Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

17.09.2020, 13:54    просмотров: 1808

Бердянські та приморські платники оцінили переваги звітності в електронному вигляді 

На території обслуговування Бердянського управління електронними сервісами податкової служби користуються 87 відсотків платників. Як зазначила начальниця Бердянського управління податкової служби області Оксана Федорова, серед усіх можливих функціоналів Електронного кабінету найпопулярнішими у мешканців міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів є надання звітності в електронному вигляді та отримання довідки про відсутність заборгованості.

 

Особливої актуальності така форма взаємодії набула у період карантинних обмежень. Цього року кількість платників – користувачів Електронного кабінету серед бердянців та приморців - постійно зростає. На даний час 84 відсотки платників звітують в електронному вигляді. Серед юридичних осіб – це 91 відсоток, серед фізичних осіб - підприємців даним сервісом податкової користуються 78 відсотків.  

На сьогоднішній день у Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області зареєстровано 10875 платників податків, з яких: 3965 це юридичні особи та 6910 фізичні особи - підприємці. Тільки за останні вісім місяців поточного року Бердянським управлінням було зареєстровано та взято на облік 741 платник (66 - юридичні особи та 675 - фізичні особи – підприємці).

 

Електронне листування через сервіс «Електронний кабінет» – один із зручних способів комунікації з контролюючим органом

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертається до вас, шановні платники, з проханням за можливості зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме - сервісом «Електронний кабінет».

 

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини сервісу «Електронний кабінет» платники податків мають можливість надіслати лист (запит про доступ до публічної інформації, звернення фізичних або юридичних осіб тощо) до ГУ ДПС у Запорізькій області у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Рекомендуємо заяву та додані до неї документи надсилати одним вкладенням.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.

Робота у приватній частині вказаного сервісу здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

У разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом» запрошуємо скористуватись відеоуроком від податкової служби, розташованим у розділі «Головна ? Медіа-центр ? Відеогалерея ? Відеоуроки ? Відеоурок від податкової №4 «Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету» (http://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki).

Рекомендуємо використовувати зручні та безпечні способи комунікації з контролюючими органами.

 

 

Новини законодавства

Збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01.09.2020: на які показники впливає?

Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області доводить до відома, що 01.09.2020 набрав чинності Закон України від 25.08.2020 № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822).

Законом № 822 встановлено, що з 01 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі – 5 000 грн, у погодинному розмірі – 29,20 гривень.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Так, підвищується:

- мінімальний розмір єдиного внеску з заробітної плати та доходів фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 % до бази нарахування. Тобто, з 01.09.2020 року єдиний внесок становить 1 100 грн (5 000 х 22%);

- максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок до 75 000 грн;

- мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Цей розмір становить 1 250 мінімальних зарплат, виходячи із ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Водночас, показники, які відповідно до Податкового кодексу України, залежать від мінімальної зарплати, встановленої станом на 01 січня поточного року, залишаться незмінними, а саме:

• розмір податкової соціальної пільги;

• граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;

• граничний розмір добових;

• сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

• сума нецільової благодійної допомоги;

• ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

• ставки єдиного податку:

1) для платників єдиного податку 1 групи – до 210,20 грн (до 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року);

2) для платників єдиного податку 2 групи – до 944,60 грн (до 20 % від мінімальної зарплати на 01 січня 2020 року).

Нагадуємо, що Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 № 157.

 

Закон України № 466: про зміну критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату

Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».

Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).

 

Змінено обов’язкові реквізити фіскального чека

Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Наказ № 306), який набрав чинності 01.08.2020, внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), зокрема, змінено заголовок Положення № 13 та окремі норми викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення № 13 в редакції Наказу № 306 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

-    найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);

- назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП) (рядок 2);

- адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. 20-ОПП (рядок 3);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

- для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

 - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);

- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);

- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);

- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);

- вид операції (рядок 13);

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);

 - напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);

 - підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);

- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);

- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);

 - для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення; 

- заокруглення (рядок 22);

- до сплати (рядок 23);

- фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);

- QR – код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 25);

для касового чека, що створюється ПРРО:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);

 - заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 28);

- фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);

- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

Рядки 10 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).

Рядки 14, 15, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розд. ІІ Положення № 13).

Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).

Рядки 20, 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розд. ІІ Положення № 13).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі – НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 21 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 8 розд. ІІ Положення № 13).

 

Трансфертне ціноутворення: запроваджено документацію за трирівневою структурою

Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», передбачені зміни щодо урегулювання питань трансфертного ціноутворення.

Так, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (п.п. 39.4.2 ст. 39 ПКУ).

