Доска объявлений Бесплатка Бердянск

Новації законодавства 25.02.2015

25.02.2015, 16:59    просмотров: 2625

 

Мінфін затвердив новую форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ)

Мінфін наказом від 13.01.2014 р. №4 затвердив:

 - форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ);

 - Порядок його заповнення та подання податковими агентами.

Нову форму, як і передбачалося, доповнили ще одним розділом - "Розділ II. Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір", в якому відображатимуться лише загальні суми:

 - доходу, нарахованого у вигляді процентів, нарахованого та перерахованого до бюджету ПДФО (рядок "Оподаткування процентів");

 - нарахованого, виплаченого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею,  нарахованого та перерахованого до бюджету ПДФО (рядок Оподаткування виграшів (призів) у лотерею");

 -  нарахованого, виплаченого доходу, загальна сума нарахованого та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору (рядок "Військовий збір" ).

Усі ці дані відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). 

Зверніть увагу, що в формі №1-ДФ не зазначаються відомості про фізособу - платника податку, якій нараховані доходи:

•у вигляді процентів,

•у вигляді виграшів (призів) у лотерею,

•з яких утримується військовий збір.

Розділ I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" залишили з попередньої форми №1-ДФ.

Окрім того, новими кодами доповнено Довідник ознак доходів фізосіб, а саме:

 - 184 - Суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з ПФУ чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує 10 тис. грн на місяць, - у частині такого перевищення;

 - 184  - Суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з ПФУ чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної зарплати, у частині такого перевищення;

 - 185 - Сума грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями.

Наказ набирає чинності з 1 квітня 2015 року.

 

Бердянська ОДПІ повідомляє 

Сплачуйте податки та збори на нові рахунки 

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що з 09.02.2015 року діють нові рахунки для сплати платежів (крім ЄСВ, військового збору, ПДВ, екологічного податку, туристичного збору, податку на  нерухомість (житлова, юрособи).

Повний перелік  нових розрахункових рахунків також знаходиться: 

-на сайті Бердянської міської Ради - www.bmr.gov.ua/  Бізнес / Податкова інспекція / Розрахункові рахунки,

-перелік рахунків можна записати на флешку ( 3 поверх, каб. 311).  

 

Термін сплати акцизного податку за січень 

Бердянська ОДПІ повідомляє, що подачу декларації з акцизного податку за січень 2015 року подовжено до 24 лютого 2015 року включно. 

Форма декларації з акцизного податку затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2015 року №14.

Термін сплати податку не змінився. Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 02 березня 2015 року.

 

Юридичним особам  - платника податку на прибуток підприємств та неприбутковим організаціям!

Термін подання декларації про прибуток підприємств та Звіту про використання коштів неприбуткових організацій за  2014 рік  -  02 березня  2015 року. Термін сплати податку на прибуток підприємств  за 2014 рік -  11 березня 2015 року. 

Нагадуємо! Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

 

Ліцензію на торгівлю підакцизними товарами можна оформити у Центрі обслуговування платників 

З початку року Бердянською ОДПІ було надано 1258 адміністративних послуг у Центрі обслуговування платників податків. Зокрема, видано 820 карток платників податків, видано 90 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, зареєстровано 54 книги обліку розрахункових операцій та 58 книг книги обліку доходів і витрат.

Нагадуємо, що у Центрі обслуговування платників можна отримати адміністративні послуги у сфері ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. 

 

Діалог з громадськістю триває

Днями в.о. начальника Бердянської ОДПІ Олена Круц прийняла участь у засіданні Бердянського Союзу промисловців ті підприємців.

На засіданні Союзу були підведені підсумки діяльності промисловості міста за 2014 рік та затверджено План роботи Союзу на 2015 рік. Голова БСПП Анатолій Степаненко повідомив, що на засіданні обласної спілки «Потенціал», яке відбулося напередодні, робота Бердянського Союзу була високо оцінена. 

Олена Миколаївна повідомила про надходження платежів до бюджету від підприємств міста в розрізі галузей. У 2014 році на облік до СДПІ м. Запоріжжя перейшли визначальні підприємства міста - Бердянський морський торговельний порт та ПАТ «Приазовкурорт». Тому основними бюджетонаповнюючими підприємствами стали підприємства, що надають послуги тепло- та водопостачання (фактичні надходження за 2014 рік – понад 6,7 млн.грн.), курортної сфери (фактичні надходження за 2014 рік – більше 7,6 млн. грн.), виробництво машин та устаткування (за 2014 рік надійшло – 3,5 млн.грн.), харчової промисловості (фактичні надходження за 2014 рік – майже 4,4 млн.грн.), торгівлі (надходження склали – біля 28 млн. грн.), діяльності транспорту (фактичні надходження за 2014 рік – 24,3 млн. грн.), а також ті, які займаються експедируванням вантажів, що відправляються через Бердянський морський торговельний порт.

Присутні керівники крупних підприємств міста розповіли про роботу своїх підприємств та про новації виробництва, за рахунок яких підприємства продовжують свою роботу та надають робочі місця бердянцям.

Виконавчий директор БСПП Микола Антонов подякував членам Союзу за активну та якісну роботу.

 

Податкова реформа має побудувати нову систему стосунків у податковій сфері

Днями відбулася прес-конференція начальника Бердянської ОДПІ Олени Круц, присвячена підсумкам роботи за 2014 рік та впровадженню податкової реформи

Мобілізація коштів до бюджетів всіх рівнів

Бердянською ОДПІ у 2014 році до зведеного бюджету зібрано податків та платежів на загальну суму 344,3 млн.грн. До державного бюджету зібрано 122,9 млн.грн., що на 18,4 млн.грн. або 17,6 відсотка перевищує рівень надходжень 2013 року. Вагомим є внесок у місцевий бюджет – 221,4 млн.грн., що більше минулорічного рівня надходжень на 10,3 млн.грн., темп росту надходжень становить 104,9 відсотка.

У розрізі основних податків найбільше надійшло податку на додану вартість – 54,7 мільйонів гривень. Податку на прибуток підприємства сплатили 53,7 мільйонів гривень.

До місцевих бюджетів протягом 2014 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили податку на доходи фізичних осіб – 146,6 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 39,1 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 23,2 мільйони гривень єдиного податку.

Протягом року платники сплатили 308,2 мільйонів гривень єдиного соціального внеску

Надходження військового збору

З моменту введення до податкового законодавства військового збору бердянськими платниками сплачено на потреби армії до Державного бюджету майже 5,2 млн. грн. 

На теперішній час продовжено справляння військового збору до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. З 1 січня 2015 року військовий збір стягуватиметься не тільки з зарплат і трудових виплат, а й з інших доходів фізосіб, наприклад, з орендної плати, договорів купівлі-продажу тощо. 

Робота із легалізації найманої праці

За 2014 року за результатами проведеної роботи щодо легалізації найманої праці та виявлення фактів виплати заробітної плати в «конвертах» фахівцями Бердянської ОДПІ виявлено 906 неоформлених найманих працівника. 

