Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

5.06.2020, 09:46    просмотров: 984

 

На підтримку української армії платники Бердянського управління спрямували 16 мільйонів гривень

Протягом січня-травня 2020 року від платників Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області надійшло 16,1 мільйона гривень військового збору. Це на 0,1 мільйона або на 0,7 відсотка більше надходжень минулого року.

Зокрема, платники міста Бердянськ сплатили 12,1 мільйона, Бердянського району – 1,7 мільйона, Приморського району – 2,3 мільйона гривень. 

В управлінні нагадали: справляння військового збору розпочато з серпня 2014 року. Ставка збору становить 1,5 % доходів, що підлягають оподаткуванню. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

 

Новини законодавства

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

 

Податок на прибуток: зміни в оподаткуванні

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що 23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

Законом № 466 передбачено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, зокрема і в частині сплати податку на прибуток.

Так, розширено коло платників податку на прибуток.

Юридични особи, які застосовують спрощену систему оподаткування також є платниками податку на прибуток при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2- та розд. III Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідна норма діє з 01.01.2021 р.

Також  є платниками на прибуток фізичні особи підприємці, у т. ч. які застосовують спрощену систему оподаткування щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, а також юрособи, які є іноземними компаніями, та мають місце ефективного управління на території України (визначення поняття «місце ефективного управління» додається до ПКУ, норма діє з 01.01.2021 р.).

До платників податку – нерезидентів, як і раніше, відносяться нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом їх походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток (нова редакція пп. 133.2.2 ПКУ).

Додано нові об’єкти оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.6 та 134.1.7 ПКУ):

•дохід від азартних ігор з використання гральних автоматів;

•скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об’єктів оподаткування та по кожній такій компанії, якщо їх декілька). До такого прибутку застосовується базова (основна) ставка 18%. (норма діє з 01.01.2021 р.).

Запроваджено ст. 39-2 ПКУ, за якою здійснюється облік контрольованих іноземних компаній (діє з 01.01.2021 р.).

Змінено ставки податку на прибуток з доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження в Україні  – 0, 4, 6, 12, 15 і 20%.

 Визначено особливості розрахунку суми податку на прибуток, що сплачується контролюючою особою контрольованої іноземної компанії (п. 137.9 ПКУ, діє з 01.01.2021 р.). Так, сума податку зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, у т. ч. податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого такою компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій іноземній контрольованій компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

При цьому сума такого зменшення не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої компанії.

Вартісний поріг для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено до 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.) та очікуваний строк експлуатації понад рік (операційний цикл довший за 1 рік). Це стосується нових основних засобів.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до П(С)БО або МСФЗ за всіма методами амортизації (раніше виробничий метод в податковому обліку не застосовувався). Також визначено, що амортизація не нараховується в періоді невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією (додано абз. третій пп. 138.3.1 ПКУ).

Запроваджується прискорена амортизація ОЗ на період 2020–2030 роки, яку можна використовувати за бажанням платника податку для (п. 43-1 підрозд. 4 розд. XX ПКУ):

- 4 групи (машини та обладнання) та 5 групи – мінімально допустимий строк експлуатації – 2 роки;

- 3 групи (передавальні пристрої) та 9 групи – 5 років.

При цьому мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації у бухобліку.

До таких ОЗ одночасно застосовуються вимоги:

1) вони мають бути введені в експлуатацію  в межах одного зі звітних періодів з 01.01.2020 р. по 31.12.2030 р.;

2) не були у використанні;

3) мають використовуватися виключно у власній господарській діяльності та не можуть продаватися, надаватися в оренду іншим особам (крім тих, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

За порушення цих норм суб’єкт господарювання має збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої прискореної амортизації ОЗ з дати введення ОЗ в експлуатацію.

Викладено у новій редакції п. 139.2 ПКУ. Тепер він визначатиме  резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Змінюється облік боргових зобов’язань (п. 140.2 ПКУ, діє з 01.01.2021 р.).  Якщо сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення  нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками тощо (крім процентів, що підлягають капіталізації) до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад 30% суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється  нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінзвітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого податкового (звітного) періоду. Однак це правило не буде застосовуватися до процентів, які не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно зі ст. 39 ПКУ.

Збільшення (зменшення) фінрезультату до оподаткування викладено у новій редакції.

Фінрезультат до оподаткування збільшується:

•на суму витрат з визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків тощо (пп. 140.5.11 ПКУ).