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються контролюючому органу засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Перелік інформації, яку має містити таке повідомлення визначено п.п. 39.4.2.2 ст. 39 ПКУ. Форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. 

Трирівнева структура документації з трансфертного ціноутворення (ТЦ) містить:

- документацію з ТЦ з переліком інформації визначеної п.п. 39.4.6 ст. 39 ПКУ;

- глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, платником податку, що входить до складу міжнародної групи компаній при сукупному доході за рік понад 50 млн. євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) ( п 39.4.7 ст. 39 ПКУ);

- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. Звіт подається якщо сукупний консолідований  дохід групи компаній, в яку входити платник перевищує 750 млн. євро за рік (п.п.  39.4.10 - 39.4.14 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків:

-повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) - вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;

- глобальної документації з ТЦ (майстер-файл) - вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

- звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.

Також Законом №466 розширено вимоги та деталізовано окремі позиції документації з трансфертного ціноутворення (локального файлу документації з ТЦ) з обов’язковим (п.п. 39.4.6 ст. 39 ПКУ):

- вказання фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);

- наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;

- надання копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК);

- надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою);

- доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;

- доповнення опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).

 

Роз’яснення законодавства

Увага! Важлива інформація для платників ПДВ

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі-Порядок) у  разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно до п.10 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що

настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів,  що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішення комісії регіонального рівня. Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня.

Платник податку має право оскаржити рішення в судовому порядку.

Відповідно до п.12 Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

  Згідно до п.6 Порядку питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

  У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

  Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

  Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

 

Зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів: пояснення подає продавець

Згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

• номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

• критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;

• пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

 

Про контрольовані операції звітуємо до 01 жовтня 2020 року!

Платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності склав понад 150 млн грн і обсяг господарських операцій з контрагентами, що відповідають критеріям, визначеним у ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) більше 10 млн грн, подають Звіт про контрольовані операції.

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами (далі – Порядок № 8).

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 8 Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

Додаток до Звіту (далі – Додаток) заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованій операції.

Порядковий номер Додатка має збігатися з порядковим номером, зазначеним у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту щодо відповідної особи – сторони контрольованої операції. Кількість додатків має дорівнювати останньому порядковому номеру особи – сторони контрольованої операції, зазначеної у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту. Графа 1 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» заповнюється наростаючим порядковим номером рядка при їх додаванні у таблицю залежно від кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

При цьому відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 8 у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі.

У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування нерезидента – пов’язаної особи.

Водночас п. 3 розділу ІV Порядку № 8 встановлено, що у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов’язаною особою.

Згідно з п. 5 розділу ІV Порядку № 8 у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка.

Отже, якщо протягом звітного року одночасно здійснюються господарські операції із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) як з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5  п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ так і безпосередньо з тією ж пов’язаною особою – нерезидентом, то при заповненні розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація про нерезидента – пов’язану особу. При заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються відомості про всі здійснені протягом року контрольовані операції як з пов’язаною особою – нерезидентом, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка, так і з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. При цьому зазначені операції у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка відображаються окремими рядками.

Звертаємо увагу платників податків, що сума контрольованих операцій в розрізі нерезидентів у Звіті та загальна сума операцій з таким контрагентом у відомостях до Звіту мають бути тотожними.

 

У разі надання будівлі сільськогосподарського призначення в оренду сільгоспвиробник сплачує податок на нерухомість

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

 

Вартість поточного ремонту вантажного автомобіля, використовуваного в господарській діяльності ФОП загальної системи, включається до складу витрат

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначене ст. 177 Податкового кодексу України, якою встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду, зокрема, витрати на проведення поточного ремонту основних засобів - п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ.

Основні засоби, такі як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові автомобілі не підлягають амортизації (абз.8 – 10 п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування не має права включити до складу витрат вартість поточного ремонту використаного в господарській діяльності власного (орендованого) легкового автомобіля, однак має право включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту власного (орендованого) вантажного автомобіля, який використовується в її господарській діяльності.

 

Штрафні санкції та пеня, у разі порушення податкового законодавства протягом дії карантину, не застосовуються

Відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

• відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

• порушення вимог законодавства в частині:

? обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

? цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

? обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

? здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

? здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

? порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

Закон № 786: на проведення яких перевірок знято мораторій

Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» скасовано мораторій на проведення документальних позапланових перевірок за заявою платника та в зв’язку з ліквідацією суб’єкта господарювання. Ця норма набула чинності 8 серпня 2020 року.

