Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

28.05.2020, 10:20    просмотров: 1071

 

До уваги платників єдиного податку!

Для підприємців першої та другої груп м. Бердянськ та Бердянської ОТГ тимчасово встановили нульову ставку єдиного податку. Таке рішення ухвалила Бердянська міська рада 21 травня. 

Нульова ставка податку цим рішенням встановлена на період 

з 1 квітня по 31 травня цього року.

 

Аграрії Бердянського та Приморського району сплатили до місцевих бюджетів понад 8 мільйонів гривень єдиного податку

З початку року бердянські та приморські агровиробники спрямували до бюджетів громад 8,5 мільйона гривень єдиного податку. 

Як повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, у територіальному розрізі лідерами зі сплати єдиного податку четвертої групи є, як і в минулому році, сільськогосподарські підприємства Бердянського району, які перерахували до місцевого бюджету 5,5 мільйона гривень. Аграрії Приморського району сплатили 2,3 мільйона гривень єдиного податку, платники міста Бердянськ забезпечили надходження до місцевого бюджету у сумі 0,7 мільйона. 

Фахівці Бердянського управління нагадують, що спрощена система четвертої групи – це особлива група, де можуть перебувати тільки сільськогосподарські товаровиробники. Ставка цього податку залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Розмір сільгоспподатку розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від площі земельних ділянок.

Податок сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у І та ІІ кварталі – по 10%, у ІІІ кварталі – 50%, у ІV кварталі – 30 відсотків.

 

Новини законодавства

Закон 466 про відповідальність платників та контролюючих органів

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Зокрема зміни стосуються відповідальності платників податків та контролюючих органів. Запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

- обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння: особою, що діяла у відповідності до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність;

- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

- визначення фіксованого розміру компенсації шкоди (одна мінімальна заробітна плата) заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

- визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

- скасування штрафних санкцій до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

- скасування штрафний санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119¬-1, п. 120.1, п. 121.1 ПКУ та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків – до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф) – до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн).

Також встановлено штрафні санкції:

- у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ, або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

- у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

- за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії - у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

- усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

Детальніше щодо очікуваних змін законодавства в частині вдосконалення адміністрування податків – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/419682.html.

 

Затверджено нові форми у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує , що з 01.06.2020 набере чинності наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за №454/34737 (далі – Наказ № 1716/5).

Наказом № 1716/5 з метою спрощення реєстраційної процедури затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації.

Так, на зміну двадцяти чотирьох форм заяв запроваджується лише дев’ять – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.

Перелік нових форм

•Заява щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1);

•Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);

•Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – органу влади (форма 3);

•Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4);

•Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);

•Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6);

•Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7);

•Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 8);

•Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 9).

Наказ № 1716/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 40 від 26.05.2020.

 

Внесено зміни до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує доводить до відома платників, що для удосконалення процедур надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) внесено зміни (далі – Зміни № 1) до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно - довідкового департаменту ДПС (далі – Регламент КН ЕДП ІДД ДПС).

Переглянути Зміни № 1 до Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС можна тут: https://acskidd.gov.ua/reglament

Зміни № 1 до Регламенту КНЕДП ІДД ДПС передбачають спрощення процедури отримання ЕДП та набудуть чинності з 01.06.2020, після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.

Інформація розміщена на сторінці КН ЕДП ІДД ДПС офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням: https://acskidd.gov.ua/news#212

 

Зміни у податковому законодавстві щодо застосування РРО

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID –19)» перенесено терміни запровадження нових правил використання РРО.

На 1 серпня 2020 року перенесено впровадження застосування програмних РРО як альтернативи класичним. Суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО - залежно від своїх потреб. Програмний РРО це фактично програма, яка може бути встановлена на будь-який гаджет (планшет, ноутбук, комп’ютер), в тому числі і на смартфон, перетворюючи його на касовий апарат.

 У той же час, класичні РРО, які є у продавців та які зареєстровані, вони залишаться та надалі будуть використовуватися.  

До 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Також платникам нагадано про можливість подавати заяви для реєстрації, перереєстрації або скасування реєстрації РРО, КОРО за допомогою  Електронного кабінету платника, вхід до якого здійснюється за адресою (htpp://cabinet.tax.gov.ua), що особливо актуально у період здійснення карантинних заходів.

