Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

21.10.2020, 19:12    просмотров: 878

 

Бердянські та приморські одноосібники задекларували майже 18 млн гривень отриманих доходів від обробки земельних ділянок

На території Бердянського та Приморського районів обліковуються  більше 26 тисяч користувачів земельних ділянок площею понад 2,0 га, які мають такі земельні ділянки у власності або оренді загальною площею понад 192 тисячі гектарів. З них, майже 25 тисяч громадян здають землі в оренду (загальною площею майже 180 тис  га) та понад 1,6 тисячі громадян – самостійно обробляють земельні ділянки (більш 12 тис гектарів).

Як повідомила начальниця Бердянського відділу податків і зборів з юридичних осіб Оксана Федорова, в ході кампанії декларування у 2020 році громадянами, які одноосібно обробляють земельні частки понад 2 га з метою отримання доходу, подано 1674 податкових декларацій про майновий стан і доходи, сума задекларованих доходів склала майже 18 млн грн, задекларовані зобов’язання до сплати з податку на доходи фізичних осіб 3,2 млн грн та військового збору майже 300 тисяч гривень.

Бердянські податківці в рамках операції «Урожай» окрім організації контролю за реальним станом виплати зарплати працівникам, зайнятим в аграрному виробництві на всіх етапах, ще й виявляють нелегальних найманих працівників, які досить часто працюють у цій сфері без оформлення належним чином трудових відносин. Фахівці податкової служби області звертають увагу, що лише офіційне працевлаштування дає право на отримання соціальних виплат у випадку втрати працездатності та гідне пенсійне забезпечення в майбутньому.

 

ДПС у смартфоні:Податкова служба розширює присутність у соцмережах

Окрім вебпорталу та Електронного кабінету інформацію з податкових питань можна отримувати у соціальній мережі Facebook, Youtube та навіть у telegram-каналі.

 

Офіційні сторінки Державної податкової служби України доступні у зручному форматі, де кожен користувач може переглядати новини, актуальні роз'яснення податкових новацій, а також інфографіки та коментарі керівництва та фахівців служби.

Пропонуємо підписатися на сторінки ДПС:

– telegram-канал: https://t.me/tax_gov_ua;

– Faceboook: https://www.facebook.com/TaxUkraine;

– Youtube: https://www.youtube.com/TaxUkraine.

А також бонус від податкової служби Запорізької області:

– Faceboook: https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya;

– Youtube: https://www.youtube.com/channel/UCM9GDhiRJWMQZ-FcjLqsH8g.

 

Новини законодавства

Новації Закону № 466: зміни щодо функціонування електронного кабінету

Законом України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено зміни до Податкового кодексу України відносно функціонування електронного кабінету.

Зокрема, з 7 листопада 2020 року наберуть чинності зміни щодо скасування договору про визнання електронних документів для реєстрації в Eлектронному кабінеті платника податків та передбачено, що в кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами. Також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом та визначено, що контролюючий орган буде вести листування з платниками податків в електронній формі, у разі подання ними заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Фахівці Головного управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, крім того в Електронному кабінеті для платників податків створена можливість переглянути в режимі реального часу інформацію про платника податків, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами та стосується: обліку платників податків, адміністрування податків, зборів, податкових платежів, здійснення податкового контролю, дані оперативного обліку податків та зборів (у т.ч. дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування ПДВ, дані системи електронного адміністрування реалізації пального.

Одержати таку інформацію можна у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу.

Крім того, у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету платник має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. У тому ж меню фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.

Інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Слід знати, робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС. 

 

Уточнено окремі умови надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно

14 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 905-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно» (далі – Закон № 905).

Законом № 905 п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим підпунктом «з», відповідно до якого платниками туристичного збору не можуть бути особи, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.

Крім того, п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту:

«При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до цього підпункту».

Закон № 905 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.10.2020 № 199.

 

Новації законодавства у частині проведення документальних перевірок під час карантину

Законом України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (набрав чинності 08.08.2020) внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, а саме:

З 8 серпня 2020 року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки: 

• за зверненнями платника податків;

• документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ: 

-якщо  розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, 

-у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, 

-якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, 

-коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

 

Новації законодавства: законсервовані основні засоби, які зміни в нарахуванні податкової амортизації?

Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено правила нарахування амортизації, визначені п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ (норма набрала чинності 23.05.2020).