Зміни внесено до пункту 52? підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині зняття мораторію на проведення документальних позапланових перевірок та документальних перевірок, що проводяться на звернення платника податків та з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

 

Щодо застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб при отриманні товарів зі знижкою

Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку (п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Тобто, при отриманні фізичною особою товару зі знижкою, сума такої знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо ж знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є персональною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

Подання форми № 20-ОПП про об’єкти оподаткування

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з «Порядком обліку платників податків», затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП. 

Повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

У разі закриття відокремленого підрозділу, такий відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу (п. 8.2 розд. VIIІ Порядку № 1588). 

Так само подаються повідомлення і у разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Відомості, зазначені в повідомленні за ф. № 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб:

     - не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі;

     - не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування в приватній частині Електронного кабінету.

Нагадаємо, що порядок заповнення ф. № 20-ОПП визначений Пам’яткою для заповнення розділу 3 Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток 10 до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

 

Які штрафи за неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

В зазначених випадках подається повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (дод. 11 до Порядку № 1588), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу:

- на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., 

- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу:

- на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., 

- на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117  Податкового кодексу.

Слід зазначити, що відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби не застосовується  (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків

Розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п. 100.8 та п. 100.9 ст. 100 ПКУ.

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку №574).

Мінімальним терміном є:

-  для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

-  для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

Максимальний строк розстрочення не визначений.

Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 ст. 100 ПКУ).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

 

Продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімально роздрібних цін: які штрафи?

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 № 957.

У разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція: 

- 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.

Зазначена норма передбачена ст. 1, ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

Екологічний податок за викиди двоокису вуглецю: що необхідно знати?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п. 240.1 ст. 240 ПКУ).

При цьому, не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти господарювання, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (240.7 ст. 240 ПКУ).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Отже, у разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. 

Такі платники зобов’язані подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

Форма Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 із змінами. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (додаток 1 до Декларації).

Для встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів.

Загальні принципи інвентаризації визначені Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7. Зокрема,  інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Порядок виконання інвентаризації викидів двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359.

Отже, суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно:

- подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

- платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому додатку 1  Податкової декларації екологічного податку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

 

Роздрібна торгівля алкогольними напоями через РРО, що не зазначений у ліцензії: які штрафи?

У випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція:

- у вигляді штрафів у розмірі 200% вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат продукції, але не менше 10000 гривень. 

Зазначена норма передбачена ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі: чи узгоджувати з податковою?

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:

- тільки за згодою контролюючого органу,

- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:

- за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, 

- та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).

Нагадаємо, що право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

 

Платникам ПДВ: якщо зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати в електронній формі копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Перелік таких документів може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Ці письмові пояснення та копії документів можна подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Подані платником ПДВ письмові пояснення та копії документів,  комісія регіонального рівня розглядає протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання та приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку.

Зазначений порядок визначений  п. 2, п. 4, п. 6, п. 8  «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Підприємець припинив підприємницьку діяльність: коли подати Звіт з єдиного внеску

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників -  фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 10 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» подається до контролюючого органу – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (п.п. 1 п. 14 розд ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Запорізькі підприємства-забруднювачі сплатили 194 мільйони "екоподатку"

У січні-серпні 2020 року до бюджетів усіх рівнів надійшло 193 мільйони 910 тисяч гривень екологічного податку (не враховуючи показники великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, до спецфонду державного бюджету сплачено 104,6 мільйона, до місцевих скарбниць – 89,3 мільйона гривень.

 

Із загальної суми суб'єкти господарювання м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів перерахували до бюджетів 155,6 мільйона, Запорізького району – 18,5 мільйона, м. Запоріжжя – 7,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 2,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2 мільйони тощо.

Усього на території регіону зареєстровано 2595 платників екологічного податку. Ці підприємства і установи на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи.

Ставки "екоподатку" залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

 

Податковий супровід запорізької агріфуд галузі: робоча зустріч з представником профільної компанії

Сьогодні начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов провів робочу зустріч із членом ради директорів національної групи компаній HD-group Борисом Шестопаловим. Предметом розмови стали окремі аспекти оподаткування, які останнім часом набули особливої актуальності для представників агросектору.

Роман Афонов окреслив принципові моменти, на яких ґрунтується взаємодія з підприємствами, що перебувають на обліку в податковій службі регіону. Він наголосив, що наразі завершується процес реформування служби у єдину юридичну особу. При цьому її головними векторами залишається якісне адміністрування податків і зборів, обслуговування платників та запровадження нових сервісних послуг. 

Також учасники обговорили податкові новації, які стосуються підприємств, що входять до складу HD-group, а саме підприємств з зернопереробки; заводів з виробництва хлібобулочних, борошняних кондитерських виробів, виробництва джемів, варення, бакалеї; компаній з організації логістичних послуг та організації закупівель. Крім того, розмова стосувалася і законодавчих ініціатив профільних підприємств, спрямованих на удосконалення діючих механізмів оподаткування.

