Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

22.07.2020, 18:55    просмотров: 1971

Приморські аграрії обговорили з податківцями проблемні питання щодо блокування податкових накладних

 

У Приморській районній раді під головуванням виконуючої обов'язки голови, заступника голови Приморської райдержадміністрації Ганни Саламатіної за участю начальниці Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксани Федорової і заступниці начальника Бердянського управління Олени Пономаренко відбулася семінар-нарада з проблемних питань оподаткування представників аграрного сектору Приморського району. До участі у заході долучилися власники, керівники та бухгалтери сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств.

Передувало зустрічі колективне звернення аграріїв району у зв’язку з виникненням певних проблем при зупиненні реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На початку семінару очільниця Бердянського управління податкової служби області повідомила, що порядок зупинення реєстрації податкових накладних регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 та передбачає ефективний механізм боротьби із зловживаннями, одночасно захищаючи права сумлінних платників.

Цією постановою затверджено критерії ризиковості платника ПДВ, внесено зміни до ознак безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії, урегульовано вирішення спірних питань щодо відповідності або невідповідності платника податку критеріям ризиковості та інше.

Аби не потрапити до категорії ризикових операцій, платник податку має можливість подати в електронному вигляді інформацію та копії документів щодо спростування відповідності критерію ризиковості до комісії регіонального рівня. Крім того, з питань блокування консультації можна отримати у фахівців Бердянського управління.

Оксана Федорова детально зупинилася на діях платників у разі зупинки реєстрації та звернула увагу на необхідність подання таблиці даних платника податків (ТПП) до контролюючого органу.

 

Заступниця начальника Бердянського управління Олена Пономаренко проінформувала присутніх, що в області розпочалися заходи "Врожай – 2020", мета яких – забезпечення повноти нарахування та сплати податків юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та громадянами, які є власниками та користувачами земельних ділянок та отримують дохід від вирощування сільгосппродукції.

Під час зустрічі обговорювали питання упорядкування земельних відносин, оформлення найманих працівників та правовстановлюючих документів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та їх легальне використання на території району. Також вона наголосила, що фахівці податкової служби здійснюють моніторинг показників діяльності сільгосптоваровиробників, в якому враховується і площа земельних ділянок, і врожайність, і кількість найманих працівників, що дає можливість встановити ризики мінімізації податкових зобов’язань.

 

Новини законодавства

Новації щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування за формою 20-ОПП

Наказом Міністерства фінансів України від 24.06.2020 р. N 323 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів від 09.12.2011 року № 1588, відповідно до яких уточнено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування за формою 20-ОПП.

Зокрема, пункт 8.2 статті 8 доповнено нормою, відповідно до якої відокремлені підрозділи юридичної особи зобов’язані подавати інформацію про об'єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі, а юридична особа - інформувати про всі об'єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

Змінами, внесеними до пункту 8.4 статті 8 передбачено, що у повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за формою N 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

При цьому, принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою N 20-ОПП як узагальнена з типом об'єкта оподаткування "автомобільні транспортні засоби" та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі "Реєстраційний номер об'єкта оподаткування".

Повідомлення за формою №20-ОПП з інформацією про об'єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об'єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 "Реєстраційний номер об'єкта оподаткування" повідомлення за формою N 20-ОПП не заповнюється.

При цьому, як і раніше повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Також внесено зміни до п. 8.5 статті 8 Порядку, відповідно до яких, у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування.

Згідно зі змінами, внесеними до 8.6 статті 8 визначено, що при надходженні до контролюючого органу від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформації про об'єкти оподаткування, що надається та/або реєструється такими органами, така інформація не пізніше наступного дня після її отримання вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості, зазначені в повідомленні за формою N 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб:

не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі;

не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за формою N 20-ОПП.

Також статтю 8 доповнено новим пунктом 8.8, відповідно до якого платники податків можуть переглянути інформацію про об'єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

Зазначені зміни набирають чинності з 27.07.2020 року.

 

Закон України №466: змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін, які стосуються проведення документальних перевірок, зокрема змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок.

Так, з 23.05.2020 підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:

? неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

? отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

З 01.07.2020 підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки  (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, який набере чинності 01.01.2021).

 

З 15 липня запрацювала тестова версія для програмних РРО

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області запрошує платників податків області долучитися до тестування  програмного рішення для використання суб’єктами господарювання під час проведення розрахункових операцій, яке триватиме до 31.07.2020 року.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» пропонується усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Програмне рішення може використовуватися для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1316602.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1316602.arj

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщене за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1391801.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1391801.arj

Щоденно з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020, платникам надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення та направляти зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатися за телефоном: 0 800 501 007.

