Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 18.12

18.12.2019, 20:27    просмотров: 415

 

Бердянські та приморські підприємства  сплатили до бюджету майже 59 мільйонів гривень податку на прибуток

З початку року підприємства міста Бердянськ, Бердянського та  Приморського районів сплатили до державного бюджету 58,7 мільйона гривень податку на прибуток. Зокрема, у листопаді 2019 року до бюджету було спрямовано 12,6 мільйона цього податку. Порівняно з минулим роком суб'єкти господарювання збільшили надходження на 2,4 мільйона.

Серед лідерів зі сплати податку на прибуток за одинадцять місяців – підприємства м. Бердянськ, які спрямували до бюджету 57,6 мільйона гривень. Cуб’єкти господарювання Бердянського району перерахували близько 0,6 мільйона та Приморського – 0,5 мільйона гривень.

Нагадаємо, податок на прибуток -  загальнодержавний  прямий податок, який сплачується за рахунок прибутку організації (підприємства, банку, страхової компанії, тощо), отриманого від здійснення господарської діяльності.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

 

Бердянські податківці надали платникам понад 12 тисяч адмінпослуг

За січень–листопад 2019 року представники бізнесу та громадськості отримали в центрах обслуговування платників Бердянського управління             ГУ ДПС у Запорізькій області  12 462 адміністративні послуги.

Найбільш затребувана послуга – видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. Усього з початку року надано 7 732 такі послуги. На другому місці видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків –          2 305 послуг. На третьому місці – послуга з реєстрації платників єдиного податку – 907 послуг. На четвертому місці - надання довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету – 683 послуги. Не менш затребуваною послугою є надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 647 послуг. Також у ЦОПах платники мають можливість отримати комплекс консультативних та інформаційних послуг, подати звітність тощо.

Нагадаємо, фахівці Бердянського управління надають адміністративні послуги у двох Центрах обслуговування платників за адресою: м. Бердянськ (пр. Праці, 20, телефон консультанта – модератора: (06153) 3-84-06)),            м. Приморськ (вул. Соборна, 63, телефон консультанта-модератора: (06137) 7-35-14)).

Також повідомляємо, у приміщенні Бердянського управління на другому поверсі в кабінеті 219 знаходиться Акредитований центр сертифікації ключів ДПС у Запорізькій області, де підприємства, установи й організації усіх форм власності, а також фізичні особи мають можливість отримати електронні довірчі послуги (електронний цифровий підпис). Телефон для довідок: (06153)  3-86-63.

 

Новини законодавства

Нове законодавство з РРО полегшить ведення бізнесу

Однією з основних цілей нових законів про РРО – це полегшення життя бізнесу шляхом введення електронних РРО. Вони є простішими у використанні, дешевшими та швидкішими.

У застосуванні електронних РРО бізнес може обрати, яким рішенням скористатися – рішенням, яке пропонує держава і воно є безкоштовним, або іншим, яке сам обере.

Суттєвою перевагою є спрощення процедури реєстрації РРО – вона проводиться засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО у інформаційній системі контролюючого органу.

Також здешевлюється й процес застосування РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг центрів сервісного обслуговування, укладання відповідних договорів, придбання класичного РРО.

Можливості використання замість традиційних РРО спеціальних програм ДПС забезпечить безкоштовне програмне рішення для суб’єктів господарювання. Програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон.  Обслуговування такого програмного продукту також буде безкоштовним для суб’єктів господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

Починаючи з 18 жовтня 2019 року закон дає 6 місяців для ДПС щоб з 18 квітня 2020 року весь бізнес, який користується касовими апаратами міг обрати собі для роботи електронний касовий апарат.

 

Внесено зміні до ПКУ щодо запровадження єдиної звітності з єдиного внеску і ПДФО

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що 25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано Закон України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).

Закон № 116 вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема, згідно з нормами Закону № 116 п. 51.1 ст. 51 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Також абзац перший п. 119.2 ст. 119 ПКУ викладено у новій редакції.

