Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

14.11.2019, 09:45    просмотров: 347

 

Бердянські та приморські «спрощенці» перерахували до місцевих бюджетів майже 103 мільйони гривень

Суб’єкти господарювання, які знаходяться на обліку у Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області та які перебувають на спрощеній системі оподаткування, протягом січня - жовтня 2019 року сплатили до місцевих бюджетів м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів  102,6 млн грн єдиного податку, що на 3,0 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Як повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, лідерами зі сплати єдиного податку продовжують залишатися фізичні особи – підприємці. Ними сплачено до місцевих бюджетів 60,6 мільйона. У свою чергу, юридичними особами – платниками єдиного податку перераховано 11,2 млн гривень.

Четверта група «спрощенців» - це суб’єкти підприємництва аграрної галузі. Відтак, від місцевих аграріїв за десять місяців 2019 року надійшло 30,8 млн грн єдиного податку.

Серед фізичних осіб лідерами зі сплати податку є платники м. Бердянськ – 50,2 млн гривень. А ось серед аграріїв найбільше сплатили єдиного податку мешканці Бердянського району – 18,8 млн гривень.   

Звертаємо увагу, що єдиний податок у повному обсязі зараховується до  місцевих бюджетів. Саме тому, перераховуючи зазначений податок своєчасно та у повному обсязі, підприємці забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї громади.

 

Від платників Бердянського управління на допомогу армії спрямовано понад 37 мільйонів гривень 

З початку року бердянські та приморські платники спрямували до державного бюджету 37,1 млн грн військового збору. Сплачена сума на 4 мільйони  або на 12,1 відсотка перевищила минулорічну.

Як зазначила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, лише за попередній місяць до бюджету надійшло 4,3 млн гривень, що на 831,3 тисячі або на 23,7 відсотка більше, ніж у жовтні минулого року.

За десять місяців цього року підприємства, підприємці та жителі  м. Бердянськ перерахували до бюджету 26,6 млн грн, платники Бердянського району – 4,4 мільйона та Приморського – 6,1 мільйона гривень.

Нагадаємо, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України.

Зокрема, до таких доходів, крім заробітної плати інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться орендна плата, виграш в державну та недержавну грошову лотерею, купівля продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини та інші доходи.

Ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.

 

Новини законодавства

Заповнювати документи на переказ коштів стане простіше

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників наступне.

Національний банк України (далі – НБУ) за посиланням:

https://bank.gov.ua/news/all/zapovnyuvati-dokumenti-na-perekaz-koshtiv-stane-prostishe

повідомив, що заповнювати документи на переказ коштів стане простіше завдяки оновленню вимог Національного банку до заповнення реквізитів розрахункових документів.

У розрахункових документах на переказ коштів буде виключено реквізит «Код банку», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.

Це дозволить уникнути дублювання реквізитів відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 28 грудня 2018 року № 162 щодо запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.

Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що набирає чинності з 13 січня 2020 року.

Крім того, цей документ визначає, що організаційні питання здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека) банки регулюють внутрішніми правилами самостійно.

Нагадаємо, що усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN.

 

Розширено перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку

20 жовтня 2019 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».  Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200.

Так абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 (набрали чинності 20.10.2019 р.) внесені зміни до підпункту 8 п.п. 291.5.1 ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання:

-  послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), 

- послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

-  послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

- послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, 

- з послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже з 20 жовтня 2019 року не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп підприємці, які здійснюють вищезазначену діяльність.

 

Заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за оновленою формою

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. 

Наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 року № 308 затверджено форми заяви:

- про застосування спрощеної системи оподаткування; 

- розрахунку доходу за попередній календарний рік; 

- запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку; 

- витягу з реєстру платників єдиного податку.

Наказ МФУ від 20.12.2011 №1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік"  втратив чинність.

Наказ МФУ №308 "Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку" набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Нагадаємо, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець може направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа надійде повідомлення про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації, яке можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

 

Декларація з туристичного збору за новою формою: як відображати показники?

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

З метою забезпечення виконання положень щодо змін до Податкового кодексу, наказом МФУ від 08.05.2019 № 186 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору" (оприлюдненим в «Офіційному віснику України» № 61 від 13.08.2019), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору. 

Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм Кодексу при визначенні податкових зобов'язань з туристичного збору,  Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

У полі «Порядковий №» Декларації №636 (в редакції від 08.05.2019 №186) зазначається номер Декларації арабськими цифрами, починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання кількості поданих з початку року Декларацій.

У полі 2.1 рядка 2 «Податковий період» головної частини Декларації вказується звітний (податковий) період:  – звітний квартал, за який подається Декларація;

Оскільки форма Декларації передбачає подання звітності з туристичного збору за звітний (податковий) період - квартал, то податкові агенти повинні подавати Декларацію щокварталу, показники в якій відображаються окремо за кожний звітний квартал, а не наростаючим підсумком.

