Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

25.06.2020, 09:23    просмотров: 1255

 

Увага! Змінено графік роботи Бердянського управління податкової служби області

На період дії норми пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (зі змінами) на період карантину змінено режим роботи податкових органів Запорізькій області.

Відтак, на період дії карантину у Бердянському управлінні:

початок робочого дня – о 8 год. 00 хв.

обідня перерва - з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хвилин.

закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хв.

Звертаємо увагу, що надання адміністративних послуг у Центрах обслуговування платників (ЦОП) здійснюється за таким графіком:

з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п'ятницю - до 15 год. 45 хвилин),

обідня перерва - з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хвилин.

 

Увага! Закінчується деклараційна кампанія, встигніть подати декларацію!

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує платникам податків, що до 1 липня 2020 року подовжено термін подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - декларації).

Зазначене передбачено Законом України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

При цьому, суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено в декларації до сплати, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року.

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї І та ІІ ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- та в інших випадках, передбачених Податковим Кодексом України.

Шановні громадяни, не відкладайте подачу декларації на останній день. Заповнюючи декларацію, пам’ятайте, що від нас з вами залежить добробут не тільки нашої держави, а й кожного окремого співвітчизника. 

Закликаємо платників податків сумлінно виконати свій громадянський обов’язок та своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2019 році.

 

Курорт - 2020: знайомтеся зі ставками туристичного збору на Бердянщині та у Приморському районі

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує платників податків щодо встановлених ставок туристичного збору рішеннями органів місцевого самоврядування м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів Запорізької області.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ, на якій діє рішення про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

Розмір туристичного збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення визначається як відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Бердянська міська рада рішенням № 17 від 26.06.2019 року встановила для внутрішнього та в”їзного туризму на території міста Бердянськ, сіл Нововасилівка, Роза, Азовське та селища Шовкове ставку збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення 0,1% від розміру мінімальної заробітної плати. В 2020 році ставка туристичного збору становить 4,72 грн (4723 грн х 0,1%).

Осипенківська об’єднана територіальна громада (Бердянський район) рішенням № 13 від 23.01.2019 року встановила ставку збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення для внутрішнього туризму 0,1% (4,72 грн) та в”їзного – 1% (47,23 грн).

Приморська об’єднана територіальна громада (Приморський район) рішенням № 5 від 25.06.2019 року встановила для внутрішнього та в”їзного туризму на території міста Приморськ, сіл Преслав, Комишуватка та Набережне ставку збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення 0,12 % (5,67 грн).

Борисівська сільська рада (Приморський район) рішенням № 6 від 21.06.2019 року встановила ставку збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення для внутрішнього туризму 0,5% (23,62 грн) та в”їзного – 5% (236,15 грн).

Орлівська сільська рада (Приморський район) рішенням № 11 від 24.01.2019 року встановила ставку збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення для внутрішнього туризму 0,3% (14,17 грн) та в”їзного – 1% (47,23 грн).

З 1 січня 2019 року змінено порядок справляння туристичного збору.  Підпунктом 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади. 

Тобто сплата Збору платником здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

Відповідно до ПКУ податковими агентами можуть бути:

- юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, ФОП, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);

- квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

- юридичні особи, які уповноважуються відповідним органом місцевого самоврядування справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідним органом.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

 

Новини законодавства

Недіючі підприємці, скористайтеся шансом списати борг з ЄСВ

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що з 03.06.2020 підприємці отримали можливість списати борги з єдиного внеску.

Так, із зазначеної дати набрав чинності п. 915  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до цього пункту підлягають списанню несплачені станом 03.06.2020 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Для цього обов'язково до 3 вересня 2020 року необхідно подати:

підприємцям, які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

особам, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску.

Також, зазначеним особам обов`язково слід подати до податкової інспекції за основним місцем обліку заяву про списання боргу та звітність з ЄСВ за 2017-2020 роки, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання відповідних відомостей податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої буде прийнято рішення про списання суми боргу або про відмову.

