Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянська ОДПІ повідомляє 03.06.2015

3.06.2015, 19:51    просмотров: 3321

 

Нехай дитинство буде щасливим!

Фахівці Бердянської ОДПІ завітали з подарунками до своїх друзів - вихованців Бердянської школи-інтернат на урочисте свято. В.о. начальника Бердянської ОДПІ Сергій Черновалюк привітав дітей зі святом останнього дзвоника та Міжнародним днем захисту дітей. 

Сергій Васильович наголосив: «У наш нелегкий час Міжнародний день захисту дітей – не просто свято радості та безтурботливого дитинства, а свято надії на здійснення мрій і сподівань на краще майбутнє. Немає більшого щастя, аніж посмішки та сміх щасливих дітей. Ми дорослі повинні захистити наших дітей, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Саме від нас, дорослих, залежить як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців». 

Бердянські податківці привітали випускників, для яких пролунав прощальний дзвоник, та побажали щоб доросле життя зустріло їх привітно та лагідно, а на життєвому шляху траплялися тільки добрі та чуйні люди. 

Міцного здоров’я, успіхів, щасливого дитинства, сяючих посмішок, радісного та веселого літнього відпочинку усім дітям!

 

Бердянські платники сплатили до бюджету міста та району понад 92 мільйони гривень 

Протягом січня – травня 2015 року платники податків і зборів Бердянська та Бердянського району сплатили до місцевих бюджетів 92,8 мільйонів гривень. Найбільше надійшло податку на доходи фізичних осіб – 47,7 мільйонів гривень. Від плати за землю надходження склали 18,4 мільйонів гривень. Платники на спрощеній системі оподаткування спрямували до місцевих бюджетів 13,1 мільйонів гривень єдиного податку, - повідомив в.о.начальника Бердянської ОДПІ Сергій Черновалюк.

 

З незаконної реалізації вилучено тютюнові вироби на суму 15 тисяч гривень

Співробітниками  оперативного управління Бердянської ОДПІ минулого тижня в ході проведення операції «Акциз 2015» встановлено факт реалізації тютюнових виробів без наявності будь-яких дозвільних документів в нагорній частині м. Бердянська. В результаті перевірки вилучено тютюнових виробів на суму 15 тис.грн.

 

За незаконне виготовлення алкоголю – кримінальна відповідальність

Слідчим управлінням за матеріалами оперативного управління Бердянської ОДПІ внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, за фактом незаконного виготовлення алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.

 

 

Новини законодавства

Затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати ЄСВ

Мінфін наказом від 20.04.2015 р. № 449 затвердив Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Документ визначає процедуру нарахування і сплати ЄСВ страхувальниками, застосування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів ДФСУ.

Інструкція складається з семи розділів:

I. Загальні положення.

II. Платники єдиного внеску.

III. База нарахування та розміри єдиного внеску.

IV. Нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску.

V. Добровільна сплата єдиного внеску.

VI. Порядок стягнення заборгованості з платників.

VІI. Фінансові санкції.

Наказ № 449 набирає чинності з дня офіційного опублікування, 29 травня 2015 року.

 

Унесено на розгляд ВРУ законопроект про виплату мобілізованим підприємцям щомісячної матдопомоги з бюджету

До порядку денного засідань ВРУ включено законопроект №2622, який має на меті підвищити гарантування соціального захисту фізичним особам — підприємцям, які проходять військову службу.

Як пояснюють автори законопроекту, відповідно до вимог п. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за громадянами України, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) уведення воєнного стану, зберігається, окрім іншого, середній заробіток. Зазначена норма направлена на матеріальну підтримку військовослужбовців і членів їх сімей, що перебувають у них на утриманні, пом’якшення наслідків несення особою військової служби.

Однак указана норма Закону не враховує певну категорію осіб, а саме: фізичних осіб — приватних підприємців, які в порівнянні з найманими працівниками опиняються в матеріально гіршому становищі у зв’язку з утратою доходів, які б отримувались під час подальшого ведення власної підприємницької діяльності.

Ураховуючи зазначене вище, з метою забезпечення рівних прав військовослужбовців пропонується внести зміни до Закону стосовно виплати фізичним особам — підприємцям, які проводили підприємницьку діяльність, матеріальної допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати.

 

Депутати хочуть продовжити перехідний період електронного адміністрування ПДВ

Народні обранці розробили проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо перехідного періоду системи електронного адміністрування)», який передбачає:

1) продовження до 1 січня 2016 року реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН без обмеження розміром реєстраційної суми згідно із п. 2001.3 ПКУ;

2) продовження до 1 січня 2016 року дії норм стосовно незастосування 10% штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних на строк не більше ніж 15 днів.

 

Роз’яснення податкового законодавства

15 червня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2015 року

Платникам податку, які бажають перейти із загальної системи оподаткування на спрощену з IІІ кварталу 2015 року необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. 

Останній день подання такої заяви - 15 червня 2015 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

19 червня 2015 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІІI кварталу 2015 року.

 

Щодо права відносити на витрати вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у платників податків із зони АТО

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Податкового кодексу України  об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Нормами розділу III ПКУ не передбачено різниці, яка обмежує право відносити на витрати платника податку на прибуток підприємств вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у платників податків, що мають юридичну адресу та місцезнаходження в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.

Лист ДФСУ від 31.03.2015 р. № 6711/6/99-99-19-02-02-15

 

Як єдинникам продавати пиво з 1 липня 2015 року

Державна фіскальна служба відповіла на питання, чи мають право платники єдиного податку 1 і 2 групи при роздрібній торгівлі пивом застосовувати КОРО і РК.

Насамперед податківці нагадали, що платники єдиного податку третьої групи з 1 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року повинні застосовувати РРО.

Як відомо, з 1 липня 2015 року пиво буде віднесено до алкогольних напоїв, і реалізовуватися воно буде за «алкогольними» правилами. Разом з тим, у додатку до роздрібної алколіцензії зазначаються, зокрема, перелік ЕККА та необхідна інформація про них.

Тому при продажу пива єдинники 2 групи (незважаючи на те, що ПКУ зобов'язує їх обзавестися РРО лише з 2016 року) і єдинники 3 групи зобов'язані з 1 липня 2015 застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Слід звернути увагу на те, що єдинники груп 2 та 3, які з 1 січня до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з дати початку застосування таких РРО і до 1 січня 2017 року звільняються від проведення РРО-перевірок.

 

Як та в які строки контролюючі органи надають податкові консультації

Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів (п.52.6 ст. 52 ПКУ).

 

Про застосування ФОП платниками ЄП при здійсненні діяльності РРО

Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій”.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

 для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

 для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

 

Як застосовувати пільги зі сплати земельного податку: узагальнююча податкова консультація

Із 1 січня 2015 року плата за землю, яка справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, належить до місцевих податків, установлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному ПКУ.