В результаті проведеної роботи легалізовано працю 902 найманих працівників, сума виплаченого їм доходу склала 1,5 млн.грн. До бюджету додатково сплачено 226,8 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб та 546,4 тис.грн. єдиного соціального внеску на загальнодержавне обов'язкове страхування.

Оформлення трудових відносин в законодавчо встановленому порядку і офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, безпечні умови праці та ваша впевненість у завтрашньому дні.

Результати проведення операції «Урожай» 

Під час проведення операції "Урожай" керівники господарств добровільно оформили 214 найманих працівників. Завдяки цьому додаткові надходження з єдиного соціального внеску склали 631,7 тис. грн., з податку на доходи фізичних осіб – 244,9 тис. грн.

Фахівці Бердянської ОДПІ перевірили 210 суб'єктів господарської діяльності. За результатами цих перевірок 594 працівникам збільшено розмір заробітної плати, легалізовано дохід на суму 985,6 тис.грн. Завдяки підвищенню рівня заробітної плати додатково надійшло 379,6 тис.грн. єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб – 137,3 тис.грн. 

Крім того, під час операції "Урожай 2014" перевірено 40 підприємств, за результатами чого донараховано 3,9 млн. грн., в тому числі податку на додану вартість – 2,2 млн. грн., податку на доходи фізичних осіб – 305,0 тис. грн. 

У рамках відпрацювання ризикових суб’єктів господарювання, які працюють у сільському господарстві, встановлено, що найпоширенішими схемами мінімізації платежів до бюджету є: не включення до сум податкового зобов’язання з ПДВ сум ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції населенню за готівку, віднесення до складу податкових зобов’язань спеціальної декларації з ПДВ сум ПДВ за операціями, не пов’язаними з сільськогосподарською діяльністю.

Внаслідок проведення операції керівники сільгосппідприємств додатково уклали 86 договори оренди земельних часток (паїв) з громадянами. Загальний обсяг площ сільськогосподарських угідь згідно з укладеними та зареєстрованими договорами оренди земельних ділянок складає 616,8 га. 

З початку проведення операції "Урожай 2014" сума додаткових надходжень податку на доходи фізичних осіб за рахунок додатково укладених та зареєстрованих договорів оренди земельних діяльнок (паїв) у громадян склала 56,0 тис.грн. Додаткові надходження фіксованого сільськогосподарського податку – 2,8 тис. грн. 

Також сільгосппідприємства додатково задекларували 1,3 млн. грн. сум ПДВ, які мають бути перераховані на спеціальні рахунки та використовуватися на розвиток сільського господарства, а також додатково задекларували до сплати до бюджету 605,5 тис. грн. ПДВ.

 

Надходження від  платників єдиного податку 

Протягом 2014 року бердянські платники єдиного податку наповнили місцевий бюджет на 23,2 млн.грн. З них 6,4 млн.грн. сплатили юридичні особи, 16,8 млн.грн. – підприємці.

З 1 січня 2015 року внесено зміни  до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Так, замість шести груп платників єдиного податку запроваджено чотири групи. Зокрема, фізичні особи–підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп.

Для розвитку сільського господарства і підтримки сільгоспвиробників введено ще одну, четверту групу зі ставками від 0,45% до 3% (залежно від категорії земель), в якій єдинники можуть мати необмежену кількість найманих робітників і рівень доходів.

Декларування доходів громадян

Подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачено Конституцією України та Податковим кодексом. Кампанія декларування доходів громадян проходить щорічно в період з 01 січня по 01 травня. 

Протягом Кампанії декларування-2014 більше 2 тисяч бердянців подали декларації про майновий стан і доходи, задекларовано дохід на загальну суму 80,3 млн. гривень. 

До Бердянської ОДПІ було подано 2074 декларації про майновий стан і доходи, з них  792 – декларації подано громадянами, які мають у власності земельні паї та самостійно вирощують та реалізують сільськогосподарську продукцію, 418 декларацій подали громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду, 275 громадян подали декларації та задекларували доходи від отримання спадщини, 145 громадян задекларували доходи від продажу нерухомого майна.

Метою декларування є не тільки сплата податку до бюджету, а і повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року. Витрати, які платник податку має право включити до податкової знижки, прописані у Податковому кодексі, зокрема, це плата за навчання, сума витрат на сплату страхових платежів і пенсійних внесків, частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом тощо. 

З початку року 277 громадян скористалися правом на отримання податкової знижки, задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню – 278,3 тис. грн. Проте для таких громадян термін подання декларацій не обмежується 30 квітня, вони можуть надати декларацію на отримання податкової знижки впродовж року.

Електронна звітність та електронні сервіси

Одна із найпоширеніших послуг серед платників податків – це електронна звітність, яка дає можливість підприємцям та суб’єктам господарювання - юрособам звітувати до органів фіскальної служби, статистики та ін., оформляти митні декларації через мережу Інтернет, використовуючи власний цифровий підпис. В Бердянську вже третій рік працює Пункт реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів. 

З початку діяльності Пункту власниками електронних ключів стали більше 14,7 тисяч користувачів. Їм безкоштовно видано понад 31,8 тисяч посилених сертифікатів відкритих ключів. Зокрема, протягом 2014 року 7574 користувачів отримали 21547 сертифікатів.

Крім того, на веб-порталі ДФС України у режимі "он-лайн" доступні понад десять видів електронних сервісів, які значно полегшують роботу платників. Окремо заслуговує на увагу функціонування "Електронного кабінету платника". В "Електронному кабінеті" можна переглядати сформовану та вже подану податкову звітність, стан розрахунків з бюджетом, у тому числі про заборгованість зі сплати податків і зборів. У разі необхідності завжди на допомогу прийде підказка "Податковий календар" та інформація із довідників.

Податкова реформа

2015 рік ознаменувався прийняттям змін до податкового законодавства. Скорочення кількості податків, послаблення тиску на бізнес, декриміналізація ПДВ, легалізація доходів працюючого населення, підтримка малого і середнього підприємництва, боротьба з корупцією в органах ДФС та багато іншого – саме ці реформи повинні викликати позитивні процеси в економіці.

Завдяки змінам до податкового законодавства, які набрали чинності з 1 січня 2015 року, місцеві бюджети матимуть додаткові ресурси податкових надходжень, які мають спрямовуватися на вирішення нагальних питань громади.

До 2017 року відміняються перевірки підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у яких обсяги доходів не перевищують 20 млн. грн. Контролюючі органи можуть їх проводити виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявою самого платника, а також за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Це обмеження не поширюється на суб’єктів господарювання, які ввозять в Україну або виробляють чи реалізують підакцизні товари, а також на предмет наявності ліцензій, сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ.

 

Декларування доходів громадян

Кампанія декларування доходів громадян - 2015

Бердянська ОДПІ запрошує громадян задекларувати свої доходи за 2014 рік, а також скористатися правом на податкову знижку.

Нагадуємо, що в обов'язковому порядку подати декларацію повинні ті громадяни, які отримували минулого року доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких не утримувався податок.

