Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

23.12.2019, 18:41    просмотров: 503

 

Бердянське управління: Надходження ПДВ у січні-листопаді 2019 року перевищили майже на 26 відсотків показники минулого року

За підсумками 11 місяців 2019 року суб’єкти господарювання міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів поповнили бюджет на 257,9 млн грн податком на додану вартість, що на 52,4 млн грн, або на 25,5 % перевищує минулорічні показники. 

У розрізі територіальних громад лідером з найбільших надходжень податку на додану вартість є бердянські підприємства і підприємці, які  спрямували до держбюджету 166,1 мільйона гривень. Від представників бізнесу Бердянського району надійшло 40,8 мільйона та Приморського –  51 мільйон гривень.

За інформацією фахівців Бердянського управління, у загальних доходах держбюджету збір ПДВ склав 50,3 відсотка. Лише у листопаді бердянські та приморські платники спрямували близько 36,7 мільйона, що на 80 відсотків перевищило показники листопада 2018 року.

Нагадаємо, що актуальну інформацію щодо адміністрування ПДВ, у тому числі, щодо електронної системи, можна отримати на офіційному вебпорталі ДПС (http://www.tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/), в Електронному кабінеті платника та у Загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі. 

 

Платники Бердянського управління в рахунок погашення боргу з ЄСВ сплатили до бюджету майже 14 мільйонів гривень

З початку року підприємства та фізичні особи-підприємці м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів в рахунок погашення заборгованості з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплатили до бюджету 13 мільйонів 950 тисяч гривень, зокрема           1 мільйон 140 тисяч – через органи Державної виконавчої служби. 

Фахівці Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадують, що погашення заборгованості з єдиного внеску відбувається згідно з встановленим порядком взаємодії між податковою службою та органами державної виконавчої служби, де органи податкової служби виконують функції адміністратора, а ось органи державної виконавчої служби вже виконують функції безпосереднього стягнення.

Зазначимо, що згідно з діючим законодавством строки давності щодо стягнення ЄСВ не застосовуються, а його примусове стягнення супроводжується арештами та, відповідно, блокуванням рахунків платника у банківських установах, арештом майна такого платника, примусовим вилученням майна та його подальшої реалізації, тощо. 

Податківці Бердянського управління звертають увагу, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. З метою уникнення непорозумінь в частині вжиття заходів щодо примусового стягнення ЄСВ, фахівці управління рекомендують контролювати стан сплати ЄСВ на наявність/відсутність заборгованості. 

Отримати інформацію про стан заборгованості з ЄСВ можна, безпосередньо звернувшись до Бердянського управління за адресою: проспект Праці, 20, каб. 318 або за допомогою електронного кабінету платника податків.

 

Новини законодавства

Про фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців у 2020 році

Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, зокрема збільшення з 01 січня 2020 року мінімальної заробітної плати – її розмір становитиме 4 723,00 грн на місяць або 28,31 грн за годину.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становитиме 2 102 грн, внаслідок цього збільшуються і максимальні фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) першої та другої груп.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюють для ФОП сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Максимальний розмір ставок відповідно до ПКУ становить:

1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП –  платників єдиного податку складатимуть:

- для першої групи – 210,20 грн (2 102 грн х 10 %);

- для другої групи – 944,60 грн (4 723 грн х 20 %).

 

Нові правила застосування РРО: зміни до ПКУ

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року№ 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 53, відповідно до якого до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

? реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

? реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

? реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

? реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

? реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

? реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

? роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

? діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

? діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

? діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

? реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої –  четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Слід зазначити, що з 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраних видів діяльності та обсягу доходу.

 

Затверджено новий порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК

14.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Наказ № 520), яким затверджено новий Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядком передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Перелік документів, необхідних для розгляду такого рішення, може включати:

? договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

? договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;

? первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

? розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

? документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у разі:

? ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК реєстрацію яких зупинено в ЄРПН;

? та/або ненадання платником податку копій документів;

? та/або надання платником ПДВ копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Наказ № 520 опубліковано в офіційному виданні «Урядовому кур’єрі» від 14.12.2019 № 241.

 

Новий порядок ліцензування видів діяльності в дії з 18.12.2019

18 грудня 2019 року набрали чинності зміни до Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 139-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» (далі – Закон № 139).

Законом № 139, зокрема:

? врегульовано питання особливостей ліцензування, що здійснюється відповідно до спеціальних законів;

? удосконалено процедуру оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, що діє при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування (ДРС).

