Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє

8.10.2020, 09:24    просмотров: 964

 

До уваги платників податків!

Шановні платники, пропонуємо переглянути навчальний вебінар щодо реєстрації податкових накладних: https://youtu.be/p4cwGnsv50o 

Всі питання, які у вас виникнуть після перегляду, надішліть, будь ласка, на нашу офіційну сторінку у мережі Фейсбук (у повідомленні): https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/.

Відповіді на всі питання будуть надані під час наступного вебінара або у письмовій формі на наших офіційних ресурсах.

 

Обережно! Знову аферисти вдають з себе податківців

Запорізькі підприємці повідомляють про шахраїв, які намагаються злочинним шляхом виманити гроші. Зловмисники телефонують нібито від імені керівника одного зі структурних підрозділів Головного управління ДПС у Запорізькій області та вимагають перерахувати кошти за непроведення перевірки. 

Вкотре наголошуємо, що податкова служба працює виключно у правовому полі, тому просимо про подібні випадки оперативно повідомляти правоохоронні органи. 

 

У Бердянську відбулася позачергова сесія районної ради

Днями у Бердянській районній раді відбулася сесія, присвячена підбиттю підсумків роботи за попередні п’ять років.

Участь у засіданні взяли голова Бердянської районної ради Жанна Васильчик, голова Бердянської райдержадміністрації Ірина Півень, начальниця Бердянського відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, керівники підприємств, установ, організацій району, працівники виконавчого апарату районної ради, представники силових структур та масмедіа.

Учасники обговорили низку питань, що стосуються економічного та соціального розвитку району. Жанна Васильчик акцентувала увагу, що районна рада працювала під час реформування адміністративно-територіального устрою, галузі медицини, освіти. Також особливим викликом для цієї каденції стала пандемія COVID-19. Проте реалізація соціально значущих програм та проєктів стала можливою завдяки сталому наповненню бюджету району, і це – здобуток плідної співпраці депутатів райради, райдержадміністрації, податкової служби та платників податків.

Жанна Васильчик щиро подякувала за співпрацю працівникам податкової служби району та вручила Оксані Федоровій почесну грамоту Бердянської районної ради.

 

Роз’яснення законодавства

Платникам ПДВ: що робити, якщо реєстрацію ПН/РК зупинено?

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган  протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 5 робочих днів та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або відмову в такій реєстрації.

У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник податку має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.

Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

 

Реєстрацію ПН/РК в ЄРПН зупинено: за яких умов відбувається їх реєстрація

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісія регіонального рівня (п. 2 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку №520).

Водночас, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ (п. 18 «Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165).  

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку №1165).

Отже, вже подані для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;

- задоволення скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової ПН/РК;

- не надсилання платнику протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, рішення щодо скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Зазначена норма передбачена  п. 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246. 

Платникам ПДВ: подання письмових пояснень у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі 

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ може подати письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

В письмових поясненнях рекомендовано надати інформацію щодо основних напрямків роботи.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено одного типу операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Перелік документів, необхідних для подачі Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК: 

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них на реалізацію та придбання;

договори, довіреності на реалізацію та придбання;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки­ фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні на реалізацію та придбання;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків на реалізацію та придбання;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством на реалізацію та придбання;

штатна чисельність, середня заробітна плата;

відомості щодо основних засобів підприємства, звіт 20-ОПП;

складський облік , оборотно-сальдові відомості;

наявність земельних ділянок (для с/х виробників);

статистична звітність 29сг, 4сг, 21сг, 37сг, 10мех (для с/х виробників).

 

Платник податку має право подати Таблицю без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРП

Таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника, тому платник податку має право подати Таблицю без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків не потрібно.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з пп. 15 та 16 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.

Відповідно до п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, зокрема,якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Отже, Таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника незалежно від факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків не потрібно.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія  101.18).

 

Продаж товарів в магазині на території ринку: чи можна бути підприємцем - єдинником 1-ї групи?

До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу):

- які не використовують працю найманих осіб; 

- здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню;

- обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.

Торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п. 1.8 «Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209).

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

Єдинник 2-ї групи здійснює діяльність не за місцем податкової адреси: яка ставка?

Ставки єдиного податку для платників єдиного податку 2-ї групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).

Фіксовані ставки єдиного податку для 2-ї групи платників єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст. 293 ПКУ.