Подати декларацію необхідно до 30 квітня включно. А право на отримання податкової знижки діє упродовж всього року.

Пам'ятайте, податок від кожної задекларованої гривні піде до місцевого бюджету, а отже на розвиток міста!

 

Подання громадянами податкової декларації

Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку.

Платники податків, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території можуть подати декларації до територіальних органів ДФС, які відповідно до  наказу ДФС України від 07.11.2014 №256 «Про переміщення та закінчення простою» переміщені у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

Перелік територіальних органів, у яких змінено юридичні адреси та на які покладено виконання функціональних обов’язків розміщені веб – порталі ДФС України.

 

Сервіс “Декларування он-лайн»

Сервіс надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до податкових органів фізичні особи – підприємці та громадяни. Заповнена декларація та додатки зберігаються у файл для направлення до податкового органу або друку.

 

Роз’яснення податкового законодавства

Відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в Книгах обліку доходів і витрат

Фізичні особи - підприємці зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючи документи щодо походження товару (відповідно до п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України).

Форма книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено наказом від 16.09.2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення” (далі – Порядок), який зареєстрований Міністерством юстиції України від 1 жовтня 2013 року №1686/24218.

У Порядку ведення книги обліку доходів і витрат не передбачено зазначення інформації сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Що стосується фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування то не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім  роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем  пива та столових вин).

Враховуючи зазначене, відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в Книгах обліку доходів і витрат законодавством не передбачено.

 

З 1 січня встановлено пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб

Від сплати земельного податку (відповідно до п.п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України) звільняються :

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці та за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

- бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2018 року, резиденти - суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку.

Нагадуємо, зазначені пільги встановлено Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015.   

 

Чи потрібно подавати декларацію з акцизного податку у разі відсутності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 1 ст. 49 Кодексу).

Отже,  якщо платник здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не появились показники, що підлягають декларуванню, платник у такому звітному періоді нормами Кодексу не зобов’язаний подавати Декларацію з акцизного податку.

 

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Це, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 106.01). 

 

За якою формою ЮО подають декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, у 2015 році

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Пунктом 9 розд. IV Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71) доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Закону забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

З метою забезпечення виконання Закону № 71 до затвердження форми податкової звітності платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичним особам пропонується до 20 лютого 2015 року задекларувати об’єкти оподаткування використовуючи форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.2014 № 735.

У разі наявності у платника податку об’єктів нежитлової нерухомості в колонці 2 «Тип об’єкта житлової нерухомості» зазначається значення «3 - інше», при цьому в колонці 3 «Загальна площа об’єкта житлової нерухомості» необхідно вказувати загальну площу об’єкта нежитлової нерухомості.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 106.07). 

 

З 15 лютого діють нові максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби

ДФСУ розмістила на сайті оновлений перелік максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби за станом на 15 лютого 2015 року.

Максимальні ціни на тютюнові вироби встановлюються для контролю за повнотою обчислення та сплати акцизного податку, а також для додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами такої продукції.

 

Підприємці на загальній системі вперше заплатять військовий збір в 2016 році

ДФСУ відповіла на питання, чи обкладається військовим збором сума доходу, отриманого фізособою-підприємцем від провадження господарської діяльності.

Фізособи-підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір у розмірі 1,5 % чистого оподатковуваного доходу, відображають його у річній податковій декларації та сплачують у строки, передбачені для сплати ПДФО за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

Термін сплати військового збору для фізосіб-підприємців - до 19 лютого 2016 року.

 

Номер договору відсутній: як заповнити відповідне поле податкової накладної

При укладенні договорів у письмовій формі податкової накладної проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад, договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер. При цьому дата заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). Розділові Знаки в даті не проставляються.

Якщо номер договору відсутній, то у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.

 

Дохід у вигляді спадщини оподатковується військовим збором

Об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна.

Таким чином, дохід платника податку - фізособи-резидента, отриманий у вигляді спадщини (подарунка), включається до загального оподатковуваного доходу і оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.

 

Дата виникнення податкових зобов’язання з акцизного податку

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо:

- підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст. 225 та ст. 229 Податкового кодексу України (далі –ПКУ) (п. 216.1 ст. 216 ПКУ);

- зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. При цьому втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 ПКУ);

- ввезених підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ);

- переданих підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, – дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі (п. 216.5 ст. 216 ПКУ);

- використаних підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб – дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 ПКУ);

- реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар. (п. 216.9 ст. 216 ПКУ);

- постачання електроенергії є дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ);

- переобладнаного вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу. (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).

Нагадуємо, дату виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку визначено ст. 216 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. 

 

Особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, можуть бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту можуть бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 1 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 1 січня 2014 року (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).

Лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17

 

Особливості формування податкового кредиту, починаючи з 1 січня 2015 року

Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, та розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді, у тому числі ті, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, не видаються покупцю, складені за щоденними підсумками операцій тощо.

За операціями з постачання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування, або місце постачання яких визначено за межами митної території України, податкові накладні не складаються.

У січні 2015 року обов'язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис. грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.

Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов'язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.

З 1 січня 2015 року до 1 лютого 2015 року платникам податку на додану вартість була надана можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені з 1 січня 2015 року, та розрахунків коригування до них незалежно від суми податку на додану вартість, що міститься у податковій накладній / розрахунку коригування.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.

Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна.

Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.

Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв'язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.

При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов'язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.

Лист ДФСУ від 17.02.2015 р. N 5292/7/99-99-19-03-02-17

 

Щодо деяких питань складання розрахунку коригування до податкової накладної

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Законом №71 внесено зміни до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, відповідно до яких розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної, складеної як до 1 січня 2015 року, так і після зазначеної дати, платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).

Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування (пункт 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за N 1235/26012, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 N 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за N 102/26547).

Помилка, допущена в індивідуальному податковому номері контрагента (вказано номер іншого контрагента), може бути виправлена шляхом складання двох розрахунків коригування, які заповнюються в такому порядку:

в першому розрахунку коригування реквізити заголовної частини переносяться з податкової накладної з помилкою, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком "-";

в другому розрахунку коригування реквізити заголовної частини вказуються без помилок, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюється зі знаком "+".

У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.2015 запроваджується такий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів (послуг), якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів (послуг), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів (послуг) має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку незалежно від того, збільшується чи зменшується сума операції в результаті коригування.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкової накладної, у якій допущена помилка в індивідуальному податковому номері контрагента (вказано номер іншого контрагента), підлягає реєстрації в ЄРПН таким контрагентом покупцем - платником податку, номер якого помилково вказаний в податковій накладній.

