Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Прес-служба ДФС повідомляє 23.09.2014

23.09.2014, 17:19    просмотров: 2258

 

Оформлення всіх гуманітарних вантажів, які надходять в Україну, здійснюється у рамках діючого законодавства

Державна фіскальна служба України офіційно заявляє, що всі процедури митного оформлення гуманітарних вантажів, які надходять в Україну, здійснюється виключно у рамках діючого митного законодавства.

Оформлення вантажів гуманітарної допомоги митницями ДФС України здійснюється протягом 4 годин за умови наявності рішення про визнання таких вантажів гуманітарними, пред’явлення товарів та подання в установленому порядку митної декларації і всіх необхідних документів.

Нагадуємо, що рішення про визнання вантажів гуманітарною допомогою приймається Міністерством соціальної політики України. Державна фіскальна служба України, у свою чергу, митне оформлення таких товарів здійснює першочергово відповідно до діючого законодавства.

За наявності адресата „гуманітарки” в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, такий вантаж не затримується на кордоні, а у першочерговому порядку направляється в митниці за місцезнаходженням їх одержувачів та передаються останнім на тимчасове зберігання. Митне оформлення такого вантажу здійснюється після отримання всіх необхідних дозволів та документів.

Загалом протягом січня-серпня 2014 року в Україну було ввезено понад 13 тис. тонн гуманітарного вантажу. Загальна сума ввезеного товару склала понад 41 млн. дол. США.

Зокрема, найбільше “гуманітарки” протягом 2014 року було ввезено в Україну  з Німеччини, США, Нідерландів – 4,7 тис. тонн, 1,7 тис. тонн, 1,5 тис. тонн відповідно.

 

Державною фіскальною службою України зроблено черговий крок для значного спрощення процедур митного оформлення в морських портах

Державна фіскальна служба України приєдналася до Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС). Відповідну угоду підписали Голова ДФС України Ігор Білоус та голова ДП «Адміністрація морських портів України» Андрій Амелін.

ІСПС, в якій всіх учасників транспортного та вантажного процесів інтегровано в спільний інформаційний простір, вже успішно функціонує в морському порту «Южний», Одеському та Іллічівському морських портах. Приєднання ДФС України до угоди означає черговий крок в напрямі впровадження сучасних інструментів спрощення процедур контролю, яким є система «єдиного вікна», в практику контролю вантажів на кордоні. Втілена в ІСПС модель «єдиного вікна» стала результатом співпраці українських урядових, ділових кіл з ЄЕК ООН з реалізації принципів, викладених в Рекомендаціях № № 33, 34, 35 ЄЕК ООН.

Завдяки впровадженню принципу «єдиного вікна» для ефективного обміну інформацією, електронного документообігу між суб’єктами міжнародної торгівлі та державними органами  будуть  прискорені процедури контролю вантажів на кордоні та спрощено їх оформлення.

До того ж, за рахунок мінімізації документообігу при здійсненні технологічних операцій у портах, оптимізації технологічних процесів, скорочення часу по кожній операції, впровадження інформаційної системи зменшить вплив людського фактору, а разом з тим, мінімізує корупційні ризики та можливості для застосування злочинних схем.

 

Ігор Білоус: «Незважаючи на складну економічну ситуацію лікеро-горілчана, виноградно-виноробна та пивоварна галузі є рентабельними»

 «Ми живемо у важкі часи, коли економіка дуже багато втратила у своєму розвитку. Складно всім. Ми це розуміємо. Саме тому ми зібралися тут, щоб почути вашу думку щодо роботи нашої служби. Адже нашою кінцевою метою є збільшення добробуту держави, покращення економічних умов для вас, як для бізнесменів, які створюють робочі місця та справно платять податки. Ми за те, щоб ви розвивалися, багатіли, підкорювали не лише вітчизняні, а й зарубіжні ринки», - заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час робочої зустрічі із виробниками продукції лікеро-горілчаної, виноградно-виноробної та пивоварної галузей, яка відбулася 19 вересня 2014 року у Національному комплексі Експоцентр України (ВДНГ).

Під час зустрічі обговорювалися питання запропонованих змін податкової системи у частині акцизного податку.

«Акцизний податок - один з тих податків, за рахунок яких в значній мірі забезпечуються видатки Державного бюджету України. За рівнем надходжень податків і зборів, цей податок посідає 4 місце», - зауважив Ігор Білоус.

Він також повідомив, що завдяки спільним зусиллям ДФС та Мінфіну, за 8 місяців поточного року до загального фонду бюджету України мобілізовано 16,5 млрд. грн. акцизного податку. З цієї суми 5,4 млрд. грн., або третину, сплачено виробниками алкогольних напоїв та пива.

Незважаючи на те, що у 2014 році, порівняно з минулим роком, в цілому зменшились надходження акцизного податку, галузі, пов'язані з обігом алкогольних напоїв та пива забезпечили ріст надходжень акцизу.

Так, у пивній галузі зросла сплата акцизного податку на 10 відс. або 163 мільйони грн., на 23 відс. або 79 мільйонів грн. зросла сплата податку у виноробній галузі. Значно збільшилась сплата в лікеро-горілчаній галузі, від якої у січні-серпні цього року надійшло 3,2 мільярда грн. акцизного податку, що на 31 відс. або на 770 мільйонів грн. більше, ніж у минулому році.

«Така статистика, безумовно, свідчить про високу рентабельність цих галузей, не зважаючи на те, що зараз відбувається у країні. На жаль, таке зростання відбувається на фоні зменшення обсягів виробництва деякими виробниками алкоголю та пива, втрати ринків збуту, внаслідок дестабілізації ситуації на сході країни та анексії Криму», - зазначив Голова Державної фіскальної служби.

Виробники алкогольної продукції, у свою чергу, озвучили основні проблеми, враховуючи специфіку кожної галузі та висловили свої пропозиції стосовно ставок акцизу, авансових платежів, імпорту товарів та багато іншого.

На завершення зустрічі Голова ДФС повідомив про готовність продовжувати конструктивну дискусію і визнав необхідність подальших зустрічей з метою вирішення проблемних питань кожної галузі.

 

Демократичність, відкритість та рівність – запорука партнерських відносин

Такого висновку дійшли учасники робочої зустрічі, яка відбулася за участю представників Державної фіскальної служби України та Асоціації платників податків України 18 вересня 2014 року.

Під час зустрічі обговорювалися питання співпраці та продовження конструктивного діалогу між фіскальною службою та платниками податків

«Наша співпраця успішно триває уже понад 10 років і закріплена не тільки офіційними меморандумами, але і забезпечується у практичній площині. Між нами завжди був професійний та конструктивний діалог. АППУ широко представлена у консультативно-дорадчих органах Державної фіскальної служби України не лише на центральному, а й на регіональному рівнях. Тому ми повинні продовжувати співпрацю на взаємовигідних засадах» - наголосив Віктор Косарчук, директор комунікаційного департаменту Державної фіскальної служби України.

