Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

2.09.2020, 18:45    просмотров: 1397

 

«Зайві» квадратні метри бердянців і приморців додали місцевим громадам понад 9 мільйонів гривень

За вісім місяців 2020 року від власників нерухомості – фізичних осіб до місцевих бюджетів міста Бердянськ, Бердянського і Приморського районів надійшло 9,5  млн гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 800 тисяч гривень більше минулорічного показника.

Як повідомила начальниця Бердянського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, власники нерухомого майна у місті Бердянськ перерахували до місцевого бюджету 7,8 млн гривень. Ще 0,4 млн гривень та 1,3 млн гривень за «зайві» квадратні метри додали бюджетам громад господарі приватних домоволодінь Бердянського та Приморського районів.

Нагадаємо: згідно з пп.266.5.1 ПКУ ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, у 2020 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається за 1 квадратний метр нерухомості за максимальною ставкою так: 4723 гривні х 1,5 відсотка = 70,85 гривень. Діючі ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюються окремим рішенням сільської, селищної, міської ради.

 

Новини законодавства

Закон України № 466: зміни у порядку прийняття рішень про встановлення місцевих податків

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області  звертає увагу платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, змін зазнала ст. 12 ПКУ, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набрали чинності 23.05.2020.

Згідно з Законом № 466 змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Також Закон № 466 визначає, що у рішенні про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення.

Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до чинного рішення.

Таке рішення має бути прийняте до 15 липня року та офіційно оприлюднене до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).

Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липня поточного року, норми такого рішення будуть діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік).

Крім того, контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами.

Для визначення бази справляння туристичного збору встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година».

Встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Змінами уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

 

Закон України № 466: про зміни в оформленні податкових повідомлень-рішень

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 суттєво змінено норми ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021.

Так, передбачено, що ППР додатково повинні містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

? обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);

? періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

? розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

? у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань – додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);

? якщо інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ;

? нормативної підстави – посилання на норму ПКУ та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до ПКУ пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності», тощо.

Крім діючих реєстрів податкових повідомлень-рішень, з 01.01.2021 запроваджується також Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр).

У Єдиному реєстрі буде міститися інформація про дати складання, надіслання (вручення), отримання платниками, дати відкликання або зміни ППР, дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, від’ємного значення суми податку на додану вартість, та стан їх узгодження, терміни сплати, інформація про виникнення податкового боргу платника податків, а також оскарження ППР у адміністративному або судовому порядках.

Технічним адміністратором Єдиного реєстру визначено ДПС.

 

Новації Закону № 466: розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку є податковою декларацією

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджені нововведення в оподаткуванні податком на прибуток підприємств.

Зокрема, внесено зміни до ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ   зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), відповідно до яких розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Нагадуємо, що податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.

При цьому, зокрема, фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – розрахунок) та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Крім того, з 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, за якою дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.   

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

- платіж у грошовій чи негрошовій формі, який здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), які виплачують на користь нерезидента, зазначеного в пп."а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), які придбавають у нерезидента зазначеного в пп."а", "в", "г" пп.39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

- виплата в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу госптовариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юрособи.

 

З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ІХ (опублікований у виданні «Голос України» 31.08.2020 №157) підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Тобто, мінімальна ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн. х 22%) (3300 грн. за квартал).

Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальна заробітна плата - 4723 грн.; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року - 1039.06 грн.

 

Новації законодавства: доповнено підстави для перевірок на період карантину

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ, а саме: 

•на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

•документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

 

Податкові новації у сфері погашення боргу платників

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині примусового стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року).

-Термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ)(було 60 календарних днів). 

Тобто, строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу складає 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

-При продажу майна, що перебуває у податковій заставі, платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (було протягом двох місяців) (п.95.12 ст.95 ПКУ). 

Тобто, при продажу майна, що перебуває у податковій заставі, термін на самостійне проведення експертної оцінки зменшено до 1 місяця;

-доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання  платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

-стягнення заборгованості з частини чистого прибутку  (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59-60 та 87-101 ПКУ;

-передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

-розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави, а саме:

-отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення)  (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ):

-отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);

-отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ);

?збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ);

?розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно статті 101 ПКУ, а саме:

-податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ( п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

 

Податкові новації: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності (діють з 23.05.2020 року).