Якщо платник податку після 1 січня 2015 року складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, і сума податку після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис. грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в ЄРПН не підлягають. При цьому такий розрахунок коригування може бути складено платником податку у паперовій формі та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, на який припадає дата складання розрахунку коригування. Такий розрахунок коригування, складений у паперовій формі, може бути включений покупцем до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

У разі якщо платник податку після 1 січня 2015 року до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, складає розрахунок коригування, і сума податку після проведення коригування перевищує обсяг в 10 тис. грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна підлягають реєстрації в ЄРПН. При цьому в ЄРПН спочатку реєструється податкова накладна, а після неї розрахунок коригування, який складається в електронній формі.

Розрахунки коригування, складені після 1 січня 2015 року до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, у випадках, якщо вони підлягають реєстрації в ЄРПН, реєструються в ЄРПН постачальником, а не покупцем, незалежно від того, збільшується чи зменшується сума операції в результаті коригування.

Лист ДФСУ від 17.02.2015 р. N 5292/7/99-99-19-03-02-17

 

Особливості формування податкового кредиту  податку на додану вартість

Загальне правило формування податкового кредиту, встановлене пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу, залишилося без змін. Так, відповідно до вказаної норми право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Зміни, внесені Законом N 71 до Кодексу, не вплинули на порядок визначення дати виникнення права на формування податкового кредиту і по інших операціях.

Так, відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій:

із ввезення товарів на митну територію України є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу;

для операцій фінансової оренди (лізингу) - дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем;

для довгострокових договорів (контрактів) - дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами);

для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку - факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Починаючи з 1 січня 2015 року, зазнала змін норма, яка визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента на митній території України.

На відміну від попередньої редакції пункту 198.2 статті 198 Кодексу, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН та включенні до податкових зобов'язань звітного періоду. При цьому податкові накладні, складені за такими операціями у січні 2015 року, у яких сума податку не перевищує 10 тис. грн., включаються до податкового кредиту незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН, чи ні.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

З 1 січня 2015 року зазначене правило стосується податкових накладних, сума податку на додану вартість в яких перевищує 10 тис. грн., або складених у зв'язку з постачанням підакцизних або імпортованих товарів.

З 1 лютого 2015 року зазначене правило поширюється на всі податкові накладні.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в ЄРПН.

Формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, може здійснюватися на підставі таких документів:

а) транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерські довідки, складені відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу;

г) податкові накладні, складені платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V Кодексу та зареєстровані в ЄРПН.

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вказаними вище документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Слід зазначити, що з 1 січня 2015 року з Кодексу виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника.

Отже, грудень (IV квартал) 2014 року - останні звітні періоди, протягом яких платники податку мали право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану/сплачену покупцем на підставі заяви зі скаргою на постачальника.

Відповідно до пункту 201.11 1 статті 201 розділу V Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року, платник податку повинен вести реєстр документів, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 201.11 статті 201 розділу V Кодексу. Оскільки наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.09.2014 N 958 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за N 1228/26005, залишається чинним, платники податку можуть за власним бажанням обліковувати зазначені документи, використовуючи форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

При цьому як Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який платником податку ведеться за власним бажанням, так і реєстр документів, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, якщо такий реєстр ведеться платником окремо від Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 (далі - Порядок N 1246), не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Покупці - платники податку мають можливість отримувати з ЄРПН електронні копії податкових накладних / розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН їх контрагентами - постачальниками.

З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з ЄРПН покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника та є підставою для включення сум податку, зазначених у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

Разом з цим, з 1 січня 2015 року запроваджена норма, яка дозволяє сформувати податковий кредит на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням встановленого терміну реєстрації.

Так, відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:

ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ - ніж дата одержання ними права власності на заставне майно.

Лист ДФСУ від 17.02.2015 р. N 5292/7/99-99-19-03-02-17

 

Як правильно відобразити акцизний податок в розрахунковому документі

З метою забезпечення правильності відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів ДФС України зобов'язує врахувати в роботі таке.

Коректний розрахунковий документ відповідно до вимог:

підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;

пункту 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199;

Порядку обчислення і накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1224;

Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року N 614, повинен включати такі рядки:

 

ТОВАР

126,00 А

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

СУМА

126

 

ПДВ А = 20 %

20

 

Акцизний податок 5 %

6

 

А = 6 %

 

 

У зв'язку з тим, що у частини РРО, внесених до Державного реєстру РРО до 1 січня 2015 року, не передбачено механізм розрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, у таких РРО дозволяється використовувати для обліку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів алгоритм, який забезпечує нарахування суми 5 відс. збору, розробленого виробником (постачальником) даних моделей РРО.

1. Для РРО, у яких реалізовано механізм розрахунку додаткового збору, цей механізм може бути використаний для обліку акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Якщо підібрати відповідне значення при програмуванні додаткового збору - реєстратор розрахункових операцій буде коректно виконувати облік акцизного податку. Наприклад, якщо ціна товару без ПДВ становить 100 грн., ПДВ - 20 грн., а акцизний податок за ставкою 5 відс. - 6 грн., то фактична роздрібна ціна цього товару складає 126 гривень.

 

ТОВАР

126,00 А

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

СУМА

126

 

ПДВ А = 20 %

20

 

Акцизний податок 5 %

6

 

А = 6 %

 

 

 

Для того, щоб у сумі акцизного податку в розмірі 5 відс. коректно враховувався податок на додану вартість, допускається і необхідно встановити значення акцизного податку 6 відсотків.

У тих випадках, коли значення акцизного податку з роздрібної продажі підакцизних товарів відрізнятиметься від 5 відс., відповідне значення додаткового збору може буде розраховане по формулі:

ДЗ = (100 + ПДВ) * АКЦИЗ / 100,

де ДЗ - значення додаткового збору у відсотках, яке необхідно запрограмувати;

ПДВ - значення податку на додану вартість у відсотках;

АКЦИЗ - значення акцизного податку з роздрібної продажі підакцизних товарів у відсотках.

2. Для РРО, в яких реалізовано механізм розрахунку додаткового збору за допомогою окремої податкової групи, допускається використовувати таку форму чека:

 

ТОВАР

126,00 А

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

СУМА

126

 

ПДВ * А 20.00 %

20

 

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК * Б 5.00 %

6

 

3. Для РРО, в яких не реалізовано механізм розрахунку додаткового збору, дозволяється для обліку акцизного податку з роздрібної продажі підакцизних товарів використовувати окремий віртуальний товар, який повинен мати назву "доп. акциз 5 відс.", відноситься до податкової групи, яка не є об'єктом оподаткування, а ціна такого товару повинна дорівнювати 5 відс. від вартості реального підакцизного товару. Цей віртуальний товар не повинен враховуватись при веденні обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації.

Такий чек повинен мати таку форму:

 

ТОВАР

 

120,00 А

 

ДОП. АКЦИЗ 5 %

 

6,00 Д

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

СУМА

 

126

 

ПДВ

А = 20.00 %

20

 

БЕЗ ПДВ

Д

(*)

 

Примітка. Рядок, позначений (*), може бути відсутнім у чеку.

