Доска объявлений Бесплатка Бердянск

Бердянська ОДПІ повідомляє 17.06.2015

17.06.2015, 17:42    просмотров: 2030

 

З початку 2015 року до держбюджету надійшло 6,4 млн. грн. військового збору

У травні поточного року бердянські платники податків мобілізували до державного бюджету 1,4 млн. грн. військового збору. Загалом, з початку 2015 року до бюджету надійшло 6,4 млн. гривень цього податку, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Нагадуємо, що ставка цього податку складає 1,5 відс. від об’єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового Кодексу. Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

 

Робота із легалізації найманої праці

За січень – травень 2015 року за результатами проведеної роботи щодо легалізації найманої праці та виявлення фактів виплати заробітної плати в «конвертах» фахівцями Бердянської ОДПІ виявлено 419 неоформлених найманих працівника. 

В результаті проведеної роботи легалізовано працю 403 найманих працівників, сума виплаченого їм доходу склала 599,1 тис.грн. До бюджету додатково сплачено 110,1 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб та 207,6 тис.грн. єдиного соціального внеску на загальнодержавне обов'язкове страхування, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

 

Шановні роботодавці!  Не зволікайте з оформленням найманої праці!

Бердянська ОДПІ нагадує, що не оформлення найманих працівників, виплата зарплати в «конвертах», виплата зарплати нижче встановленого законом мінімуму - це прямі порушення Податкового кодексу України та законодавства України про працю. 

Це не тільки веде до застосування значних штрафних санкцій, а і є порушенням соціальних гарантій, які надає держава громадянам. Адже не оформлення найманих працівників - це позбавлення людини права на соціальний захист, пенсію, трудовий стаж тощо.  

Шановні працівники! Не погоджуйтесь на неоформлені трудові відносини, адже тільки Ви відповідальні за своє захищене майбутнє! 

 

Вилучено з незаконної реалізації алкогольних напоїв на суму 60 тис.грн.

Співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ в ході проведення операції «Акциз-2015» з початку червня місяця встановлено 3 факти реалізації алкогольних напоїв без наявності будь-яких дозвільних документів на території обслуговування м. Бердянська та м. Приморська. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв на суму 60 тис.грн.

 

Викрито злочини щодо заволодіння бюджетними коштами

Слідчим управлінням за матеріалами оперативного управління Бердянської ОДПІ внесено 2 відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за ознаками складу злочину відносно посадових осіб двох підприємств по факту замаху на заволодіння бюджетними коштами.

 

Новини законодавства

Із 11 червня купівля/продаж валюти не обкладається військовим збором

10.06.2015 р. у газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору» від 12.05.2015 р. № 381-VІІІ.

Закон набирає чинності із дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 11.06.2015 р.

Згідно із цим Законом, із пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 р. XX  ПКУ виключають норму пп. 165.1.51 ПКУ. Отже, починаючи з 11 червня 2015 року доходи від операцій з валютними цінностями (у т.ч. — від купівлі/продажу валюти) НЕ обкладаються військовим збором.

 

Релігійні організації звільняються від податку на нерухомість

Законом України від 14.05.2015р. № 420-VIII внесено зміни до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій. 

Встановлено, що об’єкти нерухомості, які перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законом порядку, та використовуються лише для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність, відносяться до таких, що звільняються від оподаткування.

Закон набирає чинності з 01.07.2015 року.

 

Затверджено нові Пояснення до УКТЗЕД

Наказом ДФС від 09.06.2015 р. № 401 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Пояснення побудовані на підставі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2012 року й розроблені на виконання постанови КМУ від 21.05.2012 р. № 428 із метою забезпечення єдиного тлумачення та застосування УКТЗЕД.

Пояснення до УКТЗЕД запроваджуються в Україні як допоміжний робочий матеріал при класифікації товарів за УКТЗЕД.

Ведення Пояснень до УКТЗЕД здійснюється Державною фіскальною службою України.