Так незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ:

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.  (раніше - 510 грн.).

- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн. (раніше - 1020 грн.).

Нагадаємо, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 392 ПКУ – термін зберігання становить 2555 днів. 

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ? не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ? не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

 

Роз’яснення законодавства

Увага! Змінено підхід у визначенні останнього дня для сплати податків

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що Законом №466-ІХ вирішено проблемне питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день (день, що настає за вихідним або святковим днем).

Так, пункт 57.1 ПКУ доповнено абзацом наступного змісту: "якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем."  Ця норма почала діяти з 23 травня.

Нагадаємо, що до змін за  Законом №466 перенесення строків для сплати податків такого в ПКУ не було передбачено. А тому податківці у своїх роз'ясненнях наголошували: якщо граничний строк сплати податку припадає на вихідний день, податки та збори слід сплатити напередодні встановленого граничного терміну (див. підкатегорія 101.22, 112.06 ресурсу «ЗІР»).

Тож з 23 травня п.р. визначено можливість перенесення строків сплати податків. Відповідно з цієї дати ДПС не може визнати сплату податків у перший робочий день після вихідного несвоєчасною сплатою.

 

Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна

Щодо практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, слід зазначити, що Законом № 466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків).

Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).

Отже, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна – 18 відсотків.

А при продажу (обміні) першого та другого об’єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків).

 

Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку 

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу (абзац другий пункту 166.3 статті 166 Кодексу).

Підпунктом 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2019 році: 1921 грн ? 1,4 = 2690 грн);

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2019 році: 1921 грн ? 1,4 ? 50 % = 1345 грн).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм підпункту «а» підпункту 166.3.5 Кодексу платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13450 грн (2690грн ? 5 місяців).

При страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6725 грн (2690 грн ? 5 місяців ? 50 %).

Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

 

Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки фізичними особами сплачується за відповідними кодами бюджетної класифікації

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки).

Контролюючі органи надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за встановленою формою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю:

• 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;

• 18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;

• 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб».

 

Електронний підпис: що необхідно знати підприємцю

Електронний підпис (раніше - Електронний цифровий підпис) за статусом прирівнюється до власноручного підпису або печатки. В Україні ЕП має юридичну силу з 2003 року.

Електронний документ, підписаний ЕП, має таку ж юридичну силу, як паперовий документ з підписом уповноваженої особи та печаткою. Зокрема, ЕП підтверджує цілісність електронного документу, гарантує відсутність жодних змін у підписаному електронному документі та не дозволяє підписанту відмовитись від зафіксованих зобов’язань.

Окрім можливості подавати звітність до податкової служби та інших державних установ, ЕП відкриває доступ до цілої низки державних сервісів, кількість яких постійно збільшується. Серед них можливість підписувати електронні документи, реєструватися на державних порталах, отримувати виписки та довідки а також користуватися «Електронним кабінетом платника» та електронними сервісами ДПС України, тощо.

Як  отримати?

Отримати особистий електронний ключ можна лише особисто та безкоштовно у податковій (АЦСК ІДД ДПС). Дізнатися адресу найближчого пункту видачі ключів для фізичної особи-підприємця при податковій можна за посиланням: https://acskidd.gov.ua/contacts.

Що необхідно мати для отримання особистого ключа:

1. Заповнена та підписана Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця) встановленого зразка, у двох примірниках;

2. Копія паспорта (копії 1-2 сторінок, сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання, а також 3-6 сторінки за наявності відміток). Якщо у вас паспорт у формі картки (ID-картка), необхідно зробити копії лицьового та зворотного боку, копію паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання або копію Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи).

3. Копія посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, засвідчена підписом власника, або паспорт громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (для іноземних громадян);

4. Копія картки платника податків, засвідчена підписом власника. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою, засвідчена підписом власника.

