Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

12.08.2020, 17:14    просмотров: 2323

 

Курортний бізнес азовського узбережжя має дотримуватися норм податкового законодавства

У розпал цьогорічного курортного сезону працівники Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області майже щоденно беруть участь у рейдах робочих груп, створених органами місцевої влади Бердянська, Бердянського району та Приморська.

Метою таких заходів є координація літньої оздоровчої кампанії, моніторинг діяльності оздоровчих закладів та баз відпочинку на узбережжі Азовського моря, упорядкування обліку фізичних та юридичних осіб, які надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), ліквідація незаконної торгівлі та оформлення найманих працівників.

Під час інформаційних рейдів представники робочих груп роз’яснюють підприємцям вимоги податкового законодавства щодо ведення бізнесу та належного оформлення найманих працівників, а також виплати заробітної плати не нижче мінімально встановленого законодавством рівня. Разом з тим, бізнесмени отримують друковану продукцію – листівки та пам’ятки, які знадобляться їм у практичній роботі.      

– Легалізація трудових відносин і заробітної плати є одним з найважливіших питань, вирішення якого має безпосередній вплив на добробут нашої громади та держави в цілому. Адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються законних соціальних гарантій, – зазначила начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

 Фахівці податкової служби закликають всіх представників бізнесу зайняти відповідальну позицію та дотримуватися норм податкового законодавства, касової дисципліни, мати всі необхідні документи та сплачувати податки з отриманих доходів.

 

Податковий борг до 1020 гривень сплачується самостійно без вручення вимоги

Фахівці Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області роз’яснюють, що податкова вимога боржнику не надсилається, якщо сума податкового боргу менша, аніж 1020 гривень. Проте штрафні санкції у випадку виникнення такої заборгованості будуть застосовані.

Дізнатися про наявність чи відсутність заборгованості платник може в Електронному кабінеті у розділі “Стан розрахунків з бюджетом” або ж на сайті Територіальних органів ДПС у Чернівецькій області у розділі “Дізнайся більше про свого бізнес партнера”.

Вчасна поінформованість про стан розрахунків допоможе уникнути нарахування штрафних санкцій. Згідно зі статтею 126 Податкового Кодексу України, якщо платник податків не сплатив суму зобов’язання до 30 календарних днів включно, з моменту наступного за останнім днем строку сплати, то застосовується штраф у розмірі 10% погашеної суми боргу. Якщо сплата заборгованості відбулася після 30 календарних днів, тоді доведеться сплатити додатково 20% боргу. Якщо ж фізичні особи-підприємці I-II груп допустили заборгованість зі сплати єдиного податку, у такому разі доведеться сплати 50% ставки ЄП незалежно від днів затримки. Окрім того, доведеться сплатити пеню за кожен день протермінування сплати (ст.129 ПКУ).

Нагадаємо, податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн).

Таку вимогу надсилають не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.

Разом з тим, необхідно враховувати, що у разі перевищення податкового боргу понад 1020 гривень здійснюється анулювання реєстрації єдиного податку.

 

Новини законодавства

Новації законодавства: продаж фізичними особами легкових автомобілів

Дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:

- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.

Отже, за продаж протягом звітного податкового року третього й наступних об'єктів рухомого майна (легкових автомобілів, та/або мотоциклів, та/або мопедів) необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %. Оподаткування продажу першого об'єкта на рік залишається за нульовою ставкою, другого – за ставкою 5 %.

Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.  

Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається:

- виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу, 

- або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

При продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) договори купівлі-продажу посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів.

Якщо при продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Зазначена норма передбачена п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених  Законом від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

 

Новації законодавства: сплата земельного податку єдинниками при наданні земельних ділянок в оренду

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів. 

Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема:

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. 

Норма набрала чинності з 01 липня 2020 року.

Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).

Тобто, у разі надання нерухомого майна в оренду платниками єдиного податку 1 – 3 груп з 1 липня 2020 року необхідно сплачувати земельний податок.

