Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Прес-служба Міндоходів повідомляє

11.03.2014, 18:01    просмотров: 2297

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Для зручності платників податків до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій додано ще 10 моделей.

Загалом користувачам техніки запропоновано 101 модель реєстраторів, які  відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів доходів і зборів в електронній формі.

Нагадаємо, що звітувати до органів Міндоходів в електронному вигляді користувачі касової техніки почали з 2013 року. Протягом року до Системи зберігання і збору даних РРО Міндоходів були підключені усі суб’єкти господарювання, які використовують касові апарати при проведенні готівкових розрахунків.

Електронна форма звітування не лише спростила процедури подання звітності, а й заощадила платникам час та кошти, оскільки вже не потрібно накопичувати велику кількість первинних документів на паперовій стрічці. Крім того, такий формат звітування дозволяє максимально зменшити кількість перевірок у сфері готівкових розрахунків.

З повним переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Міндоходів 

http://minrd.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94957.html.

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 03.03.14 №169. 

 

Розпочав роботу електронний сервіс «Реєстр страхувальників»

На веб-порталі Міндоходів запрацював новий сервіс „Реєстр страхувальників”. Відтепер платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можуть оперативно отримати дані про взяття на облік, реєстраційний номер платника єдиного внеску та його клас професійного ризику виробництва.

Для отримання інформації з Реєстру страхувальників достатньо знати ім`я, прізвище та по батькові платника, його податковий номер або серію та номер паспорта.

Інформація з реєстру страхувальників оновлюватиметься щодекадно до 1, 11, 21 числа кожного місяця.

Скористатись сервісом можна на офіційному веб-порталі Міндоходів за посиланням  http://minrd.gov.ua/esv.

 

Новий сервіс Міндоходів допоможе уникнути помилок в електронній звітності

Міністерством доходів і зборів України впроваджено нову послугу для платників податків, яка дозволить уникнути помилок при формуванні податкової звітності.

Специфіка роботи сервісу полягає у своєчасному виявленні наявних помилок у наданій звітності та можливості їх виправлення без застосування фінансових санкцій.

Так, надіслана платником декларація з податку на додану вартість одразу ж проходить арифметичний контроль та співставлення даних з наявною інформацією у базах Міндоходів. У разі виявлення під час звірки ризиків, вони одразу ж формуються в електронне повідомлення та надсилаються платнику для самостійного коригування податкової звітності.

За словами фахівців Міндоходів, такий обмін інформацією сприяє зниженню податкового тиску на платника податків та поліпшенню партнерських відносин з легальним бізнесом.  

 

У Міндоходів аналізуватимуть дотримання законодавчих вимог

У Міністерстві доходів і зборів України проаналізують стан дотримання відомством та його територіальними органами законів України „Про Державний бюджет на 2013 рік”, „Про Державний бюджет України на 2014 рік” та інших законів і відомчих нормативних актів, які регламентують його діяльність. Відповідне розпорядження підписано в.о. Міністра Віктором Левицьким.

Для проведення аналізу створено робочу комісію, до складу якої увійшли представники Міністерства, його територіальних органів, члени Громадської ради Міндоходів та представники громадськості.

Результати роботи комісії будуть оприлюднені на веб-порталі Міндоходів та у ЗМІ.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Від діяльності запорізьких оперативників бюджет отримав 737 тис. гривень

Саме така сума коштів надійшла за минулий тиждень до бюджетів усіх рівнів від діяльності співробітників оперативних підрозділів ГУ Міндоходів області  До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по  5 кримінальних правопорушеннях, з яких 3 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушеннями становить 4,9 млн. гривень. 

За минулий тиждень із незаконного обігу вилучено товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 58,6 тис. грн., у тому числі: алкогольних напоїв на суму 39,4 тис. грн. та тютюнових виробів на суму 19,2 тис. гривень.

 

На Запоріжжі понад 3 мільйони гривень хотіли «перекачати» через Інтернет мережу

Аби протидіяти податковим злочинам, скоєних із використанням новітніх інформаційних технологій, співробітники оперативних підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області розпочали кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах стосовно   одного із суб’єктів господарювання(ч.3 ст.212 КК України). Один із підприємців Запорізької області реалізував електропобутові товари через мережу Інтернет не сплачуючи податки до бюджету. Орієнтовна сума несплачених податків становить 3 млн. гривень.

 

Мільйон  гривень єдиного соціального внеску повз державну казну 

У сфері протидії ухиленню від сплати внесків на обов’язкове соціальне та пенсійне страхування розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.2121 КК України відносно службових осіб одного з підприємств обласного центру. Підприємство займалось виконанням  проектно-вишукувальними роботами. Службові особи цього підприємства безпідставно не сплатили Єдиний соціальний внесок на суму понад 1 млн. гривень.  

 

Запорізькі оперативники вилучили з полиць магазинів товарно-матеріальних цінностей майже понад 58 тис. гривень

Оперативні працівники Міндоходів на території Запорізької області  в одному з магазинів встановили факт  реалізації алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних дозвільних документів (ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Із незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму  майже 47 тис. гривень.

Крім цього, оперативні співробітники Міндоходів області в одному з магазинів м. Запоріжжя  встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, на яких відсутні марки акцизного податку України встановленого зразка. Вилучено алкогольних напоїв на суму  майже 12 тис. гривень.  

 

Від діяльності оперативників області – майже 2,9 млн. гривень

Саме таку сума коштів надійшла за минулий тиждень до бюджетів усіх рівнів від діяльності співробітників оперативних підрозділів ГУ Міндоходів області. 

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, з яких 2 – за ухилення від сплати податків. Сума збитків за вказаними кримінальними правопорушенням становить 1,6 млн. гривень.

 

Торгівці будматеріалами приховали від оподаткування мільйон гривень

Співробітники оперативного управління ГУ Міндоходів області виявили одне з місцевих підприємств, яке займалось торгівлею будівельними матеріалами. Службові особи, аби ухилитися від сплати податків, обрали схему для податкових афер шляхом незаконного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Таким чином, ухилились від сплати податків на суму понад 1 млн. гривень.

У відношенні службових осіб підприємства розпочато кримінальне провадження за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків).

 

Запорізьке підприємство торгувало автозапчастинами з неіснуючими клієнтами

Співробітники оперативного управління ГУ Міндоходів області виявили одне з підприємств обласного центру, яке займалось торгівлею автозапчастинами. Його службові особи незаконно внесли до податкової звітності господарські операції з "фіктивними" суб’єктами господарювання. Це дозволило їм ухилилися від сплати податків на суму понад 600 тис. гривень. 

За ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах), розпочато кримінальне провадження. 