Відповідно до нової редакції неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них ПДФО, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника ПДФО, зменшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника ПДФО (застрахованої особи) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Законом № 116 внесені зміни і до ст. 176 ПКУ.

Так, згідно з оновленим п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них ПДФО, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Крім того, п. 296.3 ст. 296 ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту: «платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників».

Закон № 116 набере чинності з 01.01.2021.

 

З 18 грудня змінюється відповідальність за порушення порядку ліцензування

З 18 грудня 2019 року набуває чинності Закон України від 02.10.2019 р. №139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності». Цим документом змінюються порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з господарською діяльністю без ліцензій, наданням фінансових послуг, торгівлею алкоголем та тютюновими виробами з підробленими акцизними марками чи без таких.

Так, з 18 грудня за торгівлю (оптову, роздрібну, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим та роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) буде застосовуватись ч. 1 ст. 164 (накладання штрафу 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.).

Крім того, суд може не застосовувати конфіскацію товару та виторгу, отриманого від його реалізації (на сьогодні за ст. 156 КУпАП така конфіскація є обов’язковою). 

Наразі, відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП правопорушники притягуються за здійснення господарської діяльності:

- без ліцензії або інших дозвільних документів,

- с порушенням ліцензійних  умов.

З 18 грудня відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП (в новій редакції) за діяльність з порушенням ліцензійних умов відповідальності не буде. Проте, буде вважатись порушенням діяльність в період припинення дії ліцензії, якщо законодавством не передбачено умови функціонування суб’єкту господарювання в цей період.

Доповнення ст. 164 присвячені також, порушенням ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, що тягнуть за собою накладення штрафу від 250 до 500 НМДГ (від 4250 до 8500 гривень.

Крім того, за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов штраф складатиме від 500 до 1500 НМДГ (від 8500 до 25500 гривень).

Притягувати до відповідальності за порушення з питань ліцензування за ст. 164 КУпАП як і зараз будуть суди на підставі протоколів уповноважених осіб органів ліцензування.

 

РРО - новації 

Скарга на порушення видачі фіскальних чеків ( "кешбек")

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Так, з 1 жовтня 2020 року передбачається, що якщо до суб'єктів господарювання за результатами перевірки за скаргою покупця про порушення проведення розрахункових операцій, застосовані фінансові санкції, то такому покупцю із застосованих штрафних санкцій компенсується 100 % вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі.

Вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у межах однієї розрахункової операції повинно становити понад 850 гривень.

Тобто, з 1 жовтня 2020 року покупці, сплативши за товар чи послугу більше 850 грн., зможуть оскаржувати видані їм з порушеннями чеки. 

Поскаржитись можливо лише через Електронний кабінет платника податків, використовуючи при цьому кваліфікований електронний підпис. 

Скарги покупців, які претендують на отримання компенсації, мають містити такі реквізити:

1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв'язку;

2) дата придбання товарів (робіт, послуг), що є предметом скарги;

3) найменування та вартість придбаних товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця, адреса господарської одиниці продавця, а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити - адреса місця придбання товарів; у разі придбання за допомогою мережі Інтернет - зазначення Інтернет-сайту;

4) перелік документів, отриманих від продавця разом з придбаним товаром (роботою, послугою);

5) інформація про отриманий у паперовій та/або електронній формі від продавця  розрахунковий документ;

6) номер банківського рахунку покупця, на який може бути зарахована компенсація. 

До скарги обов'язково додаються електронні копії документів або копії документів, виготовлені шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі.

 

РРО - новації

Етапи впровадження РРО підприємцями - платниками єдиного податку

Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Закон №129 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування – 19.04.2020 року, крім окремих норм.

До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення підприємцем - платником єдиного податку 2-ї - 4-ї груп в календарному році обсягу доходу 1 млн.  грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов'язковим. 

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Платниками єдиного податку першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовуються 

Крім того, з 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

 

РРО - новації 

Що необхідно знати про застосування РРО з 19.04.2020 року?