•на суму 30% вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт, послуг (крім контрольованих операцій відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь окремо визначених ПКУ нерезидентів (пп. 140.5.51 ПКУ);

•на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому обов’язок доведення такої відсутності покладається на ДПС (пп. 140.5.15 ПКУ).

Сплата банком обов’язкових зборів, а  також сплата платниками податку інших платежів, які є обов’язковими для проведення професійної діяльності, не збільшить  фінрезультат до оподаткування (пп. 140.5.9 ПКУ).

 

Зміни щодо стягнення податкового боргу

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено певні зміни щодо стягнення податкового боргу.

Зокрема, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи):

-       аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;

-       звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється – щоденно.

Розширено підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:

-       контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням);

-       платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Також, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника.

Крім того, з одного несплаченого задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

З двох місяців до одного місяця звужується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем.

Збільшено з 1 мільйону до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

 

Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Постановою Правління Національного банку України від 07.05.2020           № 59 (далі - Постанова № 59) внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі - Положення).

Постанова №59 набрала чинності 25.05.2020, крім змін, які набирають чинності з 01.07.2020 та з 01.08.2020 року.

Положення доповнено нормою, згідно з якою оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

З 01.07.2020 р. буде дозволено здійснювати переказ коштів через юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку.

Підприємства/відокремлені підрозділи підприємств/фізичні особи - підприємці, які відповідно до законодавства України приймають до обслуговування електронні платіжні засоби та проводять розрахунки із застосуванням РРО і надають держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки з друкуванням квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа), реєструють у встановленому порядку такі операції в розрахункових документах РРО або РК.

З 01.08.2020 р. до числа касових документів буде віднесено електронні розрахункові документи і дозволено в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, оприбутковувати готівку шляхом: (1) щоденного створення засобами програмних РРО фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій; (2) направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

 

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані застосовувати РРО чи програмні РРО з 01 січня 2021 року

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), який, відповідно до Закону України від              17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Разом з тим, абзацом четвертим п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я (класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я»). 

 

Новації законодавства: строки сплати податкового зобов’язання

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", запроваджені зміни, зокрема, щодо строків сплати податкового зобов’язання, які набувають чинності з 23 травня 2020 року, а саме:

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Нагадаємо, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Також передбачено, що сплачувати грошові зобов'язання, визначені податковим органом за підставами, зазначеним у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (було 10 календарних днів), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу  (п.57.3 ст. 57 ПКУ).

 

Карантинні нововведення:

Продовжено податкові пільги та спрощення адміністративних процедур 

29 травня  2020 року набирає чинності Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" (опублікований у виданні «Голос України» від  28.05.2020 № 87).

Законом, зокрема, продовжується:

- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- строк ненарахування пені - з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах на період з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року (було з 1 березня по 30 квітня 2020 року);

- тимчасового не застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати та подання звітності з єдиного внеску з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було з 1 березня по 31 травня 2020 року);

- нарахування пені платникам єдиного внеску протягом періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року), а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

- мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по  31 травня 2020 року).

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року).

- зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ на період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- зупинення перебігу строків давності на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України  (було до 31 травня 2020 року), встановлених:

- ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України;

- ст. 52-53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

- ст. 73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Також встановлено, що 

-  тимчасово суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати та нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню COVID-19, та лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19, компенсуватимуться таким працівникам у повному розмірі за рахунок коштів держаного бюджету України. Порядок виплати такої грошової компенсації затверджується КМУ.

- на період з 02 квітня 2020 року до завершення карантину до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 471 Закону України "Про зайнятість населення" (тобто звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором).

- органи місцевого самоврядування у 2020 році мають право прийняти рішення про внесення змін щодо зменшення ставок єдиного податку та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (було тільки щодо ставок єдиного податку).

 

Новації законодавства 

План-графік проведення документальних планових перевірок: порядок внесення змін

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (набув чинності з 23.05.2020, крім певних положень), внесено зміни, зокрема, до п. 77.2 та 77.4 ст. 77 щодо порядку проведення документальних планових перевірок, а саме: 

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

- не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін у першому кварталі такого року

- і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік на офіційному веб-сайті ДПС оприлюднюється:

- до 30 числа останнього місяця кварталу, 

- у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Тобто, про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку і таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПКУ.

Нагадаємо, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. 

 

Останні зміни в оподаткуванні доходу при продажу легкового авто

23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 173.2 ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме: 

- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.

Отже з урахуванням змін, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:

- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.

Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

 

Роз’яснення законодавства

Довідку про статус нерезидента для звільнення від оподаткування його доходів необхідно легалізувати

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що з метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачається подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – Довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка повинна бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Ця вимога означає, що Довідка є доказовою базою офіційних документів на території України за умови:

- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;

або

- засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;

або

- наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).