 

Роз’яснення податкового законодавства

Торгівля пивом з 1 липня 2015 року здійснюється тільки за наявності ліцензії та реєстратора розрахункових операцій

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 01.07.2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з оптової та роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю виключно пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.

при продажу пива єдинники 2 групи (незважаючи на те, що ПКУ зобов'язує їх обзавестися РРО лише з 2016 року) і єдинники 3 групи зобов'язані з 1 липня 2015 застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

 

Застосування РРО фізичними особами – платниками єдиного податку

Фізичні особи - платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).

У всіх інших випадках платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.

Такий порядок вступає у силу:

для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року;

для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.

Водночас, фізичні особи - платники єдиного податку другої і третьої  груп, які з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати у своїй діяльності РРО, то з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року вони звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

 

Діючий Реєстр РРО

Наказом ДФС України від 27.04.2015 №302 оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Ознайомитися з переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна на веб-порталі ДФС України.

Нагадуємо, з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі.

До 1 січня 2016 року дозволяється використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

 

Обмеження щодо продажу алкоголю та тютюну неповнолітнім

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років, і особам, які не досягли 18 років.

     Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво, алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється. 

     У разі порушення цих вимог до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція - 6800 гривень.  Крім того, за порушення вимог щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, передбачено анулювання ліцензії.

 

Як заповнюється у звіті щодо сум нарахованого ЄВ на паперовому носії графа «головний бухгалтер», якщо штатним розкладом не передбачено такої посади

Для всіх таблиць додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Порядок № 435) в реквізиті «Головний бухгалтер» для юридичних осіб - за наявності даної посади зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Державної фіскальної служби України з Державного реєстру фізичних осіб), підпис та прізвище з ініціалами головного бухгалтера, а для фізичних осіб даний реквізит не заповнюється.

Відповідно до абз. першого п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст.48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Таким чином, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання звітності здійснюється безпосередньо керівником, то така звітність на паперовому носії підписується лише у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляються прочерки.

 

Який документ підтверджує здійснення суб’єктом господарювання діяльність на території проведення АТО для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків експортно-імпортних операцій в сфері ЗЕД

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон 185) порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону 185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 1 і 2 Закону 185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Якщо перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 Закону 185, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (абз. 6 ст. 6 Закону 185).

Відповідно до ст. 10 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон 1669) протягом терміну дії Закону 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України

 

Порядок стягнення коштів за рішенням керівника контролюючого органу

Пунктом 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені Кодексом строки, стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

При цьому стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється на підставі рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках, яке є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Вказане положення набрало чинності 1 січня 2015 року і діє до 1 липня 2015 року.

Поряд з тим зазначимо, що загальні засади списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання за ініціативою органу стягнення (органу державної фіскальної служби) встановлено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, а форму інкасового доручення (розпорядження) наведено у додатку 24 до цієї Інструкції.

Водночас зазначаємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14 травня 2015 року № 273 «Деякі питання стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу», якою визначено, що стягнення готівки у випадках, передбачених пунктом 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України». Постанова № 273 опублікована у виданні «Офіційний вісник України» № 40 та набрала чинності 29.05.2015».

 

З аліментів військовий збір не утримується

Сума аліментів розраховується із суми заробітної плати, яка залишається після утримання військового збору, податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються відповідно до рішення суду або за добровільним рішенням сторін (за винятком виплати аліментів нерезидентом).

Оскільки дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку резидентом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то аліменти не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 12.02.15 № 339/4/99-99-19-01-01-13.

 

Про особливості уточнення показників, відображених у податковій звітності з ПДВ за звітний період лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди

Питання: Як виправити показники щодо залишків від’ємного значення, відображені у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний період лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди?

Відповідь: Детальні роз’яснення щодо особливостей заповнення податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди надано листом ДФС України від 06.03.2015 № 7796/7/99-99-19-03-02-17.

Найпоширенішою помилкою, допущеною платниками при поданні податкової звітності за лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди, було неправильне відображення суми залишків від’ємного значення попередніх звітних періодів станом на 1 лютого 2015 року.

