Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

1.07.2020, 19:24    просмотров: 1339

 

Бердянщина готується до відкриття курортного сезону

Цього року з запізненням, але очікують на відпочиваючих санаторно-курортні заклади Бердянського та Приморського району на Азовському узбережжі. 

Саме курортно-туристичному сезону 2020 року були присвячені засідання «круглого столу», що відбулися на днях у Бердянському управлінні податкової служби області з врахуванням карантинних обмежень з керівниками санаторно-курортних, оздоровчих, готельних закладів та фізичними особами-підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення відпочиваючих.

 

Відкриваючи захід, начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова проінформувала присутніх про основні норми та вимоги податкового законодавства, що стосуються діяльності у сфері надання туристично-курортних послуг та відпочинку. Зокрема, дала детальні роз’яснення з питань декларування та сплати туристичного збору. Так, якщо раніше розмір збору розраховувався від вартості отриманих послуг на проживання і суб’єкти господарювання тут могли варіювати, то після законодавчих змін у 2019 році прорахувати та проконтролювати суму туристичного збору до сплати стало простіше. Все залежить від кількості відпочиваючих та встановленої місцевими органами влади ставки збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення, яка визначається як відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Крім того, фахівці Бердянського управління нагадали про особливості заповнення та надання податкової звітності, про пільгові категорії громадян, акцентувавши увагу на обов’язкову наявність документів, що підтверджують звільнення від сплати туристичного збору. 

Враховуючи, що влітку на території більшості санаторно-курортних закладів функціонують кафе та ресторани, очільниця Бердянського управління звернула увагу присутніх на порядок ліцензування та особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій пов’язаних із реалізацією підакцизної продукції. Нагадала про офіційне працевлаштування найманих працівників та  акцентувала увагу, що дотримання вимог законодавства з зазначених питань у фокусі уваги податкової служби та місцевих органів влади. В рамках операції  «Курорт-2020» до суб’єктів господарювання, які нехтують нормами чинного законодавства, будуть застосовуватися контрольно-перевірочні заходи. Адже, питання здійснення діяльності без державної реєстрації підприємництва, наявності ліцензій та застосування РРО у разі реалізації підакцизної продукції – алкоголю та тютюну, знаходяться поза межами дії мораторію на перевірки у зв’язку з карантином.

Учасники також обговорили питання щодо справляння податку на нерухомість та орендної плати за землю, єдиного податку. Не оминули увагою і нововведення у податковому законодавстві, що стосуються списання боргу з єдиного соціального внеску недіючим, так званим «сплячим», підприємцям та особам, які провадять незалежну професійну діяльність. 

Під час зустрічі присутні отримали необхідну та корисну у своїй сфері діяльності інформацію, та мали можливість поставити запитання, обмінятися думками та поділитись практичним досвідом.

 

Новини законодавства

Ознаки доходів для форми №1ДФ оновлюються з 01 липня 2020 року

Починаючи з 01.07.2020 року Наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797, внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Додаток). При цьому, зміст форми №1ДФ не зміниться.

Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:

- ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:

153  «Основна сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

197  «Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;

- розділено види доходів з ознаки 106:

106   «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

195  «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;

196 «Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування)»;

- зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;

- зміст ознаки доходу 150 викладено у наступній редакції «Сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту»;

- викладено у новій редакції ознаку доходу 128.

Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів.

 

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в яких не зазначаються суми ПДВ

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466) внесено зміни до статті 1201  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі - ПКУ), зокрема, встановлено нові штрафні санкції за невчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК), в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме:

- ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

-  ПН/РК, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

- ПН, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та РК, складених до таких ПН;

- ПН, складених відповідно до статті 199 ПКУ, та РК, складених до таких податкових накладних;

- ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПКУ.

За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на платника податку накладається штраф в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень (пп. 1201.1. статті 1201 ПКУ).

У разі якщо за результатами перевірки контролюючого органу встановлено відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника податку накладається штраф у розмірі 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн. (п.п. 1201.2. ст. 1201 ПКУ).