Детальніше про перелік документів для фізосіб можна тут: http://www.acskidd.gov.ua/fiz_osob

Зверніть увагу, що кожен особистий ключ користувача має бути записаний на окремий носій інформації - наприклад флешку або токен, тож подбайте про це заздалегідь.

 

Електронний кабінет – це зручно!

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області  нагадує, що «Електронний кабінет платника» надає платникам можливість працювати з органами податкової служби дистанційно у режимі реального часу.

Вхід до Електронного кабінету платники податків можуть здійснити за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС (tax.gov.ua).

У приватній частині Електронного кабінету платнику надано можливість:

- відправити до будь-якого контролюючого органу ДПС лист в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»);

- доступу до: особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»);

- переглянути стан розрахунків з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»);

- отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання;

- отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів;

- створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію.

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:

- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи;

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом,  платники мають можливість звернутися до фахівців Бердянського управління за телефоном (06153) 3-84-06.

 

Алгоритм дій для фізичних осіб – підприємців щодо припинення підприємницької діяльності в режимі online у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Процедуру внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань   можливо здійснити  в режимі  online за допомогою  онлайн – сервісу державних послуг «ДІЯ», який знаходиться за посиланням diia.gov.ua.

Для того, щоб стати користувачем онлайн - сервісу «ДІЯ», необхідно:

- отримати кваліфікований електронний підпис у будь – якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах;

- здійснити вхід до онлайн – сервісу «ДІЯ» за посиланням diia.gov.ua, перейти до розділу «Бізнесу», вибрати послугу «Закриття ФОП»;

- зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) користувачем кабінету  за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису.

Для замовлення послуги «закриття ФОП», необхідно:

- заповнити онлайн – форму Заяви на отримання послуги;

- перевірити на достовірність наявної  інформації, яка збережена в системі;

- підписати Заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Підписана Заява в автоматичному режимі надсилається до державного реєстратора, інформація про закриття суб’єкта господарювання буде надіслана до органів ДПС України, за місцем перебування суб’єкта господарювання на податковому обліку.

Статус Заяви можливо перевірити у кабінеті громадянина.

Повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань  з'явиться у кабінеті та буде відправлено  заявнику послуги електронною поштою.

Звертаємо увагу, що сервіс безкоштовний, витрати часу на замовлення послуги складають 2 хвилини, термін реєстрації заяви – протягом доби.

 

Реєстрація суб’єктом господарювання програмного РРО

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що суб’єкт господарювання, який має зареєструвати програмний РРО (далі - ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

На обліку повинна перебувати також і господарська одиниця, на якій буде використовуватись ПРРО, - про неї суб’єкт господарювання повідомляє  податковий орган повідомленням  за формою 20-ОПП.

Реєструється ПРРО на підставі заяви, яка подається суб’єктом господарювання у електронній формі через Електронний кабінет платника.

Використовувати ПРРО суб’єкт господарювання  може після включення його до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Інформацію щодо сертифікатів  електронних підписів та печаток, які використовуватимуться для ПРРО суб’єкт господарювання повідомляє відповідно до Порядку обміну електронними документами в контролюючих органах, затвердженим наказом Мінфіну від 06 червня 2017 №557.

 

Один програмний реєстратор розрахункових операцій можна використовувати одночасно лише на одному пристрої і одним касиром

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області  інформує, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547») з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.

Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Водночас повідомляємо, що чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

 

Програмний РРО: у який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області  інформує, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС України від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

 

Уряд затвердив перелік текстилю, під час реалізації якого застосовуються РРО/ПРРО

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07. 2020 року № 634, яка набирає чинності з 01.01.2021, затверджено перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (товарна номенклатура текстильних сировини, матеріалів, виробів та аксесуарів до них згідно з УКТ ЗЕД) .

Звертаємо увагу, що  абзацом 13 п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України  встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі -ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, починаючи з 01 січня 2021 року платники єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці), які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках),  зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО. Перелік текстилю, під час реалізації якого застосовуються РРО/ПРРО, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.07. 2020 року № 634.