 

Новації законодавства:  зміни у платників єдиного податку 3-ї групи, коли інформувати податкову

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни щодо застосування  спрощеної системи оподаткування.

Так, платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (розділ 5.4) (форма Заяви затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась  разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).

Норма набрала чинності з 23.05.2020 року.

 

Новації законодавства платникам податку на прибуток: коригування фінансового результату при наданні благодійної допомоги 

Підприємства, які обліковують податкові різниці, збільшують фінансовий результат до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) юридичним особам:

неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення»  ПКУ;

суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним п.п. 140.5.14 ст. 140 ПКУ), внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій,  на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) на користь юридичних осіб:

- що є платниками податку на прибуток;

- громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, якщо така допомога підпадає під дію положень п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9, п.п. 140.5.10 ст. 140, п. 511 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 

Новації законодавства: звітний період для платників податку на прибуток -  виробників сільгосппродукції

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» визначено, що:

- платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 ПКУ).

Норма набрала чинності з 23.05.2020 року.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).

Отже, в 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року.

Надалі такі підприємства можуть застосовувати «особливий» річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.

 

Новації законодавства:  перетворення платника ПДВ, коли подати заяву

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», передбачені зміни щодо перереєстрації платника ПДВ.

Так, у разі перетворення юридичної особи - платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника і не пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника ПДВ.

Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ  (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).

Отже, перереєстрація платника ПДВ, яка здійснюється у зв'язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви, яка подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Якщо такий платник не подав заяву в установлений строк, його реєстрація платником ПДВ буде анульована.

 

Новації 466: змінено порядок формування витрат для підприємці на загальній системі оподаткування

У Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області роз’яснюють, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким уточнено перелік витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів.

Згідно статті 177.4 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

 суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

 інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;

документально не підтверджені витрати.

Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:проведення поточного ремонту;ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості;легкові автомобілі.

 Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом.

 

Увага! Від оподаткування звільнено усі пенсії

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до норм Закону від 16.01.2020  № 466- IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон) виключено пп. 164.2.19 Податкового Кодексу України, яким передбачалось, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Отже, скасовано ПДФО з пенсій, розмір яких перевищує 16380 грн. Пенсії ж розміром до 10 прожиткових мінімумів не оподатковувалися і до прийняття Закону.

 

Про нововведення щодо отримання податкової знижки

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.166.2 ст.166 ПКУ).

Зокрема, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу має подати до податкового органу копії  документів, які підтверджують витрати, що включають до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку.

Звертаємо увагу, що з 23.05.2020 року відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.

Нагадаємо, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання декларації.

Податковою знижкою можуть скористатись громадяни України, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які сплачують податок з доходів фізичних осіб.

 

Роз’яснення законодавства

Сплата податку на доходи фізичних осіб за відокремлені підрозділи, що не уповноважені нараховувати податок   

Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. 

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати)   податок   на   доходи   фізичних   осіб   за   такий  відокремлений підрозділ,  усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа.   

Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 ст. 168 Податкового кодексу).

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних   коштів,   за   місцезнаходженням    відокремлених    підрозділів (п.п.  168.4.4  ст. 168 ПКУ).

Підприємства, маючи підрозділи на інших територіях, ніж місцезнаходження головного підприємства, повинні стати на облік в контролюючих органах за    місцезнаходженням відокремлених підрозділів, які не уповноважені утримувати (нараховувати) та сплачувати податок на доходи (п 7.1 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ  від 09.12.2011 №  1588).  

Отже, якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа  перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

 

Матеріальна допомога від роботодавця: особливості оподаткування

Якщо виплата матеріальної допомоги роботодавцем має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.

Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем яка сукупно у 2020 році не перевищує - 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

 

Платникам податку на прибуток: збільшення фінансового результату у разі придбання товарів (послуг) у неприбуткових організацій або нерезидентів 

Як визначено п.п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 ст. 140 ПКУ), та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у:

- неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (Постанова КМУ від 27.12.2017 №1045);

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (Постанова КМУ від 04.07.2017 №480).