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень ухвалюють рішення про встановлення місцевих податків і зборів (п. 12.3 ПКУ). Відповідно до п. 284.1 ПКУ, органам місцевого самоврядування надано повноваження встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування чи характер і суспільне значення здійснюваних ними витрат.

У разі якщо право на пільгу в платника виникає протягом року, він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ПКУ).

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно чи тимчасово проживають на відповідній території.

Тож, якщо рішення органів місцевого самоврядування стосовно встановлення пільг зі сплати земельного податку прийнято, таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

Узагальнююча податкова консультація щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, установлених відповідним рішенням органа місцевого самоврядування (наказ ДФС від 28.05.2015 р. № 379).

 

Необхідність використання РРО під час здійснення покупки

Суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

 Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно із Порядком  реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом  Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417, розрахунковий документ — документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Слід зауважити, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує чи повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

 

Щодо податку на додану вартість

Операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися суб’єктами господарювання з 01.01.2015 до 30.03.2015 (включно), підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20 відсотків.

З 31.03.2015 і до 01.01.2017 на операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, включених до відповідних переліків, поширюється режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу.

Лист ДФСУ від 19.05.2015 №17640/7/99-99-19-03-02-17 

 

Платники податків запитували

Які документи необхідно подати для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами та які документи підтверджують сплату 1/4 частини встановленої річної плати за такі ліцензії?

Згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензія, зокрема, на право роздрібної торгівліалкогольними напоями або тютюновими виробами видається за заявою суб’єкта господарювання.

При цьому п.п. 3.10 п. 3 наказу Державної фіскальної служби України від 24 жовтня 

2014 року № 213 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» передбачено, що внесення інформації до ліцензії про сплату чергового щоквартального платежу структурним підрозділом головного управління здійснюється на підставі поданої заявником копії платіжного документа.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється (ст. 15 Закону № 481).

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла (ст. 15 Закону № 481).

Отже, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єкту господарювання необхідно подати заяву на отримання відповідної ліцензії та копію платіжного доручення про сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку.

 

Який порядок надання ДФС інформації з ДРФО на запит органу соціального захисту населення про доходи ФО, які звернулись за призначенням житлових субсидій?

Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 431/447.

При цьому органи соціального захисту населення надають запити, а Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) надає відповідь на запит органам соціального захисту населення виключно в електронній формі з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

Органи соціального захисту населення формують запит та подають його до ДФС у разі виникнення потреби, але не частіше одного разу на день. 

ДФС надає відповіді на запити органу соціального захисту населення, що надіслав запит, у п’ятиденний строк з дня отримання такого запиту.

 

Чи застосовуються до платника - суб’єкта спеціального режиму оподаткування, штрафні санкції, визначені п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України (використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, не за призначенням), у разі несвоєчасного перерахування коштів з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (електронний рахунок) на його спеціальний рахунок за умови, що у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати узгоджених податкових зобов’язань, платник забезпечив перерахування коштів на електронний рахунок в необхідному обсязі?

Кошти, своєчасно зараховані суб’єктом спеціального режиму оподаткування на його електронний рахунок та не перераховані у визначений термін на спеціальний рахунок, не вважаються такими, що використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, у зв’язку з чим штрафні санкції, визначені п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, не застосовуються та такі кошти стягненню до бюджету не підлягають.

 

Робота зі зверненнями громадян

Які встановлено вимоги до організації особистого прийому громадян в контролюючих органах?

Відповідно до п. 1 розд. VI Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.04.2015 за № 484/26929 (далі – Порядок), особистий прийом громадян (далі - прийом) проводиться керівництвом органів ДФС відповідно до розподілу функціональних обов’язків, а у разі відсутності - уповноваженими ним посадовими особами, керівниками та посадовими особами структурних підрозділів органів ДФС, до компетенції яких належать відповідні питання.

Прийом здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи органу ДФС за попереднім записом (далі - запис) у дні та години, визначені графіком особистого прийому громадян (далі - графік), затвердженим керівником органу ДФС (п. 2 розд. VI Порядку).

Для прийому громадян облаштовуються спеціальні кімнати (приймальні громадян). Приймальня громадян забезпечується необхідною оргтехнікою, юридичною літературою, кнопкою виклику охорони та за можливості розташовується у приміщенні, доступ до якого не потребує оформлення перепустки.

Прийом громадян може проводитися в інших приміщеннях, визначених керівником органу ДФС (п. 4 розд. VI Порядку).

Інформація про порядок і графік особистого прийому громадян в органах ДФС розміщуються на відповідних веб-сторінках офіційного веб-порталу ДФС у мережі Інтернет (п. 5 розд. VI Порядку).

Запис громадян на прийом проводиться працівниками підрозділу з організації особистого прийому в робочі дні. Залежно від чисельності підрозділу з організації особистого прийому керівник органу ДФС може встановлювати графік проведення запису на особистий прийом. Проведення запису завершується не пізніше 45 хвилин до закінчення робочого дня і сумарно не може бути меншим 6 робочих годин за три робочі дні (п. 6 розд. VI Порядку).

Відповідно до п. 8 розд. VI Порядку якщо дата наступного прийому за графіком припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, дата проведення прийому до початку запису на прийом переноситься підрозділом з організації особистого прийому на інший робочий день за погодженням із посадовою особою, яка здійснюватиме прийом, але не пізніше ніж на 10 робочих днів від дати цього прийому за графіком.

Керівник органу ДФС може перенести дату чергового прийому без внесення змін до графіка не пізніше ніж за три робочих дні до дати прийому, але не пізніше ніж на 7 робочих днів від дати чергового прийому, про що підрозділ з організації особистого прийому повідомляє громадянам, які записані на прийом, одним із засобів зв’язку.

Під час запису на особистий прийом у громадянина або його законного представника з’ясовується така інформація: прізвище, ім’я, по батькові громадянина, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, контактний номер телефону (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові представника громадянина, місце проживання, контактний номер телефону (за наявності), чим підтверджуються повноваження на представлення інтересів громадянина, зміст питання, яке потребує вирішення, історія виникнення питання, чи звертався громадянин з цього питання раніше і куди, чи приймалися рішення за зверненням з цього питання, реквізити документів, якими надавались відповіді на звернення, тощо (п. 11 розд. VI Порядку).

Згідно з п. 17 розд. VI Порядку громадянам під час запису повідомляють про дату, години і місце прийому, необхідність наявності при собі документів, що посвідчують особу, порядок здійснення їх доступу до приміщень органу ДФС відповідно до вимог пропускного та внутрішньооб’єктового режиму в адміністративних будівлях або надаються обґрунтовані роз’яснення щодо причин відмови в записі на особистий прийом.  

Час початку прийому для конкретного громадянина при записі не встановлюється. У картці обліку особистого прийому громадян може зазначатися інформація про бажані години прийому для громадян, які проживають більше ніж за 100 кілометрів від місця прийому.