Саме тому Державною фіскальною службою України було ініційовано підписання спільного Меморандуму про соціальне партнерство та відповідальність, які будуються на принципах демократичності, відкритості та рівності. Окрім того, закріплені у Меморандумі напрями та механізми партнерства покликані сприяти налагодженню системного діалогу ДФС із громадськими об’єднаннями.

«Ми повинні активізувати співробітництво для досягнення спільних цілей, які полягають у вдосконаленні податкової  системи, спрощенні адміністрування податків, детінізації заробітних плат, боротьби з «податковими ямами», корупційними схемами тощо» - погодилися учасники зустрічі.

 

В європейське майбутнє – із великим творчим потенціалом!

 «Сьогоднішній день для вас особливий! Сьогодні – ви переможці! І сьогодні Україна – переможець! Особливість сьогоднішнього дня в тому, що Україна та Євроcоюз ратифікували Угоду про асоціацію з ЄС. І ваше майбутнє – європейське. Я вітаю вас і всіх нас з цим цивілізаційним світоглядним вибором. Вам віднині будувати нову європейську Україну. Я бажаю вам на цьому шляху лише перемого та успіхів», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус, вітаючи переможців конкурсу «Очима дитини – про бюджет країни - 2014» під час церемонії нагородження, яка пройшла в ДФС 16 вересня 2014 року.

Він також зауважив, що Державна фіскальна служба України проводить велику роботу з метою виховання податкової культури у підростаючого покоління. І роботи переможців конкурсу є яскравим свідченням її результативності. Адже в кожній із цих робіт прослідковується розуміння і усвідомлення необхідності сплати податків, а це - запорука розвитку держави. У глобалізованому світі, де технології рухаються вперед, а знання передаються швидко, дуже важливо закласти фундамент для їх подальшого розвитку і правильного застосування. Державна фіскальна служба докладає максимум зусиль для того, аби сьогодні розкрити потенціал, який завтра може стати рушійною силою розвитку цілої країни.

«Даний конкурс став для мене поштовхом у житті. У 2003 році я зайняла перше місце в номінації «Художні твори», після чого зрозуміла, що вмію малювати. Сьогодні я – художниця, виставки якої проходять у багатьох країнах світу. Хочу подякувати організаторам конкурсу і побажати його учасникам творчих успіхів та натхнення», - зазначила Ксенія Доброчинська, член журі конкурсу у Запорізькій області.

«Даний конкурс повинен розширитися до міжнародних стандартів, що ми і планували зробити. Але, на жаль, почалася війна. Саме тому цього року перший раз за всю історію проведення конкурсу ми проводимо церемонію нагородження переможців в режимі відеоселектору. Це ще раз свідчить про те, що ДФС готова, за будь-яких умов, боротись за розвиток талантів та підтримувати їх так само, як підтримує бійців, які знаходяться та готуються до участі у АТО. Це і гуманітарна допомога, і харчування, і методична література», - зауважив директор Інформаційно-комунікаційного департаменту, член журі конкурсу Віктор Косарчук.

«У багатьох творах відчувалася тривога - я бачив крила, які захищають Україну. Я впевнений, що у таких творчих відповідальних і патріотичних дітей такі ж батьки, які обов’язково захистять Батьківщину» - зазначив Іван Малкович, директор дитячого видавництва „А-ба-ба-га-ла-ма-га”, член журі конкурсу.

Більшість переможців, за їх словами, до участі у конкурсі привела цікавість, але завдяки йому діти почали розуміти, що таке податки, для чого їх сплачують та пообіцяли стати справними платниками.

Переможці отримали подарунки, а деякі учасники – спеціальні відзнаки від членів журі.

Всі учасники церемонії нагородження визнали важливу роль даного конкурсу для вивчення та розуміння підростаючим поколінням ролі, значення та місця податків, зборів та платежів у житті держави і суспільства та визнали необхідність його проведення з метою формування економічної грамотності та культури у майбутніх платників податків.

 

Використовуйте Інформаційно-довідковий ресурс ДФС для миттєвого отримання податкових консультацій

Значна кількість платників давно зрозуміла, що найкращим консультантом з податкової та митної тематики є сервіс «ЗІР».

У розділах «ЗІР»: «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована по тематиках: оподаткування, митна справа; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; електронний цифровий підпис.

У розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.

Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та електронного цифрового підпису, інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.

Розділ «Письмові консультації» наповнюється витягами з письмових консультацій, підготовлених ІДД Міндоходів на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян. 

Розділ «Коментарі та пропозиції» надає можливість працівникам органів фіскальної служби здійснювати зворотний зв'язок з модератором «ЗІР» шляхом залишення коментарів-пропозицій до запитань-відповідей з Бази знань, з метою взяття участі у формуванні та вдосконалення автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. В подальшому таку можливість з використанням електронного цифрового підпису матимуть і зовнішні користувачі. 

 

Електронна звітність – це престиж підприємства та чесна позиція сумлінного платника податків

Застосування Інтернету з кожним роком все більше стає невід’ємною частиною нашого життя. Зараз важко уявити собі будь-яку сферу діяльності, яка б не використовувала його можливостей та переваг. Однією із переваг, яку надають IT-технології, є можливість подання звітності платниками податків до податкових органів за допомогою мережі Інтернет.

Ще декілька років тому рекомендації податківців подавати зітність в електронному вигляді викликали з боку  платників податків подив та непорозуміння. Однак з часом кількість платників, які бажають користуватися перевагами подання звітності в електронному вигляді, постійно збільшується. Спробувавши лише раз звітувати в електронному вигляді, платник податків вже ніколи не повертається до паперового документообігу.

Платникам, які звітують в електронний спосіб, завчасно надаються додаткові електронні сервіси, зокрема, їх інформується про наявні розбіжності Єдиного реєстру податкових накладних; про наявність податкового боргу; про результати перевірки податкової звітності та про підстави віднесення до певної категорії ризику.

Запровадження системи електронної подачі звітності є не лише засобом забезпечення прозорості відносин  між податковими органами та платниками податків, електронна звітність – це престиж підприємства, яке, працюючи з використанням сучасних інформаційних технологій, демонструє громадськості свою чесну позицію сумлінного платника податків.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомляє

Начальником Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області призначено Олексія Кавиліна

Згідно з наказом Державної фіскальної служби України з 11 вересня 2014 року на посаду начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області призначено Олексія Кавиліна.

Нагадаємо, з квітня 2014 року Олексій Кавилін виконував обов'язки начальника ГУ Міндоходів у Запорізькій області, з червня поточного року – призначений на посаду першого заступника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

20 серпня 2014 року Рада з кадрових питань Державної фіскальної служби України винесла і направила Голові ДФС України Ігорю Білоусу рекомендації щодо призначення Олексія Кавиліна на посаду начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Кандидатуру Олексія Кавиліна погоджено з Міністерством фінансів України, Запорізькою облдержадміністрацією та кадровою комісією при Запорізькій облдержадміністрації.

 

На Запоріжжі втричі зменшено кількість фактичних перевірок 

   З початку року співробітники Головного управління Міндоходів у Запорізькій області  провели 156 фактичних перевірок господарських об'єктів, що на 288 перевірок, або в 2,8 разу менше, ніж за аналогічний період 2013 року. До бюджету надійшло 1,1 млн. грн.

