Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

26.08.2020, 20:09    просмотров: 1418

 

Роботодавці Бердянського та Приморського районів спрямували до зведеного бюджету 334 мільйони гривень ПДФО

Протягом січня-липня 2020 року бердянські та приморські працедавці перерахували до бюджетів усіх рівнів 333,9 млн гривень податку на доходи фізичних осіб. Як зазначила начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області  Оксана Федорова, податок на доходи фізичних осіб є одним із вагомих джерел наповнення бюджетів всіх рівнів. В структурі зведеного бюджету податок на доходи фізичних осіб складає 50,2 відсотка.

Місцеві скарбниці отримали майже 66,8 відсотка від зібраних податків, а це – 250,4 млн гривень для бюджетів місцевих громад. З них до бюджету          м. Бердянська надійшло 69,5 відсотка від загальних надходжень, або 193 млн гривень, Бердянського району - 21,2 млн гривень та Приморського – 36,2 млн гривень. 

Окрім того, чверть сплаченого податку на доходи фізичних осіб, а саме 83,5  млн. гривень спрямовано до державного бюджету.

Завдяки відповідальності значної частини бердянських та приморських працедавців бюджети всіх рівнів і насамперед територіальні громади отримують найбільшу частку податкових надходжень для розвитку власної соціально-економічної сфери.

 

Спливає строк подання заяви для списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які не здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 03.06.2020, надана можливість скористатися правом щодо списання несплаченої станом на 03.06.2020 суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки, шляхом подання заяви у довільній формі.

Такою можливістю особи мають право скористатися до 01.09.2020.

Для цього необхідно виконати наступні умови:

- ФОП, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП подати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  (далі – Закон № 2464) за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

- особам, які провадять незалежну професійну діяльність, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону № 2464 за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592);

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 592, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

 

Офіційне працевлаштування є гарантією соціального захисту найманого працівника

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу громадян, що офіційне працевлаштування є обов’язковою умовою відносин працівника з роботодавцем.

Для працівників легальне працевлаштування має низку переваг, серед яких:

- гідні та безпечні умови праці;

- регулярна виплата заробітної плати, на рівні не нижчому від мінімального;

- оплата лікарняних - страхові виплати у зв’язку з  тимчасовою втратою працездатності, у зв’язку з настанням нещасного випадку на виробництві;

- гарантовані виплати у зв’язку з настанням безробіття;

- страхові внески, сплачені із офіційної заробітної плати забезпечать право на гідну пенсію;

- дотримання норм трудового законодавства роботодавцем: встановлення тривалості робочого часу згідно з існуючими нормами, заборона роботи у вихідні дні, надання оплачуваної відпустки, створення належних умов праці на робочому місці, забезпечення охорони праці, тощо.

Водночас, неофіційно працевлаштована особа  ризикує  залишитися без права на отримання соціальних пільг і гарантованих державою виплат, а роботодавцю використання нелегальних трудових відносин загрожує штрафними санкціями.

 

Новини законодавства

Новації Закону № 466-IX: врегульовано питання, пов’язане з неодноразовою втратою платниками податків первинних документів, що використовується для уникнення перевірок

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що 23.05.2020  набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466-IX).

Законом № 466-IX внесено зміни до Податкового кодексу України (статті 44), в частині вимог до підтвердження даних, визначених в податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Також внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та надати оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

У разі надання платником податків повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).

У разі не відновлення документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

 

Платникам ПДВ про зміни, запроваджені Законом України № 466

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області акцентує увагу платників ПДВ на основних змінах, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які стосуються правил оподаткування ПДВ (зміни набули чинності з 23травня 2020 року).

1. Зміни щодо періодичності подання звітності

Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ

Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України

Законом № 466 ст. 189 ПКУ доповнено п. 189.17, згідно з яким базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку

Законом № 466 з підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено          п. 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

 Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин

Згідно з п. 197.18 ст. 197 ПКУ з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками, звільняються від оподаткування ПДВ.

 3. Зміни в частині формування податкового кредиту

Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України

Відповідних змін зазнав п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

Змінено правила формування податкового кредиту для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ

Так, відповідно до оновленого абзацу шостого п. 198.6 ст. 198 ПКУ платники ПДВ, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.

Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

 

Порядок інформаційної взаємодії органів ДПС та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі

Наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирає чинності 31 січня 2021 року.

Наказ № 217 опубліковано в Офіційному віснику України від 31.07.2020 № 59 та оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74694.html.

Документ врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, перевірці таких інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні (частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо.

Запровадження такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки електронних інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників, підвищити ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів у паперовому вигляді.