 

З прибутків запорізьких підприємств до місцевих скарбниць надійшло 84 мільйони

За вісім місяців 2020 року до місцевих бюджетів регіону надійшло 83 мільйони 893 тисячі гривень податку на прибуток (без врахування показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Лише у серпні підприємства і установи сплатили 15 мільйонів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

З початку року компанії і організації м. Запоріжжя спрямували до міського бюджету 58,2 мільйона, мелітопольські і веселівські суб'єкти господарювання поповнили скарбниці на 8,4 мільйона, бердянські та приморські – 6 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – майже 3 мільйони, токмацькі і чернігівські – понад 1,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 1,4 мільйона тощо.

Всього на території регіону зареєстровано 955 платників податку на прибуток.

Зазначимо, цей платіж належить до загальнодержавних податків. Десять відсотків зі сплачених сум залишаються у розпорядженні місцевих рад. Крім того, до бюджетів громад зараховуються 100 відсотків податку, сплаченого підприємствами комунальної форми власності.

 

Запорізькі компанії і підприємці спрямували до держбюджету 2,5 мільярда гривень ПДВ

За 8 місяців поточного року надходження податку на додану вартість у Запорізькій області склали 2 мільярди 485 мільйонів гривень. У порівнянні з минулим роком рівень сплати податку зріс на 277 мільйонів або на 12,5 відсотка.

 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у структурі доходів державного бюджету частина ПДВ з початку року перевищила 42 відсотки.

Найбільші суми податку забезпечили підприємства, організації і підприємці м. Запоріжжя – 1 мільярд 368 мільйонів. Від суб'єктів господарювання м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 201,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 191,2 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – майже 118 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 103,3 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 97 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 95,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 85,5 мільйона тощо.

Запорізький бізнес за результатами декларування за 8 місяців збільшив нарахування ПДВ до бюджету на 283,6 мільйона або на 12,8 відсотка (додаткові середньомісячні нарахування – 76 мільйонів).

Всього станом на початок вересня в регіоні зареєстровано 10259 платників ПДВ, з яких 9305 – СГД-юридичні особи, 954 – фізичні особи-підприємці, що разом на 79 більше, ніж торік.

 

Запорізькі фінустанови сплатили з депозитних процентів вкладників майже 38 мільйонів

З початку року банківські та інші фінансові установи регіону з нарахованих процентів своїх вкладників сплатили до державного бюджету 37 мільйонів 876 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, рівень надходжень восьми місяців минулого року перевищено на 2,2 мільйона або на 6 відсотків. Ці дані не враховують показники великих платників, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС.

 

Найбільші суми до скарбниці спрямували суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 35,9 мільйона, з процентів за депозитами клієнтів фінансових компаній м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів перераховано 663 тисячі, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 614 тисяч, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 204 тисячі, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 159 тисячі тощо.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від депозитних банківських рахунків, вкладів у кредитних спілках тощо складає 18 відсотків. Відповідно до ст. 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.

 

Купували помідори, а продавали електрообладнання: на Запоріжжі припинено схему ухилення від сплати податків на 3,7 мільйона

Запорізькі податківці упередили черговий факт розповсюдження підприємством "ризикового" податкового кредиту.

Так, до поля зору податкової служби потрапила діяльність одного з підприємств, яке змінило керівника, засновника та місце реєстрації, "переїхавши" з Київщини до Запоріжжя.

 

До зазначених змін ТОВ "Є" імпортувало ліки, які в подальшому продавало реальним суб'єктам господарювання. Лише за останні 12 місяців до бюджету було сплачено 2,3 мільйона гривень податку на додану вартість, що надавало можливість безперешкодно реєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі.

Однак з приходом нового керівництва замість реалізації імпортних медикаментів підприємство різко почало торгувати помідорами, олією, прутками, а також надавати електромонтажні послуги. При чому за більшістю товарних позицій продаж відбувався без фактичної закупівлі. До того ж, як з'ясувалося, ТОВ "Є" за юридичною адресою не знаходилося. Натомість у липні воно зареєструвало у ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 5,2 мільйона гривень, не дивлячись на присвоєння ознаки ризиковості.

З метою оперативного відпрацювання розповсюдження ризикового податкового кредиту фахівці податкової служби регіону направили інформацію до колег з регіонів, ДПС України та фіскальної служби Запорізької області.

В результаті відпрацювання платнику було анульовано свідоцтво ПДВ. Схему ухилення від оподаткування на загальну суму 3,7 мільйона гривень припинено. Крім того, у серпні за матеріалами слідчих ГУ ДФС у Запорізькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 205-1 КК України.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.