Рішення про відмову від списання суми боргу може бути прийнято, якщо платник податків у 2017-2020 роках отримав дохід або суми боргу були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Списання такого боргу можливе виключно за умови відповідності встановленим критеріям, надання необхідних заяв та звітності з ЄСВ.

Рекомендуємо не відкладати подання документів «на потім», адже цей процес законодавчо обмежений коротким часовим проміжком – 90 календарних днів з дня набрання чинності відповідної норми закону, тобто до кінця літа. 

 

З 01 липня 2020 року надсилається вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску відповідно до норм Податкового кодексу України

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що з 01.07.2020 набере чинності оновлена частина 4 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), відповідно до якої надсилання платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску здійснюватиметься в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Так, платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, будуть отримувати і вимогу про сплату єдиного внеску в Електронному кабінеті.

Зазначені зміни внесено Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

 

Податок на додану вартість: зміни в оподаткуванні

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466).

Законом № 466 передбачено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються правил оподаткування податком на додану вартість, зокрема:

Зміни щодо періодичності подання звітності

Законом № 466-ІХ внесено зміни до статті 202 Кодексу, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде другий квартал 2020 року. Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

При цьому від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Платники податку, які до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного  періоду не подали звітність (квартальну) у визначені Кодексом терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні періоди, які дорівнює календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом № 466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників податку

Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України.

Законом № 466-ІХ статтю 189 Кодексу доповнено пунктом 189.17, згідно з яким базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

Таким чином, з метою заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією (а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації; у разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації).

Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

Законом № 466-ІХ з підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу виключено пункт 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

Отже, з дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, тобто з 23.05.2020 операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за нульовою ставкою.

До операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 120І згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), які були здійснені до 22.05.2020 включно, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ.

Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин.

Згідно з пунктом 197.18 .статті 197 Кодексу, з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 1010 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками, звільняються від оподаткування (до внесення змін Законом № 466-ІХ зазначеним пунктом було передбачене звільнення від оподаткування таких операцій, що здійснювалися суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 Кодексу, яка з 01.01.2017 втратила чинність).

Операції з ввезення таких тварин іншими категоріями платників податків підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або племінних (генетичних) ресурсів як сільськогосподарськими товаровиробниками, так і будь-якими іншими платниками податку, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Кодексом.

Зміни в частині формування податкового кредиту

Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу в редакції Закону № 466-ІХ

визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто, з дати набрання чинності відповідною нормою Кодексу.

Змінено правила формування податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ

Згідно з абзацом шостим пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу в редакції Закону № 466-ІХ платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку  (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Отже, платники податку, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми податку, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.

Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 198.5 статті  198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу.

Норму Кодексу, якою встановлено терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 201.10 статті 201 Кодексу) доповнено новим абзацом, згідно з яким для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, встановлено граничних строк реєстрації в ЄРПН – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Отже, для податкових накладних, складених за операціями, здійсненими у травні 2020 року відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 20 червня 2020 року.

Довідково: якщо граничний день реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування протягом періоду з 8:00 до 20:00

 

Оприлюднений оновлений план-графік документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що станом на 22.06.2020 року оновлено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків – юридичних осіб на 2020 рік, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/402509.html.

Зміни торкнулися першого та другого розділів:

Розділ І «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб»;

Розділ ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Звертаємо увагу, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі – Закон № 466-IX) передбачено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, проведення контрольно-перевірочної роботи тощо.

Так, відповідно до Закону № 466-IX, внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

 

Податок на доходи фізичних осіб: зміни в оподаткуванні

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що 23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), крім окремих норм, які набирають чинності з 01.07.2020 року та з 01.01.2021 року.

Законом № 466 передбачено низку змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО), зокрема:

Не оподатковуються ПДФО (ст. 164 - ст.165 ПКУ):

-  відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

-   суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

- сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються (п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ):

Операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів - пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

• у розмірі не нижче звичайної ціни – у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

• у розмірі не вище звичайної ціни – у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Це положення не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній (п. 170.13 ст.170 ПКУ)

Платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації  та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18%).