Починаючи з 23.05.2020 року діяло правило, відповідно до якого не нараховувалася податкова амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією.

Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (набрав чинності 08.08.2020) скоротив цей перелік операцій без нарахування амортизаційних відрахувань до консервації. 

Отже, починаючи з 08.08.2020 року амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації (наказ МФУ «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30.09. 2003 року № 561).

Таким чином, якщо нарахування амортизації по об’єкту основних засобів не здійснювалося за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то для цілей виконання оновлених вимог п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ, таке нарахування може бути відновлене починаючи із вересня 2020 року.

 

Новації законодавства: облік доходів і витрат самозайнятими особами з 01.01.2021 року

Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами.

Зокрема, з 01.01.2021 року відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів. 

Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:

•фізичні особи – підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів  і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестись в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

•Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестись в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються Міністерством фінансів України.

На сьогодні і до моменту затвердження нової форми МФУ залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

•Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої

 груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестись як у паперовому, так і в електронному вигляді.

•Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестись як у паперовому так і в електронному вигляді.

На сьогодні підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів. Платники єдиного податку третьої групи (підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. Форму Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат і  порядок її ведення затверджено наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

 

Роз’яснення законодавства

Новий сервіс від податкової: інформування платників про терміни сплати за ліцензії, призупинення їх дії або анулювання

Державною податковою службою України створено новий сервіс щодо оперативного автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії на певний вид діяльності.

Повідомлення про внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС та направляється суб’єкту господарювання за 30, за 20, за 10 та 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію через «Електронний кабінет».

Такі нововведення підвищать якість надання адміністративних послуг та поліпшать сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

 

Протягом якого терміну суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО?

При несправності реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодженні засобів контролю суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування. Окрім того, протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

У разі несправності програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО.

За неповідомлення контролюючого органу про несправність РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю відповідальність до суб’єкта господарювання не передбачена.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Алгоритм дій платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в ЄРПН

У разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-   розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

 Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

 

До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

Хто є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів?

Платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

• юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

• нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

 

Підстави, за яких необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

 

Скасування державної реєстрації припинення юридичної особи: чи повідомляти контролюючий орган?

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Норми встановлені ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755).

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (п. 1 ст. 13 Закону № 755).

Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (п. 2 ст. 13 Закону № 755).

Згідно з п. 3 ст. 13 Закону № 755 та п. 3.2 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи.

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом № 755 (п. 3.8 розділу ІІІ Порядку № 1588).

 

Оподаткування ПДВ послуг з надання орендодавцем комунального майна в оренду

Відповідно до п. 14 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» із змінами та доповненнями порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:

•в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

•орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

•орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою – 20%.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Отже, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

 

Офіс підприємства і цех виробництва знаходяться в різних адміністративних районах: де стати на облік?

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 Цивільного кодексу України). 

Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах:

- за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку); 

- а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 статті 63 Податкового кодексу).

Отже, юридична особа повинна стати на облік в контролюючому органі:

- за місцем розташування офісу, тобто основне місце обліку; 

- а також, в контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

 

Реєстрацію ПН/РК в ЄРПН зупинено: формат письмових пояснень, документів та скарг на рішення комісії 

Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації ПН/РК в ЄРПН подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:

Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126);

Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F13132).

До Повідомлення/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення, не обмежена.

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Крім того, передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)». 

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

 

Працівнику видані кошти під звіт для придбання ТМЦ: що необхідно враховувати?

Готівкові розрахунки – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. 

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку:

- шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. 

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Отже, обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку у розмірі 10000 грн. поширюється на використання коштів виданих підприємством під звіт працівнику для придбання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому кількість суб’єктів господарювання, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначена норма передбачена п.п. 5 п. 3 розд. І, п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

 

Платника ПДВ включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості: подання інформації та копій документів

Платник ПДВ, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

При цьому, передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)». 

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Зазначена норма передбачена п. 5, п. 6 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

 

Реєстрація програмного РРО: які дії?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями: 

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.

 

Продаж підакцизних товарів через РРО без попереднього програмування найменування із зазначенням коду УКТ ЗЕД: які штрафи?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів зобов’язані застосовувати РРО та/або програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»). 

До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмний РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.7 ст. 17 Закону № 265).

Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону №265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності у розмірах передбачених ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 26 Закону № 265).

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання фактів порушень вимог щодо реалізації товарів (послуг) через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, застосовується: 

- фінансова санкція – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості встановлених таких порушень,

- та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.