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування - 19 квітня 2020 року, крім окремих норм.

Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 2 і ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР щодо порядку застосування РРО, які набирають чинності з 19 квітня 2020 року.

Так, з 19.04.2020 року передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. 

1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи), яке також буде безкоштовним і в обслуговуванні.

З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.

Суб'єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу необхідно:

- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: - на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років; - на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

 

РРО – новації

Застосування РРО при готівкових розрахунках 

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

- з 19 квітня 2020 року замість традиційних РРО  можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет). 

1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи), яке також буде безкоштовним і в обслуговуванні.

З 19.04.2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.

- з 01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для підприємців -  платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі. 

- З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для  підприємців- платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності. 

Дія зазначеного закону не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

 

Оновлена форма фінансової звітності 

З 23.07.2019 набрав чинності наказ МФУ від 31.05.2019 №266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно – правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

Так, наказом №226 внесені зміни до деяких нормативно – правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема, форму фінансової звітності №1-м «Баланс» доповнено новими показниками: 

Нематеріальні активи – 1000, 

Первісна вартість – 1001, 

Накопичена амортизація – 1002. 

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною (46.2 ст. 46 Податкового кодексу).

Отже, при поданні податкових декларацій з податку на прибуток необхідно враховувати нові форми фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій. 

 

Роз’яснення законодавства

Визначення платників податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів

Платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

► юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2  п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Водночас, нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядник коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

 

Неприбуткові організації подають фінансову звітність залежно від того, до якої категорії вони належать

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області увагу, що фінансова звітність, що складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.

Норми встановлені відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.

Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 із змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 1).

Згідно з вимогами НП(С)БО 1 неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) разом зі Звітом подаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1 – 5).

Неприбуткові установи та організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Форма і порядок складання зазначених звітів визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами та доповненнями.

Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 із змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 101).

Відповідно до вимог НП(С)БО 101 суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

Нагадуємо, що підтвердженням подання фінансової звітності разом з Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності».

Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.

 

Про відсутній об’єкт обчислення екологічного податку у наступному році своєчасно повідомте контролюючий орган

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти ж господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

 

Бартерні операції для платників єдиного податку третьої групи під забороною

Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Норми визначені п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, у тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.

 

У Вас борг з податків протягом шість місяців? Вас можуть виключити з реєстру платників єдиного податку!

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів. У випадку якщо платник не сплатить борг чи не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Наявність у платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, в тому числі, який не пов’язаний із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку.

 

Довгострокове страхування життя: алгоритм розрахунку податкової знижки

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платник податку згідно з п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2018 року розраховується наступним чином: на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом платника податку – 29640 грн. (2470 грн. х 12 міс.), при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом на користь такого члена сім’ї – 14820 грн. (2470 грн. х 12 міс. х 50 відсотків).

В подальшому при визначенні бази оподаткування задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності) та на податкову знижку.

 

Шановні платники податків, вчасно подайте звітність і сплатіть податки!

20 грудня 2019 року

Останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників за листопад 2019 року, крім гірничих підприємств; 

- авансового внеску з єдиного податку на грудень 2019 року платниками єдиного податку першої та другої груп.

                                               Останній день подання:

- податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю; 

 - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна   плата   за  земельні  ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за листопад 2019 року у разі неподання податкової декларації на 2019 рік;

- податкової  декларації  з рентної плати за листопад 2019 року; 

- розрахунка з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (Додаток 4 1 до Декларації) за листопад 2019 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна) за листопад 2019 року;

-  декларації акцизного податку за листопад 2019 року.

-заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2020 року.

 

Новостворений підприємець на загальній системі оподаткування: важливі нюанси при звітуванні

Підприємці, які зареєстровані протягом року, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність (декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).

При цьому, вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації (п.п. 177.5.2 ст. 177 Податкового кодексу).

Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають  податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Такі підприємці в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи ( п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу).