Платники, які не здійснили звірку залишків від’ємного значення станом на 01.02.2015 у розрізі податкових періодів їх виникнення, не в повній мірі вказали такі залишки в колонках 2–5 таблиці 1 додатку 2 до декларації, або вказали суми податку, які перевищують залишки від’ємного значення попередніх звітних періодів або задекларованих ними сум до бюджетного відшкодування, які обліковуються в ІКПП.

Зазначене призводить до необхідності подання платниками податку уточнюючих розрахунків для виправлення неправильних показників, відображених у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року та послідуючі звітні періоди.

Сутність будь-якого коригування полягає у приведенні помилково відображених показників до правильних шляхом їх зменшення (збільшення) на відповідну величину.

Таким чином, для того, щоб виправити помилку, допущену при заповненні таблиці 1 додатка 2 до податкової звітності з ПДВ за лютий 2015 року, або послідуючі звітні періоди (в разі необхідності), необхідно заповнити уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за відповідний звітний період та разом з уточнюючим розрахунком подати додаток 2 до декларації.

В таблиці 1 додатка 2 до декларації, який подається разом з уточнюючим розрахунком, необхідно вказати:

– зі знаком "+" суму залишків від’ємного значення попередніх звітних періодів станом на 1 лютого 2015 року, яка не була врахована в колонках 2–5 таблиці 1 додатку 2 (повністю або частково) до декларації за відповідний звітний період;

– зі знаком "–" суму таких залишків, яка була зайво вказана в колонках 2–5 таблиці 1 додатку 2 до декларації за відповідний звітний період.

За аналогічним принципом заповнюються і інші колонки таблиці 1 додатку 2, у яких завищені або занижені показники, а також коригуються показники декларації, в яких завищені (занижені) показники.

Значення рядка "Усього" колонки 6 таблиці 1 додатка 2 до декларації, який подається разом з уточнюючим розрахунком, повинно дорівнювати значенню колонки 6 рядка 26 розділу ІV уточнюючого розрахунку.

Виправлення помилок при заповненні текстового поля "а" перед таблицею 1 додатка 2 до декларації

Неправильне відображення в додатку 2 до декларації від’ємного значення попередніх звітних періодів та сум ПДВ, що задекларовані до відшкодування у податкових (звітних) періодах до 01.02.2015, призводить до неправильного заповнення текстового поля "а" перед таблицею 1 додатка 2 до декларації за лютий 2015 року або послідуючі звітні періоди та неправомірне збільшення на таку суму реєстраційної суми, і в цілому суми, визначеної за формулою. Як наслідок – неправомірне завищення податкового кредиту у наступних звітних періодах.

Текстове поле "а" перед таблицею 1 додатка 2 може бути заповнене в межах значення рядка "Усього" графи 14 таблиці 1 додатка 2 до декларації за той звітний період, в якому платник визначив для себе необхідність заповнення цього поля.

В тому звітному періоді, в якому реєстраційна сума була збільшена на відповідний показник, така сума вказується в графі 7 таблиці 1 додатка 2 до декларації.

Якщо платником завищено суму, яка відображена в текстовому полі "а" перед таблицею 1 додатка 2 до декларації за лютий 2015 року або послідуючі звітні періоди, така помилка виправляється шляхом подання уточнюючого розрахунку та додатка 2 до декларації.

В текстовому полі "а" перед таблицею 1 додатка 2 до декларації, який подається до такого уточнюючого розрахунку, із знаком "–" вказується різниця, на яку має бути зменшено значення поля "а" звітного періоду, який виправляється. На зазначену суму буде зменшена реєстраційна сума в звітному періоді, у якому подано уточнюючий розрахунок.

Крім того, при коригуванні реєстраційної суми обов’язковому коригуванню підлягає сума, на яку збільшено податковий кредит наступного звітного періоду.

Щоб не допускати таких помилок надалі, слід звернути увагу, що у графі 7 додатка 2 до декларації з ПДВ має бути обов’язково відображений показник, на який у звітному періоді, за який подається така декларація, збільшено реєстраційну суму по формулі та який у додатку 2 до декларації з ПДВ за попередній звітний період відображався в текстовому полі "а".