Так, зокрема,  при перевірці  одного із магазинів у Запорізькій області  ревізори встановили порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 12,3 тис. грн.,  а також  порушення мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. За результатами перевірки до власника торговельного  закладу застосовано  штрафні (фінансові) санкції на  суму 29,6 тис. грн.

 

Від роботи підрозділів запорізької міліції бюджет отримав 220 тис. гривень

Саме така сума коштів надійшла від діяльності оперативних підрозділів ГУ Міндоходів у Запорізькій області за минулий тиждень.  До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 4 кримінальних правопорушеннях, з яких 2 – за ст.204 КК України (незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів), 1 – за ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).За минулий тиждень із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на загальну суму 90,6 тис. гривень.

 

Запорізькі оперативники попередили реалізацію «лівих» підакцизних товарів на суму понад 90 тис. грн.

Минулого тижня на території м. Запоріжжя та області оперативні працівники встановили 7 фактів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних дозвільних документів. 

Так, співробітники оперативного управління в одному з торгових павільйонів обласного центру  встановили факт реалізації тютюнових виробів без свідоцтва про державну реєстрацію та ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. 

Аналогічне порушення виявлено вже в іншому торговельному закладі, де реалізовували алкогольні напої. Всього у результаті проведених заходів вилучено алкогольні напої  та тютюнові вироби на  суму майже  91 тис. грн. 

 

Понад 80 відсотків усіх платників звітують до органів Міндоходів у електронному вигляді

 Протягом серпня 2014 року із 21 144 платників, що надавали податкову звітність до територіальних органів Міндоходів у Запорізькій області, 19 167 платників звітували засобами телекомунікаційного зв’язку, що склало 80 відсотків від загальної кількості платників. Із 8710 платників ПДВ, що звітували за липень 2014 року, по E-mail звітність надали 8588 платників або 99 відсотків від загальної кількості.

- Електронна звітність переконливо витісняє паперову, економлячи не лише час платників податків, а й кошти. До того ж завдяки мережі Інтернет відпадає потреба у контакті інспекторів інспекцій з платниками податків, "електронка" унеможливлює прояви корупційних діянь, - переконаний начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. – До звітування в електронному вигляді платників спонукає й безкоштовна послуга від органів Міндоходів - видача електронних ключів цифрового підпису. Тільки у серпні електронний цифровий підпис відділення Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту видали 2082 платникам, зокрема, 741 – юридичній та 1341 – фізичній особі. Всього з початку року запоріжці отримали майже 69 тисяч посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису.

 

У Запоріжжі вітали переможців Всеукраїнського конкурсу

Сумлінно сплачені податки – для миру, стабільності і достатку. Таким був лейтмотив відеоселектора Державної фіскальної служби України з церемонії нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу "Очима дитини - про бюджет країни".

Відкриваючи цей захід, голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус зазначив, що цей день справді історичний. Адже сьогодні ратифіковано угоду про Асоціацію України з Європейським союзом. А це означає, що перед дітьми, які тут присутні, перед нашою країною відкриваються нові можливості. Це їм будувати майбутнє, рухатися вперед, а ми, дорослі, повинні прокласти цей шлях.

- Мета нашого конкурсу – виховати сумлінних платників податків. Це відповідальне завдання, адже це й зміна ментального сприйняття податків, які будуть справлятися на потреби держави. Державна фіскальна служба України отримала 13 тисяч малюнків. Ми затамували подих, переглядаючи кожну творчу роботу. Які талановиті все ж у нас діти! Ми рухаємося вперед, і діти, повноцінні члени суспільства, так по-дорослому мислять, пишуть і малюють про податки. Глобалізація, технічний прогрес нас з'єднують. І відеоселектор тому підтвердження. І хоч всі ми зараз далеко один від одного знаходимося, але за допомогою відеозв'язку відчуваємо присутність всіх у цій залі. Переконаний, що разом ми будемо жити у новій країні, де розумно витрачаються податки". – зазначив Ігор Білоус.

Кращі з кращих конкурсантів у трьох номінаціях отримали подяки та цінні подарунки від ДФС України. Серед переможців і наш запорізький школяр з Гуляйпільського району Антон Карнаух. За перше місце у номінації "Літературні твори " він отримав планшет.

Антон подякував керівництву Державної фіскальної служби України за високу оцінку його творчої роботи і за подарунок. Теплі слова адресувала Ксенія Доброчинська, член журі конкуру:

- Даний конкурс став для мене поштовхом у житті. У 2003 році я зайняла перше місце в номінації «Художні твори», після чого зрозуміла, що вмію малювати. Сьогодні я – художниця, виставки якої проходять у багатьох країнах світу. Хочу подякувати організаторам конкурсу і побажати його учасникам творчих успіхів та натхнення.

Вітаючи переможців конкурсу, начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін підкреслив, що вже стало доброю традицією зустрічатися з переможцями Всеукраїнського конкурсу "Очима дитини - про бюджет країни". Сьогодні в цьому залі зібралися талановиті, обдаровані діти – юні художники і літератори. На підтвердження слів – роботи, надіслані на обласний тур Всеукраїнського конкурсу на податкову тематику. 

Більше 500 робіт учасників з міст і сіл Запорізької області узяли участь в цьому конкурсі, з них майже 100 були відправлені на другий, обласний тур. 

А вже кращі з кращих робіт представляли нашу область в столиці.

Вдвічі приємно, що наш гуляйпільский учень Антон Карнаух став переможцем у Всеукраїнському конкурсі. Примітно, що ім'я цього хлопчини вже на слуху. 

Адже за останні три роки його роботи входили в трійку кращих і представляли нашу область на Всеукраїнському конкурсі. 

Діана Майстренко, Аліна Руденко, Маргарита Чаркіна, Анатолій Сой, Єлизавета Сизоненко та інші переможці другого етапу конкурсу отримали подяки та цінні подарунки від начальника ДФС у Запорізькій області Олексія Кавиліна. Привітали переможців і вручили спеціальні призи представники громадськості регіону та члени журі.

З 1 січня 2015 року почнеться новий етап конкурсу "Очима дитини - про бюджет країни". Тож у Головному управлінні Державної фіскальної служби в Запорізькій області з нетерпінням чекають на нові творчі доробки, на цікавий і неординарний підхід у розкритті податкової тематики.

 

Майже 20 млн. грн. плати за ліцензії отримав бюджет від запорізьких платників

 Їх сплатили до місцевих бюджетів суб'єкти господарювання, які торгують підакцизною групою товарів. Плата за ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями перевищує надходження за відповідний період минулого року на 600 тис. грн., - розповів начальник ГУ Державної фіскальної служби в Запорізькій області Олексій Кавилін.

За 8 місяців поточного року до Державного бюджету надійшло 7,7 млн. грн. акцизного податку, що перевищує надходження за відповідний період минулого року на 17,8 відсотків. Бюджет додатково одержав 1,2 млн. грн.