Таким чином, підприємець, який здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування, подає до податкового органу за місцем своєї податкової адреси:

- податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування, де поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інші доходи (заробітну плату тощо), отримані ним як фізичною особою – громадянином за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності та відомості про рухоме та нерухоме майно;

-  річну податкову декларацію за результатами календарного року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності надає інформацію про інші доходи та відомості про рухоме і нерухоме майно).

При цьому, якщо підприємець здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування у IV кварталі звітного року, то він подає податкову декларацію за звітний IV квартал, яка прирівнюється до річної податкової декларації.

 

Готівкові розрахунки суб’єктів господарювання: дотримуємось граничних сум

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

- між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

- з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

У разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. 

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Такі обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Отже, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10 тис. грн. (50 тис. грн.), поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем)  (50 тис. грн.) стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі виплати суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

Зазначена норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148. 

 

Програмні РРО: ознайомтесь з довідковими матеріалами на сайті ДПС

На сайті Державної податкової служби (https://tax.gov.ua/baneryi/novitni-rro) створено окремий розділ «Новітні РРО», який містить актуальні матеріали та документи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та новацій у сфері застосування РРО. Також розміщено відповіді на питання щодо програмних РРО.

У цьому розділі розміщено: 

Нормативно – правові акти

Повідомлення – роз’яснення для платників

Опис API Електронного кабінету для фіскалізації чеків та Z-звітів

Інструкція користувача ІТС «Електронний кабінет»» (меню «Експериментальний проект РРО»)

Державний реєстр РРО

Електронні довірчі послуги

Презентаційні матеріали

Перелік тестових платників

Програмне забезпечення «E-Чек»

Схема роботи Е-Чек

 

Місце провадження господарської діяльності платником єдиного податку: на що звернути увагу?

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 № 308 (п.п. 298.1.1 ст. 298 Податкового кодексу). 

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстрів платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема,  місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається:

- код за КОАТУУ (заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України);

- область, район, населений пункт; - вулиця, номер будинку / офісу / квартири; - індекс.

Якщо підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

У разі зміни місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

 

Підприємець - платник єдиного податку реалізує технічно складні побутові товари. Чи застосовувати РРО в іншій господарській одиниці, де реалізуються інші товари (послуги)?

РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку другої – четвертої груп  незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. 

Але ця норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення (п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу).

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено Постановою КМУ від 16.03.2017 № 231.

Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265).

Отже, якщо підприємець – платник єдиного податку 2-ї – 4-ї груп реалізує технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то необхідно проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах. 

Тобто необхідно застосовувати РРО і на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

Законодавство щодо ЄСВ

ЄСВ сплачується незалежно від фінансового результату підприємницької діяльності

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що страхувальники-роботодавці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон), ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а його посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону до роботодавців застосовуються такі штрафні санкції:

- одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів) - у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

 - урозмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення.

Окрім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати внеску посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність.

Зокрема, відповідно до ст. 1651 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі:

- що не перевищує 300 НМДГ. - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій - від 150 до 300 НМДГ.

- понад 300 НМДГ - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, від 80 до 120 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій - від 150 до 300 НМДГ.

 

Про термін, у який контролюючі органи надсилають вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Контролюючі органи надсилають (вручають) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

● дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;

● платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

● платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ  Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

● платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

● платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4 та 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом  15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

 

ФОП – платники єдиного податку, які були демобілізовані, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які були демобілізовані (закінчили лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період), за умови виконання вимог п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані.

Відповідно до п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

 Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

 Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Руслан Рачинський: "Запорізькі підприємства сплатили 2,4 мільярда гривень зі своїх прибутків до державного бюджету"

Із січня по листопад поточного року від Запорізького регіону до державного бюджету надійшло 2 мільярди 419 мільйонів гривень податку на прибуток, що на 1 мільярд 652,5 мільйона більше минулорічного показника. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

 

У листопаді підприємства і установи сплатили до бюджету 436 мільйонів, що перевищило дані за листопад 2018 року на 289 мільйонів.