Разом з тим зазначені вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Норми п.п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

 

Визначення доходу для сплати податку на доходи нерезидента

Суб’єкти господарювання, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), а саме:

- резидент-платник податку на прибуток,

- фізична особа - підприємець, 

- фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, 

- суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, 

- інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, 

утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та п.п. 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок.

Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. 

Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України), то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.

Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX розширено коло платників податку на прибуток підприємств.

Так, юридичні особи - платники єдиного податку та фізичні особи – підприємці (у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, та які провадять незалежну професійну діяльність), є платниками податку на прибуток у частині сплати податку з доходів нерезидентів із виплачених нерезидентам  доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України (п.п. 133.1.1 та п.п.133.1.4 ст.133 ПКУ) (норма набрала чинності з 23.05.2020 р.).

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).

Отже, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні особи  та підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з податку на прибуток з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

 

Продовжуємо вивчати Закон України №466. Як змінюється відповідальність платників податків та контролюючих органів?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області акцентує увагу платників податків, що Законом України 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" запроваджується нова концепція відповідальності, що є необхідністю в сучасних умовах ведення бізнесу.

Так запроваджується:

-       обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

-       притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

-        визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;

-        визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

-        зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

-        відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

-       визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів  визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;

-        скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

-       скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

-        збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

 

Дотримання вимог законодавства при заповненні декларації з плати за землю юридичними особами.

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області  звертає увагу на наступні особливості заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разi наявностi у Декларації вiдмiтки «земельний податок» заповнюєтъся роздiл І, зокрема:

у колонці 2 зазначаєтъся код цiльового призначення земельної ділянки  вiдповiдно до Класифікації видiв цiльового призначення земель, затвердженою наказом Державного комiтету України iз земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованою в Мiнiстерствi юстиції  України 01 листопада 2010 року за №1011/18306, зазначенiй в документах,  що засвiдчують/пiдтверджують право власностi/користування земельними дiлянками, арабськими цифрами у форматi ХХ.ХХ (далi - Класифiкатор ):

01- землі сільськогосподарського призначення;

02- землі житлової  забудови;

03- землі громадської забудови; 

04 - землі природно-заповідного фонду;

05- землі іншого природоохоронного призначення; 

06- землі  оздоровчого призначення;

07 - землі рекреаційного призначення;

08 - землі історико-культурного призначення; 

09 - землі  лісогосподарського призначення;

10 - землі водного фонду;

11 - землі промисловості;

12 - землі транспорту;

13 - землі зв'язку;

14 - землі енергетики;

15 - землі оборони;

16 - землі запасу;

17 - землі резервного фонду;

  18 - землі загального користування; 

у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку: 

1 - власність;

2 - постійне користування; 

3 - оренда.

При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розд. І буде проставлятись вид права "1" (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або "2" (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);

у колонці 4 - серія та номер документа, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);

у колонці 5 - дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд- число місяця, мм - місяць, рррр -рік;

у колонці 6 - номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) - послідовність цифр;

у колонці 7 зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі

0000000000: 00: 00: 0000 );

у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га ( з чотирма десятковими знаками);

у колонці 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками);

 (не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру!)

у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01січня поточного року на коефіцієнт індексації;

у колонці 11 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі (в гривнях з двома десятковими знаками) - для земель де не проведена нормативна грошова оцінка;

у колонці 12 вказується ставка земельного податку (у відсотках);

 у колонці 13 вказується річна сума земельного податку станом на 1січня звітного року, яка розраховується за формулою:

                          гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 / 100

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік;

у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг;

у колонці 15 відображається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);

у колонці 16 вказується сума пільги зі сплати земельного податку.

На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник річної суми земельного  податку  по   відповідній   земельній ділянці, щодо   якої надано   пільгу

у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою:

                                           гр. 17 = гр. 13 - гр. 16

Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній земельній ділянці відсутня, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17;

У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ ІІ, зокрема:

у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації)

у колонці 3 - дата укладання договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр,  де: дд- число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

у колонці 4 - номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності - послідовність цифр;

у колонці 5 - дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм - місяць, рррр - рік;

у колонці 6 - номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки - послідовність цифр;

у колонці 7 зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

у колонці 8 зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми);

у колонці 9 зазначається площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома знаками після коми);

(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру!)