 

Новації законодавства: порядок надання податкових консультацій

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій.

- Визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) в електронній формі (п.421.2 ст. 421 ПКУ) (зміни набрали чинності з 01.07.2020). 

Так, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі податковий орган надає їм безоплатно ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем його отримання (п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Звернення на отримання ІПК у паперовій або електронній формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

- дату звернення.

Податковий орган може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання ІПК понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів (було 10), та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення визначеного строку.

Тобто загальний строк  (з урахуванням продовження) надання ІПК складає не більше 40 днів. 

- Податковий орган може надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі (п. 52.3 ст. 53 ПКУ).

Так, за вибором платника податків ІПК надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

- Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020. 

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти. 

Так, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, є:

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до ІПК, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (п.п. 112.8.2 ст. 112 ПКУ).

 

Зареєстровано накази, якими встановлено Порядок реєстрації та застосування програмних РРО та форму і зміст розрахункових документів

Наказом МФУ від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» визначено:

- Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Наказом МФУ від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»:

- удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;

- встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

Зазначені накази прийнято з метою реалізації вимог Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

 

Застосування РРО: що необхідно знати про новації  

Законом України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» запроваджені новації у сфері застосування РРО. Разом з тим, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128. 

- Так, з 01.08.2020 року суб’єкти господарювання можуть при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС. 

Відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. 

З метою інформування платників податків з питань впровадження програмних РРО ДПС створено банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, в якому розміщується актуальна інформація.

- З 01.01.2021 року передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (механізм «Кешбек»). 

Якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати з бюджету компенсацію 100% вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства. 

- З 01.01.2021 року передбачається обов’язок застосовувати РРО підприємцями - платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках). 

- З 01.01.2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО підприємцями-платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

- Передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального). 

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

 

Податкові новації з ПДВ: відображення податкового кредиту при застосуванні касового методу

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ,  внесено зміни щодо відображення платниками, які застосовують касовий метод, податкового кредиту на підставі ПН, з дати складання яких минуло більше, як 1095 днів (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

Так, платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Отже, починаючи з 23 травня 2020 року платники ПДВ, які придбали товари/послуги більше ніж 1095 днів тому, і здійснили розрахунки за такими операціями, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.

Право на формування податкового кредиту за такими ПН зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати, у тому числі і оплат, які здійснені до 23 травня 2020 року. Якщо термін 60 календарних днів спливає після 22 травня 2020 року – у платника є право відобразити податковий кредит.

 

Новації законодавства: оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ, внесено зміни до п.п. 164.2.14 а) ст. 164, щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку

включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

- сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23.05.2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішення суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2020 році – 18 892 грн.), або в розмірі, визначеному законом.

 

Новації законодавства: оподаткування податком на нерухоме майно будівель промисловості, частка якої здається в оренду

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 ст. 266 ПКУ).

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 266.2.2 «є») ст. 266 ПКУ, а саме:

- з об’єктів оподаткування податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, з 23.05.2020 (з дати набрання чинності зазначеної норми) суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, в частині будівель промисловості, наданих в оренду.

Як наслідок, власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №466 подати Декларацію з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо на граничну дату подання Декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року. 

 

Роз’яснення законодавства

Особливості справляння туристичного збору та відповідальність

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам.

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору.

У разі дострокового залишення туриста території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню відпочиваючому.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до     30 числа (включно) кожного місяця.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Відповідальність за порушення порядку справляння та сплати туристичного збору регламентується статтею 163-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:

- за невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору застосовується штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ;

- за порушення податковим агентом, особою, яка здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору, застосовується штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А у разі повторного порушення - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Форму декларації з туристичного збору можливо переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-zbori/turistichniy-zbir/.

 

У курортних зонах податковий агент сплачує туристичний збір та податок на майно

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, які податки має сплачувати податковий агент, якому належать на праві власності або на праві користування за договором найму, місця проживання (ночівлі) відпочивальників - туристів.

Фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пп.266.1.1 ст.266 ПКУ). За об’єкти нерухомості, орендовані відповідно до укладених договорів, сплачують податки їх безпосередні власники (орендодавці).

