Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

4.12.2019, 19:12    просмотров: 188

 

До бердянських податківців завітали школярі 

Напередодні Всеукраїнського тижня права в Бердянському управлінні податкової служби відбувся День відкритих дверей. Для учнів 9-го класу Бердянського муніципального ліцею податківці провели екскурсію.

Розпочалась зустріч у кабінеті керівника податкової, де начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова розповіла гостям про історію створення та реформування служби, її нову структуру та особливості роботи, пріоритетами якої є надання сучасних сервісних послуг бізнесу, захист інтересів вітчизняного виробника та сприяння інвестиційному процесу.

 

За чаюванням зі смаколиками школярі запитували про діяльність податківців та про особливості податкової системи.

Продовжилась екскурсія відвідуванням відділу по роботі з податковим боргом, сектору обслуговування платників, фахівці яких відповіли на численні запитання старшокласників.

Радо зустріли ліцеїстів й у Центрі обслуговування платників Бердянського управління. Спеціалісти розповіли про функції модератору ЦОПу, про послуги, що надаються бердянським платникам податків. Гості з цікавістю спостерігали за роботою працівників центру, процесом сервісного обслуговування відвідувачів.

 

На завершення заходу учні подякували бердянським податківцям за цікаву зустріч та висловили сподівання на подальшу співпрацю.

 

За 11 місяців платники Бердянського управління сплатили майже  1 мільярд 169 мільйонів гривень податків

Ріст надходжень до зведеного бюджету у порівнянні з відповідним періодом минулого року склав 12,8 % або 133,1 млн грн, про це повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Зокрема, до державного бюджету надійшло 506,6 млн грн, що перевищило минулорічний показник на 15,5 % або 68,2 млн гривень. До місцевих бюджетів міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів мобілізовано 662,4 млн гривень, це дозволило забезпечити позитивну динаміку до 2018 року на 10,9 % або 64,9 млн гривень.

Найбільшу питому вагу у надходженнях до державного бюджету займає податок на додану вартість. За січень-листопад 2019 року надходження ПДВ склали 257,9 млн гривень, це на 52,4 млн гривень (25,5%), більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Незмінним основним джерелом наповнення місцевого бюджету залишається податок з доходів фізичних осіб, з питомою вагою 62,6%. У цифровому значенні надходження – 414,8 млн гривень. Додаткові надходження на соціально-економічний розвиток регіонів, у порівнянні з минулорічним показником, склали 50,3 млн гривень.

 

Оксана Федорова: Бердянські та приморські землекористувачі забезпечили місцеві бюджети сумою у 100 мільйонів гривень

З початку року до місцевих бюджетів міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів надійшло 100,1 млн грн. плати за землю. Як зазначила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, темп росту до відповідного періоду 2018 року складає 107,8 %, що означає 7,3 млн грн. додаткових для бюджетів коштів.

Зокрема, юридичні особи сплатили 76,7 млн грн, темп росту до 2018 року складає 108,3 % або 5,9 мільйона. Фізичні особи перерахували до місцевих скарбниць 23,4 млн грн, що на 6,3 % або 1,4 млн грн більше за суму сплачену в аналогічному періоді попереднього року.

 

Новини законодавства

З 1 грудня 2019 року за несвоєчасну реєстрацію АН штрафують

З 01 грудня 2019 року набирають чинності норми ст. 1202 ПКУ щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до норм ст. 1202.1 - 1202.3 ПКУ, якими запроваджено штрафи за порушення граничних термінів реєстраціі акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних, відповідальність мала застосовуватись вже з 01.10.2019 року, що передбачалося п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.

Однак, Законом України від 20.09.2019 №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» внесено зміни до п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, якими відтерміновано застосування зазначених штрафів, а саме передбачених  ст. 1202.1 - 1202.3 ПКУ, по акцизним накладним/розрахункам коригування, які платник зобов'язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року.