 

Запорізькі міндоходівці отримали 43 запити на інформацію

Протягом цього року до органів Міндоходів у Запорізькій області надійшло 43 запити на інформацію.

Проведений аналіз статусу запитувачів свідчить, що із загальної кількості запитів, які надійшли до органів Міндоходів у Запорізькій області, у 30 випадках  це були фізичні особи, 11 – юридичні особи, 2 запити отримано від представників засобів масової інформації, 38 запитів отримано поштою, 2 – факсом, 3 – електронною поштою. 

За наслідками розгляду запитів: по 9 запитах на інформацію було надано роз’яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, у відповідь на 27 запитів надано інформацію, 6 запитів надіслано належному розпоряднику інформації, 2 запити знаходяться на виконанні.

 

Запорізькі платники поповнили місцеві бюджети на 3,2 мільйона гривень більше, ніж торік

За січень-лютий 2014 року платники податків і зборів Запорізької області сплатили до місцевих бюджетів понад 480 мільйонів гривень, що на 3,2 мільйона гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька. 

Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – майже 302 мільйони гривень. Від плати за землю надходження склали 75,5 мільйона гривень. Представники малого та середнього бізнесу спрямували до місцевої скарбниці єдиного податку майже 52 мільйони гривень, що на 8,6 мільйона гривень або на 20 відсотків більше надходжень січня-лютого 2013 року.

– Я хочу висловити подяку усім запорізьким платникам, які вчасно і в повному обсязі виконують свої зобов'язання зі сплати податків. Адже від належного фінансування державного і місцевих бюджетів залежить життєдіяльність кожної території, кожного міста та селища, зокрема, виконання соціальних програм, соціальні виплати та багато інших сфер функціонування місцевих громад. У свою чергу, Центри обслуговування ГУ Міндоходів області продовжують надавати платникам широкий перелік адміністративних та консультативних послуг. Для зручностей представників бізнесу та громадян ряд послуг можна отримати в електронному вигляді – дистанційно за допомогою мережі Інтернет, не відвідуючи податкові інспекції. Зокрема, нещодавно за ініціативи українських платників на веб-порталі Міністерства доходів і зборів України введено в експлуатацію новий он-лайн сервіс – "Реєстр страхувальників", – зазначила Людмила Балацька.

Зазначимо, що за допомогою автоматизованого банку відомостей "Реєстр страхувальників" можна отримати інформацію стосовно обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та іншу інформацію.

 

Бердянська ОДПІ

Бердянці задекларували вже більше 13 мільйонів гривень

З початку року до Бердянської ОДПІ вже подано 519 декларацій про майновий стан і доходи та задекларовано 13383,5 тисяч гривень доходу. На сьогодні найбільшу кількість декларацій подали громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду – 294 декларації; 78 декларацій надійшло від громадян, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію. Вже 68 громадян подали декларації та задекларували доходи від отримання спадщини. 

Метою декларування є не тільки сплата податку до бюджету, а і повернення певної суми податку, яка була сплачена  із заробітної плати упродовж минулого року. Витрати, які платник податку має право включити до податкової знижки, прописані у Податковому кодексі, зокрема, це плата за навчання, сума витрат на сплату страхових платежів і пенсійних внесків, частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом тощо.

На сьогодні 47 громадян подали декларації на повернення податку на суму 59,4 тисяч гривень. 

Для зручності обслуговування декларантів на порталі Міндоходів вже другий рік працює електронний сервіс «Декларування он-лайн», який дає змогу заповнювати декларацію в електронному вигляді. Для користування цією послугою платникові достатньо мати електронний ключ цифрового підпису. На теперішній час послуга електронного цифрового підпису безкоштовно надається в Бердянській ОДПІ, де працює Пункт реєстрації користувачів АЦСК ІДД Міндоходів.

Так, з загальної кількості поданих декларацій 175 декларацій про майновий стан і доходи подані в електронному вигляді через мережу Інтернет.

Нагадаємо, що кампанія декларування доходів, отриманих протягом минулого року триватиме до 1 травня. Проте для отримання права на податкову знижку чинне законодавство дозволяє громадянам надавати декларацію про свої доходи за минулий рік  протягом поточного року. 

 

В Бердянську Центром обслуговування платників надано 1113 адміністративних послуг

Протягом січня-лютого 2014 року Центром обслуговування платників Бердянської ОДПІ було надано 1113 адміністративних послуг.

Як свідчить статистика, найбільшою популярністю користується послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. За два місяці цього року було надано 760 таких послуг.

Протягом двох місяців у Центрі було зареєстровано підприємцям 78 книг обліку доходів і витрат та 82 книги обліку розрахункових операцій. Видано 85 довідок про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів платникам податків, які припиняються/припиняють підприємницьку діяльність, та 81 довідку про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів.

Нагадаємо, що в Центрах обслуговування надається комплекс адміністративних, консультативних та інформаційних послуг. Крім того, платники можуть подати звітність та отримати безкоштовні  ключі електронного підпису. 

 

Звернення до Бердянської ОДПІ

Протягом січня-лютого 2014 року до Бердянської ОДПІ надійшло 6 письмових звернень громадян. Усі звернення індивідуальні, протягом двох місяців колективних звернень не надходило.

З метою оперативного реагування на інформацію заявників проводиться аналіз звернень. В зверненнях громадяни повідомляють про порушення законодавства підприємцями, яке веде до ухилення від оподаткування. Деякі громадяни у своїх зверненнях виражають бажання щодо відмови в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків. Звертаються також платники податків за роз’ясненнями податкового законодавства, зокрема щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Особистий прийом громадян здійснюється керівним складом податкової інспекції відповідно до затвердженого графіку. Протягом січня-лютого 2014 року на особистих прийомах побувало 10 громадян.

 

Податківці розглянули запити на інформацію

З початку року до Бердянської ОДПІ надійшло 4 запити на інформацію. Проведений аналіз статусу запитувачів свідчить, що від адвокатів надійшло 3 запити, 1 запит від громадської організації.

За наслідками їх розгляду: по 3 запитам було надано роз’яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом; на 1 запит – надана публічна інформація.

Нагадаємо, що порядок доступу до інформації та порядок оформлення запитів на публічну інформацію викладено у Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI.

 

Новини законодавства

Зміни у Порядку зарахування єдиного внеску в рахунок майбутніх платежів

З 28.02.2014 року набрав чинності наказ Міндоходів України, яким затверджено зміни до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого власним наказом від 09.09.2013 р. № 450. Встановлено, що у разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок органу доходів і зборів, у якому платник не перебуває на обліку, такі кошти перераховуються шляхом оформлення відповідним підрозділом органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на рахунок органу доходів і зборів, у якому платник перебуває на обліку.