Отже, штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН застосовуються  і до ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. У таких випадках штрафні санкції нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом № 466.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК в залежності від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (п.п. 1201.1. ст. 1201 ПКУ).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, про що зазначено в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов'язань з ПДВ, вказаної у такій ПН та/або РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

 

Закон №466-IX: зміни до вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 23.05.2020 року набрав чинності Закон України від 16.01.2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон №466-IX), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

Законом №466-IX передбачено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, внесено зміни до вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених статтею 44 ПКУ.

Так, відповідно до Закону №466-IX у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов'язаний не тільки у п'ятиденний строк повідомити контролюючий орган, але і надати оформлені відповідно до законодавства документи, які підтверджують настання події, що призвела до такої втрат, пошкодження або дострокового знищення документів. Тільки у цьому випадку строки проведення перевірки будуть перенесені до дати відновлення документів у межах 120 днів.

У разі не відновлення бухгалтерських документів або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення, буде вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення звітності.

 

Податкові новації: уточнено перелік суб’єктів господарювання - платників податку на прибуток

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, розширено коло платників податку на прибуток підприємств.

- Так, юридичні особи - платники єдиного податку та фізичні особи – підприємці (у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, та які провадять незалежну професійну діяльність), є платниками податку на прибуток у частині сплати податку з доходів нерезидентів із виплачених нерезидентам  доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України (п.п. 133.1.1 та п.п.133.1.4 ст.133 ПКУ) ((набирає чинності з 23.05.2020 р.).

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).

Отже, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні особи  та підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з податку на прибуток з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

- До платників податку на прибуток відносяться юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування у разі отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 392 ПКУ (п.п.133.1.1 ст. 133 ПКУ) 

Для вказаних суб’єктів передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 д) ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).

- Платниками податку на прибуток є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому  розділом ІІІ ПКУ (133.2.2 ст. 133 ПКУ) (до змін платниками податку на прибуток вважались постійні представництва нерезидентів (а не самі нерезиденти)) (набирає чинності з 23.05.2020 р.).

- Платниками податку на прибуток є юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п.п. 133.1.5 ст. 133 ПУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).

- Платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 23.05.2020 р.).

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.

Отже в 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати «особливий»  річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.

 

Податкові новації для платників ПДВ: єдинники мають подавати податкову декларацію з ПДВ щомісячно

Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни щодо звітного(податкового періоду) платника ПДВ (набирає чинності з 23.05.2020 року).

Так, звітним (податковим) періодом для платників ПДВ є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Отже, встановлено єдиний звітний період для усіх категорій платників податку, який дорівнює календарному місяцю. Відповідно, скасовується квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ.

 

Податкові новації: виробники сільгосппродукції - платники податку на прибуток можуть обрати «особливий»  річний період

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, передбачені зміни для платників податку на прибуток - виробників сільськогосподарської продукції.

Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 23.05.2020 р.).

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).

Отже, в 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати «особливий»  річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.

 

Новації законодавства: сплата земельного податку єдинниками

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни, зокрема, до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів, які набирають чинності з 01 липня 2020 року, а саме: 

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема:

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).

 

Новації законодавства: порядок реєстрації і перереєстрації платників ПДВ

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни, зокрема, до ст. 183 щодо порядку реєстрації платників ПДВ, які набрали чинності з 23 травня 2020 року, а саме: 

- У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6) п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Отже змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву необхідно подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який запланована реєстрація платником ПДВ (було не пізніше ніж за 20 календарних днів).

- У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).

Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).

-  Заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Суб'єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв про реєстрацію особи як платника ПДВ (п. 183.7 ст. 183 ПКУ).

Отже, заяву про реєстрацію особи як платника ПДВ необхідно подавати тільки в електронній формі.

Щодо перереєстрації платника ПДВ

- У разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника податку.

Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.

Перереєстрація у зв'язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).

Отже, перереєстрація, яка здійснюється у зв'язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник не подав заяву в установлений строк, його реєстрація платником ПДВ буде анульована.

Перереєстрація платника ПДВ з причини зміни найменування (крім перетворення) здійснюється на підставі даних з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ.