При цьому, не змінився порядок застосування штрафних санкцій передбачених п. 1281.2 ПКУ за відсутність реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ і п. 1281.3 ПКУ за незабезпечення розпорядниками акцизного складу своєчасного подання до контролюючого органу електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального й обсягу обігу пального чи спирту етилового. Як і раніше норми п. 1281.2 ПКУ застосовуються з 01 жовтня 2019 року, а норми п. 1281.3 ПКУ - з 01 січня 2020 року.

 

Новації у сфері застосування РРО

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» 129-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

- з 19 квітня 2020 року замість традиційних РРО можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет);

- з 01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб - платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду.  Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

 - З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для фізичних осіб- платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

Постановою Правління Національного банку України від 19 листопада 2019 року № 136 (далі – Постанова № 136) внесено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року № 320, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 року за № 1035/12909 (зі змінами) (далі – Інструкція).

Зміни внесено у зв’язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.

Так, зокрема, у пункті 3 глави 2 розділу І Інструкції абзац восьмий «код банку платника» виключено.

Також у додатку 3 до Інструкції слова «Головний бухгалтер (або його заступник)» замінено словами «Головний бухгалтер (або інша уповноважена особа)».

Постанова № 136 офіційно опублікована на сайті Національного банку України 25.11.2019 за посиланням: 

 https://bank.gov.ua/legislation/Resolution_19112019_136

Документ набирає чинності з 13 січня 2020 року.

 

Роз’яснення законодавства

Фоп – платник єдиного податку не має право здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізосіб-підприємців.

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Підприємець-платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб.

 

Увага роботодавцям: нагадування про строки сплати пдфо і військового збору

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує роботодавцям як податковим агентам про строки сплати податку на доходи фізичних осіб, який нараховується найманим працівникам, а саме:

- у день виплати. Це стосується доходу, який виплачуєте через банк або перераховуєте на картковий рахунок одержувачу;

- протягом трьох банківських днів після дня нарахування (надання, виплати) доходу, якщо це дохід у негрошовій формі або виплачуєте дохід готівкою;

- протягом 30 календарних днів, що йдуть за місяцем нарахування, якщо дохід нарахований підприємцем, але не виплачений одержувачу.

Військовий збір сплачують у ті самі строки, що й ПДФО.

 

Чи потрібно ломбардам застосовувати РРО?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податків, що ломбарди при наданні коштів у позику мають проводити розрахункові операції зі застосовуванням РРО.

Нормою встановленою ст. 1 Закону України від 12.07.2001 №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами визначено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, мають проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.

 

За оренду житла громадянам - внутрішньо переміщеним особам надається податкова знижка

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує громадянам, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, про їх право на податкову знижку щодо оренди житла.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначені статтею 166 Податкового кодексу України. Зокрема, податкова знижка надається фізичній особі, яка має статус внутрішньо переміщених осіб, за понесені витрати протягом звітного року, пов’язані зі сплатою оренди житла для громадян. Такі платники податку на доходи фізичних осіб мають право скористатися зазначеною податковою знижкою виключно за умови, що вони та/або члени їх сімей першого та другого ступенів споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

    До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів. У зазначених документах обов'язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для отримання податкової знижки за результатами 2018 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року. У декларації зазначається сума одержаної зарплати за рік, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Тобто, особа, яка має намір скористатися правом на податкову знижку додає до декларації про майновий стан і доходи: копію договору про надання послуг та відповідні платіжні і розрахункові документи. Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання декларації.

Подати податкову декларацію про майновий стан і доходи платники податків – фізичні особи можуть в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДПС України «Електронний кабінет платника».

У разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

 

Адвокат, який не провадить самостійну діяльність, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не є самозайнятою особою

Самозайнятою особою є платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою – підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Норми встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 ПКУ та п. 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.

 

Податкові агенти зобов’язані надавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу

Платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з ПДФО.

Норми встановлені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу надає разом із такою Декларацією, зокрема, відомості про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

 

Визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у туристичного оператора

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Норми визначені п.207.6 ст.207 Податкового кодексу України.