З початку року платникам видано 4 667 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, призупинено 479 та анульовано 591 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. 

З початку року проведено 75 перевірок суб’єктів господарювання, що вроздріб або оптовими партіями торгують алкогольними напоями та тютюновими виробами. За їх результатами встановлено 90 порушень та застосовано фінансових санкцій на суму 417 тис. грн.

Основними порушеннями, які були виявлені протягом останнього місяця, є торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни. Сума штрафних санкцій по кожному з восьми порушень склала 5 тис. грн.

 

Майже 20 млн. грн. плати за ліцензії отримав бюджет від запорізьких платників

 Їх сплатили до місцевих бюджетів суб'єкти господарювання, які торгують підакцизною групою товарів. Плата за ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями перевищує надходження за відповідний період минулого року на 600 тис. грн., - розповів начальник ГУ Державної фіскальної служби в Запорізькій області Олексій Кавилін.

За 8 місяців поточного року до Державного бюджету надійшло 7,7 млн. грн. акцизного податку, що перевищує надходження за відповідний період минулого року на 17,8 відсотків. Бюджет додатково одержав 1,2 млн. грн.

З початку року платникам видано 4 667 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, призупинено 479 та анульовано 591 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. 

З початку року проведено 75 перевірок суб’єктів господарювання, що вроздріб або оптовими партіями торгують алкогольними напоями та тютюновими виробами. За їх результатами встановлено 90 порушень та застосовано фінансових санкцій на суму 417 тис. грн.

Основними порушеннями, які були виявлені протягом останнього місяця, є торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни. Сума штрафних санкцій по кожному з восьми порушень склала 5 тис. грн.

 

Майже 25 мільйонів гривень військового збору – від запоріжців 

На цю суму, яку сплатили запорізькі платники з початку адміністрування військового збору, для Української армії можна було б придбати майже 4,2 тисячі комплектів бронежилетів максимального ступеня захисту за середньою ринковою ціною. Усього станом на 15 вересня надійшло майже 25 мільйонів гривень військового збору (враховуючи сплату від підприємств, зареєстрованих у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Половину з цієї суми – 12,4 мільйона гривень запоріжці перерахували на потреби армії лише за два тижні вересня. Про це повідомив під час прес-конференції начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін.

– З 3 серпня кожен працюючий українець сплачує 1,5 відсотка від своєї заробітної плати та інших трудових доходів. У цілому у вересні поточного року очікується надходження майже 15 мільйонів гривень військового збору, що і становитиме в подальшому середньомісячну суму надходжень цього податку, без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі. Серед найбільших платників збору є підприємства та організації бюджетної сфери, які забезпечують понад 50 відсотків. Дуже важливо, що запоріжці сумлінно поставилися до цього питання – адміністрування збору триває згідно із запланованими показниками. Адже всі розуміють, що кожна гривня, сплачена у вигляді військового збору, йде на підвищення оборонної здатності нашої держави, на забезпечення військовослужбовців, – зазначив Олексій Кавилін.

Він також нагадав, що військовий збір введено тимчасово, до 1 січня 2015 року. Згідно із Законом України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" збір сплачується з доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, а також з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею або з отриманого від організатора азартної гри.

 

Понад третину кримінальних проваджень – про тяжкі злочини

Протягом січня-серпня 2014 року в провадженні слідчих підрозділів фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області знаходилось 343 кримінальних проваджень. З них 137 – про тяжкі злочини, з яких 99 проваджень за ч.3 ст.212 (212-1) КК України (ухилення від оподаткування в особливо великих розмірах).

Сума збитків по закінчених кримінальних провадженнях складає 18,5 млн. грн., з яких відшкодовано 9,2 млн., що становить 50 відсотків. Накладено арешт на майно підозрюваних та осіб, які за законом несуть відповідальність за їх дії, на загальну суму 2,3 млн. грн.

– Під час розслідування кримінального провадження, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 204 КК України, співробітники ГУ Міндоходів у Запорізькій області перекрили канал постачання та збуту на території Запорізької області спирту, призначеного для масового виробництва фальсифікованих спиртних напоїв, небезпечних для життя та здоров’я людини. У ході проведення обшуків виявлено близько 16 тонн спирту на загальну суму 815 тис. грн., - зазначив в. о. начальника – начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області Ярослав Яворський.

Нині розслідування по кримінальному провадженню триває. 

 

Запорізькі міндоходівці виграли на користь держави понад 380 млн. грн. 

Саме на таку суму коштів за вісім місяців поточного року, судами всіх інстанцій винесено рішень на користь органів доходів і зборів, де стороною виступали органи ГУ Міндоходів у Запорізькій області. За цей період на користь органів доходів і зборів області вирішено 1057 судових справ, що складає понад 76 відсотків від загальної кількості розглянутих справ. На користь платників вирішено 330 судових справ на суму 245 млн. грн., що складає майже 24 відсотки від кількості розглянутих справ. 

- За позовами органів Міндоходів області до платників податків на користь міндоходівців вирішено 835 справ на суму майже 180 млн. грн., або понад 98 відсотків від кількості розглянутих справ. На користь платників податків вирішено 16 справ цієї категорії на суму 1,4 млн. грн., що складає 2 відсотки від кількості розглянутих справ, - коментує ситуацію начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Станом на 01.09.2014 року на розгляді в судах всіх інстанцій знаходилось 265 справ на загальну суму 59 млн. грн., де стороною виступали органи Запорізької митниці Міндоходів. З них на користь митних органів у звітному періоді вирішено 43 справи, що складає 59 відсотків від кількості розглянутих судами справ.

Нагадуємо, що відповідно до Податкового кодексу України та Митного кодексу України, платник має право оскаржити рішення органів доходів і зборів в адміністративному чи судовому порядку. Детальніше порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентовано статтею 56 Податкового кодексу України та главою 4 розділу І Митного кодексу України.

 

На Запоріжжі реєстраційні номери отримали понад 600 іноземців

У січні-серпні 2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області зареєстровано 601 іноземного громадянина, які планують отримувати дохід в Україні. 

Реєстрацію іноземців проводить Центр обслуговування іноземних платників, який функціонує при ГУ Міндоходів області. Основне завдання якого – постановка на податковий облік іноземних громадян. 

Всього у Запорізькому регіоні зареєстровано 1804308 платників податків, з них 13966 фізичних осіб зареєстровано у січні-серпні 2014 року. 

З початку поточного року спеціалісти ГУ Міндоходів у Запорізькій області видали 848 карток платників податків. Кількість фізичних осіб, які зареєстровані в Окремому реєстрі за даними паспорта складає 1236. 

 

Запорізька митниця Міндоходів збільшує кількість зовнішньоторговельних вантажів

Так, у серпні поточного року було оформлено через міжнародний пункт пропуску для морського сполучення "Бердянський морський торговельний порт" митного посту "Бердянськ" 248,6 тис. тонн вантажів (у липні цього року – 223,1 тис. тонн). Ця тенденція до зростання продовжується і у вересні 2014 року. Номенклатура вантажів різноманітна, найбільш типовими є сільськогосподарська продукція та продукти переробки (пшениця, ячмінь, горох, шрот соняшниковий та соняшникова олія).