Як підкреслив Руслан Рачинський, цього року середньомісячні надходження податку на прибуток зросли до 220 мільйонів, що на 150 мільйонів більше, ніж торік.

Традиційними лідерами податкових відрахувань стали компанії м. Запоріжжя, які за одинадцять місяців спрямували до держскарбниці 2 мільярди 192 мільйони. Суб'єкти господарської діяльності м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів перерахували понад 82 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 59 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 16,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 15,7 мільйона, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 14 мільйонів тощо.

Усього у податковій службі Запорізької області на обліку перебувають більше 850 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, цей платіж нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Базова ставка становить 18 відсотків.

 

Президент підписав закон про Державний бюджет України на 2020 рік.

Важливі цифри для підприємців і не тільки

 

Найчастіше запоріжці звертаються до податкової за довідками та реєстрацією РРО

За одинадцять місяців 2019 року запорізькі податківці надали платникам податків 125,3 тисячі адміністративних послуг. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський. 

 

Серед найбільш затребуваних послуг – отримання відомостей з державного реєстру фізичних осіб про суми і джерела виплачених доходів, реєстрація РРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок. Також часто відвідувачі ЦОПів звертаються за реєстраційними номерами облікової картки платника податків та внесенням до паспорта (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати платежі за серією та номером паспорта. 

Крім того, з початку року фахівці податкової служби зареєстрували у державному реєстрі фізичних осіб 20,5 тисячі громадян, у тому числі, 941 іноземця.

Усього у Запорізькій області працюють 18 Центрів обслуговування платників, які надають більше тридцяти видів адмінпослуг.

Детально про те, які сервіси можна отримати у податковій, можна дізнатися за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs.

 

Руслан Рачинський: "Запоріжці сплатили 7,5 мільярдів гривень ПДФО"

З трудових та інших прибутків запоріжців до бюджетів сплачено 7 мільярдів 48,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб (без показників великих платників Запорізького управління Офісу ВПП ДПС).

 

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума за 11 місяців цього року перевищила минулорічну на 1 мільярд гривень або на 17 відсотків, а надходження за весь 2018 рік – на 300 мільйонів. Відповідно до бюджетного розподілу до державної скарбниці надійшло 1 мільярд 762 мільйони (+254,5 млн грн), до місцевих – 5 мільярдів 286 мільйонів (+763,5 млн грн).

Зокрема, до міського бюджету м. Запоріжжя спрямовано 2 мільярди 327 мільйонів, громади м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів отримали 667 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 557 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 414,8 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 318,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 264 мільйони, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 237,7 мільйона тощо.

Найбільшими платниками ПДФО в регіоні традиційно є установи і організації державного управління та оборони, постачальники електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, а також підприємства переробної промисловості.

Усього податок на доходи фізосіб сплачують 74,3 тисячі суб'єктів господарювання і громадян, у тому числі 18,6 тисячі компаній і установ та 55,7 тисячі підприємців.

 

Руслан Рачинський: "Сплата ПДВ становить більше третини надходжень до держбюджету від запорізького бізнесу"

За січень-листопад запорізькі компанії і підприємці сплатили до державного бюджету 3 мільярди 363 мільйони гривень податку на додану вартість (не враховуючи показники великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівнюючи надходження з показниками минулого року, в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський повідомив, що вони зросли на 16 відсотків, додатково до бюджету спрямовано 457 мільйонів.

 

Руслан Рачинський також зазначив, що сума ПДВ у загальних доходах державної скарбниці перевищила 38 відсотків. Крім того, результати декларування запорізьких платників свідчать, що за одинадцять місяців обсяги поставок та, відповідно, оподатковувані операції збільшились на 12 відсотків.