Посадова особа органу ДФС, яка здійснюватиме прийом, для забезпечення кваліфікованого вирішення питань, порушених громадянином у зверненні, може залучати до розгляду працівників відповідних структурних підрозділів органу ДФС або одержувати від них необхідну інформацію (п. 22 розд. VI Порядку).

Слід зазначити, що згідно з п. 27 розд. VI Порядку Громадяни, які з’явилися на прийом або мають право на участь у його проведенні, перед початком прийому повинні пред’явити представнику підрозділу з організації особистого прийому документ, що посвідчує особу.

Присутність сторонніх осіб під час проведення особистого прийому не допускається.

 

Які вимоги до оформлення письмових звернень, які адресуються контролюючим органам від платників податків (ЮО, ФОП) або громадян?

Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.

У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб’єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо.

Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

 

Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?

Згідно зі ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Порядок розгляду звернень визначено розділом ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 (далі – Порядок).

Звернення громадян підлягають розгляду керівництвом органів ДФС відповідно до розподілу функціональних повноважень (п. 1 р. ІІІ Порядку).

Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДФС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів (п. 2 р. ІІІ Порядку).

Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (п. 4 р. ІІІ Порядку).

Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДФС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 5. р. ІІІ Порядку).

Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього (п. 1 р. ІV Порядку).

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 р. ІV Порядку).

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня надходження (п. 7 р. ІV Порядку).

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до статті 7 Закону таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 р. ІV Порядку).

Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до статті 8 Закону надсилається у строк, визначений статтею 20 Закону (п. 9 р. ІV Порядку).

 

 

Єдиний соціальний внесок

Куди сплачується ЄВ та подається звіт щодо сум нарахованого ЄВ ФО, яка уклала договір про його добровільну сплату з органами Пенсійного фонду України?

Фізична особа, яка уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з органами Пенсійного фонду України, формує та подає сама за себе звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску та здійснює його сплату до органу ДФС.

 

Чи можна договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування заключити на період менше одного року, якщо особі, яка його укладає, не вистачає до страхового стажу декілька місяців?

Особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця.

Однак сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору.

 

Яким чином страхувальнику у звіті щодо сум нарахованого ЄВ, після закінчення терміну її подання, виправити помилки, що не стосуються грошових показників?

Виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435).

Так, п. 2 розд. V Порядку № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом «скасовуючи» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку № 435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо. 

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 435. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається. 

Згідно з абзацом першим п. 4 розд. V до Порядку № 435 якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку № 435 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 розд. IV Порядку № 435 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) з позначкою «додаткова» та таблицю 5 зі статусом «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до цього Порядку. 

Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 до Порядку № 435 (абзац другий п. 4 розд. V Порядку № 435). 

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 435, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (абзац третій п. 2 розд. V Порядку № 435.)

У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти) (п. 6 розд V Порядку № 435).

 

Яким чином страхувальнику виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого ЄВ до закінчення терміну її подання?

У разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) до закінчення терміну його подання, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

 

В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄВ страхувальники, у тому числі ті, які протягом звітного періоду доходи на користь найманих працівників не нараховували?

Роботодавці (страхувальники), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам). Звітним періодом є календарний місяць. 

Звіт подається згідно з додатком 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.

 

Протягом якого терміну страхувальник графу «Ознака нового робочого місця» таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ заповнює з позначкою «1-так»?

У разі працевлаштування особи на нове робоче місце страхувальником протягом 2 років графа «Ознака нового робочого місця» заповнюється з позначкою «1-так».

 

Яким чином визначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період для заповнення заголовної частини таблиці 1 додатка 4 звіту по ЄВ?

Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників у заголовній частині таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, здійснюється платником відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 (далі – Інструкція № 286). 

Дія Інструкції № 286 розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю (лист Державного комітету статистики України від 04.08.2009 № 09/4-7/176).

Показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, визначається відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності № -10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»».    

Показник кількості працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, заповнюється відповідно до ст. 14 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» зі змінами та доповненнями.

 

Що означає реквізит «№ реєстрації страхувальника» в таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ?

Реквізит «№ реєстрації страхувальника» в таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, означає:

реєстраційний номер платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за даними форми № 2-ЄСВ «Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску» для платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №755);

реєстраційний номер платника ЄВ за даними виписки з Єдиного державного реєстру для платників ЄВ, на яких поширюється дія Закону № 755.

Згідно з п. 4 розд. ІІ Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», зазначені відомості вносяться до реєстру страхувальників і є необхідними для обліку платників ЄВ, їх зобов’язань та сплати ЄВ.

 

Яким чином розраховується ЄСВ, якщо у працівника, призваного в середині місяця на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, розмір нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьований час у місяці призову менше мінімальної заробітної плати?

У разі якщо сума нарахованої заробітної плати (основна заробітна плата за фактично відпрацьований час працівника призваного в середині місяця на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та його додаткова заробітна плата (середній заробіток) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який вона нараховується, то підприємство має нараховувати ЄСВ виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо сума нарахованої заробітної плати дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, сума ЄСВ розраховується із фактично нарахованої заробітної плати.

При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати.

 

Майбутнім користувачам реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

Від придбання РРО до формування Z-звіту

Необхідно зауважити, що в разі наявності у платника податків декількох торгових точок, використовувати РРО необхідно на кожній торговій точці.

1.Придбання РРО.

Перед придбанням РРО, суб’єкт господарювання повинен пересвідчитися, що:

1) модель РРО включено до Державного реєстру РРО (інформація про реєстр РРО розміщена на сайті ДФС України);

2) термін служби РРО ще не вичерпано;

3) граничний термін, після якого згідно з Державним реєстром РРО заборонено реєструвати зазначену модель РРО, не настав.

При купівлі РРО, що був у використанні, слід пересвідчитись, що реєстрацію такого РРО було скасовано (взяти у продавця (власника) РРО довідку про скасування реєстрації за місцем попередньої реєстрації).

Для придбання РРО суб’єкту господарювання необхідно звернутися до будь-якого виробника касової техніки, перелік яких з контактними даними розміщено на офіційному сайті ДФС України в розділі «Перелік» та в розділі «Податкові новини – 2015» – застосування РРО платниками єдиного податку.

2.Укладання договору на сервісне обслуговування.

До здійснення реєстрації в органах ДФС суб’єкт господарювання повинен звернутись до Центру сервісного обслуговування і укласти з ним договір на сервісне обслуговування.

Центр сервісного обслуговування (ЦСО) – суб’єкт підприємницької діяльності, який за договором з постачальником/виробником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.

Договір про сервісне обслуговування укладається з ЦСО, який має відповідну угоду (договір) з виробником або постачальником саме тієї модифікації РРО, щодо якої укладається даний договір.

3.Реєстрація РРО в органах державної фіскальної служби.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання (або ним уповноважена особа) повинен звернутися до органу ДФС за основним місцем його обліку, як платника податків. 