 

У чеках РРО/ПРРО при реалізації підакцизних товарів слід зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області  нагадує, що з 01 серпня 2020 суб’єкти господарювання,  які торгують підакцизним товарами, у кожному чеку РРО/ПРРО перед назвою підакцизного товару  зобов’язані зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором  товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

У разі проведення суб’єктом господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансових санкцій у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - п. 7 ст.17 Закону №265 (у редакції Закону №128).

Крім того, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами (ст.26 Закону №265).   

Нагадуємо, що згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- пальне у тому числі товари, що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

- електрична енергія.

 

Програмні РРО: порядок та термін реєстрації

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається заява за ф. № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації. 

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

     - у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

     - не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера програмного РРО із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера програмного РРО. Датою реєстрації програмного РРО є дата формування фіскального номера програмного РРО. 

За наявності підстав для відмови в реєстрації програмного РРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову із зазначенням підстав.

Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.

 

Коли сплачується екологічний податок за розміщення шин, акумуляторів, люмінесцентних ламп? 

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання,  юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність,  бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 ПКУ).

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ст. 14 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку  за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

У разі відсутності такого договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Єдиний внесок: термін сплати підприємцями – платниками єдиного податку за себе

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

Заповнення платіжного доручення на сплату єдиного внеску

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

•у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

•у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

•у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (код за ЄДРПОУ);

•у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

•у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

•у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

•у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізита «Отримувач»:

•зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

•зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

•під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску визначені «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

 

Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, чи переноситься термін?

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця) (част. восьма ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розд. ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Отже, якщо граничний строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати є перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

На ремонті залізничних вагонів запорізька фірма недоплатила державі понад шість мільйонів

Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області спільно зі слідчим управлінням фіскальної служби регіону та СБУ викрили схему незаконного заволодіння грошима при закупівлі товарно-матеріальних цінностей для ремонту залізничних вагонів.

 

Упродовж 2018-2020 років філія однієї з українських транспортних компаній виділила кошти на суму понад 100 мільйонів гривень на ремонт пасажирських вагонів. Переможцем тендерних торгів стало одне із підприємств Запорізького регіону, яке до виконання робіт залучило субпідрядників не тільки реального сектору економіки, а й фірми з ознаками фіктивності. Тобто частина робіт фактично виконувалась, а решта – існувала лише "на папері".

Перевіркою встановлено безпідставне завищення вартості продукції, чим нанесені збитки державі у вигляді несплати податків на суму понад 6 мільйонів гривень. Наразі тривають слідчі дії в рамках кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України.

 

На Запоріжжі вилучено незаконну підакцизну продукцію вартістю понад 28 мільйонів

У рамках операції "Акциз-2020" співробітники оперативних підрозділів з початку року ліквідували чотири "підпільні цехи" з виробництва підакцизної групи товарів. Зокрема, у двох із них виготовлявся фальсифікований алкоголь, ще у двох – спирт, реалізація якого здійснювалась через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у різних мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено товари підакцизної групи загальною вартістю 28,6 мільйона гривень. Відповідно до судових рішень конфісковано продукції на суму 2,6 мільйона.

Слідчі підрозділи фіскальної служби регіону розслідували 104 кримінальні провадження, з яких 48 належали до категорії тяжких, у тому числі 26 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. До суду з обвинувальним актом направлено 9 матеріалів. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності до судових органів спрямовано 6 кримінальних проваджень, три з яких у зв'язку з повним відшкодуванням збитків.

За закінченими провадженнями до бюджету повернено майже 12 мільйонів (з урахуванням фінансових санкцій та пені). Також з метою компенсації завданих державі збитків накладено арешт на майно на суму 9,7 мільйона.

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області зареєстровано 36 кримінальних проваджень. За результатами відпрацювання СГД, які користувались послугами з мінімізації сплати податків, стягнуто 17,3 мільйона.

 

Запорізькі платники отримали у податковій 36 тисяч електронних ключів

За вісім місяців фахівці податкової служби регіону видали платникам 36430 безкоштовних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, працівники підрозділів реєстрації користувачів надали електронні довірчі послуги 15859 клієнтам.