у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками);

Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);

у колонці 12 вказується річна сума орендної плати станом на 1січня звітного року, яка розраховується за формулою:

                              гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр.10 х гр. 11) / 100

Інформація у колонках 2 розд. І та ІІ Декларації має відповідати  інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Звертаємо увагу не заповнення або некоректне заповнення колонки 2 розд. І та  ІІ Декларації унеможливлює здійснення аналізу та узагальнення інформації загальної площі з розбивкою по категоріям земельних ділянок.

Інформація у колонках 4-6 розд. І Декларації (послідовність цифр, букв, дата) має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою.

Інформація у колонках 3-6 розд. ІІ Декларації (послідовність цифр, дата) має відповідати інформації, зазначеної в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

У разі припинення права власності або користування земельною ділянкою (в т. ч. оренди земельної ділянки державної або комунальної власності) колонки 4-6 розд. І Декларації та колонки 3-6 розд. ІІ Декларації заповнюються аналогічно. 

При цьому, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 оку № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодексу) щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Про цей факт платник робить відмітку у спеціально відведеному місці в Декларації, а доповнення до неї вважатиметься невід'ємною частиною такої Декларації.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової  перевірки, може бути, зокрема виявлення недостовірності даних, що містятъся у податкових деклараціях, поданих платниками податків, якщо платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу (оформленого відповідно до вимог ст.73 Кодексу), в якому зазначено виявлену недостовiрнiсть даних та вiдповiдну декларацiю протягом 15 робочих днiв з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже  у  разi не  заповнення  (або заповнення  не  в повному обсязi)  колонок

4, 5, 6 розд. І або 3, 4, 5, 6 розд. ІІ декларації контролюючим органом може бути проведена документальна позапланова перевiрка.

Iнформацiя у колонках 7 розд. І та ІІ Декларації зазначаєтъся у разі наявностi, має вiдповiдати iнформацiї, зазначенiй в документах, якi засвiдчують право власностi або користування земельною ділянкою  та в договорi орендної плати за земельнi дiлянки державної або комунальної власності.

Iнформацiя у колонок 8, 9 розд. І та II Декларацiї має вiдповiдати iнформацiі, зазначеної в документах, якi засвiдчують право власностi або користування земельною дiлянкою та в договорі орендної плати за земельні дiлянки державної або комунальної власностi.

Звертаємо увагу, загальнi суми зазначенi у колонки 17 розд. І (у paзi наявностi у ДекларацiI вiдмiтки «земельний податок») та колонки 12 розд. ІІ (у разi наявностi у Декларацiї вiдмiтки «орендна плата»), повиннi мати своє вiдображення у повному обсязi та вiдповiдати даним колонки 3 рядка 3 розд. ІІІ.

Податкова декларацiя повинна мiстити обов'язковi реквiзити визначені (п.48.3 ст.48 Кодексу). Обов'язковi реквiзити - це iнформацiя, яку повинна мiстити форма податкової декларацiї та за вiдсутностi якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус iз настанням передбачених законом юридичних наслідків.

У окремих випадках, коли це віповідає сутностi податку або збору та є необхiдним для його адмiнiстрування, форма податкової декларацiї додатково може мiстити такi обов'язковi реквiзити, зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (пункт 48.4 статтi 48 Кодексу).

Внаслiдок подання декларації з невiрно зазначеним кодом КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна дiлянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларацiї. В такому разi за неподання або несвоєчасне подання декларацiї до такого платника податку застосовуються штрафнi санкції вiдповiдно до ст. 120 Кодексу.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України,  у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

 

Закон України № 674: особливості складання податкової накладної з 03.07.2020

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників ПДВ, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня     2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).