Окрім того, якщо податковий агент має у власності або користуванні (в тому числі на умовах оренди) земельні ділянки, на яких розташовані належні йому будівлі та/або споруди (їх частини), то ці земельні ділянки є об’єктом оподаткування платою за землю (п. 269.1 ст. 269, п. 287.6 ст. 287, ст.288 ПКУ).

Отже, податковий агент, який має у власності об’єкт житлової або нежитлової нерухомості, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Якщо земельна ділянка, на якій розташований такий об’єкт нерухомості, перебуває у власності податкового агента, цей податковий агент є платником земельного податку.

Якщо земельна ділянка є державною або комунальною власністю та перебуває у користуванні податкового агента за договором оренди, такий податковий агент є платником орендної плати за землю.

Туристичний збір стягується з платників збору та перераховується до бюджету суб’єктами господарювання, які безпосередньо здійснюють діяльність із надання послуг на проживання у місцях ночівлі та визначені рішеннями місцевих рад як податкові агенти.

 

Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;

18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;

18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».

 

Випадки анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи

Згідно із п. 299.10 ПКУ реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

•подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (пп. 1 п. 299.10 ПКУ);

•припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пп. 2 п. 299.10 ПКУ);

• у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

•якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75% (пп. 4 п. 299.10 ПКУ);

•якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 ПКУ (пп. 5 п. 299.10 ПКУ).

При виявленні податковим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абз. 2 п. 299.11 ПКУ).

Отже, податковий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку при виявленні невідповідностей вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ПКУ, а також при отриманні від платника заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону.

 

Увага! Маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4  п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

 Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про вci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує вci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

 

Зміна нормативно грошової оцінки землі впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік

Відповідно до п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування. У тому числі на умовах оренди.

Згідно з п. 292 прим.1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі, зокрема, в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель та додатково поінформовано, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» (далі – Наказ № 552) затверджено відповідну технічну документацію. Пунктом 3 зазначеного наказу передбачено, що наказ  набрав чинності з 01 січня 2019 року.

Оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Для отримання більш детальної інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.

Додатково повідомляємо, що згідно зі статтями 125 та 126 «Земельного кодексу України» право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

 

Операції з транзитного перевезення вантажів звільняються від оподаткування ПДВ при наявності відповідних документів

Від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Норми встановлені п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Транзитні послуги відповідно до ст. 7 Закону України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів» із змінами (далі – Закон № 1172) призначаються для споживання та використання за межами митної території України та надаються на підставі до/або багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Транзит вантажів – це перевезення транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) – це безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо (ст. 1 Закону № 1172).

З метою застосування п. 197.8 ст. 197 ПКУ під час надання послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією з сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, обов’язково є вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною (в залежності від обраного транспорту), складеною мовою міжнародного спілкування (ст. 6 Закону № 1172).

Враховуючи вищевикладене, операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також послуг, які безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів, що здійснюються в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо, та операції з постачання додаткових (супутніх) послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням), звільняються від оподаткування ПДВ за умови надання відповідних підтверджуючих документів.

Водночас, звільнення, передбачене п. 197.8 ст. 197 ПКУ, не поширюється на операції з постачання послуг, що виконуються для забезпечення транспортування природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).

Крім того, не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ст. 197 ПКУ послуги, які надаються суб’єкту господарювання сторонніми організаціями на підставі окремих договорів про послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів.

 

Чому не можна використати систему «кеш-бек» задля нечесної конкуренції?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що з 01 січня 2021 року покупці товарів (послуг), купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн, можуть перевірити наявність виданого їм  фіскального чеку на сайті ДПС, а у разі його відсутності там -  подати скаргу в Електронному кабінеті. 

Якщо перевіркою  контролюючого органу буде підтверджено, що чек не був фіскалізований, продавця штрафують, а  покупцю повертається повна  вартість покупки та залишається товар.

 При цьому використати систему «кеш-бек» задля  нечесної конкуренції покупець не зможе, оскільки:

- скарга про недійсний фіскальний чек подається через Електронний кабінет ДПС, а для цього заявник має ідентифікувати себе в ньому.

- штраф застосувати лише по факту надходження скарги буде неможливо - податкові органи мають довести, що продавець дійсно допустив порушення - для цього потрібно встановити відсутність або недостовірність такого розрахункового документа.

- податкова служба, в першу чергу, оцінюватиме достовірність документів, доданих до скарги, а не лише правомірність дій продавця стосовно покупця.

- чек можна оскаржувати лише за умови загальної покупки на суму понад 850 гривень.

