Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

1.10.2020, 17:57    просмотров: 1141

 

Бердянські та приморські підприємці сплатили 74 мільйони

За вісім місяців 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів місцевих громад Бердянського та Приморського районів 74 мільйони гривень єдиного податку. Ця сума перевищила планові завдання на 2,4 млн гривень або 3,4 відсотка.

Переважну частину надходжень забезпечили  фізичні особи – підприємці -  51 мільйон гривень. Юридичні особи – платники єдиного податку ІІІ групи перерахували до місцевих скарбниць 9,1млн гривень, сільськогосподарські товаровиробники – 13,9 млн гривень.

Фахівці податкової служби відзначають, що зростання сплати єдиного податку - результат комплексу заходів, які органи місцевого самоврядування спільно з податківцями вживають для легалізації підприємницької діяльності. Єдиний податок стабільно та суттєво поповнює місцеві бюджети Бердянського та Приморського районів. Він є важливим фінансовим джерелом у вирішенні соціально-економічних питань територіальних громад.

 

Новини законодавства

Закон України № 466: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни, зокрема до ст. 43 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).

Також, Законом № 466 п. 43.41 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

 

Програмний РРО – просте рішення для ведення бізнесу від ДПС

З 01 серпня 2020 року набрали чинності норми законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами).

Зазначеними законами запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Так, з 01 серпня 2020 року кожен суб’єкт господарювання може обрати РРО, який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, тобто або класичний РРО або програмний РРО.

На сьогодні для застосування програмного РРО існує розроблене ДПС програмне рішення, яке доступне кожному суб’єкту господарювання на безкоштовній основі, та розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Програмні РРО».

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись такий програмний РРО. Про таку господарську одиницю платник повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України за формою № 20-ОПП.

Після включення програмного РРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет».

Передача даних від програмного РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки.

Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 із змінами.

Програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення в окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення

Звертаємо також увагу, що з 01 серпня 2020 року застосовуються штрафні санкції у разі виявлення порушень при використанні РРО або програмних РРО.

Так тимчасово, з 01 серпня поточного року застосовуються штрафи за перше порушення у розмірі 10 % і за кожне наступне порушення 50 % вартості проданих з порушенням товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З 01 січня 2021 року розмір штрафу буде становити 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Проте, додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлено.

 Окремо зупинимось на перевагах програмних РРО, якими є:

 ► вільний вибір суб’єктом господарювання класичного або програмного РРО;

► відсутність посередників, зокрема Центрів сервісного обслуговування;

► відсутність експертизи для комерційних програмних РРО;

► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;

► онлайн-реєстрація програмного РРО у контролюючому органі;

► виключно електронний документообіг з контролюючими органами;

► безкоштовність програмного рішення ДПС.

 Довідково повідомляємо, що роз’яснення стосовно отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО».

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

 

Платникам ПДВ: новації щодо терміну реєстрації зведених ПН

Реєстрація ПН та/або РК до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Така норма визначена п.п 201.10 ст. 201 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23 травня 2020 року.

Зверніть увагу, що якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації ПН/РК протягом періоду з 8:00 до 20:00 (наприклад 20 вересня 2020 року, яке припадає на неділю, є операційним днем).

 

Роз’яснення законодавства

Реорганізація платника ПДВ, який застосовував касовий метод, шляхом приєднання: що з податковим кредитом?

Сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується шляхом:

● приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

● поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Норми встановлені п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, перенесення суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника здійснюється у періоді, що настає після підписання передавального акта відповідно до законодавства, в якому підтверджено таке від’ємне значення документальною перевіркою.

У разі оплати товарів/послуг правонаступник не має права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної на платника ПДВ, який застосовував касовий метод та реорганізувався шляхом приєднання, злиття, перетворення.

 

Про відповідальність, яка передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками декларування доходів

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Норми встановлені п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строк сплатити суми податкового зобов’язання було перенесено – останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

 

Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації)

Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435044.html  нагадала, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька zvernennya_dps@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

 

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!

Згідно із    п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (рентна плата) є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Підпунктом 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ визначено, що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 ПКУ).

Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Таким чином, для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом, та припинено користування радіочастотним ресурсом, останнім податковим періодом для податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є звітний період, у якому закінчився термін дії ліцензії або дозволу.

