідні документи, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Це можуть бути документи, що підтверджують потребу  в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи.

Зазначений порядок застосовується до сум допомоги для оплати вартості таких послуг як в Україні, так і за кордоном.

Кошти або вартість майна надані як допомога на лікування та медичне обслуговування  відображаються благодійною організацією у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "143".

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Поліпшили об’єкт оренди. Наслідки для оподаткування ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу).

Постачання товарів/послуг включає також безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185  ст. 14 Податкового кодексу).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому, для операцій з постачання товарів/послуг база оподаткування не може бути нижче ціни їх придбання (188.1 ст. 188 Податкового кодексу).

Якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою.

Як наслідок, така вартість поліпшення підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів.

В такому випадку, така компенсація витрат на поліпшення основних фондів  визначається як окремий об’єкт оподаткування ПДВ, та підлягає оподаткуванню за ставкою 20%.

 

Сплата земельного податку садівничими товариствами 

Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 281 Податкового кодексу). 

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.

Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, визначені ст. 281 Податкового кодексу, є платниками земельного податку. 

Тобто, у разі наявності у фізичних осіб - членів садівничого товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтва на право власності) земельний податок сплачується ними самостійно (або використовується пільга зі сплати податку).

Фізичні особи, які звільняються від сплати земельного податку, не є платниками земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га.

Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

Дохід виплачено підприємцю. Особливості відображення у податковому розрахунку за  формою № 1-ДФ? 

При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам -  підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.

При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності:

-   для підприємця, який знаходиться на загальній системі оподаткування, таким документом може бути копія виписки або витягу з Держреєстру;   

-  для підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування, - копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки або витягу з Держреєстру;  

  -   для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, - копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. 

Дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1-ДФ за ознакою доходу «157».

При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ: 

- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю, незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу, 

- у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку (якщо підприємцем не надано  копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності).

- у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).

Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються, в таких графах проставляються нулі. 

Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»,  затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.  

 

Підприємцем змінено адміністративний район. Що необхідно знати про порядок надання звітності?

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу України).

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податковий розрахунок за формою №1-ДФ) здійснюється до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.

Якщо страхувальник, зокрема, фізична особа-підприємець, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

Зазначена норма передбачена п. 7.3 розд. VII, п. 10.13 розд. Х наказу МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»; п. 7 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435.

 

Що необхідно враховувати при формуванні статутного капіталу, якщо підприємство обирає  спрощену систему оподаткування

До 3-ї групи платників єдиного податку належать юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема, суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25% відсотків (п.п. 291.5.5  ст. 291 Податкового кодексу).

Тобто, частка засновників у розмірі не менше 75% статутного капіталу юридичної особи, яка обирає спрощену систему оподаткування, повинна належати саме підприємствам - платникам єдиного податку.

Отже, платниками єдиного податку не можуть бути підприємства:

- у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим підприємствам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%,

- у яких статутний фонд не сформовано (дорівнює нулю) і які мають одного або декілька засновників - юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, 

 - неприбуткові організації.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Заповнення реквізитів платіжного доручення на сплату єдиного соціального внеску

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску); 

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату; 

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу; 

- у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється; 

- у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізита «Отримувач»:

- зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

- зазначається прізвище, ім’я, по-батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по-батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

- під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Разом з тим, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Оскільки єдиний соціальний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

Зазначене визначено «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів»  затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

 

Бюджети запорізьких громад отримали на 739 мільйонів більше, ніж минулого року

У Запорізькій області за сім місяців до місцевих бюджетів надійшло 5 мільярдів 194 мільйони гривень податків.

 

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, надходження до бюджетів громад зросли до показників минулого року на 739 мільйонів або майже на 17 відсотків.

Керівник фіскальної служби області наголосив, що збільшення доходів скарбниць зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими платежами.

Так, у січні-липні податку на доходи фізичних осіб надійшло 3 мільярди 268 мільйонів, це на 17,5 відсотка більше, ніж торік. Додатково казна отримала 487 мільйонів.

На другому місці – єдиний податок, якого представники малого і середнього підприємництва перерахували у сумі 728 мільйонів, збільшивши відрахування до минулорічних даних на 107,5 мільйона або на 17 відсотків.

Місцеві скарбниці отримали понад 636 мільйонів гривень плати за землю, що на 28 мільйонів або на 4,7 відсотка більше, ніж у січні-липні 2018 року.

Запорізькі підприємства спрямували близько 170 мільйонів гривень податку на прибуток, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 109,5 мільйона.

За користування природними ресурсами суб'єкти господарювання сплатили 94 мільйони гривень рентної плати, що на 7,2 мільйона або на 8 відсотків більше, ніж за сім місяців попереднього року.

Також до бюджетів громад спрямовано 90 мільйонів гривень акцизного податку з реалізації алкогольної і тютюнової продукції, 86 мільйонів податку на майно та 25 мільйонів плати за ліцензії.

 

Соціальний діалог і трудові відносини: що необхідно знати запорізьким роботодавцям?