У разі здійснення платниками єдиного податку 2-ї групи господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для цієї групи платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Отже, підприємцем – платником єдиного податку 2-ї групи, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць: 20% розміру мінімальної заробітної плати.

 

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків

Розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п. 100.8 та п. 100.9 ст. 100 ПКУ.

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку №574).

Мінімальним терміном є:

-  для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

-  для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

Максимальний строк розстрочення не визначений.

Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 ст. 100 ПКУ).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Програмні РРО: створення Z-звіту 

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера ДПС.

Отже,  електронний фіскальний звітний чек – це документ, створений програмним РРО, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

Електронний фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами програмного РРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається фіскального сервера засобами телекомунікацій. 

Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим.

Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері ДПС. 

Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

Зазначена норма визначена Законом України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 № 533-ІХ набрав чинності 01.08.2020 р. 

 

Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації ПРРО

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

 

Як провести перереєстрацію програмного РРО

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до пункт 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється при зміні найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку №317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, які не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.

Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку № 317 при зміні місцезнаходження або місця проживання, включення/не включення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

 

Роздрібна торгівля пивом: чи потрібно отримувати ліцензію?

Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203, що належить до алкогольних напоїв (ст. 1  Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання, у якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір отримати ліцензію.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються:

- адреса місця торгівлі,

- перелік РРО, програмних РРО, (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних РРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб’єктом господарювання зазначається:

- адреса місця торгівлі,

- і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних РРО (ст. 15 Закону № 481).

Отже, суб’єктам господарювання (у тому числі платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/програмним РРО та роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів) встановленої форми.

При цьому, отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, не передбачено.

 

Як повторно (дистанційно) сформувати сертифікат за електронним запитом 

Інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua).

Відеоінструкцію з повторного формування сертифіката за електронним запитом розміщено за посиланням: (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU).

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: 

- Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates)

 - або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: 

- Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» 

- або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Детальний опис роботи сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

 

Перевірка терміну дії кваліфікованого сертифіката 

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином: 

- за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів». 

 Для цього в полі «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно:

код ЄДРПОУ (для юридичних осіб); 

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб); 

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

- за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». 

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

 

Електронний кабінет для фізичних осіб

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що фізичні особи мають змогу за допомогою безкоштовного сервісу ДПС «Електронний кабінет» сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Даним сервісом можна скористатись цілодобово. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.

Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

скоротити час при заповненні платіжних документів;

мінімізувати помилки при заповненні;

сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати  податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

 

Cкористайтеся правом на податкову знижку

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області  нагадує, що право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року зберігається за платником податку до кінця податкового року, наступного за звітним, тобто до 31 грудня 2020 року.

Алгоритм розрахунку суми виглядає наступним чином:

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки.

- визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу сум застосованих податкових соціальних пільг та сум витрат, які дозволено включити до податкової знижки (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).

Звертаємо увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки зазначено у п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України.

При цьому, платнику податку повертається не сума витрат, понесена платником податку, а різниця в сумі податку на доходи фізичних осіб, отримана внаслідок зменшення бази оподаткування на суму витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, оскільки загальний річний оподатковуваний дохід зменшується на суму понесених витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації до податкового органу.

Під час заповнення декларації радимо уважно вносити дані та перевіряти правильність вказаних реквізитів банківського рахунку, на який будуть перераховані кошти.

При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не використає своє право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України не переноситься.

 

Який алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року?

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

- розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

- із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.06.03).

 

ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 гривень.

Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

Чи оподатковується акцизним податком послуга з куріння кальяна та як при цьому визначається база оподаткування?

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що платником акцизного податку (далі – платник) є, зокрема особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 1 примітки до підпозицій групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» розділу IV Закону України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України» в підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату. Проте продукти, що не містять тютюн, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Отже, тютюн для кальяна, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром, акцизний податок з якого справляється та обчислюється за ставками, визначеними у п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Разом з цим, п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т.ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (абзац одинадцятий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» зі змінами (далі – Положення).

Для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), Положенням передбачено друк у фіскальному чеку – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення (п. 2 розділу ІІ Положення).