 

З’явився об’єкт оподаткування, повідомлення про нього можна подати через Електронний кабінет

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

Нагадуємо, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

 

Чи передбачено повернення надмірно сплаченого туристичного збору?

Платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Норми встановлені п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених  п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 264 ПКУ).

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

 

Особливості виправлення помилок у зведеній податковій накладній

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/ послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Нормами п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), встановлено, що у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної ПН платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Якщо із зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, необхідно вилучити зайві ПН, які не підлягали включенню до такої ПН, та додати іншу/інші податкову/податкові накладну/накладні, яку/які не було включено до зведеної ПН, та таке додавання призведе до збільшення суми ПДВ за такою ПН, то платнику ПДВ необхідно:

► скласти РК, в якому виводяться в «0» (обнуляються) відповідні рядки зведеної ПН, в яких зазначено зайві ПН. У такому РК зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ», або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того, з яким типом причини складена зведена ПН);

► скласти нову зведену ПН, в якій зазначити правильні дані, у тому числі позиції, не відображені в ПН, складеній з помилками. Така ПН складається на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник ПДВ зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми встановлені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Якщо помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі, якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий) період, платнику податку на прибуток необхідно подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності у паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

 

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2155/22467.

Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.

 

Фізична особа протягом доби перебувала у відрядженні як на території України так і за її межами: визначення розміру добових

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, зокрема кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9  ст. 170 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Так, згідно з п.п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Сума добових визначається у разі відрядження:

► у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

► до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з п.п. 16.2 п. 16 розділу ІІІ Інструкції № 59 добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються у межах затверджених сум, зокрема:

а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;

б) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

 

Коли новостворений платник єдиного податку 3-ї групи може стати платником ПДВ?

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. 

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ. 

Таким чином, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість. 

Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

Зазначена норма передбачена абз. другим п. 183.4 ст. 183; п.п. 4 п. 293.8 ст. 293, абз. другим п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу України. 

 

Підприємцю на загальній системі оподаткування кредитор списує заборгованість. Які наслідки?

Якщо кредитором списується заборгованість підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу такого підприємця та оподатковується на загальних підставах за ставкою 18%.

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.    

У графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування,  відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Кредиторська заборгованість - це заборгованість платника податку перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).

Отже, якщо кредитором списується заборгованість, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу  підприємця.

Зазначена норма передбачена п.14.1.95. ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу  та п.п. 6.2 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.13 № 481. 

 

Внесок засновника до статутного фонду. Що необхідно знати про оподаткування?

Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. 

Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ст. 165 ПКУ.

Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому підприємство - емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов'язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою " 178".

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою самостійно, окремо від інших доходів і витрат. 

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6  (крім операцій з деривативами).

Звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого засновник зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображає загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою внаслідок виходу з числа засновників підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. При цьому вказаний дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2  ст. 170, п.п. 1.7 п. 16 1 підр. 10 розд. XX  Податкового кодексу України.

 

Безоплатні путівки від роботодавця:  все про оподаткування

До складу доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника належить, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Від оподаткування військовим збором звільняються  доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52  ст. 165 Кодексу.

Отже, звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором безоплатна або із знижкою (у розмірі такої знижки) путівка на відпочинок, оздоровлення та лікування, яка надається:

- роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств,

- платнику податку - працівнику та/або членам його сім'ї першого ступеня споріднення,

 - на території України,

- один раз на календарний рік, 

- вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2019 році – 20865 грн.).

Частиною сьомою ст. 7 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, що затверджено постановою КМУ від 22.12.10 № 1170,  не включено вартість вищезазначених путівок.

Отже, вартість зазначених путівок є базою нарахування єдиного внеску.

Якщо платник податку на прибуток обліковує податкові різниці, то необхідно враховувати, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Податкового кодексу України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податку на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.263 ст. 14; п.п. 140.5.10 ст. 140, п.п. 165.1.35 ст. 165,  п.п. 1.7 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

 

Рентна плата за спеціальне використання води: чи є платниками вторинні водокористувачі? 