 

Доходом ФОП за договором транспортного експедирування є плата за виконання такого договору

Об’єктом оподаткування у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який знаходиться на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

? виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

? виручка в натуральній (негрошовій формі);

? суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі –       Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955).

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

 Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого ФОП є плата за виконання договору транспортного експедирування.

 

До уваги громадян: сплата транспортного податку в 2020 році

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень. 

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. 

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється податковим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування. 

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). 

Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо: 

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; 

- розміру ставки податку; 

- нарахованої суми податку. 

Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.

 

Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: алгоритм сплати

Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні  та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.  

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що  перевищують встановлений  розмір, на який зменшується база оподаткування  об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування:

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а)  для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м2.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Зазначена пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Розмір податку:

Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів  таких об’єктів нерухомості.

Ставка податку:

Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного  (податкового) року за 1 м2.

У 2020  році  податок сплачується за 2019 рік - максимальна ставка податку становить 62,59 грн за м2.     

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.

За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Порядок сплати:

Податкові  повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок,  надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня 2020 року,  а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після  отримання.

Податкові органи надсилають податкові  повідомлення-рішення в тому випадку, якщо об’єкт нерухомості зареєстровано в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.

У разі подання платником податку податковому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем, сплата податку здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання податковим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.

Власники нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового  повідомлення-рішення, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

-  нарахованої суми податку.

Зазначена норма передбачена ст. 266 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

 

Учасники АТО мають пільги із сплати земельного податку

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269-270 Податкового кодексу).

Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (п.п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ).

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).

Учасники антитерористичної операції визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).

Отже, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни. 

При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Для звільнення від сплати земельного податку, особа, яка  має підстави для отримання пільг, повинна надати податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

Нагадаємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

Податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Про сплату ЄСВ

Платниками ЄСВ є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та ФОП, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Взяття на облік ЮО (їх відокремлених підрозділів) та ФОП, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників ЄВ підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим ЮО (відокремленим підрозділам) та ФОП у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 р. № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Відомості з ЄДР надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на ЄДР, окрім документів, що містяться в реєстраційній справі й надаються у паперовій формі.

Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, зокрема у вигляді виписки.

Для уникнення подвійного нарахування ЄВ ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності).

 

Зняття з обліку в контролюючому органі у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем – платником єдиного внеску

Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 частини 1 ст. 5 Закону № 2464).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону № 2464).

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі місцеві скарбниці отримали 3,6 мільярда гривень

Податкові платежі до місцевих бюджетів Запорізької області за п'ять місяців склали 3 мільярди 653 мільйони гривень (не враховуючи показники великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з січнем-травнем 2019 року запорізькі платники податків збільшили відрахування до скарбниць громад майже на 45 мільйонів.

 

Із загальної суми 2 мільярди 372 мільйони – надходження податку на доходи фізичних осіб, що на шість відсотків перевищили минулорічний рівень.

 Представники бізнесу, які використовують спрощену систему оподаткування, сплатили близько 618 мільйонів гривень єдиного податку, забезпечивши зростання до аналогічного періоду минулого року на вісім відсотків. Зокрема, від фізичних осіб-підприємців надійшло 445 мільйонів, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 85 мільйонів, від сільськогосподарських виробників – понад 88 мільйонів.

Запорізькі землекористувачі перерахували 319 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, у тому числі, юридичні особи – 277 мільйонів, фізичні особи – 42 мільйони.

Від реалізації підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали 66 мільйонів гривень, порівняно з минулим роком компанії і підприємці сплатили на 7,5 мільйона або на 13 відсотків більше.

Власники нерухомого майна поповнили бюджети громад на 50 мільйонів, зростання надходжень податку на нерухомість у порівнянні з минулорічними склало три відсотки.

Крім того, підприємства регіону спрямували 80 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 65,5 мільйона гривень податку на прибуток, 56 мільйонів гривень екологічного податку тощо.

 

Внесок запорізького бізнесу до бюджету держави перевищив три мільярди

За п'ять місяців запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 3 мільярди 224 мільйони гривень (без даних великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив минулорічний на 162 мільйони або на 5,3 відсотка.

 

Найбільші доходи скарбниці сформував податок на додану вартість – 1 мільярд 522 мільйони, це на 197,5 мільйона або на 15 відсотків більше, ніж було сплачено у січні-травні 2019 року.

Від роботодавців і мешканців регіону надійшло 791 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб, порівняно з минулим роком зростання склало 45 мільйонів або 6 відсотків.