Для забезпечення своєчасної реалізації норм наказу № 217 повідомляємо про необхідність проведення робіт, пов’язаних зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у визначеній інформаційній взаємодії.

Формати (стандарти) електронних документів та схеми їх контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.

Також повідомляємо, що списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснюється відповідно до глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (зі змінами).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430857.html

 

Останні зміни у законодавстві: що варто знати

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України»  № 138), яким внесено зміни, зокрема: 

• щодо роботи електронного кабінету (набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування). 

Зокрема, буде скасований договір про визнання електронних документів для реєстрації в Електронному кабінеті платника та передбачається, що в Електронному кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган буде вести листування з платниками податків в електронній формі, якщо вони подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет; 

• спрощення ведення обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями (набудуть чинності з 01 січня 2021 року). 

Так, підприємці – платники єдиного податку І, ІІ та ІІІ групп (крім платників ПДВ) із 01.01.2021 року можуть вести облік у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Підприємці платники єдиного податку ІІІ групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Для  фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через Електронний кабінет.

• зменшено розміри штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН/РК в ЄРПН:  

- у разі відсутності реєстрації – 2,5% (було 5%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);   

- у разі несвоєчасної реєстрації – 1% (було 2%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень);

• змінено процедуру проведення перевірок, а саме, виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування;

  на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;  

• визначено першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, - липень 2020 року;

• в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів; 

• порядку постановки на облік нерезидентами-платниками податку на прибуток.

 

З 01.01.2021 року спрощується облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями

Законом  України від 14.07.2020 р. № 786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" внесено зміни до порядку обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями. Такі зміни наберуть чинності з 01.01.2021 року. 

Так, з 1 січня 2021 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи - підприємці застосовують РРО відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Нагадаємо, що на теперішній час підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (форма та порядок її ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. 

Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. Форму Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат і  порядок її ведення затверджено наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

 

Роз’яснення законодавства

Шановні платники вчасно сплатіть податки!

31 серпня  останній день сплати:

- акцизного податку за липень 2020 року;

- податку на додану вартість за липень 2020 року;

- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2020 року;  

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за липень 2020 року;

- авансового внеску з туристичного збору за серпень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця;

- податку на доходи фізичних осіб із нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року; 

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року. 

 

Порушення при застосуванні РРО – нове у штрафних санкціях

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджується ряд новацій у сфері застосування РРО.

Зокрема, щодо незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Слід зазначити, що введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020 р., але Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

Так тимчасово, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 01.08.2020 року.

Разом з тим, з 01.01.2021 року розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

 

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу платників на наступне.

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

 

Застосування РРО та/або ПРРО ФОП - платниками єдиного податку

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів:

     до 01 січня 2021 року у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;    

     з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

-  реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;

- здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО повинні застосовувати усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП  – платників єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі: при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором, тощо, РРО та/або ПРРО не застосовується.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

 

Як провести податкову звірку даних щодо плати за землю?

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі - платники земельного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

Для проведення звірки платникам необхідно мати при собі оригінали документів, що підтверджують право на землю, користування пільгами тощо.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 Увага! Податок за землю необхідно сплатити протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Граничний термін сплати податку за землю 28 серпня 2020 року.

 

У разі розбіжностей між даними, зазначеними у ППР, та даними платника транспортного податку контролюючий орган проводить перерахунок

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що з транспортного податку (далі – податок) податкові повідомлення-рішення (ППР) можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

? заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

? об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

? розміру ставки податку;

? нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Норми визначені п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

 

Законом №466 дозволено застосування «виробничого» методу нарахування амортизації основних засобів

Змінами, внесеними Законом №466 до п.п. 138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.

Пунктом 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що платники  податку  на  прибуток можуть  прийняти  рішення про застосування  з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів,  амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу. 

Оскільки відповідно до п.49.19 ст.49 ПКУ для податку на прибуток підприємств «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний  квартал,  то  платники,  які  прийняти  рішення  про  застосування з ІІ кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 01 квітня 2020 року.

Як передбачено п.52 підрозд.4 розд. ХХ ПКУ, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01 квітня 2020 року менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу ІІІ ПКУ, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення  основних  засобів  з 6000  до 20000 гривень. Цей критерій  буде застосовуватись  до  основних  засобів,  що  вводяться  в  експлуатацію  після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Крім того, Законом № 466 підр.4 розд.ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

-четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

-третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Отже, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підр.4 розд. ХХ ПКУсу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

 

Закон № 466-1Х для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177 ПКУ, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).

 Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).

 Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).

Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.

 

Подання єдинниками-орендодавцями декларації з плати за землю

З 01 липня 2020 року платники єдиного податку другої або третьої груп, що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX).

Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подають з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.

При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».

Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».

Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.

Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

 

Заповнення декларації з земельного податку: практичні поради

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 (у редакції від  23.01.2017 № 9).

Декларація заповнюється з урахуванням приміток.

У декларації зазначається, зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. За вказаним кодом виникає об'єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов'язаннями. У разі невірного зазначення коду КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання/несвоєчасного подання декларації, що передбачає застосування штрафних санкцій  згідно ст. 120 ПКУ.

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:

• у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом  Державного  комітету  України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зазначений в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ:

01 - землі сільськогосподарського призначення. 

02 - землі житлової забудови;

03 - землі громадської забудови;

03 - землі  природно-заповідного фонду;

05 - землі іншого природоохоронного призначення; 

06 - землі оздоровчого призначення;

07 - землі рекреаційного призначення;

08 - землі історико-культурного призначення; 

09 - землі лісогосподарського призначення; 

10 - землі водного фонду;

11 - землі промисловості; 

12 - землі транспорту;

13 - землі зв'язку;

14 - землі енергетики;

15 - землі  оборони; 

16 - землі запасу;

17 - землі резервного фонду;

18 - землі загального користування;

• у колонці  3  вказується вид права на земельну ділянку: 

1 - власність;

2 - постійне користування; 

3 - оренда.

При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розд. І буде проставлятись вид права "1" (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або "2" (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);

• у колонці 4 - серія  та  номер  документа,  який  засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);

• у колонці 5 - дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд -  число місяця, мм - місяць, рррр - рік;

• у колонці 6 - номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) - послідовність цифр;

• у колонці 7 зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

• у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками);

• у   колонці   9  зазначається   площа   земельної   ділянки   в  кв.  м  (з  двома десятковими  знаками) (не допускається  заповнення  показників площі землі одночасно в колонці 8  та 9 по одному  кадастровому номеру);

• у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях  з  двома  десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

• у  колонці  11 вказується  нормативна  грошова  оцінка одиниці  площі ріллі (в  гривнях з  двома десятковими знаками)  - для земель, де не проведена нормативна  грошова оцінка;

• у колонці 12 вказується ставка земельного  податку (у відсотках);

• у колонці 13 вказується річна сума земельного податку станом на 1 звітного  року, яка розраховується за формулою: 

гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 / 100;

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік.

• у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідником податкових пільг;

• у колонці 15 відображається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);

• у колонці  16 вказується  сума пільги зі сплати земельного податку.

На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу.

• у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного  податку, яка розраховується за формулою: гр. 17 = гр. 13 - гр. 16.

Інформація у  колонках 2 розд. І Декларації має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною  ділянкою.

 

Платникам ПДВ: граничний день реєстрації ПН є вихідним (святковим). Чи можна зареєструвати таку ПН?

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):

     - для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

    - для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

     - для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

     - для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 (у редакції від 26.04.2017  № 341 (зі змінами)). 

Отже, якщо граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. 

 

Заповнення декларації з плати за землю: практичні поради

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 (у редакції від  23.01.2017 № 9).  

Декларація заповнюється з урахуванням приміток.

У  разі  наявності  у  Декларації  відмітки  «орендна  плата»  заповнюється розділ ІІ, зокрема:

• у колонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом  Державного  комітету  України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ:

01 - землі сільськогосподарського призначення. 

02 - землі житлової забудови;

03 - землі громадської забудови;

03 - землі  природно-заповідного фонду;

05 - землі іншого природоохоронного призначення; 

06 - землі оздоровчого призначення;

07 - землі рекреаційного призначення;

08 - землі історико-культурного призначення; 

09 - землі лісогосподарського призначення; 

10 - землі водного фонду;

11 - землі промисловості; 

12 - землі транспорту;

13 - землі зв'язку;

14 - землі енергетики; 

15 - землі  оборони; 

16 - землі запасу;

17 - землі резервного фонду;

18 - землі загального користування;

• у  колонці 3 – дата  укладання  договору  оренди  земельної ділянки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр,  де:  дд  - число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

• у колонці  4 - номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної  власності - послідовність цифр;

• у колонці 5 - дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм - місяць,  рррр - рік;

• у колонці  6 - номер  державної  реєстрації  прав оренди  земельної ділянки -послідовність цифр;

• у  колонці 7 зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

• у колонці 8 зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми);

• у колонці 9 зазначається площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома знаками після коми) (не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру);

• у колонці 10 вказується нормативна грошова  оцінка  одиниці площі земельної  ділянки (в гривнях  з копійками). Нормативна  грошова  оцінка  землі  має бути  уточнена  станом на 01 січня поточного  року  на коефіцієнт індексації;

• у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми); 

• у колонці  12  вказується  річна сума орендної  плати  станом  на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою: 

гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр.10 х гр. 11) / 100

Інформаціяу  колонках2 розд. ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеної   в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.