Суб’єкт господарювання також може зареєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів (філій, дочірніх підприємств), які розташовані в іншій територіальній одиниці.

Порядок подачі заявок та перелік документів, які необхідно подавати для реєстрації РРО, строки реєстрації, визначені в  Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1617/24149. 

Звертаємо увагу, що термін реєстрації РРО в органах ДФС не повинен перевищувати 3-х робочих днів. У випадку порушення органом ДФС цих термінів прохання звертатися на сервіс ДФС «Пульс» податковий напрямок» за телефоном 044 (284-00-07).

 

4.Опломбування РРО та введення в експлуатацію

Після отримання фіскального номеру касового апарату він повинен бути опломбований сервісним центром та необхідно отримати довідку про опломбування.

Після закінчення процедури реєстрації касовий апарат вводиться в експлуатацію, про що представником платника податків та сервісного центру складається відповідний акт.

5.Вимоги до форми та змісту розрахункового документа (чеку).

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа (чеку) визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296 (далі – Положення).

 

Приклад розрахункового документа (чеку) із позначенням його основних реквізитів наведено на малюнку.

 

6.Порядок роботи з РРО.

Перед початком роботи з РРО необхідно переконатися у наявності оригіналів документів на місці проведення розрахунків, зокрема: 

-книги обліку розрахункових операцій (КОРО), 

-паспорта виробника на РРО, 

-реєстраційного свідоцтва ДФС, 

-акту введення в експлуатацію, 

-довідки про опломбування РРО (на пломби, які прикріплені на апараті) від сервісного центру.

Крім того, касиру необхідно щоденно перевіряти цілісність пломб на РРО.

 

Після включення РРО (за допомогою кнопки вклвикл якщо апарат був вимкнений) необхідно перевірити наявність касової стрічки, правильність її установки, працездатність РРО (виконавши «Нульовий чек» або Z-звіт на РРО).

«Нульовий чек» – це фіскальний чек без вказівки товарних позицій.

Z-звіт – звіт за даними оперативної пам’яті РРО.

Далі необхідно переконатися у достовірності зазначених налаштувань: на початку чека реквізити повинні відповідати даним реєстраційного свідоцтва, а в кінці чека – відповідність дати і часу.

Після цього, у разі необхідності, потрібно виконати операцію «Службове внесення» на суму отриманих розмінних грошей.

Чек «Службове внесення» формується для реєстрації внесення готівкових коштів у грошовий ящик каси.

Операція «Службове вилучення» виконується при винесенні готівки з каси.

«Періодичний звіт» – це звіт за даними фіскальної пам’яті за обраний період часу.

 

У разі виявлення поломки РРО або збою налаштувань реквізитів необхідно припинити роботу на такому РРО, зафіксувати виявлення поломки в КОРО в розділі № 4 в колонках №№ 1 і 2, викликати майстра сервісної служби з метою ремонту апарату.

Після цього до ремонту РРО потрібно оформити КОРО (розділ № 3 колонки № 1) та продовжувати роботу з видачею «розрахункових квитанцій».

Після ремонту РРО необхідно перевірити працездатність РРО, виконавши «Нульовий чек» або Z-звіт на РРО, отримати оформлений належним чином «Акт про поломку РРО», надати майстру на оформлення КОРО (розділ № 4, колонки №№ 3, 4, 5).

При цьому касир повинен заповнити КОРО в розділі № 4 колонки №№ 6 і №7 та оформити КОРО розділ № 3 колонки №№6 і 8.

Для продовження роботи на відремонтованому РРО необхідно виконати «Службове внесення» на суму проведених операцій за розрахунковими квитанціями.

Якщо ремонт РРО був завершений не в день поломки, то касиру слід виконати операцію «Службове вилучення» і фіскальний звіт.

У разі блокування РРО через 24 години (максимальний час роботи апарату від початку проведення першої фіскальної операції («Фіскальний чек», «Видатковий чек») для розблокування касиру досить виконати фіскальний звіт.

 

У разі блокування РРО через 72 години (максимальний час для непередачі даних з апарату на сервер ДФС) касиру слід вимкнути, а потім включити РРО, зняти звіт по модему за допомогою кнопок прокрутки касової стрічки і переконатися, що у звіті буде вказана передача даних з датою і часом примусового перезавантаження РРО. Якщо час передачі даних більше 72 годин, то касиру слід діяти аналогічно зазначеному при поломці.

Для наявності можливості резервного електроживлення на РРО рекомендовано додатково встановити пристрій безперебійного живлення.

 

У разі вимкнення електроенергії необхідно припинити роботу на РРО, оформити КОРО (розділ № 3 колонки №№ 1-4) та продовжувати роботу з видачею «розрахункових квитанцій» до початку роботи касового апарату.

 

7.Формування Z-звіту

При відновленні електроенергії необхідно перевірити працездатність РРО, «Нульовий чек» або Z-звіт на РРО, оформити КОРО (розділ № 3 колонки №№ 6-8) та для продовження роботи виконати «Службове внесення» на суму проведених операцій за розрахунковими квитанціями.

Для закінчення роботи на РРО необхідно виконати «Службове вилучення», сформувати фіскальний звіт (Z-звіт) та приклеїти його в КОРО (розділ № 1). При цьому необхідно оформити КОРО (розділ № 2) за даними фіскального звіту.

Якщо протягом дня знято декілька фіскальних звітів, то їх всі необхідно приклеїти в КОРО та забезпечити запис у розділі №2 згідно кожного звіту окремо.

 

8.Оформлення покупки та формування фіскального чека

Ввести товар в чек, просканувавши штрих-код кожного товару або вручну.

Озвучити загальну суму покупки.

Озвучити суму отриманих від покупця готівкових коштів, попередньо перерахували їх при покупцеві і перевіривши на платоспроможність. Грошові кошти покласти на місце, видиме покупцеві, але поза зоною його досяжності.

Закрити чек.

Видати покупцеві фіскальний чек і здачу, озвучивши її суму. 

 

9.Дії при відмові покупця від товару

До закриття чека – виконати ануляцію позиції.

В залежності від налаштувань РРО та уподобання суб’єкта господарювання, дані анульованої позиції можуть як друкуватися в чеку, так і не друкуватися.

Після закриття чека – створити чек на повернення («Видатковий чек»). Такий чек видається покупцеві разом з готівковими коштами за повернутий раніше товар.

Якщо фіскальний чек був створений на помилкову суму або помилкову товарну позицію, то також виконується «Видатковий чек».

Відмінністю між такими «видатковим чеками» є підстава, яка повинна бути відображена в реквізиті чека через додаткове налаштування в програмному забезпеченні підприємства.

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Коригування доходів

1. Підприємство – платник податку на прибуток на загальних підставах у 2013 р. продало партію товару та включило суму отриманого доходу від цієї операції до складу доходів за 2013 р. У 2014 р. покупець повернув частину товару. Чи мало право підприємство-продавець зменшити суму доходу на вартість повернутого товару в декларації з податку на прибуток за 2014 р.?