 

Як підкреслив Роман Афонов, запоріжці все частіше надають перевагу онлайн формату взаємодії з органами ДПС. На сьогодні показник електронної звітності в регіоні становить 79 відсотків. Тобто, приміром, із кожного десятка податкових звітів, у середньому, лише два подаються у паперовому вигляді.

Крім того, з початку року сервісами Електронного кабінету платника (https://cabinet.tax.gov.ua/) скористалися 61 тисяча запоріжців. На даний час він надає представникам бізнесу і громадянам десятки онлайн послуг, серед яких: ведення і подання електронної звітності, запитів, сплата податків, листування з податковою, отримання довідок про доходи, замовлення реєстраційного номеру облікової карти, перевірка стану розрахунків з бюджетом та багато іншого. Вхід до приватної частини кабінету здійснюється за допомогою електронного ключа.

Разом із цим платники мають можливість самостійно формувати нові сертифікати ключів. Скористатися дистанційним сервісом можуть зареєстровані користувачі на інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

 

Запорізьке комунальне підприємство повернуло державі 4,3 мільйона несплачених податків

Співробітники податкової міліції Запорізької області за процесуального керівництва прокуратури області закінчили досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом умисного ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору службовими особами одного з комунальних підприємств регіону.

Слідчі встановили, що його службові особи з липня по грудень 2016 року відображали у податковій звітності завищені показники щодо фактичної сплати зазначених податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 4,3 мільйона гривень.

Під час проведення досудового розслідування завдяки вжитим працівниками податкової міліції заходам підприємство повністю відшкодувало завдані державному бюджету збитки.

Обвинувальний акт стосовно колишнього керівника і головного бухгалтера КП направлено до суду.

 

Легалізовано працю більше чотирьох тисяч запоріжців

У Запорізькій області за сім місяців залучено до оподаткування 4031 неоформленого працівника. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це – підсумки, передусім, роз'яснювальних та профілактичних заходів з працедавцями, які проводить податкова служба разом із органами виконавчої влади і місцевого самоврядування.

 

За результатами проведеної роботи найманим працівникам виплачено 19 мільйонів гривень доходу. Додаткові надходження до бюджету склали майже 8 мільйонів, у тому числі, 3,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 4,2 мільйона гривень єдиного соціального внеску та 300 тисяч гривень військового збору.

Керівник податкового відомства регіону підкреслив, що у процесі легалізації ринку праці ключову роль відіграють не перевірки, а превентивна робота. Зокрема, при Запорізькій облдержадміністрації та районних адміністраціях створені відповідні робочі групи у складі представників органів ДПС та інших контролюючих органів і державних структур, які організовують зустрічі із роботодавцями. За підсумками засідань переважна більшість керівників підприємств і підприємців виконують вимоги законодавства і належним чином оформлюють своїх співробітників.

Разом із цим за рахунок контрольних заходів серед суб'єктів господарювання, що мали ризики використання неоформленого найманого труда, виявлено 153 особи, які працювали нелегально. Матеріали перевірок надіслані до ГУ Держпраці для вжиття відповідних заходів.

 

Від оподаткування запорізької нерухомості місцеві бюджети отримали 92 мільйони

У січні-липні до місцевих бюджетів регіону надійшло 92 мільйони гривень податку на нерухоме майно (без показників великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 10,7 мільйона або на 13 відсотків.

 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії, установи і організації спрямували до скарбниць понад 62 мільйони, що на 1,4 мільйона більше, ніж торік. Підприємці-фізичні особи та громадяни сплатили 30 мільйонів, збільшивши відрахування до показників 2019 року на 9,3 мільйона або на 45 відсотків.

Найбільші суми податку отримав міський бюджет м. Запоріжжя – 30,7 мільйона, власники нерухомості м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямували до скарбниць 15,6 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – понад 11 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – близько 8 мільйонів,  Вільнянського та Новомиколаївського районів – 5,1 мільйона, Запорізького району – 4,8 мільйона.

Всього в обласному центрі та регіоні зареєстровано 4 тисячі платників податку на нерухоме майно-юридичних осіб та 23 тисячі-фізичних осіб.