 

Законодавство щодо ЄСВ

 Які способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного соціального внеску?

Відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок №6), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску»;

2) помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску»;

3) помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ на небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску».

Повернення сум ЄВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява). У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиного внеску, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №6 (абзац другий п. 6 Порядку № 6). При невідповідності цій формі Заява залишається без задоволення.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку №6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених сум ЄВ у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення (абзац третій п. 6 Порядку № 6).

У разі надходження Заяви від страхувальників, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату таких коштів на небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску» (абзац п’ятий п. 6 Порядку № 6).

Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум ЄВ одним із таких способів:

особисто платником ЄВ чи уповноваженою на це особою;

надсилається поштою;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу. Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

 

Для платників єдиного внеску: штрафи та перевірки на період карантину

З 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України  тимчасово не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штраф не застосовується.

Протягом періодів з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Крім того, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України. 

Зазначена норма передбачена Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ та подовжена Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області 

З прибутків запорізьких компаній держбюджет отримав пів мільярда гривень

За дев'ять місяців запорізькі підприємства сплатили до державного бюджету 514 мільйонів гривень податку на прибуток (без даних великих платників, які зареєстровані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).

 

Коментуючи надходження, начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов повідомив, що лише у вересні до державної скарбниці спрямовано понад 7 мільйонів.

З початку року компанії і установи, які працюють у м. Запоріжжя, перерахували 361,3 мільйона, з прибутків суб'єктів господарювання м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло – 53,8 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 35 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 12,2 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 11,5 мільйона, Запорізького району – 9,2 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 8,6 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 7,6 мільйона тощо.

На даний час у регіоні податок на прибуток сплачують 920 підприємств.

Нагадаємо, цей платіж нараховується платником самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Базова ставка становить 18 відсотків, за ставками 15, 6 та 20 процентів оподатковуються пасивні доходи, отримані нерезидентами в Україні.

 

Запорізькі підприємці сплатили більше мільярда гривень єдиного податку

За дев'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 11 мільйонів гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, сплачена сума на 74 мільйони або на 8 відсотків перевищила минулорічну.

 

Так, підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування, спрямували до скарбниць громад 722,5 мільйона, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 133,7 мільйона, агровиробники – майже 155 мільйонів.

Найбільші надходження отримав міський бюджет Запоріжжя – 553,4 мільйона, мелітопольські і веселівські платники забезпечили 108 мільйонів, бердянські і приморські – 81,3 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 39,7 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 37 мільйонів, василівські та михайлівські – 36,2 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – понад 34 мільйони, токмацькі і чернігівські 31,2 мільйона тощо.

У структурі доходів місцевих бюджетів регіону єдиний податок знаходиться на другому місці – його частина складає 14 відсотків.

Станом на початок жовтня у податкових органах Запорізької області на спрощеній системі оподаткування перебувають 51554 платника єдиного податку-фізичні особи, 8684 юридичні особи та 2057 сільськогосподарських товаровиробників.

 

За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили майже 200 мільйонів

Упродовж січня-вересня 2020 року від запорізьких платників до бюджетів усіх рівнів надійшло 195 мільйонів 400 тисяч гривень екологічного податку (не враховуючи показники великих підприємств, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету запорізькі підприємства спрямували 105,3 мільйона, до місцевих – понад 90 мільйонів.

 

Найбільші платежі забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 155,8 мільйона, Запорізького району – 18,5 мільйона, м. Запоріжжя – 8,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3,1 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 2,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2 мільйони, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 1,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 1,1 мільйона тощо.

Усього в регіоні зареєстровано 2595 платників екологічного податку, які здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають радіоактивні відходи тощо.

Ставки податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

 

Запорізькі податківці долучилися до Всесвітньої акції озеленення

У рамках всеукраїнського проєкту "Озеленення України" керівництво і фахівці податкової служби регіону висадили у Запоріжжі молоді дерева. 

Колектив відомства на чолі з начальником Головного управління ДПС у Запорізькій області Романом Афоновим підтримали ініціативу з відновлення екосистеми міста і висадили близько сотні саджанців дубів у південній частині заповідника острова Хортиця.

Нагадаємо, акція "1 000 000 дерев за 24 години" у рамках глобального екологічного проєкту "Озеленення України" проводиться на всій території країни та має на меті привернути увагу до проблем екології та відновлення екосистеми країни, а також сформувати позитивний імідж України.