Враховуючи те, що повернення товару відбулось у періоді, на який поширюються правила, визначені Податковим кодексом України (далі — Податковий кодекс) у редакції, чинній до 01.01.2015 р., платник податку мав право скористатися положеннями п. 140.2 ст. 140 цього Кодексу. Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку – продавець та платник податку – покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Отже, підприємство-продавець мало право зменшити дохід на вартість повернутого товару в декларації за 2014 р. та відобразити суму коригування зі знаком «–» у р. 03.26 додатка ІД та р. 03 декларації з податку на прибуток підприємств. 

 

Виплата дивідендів за попередні роки

2. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2013 р., якщо рішення про їх виплату прийнято загальними зборами у квітні 2014 р., а фактичну виплату буде здійснено у травні 2015 р.?

Порядок оподаткування дивідендів, виплачених після 01.01.2015 р., здійснюється за правилами, встановленими пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу.

Так, згідно із зазначеним підпунктом емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок сплачується до/або одночасно з виплатою дивідендів, тобто авансовий внесок необхідно сплатити не пізніше дати виплати дивідендів.

Водночас у разі якщо підприємство нарахувало та сплатило авансовий внесок після прийняття рішення про виплату дивідендів, тобто у 2014 р., відповідно до вимог п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.), то під час їх виплати у травні 2015 р. авансовий внесок не сплачується.

 

Отримання статусу неприбуткової організації

3. Мешканці багатоквартирного будинку на початку цього року створили ОСББ з метою здійснення обслуговування цього будинку. Чи може така організація отримати статус неприбуткової? Якщо так, то з якого періоду?

З 10.04.2015 р. набрав чинності Закон України від 18.03.2015 р. № 263-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій» (далі — Закон № 263), яким перелік неприбуткових організацій доповнено об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, асоціаціями власників жилих будинків, житлово-будівельних кооперативів.

Скористатися правом для отримання статусу неприбуткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу такі організації можуть за умови, якщо метою їхньої діяльності не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників такого об’єднання.

Якщо державна реєстрація такої неприбуткової організації відбулася після 31.12.2014 р. та до набрання чинності Законом № 263, у разі внесення її до Реєстру неприбуткових організацій та установ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом вона вважається такою, що внесена до Реєстру з дня її державної реєстрації.

Отже, отримати статус неприбуткової організації ОСББ може у разі внесення її контролюючим органом до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

 

Перехід на спрощену систему оподаткування

4. Платник податку на прибуток на загальних підставах планує з 01.07.2015 р. перейти на спрощену систему оподаткування. За який період такому підприємству слід подати декларацію з податку на прибуток?

У разі переходу платника податку на прибуток на спрощену систему оподаткування такий платник у терміни, встановлені для квартального звітного періоду, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, оскільки платник податку на прибуток переходить на спрощену систему оподаткування з 01.07.2015 р., декларацію з податку на прибуток йому необхідно подати за перше півріччя 2015 р., тобто не пізніше 10 серпня.

 

Декларування податку на прибуток збитковим підприємством

5. За 2014 р. підприємство отримало збиток і не мало бази для нарахування авансових внесків. За підсумками І кварталу 2015 р. підприємство також отримало від’ємний фінансовий результат. Чи потрібно подавати декларацію з податку на прибуток, якщо за підсумками першого півріччя підприємство отримує прибуток?

Згідно з п. 137.4 ст. 137 розділу III Податкового кодексу, що діє починаючи з 01.01.2015 р. у новій редакції, податковим (звітним) періодом є календарний рік, але з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до зазначеної норми подання квартальної звітності передбачено починаючи з першого півріччя 2015 р. лише для платників податку, які за підсумками минулого звітного (податкового) року не мали прибутку або були збитковими, а за підсумками  кварталу отримують прибуток. Такий платник має подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

Таким чином, якщо збиткове підприємство за підсумками першого півріччя 2015 р. отримує прибуток, то підстав для подання ним квартальних декларацій немає. Такий платник декларує податкові зобов’язання з податку на прибуток у річній (2015 р.) декларації.

 

Авансові внески сплачено філією підприємства у січні — лютому 2015 року

6. Підприємство – платник щомісячних авансових внесків у 2014 р. застосовувало консолідовану сплату податку на прибуток, авансові внески з податку на прибуток філії підприємства сплачували самостійно. Яким чином авансові внески, сплачені філіями у січні – лютому 2015 р., можуть бути враховані у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2015 р., адже філії вже не є платниками податку на прибуток?

Так, починаючи з 01.01.2015 р. Податковим кодексом не передбачено консолідовану сплату податку на прибуток, крім того, філії підприємств вже не є самостійними платниками податку на прибуток.

Платники, які застосовували консолідовану сплату податку на прибуток, та їх відокремлені підрозділи повинні були забезпечити сплату авансових внесків у січні –лютому 2015 р. за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) і його відокремлених підрозділів у сумі, розрахованій, відповідно, в консолідованій податковій декларації і розрахунках податкових зобов’язань відокремлених підрозділів за звітний період – 2013р.

Сплачені авансові внески головним підприємством у січні – лютому 2015 р. будуть враховані ним у зменшення податкового зобов’язання, задекларованого в декларації за 2015 р.

Водночас, враховуючи те, що показники діяльності структурних підрозділів цього підприємства, що відтепер втратили статус платників податку на прибуток, беруть участь у формуванні фінансового результату по підприємству згідно з даними бухгалтерського обліку, то сплачені такими підрозділами авансові внески у січні — лютому 2015 р. зменшать податкове зобов’язання такої юридичної особи в декларації за 2015 р.

Отже, суми авансових внесків, сплачені філіями підприємства, будуть враховані при формуванні фінансового результату згідно з даними бухгалтерського обліку та зменшать податкове зобов’язання такої юридичної особи в декларації за 2015 р. 

 

Вивільнені від оподаткування кошти

7. У підприємства легкої промисловості, яке раніше користувалося пільгою з податку на прибуток, станом на 01.01.2015 р. враховується залишок вивільнених від оподаткування коштів. Який порядок використання таких коштів після цієї дати?

Починаючи з 01.01.2015 р. Податковий кодекс не містить норми щодо використання вивільнених від оподаткування коштів у результаті застосування пільги з податку на прибуток. Крім того, запроваджено принципово новий порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, який ґрунтується на визначенні фінансового результату (прибутку) до оподаткування за даними бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290 (далі – ПБО 15), вивільнені від оподаткування кошти у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток класифікують як цільове фінансування. А цільове фінансування – це виділення фінансових ресурсів, коштів цільовим призначенням для використання як засобу досягнення певної мети, вирішення соціально-економічної проблеми, створення певного об’єкта.