Заява про повернення таких коштів подається платником, як і раніше, у довільній формі органу доходів і зборів, у який помилково сплачено суми. Строк переведення коштів з невідповідного рахунку на відповідний збільшено до двох робочих днів, а строк повернення таких коштів — до трьох.

Наказ Міндоходів від 14.01.2014 р. № 12

 

Державне соціальне страхування

З 25.02.2014 р. набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України, якою визнано такими, що втратили чинність, власні постанови від 27.09.2010 р. № 21-5 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 08.10.2010 р. № 22-1 «Про затвердження Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування».  Нагадуємо, що у зв’язку з тим, що функції адміністрування єдиного внеску здійснюють органи доходів і зборів, з 01.10.2013 р. діють аналогічні накази Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 455 та № 458.

Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.01.2014 р. № 1-1

 

Повернення грошових зобов’язань

З 25.02.2014 р. набрав чинності спільний наказ Міндоходів України та Мінфіну України, яким затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів і територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань. 

Визнано такими, що втратили чинність, спільні накази Держмитслужби України, Держказначейства України від 20.07.2007 р. № 611/147 та ДПА України, Мінфіну України, Держказначейства України від 21.12.2010 р. № 974/1597/499.

Наказ Міндоходів України та Мінфіну України від 30.12.2013 р. № 882/1188

 

Електронні документи для електронних перевірок

При перевірках великі платники податків мусять надавати контролерам копії документів в електронній формі. Це визначено у Порядку подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки, який вступив в силу з 07.03.2014 року.

Він поширюється як на Міндоходів та його територіальні органи, так і на платників податків, які подають в електронній формі документи, пов’язані   з обчисленням та сплато податків і зборів, для проведення електронної перевірки.

Подати документи в електронній формі для проведення електронної перевірки можна:

- за допомого системи подання податкових документів в електронній формі з віддаленого персонального комп’ютера;

- шляхом використання послуг центрів обслуговування платників податків.

Для направлення документів на перевірку електронкою контролери затвердили формати:

1.Журналу господарських операцій.

2.Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи і п’ятої груп, які не є платниками податку на додану вартість), яка надається платником для проведення електронної перевірки.

3.Книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої та п’ятої груп, які є платниками податку на додану вартість), яка надається платником для проведення електронної перевірки.

Наказ Міндоходів України від 31.12.2013 року №898.

 

Реєстрація платників

З 28.01.2014 року вступив в силу наказ Міндоходів, яким визначено Порядок реєстрації фізичних осіб в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та удосконалено порядок їх обліку. 

Даним Порядком надано право для фізичних осіб - іноземців та осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, реєструватись платниками податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці.

Наказ Міндоходів України від 10.12.2013 року №779

 

Митні питання

Документи, що підтверджують країну походження товару

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країна походження товару заявляється органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про його походження. Такими документами, зокрема, є:

1) сертифікат про походження товару;

2) засвідчена декларація про походження товару;

3) декларація про походження товару;

4) сертифікат про регіональне найменування товару.

Якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару, або органом доходів і зборів встановлено інші дані, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження даних про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями є такі, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах відповідності, якості тощо, митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Перелік документів, що підтверджують країну походження товару, визначено у ст. 43 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями.

 

Роз’яснення податкового законодавства

14 березня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІ кварталу

Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену з ІІ кварталу 2014 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Останнім днем подання такої заяви буде 14 березня 2014 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Нагадуємо, що фізичні та юридичні особи можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу Міндоходів не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий перехід можливий один раз протягом календарного року.

21 березня 2014 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІI кварталу 2014 року.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування визначено п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.

 

14 березня 2014 року - граничний строк сплати авансових платежів з ПДФО

Фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховують самостійно. Розмір таких платежів повинен становити не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах). Авансові платежі сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу у терміни до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (пп.177.5.1 п.177.5 ст. 177 Податкового кодексу України).

Таким чином, 14 березня 2014 року є граничним днем сплати підприємцями авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

Водночас, у разі зменшення суми отриманого доходу за попередній квартал поточного року більш ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою сумою доходу на такий квартал, платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений пп.177.5.1 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст.177 ПКУ.

 

Ким складаються податкові накладні

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).

Під час виконання договорів про спільну діяльність податкова накладна складається особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Облік результатів спільної діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку господарських результатів такої особи.

При здійсненні господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою - управителем майна, яка веде окремий облік з податку на додану вартість таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається зареєстрованим на території України платником податку - покупцем (отримувачем).

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку на додану вартість або передбачає його нарахування за іншими ставками, ніж визначені підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 розділу V з урахуванням положень пункту 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, втрачають право на складання податкової накладної.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена вище.

Нагадаємо, з 1 березня 2014 року податкову накладну потрібно складати за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 N 10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної". Цей наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за N 185/24962.

Роз’яснення Міндоходів від 3 березня 2014 року

 

Порядок подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ

З 1 квітня 2014 року набирає чинності наказ Міндоходів від 21 січня 2014 року N 49 (далі - наказ N 49). Цим наказом затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Наказ зареєстровано Міністерством юстиції України 05 лютого 2014 року за N 228/25005.

З введенням в дію наказу N 49 втрачає чинність наказ ДПА України від 24 грудня 2010 року N 1020.

Форма Податкового розрахунку ф. 1ДФ, затверджена наказом N 49, відрізняється від попередньої відсутністю реквізиту "Сума податкового боргу станом на 01.01.2011 (грн., коп.)".

Щодо Порядку подання Податкового розрахунку ф. 1ДФ, то зміни стосуються способів його подання.

Так, Податковий розрахунок ф. 1ДФ, затверджений наказом N 49, подається податковими агентами в один із таких способів:

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;

- на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

- на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не більше п'яти.

В один із таких способів у вигляді окремої порції подається Податковий розрахунок ф. 1ДФ за відокремлений підрозділ юридичної особи, який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету.

У зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) внесено зміни до Довідника ознак доходів фізичних осіб, який доповнено новими ознаками доходів:

"179" - Доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД (підпункт 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);

"180" - Дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу);

"181" - Доходи від операцій з конвертації цінних паперів у разі, якщо їх обмін здійснюється за звичайними цінами або за вартістю чистих активів у розрахунку на один цінний папір, які не призводять до відчуження інвестицій та проводяться з цінними паперами ІСІ, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами (підпункт 165.1.50 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);

"182" - Доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено нормами розділу IV Кодексу (підпункт 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);

"183" - Інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти (підпункт 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу).