Нагадаємо, громадяни сплачують податок упродовж 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення з податковими зобов'язаннями. Для проведення звірки слід звернутися до податкового органу за місцем знаходження нерухомості.

 

Наповнення бюджетів, детінізація економіки, електронні сервіси та надання якісних послуг: результати засідання колегії податкової служби Запорізької області

27 серпня під керівництвом начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова відбулося перше засідання колегії податкової служби області. У її роботі взяли участь голова Запорізької обласної державної адміністрації Віталій Боговін, голова Запорізької обласної ради Григорій Самардак, голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців Олександр Головко, фахівці органів ДПС.

Відкриваючи захід, Роман Афонов повідомив, що наразі відбувається процес реформування, вже затверджена організаційна структура ГУ ДПС області, відповідно до якої створено несамостійні підрозділи з урахуванням території обслуговування. Водночас, запорізькі платники податків не відчують незручностей у зв'язку з впровадженням адміністративно-територіальної реформи та укрупненням районів. Важливим для податківців є створення умов для кожного платника податків, які максимально спростять процес сплати, зроблять його прозорим та зрозумілим.

Усього за сім місяців запоріжці забезпечили до загального фонду державного бюджету 4,3 мільярда гривень. Цей результат на 179,4 мільйона гривень перевищив показники аналогічного періоду минулого року. Серед бюджетоформуючих галузей запорізької економіки – промисловість (28,4% надходжень до державного бюджету), оптова та роздрібна торгівля (майже 15%) та агропромислове виробництво (13%).

До місцевих бюджетів спрямовано 5,2 мільярда гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року доходи запорізьких громад зросли на 146 мільйонів гривень.

Пріоритетним завданням податкової служби є детінізація економіки регіону. Так, з моменту запуску оновленої Системи моніторингу податкових накладних, яка протидіє махінаціям з податком на додану вартість, в регіоні було зупинено розповсюдження фіктивного податкового кредиту на загальну суму 125,3 мільйона.

Крім того, у регіоні здійснюється системний контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів. Фахівці профільних підрозділів податкової служби відпрацьовують, в першу чергу, суб'єктів господарювання, які здійснювали реалізацію підакцизних товарів, однак здали ліцензії та припинили свою діяльність. Зокрема, кожна дев'ята фактична перевірка таких суб’єктів дозволила виявити торгівлю підакцизною групою товарів без реєстрації підприємницької діяльності або без наявності ліцензій. 

У результаті роз'яснювальних та профілактичних заходів з працедавцями залучено до оподаткування більше чотирьох тисяч неоформлених працівників. До бюджетів додатково надійшло 4 мільйони 200 тисяч гривень єдиного внеску.

Під час операції "Курорт" у червні-серпні 387 суб'єктів господарювання повідомили про офіційне оформлення трудових відносин з працівниками, що перевищує минулорічні дані на 63 особи, а кількість офіційно працевлаштованих робітників зросла на 519. Також легалізовано 14,2 мільйона доходів, до бюджету додатково спрямовано майже 6 мільйонів.

У рамках заходу "Врожай-2020", який проводиться спільно із Запорізькою обласною державною адміністрацією й іншими органами влади легалізовано працю 1690 осіб (додаткові надходження – 4 мільйони), аграрії регіону додатково уклали 80 договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення та 50 додаткових угод до діючих договорів оренди, зареєстрували 1330 угод оренди паїв з громадянами. Загальний результат детінізації земельних ділянок – майже 7 мільйонів.

Роман Афонов наголосив на основних стратегічних напрямах роботи податкової служби у серпні-грудні поточного року. Передусім, це адміністрування податків і зборів, що надходять до бюджетів усіх рівнів, удосконалення сервісних послуг, підвищення якості контролюючих та інформаційних напрямів роботи, контроль за готівковими операціями та обігом підакцизних товарів, недопущення формування схемного податкового кредиту з ПДВ, скорочення податкового боргу, ефективне запровадження законодавчих новацій.

Також учасники колегії розглянули стан роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеня ризиків (СМКОР), підсумки відпрацювання суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері обігу готівки, результати декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році, та забезпечення повноти обліку фізичних осіб – платників податку на майно.

 

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.