Щодо відображення операції з використання коштів цільового призначення в обліку, то цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (пункти 18 та 19 ПБО 15).

Отже, залишок коштів, вивільнених від оподаткування у зв’язку з застосуванням пільги з податку на прибуток, невикористаних до 01.01.2015 р., визнається доходом одночасно з визнанням витрат, за правилами, установленими ПБО 15, за умови, що використання таких коштів здійснюється лише за цільовим призначенням. 

 

Авансовий внесок при виплаті дивідендів у формі, відмінній від грошової

8. Акціонери товариства на загальних зборах прийняли рішення виплатити дивіденди за 2014 р. Враховуючи дефіцит коштів, акціонери погодилися на отримання дивідендів у вигляді продукції власного виробництва (сільськогосподарської техніки). Як у такому випадку розрахувати суму авансового внеску при виплаті дивідендів?

З 01.01.2015 р. порядок оподаткування дивідендів зазнав змін. Порядок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів регулюється п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу. Зауважимо, що ці правила застосовуються і у випадках виплати дивідендів за підсумками попередніх років.

Як і раніше, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу (пп. 57.11.1 п. 57.11ст. 57 цього Кодексу).

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Згідно з пп. 57.11.2 Податкового кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а з суми перевищення дивідендів, які підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у разі якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашено.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (окрім випадків, передбачених пп. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу), базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена в рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами в операціях, визнаних згідно зі ст. 39 Податкового кодексу контрольованими.

Грошовим зобов’язанням у такому разі є сума податкових зобов’язань з податку на прибуток, самостійно нарахованих платником у декларації з податку на прибуток за звітний рік, за підсумками якого виплачуються дивіденди.

Отже, при виплаті дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати. При цьому якщо сума дивідендів, тобто вартість продукції, не перевищує суму значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у декларації за 2014 р., то авансовий внесок при їх виплаті не сплачується. У разі якщо сума дивідендів є більшою від суми об’єкта оподаткування, то авансовий внесок нараховується на суму перевищення дивідендів над значенням об’єкта оподаткування і сплачується до/або разом з такою виплатою. 

 

Визначення балансової вартості основних засобів для нарахування амортизації

9. Як визначити вартість основних засобів для нарахування амортизації у 2015 р. за новими правилами податкового обліку?

Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 — 138.3.4. п. 138.3 ст. 138 цього Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

Водночас п. 11 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу передбачено, що при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів згідно з п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01.01.2015 р. має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповідно до статей 144 — 146 та 148 цього Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.

Таким чином, нарахуванню амортизації у 2015 р. підлягає балансова вартість основних засобів, сформована станом на 31.12.2014 р. за правилами податкового обліку.  

 

Прес-служба ДФС повідомляє

Слідчими ДФС по направлених до суду кримінальних провадженнях відшкодовано 324,4 млн. грн. завданих державі збитків

У січні - квітні поточного року в провадженні слідчих фінансових розслідувань Державної фіскальної служби перебувало 4 742 кримінальних провадження, з яких 2 305 – про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Безпосередньо у поточному році розпочато 2 745 проваджень. Протягом зазначеного періоду 1 300 проваджень закінчено, з них 404 – направлено до суду.

У направлених до суду кримінальних провадженнях слідчими ДФС забезпечено відшкодування збитків у сумі 324,4 млн. грн. Це на 110,2 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Також, у зв`язку зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), а також відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), за 4 місяці 2015 року на підставі ч. 4 ст. ст. 212 і 212-1 ККУ до суду направлено 85 кримінальних проваджень. Сума відшкодованих за ними збитків складає 285,2 млн. грн.

У закінчених провадженнях арештовано коштів та майна в розмірі 155 млн. грн., що 72 млн. грн. більше, ніж за 4 місяці 2014 року.  

 

Роман Насіров: Ми пропонуватимемо випуск ОВДП для погашення заборгованості з ПДВ

 «Ми знаємо про існуючі проблеми з відшкодуванням податку на додану вартість. Ми не закриваємо очі на значний борг та не ігноруємо запити підприємців. Наша мета – допомогти бізнесу, тому зусилля керівництва фіскальної служби максимально направлені на вирішення цієї задачі», - прокоментував ситуацію новопризначений Голова ДФС Роман Насіров.

На сьогодні заборгованість з відшкодування ПДВ перед металургами складає більше 7 млрд. гривень. Найбільшими серед них є підприємства: ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» (1,4 млрд. грн.), ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (1,1 млрд. грн.), ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (860 млн. грн.), ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (720 млн. грн.), ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського (911 млн. грн.) та ін.

Заборгованість перед аграріями сягає майже 4 млрд. гривень, також існує борг і перед іншими підприємствами, серед яких ПАТ «Одеський припортовий завод» із залишком невідшкодованих сум ПДВ більше 1 млрд. гривень та ін.

Цей борг накопичувався роками. З року в рік бюджетного ресурсу не вистачало для задоволення всіх запитів. Нажаль, тут задіяно багато чинників – як складна економічна ситуація, так і незбалансованість бюджетної політики попередніх років.

«Заради відновлення балансу в економіці та підтримки підприємців необхідно раз і назавжди вирішити це питання», - наголосив Голова ДФС України. Він зазначив, що з метою погашення великого обсягу накопиченої заборгованості з відшкодування ПДВ фіскальна служба звернулася до Міністерства фінансів з пропозицією випуску ОВДП.

Цей фінансовий інструмент надасть змогу підприємствам отримати ліквідність та оборотні кошти.

Окрім того, не зважаючи на нинішню складну ситуацію в країні, суб’єкти господарювання отримують бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Так, у січні – квітні 2015 року відшкодовано 16,5 млрд. грн., що на 26% більше, ніж за аналогічний період 2014 року, з них в автоматичному режимі – 73%, або 11,9 млрд. грн., що на 43%, або на 3,6 млрд. грн. більше, ніж торік.

Відшкодування ПДВ проводиться з урахуванням бюджетного ресурсу, встановленого Міністерством фінансів України та наявних коштів на єдиному казначейському рахунку.

Одночасно з цим заявлені суми відшкодування ПДВ проходять ретельну  перевірку на предмет наявних кримінальних проваджень, сум нанесених державі збитків, користування «схемами» ухилення від оподаткування та наявності податкового боргу.

 

ДФС України та митна служба Республіки Корея зміцнюватимуть співпрацю у митній сфері

Про посилення співпраці у митній сфері між Україною та Кореєю домовилися Голова ДФС України Роман Насіров та Посол Республіки Корея в Україні Сол Кьон-Хун під час робочої зустрічі.

«Для України надзвичайно цікавий досвід Кореї у впровадженні та застосуванні сучасних засобів митного контролю та ІТ-технологій у митній справі, що сприяє прискоренню перетину митного кордону громадянами та переміщення товарів», – зазначив Голова ДФС Роман Насіров.