Нагадаємо, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням:

- щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, 

- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Зазначена норма передбачена п.п. 268.7.1, п.п. 268.7.3  ст. 268 Податкового кодексу. 

 

Новації в застосуванні РРО підприємцями - платниками єдиного податку

Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку.

Закон №129 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн.  грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Крім того, з 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

 

Новації щодо фінансових санкцій при застосуванні РРО 

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, щодо відповідальності за порушення цього Закону, а саме: до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: 

- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); 

- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; 

- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Фінансові санкції за вищезазначені порушенні у такому розмірі будуть застосовуватись  з 01 жовтня 2020 року.

З 19 квітня 2020 року (дати набрання чинності Закону України від 20.09.2019 №128) до 01 жовтня 2020 року фінансові санкції будуть застосовуються в розмірі:

- 10% вартості товару, проданого з порушеннями - за порушення, вчинене вперше;

- 50% вартості товару, проданого з порушеннями - за кожне наступне порушення.

Також передбачені такі фінансові санкції (застосовуються з 19 квітня 2020 року):

- п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених Законом №265, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону №269 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.

До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 №265/95-ВР (зі змінами)).

У разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян НМДГ. Такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний відшкодувати їх вартість суб'єкту господарювання (ст. 29 Закону №265/95-ВР (зі змінами)).

 

Роз’яснення законодавства

Платники податків мають право зареєструвати другий примірник акцизної накладної на розподіл пального

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396944.html повідомила, що з 28.10.2019 розпочато реєстрацію другого примірника акцизної накладної, складеної у порядку, передбаченому    п. 23 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) згідно з п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 28 такого змісту:

«Платники податку мають право зареєструвати в ЄРПН другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН згідно з п. 23 цього підрозділу.

У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до п. 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в ЄРАН, а другий примірник не зареєстрований в ЄРАН, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:

а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;

б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в ЄРАН не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної».

 

Чи оподатковуються ПДФО операції з продажу фізичною особою інвестиційного активу?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2 690,00 гривень);

б) дохід, отриманий платником ПДФО від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником ПДФО внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник ПДФО не включає до розрахунку загального фінансового результату операції з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

 

Внесення земельної ділянки до статутного фонду: сплата юридичною особою земельного податку

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Водночас абзацом другим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Згідно зі ст. 82 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Отже, юридична особа, до якої перейшло право власності на земельну ділянку протягом року від іншого власника, зокрема, у разі внесення такої ділянки до статутного фонду, сплачує земельний податок з 01 числа місяця, в якому вона набула право власності.

 

Як підприємцю оформити працівника на роботу

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців - чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (ФОП).

Оформлюючи працівника на роботу, підприємцю необхідно:

-         укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч. 1  ст. 24 Кодексу законів про працю України . Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 року № 260).

-         оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489);

-         повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення визначена постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413).

Повідомлення подається ФОП до територіальних органів Державної податкової служби за місцем його обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

•засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

•на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

•на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Форма повідомлення заповнюється наступним чином:

•Підприємець зазначає свій номер облікової картки платника податків;

•П.І.Б. працівника, якого приймає до себе на постійне та/або тимчасове місце роботи;

•Дані про номер облікової картки платника податків найманого робітника;

•Дані документу, на підставі якого укладається з фізичною особою трудовий договір: номер та дата наказу або розпорядження ФОП.

 

Ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не дає права здійснювати таку торгівлю через мережу Інтернет

Згідно з част.1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 81) оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Водночас ст.15 Закону №481 встановлює, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви СГ з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; для ФОП – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Отже, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру.

З урахуванням викладеного СГ, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.

За порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів , передбачених  ст.17 Закону №481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

 

Чинний порядок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що наразі реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів/послуг фізичними особами – підприємцями, віднесеними згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, крім продажу  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та  лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (далі – Закон № 265)).

Суб’єкти підприємницької діяльності  ФОП - платники єдиного податку мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Не застосовують РРО платники єдиного податку:

 - першої групи;

- другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

 Застосування РРО є обов’язковим:

фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

У такому разі застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностяхдо 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

 

Отримали земельну ділянку в подарунок (спадщину) - як визначити її оціночну вартість при розрахунку ПДФО

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.).

Враховуючи викладене вище, фізична особа - резидент, яка отримує подарунок (спадщину ) від фізичної особи - резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку. З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

 

Спрощенець звертається за субсидією: які доходи будуть враховані?

При призначенні житлової субсидії фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів сукупний дохід обчислюється наступним чином.