4. Для суб'єктів господарювання, які не є платниками ПДВ, при використанні РРО, в яких не реалізовано механізм розрахунку додаткового збору, для обліку акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів може використовуватись така форма чека:

 

ТОВАР

 

120,00 Д

 

ДОП. АКЦИЗ 5 %

 

6,00 Д

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

СУМА

 

126

 

БЕЗ ПДВ

Д

(*)

 

Примітка. Рядок, позначений (*), може бути відсутнім у чеку.

Лист Державної фіскальної служби України від 31.01.2015 №1848/6/99-99-22-07-03-15 "Про зміни в законодавстві"

 

Щодо нарахування ЄСВ, якщо база нарахування за місяць менша, ніж розмір мінімальної заробітної плати

Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи)

Законом N 2464 передбачено, що основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудова книжка - це основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 N 43, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.93 за N 76 (далі - Положення), сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Робота за сумісництвом в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за N 110 (далі - Інструкція).

Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.

Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.

Пунктом 2.7 Інструкції передбачено, що у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Додатково повідомляємо, що перелік робіт, які не є сумісництвом, визначено у додатку до Положення.

Приклад: нарахування та утримання єдиного внеску із зарплати особи, яка працює за сумісництвом (неосновне місце роботи).

Умова:

Заробітна плата сумісника в січні 2015 року - 1100,00 грн.

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76 відс. (умовно) у розмірі 404,36 грн. (1100,00 х 36,76 відс.),

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6 відс. у розмірі 39,60 грн. (1100,00 х 3,6 відс.).

 

Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за основним місцем роботи на 0,75 ставки (умовно), де заробітна плата складає менше мінімальної (1000,00 грн.)

Основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Якщо база нарахування єдиного внеску за місяць менша, ніж розмір мінімальної заробітної плати, то база для нарахування визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Отже, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати. При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

Приклад: нарахування та утримання єдиного внеску із зарплати особи, яка працює на підприємстві на 0,75 ставки (основне місце роботи), заробітна плата - 1000 грн.

Умова:

Заробітна плата у січні 2015 року за основним місцем роботи на 0,75 ставки - 1000,00 грн.

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76 відс. (умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218,00 х 36,76 відс.),

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6 відс. в розмірі 36,0 грн. (1000,00 х 3,6 відс.).

 

Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за суміщенням професій (посад)

Відповідно до статті 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Отже, суміщення професій (посад) - це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, визначеної трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації за згодою працівника, якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов'язків.

Слід відрізняти умови роботи за сумісництвом та суміщення професій (посад). Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливо.

Питання суміщення посад регламентується порядком тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-XII, у частині, що не суперечить чинному законодавству.

Також є чинними порядок та умови суміщення професій (посад), затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року N 1145, пунктом 15 яких визначено, що на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників дія цієї постанови не поширюється, тобто доплати за суміщення їм не встановлюються.

Отже, для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи.

Відповідно, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Приклад 1: працівник працює на підприємстві на 0,75 ставки (основне місце роботи). На цьому підприємстві він також виконує обов'язки за суміщенням на 0,25 ставки.

Умова:

Заробітна плата у січні 2015 року за основним місцем роботи на 0,75 ставки - 913,50 грн., за суміщенням на 0,25 ставки - 325,0 грн. (сумарно нараховано 1238,50 грн.)

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76 відс. (умовно) у розмірі 455,27 грн. (1238,50 х 36,76 відс.),

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6 відс. в розмірі 44,59 грн. (1238,50 х 3,6 відс.).

Приклад 2: працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (основне місце роботи). На цьому підприємстві він також виконує обов'язки за суміщенням на 0,25 ставки.

Умова:

Заробітна плата у січні 2015 року за основним місцем роботи на 0,5 ставки - 675,0 грн., за суміщенням на 0,25 ставки - 325,0 грн. (сумарно нараховано 1000,0 грн.)

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76 відс. (умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218,00 х 36,76 відс.),

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6 відс. в розмірі 36,0 грн. (1000,00 х 3,6 відс.).

 

 

Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць перебували у відпустці без збереження заробітної плати

Законом України від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон N 504) передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв'язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустка без збереження заробітної плати.

Умови надання відпустки без збереження заробітної плати регламентуються розділом VI Закону N 504.

Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:

що надаються в обов'язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону N 504);

за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону N 504).

У першому випадку роботодавець зобов'язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому - роботодавець має право вибору.

Статтею 26 Закону N 504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв'язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти до згоди щодо можливості надання та тривалості такої відпустки. Тобто одного бажання працівника не є достатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця (беруться до уваги конкретні обставини).

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Додатково повідомляємо, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Приклад 1: працівник працює на підприємстві за основним місцем роботи неповний місяць, оскільки частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Умова:

Заробітна плата у січні 2015 року за основним місцем роботи складає 1100 грн. (неповний місяць).

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76 відс. (умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218,00 х 36,76 відс.),

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6 відс. в розмірі 39,60 грн. (1100,00 х 3,6 відс.).

Приклад 2: працівник оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

У такому разі єдиний внесок не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.

 

Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць у зв'язку з хворобою (тимчасовою непрацездатністю) перебували на лікарняному

Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

Пунктом 1.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 N 455 (далі - Інструкція N 455), передбачено, що листок непрацездатності видається, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Порядок та умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією N 455.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності).

Обов'язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами):

для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати;

для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць (наприклад, з 01.01.2015 по 31.01.2015), у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до статті 8 Закону N 2464 (1218,00 х 33,2 відс.);

для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Крім цього, вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не стосуються:

винагород за договорами цивільно-правового характеру;

заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;

заробітної плати працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41 відс.;

заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,3 відс. визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску;

заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,5 відс. визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Лист Державна фіскальна служба України, від 14.02.2015 №4979/7/99-99-17-03-01-17 "Про застосування норм законодавства"

 

 

Платники податків запитували

Яким чином платник податку може реалізувати своє право щодо отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка, а також суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п. 2 Порядоку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. 

Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі. 

 

Який порядок сплати ПДВ до бюджету з 01.01.2015?

Сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.

За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ. 

 

Інформаційні матеріали

щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань

з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість

у разі застосування податкового компромісу

 

25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (далі – Закон № 63).

Дані інформаційні матеріали складено для інформування та роз’яснення платникам податків основних положень Закону № 63 з метою єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.

 

Щодо розуміння окремих положень

Податковий компроміс ? це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня  2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). 

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування). 

Під заниженням податкових зобов’язань для цілей застосування податкового компромісу слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов’язань. 

Під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, ? за днем її фактичного подання.  

Під юридичною відповідальністю розуміється фінансова, кримінальна  та адміністративна відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється в порядку передбаченому Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, якщо такі податкові зобов’язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Процедура податкового компромісу поширюється на:

1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ)  та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

4) неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

5) неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ,  визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується. 

Під досягненням компромісу розуміється сплата платником податків до бюджету сум податкових зобов’язань з ПДВ та/або податку на прибуток. 

Досягнення компромісу виключає необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він не був складений, а також дає підстави суду для звільнення від адміністративної відповідальності.