Отже, починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

? у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

? у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 674;

? у разі здійснення операції а постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і, починаючи з 03.07.2020, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

? в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно);

? в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.

 

Як заповнити таблицю даних платника ПДВ?

Якщо реєстрацію податкової накладної зупинено, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість.  Таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – це інформація про специфіку діяльності платника податку.

У таблиці даних платника податку (далі - Таблиця) зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

У разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося,  платник податку має право навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Таблиця подається за встановленою формою та з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця подається платниками в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Згідно з пп. 15 та 16 Порядку, зупинення  Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.

 

За якими критеріями встановлюється ризиковість платника податку на додану вартість?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

1. Платника податку на додану вартість (далі — платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

 

Дії платника ПДВ в день анулювання реєстрації: чи можна складати податкові накладні та реєструвати їх в ЄРПН?

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації здійснюється на дату:

- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

- зазначену в судовому рішенні;

- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;

- державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ст. 184 ПКУ).

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з податку, а отже, в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право складати та реєструвати податкові накладні.

 

Електронний сервіс ДПС знайде та допоможе переглянути фіскальний чек

У кожного покупця товарів чи споживача послуг є можливість здійснювати перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), так і новітніми РРО, через використання електронного сервісу «Пошук фіскального чека». Про це нагадують у  Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області.

Так за допомогою сервісу, який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету, покупці товарів (споживачі послуг) можуть перевірити достовірність отриманого фіскального чеку та встановити факт його наявності (відсутності) в базі даних ДПС. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків в інформаційній базі ДПС споживачі можуть направити до фіскальної служби письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації аналізу та у разі необхідності проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

ДПС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів. Разом з тим, звертаємо увагу суб’єктів господарювання на обов’язковість дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні готівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) та інших операцій з готівкою.

Якщо ж вам просто не видали фіскальний чек – телефонуйте 0800 501 007 (напрямок «4») або надсилайте скаргу на адресу: idd@tax.gov.ua 

 

Законодавство щодо ЄСВ

Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день: коли платити єдиний внесок

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Норми встановлені частиною 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Перелік платників ЄСВ, що звільняються від сплати за себе – розширено

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон № 592) внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

У зв'язку з внесенням змін з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі роботодавці сплатили до соціальних фондів майже 5 мільярдів

З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від запорізьких підприємств та підприємців склали 4 мільярди 956 мільйонів гривень (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). 

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 225 мільйонів або на п'ять відсотків. Також керівник податкової служби регіону повідомив, що у липні запорізькі роботодавці перерахували до соціальних фондів 714 мільйонів гривень єдиного внеску, що на 29 мільйонів більше липневих показників 2019 року.

За сім місяців суб'єкти господарювання м. Запоріжжя спрямували до пенсійного і соціальних фондів 2 мільярди 569 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 776 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 459 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 333 мільйони, Василівського та Михайлівського районів – 136 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 135 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 131 мільйон, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 126 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – майже 109 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 93 мільйони, Запорізького району – 86 мільйонів гривень.

Станом на початок липня у Запорізькій області зареєстровано 175331 платник єдиного внеску, з них 123763 фізичні особи та 51568 юридичних.

Нагадаємо, що сплатити єдиний внесок, так само як і інші податки та збори, запоріжці можуть за допомогою платіжних сервісів в Електронному кабінеті. Зокрема, для цього необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay. Оплата рахунків здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники можуть звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

 

Платники податків Запоріжжя та області спрямували до бюджету держави 4 мільярди 273 мільйони гривень

За січень-липень запорізькі платники перерахували до державного бюджету 4 мільярди 272,5 мільйона гривень (без даних великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Лише у липні надходження до держскарбниці склали 529 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Зокрема, з початку року суб'єкти господарювання сплатили майже 2 мільярди 39 мільйонів податку на додану вартість, це на 187 мільйонів або на 10 відсотків більше, ніж було сплачено у січні-липні 2019 року.

Від роботодавців і мешканців регіону надійшло 1 мільярд 149 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, порівняно з минулим роком зростання склало близько 60 мільйонів або 5,5 відсотка.