? врегульовано питання щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії;

? виключено підстави для анулювання ліцензії у випадку несплати ліцензіатом за видачу ліцензії (за несплату за видачу ліцензії передбачено зупинення дії ліцензії);

? внесені зміни до вимог, що включаються до ліцензійних умов;

? запроваджується ведення Ліцензійних реєстрів;

? внесено зміни до ст. 164 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП), згідно з якими скасовується адміністративна відповідальність за порушення вимог ліцензійних умов ліцензіатом та встановлюється адміністративна відповідальність до ліцензіатів за порушення ліцензіатом установленого строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії та за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Так, з 18 грудня 2019 року за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами застосовуватимуться санкції, встановлені ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Крім того, відповідальність за здійснення роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку визначається ст. 156 КУпАП, якою передбачено накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Закон № 139 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.10.2019 № 199.

 

До уваги платників державних дивідендів!

Внесено зміни до розміру базового нормативу відрахування частки прибутку

Постановою КМУ № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 04.12.2019 вносяться зміни:

- до п.1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) держаними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженому постановою КМУ від 23.02.2011№ 138 ;

- до п.1 Постанови КМУ від 24.04.2019 № 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави".  

Постанову  Кабміну №1015  опубліковано на урядовому порталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-ta-viznannya-takimi-shcho-vtratili-chinnist-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini-1015041219.

З урахуванням змін, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків. 

Для приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"  базовий норматив відрахування частки прибутку визначається у розмірі 90 відсотків.

Для публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", базовий норматив залишається у розмірі 30 відсотків.

 

До уваги платників ПДВ 

З 01.01.2020 року – нові вимоги до складання податкових накладних за щоденними підсумками

З 01.01.2020 року згідно з наказом МФУ від 17.09.2018 № 763 змінюється порядок заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій.

На сьогодні (до 01.01.2020)  платник ПДВ в податковій накладній, яку складає за щоденними підсумками операцій, в графі "Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця" згруповує товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з ДКПП. Причому графи 4, 5, 6 та 7 податкової накладної можна не заповнювати.

У податкових накладних за щоденними підсумками операцій, які платник ПДВ буде складати з 01.01.2020 року, показники табличної частини розділу Б заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.

Зокрема, цими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б податкової накладної в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

– у графі 2 зазначають опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

– у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

– у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

– у графі 6 – кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

– у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

– у графі 8 – код ставки;

– у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

– у графі 11 – сума ПДВ.

Тобто, необхідно заповнювати усі графи табличної частини податкової накладної, зокрема й графи 4, 5, 6 і 7.

 

 РРО - новації

Програмні РРО: знайомимось детальніше

Закон України від 20.09.2019 р. № 128-IX «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» вніс зміни до порядку застосування РРО. Набрання чинності Законом №128 (за виключенням деяких норм) відбудеться з 19.04.2020 року

Так, законом №128 запроваджується  програмний РРО, що буде виконувати фіскальні функції. Фіскальними функціями програмного РРО є його здатність забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері ДПС та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. 

Програмні РРО мають бути зареєстрованими сервером ДПС у відповідному реєстрі. До Реєстру програмних РРО вносяться програмні реєстратори в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером ДПС. Також до цього Реєстру вносяться відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими РРО.

Розрахунковий документ для програмного РРО – це електронний документ встановленої форми та змісту, створений програмним РРО, що підтверджує факт продажу чи повернення товарів, надання послуг, операції з видачі готівки держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютою за готівку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні подавати до ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

Електронний фіскальний звітний чек – це документ, створений програмним РРО, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером ДПС, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою. Денний звіт містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням програмного РРО .

Електронний фіскальний звіт – це документ, створений програмним РРО, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером ДПС, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою.

На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. Такий режим може тривати не більше 36 годин. У цей період створюються електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, не більше 168 год. протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн має бути затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором РРО та фіскальним сервером ДПС протягом 1 години після відновлення такого зв’язку слід повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Також протягом 1 год. після встановлення зв’язку із фіскальним сервером ДПС здійснюється передача копій, створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера ДПС. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від ДПС підтвердження про доставку розрахункових документів.

 

РРО – новації

Дізнайтесь про програмні реєстратори розрахункових операцій

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

- з 19 квітня 2020 року замість традиційних РРО  можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет). 