Зміни в оподаткуванні продажу нерухомості:

- оподаткування за ставкою 18% доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ) ;

- звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ) .

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) форми №1ДФ.

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою №1ДФ застосовується штраф в розмірі 1020 грн (було 510 грн), за повторне порушення протягом року - 2040 грн (було 1020 грн).

 

Акцизний податок: зміни в оподаткуванні тютюнових виробів

З 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р.          № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

З 01.01.2021 року набирають чинності норми Закону № 466 в частині оподаткування акцизним податком тютюнових виробів, зокрема:

- перелік підакцизних товарів доповнено новою позицією - рідини, що використовуються в електронних сигаретах, на які встановлена ставка акцизного податку в евро за 1 літр;

- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, маркуються марками акцизного податку, які повинні мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки;

- запроваджено нові поняття електронна сигарета та рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

- вводяться нові види марок (РІ - «рідина імпортна», РВ - «рідина вітчизняна»), на які передбачено облік та звітування виробниками та Імпортерами;

- встановлено окрему ставку акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням в гривнах за 1000 штук;

- встановлено окрему специфічну ставку акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну, в гривнах за 1000 штук, але не менше спеціфічної ставки за 1 кг та адвалорну на цей вид тютюнових виробів у розмірі 12 відсотків;

- на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили передбачено додатково наносити кількість штук у пачці (упаковці);

- новими позиціями доповнено перелік продукції, яка вважається немаркованою, а саме: сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року;

- марки акцизного податку, надруковані до 1 січня 2021 року, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 1 липня 2021 року, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;

Крім того, Законом № 466 встановлені тимчасові, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, графіки підвищення ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

 

Індивідуальні податкові консультації: нові правила

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), було внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі - ПКУ) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК), зокрема:

- з 1 липня 2020 року електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

- податковим органам надано право надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі;

- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Загальний строк надання індивідуальної податкової консультації  (з урахуванням продовження), передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п. 112.8 ст. 112 ПКУ та продовжать діяти.

 

Подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

23 травня 2020 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі – ПКУ), передбачені положеннями  Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466) щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку. 

Зокрема, Законом № 466 внесено зміни до ст. 46 ПКУ та розширено поняття «податкова декларація». Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною ( п. 46.2  ст. 46 ПКУ).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені   ст. 49 ПКУ.  

Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.

Так, для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: квартал, півріччя, три квартали, рік.

 Розрахунок, складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається у строки, визначені ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

 При цьому Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.  

Винятком є платники частини чистого прибутку (доходу) – господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним. Для таких платників встановлено базовий звітний (податковий) період – календарний рік з поданням Розрахунку – до 01 липня року, що настає за звітним.  

Також встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним. 

При цьому ст. 11 Закону України від 21 вересня 2006 № 185  «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185) для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі встановлений єдиний строк для сплати до бюджету дивідендів на державну частку та сплати частини чистого прибутку (доходу) – до 01 липня року, що настає за звітним.

Увага! До визначення нової форми Розрахунку є чинною форма Розрахунку, що використовується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом № 185, подають Розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також фінансову звітність (п.46.2 ст.46 ПКУ).

Враховуючи положення п. 46.6 ПКУ, до визначення нової форми Розрахунку, є чинною форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285 (Розрахунок № 285).

Комунальні унітарні підприємства, а також господарські товариства, у статутних капіталах яких є комунальна власність, для обрахунку частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на комунальну частку також можуть користуватись Розрахунком № 285.

Розрахунок подається платниками незалежно від того, виникло у звітному періоді податкове (грошове) зобов’язання щодо перерахування дивідендів на державну частку/частини чистого прибутку (доходу) чи ні.

 

Громадянин продає легковий автомобіль: зміни в оподаткуванні доходу

Дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:

- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.

Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається:

- виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу, 

- або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

При продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) договори купівлі-продажу посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів.