Після досягнення податкового компромісу податкові зобов’язання, щодо яких проводилась вказана процедура, не підлягають оскарженню платником податків та їх розмір не може бути ним змінений в інших податкових періодах.

Сума погашеного податкового зобов’язання з податку на прибуток та/або ПДВ у розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за  вказаними податками контролюючими органами не проводяться (пункт 9 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

 

Процедура досягнення податкового компромісу

Для початку застосування процедури податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку:

у випадках добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань – уточнюючі розрахунки з ПДВ та/або податку на прибуток підприємств за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ, та заяву, в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (далі – Заява про компроміс);

в інших зазначених випадках – заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов’язань неузгоджені відповідно до норм Кодексу (далі ? Заява про компроміс по ППР).

Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з ПДВ та/або витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток, відображених в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

поданий у порядку, встановленому статтею 50 Кодексу після 1 квітня 2014 року;

уточнює показники податкових декларацій за звітні періоди, що передували 1 квітню 2014 року;

за результатами подання таких розрахунків зміна обсягу розрахунків з бюджетом за звітні періоди не відповідає сумам завищених витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищеного податкового кредиту з ПДВ (зокрема, але не виключно, сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, у яких проведено заміну суб’єкта господарювання, стосовно якого є відомості (податкова інформація), що він не виконує (не може виконати) свій податковий обов’язок щодо сплати податків і зборів, передбачених Кодексом, та/або має ознаки фіктивності тощо).  

Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів. 

Крім того, за результатами застосування податкового компромісу у платника податків не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання.

Форма уточнюючих розрахунків для застосування податкового компромісу затверджується Міністерством фінансів України. При цьому в обов’язковому порядку до уточнюючого розрахунку подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників за деклараціями. 

Загальні правила, встановлені статтею 50 Кодексу, не застосовуються при реалізації процедури податкового компромісу, оскільки податковий компроміс у цьому випадку має свої особливості.

До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс. 

Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (у тому числі проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу). 

Перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток. Зокрема, по кожній господарській операції, щодо якої здійснюється уточнення, необхідно вказати:

назву (ПІБ), код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання (реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)), по операціях (взаємовідносинах) з яким було віднесено суми до складу податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

дату, номер, вид, термін дії договору,  на виконання якого здійснювались господарські операції, предмет договору, обсяг здійснених господарських операцій за договором, зміни до договору, що стосуються вказаних операцій (за наявності);

податковий (звітний) період, у якому було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету та податковий (звітний) період, у якому було допущено заниження податкових зобов'язань;

зміст господарської операції (номенклатура постачання, обсяг, вид, інформація щодо проведених розрахунків);

суму завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, та суму заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету;

дату, номер податкової накладної, на підставі якої було віднесено відповідні суми до податкового кредиту, відомості та/або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг та їх отримання.

Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс, приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу день отримання платником податків рішення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки є днем узгодження податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

У разі, якщо контролюючим органом прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки, така перевірка проводиться відповідно до норм  пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нормами вказаного підрозділу не обмежено право контролюючого органу щодо порядку проведення документальних перевірок у випадку застосування процедури податкового компромісу. Документальна перевірка  залежно від обставин може бути виїзна або невиїзна та проводиться за процедурою, встановленою Кодексом. 

Разом з тим, при визначенні термінів проведення перевірки враховується передбачена пунктом 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу (не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку).

Зазначена документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ, в межах податкових (звітних) періодів та суб’єктів господарювання, по господарських операціях (взаємовідносинах) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки (пункт 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Якщо за наслідками документальної позапланової перевірки не встановлено порушень, складається довідка. Направлення/вручення довідки платнику податків здійснюється у порядку, встановленому статтями 42 та 58 Кодексу.  

У разі якщо за наслідками перевірки встановлено порушення, складається акт перевірки та у терміни, визначені п. 86.8 ст. 86 Кодексу, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (за наявності), приймається податкове повідомлення-рішення на всю суму грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій).

Платник податків сплачує суму у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання, визначеного у відповідному податковому повідомленні-рішенні. Інша частина у розмірі 95 відсотків вважається погашеною, у тому числі штраф та пеня.

Якщо платник податків розпочав процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта документальної позапланової перевірки, складеного відповідно до пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то податковий компроміс не застосовується. У такому разі сплаті у встановлений Кодексом строк підлягає вся сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні.

При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс після завершення документальної перевірки, яка не пов’язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, та складення акта за результатами такої перевірки (або під час складання акта) до прийняття податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган у визначеному порядку приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому у разі досягнення податкового компромісу (сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань у порядку, визначеному підрозділом 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) до настання встановленого ст.86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов’язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються тільки щодо грошових зобов'язань, які не пов'язані з донарахуванням податку на прибуток та ПДВ за уточненими платником податків у межах досягнутого податкового компромісу господарськими операціями.  

У разі якщо до настання встановленого ст.86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов’язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податковий компроміс не досягнуто (відсутня сплата платником податків узгоджених податкових зобов’язань у порядку, визначеному підрозділом 92 розділу              XX «Перехідні положення» Кодексу) податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються на всю суму грошових зобов’язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс під час проведення документальної перевірки, яка не пов’язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, контролюючий орган у визначеному порядку приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури досягнення податкового компромісу сума податкових зобов'язань за результатами перевірки, яка триває, визначається у такому випадку без урахування сум податкових зобов'язань, щодо яких було досягнуто податковий компроміс за поданими уточнюючими розрахунками.

Заява про компроміс по ППР для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов’язань (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі. 

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу  (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

У такому випадку днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. 

При отриманні контролюючим органом за основним місцем податкового обліку платника податків  Заяви про компроміс по ППР цей орган розглядає таку заяву, а також необхідні матеріали на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом.

Досягнення податкового компромісу здійснюється за Заявою про компроміс по ППР лише у разі відповідності заяви та податкового зобов’язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, та сплати платником податків такого податкового зобов’язання у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у встановлені Кодексом терміни сплати узгодженого податкового зобов’язання.

У разі встановлення  фактів  щодо невідповідності Заяви про компроміс по ППР та податкового зобов’язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, контролюючим органом приймається рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу, яке надсилається платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

У випадку прийняття контролюючим органом рішення щодо погодження застосування податкового компромісу та сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання, інша частина у розмірі 95 відсотків від суми податкового зобов’язання, а також штрафні та пеня вважаються погашеними.

У разі несплати платником  податків податкового зобов’язання у розмірі

5 відсотків від суми податкового зобов’язання таке податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

У випадку подання Заяви про компроміс по ППР  під час процедури адміністративного оскарження, платник податків одночасно з поданням такої Заяви до органу за основним місцем обліку повідомляє про таку заяву і контролюючий орган, до якого він подав скаргу, у порядку визначеному статтею 56  Кодексу.

Досягнення податкового компромісу на стадії адміністративного оскарження є підставою для залишення скарги без розгляду (в цілому чи в частині) на підставі пункту 56.11 статті 56 Кодексу. 