Для такого програмного РРО після 1 січня 2020 року буде забезпечено безкоштовне повнофункціональне рішення від ДПС в тестовому режимі (для виявлення зауважень).

З 1 квітня 2020 року буде запроваджено повнофункціональне, доопрацьоване програмне рішення.

Програмне забезпечення  можна буде встановити на будь-який гаджет, що передбачає:

- виключно онлайн реєстрацію через Електронний кабінет та онлайн передачу (отримання) даних,  

- створення Z-звіту в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його нестворення, 

- можливість працювати в режимі offline  (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт в ДПС.      

ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО. 

Суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати класичний або програмний РРО.     

ДПС надаватиме свій програмний продукт безкоштовно та здійснюватиме його безкоштовне обслуговування та підтримку.

Також платники податків зможуть розробити свій програмний продукт та використовувати його або обрати один з наявних на ринку.

 

Роз’яснення законодавства

Нові можливості Електронного кабінету у зв’язку з запровадженням програмних РРО

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість:

? контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій;

? заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;

? отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.

 

Якщо відключили електроенергію або РРО на ремонті: як проводити розрахунки?

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або у разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням Книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Після встановлення відремонтованого чи резервного РРО або відновлення постачання електроенергії суб’єкту господарювання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку чи збору, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

 

Платникам ПДВ необхідно здійснити річний перерахунок за 2019 рік

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників ПДВ, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ).

Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).

Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. Отже, платникам ПДВ за підсумками 2019 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

 

Хто із «єдинників» може бути платником ПДВ

Статтею 297 ПКУ, зокрема, передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно із пп. 293.3 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

- 3 відсотки доходу – при сплаті ПДВ згідно з ПКУ; 

- 5 відсотків доходу – при включенні ПДВ до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, при переході ним на спрощену систему оподаткування;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, при добровільній зміні ставки єдиного податку;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої  групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

 

Отримання витягу з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим

Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано, зокрема свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ і надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Таким чином, отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

 

Що чекає ФОП - «єдинників» у разі перевищення граничного обсягу доходів?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області у зв’язку з закінченням календарного року нагадує фізичним особам-підприємцям,які застосовують спрощену систему оподаткування,  що відповідно до пп. 293.8 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 - 293.5 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пп. 291.4 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пп. 291.4 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пп. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП – «єдинника»

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

 

До боржників, які мають податковий борг може бути застосовано адміністративний арешт майна

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє про те, що до платника податків, який не сплачує податковий борг та нарощує його суму, може бути застосований адміністративний арешт майна та коштів.

Застосування адміністративного арешту майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання ним його обов’язків, які визначені і законодавством підставами для його застосування є:

- платник податків порушує правила відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі;

-  фізична особа має намір виїхати за кордон;

-  платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутність дозволів (ліцензій) на здійснення господарської діяльності, та у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, або ж вчиняє дії з переведення майна  за межі України;

- платник відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна , яке перебуває в податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається у податкову заставу;

- платник податків ( його посадові особи, особа) здійснює готівкові розрахунки та/або провадять діяльність що підлягає ліцензуванню відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів.

Наголошуємо, що арешт може бути накладено на будь-яке майно платника, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та кошти на рахунку платника податків.

Водночас при наявності податкового боргу або ж заборгованості з єдиного внеску, до боржника застосовуються штрафні та фінансові санкції, що відповідно збільшує суму боргу, яку необхідно буде сплатити.

З метою забезпечення погашення боргу податкові керуючі, закріплені за таким боржником, проводять опис майна в податкову заставу і здійснюють її реєстрацію у відповідному Державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Зазвичай, цим майном боржник не може вільно розпоряджатися (відчужувати) без згоди контролюючого органу.

На підставі судового рішення фахівці податкової служби можуть вилучати у боржника готівку, реалізовувати на торгівельних біржах майно, що перебуває в податковій заставі, а кошти спрямовувати на погашення податкового боргу та заборгованості по єдиному внеску.

Слід зазначити, що стягнення податкового боргу, заборгованості по ЄСВ з фізичних осіб здійснюється органами державної виконавчої служби по місцю проживання боржника. Працівники ВДВС з метою забезпечення виконання судового рішення звертаються до суду з заявою про заборону виїзду боржника за кордон до повного виконання ним судового рішення і погашення боргу.

Тому рекомендуємо платникам податків своєчасно сплачувати податкові зобов’язання до бюджетів в тому числі і з єдиного внеску, не допускати виникнення податкового боргу і не створювати собі зайвих проблем та незручностей при розпорядження власними коштами та майном у господарській діяльності.