Крім того, у Довіднику ознак доходів змінено назви деяких ознак доходів за колишньою нумерацією, а саме:

"108" - Доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики) (підпункт 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)

(у випадку подання уточнених Податкових розрахунків ф. 1ДФ за звітні періоди з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року під ознакою "108" відображається сума коштів, одержана платником податку від фінансової установи після реалізації заставленого майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики) (підпункт 164.2.7 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу);

"118" - Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)

(у випадку подання уточнених Податкових розрахунків ф. 1ДФ за звітні періоди з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року під ознакою "118" відображаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки (підпункт 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 та підпункт 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);

"127" - Інші доходи (підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 та підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу) 

(в редакції наказу N 1020 ознака "127" - Інші доходи (підпункт 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 розділу IV та підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);

"129" - Сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов'язання Національного банку України (підпункт 165.1.2 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)

(в редакції наказу N 1020 ознака "129" - Сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України (підпункт 165.1.2 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу);

"144" - Вартість вугілля та вугільних, торф'яних брикетів, безоплатно наданих платнику податку в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 165.1.20 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)

(у випадку подання уточнених Податкових розрахунків ф. 1ДФ за звітні періоди з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року під ознакою "144" відображається вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих платнику податку в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 165.1.20 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу).

Податковий розрахунок ф. 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Перший раз Податковий розрахунок за формою, затвердженою наказом N 49, подається за звітний період - I квартал 2014 року.

У разі подання уточнених Податкових розрахунків ф. 1ДФ за звітні періоди з 01.01.2011 року по 31.12.2013 доходи відображаються за ознаками, які діяли в редакції наказу N 1020.

Водночас, з 1 січня 2014 року за самостійне виправлення помилок у Податковому розрахунку ф. 1ДФ не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями чи з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо:

такі недостовірні відомості або помилки не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку;

виправлення недостовірних відомостей або помилок у Податковому розрахунку ф. 1ДФ здійснено у зв'язку з проведенням перерахунку відповідно до пункту 169.4 статті 169 Кодексу.

Роз’яснення Міндоходів від 27 лютого 2014 року

 

Декларування доходів громадян 2014

Декларування доходів – 2014

Бердянська ОДПІ нагадує, останній день подачі декларації – 30 квітня 2014 року. Сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в річній податковій декларації, потрібно до 1 серпня 2014 року.

Для отримання податкової знижки річну декларацію про майновий стан і доходи можна подавати протягом усього поточного року.

Шановні мешканці Бердянська та Бердянського району! Не зволікайте з подачею декларацій і вже найближчим часом завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи. 

 

Про основні аспекти декларування доходів громадян за 2013 рік 

1. Сума доходу у вигляді заробітної плати з усіх місць роботи за рік не перевищує 120 мінімальних заробітних плат. Але із врахуванням отриманих дивідендів, які були оподатковані у джерела виплати за ставкою 5 %, сума доходу перевищує цю межу. Чи потрібно подавати декларацію про доходи?

Відповідно до пп. 165.1.18 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, що нараховує ці дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів. Таким чином для цілей перерахунку податку на доходи фізичних осіб на підставі пп. «є» п. 176.1 ПКУ не враховується сума виплаченого доходу у вигляді дивідендів.

2. Сума доходу у вигляді заробітної плати з усіх місць роботи за рік не перевищує 120 мінімальних заробітних плат, але з урахуванням дивідендів та доходу від підприємницької діяльності перевищує цю межу. Обов’язок подання декларації про доходи виник через те, що платник зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності (СПД). Як визначати податок з доходів фізичних осіб за результатами року:

— оподатковані дивіденди та заробітну плату не враховувати для визначення ПДФО від підприємницької діяльності;

— доходи у вигляді заробітної плати додавати до доходів від підприємницької діяльності з метою визначення ставки податку 15 % та/або 17 %? Якщо так, то в який спосіб це робити: визначати середньомісячний дохід із суми зарплати та доходів від підприємницької діяльності. чи в інший спосіб?

— в іншому порядку?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, регулюється ст. 177 ПКУ, а порядок заповнення декларації визначає Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. № 793.

Фізичні особи — підприємці в декларації про майновий стан і доходи, зазначають суму отриманих доходів від провадження господарської діяльності та суму податків, що підлягає сплаті до бюджету або поверненню.

Декларація про майновий стан і доходи, фізичними особами — підприємцями подається разом із додатком № 5 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності».

Додаток 5 фізичні особи — підприємці заповнюють на підставі даних книги обліку доходів та витрат, де зазначають назву та код виду діяльності згідно з КВЕД, за здійснення якого одержано дохід, суму одержаного доходу, вартість документально підтверджених витрат, пов’язаних із господарською діяльністю, суму чистого оподатковуваного доходу. Самостійно розраховують податкові зобов’язання і зазначають авансові платежі на 2014 р. із податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 177.11 ПКУ фізичні особи — підприємці подають річну податкову декларацію у строк до 9 лютого наступного за звітним роком. У ній поряд із доходами від підприємницької діяльності вони зазначають інші доходи з джерелами їх походження з України й іноземні доходи.

Враховуючи наведене, в нашому випадку в розділі ІІ декларації слід вказати: в рядку 01.01 — суму доходів у вигляді виплаченої (нарахованої) заробітної плати й у колонці 4 — суму утриманого податку податковим агентом; у рядку 01.07 — суму отриманих дивідендів і в колонці 4 — суму утриманого податку податковим агентом; у колонці 5 зазначається самостійно визначена сума ПДФО, яка підлягає сплаті.

Далі розраховуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у розділі V:

— у рядку 08 вказується сума загального річного оподатковуваного доходу, що дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною — підприємцем від провадження господарської діяльності за ст. 177 ПКУ. Значення рядка 08 декларації дорівнює сумі значень рядка 01 колонки 3, рядка  02 та рядка 04 декларації;

— у рядку 09 вказується загальна сума податкових зобов’язань із податку на доходи фізичних осіб, яка розраховується як сума значень рядка 01 колонки 5, рядка 03.01 і рядка 07 декларації;

— в рядку 10 вказується сума самостійно сплаченого до бюджету податку на доходи, отримані платником податку протягом звітного податкового року, станом на дату подання декларації;

— рядки 11 і 12 у нашому випадку не заповнюються;

— у рядку 13.01 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету. Рядок 13.01 декларації заповнюється, якщо за результатами розрахунку різниці між значеннями рядків 09 і 03.02 декларації отримано позитивне значення.