Значно зросла стратегічна роль морського пункту пропуску Запорізької митниці Міндоходів через загострення ситуації на сході України, фактичну окупацію Криму та ускладнення функціонування пункту пропуску Східної митниці Міндоходів у Маріупольському морському порту у зв’язку із зростанням напруження навколо міста Маріуполя.

В.о. начальника Запорізької митниці Міндоходів Олексій Мужев провів нараду з керівництвом митного поста "Бердянськ", на якій були визначені пріоритетні напрямки роботи. Незважаючи на всі труднощі, зазначив Олексій Мужев, запорізькі митники і надалі будуть докладати всіх зусиль для поповнення державного бюджету, розуміючи, що від результатів роботи кожного із них залежить процвітання і добробут рідної держави.

 

Запорізьке підприємство не сплатило державі понад 3 млн. гривень ПДВ 

Нещодавно за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України) розпочато кримінальне провадження відносно службових осіб одного з підприємств Запорізької області. При здійсненні реалізації сільськогосподарської продукції, яку придбано у різних СПД, підприємці-правопорушники неправомірно використали пільги по спеціальному режиму оподаткування з податку на додану вартість. У результаті такої діяльності вони ухилились від сплати до бюджету податку на додану вартість на суму понад 3 млн. гривень.

Всього за результатами роботи співробітників підрозділів податкової міліції області за минулий тиждень до бюджетів всіх рівнів мобілізовано майже один мільйон гривень. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, з яких 3 – за ст.204 КК України (незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів), 2 – за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків).

 

Запорізькі міндоходівці вилучили 40 тисяч літрів скрапленого газу

Минулого тижня, під час відпрацювання суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю паливно-мастильними матеріалами, оперативні співробітники підрозділів податкової міліції на одній з автомобільних газозаправних станцій Запорізької області встановили факт торгівлі скрапленим газом без наявності на місці продажу пального торгівельного патенту та касового апарату. Також був відсутній дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов’язана з використанням машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки. В результаті вилучено понад 40 тис. літрів скрапленого газу та обладнання на загальну суму понад 500 тис. гривень. 

Крім того, на території  м. Запоріжжя та Запорізької області оперативними працівниками встановлено 6 фактів реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних дозвільних документів. У ході проведених заходів із незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на суму 86,6 тис. грн. та тютюнових виробів на суму 26,7 тис. гривень.

Всього за минулий тиждень з незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 624,3 тис. гривень.

 

До антикорупційного проекту – сервісу «Пульс» звернулось понад 100 запоріжців

Саме стільки надійшло звернень від платників податків Запорізького регіону до антикорупційного проекту - сервісу «Пульс» (податковий напрямок) Державної фіскальної служби України за 8 місяців 2014 року. Всі 104 звернення закрито у зв'язку з вирішенням питань, які в них піднімалися, та заявникам про це повідомлено. 

Аналіз тематики звернень до антикорупційного проекту – сервісу «Пульс» показав, що майже половина з них, а саме - 50 звернень стосуються питань щодо подання звітності та реєстрації податкових накладних. У 27 зверненнях мова йшла про роботу органів Міндоходів. У решті звернень піднімалися питання пов’язані із реєстрацією платником ПДВ, відносно перевірок суб’єктів господарювання, щодо роботи центрів обслуговування платників, корупційних дій та інше.

Інформаційний сервіс «Пульс» – це один з інструментів боротьби з корупцією у державних органах. На цю «гарячу телефонну лінію» може звернутися будь-який громадянин з питаннями на податкову тематику та щодо роботи податкових органів. «Пульс» працює за принципом зворотного зв'язку, також оператори не тільки приймають звернення, але і повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи.

Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс»: (044) 284-00-07.

 

Бердянська ОДПІ повідомляє 

Звірте свій основний КВЕД

 З метою впорядкування реєстраційно-облікових даних платників податків в частині зазначених КВЕДів як основний вид здійснюваної діяльності,  підприємствам необхідно  провести  звірку  щодо  відповідності КВЕДів, заявлених як основний вид діяльності до фактичного. 

В разі невідповідності платникам необхідно звернутися до державного реєстратора за адресою: м. Бердянськ, вул. Правди, 80-а, кабінет 205, дні прийому для платників м. Бердянська – понеділок, четвер, для платників Бердянського району – вівторок, четвер. 

 

До уваги нотаріусів!

Бердянська ОДПІ повідомляє про зміну розрахункового рахунку для зарахування плати  за витяги з держреєстрів.

Нові реквізити: 

М. БЕРДЯНСЬК

Банк отримувача: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

Отримувач: Бердянське УК/Бердянськ/24060300

Код отримувача: 38042560

Р/с: 31118115741011

МФО: 813015

 

БЕРДЯНСЬКИЙ РАЙОН

Банк отримувача: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

Отримувач: Бердянське УК/Бердянський р-н/24060300

Код отримувача: 38042560

Р/с: 31110115741031

МФО: 813015

 

Діють нові рахунки для сплати ПДФО

Бердянська ОДПІ повідомляє про зміну рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.

Нові реквізити:

М. БЕРДЯНСЬК

Банк отримувача: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

Отримувач: Бердянське УК/Бердянськ/11010800

Код отримувача: 38042560

Р/с: 31111175700011

МФО: 813015

 

БЕРДЯНСЬКИЙ РАЙОН

Банк отримувача: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

Отримувач: Бердянське УК/Бердянський р-н/11010800

Код отримувача: 38042560

Р/с: 31113175700031

МФО: 813015

 

Новації законодавства

КМУ вніс на розгляд парламенту проект податкової реформи

Уряд вніс у парламент законопроект №5079 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)", яким, зокрема, пропонується скоротити перелік податків.

        Так, залишаться лише:

- податок на прибуток підприємств,

- ПДФО,

- ПДВ,

- акцизний податок (який вбере в себе цільову надбавку на вартість електроенергії),

- екологічний податок (який поглине збір за першу реєстрацію транспортного засобу збір за спеціальне використання лісових ресурсів);

- рентна плата. 

Також пропонується продовжити дію військового збору до 1 січня 2016 року і підвищити до 2% ставку пенсійного збору з операцій купівлі інвалюти.

Крім того, проект пропонує проведення податкової амністії для фізичних осіб та зміну правил проведення валютних операцій для фізичних осіб.

 

Електронне адміністрування ПДВ

З 1 січня 2015 року звітність із ПДВ обов'язково подаватимуть електронкою. Нині подавати звітність дистанційно зобов'язані лише платники податків, які належать до великих та середніх підприємств.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 р. N 1621-VII пункт 49.4 статті 49 доповнено абзацом такого змісту: "Податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством". Зазначені зміни наберуть чинності з 01.01.2015 р.

Кожен з платників може у зручний для нього час відвідати будь-який центр обслуговування платників та безкоштовно та швидко отримати цифровий підпис. Процедура вимагає невеликого переліку документів й наявності цифрового носія.