Якщо при продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Зазначена норма передбачена п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених  Законом від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

 

Новації законодавства: перехід платників єдиного податку на загальну систему оподаткування у разі наявності податкового боргу

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни, зокрема, до п.п. 8 п. 298.2.3  ст. 298 щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, які набрали чинності з 23 травня 2020 року, а саме: 

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податкова вимога не надсилається (не вручається) податковим органом платнику у якого виник податковий борг, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -  1020 грн (60 х 17 грн).

 

Місце провадження господарської діяльності: що варто знати платнику єдиного податку з урахуванням змін

У Заяві для обрання спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстрів платників єдиного податку, зокрема, місця провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається:

- код за КОАТУУ (заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України);

- область, район, населений пункт; - вулиця, номер будинку / офісу / квартири; - індекс.

Якщо підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

У разі зміни місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Зверніть увагу, що до змін, внесених Законом від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", у разі зміни податкової адреси та/або місця провадження господарської діяльності платники єдиного податку третьої групи мали подавати таку заяву разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни. Тепер заяву потрібно подавати не пізніше останнього дня звітного кварталу, у якому змінилася податкова адреса та/або місце провадження господарської діяльності.

 

Роз’яснення законодавства

Нові правила при застосуванні РРО у запитаннях та відповідях

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує платників податків з найбільш актуальних питань щодо нових правил використання реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням карантинних змін. 

З якого часу виникає обов’язковість використання РРО та/або програмного РРО для всіх платників єдиного податку другої - четвертої групи?

Запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмного РРО для всіх платників єдиного податку другої - четвертої групи відтерміновано до 01 квітня 2021 року.

Також до 01 січня 2021 року РРО не застосовуються тільки фізичними особами – платниками єдиного податку другої - четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів та реалізацію виробів медичного призначення.

Надання платних послуг у сфері охорони здоров’я можна здійснювати без застосування РРО до 01 січня 2021 року в межах, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

А вже з 01 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для фізичних осіб платників єдиного податку другої - четвертої груп сфер діяльності, пов’язаних з реалізацією ювелірних виробів та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, медпрепаратів і ліків та платних послуг у сфері охорони здоров’я, складних побутових товарів, текстилю та автозапчастин, вживаних товарів (КВЕД 47.79), товарів чи послуг через мережу Інтернет та які займаються діяльністю ресторанів, кафе, туристичних агентств, готелів.

Чи зобов’язані використовувати касові апарати підприємці – платники єдиного податку 1 групи, які торгують на ринку?

Платники єдиного податку – фізичні особи підприємці першої групи, які здійснюють діяльність з торгівлі на ринках, надання побутових послуг виключно населенню, а також фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства, як сьогодні, так і надалі, мають право не застосовувати РРО.

Як змінилися правила застосування штрафних санкцій за допущені порушення при використанні РРО у зв’язку з карантином ?

Відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ, застосування штрафних санкцій до платників податків відтерміновано до 01 січня 2021 року (було до 01 жовтня 2020 року), визначених у п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), у зменшених розмірах, а саме:

10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

 

Сільськогосподарські товаровиробники – платники податку на прибуток мають право обрати спеціальний річний період

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни, зокрема для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції.

Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норма набула чинності з 23.05.2020.

Нагадуємо, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств до суб’єктів господарювання, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).

Отже, у 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний період, яки розпочинається з   01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року. 

 

Фізичні особи можуть звірити інформацію щодо нарахованої суми земельного податку

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. 

У сільській та селищній місцевості фізичними особами земельний податок може сплачуватися через каси сільських/селищних рад або рад об'єднаних територіальних громад за квитанцією про приймання податкових платежів. 

Від сплати земельного податку звільняються: 

- інваліди першої і другої групи; 

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; 

- пенсіонери (за віком); 

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: 

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 га. 

У зв’язку з наближенням термінів надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку,  звертаємо увагу, що платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

• розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

• права на користування пільгою зі сплати податку;

• розміру ставки земельного податку;

• нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю податковий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Зазначена норма передбачена п. 281.1 ст. 281, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу.

 

Обіг підакцизних товарів: застосування штрафних санкцій в період карантину

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, штрафні санкції не застосовуються, крім певних санкцій.