Сплачувати рентну плати за спеціальне використання води повинен суб'єкт господарювання, що належить до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом її забору з водних об'єктів. 

Вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і не повинні подавати звітність та сплачувати зобов’язання, а також надавати листи про відсутність об’єкту оподаткування з рентної плати за спеціальне використання води.

Обгрунтуємо цю норму.

Як визначено п. 255.1, п. 255.2 ст. 255 Податкового кодексу платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;

- суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Отже, вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.

Зазначена норма передбачена п. 255.1, п. 255.2 ст. 255 Податкового кодексу.

 

ПДВ:Після спливу терміну позовної давності списується кредиторська заборгованість за отриманим, але не оплаченим товаром. 

Як обліковувати?

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу).

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; 

- дата отримання платником податку товарів /послуг.  (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, визнається безнадійною заборгованістю (п.п. 14.1.11 а) ст.14 ПКУ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (1095 днів).

Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ст. 14 ПКУ). 

Отже, товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит відсутнє.

Таким чином, якщо платник ПДВ при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику необхідно відкоригувати суму податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки.

Коригування податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ  з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації.

У  додатку 1   таблиці 2: - у графі 2 – зазначається індивідуальний податковий номер постачальника; у графі 3.1 – дата складення бухгалтерської довідки;   в графі 4 – обсяг постачання (без ПДВ);  у графі 5 – сума ПДВ нарахована за ставкою 20%.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Нецільова благодійна допомога: чи нараховується ЄСВ?

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування ЄСВ.

 

«Єдинник» має борг з ЄСВ: переходити на загальну систему?

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) відповідно до Закону про ЄСВ - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У випадку якщо платник не сплачує податковий борг чи не здійснює такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.

Тобто, борг із сплати ЄСВ не є податковим боргом і не є підставою для виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку. Але розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачено,   заборгованість не підлягає списанню.

Пам’ятайте: своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує кожному херсонцю соціальну допомогу на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та лікарняні виплати!  

 

Визначення «повторного» порушення за неподання або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), контролюючим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Норми встановлені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464.

Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами.

Для визначення повторності порушення нормами п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було застосовано штраф, а саме – протягом року, при цьому, не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.

Згідно з ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

Враховуючи вищевикладене, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення контролюючим органом такого рішення починається відлік  365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

 

Підприємець зареєструвався платником єдиного податку 3-ї групи. Як сплачувати єдиний соціальний внесок у місяці реєстрації?

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. 

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918, 06 грн.)

Отже, для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування 3-ї групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація. 

При цьому, база нарахування єдиного внеску за цей місяць  визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918 грн. 06 коп.).

Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу та п. 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Єдиний соціальний внесок: на що звернути увагу підприємцю - платнику єдиного податку?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, підприємці - платники єдиного податку.

Для підприємців - платників єдиного податку єдиний соціальний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску. 

При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918 грн. 06 коп (4173 грн х 22%)).

Отже, базою нарахування єдиного соціального внеску для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп за себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918 грн. 06 коп.).

Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Тобто, підприємці - платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. 

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. 

Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Також вони можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються при остаточному розрахунку, який здійснюється за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, п. 3 частини першої ст. 7, абз. третій частини восьмої ст. 9, ст 25 Закону України від 08.07.10 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

 

Сплата єдиного соціального внеску: що необхідно знати підприємцю

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Обчислення єдиного внеску за календарний рік здійснюється до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. 

Платники формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, у Звіті настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати його подання включно.

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. 

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.).

Отже, суми ЄСВ, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються підприємцями на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи, що формуються на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, форма якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

При цьому, Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати ЄСВ у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ для підприємця на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу.

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі власники VIP-авто поповнили місцеві бюджети на 6,4 мільйона

З початку року власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів Запорізької області 6,4 мільйона гривень транспортного податку.

 

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, від компаній та організацій, на які зареєстровані автомобілі, надійшло 4,2 мільйона, від громадян – 2,2 мільйона.