 

Фізичних осіб – підприємців звільнено від сплати єдиного внеску за себе за березень, квітень та травень  2020 року 

За періоди: з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

- підприємці на загальній системі оподаткування;

- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності);

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал  2020 року мінімальний єдиний внесок для ФОП за себе складає - 2078,12 грн. (4723 грн. х 22%=1039,06 грн. х 2 (за січень і лютий місяці)). 

За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць). 

Зазначена норма передбачена Законом України від 13.05.2020 №591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".  

 

До уваги фізичних осіб: дізнайтесь про пільги з земельного податку

Від сплати земельного податку звільняються такі категорії фізичних осіб (п. 281.1 ст. 281 ПКУ): 

- особи з інвалідністю першої і другої групи; 

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; 

- пенсіонери (за віком); 

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Звільнення від сплати земельного податку для таких осіб поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм (п. 281.2 ст. 281 ПКУ):

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; 

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; 

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; 

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; 

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара. 

Звертаємо увагу, що Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», уточнено правило користування пільгою при наявності у фізичної особи декількох земельних ділянок.

Так, якщо фізична особа, що має право на пільги, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує вищезазначені межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до податкового органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги. 

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (п. 281.4 ст. 281 ПКУ).

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до податкового органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. (п. 284.2 ст. 282 ПКУ).

 

Застосування програмних РРО: ознайомтесь з формами електронних документів

Змінами до порядку використання РРО передбачена можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. 

Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. Податковий орган забезпечує суб’єкта господарювання безкоштовним програмним рішенням (безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка). 

Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року. 

На сайті ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням програмних РРО,  а у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних РРО, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації програмних РРО, а також під час застосування таких програмних РРО.

Тож, пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб’єктам господарювання – користувачам програмних РРО та розробникам комерційних програмних РРО. 

Нагадаємо, що ці новації передбачені Законом України від 20.09.2019 №128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», а Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ перенесено терміни набуття чинності норм Закону № 128.

 

Запровадження програмних РРО: що необхідно знати про діапазон номерів

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.

При цьому, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, зокрема, до 01.08.2020 року можливість застосування програмних РРО (програмних, програмно-апаратних або програмно-технічних комплексів у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої).

У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб'єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО.

Перша порція діапазону номерів  для програмного РРО (2000) видається під час реєстрації такого програмного РРО.

За заявою суб'єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються програмним РРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від програмного РРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого програмного РРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким програмним РРО) номерів.

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус "використані".

 

Законодавство щодо ЄСВ

Списання боргу з єдиного внеску: заяву та необхідні документи слід подати не пізніше 31.08.2020 року

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що з 03.06.2020 року діють норми Закону України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон 592), які стосуються списання суми недоїмки з єдиного внеску.

Згідно з внесеними змінами підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон 2464), несплачені станом на день набрання чинності, Закону № 592, а саме з 03.06.2020, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування та особам які провадять незалежну підприємницьку діяльність за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (тобто до 31 серпня 2020 року) :

фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування - державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020). Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

особами, які провадять незалежну підприємницьку діяльність до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року (зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше).

Звертаємо увагу, що нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Отже, платники, які за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 не отримували дохід (прибуток) від діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб та до 31 серпня 2020 року припиняють державну реєстрацію підприємницької діяльності, подають до податкового органу за місцем реєстрації заяву на списання недоїмки та суми штрафів і пені нарахованих на цю недоїмку.

Зважаючи на обмежені терміни, просимо, не зволікати із поданням відповідної заяви. Заяву та необхідні документи слід подати не пізніше  31 серпня 2020 року.

 

Повернення помилково або надміру сплачених сум єдиного внеску

Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Кошти), визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6).

Відповідно до п. 1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 № 54, із змінами ДПС України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі – головні управління ДПС) відкривають в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Рахунки 3719 відкриваються на ім’я ДПС, на ім’я головних управлінь ДПС та на ім’я головних управлінь ДПС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом № 2464.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунки 3719 контролюючим органом здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань Платника з цього платежу (п. 4 Порядку № 6).

Пунктом 5 Порядку № 6 встановлено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Згідно з п. 6 Порядку № 6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 п. 5 Порядку № 6, підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону № 2464.

У разі надходження заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

Згідно з п. 7 Порядку № 6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

? невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6;

? недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;

? подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

? наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи і готує висновок за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 6 (далі – Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 6. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 6 та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу контролюючого органу, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 8 Порядку № 6 на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі – управління (відділення) Казначейства).