Також з доходів запоріжців держбюджет отримав майже 365 мільйонів гривень військового збору, що на 14 мільйонів або на 4 відсотки більше показника семи місяців попереднього року.

Крім того, запорізькі компанії і організації сплатили майже 400 мільйонів гривень податку на прибуток, 103 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, 67,6 мільйона гривень екологічного податку, 35 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води, майже 40 мільйонів гривень акцизного податку з імпортованих підакцизних товарів тощо.

 

Запоріжці сплатили 5 мільярдів гривень податків до місцевих скарбниць

Податкові надходження до місцевих бюджетів Запорізької області з початку року склали 5 мільярдів 240 мільйонів гривень (не враховуючи показники великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року запорізькі платники збільшили відрахування до скарбниць громад на 146 мільйонів.

Найбільшу частину загальної суми забезпечив податок на доходи фізичних осіб – 3 мільярди 447 мільйонів, це на 179 мільйонів перевищує минулорічний рівень.

Запорізькі підприємці на спрощеній системі оподаткування сплатили майже 788 мільйонів гривень єдиного податку, забезпечивши зростання до відповідного періоду минулого року на 59 мільйонів. Зокрема, від фізичних осіб-підприємців надійшло 563 мільйони, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб – 106 мільйонів, від сільськогосподарських виробників – 118 мільйонів.

Запорізькі землекористувачі перерахували 569 мільйонів гривень земельного податку і орендної плати, у тому числі, юридичні особи – 448 мільйонів, фізичні особи – близько 121 мільйона.

Від реалізації підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали майже 97 мільйонів гривень, порівняно з минулим роком компанії і підприємці сплатили на 6,5 мільйона більше.

Власники нерухомого майна поповнили бюджети громад на 92 мільйони, зростання надходжень податку на нерухомість у порівнянні з минулорічними склало 10,7 мільйона.

Крім того, підприємства області спрямували 80,7 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів та 57,8 мільйона гривень екологічного податку.

 

Запорізькі підприємства сплатили до місцевих скарбниць майже 69 мільйонів гривень податку на прибуток 

Протягом січня-липня до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 68 мільйонів 779 тисяч гривень податку на прибуток (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у липні скарбниці отримали майже два мільйони гривень податку.

За сім місяців підприємства, організації та установи спрямували до міського бюджету Запоріжжя 50,3 мільйона гривень, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 6,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,3 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 2,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,2 мільйона, Запорізького району – понад мільйон, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 968 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 868 тисяч гривень.

На сьогодні на обліку податкової служби області знаходиться 955 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, ставка податку на прибуток становить 18 відсотків. Відповідно до Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку надходить до місцевих бюджетів. При цьому, податок на прибуток фінансових установ комунальної форми власності стовідсотково зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад.

 

Більше 7000 запоріжців започаткували власний бізнес у 2020 році

З початку року в Запорізькому регіоні свій бізнес зареєстрували 7541 платник податків. Зокрема, власну справу розпочали 1017 юридичних осіб та 6524 ФОПи. 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, за сім місяців 2020 року до лав запорізької бізнес-спільноти долучилося на 500 підприємців більше ніж торік. Лише протягом липня на облік податкової служби взято 209 юридичних осіб та 927 фізичних осіб-підприємців.  

Усього станом на 1 серпня в податкових органах зареєстровано 123318 платників. Так, в регіоні працюють 71103 підприємці та 52215 організацій та установ.

Слід зазначити, що закон №786-ІХ від 14.07.2020 р. вносить зміни до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощує роботу фізичних осіб-підприємців. Зокрема, вже з 8 листопада 2020 року скасовується договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків, у кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення, а також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб, які мають право користуватися електронним кабінетом. 

А з 1 січня 2021 року скасовується обов'язкове ведення книги обліку доходів для ФОП на спрощеній системі оподаткування. При цьому, підприємці зможуть вести облік у будь-якій зручній формі – паперовій чи електронній – із зазначенням суми доходу за місяць.

 

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.