Майже половину надходжень забезпечили автовласники обласного центру – 3,1 мільйона, мелітопольські і веселівські платники перерахували 559 тисяч, вільнянські та новомиколаївські – 490 тисяч, бердянські та приморські – 485 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 416 тисяч, оріхівські та гуляйпільські – 390 тисяч, василівські та михайлівські – 344 тисячі тощо.

У цьому році на Запоріжжі транспортний податок сплачують 160 юридичних та 179 фізичних осіб, які володіють легковими автомобілями з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 мільйон 564 тисячі 875 гривень). Ставка податку – 25 тисяч гривень на рік.

Перевірити, чи потрапляє ваш "залізний кінь" під оподаткування, можна на сайтах ДПС та Мінекономрозвитку:

http://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html,

http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

 

За користування земельними ділянками запорізькі громади отримали майже мільярд гривень

З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 967 мільйонів гривень плати за землю, що на чотири відсотки більше, ніж торік. Додатково скарбниці отримали майже 38 мільйонів.

 

Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, більшу частину надходжень забезпечили підприємства, установи та організації – 761 мільйон (+36,4 млн грн), громадяни поповнили бюджети на 206 мільйонів (+1,3 млн грн).

Зокрема, платники м. Запоріжжя спрямували до бюджету 331,6 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 122 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 92 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 84 мільйони, Якимівського та Приазовського районів – 66 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 64 мільйони.

Руслан Рачинський повідомив, що упродовж року податківці проводили роз'яснювальну роботу серед виробників сільськогосподарської продукції. У результаті укладено 94 договори оренди земельних ділянок сільгосппризначення, 91 додаткову угоду до діючих договорів, зареєстровано 1601 договір оренди земельних паїв з громадянами. При цьому річна сума додаткових надходжень орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до місцевих бюджетів складає 2,5 мільйона гривень.

Усього в Запорізькому регіоні понад 292 тисячі землекористувачів, з яких 283 тисячі – фізичні особи, 9140 – суб'єкти господарювання-юридичні особи (5,2 тисячі платників земельного податку, 3,9 тисячі – орендної плати).

 

14700 запорізьких платників з новими електронними ключами можуть користуватися податковими е-сервісами

За 11 місяців запорізькі податківці видали платникам податків майже 39 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, який зазначив, що з початку року до пунктів обслуговування звернулися 14700 представників бізнесу та громадян.

 

Кваліфіковані сертифікати від ДПС надають доступ до численних цифрових податкових сервісів, зокрема Електронного кабінету платника, а також до десятків е-послуг інших державних органів.

У Запорізькій області працюють три пункти обслуговування Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, які знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й пов., м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, тел.: (06153) 3-86-63, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103, тел.: (0619) 42-29-20.

Якщо платник вже користується сертифікатами від ДПС, терміни яких добігають завершення і при цьому не має можливості відвідати податкову, отримати нові пропонує дистанційний сервіс. Самостійно формувати сертифікати можна онлайн або за допомогою програмного забезпечення. Більш детально – за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

 

Запоріжці сплатили 7,5 мільярда ЄСВ

У січні-листопаді до пенсійного і соціальних фондів від платників Запорізької області надійшло 7 мільярдів 468,5 мільйона гривень єдиного соціального внеску (без показників великих платників Запорізького управління Офісу ВПП ДПС).

 

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, роботодавці регіону збільшили відрахування ЄСВ порівняно з минулорічними на 1 мільярд 129 мільйонів або на 18 відсотків.

Найбільші суми забезпечили суб'єкти господарювання обласного центру – чотири мільярди, що перевищило дані 2018 року на 558 мільйонів. Крім того, підприємства і підприємці м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів перерахували 970 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 720 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 531 мільйон, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 284 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 211 мільйонів тощо.

Усього на території області єдиний соцвнесок перераховують понад 70 тисяч платників, зокрема, 15,5 тисячі СГД-юридичних осіб, 55,7 тисячі СПД-фізичних осіб та 11 тисяч фізосіб-роботодавців.

 


Партнерские новости:


Загрузка...




Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.