 

Закон 540 про застосування штрафних санкцій на період COVID-19

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує платників, що відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

•порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

•відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

•обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

•цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

•обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

•здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

•здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

•порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Звертаємо увагу на те, що порушення вимог КПУ щодо реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування до податкових накладних негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Норми Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не звільняють платників ПДВ від застосування до них контролюючими органами штрафних санкцій, зокрема за заниження податкового зобов’язання з ПДВ, в тому числі, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року.

 

Пільгове оподаткування продовжено до закінчення карантину

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», яким продовжено дію податкових преференцій до закінчення карантину (законопроект № 3329-д).

Відповідно до Закону продовжено:

- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому Уряд оголосить про закінчення дії карантину;

- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

- строк не нарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

- термін оприлюднення оновленого плану – графіку перевірок, а саме протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину.

Також Законом звільнено фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати ЄСВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено строк незастосування штрафних санкцій за порушення сплати ЄСВ та несвоєчасне подання звітності з ЄСВ з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Детальніше – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/419011.html

 

Карантинні нововведення: нові ліміти для застосування єдиного податку 

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»  (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким  збільшено ліміти для перебування на спрощеній системі оподаткування:

- для першої групи - із 300 тис. грн до 1 млн. грн;

До 1-ї групи платників єдиного податку належать підприємці, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.    

- для другої групи - із 1,5 млн. грн до 5 млн. грн;

Умовами перебування підприємців на 2-й групі єдиного податку є надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного бізнесу та кількість найманих працівників не повинна перевищувати 10 осіб.

- для третьої групи -  із 5 млн. грн до 7 млн. грн.

Третя група  - це підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує  7 млн. грн. 

Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку із збільшенням граничних обсягів доходів), шляхом подання заяви до податкового органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (при зміні групи з ІІІ кварталу - заява  подається не пізніше 15 червня 2020 року). При цьому, у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи, анулюється реєстрація платника ПДВ (п.п. 298.1.5 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку 1-ї – 3-ї груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно норм ПКУ, які  діяли до  2 квітня 2020 року з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Такі платники єдиного податку до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. 

 

Карантинні нововведення

Платникам ПДВ: застосування пільги на операції з імпорту та постачання товарів для боротьби з коронавірусною хворобою

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»  (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким передбачено пільговий порядок оподаткування ПДВ   (п.71 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:

Тимчасово, починаючи з 17 березня 2020 року, на період, який закінчиться останнім числом місяця, в якому завершується дія  карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання  на митній території України товарів  (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, перелік яких визначено КМУ.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Пільговий режим оподаткування ПДВ застосовується до операцій, здійснених  з 17 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину.

Отже вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з 17 березня 2020 року. 

Пільговий режим застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України).

Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 раніше ввезених товарів за переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за Переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа). 

 

Деклараційна кампанія – 2020

Для подання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік не обов’язково відвідувати податкову

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 1 січня 2020 року розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, які були отримані за підсумками 2019 року та триватиме до 1 липня.

Згідно з Податковим кодексом України податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою (наразі через встановлення карантину, у зв’язку з загрозою поширення коронавірусної хвороби, така можливість виключена); 

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Такий спосіб подання звітності не тільки зручний та швидкий, але й безпечний, зокрема, у час пандемії коронавірусу.

Звертаємо увагу, що громадяни, які мають електронний цифровий підпис можуть скористатися послугами електронного сервісу ДПС України «Електронний кабінет» та оперативно, не відвідуючи податковий орган, подати декларацію про майновий стан і доходи. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб портал ДПС.

Нагадуємо, що Податковим кодексом передбачені випадки звільнення платників від обов'язку подання податкової декларації, незалежно від виду та суми отриманих доходів коли платники податку:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року та в інших випадках, визначених розділом ІV Податкового кодексу.

Згідно Податкового кодексу встановлено, що податкову декларацію про майновий стан і доходи не потрібно подавати, якщо платник податку отримував:

- доходи від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими вже був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких вже було сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу.