Базою оподаткування акцизним податком є, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Отже, тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому платник податку – суб’єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об’єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Ставка податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Відповідне запитання та відповідь на нього розміщене у категорії 114.03 розділу «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ» ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО РЕСУРСУ на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

 

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема,

- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5%. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ);

- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

 

Закон України №466: до уваги платників єдиного податку

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.

Фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.

Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку. 

 

ФОП, який здійснює вантажні перевезення, має право на податковий кредит при придбанні ПММ та послуг з ремонту вантажного автомобіля

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг  - п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, а підставою у покупця таких товарів/послуг для нарахування сум податку до податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ - п.198.6 ст. 198 ПКУ.

Для юридичних осіб та фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ, підставою для якого є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Фізична особа – підприємець, платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або не є його власністю, формує податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

У разі якщо надалі такі товари/послуги використовуються  в неоподатковуваних операціях такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

 

За який період визначається дохід ФОП - платника єдиного податку у разі переходу на єдиний податок протягом поточного року?

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що фізичні особи - підприємці (далі - ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку залежно від обраного виду діяльності, кількості найманих осіб та обсягу доходу від господарської діяльності.

Для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування необхідно визначати обсяг доходу , оскільки платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення  - п.п. 1 та 2 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Таким чином, ФОП, яка здійснила перехід на спрощену систему оподаткування з 01 квітня або 01 липня, або 01 жовтня поточного року, з метою перебування на спрощеній системі оподаткування визначає сумарний дохід у поточному році з початку цього календарного року: дохід, отриманий під час перебування на загальній системі оподаткування, та дохід, отриманий під час перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).

 

Відповідальність за перевищення граничних сум готівкових розрахунків

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що  Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання (далі - СГ) мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1)    між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;

2)    з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

СГ у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Понад установлені граничні суми платежі проводяться через банки або небанківські фінансові установи, або юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість СГ та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із СГ протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті) - п. 7 розд. ІІ Положення № 148.

Статтею 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КпАП) передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, – тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена част.1 ст. 163 прим. 15 КпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за перевищення граничної суми готівкових розрахунків до ФОП та посадових осіб юридичної особи, які приймають готівку, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 163 прим. 15 КпАП.

Відповідальність до фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено.

 

До уваги платників транспортного податку, які набули права власності на авто протягом звітного року!

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Нагадуємо, що форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми декларації з транспортного податку».

 

Перехід на третю групу або відмова від спрощеної системи юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи протягом звітного року

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області інформує платників податків, що  відповідно до п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ. 

Наразі платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Отже, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Так, за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

 

Законодавство щодо ЄСВ

Розміри мінімального та максимального ЄСВ для ФОП єдинників змінилися

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у зв’язку зі збільшенням з 01 вересня 2020 року  розміру мінімальної зарплати змінилася мінімальна та максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ, фізичними особами - платниками єдиного податку.

З 1 вересня 2020 року мінімальний ЄСВ за місяць дорівнює 1 100 грн (5000 грн х 22%).

Змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ. Становить вона 15 розмірів МЗП (75000 грн). Отже, максимальний ЄСВ на місяць – 16 500 грн.

Як і раніше, не сплачують за себе ЄСВ підприємці (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до Закону пенсію або соціальну допомогу.

Для всіх підприємців запроваджено однакові квартальні строки для сплати ЄСВ: до 20-го числа наступного за кварталом місяця. Нагадаємо, що якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на святковий або вихідний день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим (п. 11 р. IV Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449).

 

Терміни подання звіту та сплати ЄВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі прийняття ними рішення про ліквідацію, припинення

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п.п. 4 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.

У разі прийняття рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальники - особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня подання до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску .

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому особою припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників.

Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

Податкові борги запорізьких платників скоротились на 122 мільйони 

За вісім місяців від погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 122 мільйони 300 тисяч гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов. Керівник податкового відомства регіону зазначив, що з цієї суми до державної скарбниці перераховано 71 мільйон 700 тисяч, до місцевих бюджетів – 50 мільйонів 600 тисяч гривень.

З початку року фахівці податкової служби регіону подали до суду 543 позови про стягнення недоїмки на суму 567 мільйонів. На даний час задоволено 73 із них на суму майже 140 мільйонів, вже сплачено 12,6 мільйона гривень.

Разом з тим, за цей час з рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами 9 мільйонів. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до бюджету залучено близько 10,5 мільйона, від реалізації дебіторської заборгованості – 2,5 мільйона тощо.