За його словами, українська сторона також розраховує на технічну підтримку Республіки Корея в процесі реформування та модернізації ДФС України.

Учасники зустрічі висловили готовність до удосконалення співпраці щодо питань взаємодопомоги в митних справах та перевірки митної вартості товарів.

 Голова ДФС та Посол Республіки Корея також обговорили основні аспекти взаємодії у рамках Всесвітньої митної організації (ВМО) та вибори керівника Директорату з питань торгівлі та тарифів ВМО, в яких бере участь представник митної служби Республіки Корея. 

 

Працівники підрозділу «Фантом» вилучили партію нарковмісних лікарських засобів на суму понад 10 млн. гривень

Податковою міліцією ДФС України спільно з співробітниками СБУ та прикордонною службою України попереджено ввезення з тимчасово неконтрольованих територій великої партії нарковмісних лікарських засобів.

Зокрема, оперативники фіскальної служби зупинили для огляду рейсовий автобус «Донецьк-Київ», що прямував через пункт пропуску «Георгіївка». У ході огляду вантажного відсіку було виявлено 50 кілограмів лікарського препарату «ПАРА-ТРАЛ», до складу якого входить сильнодіюча речовина трамадол.

Наразі вантаж орієнтовною вартістю понад 10 млн. гривень вилучено. Встановлюються особи, причетні до його переміщення, тривають процесуальні дії.

 

Роман Насіров: Нашим головним завданням була стабілізація роботи фіскальної служби

Головним завданням нового керівництва ДФС у перші дні роботи була стабілізація роботи фіскальної служби. Про це заявив Голова ДФС України Роман Насіров під час спільної прес-конференції керівництва служби, яка відбулася 26 травня 2015 року.

«Фіскальна служба потребувала певної стабілізації, розуміння подальших напрямів роботи, формування діалогу з платниками податків. Наші перші кроки дозволили не лише стабілізувати роботу, а й спланувати необхідні зміни, спрогнозувати їх та вже розпочати перші кроки», – зазначив Голова ДФС Роман Насіров.

За його словами, налагодження дієвої взаємодії безпосередньо всередині служби, з територіальними органами як по податковій, так і по митній лінії дозволили вже протягом першого тижня роботи виявити низку схем ухилення від оподаткування.

«Ми упередили незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та ухилення від сплати ПДВ на понад 6 млрд. грн. Лише у Святошинському районі м. Києва виявлено низку підприємств, якими сформовано фіктивний податковий кредит на 4,3 млрд. грн. З цього приводу вже були зроблені відповідні кадрові рішення у Святошинській ДПІ», – підкреслив Роман Насіров.

Також, за словами керівника служби, врегульовані кадрові питання в Головних управліннях Харківської та Львівської областей, Одеської митниці.

Значні кадрові зміни очікують і працівників податкової міліції. За словами Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, на сьогодні основним завданням є впорядкування та переформатування роботи підрозділів податкової міліції.

«Нами підготовлено серйозні кадрові зміни щодо управлінської та оперативної вертикалі, які дадуть змогу ефективно виконувати наші завдання. Основна робота спрямовуватиметься на боротьбу з конвертаційними центрами, фіктивними податковими кредитами. Ми відслідковуватимемо весь ланцюг від замовника послуг до отримувача готівкових коштів або кредитів, і у разі виявлення порушень притягуватимемо винних до кримінальної відповідальності», – наголосив Сергій Білан.

Іншим напрямом роботи податкової міліції є боротьба з незаконним обігом підакцизних товарів. Так, зокрема, у рамках операції «Акциз» з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 74 млн. грн., з них лікеро-горілчаної продукції на 15 млн. грн., тютюнової – на 6 млн. грн., спирту – на 5 млн. гривень.

Крім того, ДФС сьогодні працює над упорядкуванням товарообігу у зоні АТО. Так, нещодавно ДФС спільно зі співробітниками СБУ заблокували 170 вантажних автомобілів, які намагалися незаконно перетнути лінію розмежування.

Основним завданням у митному напрямі заступник Голови ДФС Костянтин Лікарчук вважає відновлення керованості системою та пошук фахових керівників.

«Великою проблемою у митниці є кадрове питання. На даний час ми знаходимося у пошуку оптимальної кандидатури на посаду начальника Одеської митниці, її керівного складу, особливо тих осіб, які займатимуться тарифами та будуть боротися з контрабандою, начальників митних постів. Плануємо завершити цю роботу вже найближчим часом», – зазначив Костянтин Лікарчук.

Стратегічно свою роботу фахівці митниці спрямовуватимуть на перекриття «чорних схем», яких є досить багато. Але, за словами Костянтина Лікарчука, у цьому напрямі не все залежить від ДФС. Потрібно співпрацювати і координувати свою діяльність з Державною прикордонною службою та СБУ.

Серед інших першочергових завдань, над якими працює фіскальна служба, Голова ДФС Роман Насіров визначив удосконалення критеріїв для отримання автоматичного відшкодування ПДВ, спрощення форм податкових декларацій, розвиток електронних сервісів, запровадження пілотного проекту щодо впровадження електронної акцизної марки тощо. 

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Запоріжець «накатав» собі штрафу на 75 тис. гривень

Саме така сума санкцій чекає на правопорушника, який «забув» оформити  на митниці свій автомобіль. Так, нещодавно він ввіз на територію України автомобіль марки "Рено Кенгу" в митному режимі "транзит". За встановленими відповідно до митного законодавства строками транзитного перевезення мешканець міста  Запоріжжя повинен був вивезти свій автомобіль за межі України у 10-денний строк. Але чоловік проігнорував цю вимогу.

У ході перевірки, яку провели фахівці Запорізької митниці ДФС, було встановлено, що чоловік продовжував користуватися автомобілем, щодо якого було надано умовне повне звільнення від оподаткування. Сума несплачених митних платежів склала 25 тис. грн.

Фахівці Запорізької митниці ДФС у відношенні мешканця міста завели справу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів). Санкція цієї статті передбачає накладення на правопорушника адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. 

 

"Справи віртуальні – мільйони реальні",  або як запорізький підприємець не сплатив податків на 5 млн. грн.

Службові особи одного з підприємств Запорізької області здійснювали господарську діяльність, яка пов’язана з імпортом товарно-матеріальних цінностей.

Шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від суб’єктів господарської діяльності з ознаками "фіктивності", вони ухилились від сплати податків на суму 5 млн. гривень.

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Всього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 5 кримінальних правопорушеннях, у т.ч. 2 – за ухилення від сплати податків (ч.3 ст.212 КК України) та 3 – за іншими статтями Кримінального кодексу України. 

 

Запорізькі міліціонери вилучили цигарки сумнівного походження на понад 3 млн. гривень

 У рамках операції "Акциз-2015" та кримінального провадження за ст. 227 КК України (умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції) співробітники податкової міліції встановили та припинили факт незаконного обігу тютюнових виробів, які становили загрозу для життя та здоров’я споживачів.