3. Фізична особа отримувала протягом року доходи у вигляді заробітної плати та доходи від продажу корпоративних прав. Підстава для подання декларації — продаж корпоративних прав. Яким чином визначати ПДФО за результатами року:

— дохід у вигляді заробітної плати додавати до доходу (прибутку) від продажу корпоративних прав і визначати середньомісячний дохід із застосуванням ставок 15 % та/або 17 %;

— дохід у вигляді заробітної плати додавати до доходу (прибутку) від продажу корпоративних прав, без визначення середньомісячного доходу із застосуванням ставок 15 % та/або 17 %;

— окремо оподатковувати дохід (прибуток) від продажу корпоративних прав без урахування заробітної плати? І з метою визначення ставки податку 15 % та/або 17 % визначати середньомісячний дохід від продажу корпоративних прав? Чи визначати податок винятково з доходу одного місяця (декількох місяців), коли отримано дохід, і застосовувати до цього місяця (цих місяців) ставку 15 % та/або 17 %;

— іншим способом;

Яким чином визначати дохід від продажу корпоративних прав: за датою продажу корпоративних прав чи отримання коштів? Якщо корпоративні права продано у 2013 р., а оплата за них надійшла частково у 2013 р., а частково — у 2014 р., яку суму слід включати до декларації за 2013 р.?

Які документи свідчать про понесені витрати на придбання корпоративних прав, якщо внесок був зроблений частково у грошовій формі, а частково — в негрошовій формі у 2000 р.?

Вимога надавати підтверджуючі документи про витрати на придбання корпоративних прав з’явилася в ПКУ з 2011 р. У той час (у 2000 р.) вимоги зберігати документи в законодавстві не було, тому вони не збереглися. Чи може бути підтвердженням понесених витрат на придбання корпоративних прав свідоцтво, видане члену товариства про внесення ним майна та коштів у статутний фонд, видане товариством на дату такого внеску?

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ПКУ. Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Таким чином, податок на доходи фізичних осіб розраховується окремо для доходів, отриманих у вигляді заробітної плати, та, виходячи з розрахунку отриманого інвестиційного прибутку, з урахуванням п. 167.1 ПКУ.

Підпунктом 170.2.2 ПКУ передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4–170.2.6 ПКУ (крім операцій із деривативами).

Понесені платником податків витрати на придбання інвестиційного активу підтверджуються первинними документами (платіжними дорученнями, касовими чеками й іншими документами, які оформлюються відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Витрати на придбання інвестиційного активу, подарованого платнику податку чи успадкованого ним, розраховуються за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи/податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Статтею 148 Цивільного кодексу України передбачено, якщо вклад до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю був зроблений шляхом передання права користування майном, таке майно повертається учасникові без виплати винагороди.

4. Внаслідок продажу корпоративних прав отримано попередню оплату від покупця у 2013 р., однак договір укладено у 2014 р. Зміна учасника товариства в державного реєстратора зареєстрована у 2014 р. У якому році відображати доходи від продажу корпоративних прав?

На підставі пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4–170.2.6 ПКУ (крім операцій із деривативами). До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Отже, основною умовою розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами є перехід прав власності на такий інвестиційний актив, оскільки відповідно до ст. 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб із дня їх державної реєстрації.

Виходячи з викладеного, платнику податків необхідно подати декларацію про отримані доходи від відступлення частки товариства з моменту укладання договору, тобто за 2014 р., у якій включити дохід, отриманий у 2013 р. як попередня оплата.

5. Отримано доходи у вигляді орендної плати від фізичних осіб, яка не була оподаткована у джерела виплати. З метою визначення суми податку, чи потрібно орендну плату додавати до заробітної плати платника податку та визначати ставку 15 % та/або 17 % із сукупного доходу, чи такі доходи оподатковуються окремо? Чи потрібно в цьому випадку визначати середньомісячний дохід за рік, чи ПДФО визначатиметься окремо за кожен місяць шляхом додавання заробітної плати місяця до суми орендної плати, отриманої за цей місяць, з визначенням податку з цієї суми та подальшим підсумовуванням усіх сум податку окремо за кожен місяць?

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регулюється п. 170.1 ПКУ. Тому для визначення ставки податку з доходу, отриманого від операцій з оренди, слід враховувати лише доходи від оренди і ставка податку визначається на підставі п. 167.1 ПКУ.

 6. Отримано доходи у вигляді орендної плати від юридичної особи, оподатковані у джерела виплати. Обов’язок із подання декларації виникає з інших підстав. Чи потрібно відображати та враховувати оподатковані у джерела виплати доходи від орендної плати в декларації?

У декларації про майновий стан і доходи платник податків повинен відобразити всі доходи, які включаються до складу оподатковуваного річного доходу й отримані протягом звітного року, в т. ч. отримані від податкового агента.

7. Фізособа протягом року отримувала різні доходи від різних податкових агентів. Коли фізособа заповнює декларацію за рік, виявляється, що деяка сума податку підлягає поверненню. Як цю суму відобразити в декларації? Як повернути надміру сплачені суми податку? У п. 43.3. ПКУ сказано, що обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Це означає, що за наявності надміру сплаченого податку органи Міндоходів самі мають повернути податок після подачі декларації?

Чинним законодавством не передбачено повернення зайво утриманого податку у зв’язку з перерахунком, згідно з пп. «є» п. 176.1 ПКУ. Зазначеними нормами встановлено лише, що за результатами перерахунку позитивна різниця підлягає сплаті платником податку до бюджету.

У випадку допущення помилки в обчисленні суми податку під час виплати доходів саме податковий агент зобов’язаний виправити таку помилку.

8. Чи потрібно у ф. № 1 ДФ у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображати суму за вирахуванням утриманого ПДФО та ЄСВ?

У разі своєчасної виплати заробітної плати показник графи 3 «Сума виплаченого доходу» дорівнює показнику графи 3а «Сума нарахованого доходу», тобто відображається без вирахування сум ПДФО та ЄСВ. Роз’яснення з приводу відображення показників у податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ у графах 3 та 3а, надані в журналі «Вісник Міністерства доходів і зборів України» № 6/2014, с. 7. Позиція Міндоходів щодо цього питання незмінна.

9. Чи є обов’язковим подання органам Міндоходів декларації про майновий стан і доходи за 2013 р. депутатами місцевих рад?

Відповідно до п. 179.11 ПКУ фізичні особи, які декларують майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру на підставі Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», подають податкову декларацію винятково у випадках, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

10. Фізична особа — підприємець, у якої за останні три роки доходи відсутні, працює за трудовим контрактом на приватному підприємстві. Чи має вона право подати д«екларацію про майновий стан і доходи» та включити до податкової знижки згідно з пп. 166.3.1 ПКУ частину суми процентів, сплачених нею за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається ст. 175 ПКУ, і отримати ці кошти та в які строки?