Так, податкові органи  мають право застосовувати у період дії карантину такі санкції (п. 521 підроз. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):  

• за порушення обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 1281, 228 ПКУ);

• за порушення цільового використання пального, спирту етилового платниками податків – (не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання сорту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (ст. 229 ПКУ)); 

• за порушення вимог щодо обладнання акцизних складів витратомірами–лічильниками  та/або рівномірами-лічильниками (ст. 1281 ПКУ); 

• за порушення вимог щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95- ВР від 19.12.1995);

 • за здійснення операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку – (порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (ст. 117 ПКУ)).

Зазначені норми передбачені Законом України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)».  

 

Коли новостворений платник єдиного податку 3-ї групи може стати платником ПДВ?

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абз. другий п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу).

У разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% заява щодо зміни ставки єдиного податку подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка (3%) та реєстрація такого платника єдиного податку платником ПДВ (п.п. 4 б) п. 293.8 ст. 293 ПКУ). 

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява для реєстрації платником ПДВ подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Звертаємо увагу, що виключена норма (ст. 202 ПКУ), яка передбачала можливість вибору платником єдиного податку квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ.

Отже, для всіх платників ПДВ (у тому числі і платників єдиного податку) звітним (податковим періодом) є один календарний місяць (Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві").

 

Законодавство щодо ЄСВ

Щодо застосування законодавства про єдиний внесок на період карантину

З урахуванням змін, внесених Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 591-IX) відповідно до пункту 9 прим.10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464-VI), фізичні особи – підприємці, особи, які провадять  незалежну професійну діяльність  та члени  фермерського господарства, якщо вони не належать  до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе  за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня 2020 року  та з 01 по 31 травня 2020 року.

Слід зауважити,  що зазначена норма не поширюється на роботодавців.

Якщо вказані особи самостійно прийняли рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня 2020 року та з 01 по 31 травня 2020 року  в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464-VI, то інформація про сплачені суми повинна  бути зазначена у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб  Законом №2464.

Крім того, згідно з внесеними Законом № 591-IX до пункту 9 прим.11 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI змінами, продовжено період незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про єдиний внесок, а саме:

за порушення, вчинені протягом періоду з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину;

продовження періоду ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.

З огляду на зазначене, Закон № 2464-VI надає можливість, зокрема роботодавцям на період  здійснення заходів, спрямованих на запобігання  виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), не виконувати своєчасно  або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності до закінчення карантину.

При цьому слід зауважити, що банки відповідно до статті 24 Закону № 2464-VI виконують покладені на них обов’язки щодо дотримання  законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску в повному обсязі, а саме: приймають від платників єдиного внеску, зазначених  у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати  заробітної плати, на які відповідно до цього Закону  нараховується  єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів  про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними  органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових  відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення (частина друга статті 24 Закону № 2464-VI).

Тобто, змін у порядку нарахування та виплати заробітної плати, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема щодо найманих працівників, працівників, які працюють за трудовими договорами, не відбулося.

 

Про нарахування та сплату єдиного внеску членами фермерського господарства

Звертаємо увагу членів фермерського господарства, що для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) їм необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації (проживання) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами).

Заява додатково підписується головою фермерського господарства та разом з підтвердними документами щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут господарства тощо) подається протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ (до даток 3 до Порядку).

Члени фермерського господарства, які не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок за себе у розмірі    22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого    ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі платники перерахували три мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб

Протягом 5 місяців 2020 року запорізькі компанії і підприємці спрямували до бюджетів 3 мільярди 162 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2019 роком сплата ПДФО збільшилася на 159 мільйонів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Із загальної суми сплаченого ПДФО до державного бюджету надійшло 790 мільйонів, до місцевих скарбниць – майже 2 мільярди 372 мільйони.

Зокрема, міський бюджет Запоріжжя отримав з початку року 1 мільярд 62 мільйони гривень ПДФО, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – майже 387 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 249 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 169 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 142 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже 104 мільйони тощо.

Серед найбільших платників податку – компанії та установи таких галузей: державне управління та оборонні структури, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, переробна промисловість, добування залізних руд, вантажний залізничний транспорт та інші. 