 

Новації законодавства: оподаткування доходу при продажу фізичною особою незавершеного будівництва

Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 172.1, п. 172.2 ст. 172, щодо оподаткування доходу від продажу об'єктів незавершеного будівництва (застосовується з 23 травня 2020 року), а саме: 

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об'єктів незавершеного будівництва, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості – незавершеного будівництва, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме  5%.

Дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об'єктів нерухомого майна.

Отже, до переліку об'єктів нерухомого майна, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб, за виконання умов з п. 172.1 ст. 172 ПКУ, включено об'єкти незавершеного будівництва. 

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного об'єкта незавершеного будівництва підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Крім того, уточнено, що порядок визначення бази оподаткування при міні нерухомого майна – такий самий, як і при його продажу, а саме, виходячи з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку. 

 

Деклараційна кампанія – 2020

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи у 2020 році

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що після подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) платнику необхідно сплатити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і з військового збору, а саме:

- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

- 30 вересня 2020 року* – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

* Строк перенесено відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

- «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

- «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:

- «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

- «11011000» – «військовий збір».

 

Роз’яснення законодавства

Наслідки порушення неприбутковою організацією вимог використання доходів виключно для фінансування видатків на утримання

Відповідно до п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі - ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ.

Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п.п.133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ).

 

Які товари необхідно реалізовувати через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та з якої дати?

Згідно з п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265/95-ВР) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далi – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128-IX), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР відповідно до якого суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі – програмні РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД. Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненням (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: найменування та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.

Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13).

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України» із змінами та доповненнями.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга ст. 67 МКУ).

Враховуючи викладене, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п.215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

 

Хто є платниками туристичного збору та чи потрібно подавати декларацію з туристичного збору якщо господарська діяльність не проводилася?

Відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Згідно з п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

- юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

- квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

- юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Отже, максимальний розмір туристичного збору за добу на 1 особу у 2020 році становитиме:

•до 23,62 грн. – для внутрішнього туризму;

•до 236,15 грн. – для в’їзного туризму.

Але, фактичний розмір туристичного збору на територіях кожної громади встановлюють місцеві ради.

При цьому, базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору  (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (пп. 268.7.1 ст.268 ПКУ).

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у Декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Форма Декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів від 09.07.2015 р. № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» із змінами (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 року №186), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.

Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Враховуючи викладене, у разі, якщо податковим агентом протягом звітного кварталу господарська діяльність не проводилася, послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не надавалися та відсутні показники, які підлягають декларуванню, то Декларація за такий звітний квартал не подається.

 

Чи оподатковуються путівки, що надаються роботодавцем працівнику та членам його сім’ї безоплатно?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб у резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені в п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 165 ПКУ визначені доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Серед них -  вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (  у 2020 - 23615,0грн.).

Ця норма надає право роботодавцю не оподатковувати вартість путівок, наданих безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки), якщо її вартість (розмір знижки) не перевищує у 2020 році, як для свого працівника, так і для членів його сім’ї (дружина та дитина) у розмірі 70845 грн., тобто 23615 грн. на особу один раз на календарний рік.

Згідно з п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат єдиного внеску, фактично сплаченого за попередній звітний рік

Оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.

Враховуючи вищезазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно з остаточним розрахунком у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

 

З якого періоду юрособа – сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включена до четвертої групи платників єдиного податку?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу сільськогосподарських товаровиробників на наступне.

Нормами п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

 

ПДВ: формування податкового кредиту за касовими чеками. 

Які умови?

У разі відсутності податкової накладної платник ПДВ має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами на підставі касових чеків РРО, в яких загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищує 200 гривень (без урахування податку) за день.

У разі, якщо сума придбаних товарів/послуг, вказана у касовому чеку, перевищує 200 гривень без урахування податку (з урахуванням ПДВ - 240 гривень), платник не може віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі такого касового чека.

Платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 розд. II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.

Зазначена норма передбачена п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.

 

Обіг підакцизних товарів: застосування штрафних санкцій в період карантину

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, штрафні санкції не застосовуються, крім певних санкцій.