 

Декларування 2020: кому, як і коли подавати декларацію

З початку року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи розподіляються на дві категорії:

• особи, які зобов’язані подати річну декларацію;

• особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

За загальними правилами податкова декларація подається в такі граничні строки:

- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

- для громадян, які мають право на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2020 року (включно).

Разом з тим, відповідно до Закону України  від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)», громадяни мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік -  до 1 липня 2020 року. 

Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року. 

Податкове зобов’язання, визначене фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року. 

Фізичні особи, як заявляють право на податкову знижку мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177).

Нагадаємо, що податкова декларація про майновий стан і доходи обов’язково подається при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- в інших передбачених Кодексом випадках.

При цьому, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо отримані, зокрема, доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/). 

Покрокова інструкція "Як фізична особа може отримати довідку про свої доходи в Електронному кабінеті платника" розміщена на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області у розділі "Новини ("https://tax.gov.ua/), а також на сторінці ГУ ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/).

Відеоурк «Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» можна переглянути на ютуб-каналі ДПС за посиланням: https://youtu.be/_SKY0auOjSk

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/).

 

Декларування 2020 

Сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом? Дізнайтесь як отримати податкову знижку

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу (п.п. 166.3.1 ст. 166 ПКУ).

Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: 

- у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; 

- до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

- договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:

- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Для платників податків, які декларують право на податкову знижку, передбачена окрема позначка у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку здійснюється в окремому додатку ФЗ.

Для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки за 2019 рік, строки для подання декларації - по 31.12.2020 (включно).

Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/). 

Покрокова інструкція "Як фізична особа може отримати довідку про свої доходи в Електронному кабінеті платника" розміщена на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області у розділі "Новини ("https://tax.gov.ua/), а також на сторінці ГУ ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/).

Відеоурк «Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» можна переглянути на ютуб-каналі ДПС за посиланням: https://youtu.be/_SKY0auOjSk

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/).

 

Роз’яснення законодавства

Опис майна при виникненні податкового боргу

Фахівці Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертають увагу, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

  - при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

  - при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

  - у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

  Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

  Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

  Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

   Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш, як двох понятих. 

 

Сплата податків і зборів через Електронний кабінет платника

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області у зв’язку з розповсюдженням коронавірусу COVID-19 наполегливо рекомендує платникам податків  утриматися від відвідування центрів обслуговування платників ( далі - ЦОП) без нагальної потреби! Особливо, якщо проблему, з якою ви збираєтеся звернутися до ЦОП, можна вирішити дистанційно  он-лайн  за допомогою Електронного кабінету платника  або поштою.   

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також  через офіційний веб-портал ДПС України.

В Електронному кабінеті платники податків можуть контролювати стан розрахунків з бюджетом в меню «Стан розрахунків з бюджетом».

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств  (далі – податок на прибуток) при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.11.1 п. 57.11ст. 57 ПКУ).

Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Якщо платник податку на прибуток має переплату з цього податку, то слід зазначити, що врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Водночас, згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

 

Договір про визнання електронних документів

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.

Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.

У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.

Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.

 

Суб’єкт господарювання, який уклав з органом виконавчої влади договір сервітуту, не сплачує до бюджету плату за землю

Плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним та Цивільним кодексами України (далі – ЗКУ, ЦКУ відповідно).

Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини. Земельний сервітут – це право користування чужою земельною ділянкою, а саме: можливість проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатація ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).

Законодавством встановлено обов’язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, договорів земельного сервітуту (частина друга ст. 402 ЦКУ, частина друга ст. 100 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частина третя, четверта ст. 101 ЗКУ).

Враховуючи вищевикладене, у суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю.

 

Для платників акцизного податку – виробників дезінфекційних засобів

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ Законом № 540 доповнено, зокрема пунктами 293.2 і 293.5.

Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів (п. 293.2 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).

На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюються вимоги до обладнання виробництв витратомірами-лічильниками (п. 293.5 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).

 

Якщо на рахунку відсутні кошти, чи може представник сплатити грошове зобов’язання або податковий борг? 

Платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (ст. 19 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків-фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

При цьому, забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ). Крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Отже, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (частина дев’ята ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

 

Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу 

У разі наявності у платника податків податкового боргу податкові органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. 

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. 

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу). 

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. 

У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

 

Якщо виник податковий борг: порядок прийняття рішення про його розстрочення (відстрочення) 

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).

Порядок розстрочення (відстрочення)  грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджено наказом МФУ від 30.11.2012 №1261.

Рішення про розстрочення, відстрочення податкового боргу чи грошових зобов’язань, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Для отримання розстрочення платником податків подається:

- заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання (перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, визначений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1235);

- економічне обґрунтування.

Для отримання відстрочення платником податків подається:

- заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання

Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПКУ, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки: 

- щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

- щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України за погодженням з Міністерством фінансів України.

- якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Міністерства фінансів України.

 

Погашаєте податковий борг – пильнуйте заповнення платіжних документів

За кожним видом сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів оформлюється розрахунковий документ на переказ.

При сплаті  платежів необхідно дотримуватися  вимог наказу МФУ від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів». 

У даному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.

Органом ДПС відображення в інтегрованій картці платника сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу».

Особливу увагу при заповненні цього поля необхідно приділяти правильності визначення коду видів сплати – поле №2 (їх перелік наведено в додатку «Перелік кодів видів сплати» до наказу №666).

Так, платники податків, які мають податковий борг або недоїмку з єдиного внеску, при заповненні реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати «140» - надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску.

У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/ недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі "Призначення платежу" розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом, а такому виду сплати податковим органом присвоюється код виду сплати 140.

При сплаті розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань або податкового боргу у полі «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно зазначати код виду сплати «145» - надходження розстрочених (відстрочених) сум.

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено.

 

Платникам ПДВ: коли подавати таблицю даних та пояснення до таблиці

Платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою. 

Таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то  Таблиця може бути подана без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. 

Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку. Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.  За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Зазначений порядок передбачений п. 2, п. 4, п. 12 - 16 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

 

Податок на доходи фізичних осіб за відокремлені підрозділи, які не уповноважені нараховувати та перераховувати податок 

Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. 

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок  на доходи фізичних осіб за такий  відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа.

Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 ст. 168 Податкового кодексу).

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних   коштів,   за   місцезнаходженням    відокремлених    підрозділів (п.п.  168.4.4  ст. 168 ПКУ).

Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають  такі обов'язки на  території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п 7.1 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ  від 09.12.2011 №  1588).

Тобто,  підприємства, маючи підрозділи на інших територіях, ніж місцезнаходження головного підприємства, повинні стати на облік в контролюючих органах за    місцезнаходженням відокремлених підрозділів, які не уповноважені утримувати (нараховувати) та сплачувати податок на доходи.  

Отже, якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа  перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Про заходи впливу та стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу на деякі заходи, передбачені чинним законодавством, що застосовуються контролюючими органами до платників єдиного внеску, які допустили його несвоєчасну сплату.                                                                                           

Відповідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до платників, які не виконали визначені цим законом обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Так, якщо на кінець календарного місяця платник має недоїмку зі сплати єдиного внеску або борги зі сплати фінансових санкцій та пені, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки). Вимога формується на підставі даних інформаційних систем на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Протягом 10 календарних днів з дня одержання вимоги платник зобов’язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Вимога органу ДПС про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 26 Закону України від 02 червня 2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накладається арешт на все майно та кошти боржника.

Крім цього, за зверненням органів ДПС за наявності достатніх підстав органи Державної виконавчої служби звертаються до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до погашення існуючої заборгованості з ЄСВ.

 

Виконання суспільно корисних робіт фізичною особою згідно з постановою суду: чи нараховується єдиний внесок?

Відповідно до ст. 3251 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Статтею 3253 КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт, покладається, зокрема, нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до  Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством, подавати звітність по єдиному внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначеними законодавством (підпункти 1, 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 2 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з нормами статей 3251 і 3253 КУпАП та Закону № 2464 на підприємства, залучені для організації суспільно корисних робіт, поширюються всі обов’язки, визначені частиною 2 ст. 6 Закону № 2464.

Сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних робіт згідно з постановою суду, є базою нарахування єдиного внеску.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі власники VIP-автівок сплатили 2,5 мільйона

З початку року до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло 2  мільйони 456 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, близько 1,9 мільйона сплатили компанії та організації, у власності яких є елітні авто. Громадяни спрямували до скарбниць 596 тисяч гривень. Лише у квітні було сплачено майже півмільйона гривень транспортного податку.

За чотири місяці від оподаткування транспортних засобів доходи міського бюджету Запоріжжя становили 1,2 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 259 тисяч, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 255 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 165 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 152 тисячі тощо.

У цьому році у Запорізькій області транспортний податок сплачують 120 юридичних та 39 фізичних осіб, які володіють легковими автомобілями з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 мільйон 771 тисяча 125 гривень). 

Перелік таких автівок розміщено на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html.

Ставка податку – 25 тисяч гривень на рік.

 

У Запорізькій області із незаконного обігу вилучено підакцизну продукцію вартістю 19 мільйонів

Слідчі підрозділи фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області у січні-квітні 2020 року розслідували 82 кримінальні провадження, серед яких 49 відносяться до категорії тяжких, у тому числі 29 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах.

До суду з обвинувальним актом направлено п'ять кримінальних проваджень, зокрема, відносно організованої злочинної групи, учасники якої виготовляли та реалізовували фальсифіковані алкогольні напої. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності до суду направлено два провадження, одне з яких – у зв'язку з повним відшкодуванням збитків.

Завдяки заходам, вжитим працівниками податкової міліції, в одному із закінчених проваджень відшкодовано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та шкоду, завдану державі у результаті несвоєчасної сплати, на загальну суму понад три мільйони гривень.

Також з метою компенсації завданих державі збитків у закінчених кримінальних провадженнях накладено арешт на майно на суму 6,7 мільйона гривень.

Співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області у січні-квітні 2020 року викрили 20 злочинів. За результатами відпрацювання суб'єктів господарювання, які користувались послугами з мінімізації сплати податків, до бюджету стягнуто 11,6 мільйона гривень. 

У рамках операції "Акциз-2020" ліквідовано чотири "підпільні цехи" з виробництва підакцизної продукції, у тому числі два – з виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв, ще два – з виробництва спирту, реалізація яких здійснювалась через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у різних мобільних додатках. З незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 19,1 мільйона гривень. Згідно із судовими рішеннями конфісковано підакцизні товари на суму 1,5 мільйона гривень.

 

Плата за землю: бюджети запорізьких громад отримали понад 260 мільйонів

У січні-квітні 2020 року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 260 мільйонів 534 тисячі гривень земельного податку та орендної плати. Зокрема, землекористувачі-юридичні особи сплатили більше 228 мільйонів, фізичні особи – майже 32 мільйони гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов.

Із загальної суми 93,3 мільйона спрямовано до міської скарбниці м. Запоріжжя, 34,3 мільйона отримали бюджети м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів, майже 23 мільйони – м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів, 22,6 мільйона – м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів, 18 мільйонів – Пологівського, Більмацького та Розівського районів, 14,3 мільйона – Якимівського та Приазовського районів, понад 14 мільйонів – Василівського та Михайлівського районів, 14 мільйонів – Оріхівського та Гуляйпільського районів тощо.

Всього у Запорізькій області нараховується 8913 землекористувачів-юридичних осіб та 20994 фізичні особи.

Нагадаємо, відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540 не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Платникам, які визначили податкові зобов'язання на підставі податкових декларацій, необхідно перерахувати платіж за квітень 2020 року за місцезнаходженням земельної ділянки до 30 червня 2020 року, без нарахування пені та штрафних санкцій за порушення термінів.

 

В Запорізькій області податкові борги скорочено на 46 мільйонів

У січні-квітні 2020 року за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 46 мільйонів 400 тисяч гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, з цієї суми до державної скарбниці спрямовано 32 мільйони 300 тисяч, до місцевих бюджетів – 14 мільйонів 100 тисяч.