Підпунктом 14.1.170 ПКУ передбачено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом. Отже, якщо платник податку, в т. ч. фізична особа — підприємець, отримував дохід у вигляді заробітної плати, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, то такий платник податку має право включити у витрати частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом. Обмеження права на знижку виникає для фізичних осіб — підприємців лише в частині доходів від підприємницької діяльності.

11. Чи виключається з доходу вся сума сплаченого ЄСВ (3,6%), а потім перераховується ПДФО під час перерахунку податку на доходи фізичних осіб за 2013 р. у фізичної особи, яка працювала на трьох роботах?

Податок із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів перераховується в окремому додатку до декларації в такому порядку:

— задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

— із зменшеної загальної суми дохід у межах 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (за 2013 р. — 137 640 грн), оподатковується за ставкою 15 %, решта суми — за ставкою 17 %.

Отже, загальна сума отриманого доходу зменшується на загальну суму нарахованого (утриманого) ЄСВ.

12. Чи потрібно подавати декларацію про доходи, якщо у 2013 р. правнучка отримала в дарунок від прабабусі квартиру? Хто подає декларацію, якщо правнучка — неповнолітня особа? Чи потрібно сплачувати податок? Якщо так, то в якому розмірі, в які терміни, до якого бюджету, і хто цей податок повинен сплатити, якщо особа неповнолітня?

За нормами законодавства прабабуся є членом сім’ї другого ступеня споріднення, отже в цьому випадку відповідно до ПКУ дохід, отриманий від дарування нерухомого майна, підлягає оподаткуванню. За п. 179.2 ПКУ обов’язок платника податків щодо подання декларації вважається виконаним за умови нотаріального посвідчення договорів дарування, за якими був сплачений податок. Оскільки під час нотаріального посвідчення договору дарування податок не був сплачений, платник податків повинен подати декларацію, в якій зазначити суму доходу та визначити податок у розмірі 5 %. У цьому випадку платник податку, який повинен подати декларацію, — неповнолітня особа. Тому декларацію від імені неповнолітньої особи подає уповноважена особа — опікун або піклувальник (пп. 179.6 ПКУ). Декларація заповнюється від імені неповнолітньої особи з додатком 1; уповноважена особа — піклувальник (батьки). На підставі п. 179.7 ПКУ сплачується податок від імені неповнолітньої особи до 1 серпня року, що настає за звітним (до 01.08.2014 р.).

13. Яка (приблизно) сума ПДФО підлягає поверненню платнику податку згідно з пп. 166.3.6 ПКУ (витрати на оплату репродуктивних технологій на умовах, установлених законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий період) за умови, що нарахована заробітна плата за звітний рік 2014 — 81 тис. грн; ЄСВ — 4,5 тис. грн; ПДФО — 11,6 тис. грн, а витрати на репродуктивні технології — 60 тис. грн? Сума відшкодування (повернення) має бути в межах ПДФО або ж може бути більшою, але не перевищувати суму, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий період (приблизно 81 тис. грн ? 1/3 = 27 тис. грн)?

Податкова знижка — це повернення утриманого податку на доходи фізичних осіб із доходу, отриманого у вигляді заробітної плати. Тому розрахована сума до повернення не може бути більшою, ніж сума утриманого податку.

 

Платники запитували на «гарячій» лінії

Відображення доходів від підприємницької та незалежної професійної діяльності

1. Фізична особа здійснює незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та одночасно підприємницьку. Чи відображаються в одній Податковій декларації доходи від підприємницької та незалежної професійної діяльності, а також інші?

У разі якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа отримала свідоцтво на право здійснення незалежної професійної діяльності, вона обліковується в органах доходів і зборів як фізична особа — підприємець. У такому випадку фізична особа подає до органу доходів і зборів заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію свідоцтва про право на зайняття незалежною професійною діяльністю. У довідці за формою № 4-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові такої особи зазначається «Фізична особа — підприємець» та вид професійної діяльності, наприклад, «Фізична особа — підприємець, арбітражний керуючий».

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого та одночасно здійснює підприємницьку діяльність, застосовуючи загальну систему оподаткування, зобов’язана вести книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. № 481 (далі — наказ № 481), в якій відображає отримані доходи та понесені протягом року витрати від здійснення обох видів діяльності.

За результатами звітного року зазначена особа подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — Податкова декларація) у строки, передбачені для фізичних осіб — підприємців (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).

При заповненні Податкової декларації разом із доходами від незалежної професійної та підприємницької діяльностей відображаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

 

Форма декларації

2. За якою формою подавати Податкову декларацію за 2013 р.?

З 31.12.2013 р. набрав чинності наказ Мінфіну України від 11.12.2013 р. № 1054, яким визнано таким, що втратив чинність власний наказ від 07.11.2011 р. № 1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі — наказ № 1395).

Водночас з 31.12.2013 р. набрав чинності наказ Міндоходів України від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі — наказ № 793).

Оскільки Податкова декларація, затверджена наказом № 1395, втратила чинність, та враховуючи те, що вона подібна до Податкової декларації, затвердженої наказом № 793, декларувати доходи за 2013 р. рекомендовано за новою формою, тобто затвердженою наказом № 793.

 

Підтвердження сплати податку з іноземного доходу

3. Який документ зобов’язана надати контролюючому органу фізична особа — резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податок сплачувався за межами України?

Оподаткування іноземних доходів регламентовано п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, нормами якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну Податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Податковій декларації.

Крім того, згідно з п. 13.3 ст. 13 Податкового кодексу доходи, отримані фізичною особою — резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень Кодексу чи міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такі податки, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу).

Отже, фізична особа — резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання правана зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такі податки, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Водночас відповідно до пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку згідно із законодавством України.

 

Розрахунок податкової знижки

4. Фізична особа планує подати Податкову декларацію з метою отримання податкової знижки на навчання. Як їй розрахувати суму такої знижки, якщо протягом 2013 р. до її заробітної плати застосовувалися ставки в розмірі 15 і 17%?

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, суму коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу (у 2013 р. — 1610 грн.), у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, тобто зменшена на суму ЄСВ, страхових внесків до Накопичувального фонду та у випадках, передбачених законом до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) за її наявності.

Оскільки протягом року застосовувалися ставки ПДФО 15 та 17%, алгоритм розрахунку податкової знижки такий:

на підставі підтвердних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;

визначається база оподаткування з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу (інформацію про суми нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманих ЄСВ та ПДФО платники отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

отримана частка від ділення суми включених до податкової знижки витрат на розраховану базу оподаткування помножується на суму утриманого з фізичної особи за наслідками звітного податкового року ПДФО;

отримана сума ПДФО підлягає поверненню з бюджету.