 

Етапи реєстрації організації в якості  неприбуткової 

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

Включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється податковим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості.

Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу:

- реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440;

 - засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»); 

- житлово-будівельні кооперативи повинні надати також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом;

- неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи. Така заява передається в електронній формі технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання податковим органом приймається рішення про включення/ відмову у включенні організації до Реєстру.

Неприбутковій організації відмовляється у включенні до Реєстру в разі:

- подання  неповного пакета документів;

- невідповідності вимогам «неприбутковості», встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні до Реєстру, податковий орган зобов’язаний протягом 3-х робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення такої  організації до Реєстру, присвоєння ознаки неприбутковості.

За наявності підстав для відмови у включенні до Реєстру, податковим органом готується відповідне рішення за формою згідно з дод. 2 до Порядку №440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації, а другий залишається в податковому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру організація може усунути недоліки та повторно подати документи, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких не висловлено зауважень. 

 

Що необхідно знати про виплату заробітної плати із готівкової виручки?

Готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Виплати, пов’язані з оплатою праці – це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004  № 5.

Суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку, у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

При цьому заборонено накопичувати готівкову виручку у касах підприємств понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 тис. грн. уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи.

Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.

Отже, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, для виплати заробітної плати не встановлено. Але, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат.

Зазначена норма передбачена п.п. 1, п.п. 4 п. 3 розд. I, п. 6, п. 17, п. 18 розд. II

«Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

 

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога при виході на пенсію?

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу).

Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)  у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 ПКУ).

Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Винятки, передбачені зазначеним пунктом не поширюються на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18% на загальних підставах.

 

Підприємець на загальній системі звітує за 2019 рік: на що звернути увагу

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід -  різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця. 

Підприємці подають до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду. В декларації  зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. 

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2020 року платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 25.04.2019 № 177. Така декларація (в редакції від 25.04.2019 №177) подається за звітні періоди  2020 року.

За звітний 2019 рік підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859.

Податкова декларація за звітний календарний рік подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року.

Сума податкового зобов’язання, зазначена у поданій підприємцем декларації, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для  подання декларації.  

В декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності підприємці мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом  (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ. 

Підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Зверніть увагу, що оскільки підприємці сплачують єдиний внесок  за звітний рік до 10 лютого наступного року, то сума сплаченого єдиного внеску за звітний 2019 рік включається до складу витрат 2020 року.

Зазначені норми визначені п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п. 177.5, 177.11 ст. 177 Податкового кодексу.

 

Квартальний період звітності з ПДВ для платника єдиного податку. 

Не пропустіть термін подання заяви

Звітним (податковим) періодом для подання звітності з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом, календарний квартал.

Отже, поряд із застосуванням звітного періоду – календарний місяць, платники  єдиного податку можуть обрати квартальний податковий період. 

Заява про вибір квартального податкового періоду з ПДВ подається фіскальному органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. 

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Тобто, у разі обрання квартального звітного періоду, платник єдиного податку разом з декларацією за останній звітний місяць календарного року (грудень) подає заяву про вибір квартального звітного періоду.

Форму такої заяви наведено в додатку 1 до «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

В заяві зазначається «Відповідно до пункту 202.2 статті 202 розділу V Податкового кодексу України обираємо квартальний податковий період, починаючи з 01 січня 20__ року. При цьому повідомляємо, що є платником єдиного податку за ставкою ____ відсотків з _____ кварталу 20__ року».

Отже, платником єдиного податку, що обирає квартальний звітний (податковий) період, в заяві зазначаються відомості щодо дати, з якої обирається квартальний звітний (податковий) період, дата, з якої платник податку перебуває на єдиному податку та ставка єдиного податку на дату подання заяви.

Квартальний звітний період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до переходу на загальну систему оподаткування.

Якщо платник податку разом із декларацією з ПДВ за наслідками останнього звітного місяця календарного року не подав до  податкового органу зазначеної заяви, такий платник зобов’язаний з першого звітного періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний  період.

У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. 

Зазначена норма передбачена п. 202.1, п. 202.2 ст. 202  Податкового кодексу.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Одночасне нарахування єдиного внеску по минулим, поточним та майбутнім виплатам: визначення бази оподаткування

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Норми встановлені ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.

Згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).