У разі подання Заяви про компроміс по ППР під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду (винесення рішення судом апеляційної інстанції) після досягнення податкового компромісу відповідний орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв’язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу. 

Відповідно до пункту 112 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»  Кодексу адміністративного судочинства України  підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

 

Прес-служба ДФС повідомляє

Затверджені нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису

Державною фіскальною службою України затверджено нову редакцію Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС та нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису, що набудуть чинності 2 березня 2015 року.

Форми за попереднім зразком приймаються віддаленими пунктами реєстрації користувачів Акредитованого центру до 2 березня 2015 року. Нові форми реєстраційних документів можна завантажити за посиланням http://acskidd.gov.ua/r_kor.  

Також повідомляємо, що у зв`язку з реорганізацією Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів та створенням Інформаційно-довідкового департаменту ДФС,  змінено найменування Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД Міндоходів на Акредитований центр сертифікації ключів ІДД ДФС та пройдено процедуру акредитації.

 

Граничний строк для подання податкових декларацій подовжено до 24 лютого 2015 року включно

Шановні платники !

Повідомляємо, що технічні проблеми, пов`язані з затримкою прийняття звітності каналами електронної пошти Державної фіскальної служби України, вирішено 19.02.2015 о 19-й годині.

Звітність, подана 20 числа поточного місяця, приймається в штатному режимі.

При  цьому зазначаємо, що звіти подані до ДФС 17,18 та 19 лютого 2015 року будуть прийняті 20 лютого 2015 року.

Враховуючи відсутність можливості у платника податків подати у граничний строк податкові декларації у зв’язку із технічними проблемами, які мали місце 17-19 лютого 2015 року, граничний строк  для подання податкових декларацій подовжено до 24 лютого 2015 року включно відповідно до положень Порядку застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого наказом  Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 р. за N 84/18822.

 

У січні до бюджету надійшло майже 4,6 млн. грн. від реалізації майна, переданого у власність держави

За результатами реалізації товарів, валюти та цінностей, які перейшли у власність держави, у січні 2015 року до бюджету надійшло майже 4,6 млн. грн.

Переважну більшість перерахованої суми складають кошти, отримані від реалізації конфіскованого майна – майже 1,6 млн. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс втричі.

Обсяги валюти та цінностей, які зараховані до Держбюджету, у січні сягнули майже 1,3 млн. гривень.

Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 921,1 тис. грн.

Крім того, за вказаний період митницями реалізовано та перераховано до бюджету 835,6 тис. грн. від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави.

Ще 1,9 тис. грн. надійшло від реалізації органами державної виконавчої служби конфіскованого у справах про порушення митних правил майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось. 

 

Офіційна заява ДФС України щодо перетину громадянами кордону з ВЕЗ «Крим»

У зв’язку з поширенням деякими ЗМІ інформаціі про те, що українські митники не випускають громадян до Криму через кредитні забов’язення, борги тощо, ДФС офіційно заявляє, що дана інформація не відповідає дійсності.

Наголошуємо, що митні органи ДФС здійснюють митний контроль та виконують митні процедури щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Прийняття рішень щодо тимчасової відмови особі у перетині державного кордону на підставі невиконання договірних чи інших зобов’язань не належить до повноважень митних органів Державної фіскальної служби України.

Здійснення паспортного контролю, перевірка відповідних документів у фізичних осіб, які перетинають державний кордон України, тимчасове затримання громадян віднесено до компетенції підрозділів Державної прикордонної служби України.

З особливостями переміщення громадянами товарів через адміністративний кордону з ВЕЗ «Крим» можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України. 

 

Доступ у світ податкових новацій через електронний сервіс «ZIR»

Із 2015 року в податковому законодавстві України відбулося чимало змін. Своєчасно, достовірно й повно про всі новації в податковому законодавстві всім бажаючим розповість електронний сервіс «ZIR».

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс «ZIR» дозволяє здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку чи діяльності. Окрім цього, електронний сервіс працює з використанням ключових слів і шляхом перегляду інформації за певні періоди.

Для покращення роботи сервісу користувачі можуть надавати свої пропозиції. Для цього необхідно звернутися за «формою зворотного зв’язку» в рубриці «Про ресурс».

Скористатися послугою «ZIR» можна на веб-порталі ДФС за адресою http://zir.minrd.gov.ua/ у розділі «Інформаційно-довідковий ресурс».

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

Запорізька митниця за місяць видала міжнародним автоперевізникам 26 свідоцтв про допущення транспортних засобів

 

Такими адміністративними послугами від митниці користуються суб’єкти господарювання – автоперевізники Запорізької області, які працюють на ринку міжнародних перевезень. Лише минулого року Запорізька митниця видала 386 свідоцтв, ще 26 свідоцтв були видані вже в січні 2015 року. І, хоча за останній рік, через глобальну економічну кризу та складну ситуацію на сході України, активність виконання міжнародних перевезень запорізькими перевізниками суттєво, майже втричі, зменшилась, однак середній показних видачі митницею свідоцтв – 35 свідоцтв на місяць, залишився майже незмінним.

Свідоцтво є документом, яким митниця підтверджує допущення автомобільного вантажного транспортного засобу до перевезення вантажів під митними пломбами. Видане митницею свідоцтво засвідчує відповідність автофургону або причеп технічним умовам, які застосовуються до транспортного засобу, визначених правилами Конвенції про міжнародні дорожні перевезення (Конвенції МДП). Головною умовою допущення є неможливість доступу до митного вантажу без руйнування митної пломби. 

Перевезення на умовах Конвенції МДП надає автоперевізникам певні переваги у порівнянні із звичайними перевезеннями митних вантажів: такі вантажі підлягають першочерговому митному контролю, при перетині кордонів митний огляд до таких вантажів, застосовується митниками тільки як виключення – за наявності об’єктивної підозри в перевезенні контрабанди, і головне – на територіях транзитних країн та країни імпортера при таких перевезеннях не треба витрачати зусиль та коштів на оформлення гарантії доставки товарів в митницю призначення, адже оформлення перевезення за Конвенцією МДП і є такою гарантією. Підтвердженням перевезення на умовах Конвенції МДП є оформлена в митниці відправника книжка МДП, серед перевізників більш відома як Carnet TIR. Одне перевезення – одна книжка. При цьому перевозитись в такому перевезенні можуть і консолідовані вантажі - від різних відправників та для різних одержувачів. 

Окремим елементом довіри митників до перевезень за книжками МДП є стан вантажного транспортного засобу, а саме забезпеченість недоторканності митних вантажів. Тому перевізник, перш ніж залучити окремий транспортний засіб до перевезень на умовах Ковенції МДП, повинен надати його у митницю для обстеження та отримання свідоцтва про допущення, а потім кожні два роки у такий спосіб звертатись до митниці для продовження дії свідоцтва.