За кожен місяць дохід обчислюється в розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи:

однієї мінімальної заробітної плати - для платників єдиного податку першої групи;

двох мінімальних заробітних плат - для платників єдиного податку другої групи;

трьох мінімальних заробітних плат - для платників єдиного податку третьої групи.

При цьому, для спрощенців платників єдиного податку першої – третьої груп не враховується дохід, отриманий самозайнятою особою, та дохід від провадження підприємницької діяльності, інформацію про які подано ДПС на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Система оподаткування та група платника єдиного податку для спрощеної системи оподаткування визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія 

(детальніше наhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-2019-%D0%BF ).

 

Права платника податків: розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років (крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ), приймається керівником органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У вищезазначеному випадку, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 млн. грн. та більше, приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зазначена норма передбачена п.п. 20.1.29  ст. 20, п. 100,.2 п. 100.8, 100.9. ст. 100 Податкового кодексу України  

 

Електронні довірчі послуги

На офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua  Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набрав чинність з 01.08.2019. 

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів. 

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua.

Клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача на звичайні носії та захищені носії ключової інформації. 

 

Якщо потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку, як подати заяву?

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу).

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

Звертаємо увагу, що форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308, який набув чинності 22 жовтня 2019 року (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

 

Камеральною перевіркою встановлено заниження податкових зобов’язань. Чи подавати уточнюючу податкову декларацію? 

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу).

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом МФУ від 07.04.2016 № 422.

Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи (КПР), інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДПС грошових зобов’язань, ЄВ, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до інтегрованої картки платника (ІКП) та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Отже, результати камеральної перевірки автоматично відображаються в ІКП та після настання граничного строку сплати (за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження) сума, що була донарахована податковим органом, є узгодженою.

Тобто, якщо за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено податкове повідомлення-рішення, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

 

Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг 

Суб’єкти господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані подавати до податкового органу Звіт про суми податкових пільг у порядку, передбаченому постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Форма Звіту визначена додатком до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», який затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається (п. 3 Порядку № 1233).

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.

Оскільки формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого звіту і зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року. При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.

За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.

Нагадаємо, що Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з Постановою №891 суб'єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати їх у податковій звітності. 

 

Законодавство щодо ЄСВ

Чи є строк давності щодо нарахування штрафів за несплату ЄСВ?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників податків,  що строк давності для нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується. Розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачена, а також така заборгованість не підлягає списанню.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції:

•за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;

•за донарахування ДПС або платником своєчасно не нарахованого внеску накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;

•за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);

•за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Також, посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску, зокрема:

•за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачено накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

•за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачено накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, на суму недоїмки з єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення.

 

СГ, що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ, може виправити лише до дати зняття з обліку

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №435).      

Згідно з п.9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже, страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло понад 7,7 мільярда гривень

У січні-жовтні мешканці Запорізької області сплатили до місцевих бюджетів 7 мільярдів 738,6 мільйона гривень податків і зборів (не враховуючи дані великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на 1 мільярд 51 мільйон або на 16 відсотків більше.

 

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, більшу частину доходів бюджетів сформували п'ять основних податків. Перш за все, податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року надійшло 4 мільярди 776 мільйонів гривень, зростання до аналогічного періоду 2018 року склало 704 мільйони або 17 відсотків.

Суб'єкти підприємництва, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, перерахували 1 мільярд 143 мільйони гривень єдиного податку, що на 123 мільйони або на 12 відсотків більше, ніж торік. Зокрема, СГД-юридичні особи сплатили 146,5 мільйона, СПД-фізичні особи – 724 мільйони, сільськогосподарські товаровиробники – 272 мільйони.

Надходження плати за землю збільшились на 38 мільйонів або на 4 відсотки і за десять місяців склали 967 мільйонів.

Виробники підакцизних товарів сплатили 290 мільйонів гривень акцизного податку, що перевищило минулорічний рівень на 230 мільйонів. Підприємства регіону направили до бюджетів громад 245,5 мільйона гривень податку на прибуток, що майже на 155 мільйонів більше, ніж торік.

Крім того, до скарбниць надійшло 158,7 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів та 124 мільйони гривень "екоподатку", що відповідно, на 21 мільйон та 3,6 мільйона більше відрахувань січня-жовтня 2019 року.

 

Запорізькі банки збільшили сплату податків з депозитних процентів на 1,2 мільйона

Майже 45 мільйонів гривень сплатили з процентів своїх вкладників фінансові установи Запорізького регіону за десять місяців 2019 року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, який підкреслив, що порівняно з минулим роком надходження податку на доходи фізичних осіб зросли на 1,2 мільйона або майже на три відсотки.