Отже, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Руслан Рачинський: "Запорізькі підприємства збільшили сплату екологічного податку на 72,5 мільйона"

Підприємства Запорізької області за 11 місяців перерахували до бюджетів 363 мільйони гривень екологічного податку (без показників великих платників податків, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).  Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до державного бюджету надійшло 186 мільйонів, до місцевих – 177 мільйонів.

 

У порівнянні з відповідним періодом 2018 року надходження збільшились на 72,5 мільйона, зокрема, державна скарбниця отримала на 55,5 мільйона більше, місцеві бюджети – на 17 мільйонів.

Найбільші платежі забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 300 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 21 мільйон, м. Запоріжжя – 16,4 мільйона, Запорізького району – 10 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3,5 мільйона, а також Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже три мільйони.

Усього на території регіону зареєстровано близько 2,5 тисячі підприємств-забруднювачів довкілля.

 

Ветерани-податківці з усієї України підбили підсумки своєї діяльності

 Сьогодні у режимі відеоконференцзв'язку відбулося розширене засідання Громадської організації "Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України".

Відкриваючи збори, Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов привітав учасників з прийдешніми зимовими святами та наголосив, що податкова служба й у подальшому буде всебічно сприяти ветеранському руху. Також очільник ДПС докладно розповів колегам про реформу служби та поточні пріоритети відомства.

Голова Всеукраїнської асоціації ветеранів Ельвіра Єрмолаєва подякувала керівництву ДПС та Головних управлінь в областях за підтримку спілки, яка сьогодні налічує понад дев'ять тисяч членів – колишніх та нині працюючих податківців.

Також учасники засідання обговорили й поточні питання, зокрема, приведення статутних документів місцевих осередків у відповідність до Закону України "Про громадські об'єднання", підготовку до друку видання "Творчі податківці", присвяченого 30-річчю податкової служби та інші.

Звертаючись до присутніх у залі запорізької податкової ветеранів ДПС, в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський подякував керівниці місцевого осередку Асоціації Валентині Бойко за плідну роботу та висловив найкращі побажання у Новому році всім членам організації.

 

Кожного місяця від торгівлі алкоголем і тютюном місцеві бюджети отримують понад 14 мільйонів

Запорізькі підприємства і підприємці, які продають уроздріб алкогольну продукцію і тютюнові вироби, з початку року спрямували до місцевих бюджетів області 157 мільйонів гривень акцизного податку. Лише у листопаді вони перерахували 14 мільйонів, що на 1,5 мільйона більше, ніж торік. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

 

За січень-листопад для реалізації підакцизних товарів суб'єкти господарювання отримали майже дев'ять тисяч ліцензій, сплативши за них більше 37 мільйонів гривень. Зокрема, податківці видали 5082 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 3527 – на продаж тютюну, а також продовжили термін дії 11055 документів, 1036 – призупинили, 2342 – анулювали.

Крім того, компанії і підприємці придбали 334 ліцензії на роздрібний продаж пального та 128 – на його зберігання.

За цей час фахівці податкової служби регіону провели 685 перевірок щодо дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За їхніми результатами до суб'єктів господарювання застосовані фінансові санкції на загальну суму 12 мільйонів 251 тисяча гривень.

Нагадуємо, кожен споживач або представник бізнесу може перевірити номер та термін дії кожної ліцензії у торгових об'єктах. На сайті податкової служби Запорізької області майже щоденно оновлюється реєстр виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

 

 

Держава повернула запоріжцям майже 13 мільйонів гривень сплаченого податку

Наприкінці року запоріжці активно подають декларації для того, щоб отримати  податкову знижку та повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, станом на 5 грудня сім тисяч громадян скористалися правом на податкову знижку. Порівняно з минулим роком кількість декларантів зросла майже на 5 відсотків. 

 

Лише у листопаді близько 250 мешканців регіону відвідали податкові інспекції та подали декларації за минулий рік і підтверджуючі документи щодо витрат.

Усього з початку року після проведених розрахунків запоріжцям повернено 12,7 мільйона гривень.

Як зазначив Руслан Рачинський, заповнити і направити декларацію можна й в онлайн режимі. Для цього необхідно за допомогою електронного ключа авторизуватися в Електронному кабінеті платника та обрати відповідну опцію "Податкова декларація про майновий стан і доходи громадян".

Нагадаємо, податкова знижка надається за такі витрати:

- сплата за своє навчання і навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення (у тому числі оплата освіти у дошкільних, шкільних і позашкільних закладах освіти);

- частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

- благодійні внески неприбутковим організаціям;

- страхові платежі і пенсійні внески, сплачені громадянином страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення;

- витрати за переобладнання власного транспортного засобу на альтернативні види біопалива;

- вартість державних послуг і державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини та інші.