Крім того, з початку року списано безнадійний податковий борг у розмірі 365,5 мільйона, у тому числі майже 300 мільйонів – у зв'язку з ліквідацією боржників-банкрутів.

Нагадаємо, у разі виникнення податкової заборгованості платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Ця норма встановлена ст. 100 Податкового кодексу України, а відповідний порядок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012р. №1261.

Інформація про податковий борг суб'єктів господарювання розміщена на сайті ДПС: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

 

Запоріжці зі своїх доходів сплатили п'ять мільярдів гривень податку 

З початку року запоріжці спрямували до бюджетів 5 мільярдів 322 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з минулорічними показниками сплата ПДФО збільшилася на 285 мільйонів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, із загальної суми сплаченого податку до державного бюджету надійшло 1 мільярд 330 мільйонів, до місцевих скарбниць – майже 3 мільярди 992 мільйони.

Зокрема, міський бюджет Запоріжжя отримав за вісім місяців 1 мільярд 687 мільйонів гривень ПДФО, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 610 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 417 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 301 мільйон, Василівського та Михайлівського районів – 245 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 191 мільйон тощо.

Усього на території регіону нараховується 44,5 тисячі платників податку на доходи фізичних осіб.  

Нагадаємо, що кожен найманий працівник зі своєї заробітної плати сплачує 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб. І частину цього податку можна повернути у вигляді податкової знижки, якщо ви понесли певні витрати. Зокрема, це оплата за навчання, виплата іпотечного кредиту, переобладнання авто на альтернативні види палива, страхові та пенсійні внески, благодійність тощо. Для отримання компенсації до кінця року необхідно подати податкову декларацію про доходи. 

 

На Запоріжжі 4444 підприємства виплачують зарплатню менше мінімальної

У Запорізькій області триває контроль за дотриманням працедавцями вимог щодо виплат зарплат на законодавчо встановленому рівні. Фахівці податкової служби під час аналітичної роботи встановлюють суб'єктів господарювання, які несвоєчасно або не в повному обсязі нараховують заробітну плату своїм працівникам.

Так, останнім часом у регіоні було виявлено 4444 підприємства, які нараховували заробітну плату нижче мінімального рівня. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це майже третина від загальної кількості підприємств, які відзвітували до податкових органів.  Зокрема, 41 103 працівника отримували зарплатню менше мінімальної у другому кварталі 2020 року.

Найбільшу кількість роботодавців, котрі не доплачують своїм працівникам, зафіксовано в обласному центрі та у Мелітопольському районі.  

Серед найбільших "мінімізаторів" заробітних плат підприємства оптової та роздрібної торгівлі – понад 28% або 1203 суб’єкти господарювання, на другому місці переробна та добувна промисловість – 15,6% або 671 підприємство, на третьому місці організації, які здійснюють операції з нерухомим майном – 12% або 516 СГД.  

Податкова служба наголошує на недопустимості порушення законодавства при нарахуванні заробітної плати найманим працівникам та закликає дотримуватись соціальних гарантій в оплаті праці.

Нагадаємо, Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік»  визначено розмір мінімальної заробітної  плати  з 01 січня по 31 серпня у сумі  4723 гривні, а  з 1 вересня  – 5000 грн. 

 

Приймаєте працівника на роботу? Дотримуйтесь основних правил

Легальні трудові відносини – це важлива складова фінансової стабільності не тільки держави, але й бізнесу та найманих працівників. 

Тож, в першу чергу, слід пам’ятати, що компанії, організації та підприємці при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства і нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків. 

Зокрема, необхідно дотримуватися основних правил:

- перед допуском до роботи з працівником укладається трудовий договір;

- до податкової служби направляється повідомлення про прийняття працівника на роботу;

- робітникові оформлюється трудова книжка;

- заробітна плата повинна виплачуватися на рівні не менше мінімальної (у 2020 році – з 1 січня 4723 грн, а з 1 вересня 5000 грн);

- на зарплату нараховується ЄСВ (22%), з неї утримується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

За порушення законодавства про працю передбачені значні штрафні санкції.

 

Запоріжцям видали майже 40 тисяч електронних ключів

За 9 місяців фахівці податкової служби регіону надали електронні довірчі послуги 17341 громадянину. Усього платники податків отримали 39966 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість відвідувачів пунктів реєстрації збільшилась на 4,8 тисячі, а електронних ключів – на 7 тисяч.