 

Запоріжці перерахували до бюджету 485 мільйонів гривень військового збору

У січні-вересні запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 485 мільйонів 112 тисяч гривень військового збору (не враховуючи сплачені суми великих платників, які обслуговуються в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).

 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком запоріжці збільшили сплату військового збору на 28 мільйонів 105 тисяч або на шість відсотків. Лише у вересні до скарбниці надійшло майже 63 мільйони гривень, що на 10 мільйонів більше, ніж у вересні 2019 року.

З початку року представники бізнесу і мешканці м. Запоріжжя сплатили 243 мільйони гривень військового збору, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 71,4 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 42,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 34 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 18 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 15 мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 14,6 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 14,5 мільйона тощо.

Усього у Запорізькому регіоні нараховується 42,6 тисячі платників військового збору. Нагадаємо, його ставка становить 1,5 відсотка. Збір сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

 

Про ліквідацію зарплатних боргів – в онлайн режимі

Ситуацію зі збільшенням зарплатних боргів у Запорізькому регіоні розглядали на засіданні комісії з питань погашення заборгованості з заробітної плати, легалізації та додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, яке проводилось з використанням онлайн-платформи ZOOM.

У заході взяли участь заступниця голови обласної державної адміністрації Олена Теряєва, заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, керівництво Департаменту соціального захисту населення, Запорізької обласної ради профспілок, районних адміністрацій, інших органів влади та представники підприємств-боржників.

Як повідомила Олена Теряєва, станом на 1 вересня загальна сума невиплаченої заробітної плати склала 138 мільйонів гривень. При цьому на економічно активні підприємства припадає 76,6 мільйона.

Збільшення заборгованості по області обумовлено, в першу чергу, зростанням боргів на підприємствах державного сектору економіки. Зокрема, з початку року сума боргів 18 підприємств збільшилась на 27,4 мільйона або на 65,4 відсотка і на 1 вересня становила 69,3 мільйона.

Заборгованість на підприємствах, що знаходяться у процедурах відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом зросла на 442 тисячі і на 1 вересня склала 52,2 мільйона.

Загальна недоїмка з обов'язкових платежів до бюджету Пенсійного фонду України станом на 1 вересня становить 378,3 мільйона. За січень-серпень борг зріс на 66,7 мільйона (21,4 %).

Члени комісії проаналізували стан справ по кожному підприємству, розглянули графік погашення боргів та механізми ліквідації заборгованості.

За результатами засідання місцевим органам вдали було доручено посилити контроль за дотриманням законодавства щодо оплати праці, своєчасною виплатою заробітної плати, зокрема, на підприємствах комунальної форми власності.

Окремим питанням учасники розглянули перспективи погашення суб'єктами господарювання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. Територіальним органам центральних органів виконавчої влади надано завдання організувати роботу щодо виконання завдань, визначених пп. 6.2 протоколу засідання Кабміну № 70 від 19.08.2020 про забезпечення скорочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

  

"Як не потрапити в блок":вебінари щодо реєстрації податкових накладних тривають

Вже протягом майже двох місяців для запорізьких платників податку на додану вартість проводиться серія вебінарів з питань реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі. Цього разу захід відбувся за підтримки Запорізької торгово-промислової палати в рамках проєкту "Антикризова платформа "Єднаємо бізнес Запорізького регіону – перемагаємо кризу разом!", що реалізується в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

З представниками підприємств і організацій регіону спілкувався заступник начальника управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов. Під час вебінару він докладно розповів про етапи автоматизованого моніторингу, ознаки безумовної реєстрації ПН/РК, критерії ризиковості платника ПДВ і операцій, показники позитивної податкової історії, а також про діяльність комісії з питань зупинення ПН/РК та про подання таблиці даних та пояснень.

Наприкінці онлайн-спілкування Дмитро Шаповалов відповів на запитання платників.

 

Співробітники запорізької податкової міліції викрили 43 злочини у сфері економіки

У січні-вересні слідчі підрозділи Головного управління ДФС у Запорізькій області розслідували 117 кримінальних проваджень. Із них 55 належать до категорії тяжких, у тому числі, 30 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. До суду з обвинувальним актом направлено 12 проваджень. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності до суду направлено 6 матеріалів, зокрема, три – у зв'язку з повним відшкодуванням збитків.