Наприклад, кількість місяців навчання у 2013 р. на стаціонарі становить 10 місяців, тобто дозволена сума витрат до включення до податкової знижки становить 16 100 грн. (1610 грн. х 10 міс.); сума коштів, фактично сплачених на навчання,  — 15 400 грн.; інформація з довідки про доходи: сума заробітної плати — 167 240 грн., сума ЄСВ — 6020,64 грн., сума ПДФО — 25 101,32 грн. Сума заробітної плати, зменшена на суму ЄСВ (база оподаткування для ПДФО) — 161 219,36 грн. Сума податку, що підлягає поверненню з бюджету, становить 2397,73 грн. (15 400 грн. / 161 219,36 грн.) х 25 101,32 грн.

 

Терміни повернення ПДФО

5. Який термін повернення ПДФО платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?

Відповідно до п. 179.8 ст. 179 Податкового кодексу сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження Податкової декларації.

 

Продаж нерухомості

6. Фізична особа продала квартиру, яка є її власністю менше ніж три роки. Чи потрібно зазначеній особі подавати Податкову декларацію, якщо податок було сплачено?

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Відповідно до пп. «а» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

Пунктом 179.2 ст. 179 цього Кодексу передбачено, що відповідно до розділу ІV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і така декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема:

від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено податок відповідно до цього розділу.

Отже, якщо платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій з продажу майна, при нотаріальному посвідченні договору, за якими було сплачено податок відповідно до розділу ІV Податкового кодексу, обов’язок такого платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і така декларація не подається.

 

Студентка працює: є право на отримання податкової знижки чи ні?

7. Чи має право на податкову знижку мати студентки, яка фактично здійснювала оплату за навчання, якщо донька після закінчення навчання у 2013 р. почала працювати?

Відповідно до статей 180 та 199 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років.

Виходячи з норм Податкового кодексу студент, який працює, сам є платником ПДФО, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно з вимогами ст. 164 цього Кодексу, зокрема у разі використання права на податкову знижку базою є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням п. 164.6 цієї статті на суму податкової знижки.

Таким чином, якщо студентка протягом року одночасно навчалася і працювала, отримувала заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має саме вона за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не її мати, оскільки вона вже не перебуває на її утриманні. Водночас якщо студентка влаштувалася на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримувала заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має мати, яка фактично здійснювала оплату за навчання.

 

Продаж автомобіля за посередництвом

8. Чи потрібно подавати Податкову декларацію, якщо фізична особа продала в 2013 р. автомобіль (перший продаж) за посередництвом юридичної особи?

Згідно з п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу дохід платника податку від продажу об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу, зокрема, легкового автомобіля визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче від середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче від його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді, зокрема, легкового автомобіля.

Пунктом 173.3 цієї статті передбачено, що у разі якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу), такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Фізична особа, яка здійснює продаж автомобіля за посередництвом юридичної особи, за умови, що договір купівлі-продажу не посвідчується нотаріально, зобов’язана самостійно нарахувати та сплатити ПДФО до бюджету за своєю податковою адресою.

Водночас порядок подання річної Податкової декларації визначено ст. 179 Податкового кодексу.

Пунктом 179.2 цієї статті встановлено випадки, за яких згідно з розділом ІV цього Кодексу обов’язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним і така декларація не подається.

Отже, якщо фізичною особою протягом 2013 р. реалізовано один легковий автомобіль за посередництвом юридичної особи, то така фізична особа зобов’язана подати Податкову декларацію за відповідний звітний рік до 1 травня року, що настає за звітним.

 

Нерезидентом нараховано дивіденди

9. Чи потрібно фізичній особі подавати Податкову декларацію, якщо на її користь нараховано дивіденди нерезидентом за межами митної території України?

Оподаткування іноземних доходів регламентовано пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, нормами частини першої якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну Податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Водночас згідно з частиною другою пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом їх виплат включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну Податкову декларацію, та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, тобто 5%.

Підпунктом 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання її в установлений строк платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

 

Податок на додану вартість. Реєстрація в єдиному реєстрі податкових накладних

Як платник податку в Єдиному реєстрі податкових накладних може зареєструвати вірно заповнену податкову накладну, якщо в ньому зареєстрована з таким же номером податкова накладна, що містить помилкові показники, та чи відображається в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних така помилкова податкова накладна?

Враховуючи те, що можливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Єдиний реєстр) двох податкових накладних з однаковими реквізитами немає, то платник податку у разі реєстрації в ньому податкової накладної, що містить помилкові показники, повинен скласти нову податкову накладну з новим номером та зареєструвати її в Єдиному реєстрі. Податкова накладна, що містить помилкові показники, виключенню з Єдиного реєстру не підлягає. 

Крім того, оскільки податкова накладна, що містить помилкові показники, не вважається податковим документом, то до неї не може бути виписаний розрахунок коригування, але вона не підлягає виключенню з реєстру виданих податкових накладних продавця та не може бути включена до реєстру отриманих податкових накладних покупця.

Наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та сумою податкових зобов’язань платника податку — продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Не надання пояснення щодо суті таких розбіжностей та документального підтвердження своїх пояснень на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку.

Чи має право особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зареєструвати складені податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів?

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п.202.1 ст.202 ПКУ).

Згідно з п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Враховуючи те, що особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана за останній податковий період подати податкову звітність з ПДВ, з урахуванням граничного терміну, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови, що з дати їх виписки минуло не більше 15 календарних днів.

Чи видається податкова накладна/розрахунок коригування платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця до її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Вимоги щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 11 підр. 2 р. XX ПКУ.

Враховуючи те, що, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється протягом п’ятнадцяти календарних днів, від дати їх складання, то платник податку – продавець, який здійснює операції з постачання товарів/послуг покупцю, на його вимогу, може надати податкові накладні та/або розрахунки коригування до реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чи повинен покупець вимагати у продавця квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно із п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку Державній податковій службі.

Враховуючи зазначене, вимагати від постачальника квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець не повинен.

Чи має право постачальник - платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на його користь зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Відповідно до п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Таким чином, при зменшенні суми компенсації на користь постачальника - платника ПДВ такий постачальник має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки на підставі виписаного розрахунку коригування до податкової накладної, за умови, що розрахунок коригування, у разі якщо він підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому зареєстрований.

Чи підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані на всіх етапах постачання товарів, ввезених (імпортованих) на митну територію України?

Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.12.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, код товару згідно УКТ ЗЕД зазначається у графі 4 податкової накладної.