 

Чи є об`єктом оподаткування ПДВ операція із внесення фізичною особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до   ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Фізичним особам надана матеріальна допомога за рахунок міського бюджету: що з ПДФО?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Норми визначені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).

Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.

Враховуючи викладене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (розрахунок за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128».

 

Деякі особливості виправлення помилок у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, проставляється відмітка «Х».

У разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об’єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості.

Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:

● у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;

● у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації:

● у рядку 4 зазначається сума податкового зобов’язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації, що уточнюється (або показник рядка 6 Декларації в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018       № 897);

● рядок 5 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5 додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації;

● рядок 6 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6 додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації;

● рядок 7 заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: (колонки з 4 по 7 рядка 5) х 3 % або 5 %. Показник рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації;

● у рядку 8 зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5 табличної частини Декларації.

Аналогічно заповнюються уточнюючий додаток 2 до Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому:

● показник рядка 5 додатка 2 переноситься до рядка 6.2 табличної частини Декларації, показник рядка 6 додатка 2 переноситься до рядка 6.3 табличної частини Декларації;

● показник рядка 7 додатка 2 переноситься до рядка 6.4 табличної частини Декларації;

● показник рядка 8 додатка 2 переноситься до рядка 6.5 табличної частини Декларації.

У разі коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише по житловій чи нежитловій нерухомості заповнюється один розрахунок/додаток, що уточнюється, показники якого переносяться до Декларації.

 

Чи можливо здійснити первинну процедуру реєстрації у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС через мережу Інтернет без особистої присутності у центрі?

Первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.

Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.

Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Відповідне запитання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.02 розділу «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ» ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО РЕСУРСУ на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

 

Платникам ПДВ: коли таблиця даних враховується автоматично 

Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, в якій зазначає КВЕД, коди товарів УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються та/або придбаваються платником податку, ввозяться на митну територію України.

 

Таблиця платника враховується ДПС в автоматичному режимі у разі коли подається:

• с/г товаровиробником, якого включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;

• с/г товаровиробником, який станом на 31.12.2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України та/або на умовах оренди земельної ділянки, загальна площа яких становить не менше:

- 200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого п.р. (до 20 лютого враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року) та у поданій таблиці платника податку зазначені відомості постачання (виготовлення) груп товарів УКТЗЕД 01,03,04,07,08,10,12;

• за умови,  що навантаження (по всіх податках та зборах, крім митних платежів) понад 2% та збільшення на коефіцієнт не перевищує 1,4 відносно до максимального значення обсягу постачання за останні 12 місяців.

Таблиця даних платника податку, подана усіма іншими платниками ПДВ розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів.

У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці платника податку, яка врахована, в т.ч. в автоматичному режимі, комісія контролюючого органу має право прийняти рішення про неврахування такої таблиці платника.

Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

 

Реєстрація програмних РРО: що необхідно знати

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями: 

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.

 

Де можна ознайомитись з інформацією про суб’єктів   господарювання, у яких є податковий борг? 

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система повідомить інформацію щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. 

 

Платникам податку на прибуток: коли господарська операція є контрольованою

Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків  (п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ),  а саме:

     а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами- нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ;

     б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

     в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

     г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ (постанова КМУ від 04.07.17 №480).

     ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (п. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ):

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

 

Списання безнадійного податкового боргу

Під терміном «безнадійний» розуміється (п. 101.2 ст. 101 ПКУ):

• податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

• податковий борг фізичної особи, яка:

-    визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

-     померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

-     понад 720 днів перебуває у розшуку;

• податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ;

• податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

• податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

• податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ст. 101 ПКУ).

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.

Також, згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.     Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою КМУ від 27.12.2010 № 1231.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, Офісом великих платників податків ДПС.

 

Платникам податку на прибуток: нова різниця на суму штрафів 

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23 травня 2020 року).

Отже, з 23.05.2020р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

 

Платникам податку на прибуток: прискорена амортизація основних засобів

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

• четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

• третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Такі основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

- введені в експлуатацію платником в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

- не були у використанні (тобто є «новими» саме для такого платника - такі необоротні активи не були відображені в обліку у складі основних засобів раніше);

- використовуються у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Зміни щодо такого порядку нарахування амортизації платниками податку на прибуток, які обліковують податкові різниці, застосовуються вже у податкових (звітних) періодах 2020 року. 