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа контролюючого органу нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

Пунктом 9 Порядку № 6 визначено, що для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування Коштів на відповідний рахунок 3719 за Заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 контролюючого органу, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 контролюючого органу, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 6 повернення Платникам Коштів здійснюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.

У разі якщо дата повернення Платникам Коштів припадає на два останні робочі дні поточного місяця, то таке повернення переноситься на перший робочий день наступного місяця.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили 124 мільйони гривень "екоподатку"

Упродовж першого півріччя до бюджетів усіх рівнів від запорізьких платників надійшло 124 мільйони гривень екологічного податку (без показників великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, згідно з бюджетним розподілом до державного бюджету спрямовано 66,9 мільйона, до спецфондів місцевих скарбниць – 57,1 мільйона.

 

Зокрема, підприємства м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплатили 100 мільйонів, Запорізького району – 9,2 мільйона, м. Запоріжжя – 5,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 2,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 1,9 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,4 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 946 тисяч тощо.

На сьогодні в регіоні нараховується майже 2,5 тисячі платників "екоподатку".

Зазначимо, податкова декларація з екологічного податку затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 № 715. Її невід'ємною частиною є додатки (розрахунки). Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1. При цьому для декларування податкових зобов'язань з податку за викиди двоокису вуглецю складається окремий додаток. Декларацію можна переглянути за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html.

Нагадаємо, останній день подання податкових декларацій за ІІ квартал 2020 року – 10 серпня 2020 року, податкові зобов'язання за ІІ квартал необхідно сплатити до 19 серпня.

 

Аферисти намагаються ошукати запорізьких платників податків

Днями на території регіону невідомі особи телефонували представникам бізнесу та, представляючись працівниками податкової служби, просили перерахувати певну суму коштів на банківський рахунок в якості допомоги для "врегулювання" питань під час перевірки.

Зокрема, такі факти зафіксовані у м. Енергодар.

Останній номер телефону, з якого надходили "пропозиції": 050 836-57-09.

Вкотре застерігаємо платників, подібними шахрайськими схемами аферисти намагаються ошукати суб'єктів господарювання, тому про ці факти слід негайно повідомляти правоохоронні органи.

 

У розслідуванні слідчих податкової міліції перебуває 98 кримінальних проваджень

У першому півріччі співробітники слідчих підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області розслідували 98 кримінальних проваджень, з яких 53 – відносились до категорії тяжких, у тому числі, 31 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. До суду з обвинувальним актом направлено 8 проваджень. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності спрямовано 5 матеріалів, два з яких у зв'язку із повним відшкодуванням збитків.

Завдяки заходам, які вжили працівники податкової міліції, відшкодовано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також шкоду, завдану державі через несвоєчасну сплату, на суму 6 мільйонів гривень.

Також з метою компенсації заподіяних збитків накладено арешт на майно загальною вартістю 9,7 мільйона гривень.

Співробітники оперативних підрозділів викрили 29 злочинів. За результатами відпрацювання СГД, які користувались послугами з мінімізації сплати податків, стягнуто 15,9 мільйона гривень. 

У рамках операції "Акциз-2020" ліквідовано чотири "підпільні цехи" з виробництва товарів підакцизної групи, зокрема, два спеціалізувалися на виготовленні фальсифікованих алкогольних напоїв, ще у двох виготовляли спирт, який у подальшому реалізовували через мережу Інтернет, а також з використанням акаунтів у різних мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 26,5 мільйона. Відповідно до судових рішень конфісковано продукції вартістю 2,6 мільйона.

 

Запорізький бізнес сплатив майже 1,8 мільярда гривень ПДВ

За шість місяців запорізькі компанії і підприємці перерахували до державного бюджету 1 мільярд 771 мільйон гривень податку на додану вартість (не враховуючи дані великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, який підкреслив, що представники бізнесу збільшили сплату до минулорічного показника на 190 мільйонів або на 12 відсотків.

 

Лише у червні до державної скарбниці було спрямовано чверть мільярда гривень ПДВ.

У першому півріччі більшу частину надходжень забезпечили платники м. Запоріжжя – 987 мільйонів. Суб'єкти господарювання м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів направили до бюджету 140 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 138 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – майже 77 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 74,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 64,6 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 64,6 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – понад 62 мільйони тощо.

Станом на 1 липня в ГУ ДПС у Запорізькій області зареєстровано 10284 платника ПДВ, серед яких 9318 юридичних осіб та 966 фізичних осіб-підприємців. Порівняно з минулим роком кількість суб'єктів господарювання зросла на 276.