Так, податкові органи  мають право застосовувати у період дії карантину такі санкції (п. 521 підроз. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):  

• за порушення обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (ст. 1281, 228 ПКУ);

• за порушення цільового використання пального, спирту етилового платниками податків – (не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання сорту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (ст. 229 ПКУ)); 

• за порушення вимог щодо обладнання акцизних складів витратомірами–лічильниками  та/або рівномірами-лічильниками (ст. 1281 ПКУ); 

• за порушення вимог щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95- ВР від 19.12.1995);

 • за здійснення операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку – (порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (ст. 117 ПКУ)).

Зазначені норми передбачені Законом України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)».  

 

Законодавство щодо ЄСВ 

Встигніть списати борг з єдиного внеску до 3 вересня 2020 року 

Це просто і безкоштовно (посередники не потрібні)!

02.06.2020 року офіційно опублікований Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13 травня 2020 року № 592-IX, який набирає чинності з 01.01.2021 року.

Окремі норми цього Закону вступають в силу з 03.06.2020 та стосуються списання за заявою платника суми недоїмки по єдиному внеску, штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки певним категоріям  за період з 01.01.2017.

Отже, із 03.06.2020 року діють норми щодо списання суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску з числа фізичних осіб - підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592 (03.06.2020), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Алгоритм для недіючих ФОПів: 

Для цього платники упродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) подають:

•фізичні особи - підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

  - держреєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності;

- та до податкового органу звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592 (03.06.2020), якщо вона не була подана раніше;

•особи, які провадять незалежну професійну діяльність:

 - до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника ЄВ;

- та звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592, якщо вона не була подана раніше.

Податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої прийме рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Податковий орган може відмовити списувати суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

 

Зміни законодавства: інформація для платників єдиного внеску

З 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України  тимчасово не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штраф не застосовується.

Протягом періодів з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Крім того, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України. 

Зазначена норма передбачена Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ та подовжена Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

За півроку запоріжці отримали у податковій майже 31 тисячу електронних ключів

У січні-червні фахівці податкової служби регіону надали електронні довірчі послуги 13582 громадянам. Усього платники податків отримали 30900 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів пунктів реєстрації збільшилась на 3,5 тисячі, а електронних ключів – на 4,8 тисячі.

 

За допомогою електронних ключів можна користуватися десятками онлайн податкових сервісів, які пропонує Електронний кабінет платника (https://cabinet.tax.gov.ua), а також отримувати послуги від інших державних відомств, організацій і компаній.

Зауважимо, на період карантину надання електронних довірчих послуг здійснюється лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань та з обмеженою кількістю одночасного перебування людей у приміщеннях відокремлених пунктів реєстрації, в залежності від кількості працюючих робочих місць (на 1 працівника 1 відвідувач).

Докладна інформація про порядок отримання ключів, регламент роботи і контакти підрозділів, а також механізм повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщені на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: https://acskidd.gov.ua.

 

Запорізький бізнес і влада консолідують зусилля у протидії нелегальній торгівлі

Представники запорізького бізнесу і державних органів влади напрацьовують реальні кроки у боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів та іншої продукції на території обласного центру та регіону. Про це йшлося на засіданні обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва, яке відбулося під головуванням очільника Запорізької облдержадміністрації Віталія Боговіна.

Участь у заході взяли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Сергій Вінніченко, начальник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Микола Лушпієнко, прокурор Запорізької області Володимир Калюга, керівники інших державних відомств, запорізьких підприємств і громадських організацій.

Учасники засідання розглянули актуальні питання ведення бізнесу в умовах карантину та після його завершення. Зокрема, нагальною для суб'єктів господарювання та органів влади залишається проблема незаконної торгівлі та обігу підакцизних товарів. Саме тіньові ділки завдають шкоди підприємцям і компаніям, які працюють офіційно та у конкурентних умовах. Крім того, нелегальний бізнес призводить до ненадходження податків та зборів до бюджетів і соціальних фондів.