 

Найбільші суми спрямували до державного бюджету суб'єкти господарювання обласного центру – 31,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3,3 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 1,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,5 мільйона.

Крім того, порівняно з минулорічними показниками на 120 тисяч гривень збільшились середньомісячні відрахування податку – до 4,5 мільйона гривень.

Нагадаємо, банківські установи, кредитні спілки та інші фінансові організації відповідно до норм Податкового кодексу України сплачують з процентів депозитних вкладів податок на доходи фізичних осіб. Ставка складає 18 відсотків. При цьому під час нарахування платежу інформація про суми банківського рахунку, ощадного сертифіката або вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.

 

Підприємства Запорізького регіону спрямували до місцевих бюджетів 245 мільйонів гривень податку на прибуток

За десять місяців запорізькі підприємства зі своїх прибутків сплатили до місцевих бюджетів 245,5 мільйона гривень. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у порівнянні з минулим роком скарбниці громад отримали майже на 155 мільйонів більше.

 

Зокрема, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя спрямували до міської казни 216,8 мільйона, платники м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів поповнили бюджети на 9,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів на 8,3 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 2,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – два мільйони, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 1,9 мільйона.

Всього у м. Запоріжжя та області податок на прибуток сплачують 870 компаній.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної форми власності повністю зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад. Базова ставка податку становить 18 відсотків.

 

Запорізький бізнес сплатив майже три мільярди гривень ПДВ

У січні-жовтні у Запорізькому регіоні надходження податку на додану вартість склали 2 мільярди 940 мільйонів гривень (не враховуючи дані великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

 

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, запорізький бізнес збільшив сплату ПДВ, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 361 мільйон або на 14 відсотків.

Зокрема, підприємці та компанії, які працюють у м. Запоріжжя, спрямували до держбюджету 1 мільярд 774 мільйони, що на 300 мільйонів більше, ніж торік. Від суб'єктів господарювання м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів надійшло 221 мільйон, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 219 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 157 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 106 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 99 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 94 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 87 мільйонів тощо.

Усього на Запоріжжі на податковому обліку перебувають 9678 платників ПДВ-юридичних та 944 фізичні особи-підприємці.

 

Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО, - Сергій Верланов

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону. 

"Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця", - зазначив голова ДПС Сергій Верланов. 

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону. "Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати", - уточнив Сергій Верланов.

 

Надходження від запорізьких підприємств-забруднювачів зросли на 33 мільйони

За десять місяців поточного року від підприємств Запорізького регіону надійшло 252 мільйони гривень екологічного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума на 33 мільйони перевищила рівень аналогічного періоду минулого року.

 

Зокрема, до державного бюджету спрямовано 128 мільйонів, що на 29,5 мільйона більше, ніж торік, до спецфондів місцевих скарбниць – 124 мільйони, зростання до показників 2018 року склало 3,6 мільйона.

Найбільші суми "екоподатку" забезпечили підприємства і установи, які працюють у м.Енергодар, Кам’янсько-Дніпровському та Великобілозерському районах – 204,6 мільйона, Вільнянському та Новомиколаївському районах – 20,5 мільйона, м. Запоріжжя – 14,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянському та Приморському районах – 3,3 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольському та Веселівському районах – 2,8 мільйона, Пологівському, Більмацькому та Розівському районах – 2,6 мільйона.

На даний час на Запоріжжі нараховується понад 2,5 тисячі компаній, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

 

Запорізьким роботодавцям нагадали основні норми законодавства

Офіційне оформлення працівників та оподаткування трудових виплат – ці питання обговорювалися сьогодні на засіданні круглого столу, який відбувся в Запорізькому міському центрі зайнятості за участю фахівців податкової служби області, ГУ Держпраці регіону, платників податків та соціальних партнерів.

Завідувачка сектору розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Бессонова окреслила основні вимоги законодавства, яких мають дотримуватися роботодавці під час працевлаштування та нарахування зарплат та інших доходів найманим працівникам.

Представникам підприємств і підприємцям нагадали, що рівень заробітних плат повинен бути не меншим за мінімальний, а всі нараховані виплати підлягають оподаткуванню. Крім того, присутнім роз'яснили аспекти справляння єдиного соціального внеску, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, реалізації податкової соціальної пільги.

Податківці зауважили, що за використання нелегальної праці, "конвертні" розрахунки зі співробітниками передбачені значні фінансові санкції.

Під час круглого столу роботодавці отримали практичні поради та відповіді на запитання щодо застосування деяких норм податкового законодавства.

Додаткова інформація та роз'яснення з цих та інших питань оподаткування розміщені на сайті податкової служби Запорізької області та на сторінці у соцмережі Facebook.

 


Партнерские новости:


Загрузка...




Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.