 

Онлайн сервіси податкової від А до Я: запорізькі "учні" бізнес хабу дізналися більше

"Які діджитал послуги надає податкова?", "Як скористатися онлайн сервісами?", "Де вони знаходяться?", "Для чого електронний ключ і де його видають?" – відповіді на ці та інші запитання отримали підприємці, які тільки-но розпочинають свою справу та підвищують свої теоретичні знання щодо перших кроків у бізнесі. У рамках проєкту зі сприяння розвитку підприємництва, заснованого Запорізьким обласним союзом промисловців, підприємців (роботодавців) "Потенціал", вони стали слухачами теоретичного модуля четвертого бізнес хабу з поглибленого вивчення основ податкового законодавства.

Тренінг з користування цифровими послугами для молодих бізнесменів провели співробітники відділу комунікацій Головного управління податкової служби Запорізької області.

Докладно про податкові сервіси та джерела отримання корисної інформації розповіла начальниця відділу комунікацій Людмила Савченко. Під час презентації вона наочно продемонструвала функціонал Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу та Електронного кабінету платника, наголосивши, що для багатьох представників бізнесу і громадян він став робочим місцем, де можна сформувати запит та заяви, подати звіт, задекларувати доходи, дізнатися про суми сплачених податків, відправити листа до органу ДПС та багато іншого.

Крім того, податківці познайомили бізнесменів-початківців з функціоналом вебпорталу ДПС України, субсайту регіональної податкової, а також підказали, де знаходяться різні інформативні розділи, зокрема, реєстри, переліки, довідники, податковий календар тощо.

Окремим блоком учасники розглянули новації у застосуванні касової техніки, зокрема, переваги для платників і терміни впровадження програмних РРО, принципи системи "кеш-бек".

Також слухачі дізналися, що податкова служба вже давно вийшла у соцмережі, завдяки яким можна тримати руку на пульсі податкових новин, бути поінформованим про події, роз'яснення податкового законодавства та дивитися корисні відео.

Тема цифровізації податкових процесів викликала жвавий інтерес у підприємців-початківців, тому у залі в ході активного діалогу лунало чимало запитань, на які відповіли фахівці служби та надали практичні поради.

 

Десять запорізьких підприємств заборгували перед пенсійним та соцфондами майже 100 мільйонів

У Запорізький області серед найбільших неплатників єдиного соціального внеску – десять підприємств регіону, які станом на початок грудня заборгували 96 мільйонів 300 тисяч гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, борг цих компаній склав понад 17 відсотків від загальної суми недоїмки з ЄСВ.

 

До антирейтингу потрапили суб'єкти господарювання, які спеціалізуються на виробництві автотранспортних засобів, пластмас, алюмінію, гумових шин і покришок, литті легких кольорових металів, вирощуванні зернових культур, добуванні декоративного та будівельного каменю і вапняку, дослідженні й експериментальній розробці у сфері технічних наук, а також на інформаційних технологіях, науковій діяльності та радіопромисловості.

Руслан Рачинський зазначив, що податкова служба вживає усіх заходів стосовно боржників відповідно до норм законодавства. У результаті, з початку року підприємства і підприємці погасили заборгованість з ЄСВ на загальну суму 118 мільйонів, у тому числі, 34 мільйони через органи Державної виконавчої служби. Крім того, за цей час було списано 9,3 мільйона гривень недоїмки, зокрема, у зв'язку з ліквідацією підприємств-банкрутів.

Нагадаємо, інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html. 

Крім того, кожен власник бізнесу чи громадянин може в онлайн режимі дізнатися, чи має він податкову заборгованість – така можливість реалізована в Електронному кабінеті платника (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit).

 

Застерігаємо від афери: "псевдоподатківці" вимагають гроші

У Запорізькій області телефонні аферисти за вже відомою схемою намагаються нажитися на довірливих громадянах. Вони телефонують керівникам компаній і підприємцям та від імені посадових осіб податкової служби наполегливо просять переказати кошти на певний рахунок.

 

При цьому нерідко шахраї використовують різні технічні можливості мобільного зв'язку, аби у "жертв" не виникало жодних сумнівів щодо реальності дзвінка "з податкової".

Вкотре наголошуємо, будьте пильними та застерігаємо від провокацій аферистів. У таких випадках слід негайно звертатися до правоохоронних органів.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.