Представляючи позицію податкової служби, Роман Афонов наголосив, що податківці проводять роботу з детінізації ринку підакцизної продукції та зацікавлені у розширенні спільних заходів за участю правоохоронних органів і представників громадськості.

У результаті обговорення за пропозицією Віталія Боговіна учасники вирішили розробити інтерактивну мапу для позначення нелегальних точок продажу  алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що дасть можливість оперативно реагувати на факти реалізації контрабандної або контрафактної продукції.

Також члени координаційної ради проаналізували стан просування продукції запорізьких товаровиробників, зокрема, у рамках проєкту "Купуй запорізьке", та окреслили плани на наступні засідання.

 

У Запоріжжі будуть судити нелегальних спиртовиків

У червні фахівці слідчих підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області передали до суду обвинувальний акт відносно виробників фальсифікованого алкоголю.

Так, співробітники податкової міліції під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області закінчили кримінальне провадження відносно мешканця Мелітополя, який протягом 2019-2020 років здійснював незаконне виготовлення спирту та алкогольних напоїв, а також їх зберігання та реалізацію (ч.ч.1, 2 ст.204 КК України).

Підпільний цех з виготовлення спирту та алкоголю знаходився у приватному домоволодінні. Фальсифіковану продукцію реалізовували через мережу інтернет та мобільні додатки.

Фігуранту справи загрожує максимальне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

 

Від продажу підакцизних товарів запорізькі громади отримали 66 мільйонів

Запорізькі підприємці і підприємства, які торгують підакцизною продукцією, з початку року сплатили до місцевих бюджетів 66 мільйонів гривень акцизного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплата зросла на 7 мільйонів 518 тисяч або на 13 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

Крім того, від ліцензування продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів до скарбниць громад спрямовано 15,3 мільйона гривень. За цей час фахівці податкової служби видали представникам бізнесу 5291 ліцензію, зокрема, 2248 – на право роздрібної торгівлі алкоголем, 1569 – для реалізації тютюну, продовжено термін дії 4781 дозволу, призупинено 477 документів, анульовано 662 тощо.

На даний час суб'єкти господарювання мають 8076 ліцензій. З їхнім переліком можна ознайомитись на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Також за січень-травень 2020 року було проведено 239 перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За їхніми результатами застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на загальну суму 41,2 мільйона гривень.

 

Запорізькі підприємства перерахували 122 мільйона на підтримку екології

Протягом 5 місяців цього року підприємства-забруднювачі регіону сплатили 122,5 мільйона гривень екологічного податку (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, зі сплаченої суми до державного бюджету надійшло 66,2 мільйона, до місцевих – 56,3 мільйона гривень екоподатку.

Найбільшу частку надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – майже 100 мільйонів, Запорізького району – понад 9 мільйонів, м. Запоріжжя – 4,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – понад 2 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 1,7 мільйона, а також Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,4 мільйона.

Екологічний податок сплачують ті підприємства, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів. На території Запорізької області зареєстровано 2482 підприємства-забруднювачі. 

 

Власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів Запорізької області майже 3 мільйони

З початку року до запорізьких місцевих скарбниць надійшло 2 мільйони 846 тисяч гривень транспортного податку. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов. Так, юридичні особи перерахували 1 мільйон 963 тисячі, фізичні особи – майже 883 тисячі.

Зокрема, міський бюджет м. Запоріжжя отримав 1 мільйон 347 тисяч, мелітопольські і веселівські власники елітних автівок спрямували 332 тисячі, оріхівські та гуляйпільські – 261 тисячу, бердянські і приморські – 239 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 165 тисяч тощо.

На даний час на території області зареєстровано 120 підприємств та установ, які мають сплачувати транспортний податок, адже у них на балансі є легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 мільйон 771 тисяча 125 гривень). Разом з тим, у травні збільшилась кількість власників вартісних автівок на 18, тож загальна кількість платників-фізичних осіб – 57.

Нагадуємо, ставка транспортного податку складає 25 тисяч гривень на рік. З переліком автомобілів які підлягають оподаткуванню, можна ознайомитись на сайтах Державної податкової служби (http://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html) та Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA). 

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.