З початку року фахівці податкової служби регіону подали до суду більше сотні позовів про стягнення недоїмки на суму майже 43 мільйони. На даний час задоволено 29 із них на суму 23 мільйони, до бюджету вже сплачено 2,7 мільйона гривень.

Також за цей час з рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами 1,8 мільйона. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету залучено близько 4 мільйонів, від реалізації дебіторської заборгованості – 400 тисяч тощо.

Крім того, упродовж чотирьох місяців списано безнадійний податковий борг у розмірі 192,5 мільйона, у тому числі 182,6 мільйона – у зв'язку з ліквідацією боржників-банкрутів.

Нагадаємо, у разі виникнення податкової заборгованості платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Ця норма встановлена ст. 100 Податкового кодексу України, а відповідний порядок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012р. №1261.

Інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

 

Запорізькі підприємці сплатили до місцевих бюджетів 320 мільйонів

За чотири місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 320 мільйонів 170 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, у порівнянні з минулим роком запорізькі підприємці збільшили сплату майже на 24 мільйона або на 8 відсотків.

Так, з початку року до міського бюджету Запоріжжя спрямовано майже 202 мільйони, що перевищило минулорічний показник на 16,3 мільйона. Мелітопольські і веселівські суб'єкти господарювання перерахували до скарбниць громад 35,4 мільйона, бердянські і приморські – 25,2 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – близько 10 мільйонів, василівські та михайлівські – 8,2 мільйона, запорізькі – 7,8 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 7,3 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 7 мільйонів, токмацькі і чернігівські – 7 мільйонів тощо.

Усього на Запоріжжі станом на 1 травня за спрощеною системою оподаткування працюють 50430 фізичних осіб-підприємців, що на 2670 більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Зокрема, у першій групі перебувають 8374 платники, у другій групі – 23274, у третій – 18782.

Запорізькі ФОПи забезпечують робочими місяцями майже 32 тисячі громадян, що перевищує дані чотирьох місяців 2019 року на 2,6 тисячі.

Нагадаємо, ставки єдиного податку для підприємців І групи у 2020 році складають до 10 відсотків від прожиткового мінімуму, тобто до 210,20 гривні, для ІІ групи – 20 відсотків від мінімальної зарплати, тобто 944,60 гривні, для ІІІ групи – 5 відсотків від доходу або 3 відсотки від доходу за умови сплати ПДВ.

 

Три тисячі запоріжців отримають понад 6,5 мільйона гривень податкової знижки

З початку року три тисячі запоріжців подали до податкової служби регіону декларації з метою отримання податкової знижки. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, після проведених перерахунків їм буде виплачено 6 мільйонів 552,5 тисячі гривень раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Аби отримати компенсацію від держави, варто пам'ятати декілька правил. Податкова знижка надається виключно фізичним особам, які не є суб'єктами господарювання. Фактично, це документально підтверджена сума витрат громадянина у зв'язку з придбанням товарів, робіт або послуг упродовж одного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.

Крім того, витрати мають бути підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо).

Податкова знижка надається виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті.

Скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за витратами попереднього року. На наступний рік це право не переноситься.

Подати документи необхідно до кінця поточного року. Зробити це можливо в режимі онлайн через Електронний кабінет платника: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua.

 

Власники нерухомості поповнили запорізькі бюджети майже на 45 мільйонів

За чотири місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 44 мільйони 950 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (без даних великих підприємств, зареєстрованих в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, запоріжці збільшили сплату податку на 971 тисячу гривень.

Зокрема, компанії, установи, організації спрямували 36,6 мільйона, від фізичних осіб надійшло 8,4 мільйона.

Найбільше поповнили скарбниці громад платники м. Запоріжжя – 15,4 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 6,9 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 5,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,9 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 2,5 мільйона, Запорізького району – 2,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 2,2 мільйона тощо.

Станом на 1 травня в Запорізькій області зареєстровано 3964 власники нерухомості-юридичні особи та 27124 – фізичні особи, нерухомість яких підлягає оподаткуванню.

Нагадаємо, податок нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. З першого по 30 березня 2020 року об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, були звільнені від оподаткування. У цьому році громадяни повинні сплатити податок до 30 серпня.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.