Усього на території регіону нараховується понад 40 тисяч платників податку на доходи фізичних осіб, зокрема,  понад 17 тисяч суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 23 тисячі громадян і підприємців.

 

Запоріжці спрямували до місцевих бюджетів 50 мільйонів гривень податку на нерухомість

З початку року місцеві скарбниці регіону отримали 50 мільйонів 251 тисячу гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата  податку зросла у порівнянні з минулорічними показниками на 1,6 мільйона гривень.

Платники податку на нерухомість – юридичні особи перерахували до бюджетів 38,2 мільйона гривень, від фізичних осіб надійшло 12 мільйонів гривень.

Лідерами зі сплати стали власники нерухомості м. Запоріжжя – 17,2 мільйона. Від платників м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 8 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – майже 6 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 4,2 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – майже 3 мільйони, Запорізького району – 2,7 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 2,4 мільйона тощо.

Станом на 1 червня у Запорізькій області зареєстровано 4030 власників нерухомості-юридичних осіб та 27124 – фізичні особи, нерухомість яких підлягає оподаткуванню.

Нагадаємо, внаслідок "карантинних" змін до законодавства з 1 по 30 березня 2020 року об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, були звільнені від оподаткування. Цей податок нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Детальніше про особливості сплати податку на нерухомість можна дізнатися із презентаційного матеріалу https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/423073.html 

 

Запорізькі землекористувачі сплатили до місцевих бюджетів 319 мільйонів

За 5 місяців 2020 року до місцевих скарбниць Запорізької області надійшло 319 мільйонів 327 тисяч гривень земельного податку та орендної плати. Зокрема, землекористувачі-юридичні особи сплатили більше 277 мільйонів, фізичні особи – понад 42 мільйони гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Найбільші суми надійшли від платників м. Запоріжжя – 119 мільйонів, до бюджетів м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплачено 36,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 29 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 28,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже 21 мільйон, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 16,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 18,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 18 мільйонів тощо.

Нагадуємо, в адмініструванні земельного податку сталися зміни. Відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540 не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Платникам, які визначили податкові зобов'язання на підставі податкових декларацій, необхідно перерахувати платіж за квітень 2020 року за місцезнаходженням земельної ділянки до 30 червня 2020 року, без нарахування пені та штрафних санкцій за порушення термінів. Запоріжці задекларували два мільярди гривень доходів

 

Запоріжці задекларували два мільярди гривень доходів

Упродовж січня-травня 2020 року запоріжці  подали 36 762 декларації про майновий стан і доходи за минулий рік. Із загальної кількості звітів 33 504 – із податковими зобов'язаннями. 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, громадяни задекларували 2 мільярди гривень доходів, отриманих у 2019 році. За результатами сплати податкових зобов’язань до бюджетів надійде майже 94 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 13,7 мільйона військового збору.

Найактивніше декларували доходи громадяни, які у минулому році продавали власну сільськогосподарську продукцію – 24403. Про отримання спадщини було подано 1342 декларації, від продажу нерухомості  надійшло 1172 звіти, від надання в оренду нерухомого майна – 946, від продажу рухомого майна – 821 тощо. 

Крім того, з початку року в регіоні збільшилась кількість мільйонерів – їх стало 111. Задекларовані доходи сягнули понад 500 мільйонів гривень. Найбільші суми запорізькі мільйонери отримали від відчуження корпоративних прав (інвестиційні прибутки), провадження незалежної професійної діяльності та іноземних доходів. 

Зокрема, мешканець Запорізької області задекларував майже 6 мільйонів гривень від продажу корпоративних прав. З цієї суми до бюджету сплачено 1 мільйон 63 тисячі гривень ПДФО та 88 тисяч гривень військового збору. 

Нагадаємо, цього року громадяни можуть задекларувати доходи до 1 липня 2020 року. Це визначено Законом України від 17.03.2020 р. №533 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших заходів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)". Податкові зобов’язання, визначені у деклараціях, мають бути сплачені до першого жовтня 2020 року.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.