У Запоріжжі відбувся семінар для роботодавців м. Запоріжжя, присвячений питанням легалізації заробітних плат та додержання законодавства про працю.

Спікерами заходу стали представники Головного управління Держпраці у Запорізькій області, фіскальної служби Запорізької області, Головного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, управління з питань праці Запорізької міської ради, Запорізького міського центру зайнятості, Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, Запорізького обласного союзу промисловців, підприємців (роботодавців) "Потенціал".

На почату заходу учасники зауважили, що проблема з офіційним працевлаштуванням робітників і виплатами тіньових доходів залишаються актуальними для Запорізького регіону, тому від заходів органів влади з легалізації праці та добровільного оформлення найманих працівників з боку самих роботодавців залежить подальше пенсійне забезпечення і соціальні гарантії для працюючих.

Під час семінару для присутніх керівників та бухгалтерів запорізьких підприємств державної і приватної форм власності представники відомств роз'яснили порядок прийняття на роботу працівників, належного оформлення документів, взаємодії з контролюючими структурами та особливості сплати податків і зборів.

Про актуальні аспекти адміністрування єдиного соціального внеску розповіла заступниця начальника відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області Лариса Страхова. Вона звернула увагу на необхідності правильного заповнення звітності та способах її подання, зокрема, за допомогою мережі Інтернет.

Крім того, було наголошено, що переважна більшість податкових сервісів переведена в електронний формат. Онлайн послуги доступні на сайті фіскальної служби та в Електронному кабінеті платника, в якому зосереджена вся необхідна інформація та інструментарій обслуговування.

У ході діалогової частини семінару представники запорізьких підприємств отримали вичерпні відповіді на питання, що їх цікавили.

 

На Запоріжжі з експортно-імпортних операцій до бюджету надійшло понад 4 мільярди гривень

За сім місяців суб’єкти господарювання Запорізької області спрямували до держбюджету 4 мільярди 333 мільйони гривень митних платежів. Лише у липні митні надходження склали майже 518 мільйонів гривень.

 

Зокрема, з початку року до загального фонду бюджету надійшло понад чотири мільярди гривень податку на додану вартість, 114 мільйонів гривень ввізного мита, 72 мільйони гривень акцизного податку.

У січні-липні митні платежі, що сплачуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону, перевищили 76 відсотків у загальних доходах казни, суб'єкти невиробничих галузей забезпечили 23,6 відсотка.

Серед товарних угрупувань найбільша частка митних платежів припадає на машини, устаткування та транспорт (31 відсоток), паливно-енергетичні товари (30 відсотків), метали та вироби з них (12 відсотків), продовольчу та сільськогосподарську продукцію (9 відсотків), мінеральні продукти (7 відсотків) та товари хімічної промисловості (7 відсотків).

 

355 мільйонів отримав бюджет за результатами податкових спорів

З початку року із 329 справ, які розглядалися у запорізьких судах, юристи фіскальної служби області виграли 216 або 65,6 відсотка від загальної кількості на суму майже 355 мільйонів гривень (71,3 відсотка). На користь платників податків винесено 113 рішень (34,6 відсотка) на суму 143 мільйони (28,7 відсотка).

 

Зокрема, за позовами суб'єктів господарювання до органів ДФС регіону податківці відстояли 182 справи, що склало 62,8 відсотка від кількості. У 108 випадках (37,2 відсотка) суди прийняли позицію платників.

За результатами судового розгляду матеріалів за позовами ГУ ДФС області сиди винесли 34 рішення (87 відсотків) на користь фіскальної служби із сумою 261 мільйон, платники виграли п'ять спорів на суму 141 тисяча гривень.

Усього в судах різних інстанцій цього року перебувало 2616 справ на суму 4 мільярди 643,8 мільйона гривень. Із загальної кількості спорів 1665 стосувалися оскарження податкових повідомлень-рішень, 218 – стягнення податкової заборгованості та банкрутства. Станом на початок серпня за справами цих категорій до бюджету вже надійшло 37,3 мільйона гривень.

 

Запорізькі підприємства збільшили сплату "екоподатку" на 26 ільйонів

З початку року суб'єкти господарювання Запорізького регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 171 мільйон 311 тисяч гривень екологічного податку. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, який відзначив, що порівняно з минулим роком надходження збільшились на 26 мільйонів.

 

Із загальної суми до державної казни спрямовано 85 мільйонів, що на 30 відсотків більше, ніж торік. До місцевих бюджетів сплачено понад 86 мільйонів, зростання до показників минулого року склало майже 8 відсотків.

Найбільшими платниками "екоподатку" стали підприємства м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів (142 мільйони), Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів (10,8 мільйона), м. Запоріжжя (10,4 мільйона), м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів (2 мільйони), м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів (1,8 мільйона), Пологівського, Більмацького та Розівського районів (1,8 мільйона) тощо.

Усього в Запорізькій області зареєстровано більш ніж 2,4 тисячі підприємств-забруднювачів довкілля, що сплачують екологічний податок.