В Запорізькій області митницею визначені три місця, де можна отримати адміністративні послуги з видачі та продовження строку дії свідоцтв про допущення – в містах Запоріжжя, Бердянськ та Мелітополь. 

До речі, у зв’язку із ускладненням надання таких адміністративних послуг митницями на окремій території Луганської та Донецької областей, керівництвом Державної фіскальної служби України було прийняте рішення надавати послуги перевізникам з цих областей зусиллями інших митниць. На виконання такого рішення запорізькими митниками в Запоріжжі та Мелітополі були видані свідоцтва про допущення п’ятьом донецьким та луганським автоперевізникам, зареєстрованим на території зони АТО.

Отримати більш детальну інформацію про умови та особливості надання Запорізькою митницею таких та інших адміністративних послуг можна на сторінці суб-сайту ДФС у Запорізькій області за адресою: http://zp.sfs.gov.ua

 

Кількість учасників податкового компромісу на Запоріжжі зросла втричі

З моменту запровадження цієї процедури – 17 січня поточного року і майже за дві декади лютого майже 50 суб'єктів господарювання Запорізької області виявили бажання застосувати механізм податкового компромісу. Загальна сума 5-тивідсоткової сплати, на яку подали платники відомості, складає понад 1 мільйон гривень. Про це повідомив за результатами зустрічі з представниками бізнесу начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

– Маємо не тільки "перших ластівок" компромісу з державою, а й суми, які вже сплачені до бюджетів внаслідок реалізації цього механізму. Перші майже 150 тисяч гривень надійшли до бюджету станом на 18 лютого 2015 року. Якщо на початок місяця кількість учасників податкового компромісу не перевищувала й півтора десятка, то за останні два тижні їхнє число зросло більш як утричі, – наголосив Олексій Кавилін.

Він підкреслив, що активізації процесів досягнення податкового компромісу серед запорізьких платників сприяли чіткі норми законодавства, критерії, запропоновані державою, та налаштованість самих представників бізнесу почати діяльність з "чистого аркуша", сплативши лише 5% від несплачених податків на прибуток та ПДВ або закриття кримінальної справи за ухилення від оподаткування в податкові періоди до 1 квітня 2014 року.

– Щодо запорізької "географії" податкового компромісу, то серед майже півсотні підприємців та підприємств, це платники найчастіше Енергодарського, Бердянського, Пологівського, Вільнянського, Запорізького районів, а також міста Запоріжжя. Впевнений, що кількість учасників, у тому числі, з інших районів, до 16 квітня 2015 року буде лише зростати, – відзначив керівник фіскальної служби регіону.

Під час зустрічі з представниками бізнесу Заводського району м. Запоріжжя активно обговорювались положення Податкової реформи. Зокрема, Олексій Кавилін детально зупинився на запровадженні електронного адміністрування ПДВ, наголосивши це є суттєвим кроком на шляху до детінізації економіки, яке дасть змогу ефективно боротися з "податковими ямами" і наповнити бюджет, а для платників – спростити ведення бізнесу. 

У ходу розгляду ключових аспектів реформування податкової системи порушувалися також питання нарахування та сплати єдиного соціального внеску, детінізації заробітної плати. Учасники окреслили свої проблемні питання, що виникають під час здійснення діяльності.

Наприкінці підприємці району ініціювали внесення власних пропозицій щодо урегулювання ряду питань у сфері зовнішньоекономічної діяльності з подальшим розглядом на центральному рівні.

 

Фіскальна служба разом із бізнесом визначили шляхи пришвидшення податкового компромісу

Питання практичної реалізації податкового компромісу на Запоріжжі зібрали за "круглим столом" керівництво Головного управління ДФС у Запорізькій області, Громадської ради при ДФС області та представників запорізького бізнесу.

Відкриваючи засідання, заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Руслан Гришко повідомив, що запропонована принципово нова модель податкового компромісу з державою наразі є дуже актуальною для платників та наголосив, що для її успішної імплементації серед вітчизняних платників податків необхідні додаткові консультації для визначення питань, які хвилюють тих, на кого безпосередньо розрахований цей механізм.

– Мета таких заходів із платникам податків – оперативний розгляд найбільш проблемних моментів, які виникають у бізнесу. Разом ми можемо їх визначити, сформулювати та подати відповідні пропозиції на центральний рівень. Адже всі розуміють – часу до граничного терміну податкового компромісу залишилося небагато. Тож, суб'єктам господарювання необхідно знати чіткі відповіді на їхні запитання, – підкреслив Руслан Гришко.

Член Громадської ради при ГУ ДФС у Запорізькій області, керівник аудиторської фірми Володимир Драч зазначив, що практика застосування Податкового компромісу в нашій державі – це загальноприйнятий європейський шлях, який має беззаперечні стимули для бізнесу та дозволить очистити економіку від тінізації.

Під час заходу він проаналізував норми Податкового кодексу, що регламентують податковий компроміс, деталізував шляхи його досягнення та наголосив на обмеженість у часі.

Водночас, за його власною практикою, є ряд запорізьких платників, які сьогодні вагаються піти на компроміс з державою, маючи деякі побоювання. Зокрема, щодо подальшої долі тих контрагентів, які взаємодіяли з тими суб’єктами господарювання, що вже застосували цей механізм. За його словами, необхідно визначити методику проведення податкового компромісу із обмеженням лише для конкретного платника.

Фахівці фіскальної служби області, відповідаючи на ряд запитань присутніх представників бізнесу, детально роз'яснили порядок застосування податкового компромісу та механізм ухвалення рішень про проведення документальної перевірки підприємств, підкресливши, що встановлено прозорі критерії, за якими фіскальні органи можуть прийняти такі рішення.

У ходу "круглого столу" учасники вирішили створити тимчасову робочу групу з вирішення проблемних питань, до складу якої увійшли керівники галузевих підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області та члени Громадської ради при ГУ ДФС. 

Також за результатами засідання будуть підготовлені роз'яснювальні матеріали для платників, які бажають взяти участь у процесі досягнення податкового компромісу. Всі вони будуть розміщені на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua).

 

Громадська рада при фіскальній службі області затвердила регламент та поповнилась новими членами

19 лютого 2015 відбулися загальні збори Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Запорізькій області.

У ході засідання учасники розглянули ряд питань, зокрема, щодо поповнення складу Громадської ради новими членами, які виявили бажання брати участь у роботі дорадчого органу.

Члени Громадської ради після вивчення кандидатур кожного із представників від інститутів громадянського суспільства шляхом голосування включили двох із них до складу членів ради.

Також під час зборів учасники заслухали звіт робочої групи з питання підготовки проекту Регламенту Громадської ради. Прийнявши проект документа за основу, відбулася жвава дискусія щодо його окремих норм. Після обговорення усіх норм, регламент було прийнято.

Крім того, члени затвердили плани роботи органу на поточний рік, а також внесли зміни до Положення про Громадську раду.

Наприкінці заходу представників ради було проінформовано про створення постійних робочих органів, представлено його керівництво, а також визначено пріоритетні напрями роботи на найближчу перспективу.


Партнерские новости:





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.