 

Нова форма декларації з податку на нерухомість 

16 вересня 2014 року вступив в дію наказ Мінфіна від 01.07.2014 року №735, яким затверджено нову форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Документ затверджено у відповідності до п.46.5 ст.46 гл.2 розд.ІІ, ст..265 розд.XII Податкового кодексу.

Нагадаємо, що Законом №1166 базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено загальну площу об’єкта житлової нерухомості замість житлової.

 

Військовий збір

До 1 січня 2015 року встановлено військовий збір

З 03 серпня 2014 року встановлено військовий збір тимчасово, до 1 січня 2015 року.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Розрахункові рахунки для зарахування військового збору: 

ГОРОД БЕРДЯНСК

Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;

Получатель: Державний бюджет, м. Бердянськ; 11011000

Код получателя: 38042560;

Р/с: 31115063700011

Код платежа:  11011000

МФО: 813015

 

БЕРДЯНСКИЙ РАЙОН

Банк получателя: ГУДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ;

Получатель: Державний бюджет, Бердянський р-н; 11011000

Код получателя: 38042560;

Р/с: 31117063700031

Код платежа:  11011000

МФО: 813015

 

Щодо нарахування, утримання та сплати військового збору до бюджету відокремленими підрозділами

Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” (далі – Закон № 1621-VII) було тимчасово, до 1 січня 2015 року, введено військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Закон № 1621-VII набрав чинності з 03.08.2014.

Статтею 29 Бюджетного кодексу України ( далі – БКУ) визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

Згідно з п. 29.1 ст. 29 БКУ до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами. 

Відповідно до п. 29.2 ст. 29 БКУ військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Одночасно, відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями ( далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Згідно з п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з БКУ.

Так, ст.64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до абз. 1 п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Одночасно, абз. 2 п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ встановлено, що податок на доходи, нарахований працівникам не уповноваженого відокремленого підрозділу юридична особа, перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого не уповноваженого відокремленого підрозділу.

Однак, вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абз. 2 п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ норма не може бути виконана для військового збору.

На підставі вищевикладеного та враховуючи статтю опубліковану заступником директора Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС України Літовченко Н.П. в періодичному журналі «Вісник» Міністерства доходів і зборів, юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за не уповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

Таким чином, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати (надавати, виплачувати) доходи) перераховує військовий збір як за себе , так і за не уповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування, повинні сплачувати військовий збір до державного бюджету на бюджетні рахунки відкриті на ім’я управлінь державного казначейства на територіях яких вони розташовані.

Також, повідомляємо, що не вірне визначення посадовими особами державного казначейства через яке буде сплачено військовий збір до державного бюджету, буде розцінюватися податковими органами на територіях яких перебувають зазначені підприємства, як не сплата, з подальшим притягненням до відповідальності винних осіб.

 

Який порядок подання звітності та сплати військового збору, у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району

     Відповідно до п. 29.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

     У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 БКУ).

     Згідно з п. 10.13 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

     До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

     Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року подає звітність та сплачує військовий збір за попереднім місцезнаходженням.

 

Чи буде застосовуватись відповідальність до ЮО, які в серпні 2014 року перерахували військовий збір за місцезнаходженням не уповноважених відокремлених підрозділів?

     Враховуючи те, що військовий збір запроваджено з 03 серпня 2014 року, до юридичних осіб, які в серпні 2014 року перерахували військовий збір за місцезнаходженням не уповноважених відокремлених підрозділів, відповідальність застосовуватись не буде.

 

Роз’яснення податкового законодавства 

Чи може платник податків подати уточнюючу звітність до початку планової документальної перевірки?

 

Якщо платник податків отримав копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати проведення такої перевірки, то уточнюючі розрахунки він може подати до її початку.

Під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Нагадаємо, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

 Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки. Разом з копією наказу повинно бути письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

   Відповідна норма передбачена ст. 50 і 77 р. ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.   Також з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 135.02).

 

Час для митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення

Митне оформлення здійснюється протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення органу фіскальної служби товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МКУ товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред’явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.

При цьому, зазначений строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів (відповідно до ч. 8 ст. 247 Митного кодексу України – далі МКУ);

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються (відповідно до ч. 21 ст. 356 МКУ);

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються (відповідно до ч. 5 ст. 255 МКУ);

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України від 02.12.2010 № 2735 – VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

6) подання додаткових документів (відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ).

Порядок митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення регламентується розділом VIII Митного кодексу України.

 

Визначення граничного строку подання податкової декларації

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації. При цьому, платник не повинен враховувати перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями.

Відповідна норма передбачена ст.49 та ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

 

Сума коштів, що перераховується працедавцем для лікування працівника на рахунок закладу охорони здоров’я, не оподатковується військовим збором

У разі якщо сума коштів на лікування працівника та придбання лікарських засобів не виплачується (не компенсується) працівнику, а перераховується працедавцем на рахунок закладу охорони здоров’я, то такий дохід слід розглядати як надання працедавцем цільової благодійної допомоги разового характеру. Тобто, така сума коштів військовим збором не оподатковується.

Нагадаємо, об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями).

Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 132).

 

Ліквідація підприємства: як сплачувати податок на прибуток

У листі ДФСУ від 22.08.2014 р. № № 2758/7/99-99-19-02-02-17 розглянуто питання щодо сплати податку на прибуток підприємством, яке перебуває на стадії ліквідації.

Підприємство, яке почало процедуру ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески у тому звітному місяці, в якому подає в органи ГФСУ ліквідаційний баланс. Нараховані авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов'язань в останній декларації з податку на прибуток, яка подається підприємством.

Якщо у підприємства рахується переплата з податку на прибуток, то вона підлягає поверненню, за винятком тих випадків, коли є податковий борг.

 

Операції з продажу земельної ділянки, отриманої нерезидентом у спадщину, оподатковуються

Відповідно до пп. 163.2.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

При цьому відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173 цього кодексу.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна регламентується статтею 172 ПКУ.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення і за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього кодексу (5 %).

Водночас відповідно до п. 172.9 ПКУ дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ (15 % та 17 %).

Отже, якщо фізична особа - нерезидент продала нерухоме майно за умови дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 ПКУ, то такий продаж не підлягатиме оподаткуванню, а у разі недотримання зазначених вимог підлягатиме оподаткуванню за ставками 15 % та 17 %.

 

Для платників Донецької та Луганської областей

Чи мають право ФОП – платники ЄП, які перебувають на обліку в Донецькій та Луганській областях, не подавати податкову звітність та не сплачувати податки, збори, платежі на час проведення антитерористичної операції?

 У зв’язку з терористичною загрозою та ситуацією, що склалася у Донецькій та Луганській областях, з урахуванням численних звернень платників податків, листом Міністерства доходів і зборів України від 07.07.2014 № 16042/7/99-99-19-03-02-17 надані роз’яснення про перенесення граничних строків подання податкової декларації. Зокрема, граничні строки подання платниками податків податкової звітності можуть бути збільшені на період дії обставин непереборної сили. Для цього платник податків зобов’язаний звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням із відповідною заявою та документальним підтвердженням, отриманим від Торгово-промислової палати України, протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили.