 

Запорізькі місцеві бюджети отримали від комунальних підприємств майже 170 мільйонів

За сім місяців підприємства комунальної форми власності Запорізької області сплатили до місцевих бюджетів 169,6 мільйона гривень податку на прибуток. Порівняно з минулорічними показниками суб'єкти господарювання збільшили відрахування на 109,5 мільйона. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько.

 

Зокрема, у липні до скарбниць громад перераховано майже два мільйони, що на 61 відсоток більше, ніж у липні попереднього року.

У розрізі територій найбільші суми податку отримала міська казна м. Запоріжжя – 48 мільйонів 437 тисяч. Підприємства м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямували до бюджетів 6,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 6,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 1,7 мільйона, Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів – півтора мільйона тощо.

Нагадаємо, у Запорізькій області зареєстровано 870 підприємств комунальної форми власності. Сплачений податок на прибуток відповідно до норм Бюджетного кодексу стовідсотково зараховується до місцевих бюджетів. Основна ставка податку становить 18 відсотків.

 

Кількість споживачів е-послуг у Запоріжжі збільшитьсяза допомогою місцевих бібліотек

"Діджиталізація", "держава в смартфоні", "інтернет-банкінг", "е-комерція" – щодня все більше людей знайомляться з цими поняттями та опановують нові, зручні сервіси, користування якими заощаджує час і ресурси.

Оскільки окрім приватних компаній електронні послуги надають більшість державних установ, існує потреба підвищувати в суспільстві ІТ-грамотність та популяризувати доступність онлайн обслуговування, яке пропонують громадянам центральні і місцеві органи влади.

Саме цим питанням був присвячений перший круглий стіл, який сьогодні відбувся у Запоріжжі в рамках регіонального проекту з поширення електронної демократії та комерції. Захід, організований Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою та громадською організацією "Запорізька бібліотечна асоціація", об'єднав суб'єктів надання е-послуг – представників органів обласної і міської влади, фіскальної служби регіону, Пенсійного фонду в Запорізькій області та інших відомств.

Позицію фіскальної служби Запорізької області під час обговорення представила начальниця відділу комунікацій Людмила Савченко. Вона зауважила, що вже сьогодні суб'єкти підприємництва і громадяни активно взаємодіють з фіскальною службою за допомогою онлайн сервісів. Зокрема, 76 відсотків податкової звітності на Запоріжжі подається саме в електронному вигляді. Крім того, поступово збільшується кількість користувачів Електронного кабінету – на даний час вже майже 94 тисячі платників податків регіону користуються його перевагами. Фіскальна служба зацікавлена в розширенні кола користувачів електронних послуг, особливо з віддалених від податкових інспекцій населених пунктів. Тому податківці, безумовно, зацікавлені у співпраці з громадськими організаціями, які поширюватимуть цю інформацію.

Організатори проекту повідомили, що на Запоріжжі функціонує близько півтисячі бібліотек, працівники яких готові консультувати громадськість щодо використання онлайн-платформ та вже мають позитивний досвід впровадження навчальних програм та пунктів доступу до інформації органів влади.

Під час круглого столу учасники обговорили шляхи співпраці та організації просвітницьких заходів.

Так, вже найближчим часом на базі обласної бібліотеки буде створено консультаційно-тренінговий центр, який проводитиме серед громадян тренінги з підвищення комп'ютерної грамотності та використання е-послуг від державних установ і організацій. Крім того, у подальшій перспективі запорізькі бібліотекарі інформуватимуть відвідувачів та надаватимуть консультації щодо роботи різних онлайн сервісів.

 

Запорізькі місцеві бюджети отримали ПДФО майже на півмільярда гривень більше

З доходів запорізьких платників до місцевих бюджетів з початку року надійшло три мільярди 268 мільйонів гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, надходження податку на доходи фізичних осіб порівняно з січнем-липнем 2018 року зросли на 487 мільйонів або на 17,5 відсотка.

 

Як зазначив керівник фіскальної служби області, за сім місяців поточного року частка податку на доходи фізосіб у структурі бюджетів громад склала майже 63 відсотки.

Найбільші платежі забезпечили компанії і підприємці обласного центру – 1 мільярд 475,6 мільйона гривень та м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського і Великобілозерського районів – 430 мільйонів. Мелітопольські і веселівські платники спрямували 350 мільйонів, бердянські і приморські – 242 мільйони, василівські та михайлівські – 191 мільйон. У Вільнянському, Запорізькому і Новомиколаївському районах сплачено 157 мільйонів ПДФО, Пологівському, Більмацькому та Розівському районах – 149 мільйонів, Оріхівському та Гуляйпільському – понад сто мільйонів тощо.

Всього у Запорізькій області податок на доходи фізичних осіб сплачують 67,7 тисячі суб'єктів господарювання, у тому числі майже 18 тисяч юридичних та близько 50 тисяч фізичних осіб. При цьому найбільша питома вага в загальних надходженнях припадає на установи і організації державного управління та оборонної галузі (21 відсоток), підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (12 відсотків) та виробництва переробної промисловості (майже 11 відсотків).

 


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.