Також з доходів запоріжців держбюджет отримав 250 мільйонів гривень військового збору, що на 10 мільйонів або на 4,3 відсотка більше показника п'яти місяців попереднього року.

Крім того, запорізькі компанії і організації перерахували майже 376 мільйонів гривень податку на прибуток, понад 102 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, 66 мільйонів гривень екологічного податку, 34 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води, 26 мільйонів гривень акцизного податку з імпортованих підакцизних товарів тощо.

 

Запорізькі роботодавці сплатили до пенсійного і соціальних фондів майже 3,5 мільярда

У січні-травні 2020 року від підприємств і підприємців регіону надійшло 3 мільярди 455 мільйонів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 179 мільйонів або більш ніж на п'ять відсотків.

 

Зокрема, роботодавці м. Запоріжжя спрямували до пенсійного і соціальних фондів 1 мільярд 788 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 565 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – більше 319 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 228 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 93 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 90 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 89,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 85,6 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – майже 75 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 61 мільйон, Запорізького району – близько 60 мільйонів.

У травні до соціальних фондів було перераховано 674 мільйони гривень єдиного внеску, що на шість мільйонів більше травневих показників 2019 року.

Станом на початок травня в Запорізькому регіоні зареєстровано 176500 платників єдиного внеску, у порівнянні з минулим роком їхня кількість зросла на 7722.

Нагадаємо, Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених Законами від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.

З докладною інформацією про це можна ознайомитись за посиланнями:

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/420361.html;

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/420387.html.

 

Запорізькі Центри обслуговування платників податків відновили звичайний режим роботи

В умовах послаблення протиепідемічних заходів відновлено звичайний режим роботи Центрів обслуговування платників та місць прийому відвідувачів (де ЦОП не створено).

 

Водночас зауважимо, до ЦОП платники мають право заходити тільки у захисній масці, рукавичках та після дезінфекції рук. Також обмежено кількість одночасного перебування людей в залах обслуговування ЦОП в залежності від кількості працюючих робочих місць, а саме на одного працівника – один відвідувач, відстань між людьми має бути не менше 1,5 метра.

Нагадуємо, податкові сервіси можна отримувати дистанційно, десятки онлайн послуг доступні в Електронному кабінеті: https://cabinet.tax.gov.ua.

Радимо користуватися іншими дистанційними сервісами податкової служби:

-Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс: http://zir.tax.gov.ua;

- контакт центр ДПС: 0 800 501 007 (з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів), idd@tax.gov.ua.

 

Запорізькі податківці видали платникам 27 тисяч електронних ключів

За п'ять місяців 2020 року до податкової служби регіону за електронними ключами звернулися 12 тисяч запоріжців. З початку року їм було видано 27228 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, порівняно з відповідним періодом 2019 року кількість клієнтів запорізьких підрозділів Кваліфікованого надавача ЕДП Інформаційно-довідкового департаменту ДПС зросла на три тисячі.

Для отримання ключів юридичним і фізичним особам необхідно мати мінімальний пакет документів та заповнити заяву. Детальна інформація про підготовку та реєстрацію тут: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

Крім того, платники можуть самостійно сформувати сертифікати терміном до 2 років. Для цього слід завантажити відповідне програмне забезпечення або отримати нові ключі в режимі онлайн на сайті.

Дистанційно оновити сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

– чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Докладно про це – за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

 

Продаж підакцизної продукції додав запорізьким місцевим скарбницям 53 мільйони

У січні-квітні цього року суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, сплатили до місцевих бюджетів 53 мільйони гривень акцизного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Петро Філімонов, порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на 7 мільйонів 200 тисяч або на 16 відсотків більше.

Найбільші суми забезпечили до бюджетів підприємства і підприємці м. Запоріжжя – 17,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 12,7 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – понад 6 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 5,1 мільйона, Василівського та Михайлівський районів – більше трьох мільйонів, Запорізького району – майже два мільйони тощо.

Для реалізації підакцизної продукції представникам бізнесу видано понад чотири тисячі ліцензій, зокрема, 1540 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 1120 – на продаж тютюнових виробів. Крім того, продовжено термін дії 3880 документів, призупинено дію 358, анульовано 513. Таким чином станом на початок травня кількість діючих дозволів склала 7974. Від ліцензування роздрібного продажу підакцизних товарів місцеві бюджети отримали 11,3 мільйона гривень.

З початку року в сфері обігу підакцизних товарів податківці провели 206 перевірок, за результатами яких відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції на суму 41 мільйон 133 тисячі гривень.

 

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.