        Також листом Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 №15472/7/99-99-25-01-17 проінформовано про зміну строків сплати податків та особливості списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 Чи потрібно платникам податків, які перебувають на обліку в контролюючих органах Донецької та Луганської областей, щодо яких встановлено простій у роботі, переукладати договори про визнання електронних документів, якщо подання звітності здійснюється до контролюючого органу, на який тимчасово покладено виконання функціональних обов’язків по обслуговуванню таких платників?

   Платникам податків, які перебувають на обліку в контролюючих органах Донецької та Луганської областей, щодо яких встановлено простій у роботі, для подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі до контролюючого органу, на який тимчасово покладено виконання функціональних обов’язків по обслуговуванню таких платників, не потрібно переукладати договори про визнання електронних документів.

 

Фізичним особам – підприємцям

Які категорії суб’єктів  господарювання є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

 Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: 

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; 

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; 

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; 

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). 

Які види діяльності проводяться  з придбанням пільгового торгового патенту? 

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України з придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження): 

-  товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів; 

-  товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів; 

-  насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі; 

-  сірників; 

-  термометрів та індивідуальних діагностичних приладів. 

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва: 

а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання послуг поштового зв'язку, і фурнітура до них; 

б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури; 

в) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів; 

г) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське; 

ґ) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях; 

д) проїзні квитки; 

е) зошити. 

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами - резидентами України. 

При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів. 

Як визначається об’єкт оподаткування  при здійсненні фізичними особами -  підприємцями  підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України   об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. 

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). 

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу.

Які терміни подання податкової декларації фізичними особами - підприємцями, які здійснюють діяльність за загальною системою оподаткування?

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року. Річна податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.  

Поряд з доходами від підприємницької діяльності  у річній податковій декларації мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. 

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року,  або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування,   подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи  станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Операції з продажу земельної ділянки, отриманої нерезидентом у спадщину, оподатковуються

Відповідно до пп. 163.2.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

При цьому відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173 цього кодексу.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна регламентується статтею 172 ПКУ.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення і за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього кодексу (5 %).

Водночас відповідно до п. 172.9 ПКУ дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ (15 % та 17 %).

Отже, якщо фізична особа - нерезидент продала нерухоме майно за умови дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 ПКУ, то такий продаж не підлягатиме оподаткуванню, а у разі недотримання зазначених вимог підлягатиме оподаткуванню за ставками 15 % та 17 %.

Розміри та умови сплати внеску

Базою нарахування ЄСВ фізичній особі - підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Водночас сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і підлягає сплаті щомісяця. Розмір внеску становить 34,7 % мінімальної заробітної плати, що з початку 2014 року дорівнює 1218 гривень. Отже, сума місячного мінімального страхового внеску з ЄСВ - 422,65 гривні, максимальний розмір бази нарахування ЄСВ - 20706 гривень, а місячна максимальна сума ЄСВ - 7184,98 гривні (20706 гривень х 34,7 %).

Підприємець на загальній системі сплачує ЄСВ авансовими платежами протягом року - до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада (щокварталу 25 % річної суми ЄСВ, обчисленої від суми, визначеної контролюючими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб). Остаточна сплата ЄСВ, нарахованого за календарний рік, здійснюється до 10 лютого наступного за звітним року.

 

Cпрощена система оподаткування.

За яких умов підприємці можуть бути платниками єдиного податку першої групи?

Згідно з пп.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

За яких умов підприємці  можуть бути платниками єдиного податку  другої групи?

Згідно з пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.

За яких умов підприємці можуть бути платниками єдиного податку   третьої групи?

Згідно з пп. 3 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.

Які підприємці відносяться до платників єдиного податку   п’ятої групи?

Відповідно пп.5 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до п’ятої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

За яких умов підприємець- платник єдиного податку  може самостійно (добровільно) перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?

Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України  за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої, п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої, п’ятої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку. 

Чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування фізична особа - підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку   та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня)?

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ; 

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Тобто фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. 

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

У платника єдиного податку   другої групи збільшилася кількість найманих працівників більш як на 10 осіб. Чи має право такий платник перейти до третьої групи у зв’язку зі збільшенням чисельності?

Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

З урахуванням положень цього Кодексу однією з умов перебування платника єдиного податку в другій групі є неперевищення граничної кількості найманих осіб для даної групи.

Так, згідно з пп. 6 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.

Таким чином, за наведеною у запитанні ситуацією платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом.

Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття приватним підприємцем  рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року? 

Згідно з пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абз. першому пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 N 1675.

Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

 

Оподаткування дивідендів у запитаннях та відповідях

Як оподатковується податком на прибуток виплата дивідендів? 

Відповідно до підпункту 153.3.1 статті 153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.152 ПКУ, чи ні.

Підприємство-емітент корпоративних прав, яке приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 статті 135 ПКУ) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі базової ставки податку на прибуток, нарахованої на суму дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку   Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (підпункт 153.3.2 статті 153 ПКУ). 

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

За якою ставкою нараховується та сплачується авансовий внесок з податку на прибуток підприємств у разі нарахування дивідендів своїм засновникам?

Підпунктом 153.3.2 статті 153 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків коли авансовий внесок не сплачується, підприємство, що приймає рішення про виплату дивідендів своїм засновникам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток в розмірі базової ставки, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.

Тобто ставка податку на прибуток залежить від періоду фактичної виплати дивідендів. 

Отже якщо дивіденди фактично виплачується в 2014 році за будь-який попередній період, авансовий внесок розраховується за базовою ставкою 18 відсотків, що діє з 2014 року.

Чи включаються до складу доходів підприємства - платника податку на прибуток суми отриманих дивідендів?

Відповідно до підпункту 135.5.1 статті 135 та підпункту 153.3.6 статті 153 Податкового кодексу України до доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, не включаються дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку та нерезидентів, що є юридичними особами, які перебувають під його контролем відповідно до пп. 14.1.159 ст. 14 ПКУ, і не є нерезидентами, що мають офшорний статус.

Дивіденди, отримані платником податку - резидентом із джерелом їх виплати від нерезидента (крім дивідендів, отриманих від юридичних осіб, які перебувають під його контролем відповідно до пп. 14.1.159 ст. 14 ПКУ, і не є нерезидентами, що мають офшорний статус), включаються до складу доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких  дивідендів.

Суми дивідендів, отримані постійним представництвом нерезидентів, включаються до складу доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, незалежно від джерела їх виплати.

Чи враховується переплата з податку на прибуток підприємства в оплату авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів?

Ні, наявна переплата з податку на прибуток підприємства не враховується в оплату авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів, оскільки сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів здійснюється на різні коди платежів.

Чи включається до складу витрат платника податку на прибуток підприємства сума виплачених дивідендів?