Завдяки заходам, які вжили працівники податкової міліції, по закінченим кримінальним провадженням відшкодовано 11,9 мільйона гривень (з урахуванням фінансових санкцій та пені), накладено арешт на майно на суму 9,7 мільйона.

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів зареєстровано 43 кримінальні провадження. 

З початку року ліквідовано три центри мінімізації платежів до бюджету. За результатами відпрацювання СГД, які користувались їхніми послугами, стягнуто 20,1 мільйона гривень. 

У рамках операції "Акциз-2020" оперативники ліквідували 7 "підпільних цехів", у трьох з яких виготовлялися фальсифіковані алкогольні напої, також у трьох – спирт, ще один спеціалізувався на виробництві тютюнових виробів, реалізація яких здійснювалась через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у різних мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 36,6 мільйона. Відповідно до судових рішень конфісковано підакцизні товари на суму 3,2 мільйона.

 

У житлових будинках Запоріжжя нелегально виробляли спирт, горілку і коньяк

Співробітники податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури припинили незаконну діяльність з виготовлення спирту і фальсифікованих алкогольних напоїв.

Під час розслідування кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України виявлено підпільне виробництво, яке розміщувалось у житлових будинках у м. Запоріжжі.

За результатами проведених обшуків вилучено 3,6 тони рідини з характерним запахом спирту, 445 літрів кустарно виготовлених алкогольних напоїв (горілка, коньяк), ароматизатори, а також обладнання для виготовлення спирту – 2 ректифікаційні колони.

Вилучене обладнання дозволяло забезпечувати повний цикл виробництва спирту, частина якого використовувалася для розливу фальсифікату. Реалізація незаконно виготовлених підакцизних товарів здійснювалась на території міста Запоріжжя. 

Призначено експертизу вилученої рідини. 

Розслідування триває, вживаються заходи щодо встановлення кола осіб, причетних до незаконного обігу підакцизних товарів.

 

Легалізація праці: Шість тисяч запоріжців отримали офіційну роботу,а бюджети – 13 мільйонів

З початку року в результаті роз'яснювальної роботи з керівниками підприємств, діяльності робочих груп податкової служби, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування роботодавці добровільно оформили 6121 робітника.

 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цим громадянам офіційно виплачено 31 мільйон 400 тисяч гривень доходу, а це, в середньому, 5 тисяч гривень на працівника. До бюджетів додатково надійшло 13 мільйонів гривень, зокрема, 5,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 6,9 мільйона гривень єдиного внеску та 500 тисяч гривень військового збору.

Під час контрольних заходів податківці виявили 153 особи, які працювали без належного оформлення. Відповідні матеріали надіслані до ГУ Держпраці для вжиття відповідних заходів.

За результатами 135 документальних перевірок суб'єктів господарювання, які мали ризики щодо несплати податків і зборів під час виплати доходів громадянам, донараховано 12,4 мільйона гривень, у тому числі, 9,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 2 мільйони гривень єдиного внеску та 800 тисяч гривень військового збору.

Зазначимо, у Запорізькій області тривають заходи, спрямовані на протидію тіньовим процесам в економіці. Передусім, робота проводиться за кількома напрямами: детінізація ринку праці, контроль за обігом і оподаткуванням підакцизної продукції та готівковими розрахунками.

Аналітична діяльність та податковий аудит дозволяє виявляти підприємства та підприємців, які використовують незареєстрованих працівників, виплачують зарплату "в конвертах" або менше мінімальної, нелегально реалізують алкогольні напої та тютюнові вироби, а також ухиляються від оподаткування.

 

Запорізькі банки збільшили сплату податків з процентів вкладників на два мільйони

У січні-вересні запорізькі фінансові установи перерахували до державного бюджету 42 мільйони 244 тисячі гривень податку на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів (без даних великих платників, які зареєстровані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, рівень сплати податку збільшився до аналогічного періоду минулого року на 2 мільйони або на 5 відсотків. 

 

Лише у вересні банки та кредитні спілки поповнили держбюджет на 4,4 мільйона гривень.

З початку року найбільші суми з виплачених процентів своїх вкладників спрямували до скарбниці суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – понад 40 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – майже 670 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 665 тисяч, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 204 тисячі, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 159 тисяч, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 107 тисяч тощо.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від депозитних банківських рахунків, вкладів у кредитних спілках тощо складає 18 відсотків. Відповідно до ст. 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.