Ключі електронного підпису надають можливість користуватися десятками податкових сервісів онлайн, які пропонує Електронний кабінет платника (https://cabinet.tax.gov.ua), а також отримувати послуги від інших державних відомств, організацій і компаній. 

Нагадуємо, на період карантину надання електронних довірчих послуг здійснюється лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань та з обмеженою кількістю одночасного перебування людей у приміщеннях відокремлених пунктів реєстрації, в залежності від кількості працюючих робочих місць (на 1 працівника 1 відвідувач).

Докладна інформація про порядок отримання ключів, регламент роботи і контакти підрозділів, а також механізм повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщені на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: https://acskidd.gov.ua.

 

Запоріжці сплатили 6 мільярдів гривень єдиного внеску

З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від запорізьких підприємств та підприємців склали 6 мільярдів 382 мільйони гривень (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). 

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 317 мільйонів або на п'ять відсотків. Також керівник податкової служби регіону повідомив, що у вересні запорізькі роботодавці перерахували до соціальних фондів 746 мільйонів гривень єдиного внеску, що майже на 67 мільйонів більше вересневих показників 2019 року.

Так, у січні-вересні суб'єкти господарювання м. Запоріжжя направили 3 мільярди 313 мільйонів гривень єдиного внеску, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 973 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 590 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 435,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 180 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 177,7 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 170,7 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 163,7 мільйона тощо.

Усього в органах податкової служби області зареєстровано 169880 платників єдиного внеску, з них 51916 підприємств та 117964 фізичні особи.

Нагадаємо, ставка єдиного внеску становить 22 відсотки, його сплачують роботодавці за своїх найманих працівників та фізичні особи-підприємці – за себе. Надходження від єдиного внеску спрямовуються до Пенсійного фонду та до спеціальних фондів соціального страхування. 

 

Запоріжці поповнили державний бюджет майже на шість мільярдів

У січні-вересні платники податків Запорізького регіону спрямували до державної скарбниці 5 мільярдів 911 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати збільшився на 364 мільйони або на 6,6 відсотка.

Близько половини доходів держбюджету сформував податок на додану вартість – 2 мільярди 889 мільйонів. Це на 349 мільйонів або на 13,8 відсотка перевищило минулорічні надходження.

Підприємства, установи і підприємці перерахували до державної казни 1 мільярд 527 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що майже на 102 мільйони або на 7 відсотків більше, ніж надійшло у січні-вересні 2019 року.

Також з доходів запоріжців сплачено 485 мільйонів гривень військового збору, що на 28 мільйонів або на 6 відсотків більше, ніж торік.

Крім того, до скарбниці надійшло 514 мільйонів гривень податку на прибуток, 245 мільйонів гривень рентних платежів, 105 мільйонів гривень екологічного податку, 49 мільйонів гривень акцизного податку з ввезеної на територію України підакцизної продукції тощо.

 

Запорізькі місцеві скарбниці отримали сім мільярдів гривень податків і зборів

Податкові надходження до місцевих бюджетів Запорізького регіону за дев'ять місяців склали 7 мільярдів 20 мільйонів гривень (не враховуючи дані великих платників, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці збільшили сплату податків і зборів до показників січня-вересня минулого року на 265 мільйонів або на 4 відсотки.

Понад 65 відсотків доходів скарбниць громад забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб – 4 мільярди 582 мільйони, що на 7 відсотків більше, ніж торік.

Представники малого і середнього підприємництва поповнили бюджети більш ніж на 1 мільярд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження єдиного податку збільшились на 74 мільйони або на 8 відсотків. Зокрема, фізичні особи-підприємці спрямували 722,5 мільйона, юридичні особи – 133,7 мільйона, сільськогосподарські товаровиробники – майже 155 мільйонів.

За користування і оренду земельних ділянок скарбниці отримали 809 мільйонів гривень плати за землю. Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло 600 мільйонів, від фізичних осіб – 209 мільйонів.

 

Запорізькі компанії і підприємці перерахували до місцевої казни 140,4 мільйона гривень рентної плати, 136 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, 90 мільйонів гривень екологічного податку, майже 85 мільйонів гривень податку на прибуток тощо.

 

 

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.