Лідерами зі сплати ПДВ стали суб'єкти господарювання Запоріжжя – з початку року вони поповнили бюджет на понад 1,9 мільярда, бердянські і приморські бізнесмени спрямували 258 мільйонів, мелітопольські та веселівські – 252 мільйони, вільнянські та новомиколаївські – 180 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 129 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 126 мільйонів, василівські та михайлівські – 116 мільйонів тощо.

Всього на Запоріжжі нараховується понад 10 тисяч платників ПДВ, зокрема, 9,2 тисячі СГД-юридичних та 948 фізичних осіб.

 

Запорізьких підприємців очікують нововведення щодо реалізації підакцизної продукції та використання касової техніки

У Запоріжжі відбулася робоча нарада щодо обговорення проєкту рішення Запорізької міської ради "Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території міста Запоріжжя". У заході, який провела директорка департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради Наталя Мила, взяли участь начальниця управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Запорізькій області Юлія Зарецька, представники міської влади, правоохоронних органів.

Учасники зустрічі проаналізували основні новації та вплив регуляторного акту на сферу інтересів громадян, органів місцевого самоврядування та представників бізнесу. Зокрема, пропонується встановити заборону щодо реалізації пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та вин суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) з 22.00 год. до 08.00 год. щоденно, а також в об'єктах торгівлі, які розміщені на відстані менше, ніж 50 метрів від територій дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів та спортивних шкіл. Після опрацювання усіх зауважень та змін даний проєкт рішення має бути представлений до розгляду депутатам міськради.

Крім того, під час наради Юлія Зарецька представила основні новації у застосуванні касової техніки. Вона повідомила, що з наступного року платники податків зможуть використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій як альтернативу звичайним касовим апаратам, адже відповідну програму можна встановити на будь-який гаджет – смартфон, планшет тощо.

Отже запорізькі підприємці вже після 1 січня 2020 року матимуть можливість протестувати сучасні технологічні рішення від нової податкової служби абсолютно безкоштовно. А після 1 квітня буде введено повнофункціональні, доопрацьовані програмні РРО.

 

Руслан Рачинський: "Орендатори та власники земель на Запоріжжі сплатили до місцевих бюджетів більше мільярда"

З початку року оподаткування земельних ділянок дозволило поповнити місцеві бюджети Запорізької області на 1 мільярд 50 мільйонів гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на 38,5 мільйона або на 4 відсотки більше.

 

Найбільші суми плати за землю надійшли від запорізьких підприємств – 834 мільйони, що на 37,3 мільйона перевищило рівень сплати за 11 місяців 2018 року. Підприємці і мешканці регіону спрямували до бюджетів 216 мільйонів, зростання до минулорічного показника склало 1,2 мільйона.

Так, орендатори та власники земель у м. Запоріжжя сплатили 362,6 мільйона, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 133 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – сто мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – більше 91 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 70,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже 70 мільйонів тощо.

Руслан Рачинський зазначив, що упродовж року податківці разом з представниками інших органів влади проводили звірки щодо обліку землекористувачів. У результаті до оподаткування було залучено 51 суб'єкта господарювання, які користувалися 358,3 га земельних ділянок. Завдяки цьому додаткові нарахування земельного податку та орендної плати склали 5,6 мільйона гривень на рік.

Крім цього, виявлено 20 осіб, які не мали правовстановлюючих документів на землю загальною площею 308,3 га (річна сума нарахувань – майже 500 тисяч гривень).

 

Запорізьке підприємство незаконно зберігало бензин та дизель вартістю майже мільйон

Співробітники податкової міліції Запорізької області виявили незаконний склад пального та вилучили велику партію товару.

В рамках проведення операції "Акциз-2019" було встановлено, що директор одного із місцевих підприємств здійснює зберігання пально-мастильних матеріалів без одержання ліцензії на місце зберігання пального.

За результатами проведених заходів із незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання 14 тисяч 650 літрів бензину марки А-92 та 20 тисяч 410 літрів дизельного пального загальною орієнтовною вартістю майже 1 мільйон гривень.

Стосовно правопорушника складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП.

 


Партнерские новости:


Загрузка...





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.