Графа 4 податкової накладної заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев’ятого п.201.10 ст.201 ПКУ (п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених (імпортованих) на митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на всіх етапах їх постачання на митній території України.

Чи має право платник ПДВ зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше п’ятнадцятого календарного дня, що настає за днем її виписки, якщо п’ятнадцятий день припадає на святковий чи вихідний день?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно із п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється платником ПДВ не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна та розрахунок коригування до неї, які повинні були бути зареєстровані в такому реєстрі, але по закінченню 15-денного терміну так і не були зареєстровані?

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

По закінченню 15 календарних днів за датою виписки податкової накладної платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Також не надасть права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою.

Чи є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця/покупця виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, якщо з урахуванням такого коригування сума ПДВ не досягає 10 тис. грн.?

Якщо платник податку до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складає розрахунок коригування, у зв’язку з чим загальна сума ПДВ після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис. грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не підлягають.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, та розрахунок коригування до такої податкової накладної з 1 січня 2012 року підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

 

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Як заповнюється заява за ф. №1-ОПП, якщо у платника податків значна кількість засновників?

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється відповідно до ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588 (далі – Порядку) із змінами і доповненнями. 

Заявою за ф. №1-ОПП (додаток 6 до Порядку) передбачено, що якщо інформація про засновників не може бути розміщена на одному аркуші, то така інформація може продовжуватись на наступних аркушах.  

 Згідно з п. 4.11 р. IV Порядку якщо в заяві за ф. № 1-ОПП не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою платника податків, не підписано відповідальною особою платника податку чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису заяви за ф. № 1-ОПП, документи подані не у повному обсязі або не пред’явлені оригінали відповідних документів, то не пізніше наступного робочого дня від дня отримання заяви орган державної податкової служби повертає документи платнику податків для виправлення (із зазначенням підстав неприйняття документів). 

Платник податків зобов’язаний протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, подати виправлені документи для взяття на облік в органі державної податкової служби (п. 4.11 р. IV Порядку).

Які дії суб’єкта господарювання у випадку проведення процедури реорганізації шляхом виділення? 

Згідно із п.1 ст.56 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами і доповненнями (далі - ГКУ) cуб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян, зокрема шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. 

В результаті реорганізації суб’єкта господарювання шляхом виділення здійснюється виділення з такого суб’єкта господарювання одного або кількох нових суб’єктів господарювання, при цьому діяльність самого суб’єкта не припиняється.

У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта (п. 4 ст. 59 ГКУ). 

Особливості проведення державної реєстрації юридичної особи, що утворюється шляхом виділу встановлені ст. 32 Закону України від 15 травня 2003 року № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон №755). 

Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу (п. 6 ст. 32 Закону №755).

Взяття на облік нових (виділених) суб’єктів господарювання здійснюється на загальних підставах, визначених ст. 64 Податкового кодексу України на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом №755.

Чи потрібно повідомляти органи доходів і зборів про зміну засновників юридичних осіб? 

Відповідно до п.66.1 ст.66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) та п.9.1 р.IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), підставами дляв несення змін до облікових даних платників податків є:

інформація органів державної реєстрації;

інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків;

документально підтверджені інформація, що надається платниками податків;

інформації суб’єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;

рішення суду, що набрало законної сили;

даних перевірок платників податків.

Порядок проведення державної реєстрації змін до установчих документів для юридичних осіб, відомості про яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР) визначений нормами ст.29 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755). 

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи повинен передати відповідним органам відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (п.14 ст. 29 Закону №755).

Згідно з п.9.2 р. ІХ Порядку платники податків, які не включаються до Єдиного державного реєстру, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ та Порядком, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати контролюючому органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за ф. №1-ОПП, ф. №5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за ф. №1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Який порядок зняття з обліку в органах доходів і зборів фізичної особи підприємця у разі його смерті, оголошення її померлою або визнання такої особи безвісно відсутньою?

Відповідно до п. 1 ст. 48 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами і доповненнями (далі - Закон) у разі смерті фізичної особи - підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи. 

 Державний реєстратор у разі отримання повідомлення про смерть фізичної особи - підприємця та в разі, якщо третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення не подає нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи, зобов’язаний надіслати запит до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану для отримання документа про підтвердження факту смерті фізичної особи - підприємця відповідно до законодавства України.

Суд, який постановив рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи – підприємця (п. 5 ст. 48 Закону).

Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою (п. 7 ст. 48 Закону).

Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному ст. 47 - 50 Закону, зобов’язаний надіслати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи – підприємця (п. 1 ст. 51 Закону).

Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою або повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи - підприємця банкрутом, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку в органах статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України (п. 2 ст. 51 Закону).

Аналогічну норму щодо зняття з обліку фізичної особи - підприємця на підставі повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою містить п.п. 11.12.1 п. 11.12 р. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань платника податків є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п.п. 97.4.4 п.97.4 ст.97 ПКУ).

Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною, а також малолітньої/неповнолітньої особи встановлений статтею 99 ПКУ.

Який порядок подання заяви за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП про зміну даних (прізвища фізичної особи, місця проживання тощо), які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (резидент, нерезидент) або Повідомлення (для фізичної особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), у т.ч. про зміну даних фізичної особи віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта?

Порядок подання Заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) (далі – Повідомлення) передбачений р. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779.

Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) відповідно (п. 1 р. IX Положення).

Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 2 р. IX Положення).

Згідно з п. 3 р. IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.

Приймання Заяв та перевірка їх на дотримання вимог до оформлення документів, які подаються для обліку фізичних осіб у Державному реєстрі або в окремому реєстрі Державного реєстру, здійснюються працівниками структурних підрозділів контролюючих органів, до функцій яких належить реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі (п. 4 р. IX Положення).

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання Заяви до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи. У разі звернення до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до десяти робочих днів (п. 5 р. IX Положення).

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, або внесенні відмітки до паспорта (п. 6 р. IX Положення).

У Заяві в обов’язковому порядку зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) (п. 7 р. IX Положення).

Пунктом 8 р. IX Положення визначено, що заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.

Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка визнана недієздатною або обмежено дієздатною, подається особою, яка призначена опікуном (піклувальником), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування).

Відповідно до п. 9 р. IX Положення якщо Заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто. Контролюючий орган після внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру вносить до нового паспорта громадянина України (сьома, восьма або дев’ята сторінки) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення, та реєструє Заяву за формою № 5ДРП у журналі за формою, наведеною в додатку 10 до Положення.

При внесенні змін до окремого реєстру Державного реєстру дата взяття на облік не змінюється.


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.