Підпунктом 139.1.8 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств сума виплачених засновникам або учасникам дивідендів не включається до складу витрат. 

У податковому обліку відображається тільки авансовий внесок з податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів, що фактично виплачуються.

Так, підприємство - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку з нарахуванням дивідендів (підпункт 153.3.3 статті 153 ПКУ). 

Який порядок оподаткування податком на прибуток нарахованих, але не виплачених засновникам дивідендів?

Якщо підприємство-платник податку на прибуток не виплатило дивіденди засновнику у зв’язку із відсутністю вимоги такого засновника щодо їх виплати, то не відбувається початку перебігу позовної давності - і сума не отриманих засновником дивідендів не вважається безповоротною фінансовою допомогою та не враховується у складі доходу 

При цьому неотримання засновником дивідендів не знімає з такого підприємства зобов’язання по їх виплаті. 

Якщо підприємство не виконує свій обов’язок щодо виплати дивідендів через незалежні від засновника обставини, чим порушує права такого засновника, то така невиплата призводить до початку перебігу строку позовної давності, а в податковому періоді, на який припадає закінчення цього строку, сума невиплачених дивідендів набуває статусу безповоротної фінансової допомоги і включається до складу доходу.

Слід зауважити, що при внесенні на депозит нотаріуса або нотаріальної контори дивідендів від отримання яких ухиляється засновник, зобов’язання кредитора вважається виконаним,   а дивіденди - виплаченими. 

При цьому, одночасно із внесенням дивідендів на депозит нотаріуса, нотаріальної контори підприємство, що прийняло рішення про виплату дивідендів своїм засновникам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

В яких випадках не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів?

Підпунктом 153.3.5 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що авансовий внесок з податку на прибуток, не справляється у разі виплати дивідендів:

 - фізичним особам; 

 - у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), чи ні; 

- інститутами спільного інвестування; 

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. 

- управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю; 

- платником податку, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди

Чи справляється авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів нерезиденту – фізичній особі?

Як визначено підпунктом 153.3.2 статті 153 Податкового кодексу України підприємство, що приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку  на прибуток в розмірі базової ставки податку на прибуток,  нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. 

При цьому, авансовий внесок з податку на прибуток не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам (підпункт 153.3.5 статті 153 ПКУ).

Отже, у разі виплати дивідендів фізичним особам, в тому числі фізичним особам - нерезидентам авансовий внесок з податку на прибуток підприємств не справляється.

Чи сплачують платники фіксованого сільськогосподарського податку авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів?

Відповідно до підпункту 307.1 а) статті 307 Податкового кодексу України платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками податку на прибуток підприємств.

Отже обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів не поширюється на підприємства, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (підпункт 153.3.2 статті 153 ПКУ).

Чи нараховує та сплачує авансові внески юридична особа - платник єдиного податку при виплаті дивідендів ?

Юридична особа - платник єдиного податку зобов’язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам) нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується єдиний податок, внесок за правилами, встановленими для  сплати авансового внеску платниками  податку на прибуток підприємств. 

При цьому, суми нарахованого єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв’язку з нарахуванням дивідендів.

Отже, якщо платник єдиного податку нараховує дивіденди засновникам – фізичним особам то авансовий внесок не сплачується, в інших випадках авансовий внесок за базовою ставкою податку на прибуток вноситься до бюджету  до/або одночасно з виплатою дивідендів. 

Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб дивіденди, які нараховані на користь фізичної особи?

Як визначено пунктом 170.5 статті 170 Податкового кодексу України дивіденди, нараховані фізичній особі юридичною особою - резидентом та дивіденди з іноземним джерелом нарахування або нараховані нерезидентами, оподатковуються за ставкою 5 відсотків.

Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб за акціями або іншими корпоративними правами, які, зокрема, мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів, прирівнюються з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до виплати заробітної плати та оподатковуються за ставками 15 та/або 17 відсотків.

Чи необхідно податковому агенту подавати податковий розрахунок, що виплачує дивіденди фізичним особам?

Податкові агенти, які нараховують та виплачують дохід фізичним особам у вигляді дивідендів, відображають дану суму у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суму утриманого з них податку – це форма 1-ДФ, під ознакою «109».

При цьому, окремого податкового розрахунку резидента, що нараховує дивіденди платникам податку на доходи фізичних осіб, нормами ПКУ не передбачено.

Який порядок оподаткування податком на додану вартість операції з виплати дивідендів?

Відповідно до підпункту 196.1.6 статті 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з виплат дивідендів у грошовій форм або у вигляді цінних паперів.     

Отже виплата дивідендів у грошовій формі або у вигляді цінних паперів здійснювана емітентом, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Проте якщо дивіденди виплачуються у товарній формі, то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах. 

 

Фізичним особам - приватним підприємцям платникам ПДВ

Яким чином здійснити коригування податкового зобов’язання за отриманим авансом, у разі скасування договору поставки з неплатником ПДВ, якщо здійснюється  повернення такого авансу?

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу. 

У відповідності до п.п. „а” п. 187.1 ст. 187 ПКУ надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору  (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Отже, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець - платник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. 

При цьому, обидва примірники розрахунку коригування залишаються в продавця без підпису покупця - неплатника ПДВ.

Як здійснюється виписка податкової накладної у разі зміни номенклатури товарів?

Відповідно до п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший – на відповідну кількість або  суму збільшується.

Згідно з п. 18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку,  передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих  та отриманих податкових накладних.

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Таким чином, оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, до якої згідно з договором вносяться зміни на товари, кількість (вартість) яких зменшується та виписати іншу податкову накладну на товари, які постачаються на їх заміну.

Скільки знаків після коми зазначається у числових значеннях, що вказуються при заповненні 7 та 8 граф податкової накладної?

Згідно  із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках, зокрема, такі обов’язкові реквізити: ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Методику заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від  01.11.2011 № 1379. 

Слід зазначити, що грошовою одиницею України відповідно до Конституції України є гривня та її сота частина копійка, визначена Указом Президента України від 25 серпня 1996  року № 762/96 «Про грошову реформу в Україні».

Тобто,  оскільки графи 7 та 8 податкової накладної заповнюються в гривнях, то їх числове значення має містити не більше двох знаків після коми.

При цьому такі числові значення підлягають округленню під час їх занесення до відповідних граф податкової накладної.

Водночас у окремих випадках, коли ціна (тарифи) затверджені відповідними рішеннями Уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Як здійснюється розподіл податкового кредиту у разі здійснення в поточному році оподатковуваних та неоподатковуваних податком на додану вартість операцій?

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (далі – частка використання) визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Таким чином, якщо у звітному податковому періоді платник податку, який визначив частку використання, здійснює придбання товарів/послуг чи необоротних активів, які у подальшому будуть часткового використовуватися ним в оподатковуваних операціях, а частково – в неоподатковуваних, то сплачені/нараховані у зв’язку з таким придбанням суми податку в такому звітному періоді підлягають розподілу незалежно від того, чи відбулося в ньому використання таких товарів/послуг та/або необоротних активів.


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.