 

Не сплачено податок на доходи нерезидентів: які наслідки?

Резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (абз. перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141ПКУ) 

До платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений п. 127.1 ст. 127 ПКУ.

А саме, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку з доходу нерезидентів:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

- ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

- дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

 

Якщо суб’єкт господарювання надає в оренду частину приміщення, чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається до податкових органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

 

Платникам ПДВ: коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, що враховувати? 

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ):

•  постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

•  покупець відповідно зменшує податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ):

• постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

•   покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

•    у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

•  у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі підприємці та аграрії сплатили до місцевих бюджетів майже 788 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 787 мільйонів 747 тисяч гривень єдиного податку (без показників великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив минулорічний на 59 мільйонів або на 8 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

За сім місяців підприємці-фізичні особи спрямували до скарбниць громад 563,5 мільйона гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – понад 106 мільйонів, агровиробники – 118 мільйонів.

Найбільші суми отримав бюджет м. Запоріжжя – 432,4 мільйона, представники бізнесу м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів сплатили – 81,8 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 63 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 30,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – майже 30 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – близько 28 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 27,5 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 25,6 мільйона тощо.

Усього у Запорізькій області спрощену систему оподаткування обрали 51380 підприємців-фізичних осіб, 8654 суб'єкти господарювання-юридичні особи та 2057 сільськогосподарських товаровиробників.

 

Запоріжці сплатили 365 мільйонів гривень військового збору

З початку року роботодавці і мешканці регіону сплатили до державного бюджету 365 мільйонів гривень військового збору (без врахування показників великих платників, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження збільшились до відповідного періоду минулого року на 14 мільйонів або на 4 відсотки.

 

Лише у липні державна скарбниця отримала від запорізьких платників понад 56 мільйонів, що на 1,7 мільйона більше, ніж у липні 2019 року. Крім того, середньомісячні надходження порівняно з минулорічними зросли на 4 відсотки.

За сім місяців найбільші суми збору перерахували підприємства і підприємці м. Запоріжжя – майже 187 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 56,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 32 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 24,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 11,5 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 10,4 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 10,3 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – понад 10 мільйонів тощо.

Усього станом на 1 серпня в Запорізькій області військовий збір сплачують 56 тисяч суб'єктів господарювання, у тому числі понад 15,8 тисячі юридичних осіб та 40,2 тисячі підприємців-фізичних осіб та громадян.

Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, утримується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

 

Запорізькі добувні підприємства і водокористувачі сплатили до бюджетів 226 мільйонів

За сім місяців запорізькі компанії направили до бюджетів усіх рівнів 148 мільйонів 600 тисяч гривень плати за користування надрами. Зокрема, до державного бюджету надійшло 103 мільйони, до місцевих скарбниць – 45,6 мільйона. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

Більшу частину платежу забезпечили підприємства Василівського та Михайлівського районів – 129,5 мільйона. Суб'єкти господарювання м. Запоріжжя сплатили 5,7 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 3,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,9 мільйона, Запорізького району 1,9 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 1,9 мільйона тощо.

Усього в регіоні зареєстровано 569 платників рентної плати за користування надрами.

Крім того, у січні-липні 476 запорізьких водокористувачів спрямували до бюджетів майже 78 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води. Згідно з бюджетним розподілом до державної скарбниці надійшло 42,8 мільйона, до місцевих бюджетів – 35 мільйонів.

 

За запорізькі землі місцеві скарбниці отримали 569 мільйонів гривень

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 569 мільйонів гривень плати за землю (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). 

 

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, із загальних надходжень 448 мільйонів забезпечили землекористувачі-юридичні особи, від фізичних осіб надійшло 121 мільйон гривень.

Найбільші суми отримав міський бюджет обласного центру – 188,3 мільйона. До скарбниць м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів сплачено 71,6 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 53,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 48 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 41,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 40,5 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 33,4 мільйона тощо.

Як повідомив очільник податкової служби області, з метою повного обліку платників земельного податку та орендної плати фахівці органів ДПС проводять звірки із місцевими радами, територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України. У результаті залучено до оподаткування 51 суб'єкт господарювання (річна сума нарахувань за 793,2 га земельних ділянок склала 2,8 мільйона). Крім того, виявлено 13 компаній, які використовували 97,1 га земель без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 277 тисяч).

На даний час в регіоні нараховується 8937 землекористувачів-юридичних осіб та майже 187 тисяч фізичних осіб.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.