Із незаконного обігу вилучено понад 228 тис. пачок тютюнових виробів на загальну суму понад 3 млн. гривень. Слідчі дії тривають.

Вся тютюнова продукція була маркована марками акцизного податку України, які не видавалися для маркування цигарок з фільтром (згідно з інформаційною базою даних ДФС України АС "Акцизні марки").

Також співробітники податкової міліції встановили факт діяльності газозаправної станції без наявності відповідних дозвільних документів. У результаті вилучено скраплений газ пропан-бутан у кількості 20 тонн на суму 185 тис. гривень.

Всього за минулий тиждень співробітники оперативних підрозділів із незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму 3,4 млн. гривень.

 

Понад 50 запорізьких запитувачів звернулись до органів ДФС за інформацією

Із загальної кількості запитів, які надійшли до територіальних органів ДФС у Запорізькій області  29  – від юридичних осіб, від фізичних осіб – 9.

Від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації надійшло 9 запитів, 3 - від представників засобів масової інформації, 2-  від об’єднань громадян.

Отримано поштою 43 запити, 9 - електронною поштою. 

На 30 запитів була надана відповідь, на 20  роз’яснень була надана відповідь, що питання, яке запитувалось, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, 1 надіслан належному розпоряднику інформації. Наразі 1 знаходиться на виконанні.

Нагадаємо, право на доступ до публічної інформації гарантується обов’язком розпорядників інформації надавати її та оприлюднювати, крім випадків, передбачених законом. Надання права доступу до публічної інформації є забезпеченням прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень.

Детальна інформація про доступ до публічної інформації – на суб-сайті  Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://sfs.gov.ua .

 

На Запоріжжі надходження ренти від користувачів надрами перевищили очікувані на 27%

Протягом січня-квітня 2015 року до зведеного бюджету надійшло майже 50 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. У тому числі до державного бюджету перераховано майже 37 мільйонів гривень, до місцевих бюджетів – 12,6 мільйона гривень. 

При цьому індикативні показники надходжень до бюджетів усіх рівнів за січень-квітень 2015 року виконані на 127 відсотків.

Усього по області зареєстровано 644 платники рентної плати за користування надрами. Найбільший внесок до сплати здійснює запорізьке підприємство рудодобувної галузі.

 

Запорізькі підприємства сплатили понад 40 млн. грн. рентної плати за спеціальне використання води

Така сума платежів надійшла з початку року, з них понад 20 млн. грн. – до державного бюджету і також понад 20 млн. грн. – до місцевих бюджетів.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження в 2015 році збільшилися: до державного бюджету – на 615 тис. грн. або на 3,2 відсотка, до місцевих бюджетів – на 628 тис. грн. або на 3,2 відсотка.

Більшу частину находжень рентної плати за спеціальне використання води забезпечують підприємства електроенергетичної галузі економіки – майже 38 млн. грн., в тому числі до державного бюджету – майже 19 млн. грн., стільки ж надійшло до місцевого бюджету.

У територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області зареєстровано 3508 платників рентної плати за спеціальне використання води.

 

У Запорізькій області надійшло 17,5 млн. грн. екологічного податку

Протягом січня-квітня 2015 року до державного бюджету перераховано 3,5 мільйона гривень екоподатку, до місцевих бюджетів – майже 14 мільйонів гривень.

Найбільші суми находжень плати спрямовані від підприємств електроенергетичної галузі економіки – 10,6 млн. грн., у тому числі до державного бюджету – 2,1 млн. грн., до місцевого бюджету – 8,5 млн. грн.

По екологічному податку у територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області зареєстровано 2611 платників.

 

Державна скарбниця отримала від запорізьких платників 1,7 мільйона гривень "газового" збору

Збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за січень-квітень 2015 року до загального фонду державного бюджету сплачено 1,7 мільйона гривень. 

Спостерігається позитивна динаміка – порівняно з відповідним періодом минулого року надходження за 4 місяці поточного року збільшились на 198,8 тис. грн. або на 13,5 відсотка.

Платниками зазначеного збору є 2 підприємства Запорізького регіону, які здійснюють поставки газу споживачам. 

 

По місцевих зборах на Запоріжжі надійшло 212 тисяч гривень

За січень-квітень 2015 року до місцевих бюджетів надійшло 212 тис. грн. туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів.

Виконання розпису доходів місцевих бюджетів за січень-квітень п.р., затверджених сесіями місцевих рад, забезпечено на 116,4 відсотка, додаткові надходження – 30 тис. грн. 

По місцевих зборах (туристичний збір та збір за місця для паркування транспортних засобів) в територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області зареєстровано 665 платників.

 

Запорізький малий та середній бізнес поповнив місцевий бюджет 115 мільйонами гривень єдиного податку

Надходження єдиного податку у Запорізькій області за січень-квітень поточного року склали 115,6 мільйона гривень. Внесок суб'єктів малого та середнього бізнесу до місцевої скарбниці порівняно з аналогічним періодом минулого року перевищено майже на 30,5 мільйона гривень або на 36 відсотків.

Як підкреслив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, з початку року бюджети отримали на 18,6 мільйона гривень, або на 20 відсотків більше від запланованого.

– Серед причин зростання надходжень – збільшення обсягів реалізації товарів і послуг. Зокрема, за січень-квітень поточного року платники – фізичні особи сплатили 75,3 мільйона гривень єдиного податку, що майже на 12 мільйонів гривень більше, ніж у відповідному періоді минулого року. "Спрощенці"-юридичні особи спрямували 23,6 мільйона гривень, що перевищує торішні показники на 3,5 мільйона гривень, або на 17 відсотків. Вагомим є внесок від нової, четвертої групи, до якої входять виключно підприємці аграрного сектора – вони спрямували 16,8 мільйона гривень, що на 5,6 мільйона гривень перевищує очікувані показники, – зазначив Олексій Кавилін.

Сьогодні за спрощеною системою на Запоріжжі працюють понад 8 тисяч юридичних, близько 39 тисяч фізичних осіб – підприємців та майже 2,5 тисячі сільгоспвиробників четвертої групи. Найчисельнішою є друга група платників єдиного податку – понад 22 тисячі, у третій – 17,8 тисячі юридичних та фізичних осіб, відповідно, першу групу представляють майже 6,8 тисячі підприємців.

Нагадаємо, для малих та середніх підприємців унаслідок реформування спрощеної системи оподаткування знижено ставки єдиного податку. Так, представники першої групи сплачують до 10% від мінімальної зарплати (у 2015 році – майже 122 гривні), другої – до 20% (243 гривні). Третій групі єдиного податку із річним обсягом доходів до 20 мільйонів гривень і необмеженою кількістю найманих працівників ставки єдиного податку визначаються залежно категорії: платники ПДВ – 2 відсотки від доходу, неплатники – 4 відсотки.


Партнерские новости:


Загрузка...




Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.