 

Запорізький бізнес спрямував до держбюджету майже три мільярди гривень ПДВ

У січні-вересні запорізькі компанії і підприємці сплатили 2 мільярди 889 мільйонів гривень податку на додану вартість (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС). У порівнянні з минулим роком рівень надходжень зріс на 349 мільйонів або майже на 14 відсотків.

 

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з початку року сплата ПДВ забезпечила близько 50 відсотків загальних доходів державної скарбниці. Кожного місяця суб'єкти господарювання спрямовують, у середньому, понад 320 мільйонів, що на 39 мільйонів більше, ніж торік.

За дев'ять місяців платники ПДВ м. Запоріжжя перерахували до державного бюджету 1 мільярд 564 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 231,7 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 224 мільйони, Вільнянського, Новомиколаївського районів 143,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 129,3 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 115,3 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 109 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 101 мільйон тощо.

Усього в податковій службі регіону зареєстровано 10259 платників ПДВ (9305 юридичних осіб, 954 фізичні особи-підприємця), що на 79 більше, ніж у вересні 2019 року.

 

Запорізькі підприємства сплатили до місцевих бюджетів майже 85 мільйонів гривень податку на прибуток

За дев'ять місяців запорізькі компанії, організації та установи перерахували до місцевих бюджетів 84 мільйони 766 тисяч гривень податку на прибуток (без показників великих підприємств, які обліковані в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС).

 

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова, лише у вересні суб'єкти господарювання поповнили бюджети громад майже на 900 тисяч.

Найбільші суми з початку року спрямували платники обласного центру – 58,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 8,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 6 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 3 мільйони, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 1,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,5 мільйона, Запорізького району – 1,4 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 1,3 мільйона тощо.

На даний час у Запорізькій області зареєстровано 955 платників податку на прибуток. Нагадаємо, податок, сплачений підприємствами комунальної форми власності, повністю зараховується до місцевих бюджетів. Базова ставка платежу становить 18 відсотків.

 

Для торгівлі алкоголем і тютюном запорізькі підприємці отримали 7306 ліцензій

З початку року суб'єкти господарювання, які торгують уроздріб підакцизними товарами, сплатили до місцевих бюджетів регіону 13 мільйонів 752 тисячі гривень акцизного податку. Надходження перевищили рівень відповідного періоду минулого року на 6 мільйонів 790 тисяч або на 5,3 відсотка. Поро це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

 

У січні-вересні 2020 року фахівці податкової служби видали 7306 ліцензій, зокрема, 4408 – на право торгівлі алкогольними напоями, 2898 – для реалізації тютюнових виробів. До місцевих бюджетів надійшло майже 31 мільйон гривень плати за ліцензії. Крім того, призупинено дію 1123 документів, анульовано 1698. Станом на початок жовтня кількість діючих ліцензій склала 8466.

Також запорізькі податківці провели 646 перевірок з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані штрафні санкції на суму 63,8 мільйона гривень.

Нагадуємо, Державною податковою службою України створено новий сервіс щодо оперативного автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії на певний вид діяльності. Повідомлення про внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС та направляється суб’єкту господарювання до настання терміну сплати за ліцензію через "Електронний кабінет".

 

У Бердянську виявлено ще шість випадків нелегальної торгівлі цигарками

Фахівці податкової служби регіону продовжують проводити рейди з метою виявлення нелегального продажу підакцизної продукції.

Днями у м. Бердянськ обстежено шість господарських одиниць, де встановлені факти незаконної торгівлі тютюновими виробами. Для фіксування випадків продажу без відповідних дозвільних документів було здійснено виклик працівників національної поліції.

Стосовно порушників складені протоколи за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності. 

Нагадаємо, податківці проводять на території регіону заходи з протидії нелегальній реалізації підакцизної продукції, ухиленню від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та забезпечення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Для того, щоб легально продавати алкогольні напої та тютюнові вироби, суб'єктам господарської діяльності необхідно мати:

– ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

– супровідні документи на продукцію;

– касову техніку.

Крім того, якщо для реалізації залучають найманих працівників, то вони повинні бути офіційно оформлені.

За недотримання норм податкового і трудового законодавства передбачена адміністративна відповідальність.

Фахівці податкової наголошують: купуючи нелегальну продукцію, з якої не сплачені податки до бюджету, споживач ризикує отримати контрафактні вироби сумнівної якості, що можуть завдати шкоди здоров'ю.

 


Партнерские новости:


Загрузка...






Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.