Тобто платники мають право провести перерахунок амортизації щодо зазначених об’єктів, які зазначені у декларації з податку на прибуток за І квартал 2020 року та врахувати результати перерахунку в декларації за півріччя 2020 року і відобразити суми прискореної амортизації у додатку АМ до декларації за цей період.

Зазначена норма передбачена п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ Податкового кодексу (норма внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та  набула чинності 23.05.2020 року).

 

Законодавство щодо ЄСВ

Про граничний термін сплати єдиного внеску ФОП – платниками єдиного податку за себе

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці    (ФОП) – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 12 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Норми встановлені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

Яким чином нараховують та сплачують єдиний внесок за себе члени фермерського господарства?

Частиною 1 ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» із змінами визначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно з п. 7.12 розділу 7 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 № 189, фінансовий результат господарства (дохід) розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску, зазначені зокрема, у п. 51 частини 1 ст. 4 Закону   № 2464, зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 % бази нарахування.

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).

Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 ст. 4 Закону № 2464).

 

За який період підприємців звільнено від сплати єдиного внеску?

За березень, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

• підприємці на загальній системі оподаткування;

• підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

• особи, які провадять незалежну професійну діяльність; 

• члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає  - 2078,12 грн. (4723 грн. х 22% х 2 (за січень і лютий місяці)). 

За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць). 

Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%).

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Місцеві бюджети Запорізької області отримали чотири мільйони "автоподатку"

За вісім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільйони 380 тисяч гривень транспортного податку (без даних показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запорізькі компанії і організації спрямували до скарбниць громад майже три мільйони, фізичні особи сплатили близько півтора мільйона.

Найбільші суми перерахували власники елітних автівок м. Запоріжжя –           2 мільйони 145 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 473 тисячі, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 405 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 331 тисячу, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 238 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 219 тисяч, Запорізького району – 186 тисяч тощо.

На даний час у Запорізькій області нараховується 206 платників "автоподатку", які мають у володінні легкові автівки з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Перелік таких транспортних засобів розміщений на сайтах ДПС та Мінекономрозвитку: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/334862.html?fbclid=IwAR3w7UptrKTWUPLzX2XGQT9FrLlxUiBUEh57-xN9AwSrwTCg2voIg2dev3M, http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

 

Наповнення бюджету – у фокусі уваги очільників регіону та податкової служби Запорізької області

Днями відбулася робоча нарада голови Запорізької облдержадміністрації Віталія Боговіна, заступника голови ОДА Віталія Тишечка з керівниками податкових відомств регіону – начальником Головного управління ДПС у Запорізькій області Романом Афоновим та начальником Східного управління Офісу великих платників податків ДПС Анастасією Северін. 

Основним питанням обговорення  стало наповнення обласного бюджету. Учасники наради обговорили шляхи вирішення проблеми недовиконання доходів обласного бюджету та скоординували подальші дії. Також сторони розглянули питання впливу підвищення мінімальної заробітної плати на наповнення обласної скарбниці, перспективи фінансування видатків закладів, регіональних програм тощо.

Підсумком наради стало рішення про активізацію роботи щодо скорочення заборгованості з платежів до місцевих бюджетів, легалізації зайнятості та заробітної плати, протидії ухиленню від сплати податків, а також охоплення декларуванням усіх громадян, які не уклали договори про надання в оренду земельних паїв та самостійно їх обробляють.

 

Запорізькі власники нерухомості сплатили 106 мільйонів

За січень-серпень 2020 року до місцевих бюджетів області надійшло 106 мільйонів 740 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплата зросла, порівняно з минулорічними показниками, майже на 13 мільйонів гривень. При цьому, підприємства, установи та організації перерахували до бюджетів 64,4 мільйона, від фізичних осіб надійшло 42,3 мільйона гривень.

 

Найбільші суми податку на нерухомість до місцевих скарбниць спрямували мешканці м. Запоріжжя – 34,5 мільйона. Від платників м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 19,8 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 12,6 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 9,5 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 6 мільйонів, Запорізького району – 5,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 4,7 мільйона тощо.

Станом на 1 вересня у Запорізькій області зареєстровано 4033 власників нерухомості-юридичних осіб та 27124 – фізичні особи, нерухомість яких підлягає оподаткуванню.

Нагадаємо, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нараховується на житлову площу, яка перевищує 60 квадратних метрів для квартир, 120 квадратних метрів – для будинків і 180 квадратних метрів – для різних типів нерухомості. Громадяни його сплачують упродовж 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.