 

Запоріжці задекларували понад два мільярди гривень

Упродовж кампанії "Декларування 2020" мешканці регіону подали 49872 декларації про доходи за минулий рік, що на 146 більше, ніж торік. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці задекларували 2 мільярди 283 мільйони гривень, що перевищило показник попереднього року на 367 мільйонів.

 

За результатами декларування до бюджетів надійде 89,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 11,8 мільйона гривень військового збору.

Серед найактивніших декларантів – громадяни, які отримували прибутки від продажу власної сільськогосподарської продукції, вони подали 32231 декларацію на загальну суму 261 мільйон. Від спадкоємців надійшло 1897 декларацій, від продавців нерухомості – 1865, від тих, хто отримував прибутки від здавання нерухомості внайм – 1331, від продажу рухомого майна до податкової служби направлено 1265 звітів.

Мільйонні статки за 2019 рік задекларували 247 осіб, порівняно з минулим роком кількість гривневих "мільйонерів" збільшилась на 69. Із задекларованої ними суми до бюджету буде сплачено 35,5 мільйона гривень податків.

Нагадаємо, податкові зобов'язання, визначені у деклараціях, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року.

Для тих, хто не встиг подати декларацію про майновий стан і доходи і при цьому не бажає відвідувати інспекцію за місцем реєстрації, зробити це можна через Електронний кабінет платника: https://cabinet.tax.gov.ua. Користувачам онлайн сервісу пропонуємо переглянути відеоурок "Декларування доходів фізичними особами": https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4&t=8s.

 

У Запорізькій області на користь держави суди винесли рішень на 324 мільйони

У першому півріччі судові органи Запорізької області розглянули 541 податковий спір. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, юристи податкової служби виграли 356 судових справ на суму 324 мільйони гривень, що склало майже 66 відсотків від загальної кількості та 69 відсотків – від суми. На користь платників вирішено 185 справ на суму 147 мільйонів (34 та 31 відсоток відповідно).

 

За позовами платників податків до органів ДПС фахівці управління правового забезпечення відстояли у судах 189 справ на суму 100 мільйонів (50,5 та 40,5 відсотка). Позицію суб'єктів господарювання підтримано у 185 спорах на суму 147 мільйонів.

У випадках, коли податкова служба позивалася до платників, на користь держави винесено 167 судових рішень на суму 224 мільйони, що склало 100 відсотків від розглянутих справ цієї категорії і суми.

Крім того, за цей час вирішено 124 судових справи про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень на суму 97 мільйонів, а також 137 – про стягнення заборгованості з податків і зборів у розмірі 202,6 мільйона.

Усього станом на початок липня на розгляді в судах усіх інстанцій знаходилось 3208 справ на суму 7,3 мільярда, де однією зі сторін виступали органи ДПС у Запорізькій області.

 

За пів року запоріжці направили до бюджету понад 300 мільйонів гривень військового збору

За шість місяців надходження військового збору від платників Запорізького регіону перевищили 308 мільйонів гривень (не враховуючи показники великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, запоріжці збільшили відрахування порівняно з першим півріччям 2019 року на 12 мільйонів 613 тисяч або на 4,3 відсотка.

 

Середньомісячна сплата збору у січні-червні склала понад 51,4 мільйона, що на два мільйони більше, ніж торік. Зокрема, у червні до бюджету надійшло 58,6 мільйона, це на 2,3 мільйона більше показника аналогічного періоду минулого року.

Із загальної суми 159 мільйонів забезпечили роботодавці і мешканці м. Запоріжжя, платники м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували 48,6 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 27,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 20,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 9,5 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 8,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 8,5 мільйона тощо.

Усього на даний час в регіоні нараховується більше 20 тисяч суб'єктів господарювання, які є платниками військового збору, з яких 7,8 тисячі – СГД-юридичні особи та 12,4 тисячі фізичних осіб.

Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються ПДФО відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

 

ДПС України 

Реєстр платників податку на додану вартість – найпопулярніший набір даних

Реєстр платників податку на додану вартість визнано найпопулярнішим набором даних серед наборів даних, які ДПС оприлюднює у формі відкритих даних. Така інформація оприлюднена у розділі «Статистика» Порталу відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/stats2/common).

Нагадуємо, що Державна податкова служба України на виконання вимог ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=).

Посилання на лінк набору даних «Реєстр платників податку на додану вартість» (https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837)

 

 

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.