З метою виключення випадків помилкового повторного заповнення поля "а", внаслідок чого відбудеться «задвоєння» реєстраційної суми та неправомірне завищення на таку суму податкового кредиту наступного звітного періоду, слід перевіряти правильність обрахунку значення графи 14 поточного звітного періоду.

Починаючи з 1 лютого 2015 року уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ складаються за формою та в порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, в тому числі і до податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

 

До якого фіскального органу та за якою формою необхідно подавати звітність по ЄВ починаючи з 01.06.2015 року

Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Починаючи з 01.06.2015 року звіт щодо сум нарахованого ЄВ подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника до фіскального органу за основним місцем реєстрації платника.

Форми та строки подання звітності передбачено розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за адресою: http://sfs.gov.ua/Головна>Законодавство>Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування >Накази.

 

Питання-відповідь по ПДВ

Чи може платник ПДВ у 2015 році подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний період 2014 та відобразити у складі податкового кредиту суму податку за податковою накладною, з дати складання якої минуло понад 365 календарних днів?

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року

№ 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 ПКУ визначено, що строк давності складає 1095 дні (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

3 урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, з 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

Оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 01.01.2014, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 01.01.2014 (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року – не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.01.2015.

Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року

№ 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 ПКУ визначено, що строк давності складає 1095 дні (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

3 урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, з 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

Оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 01.01.2014, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 01.01.2014 (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року – не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.01.2015.

Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

 

Про особливості сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств на стадії ліквідації платника

У складі річної податкової декларації платником податку на прибуток підприємств подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань на підставі положень пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс).     

Згідно з пунктом 137.4 ст. 137 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 цього кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім визначених випадків, зокрема:

якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу).

Під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства  (п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу).

Отже, якщо платник податку на прибуток знаходиться лише на стадії ліквідації, він зобов’язаний щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток, задекларовані ним у складі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік.

Такий платник подає до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (останню) за звітний період, на який припадає дата його ліквідації та враховує сплачені авансові внески у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток в такій останній декларації з податку на прибуток, що подається платником.

У разі наявності надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток платник податку має право на повернення таких грошових зобов’язань за умови дотримання положень ст. 43 Податкового кодексу.

 У якій графі Податкового розрахунку (форма № 1ДФ) відображається кількість зовнішніх сумісників

Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином:

- напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);

- напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).

 

Що є доходом для ЮО – платника ЄП третьої групи

 Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

 До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України.

 

Роботодавці можуть здійснити перерахунок ПДФО у разі отримання компенсаційних виплат мобілізованим за попередні періоди

ДФС у підкатегорії 103.07 «ЗІР» надала відповідь на запитання: чи потрібно здійснювати перерахунок ПДФО за попередні періоди (січень – лютий 2015 року) із середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв’язку з набранням чинності порядку виплати компенсації?

Роботодавець у разі отримання компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються таким роботодавцем, має право здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб із середнього заробітку вказаної категорії осіб за період січень – лютий 2015 року.

Податківці це пояснюють тим, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період й у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 ПКУ).

 

Із 1 липня не діятиме мораторій на штрафні санкції для юридичних осіб стосовно застосування РРО

Бердянська ОДПІ нагадує платникам, що згідно із  п. 9 р. II «Прикінцевих положень» Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до 1 липня 2015 року діє мораторій на застосування штрафних санкцій щодо окремих суб’єктів господарювання.

Зокрема, суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при:

- наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку;

- виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо ці операції виконуються в касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України, та операцій комерційних агентів банків із приймання готівки для подальшого її переказу;

- продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Отже, із 1 липня 2015 року до вказаних суб’єктів господарювання за порушення норм використання РРО та РК застосовуватимуться штрафні санкції. Їх розмір залежить від видів порушень і становить від 1 до 5100 грн, 100%  або 500% вартості  проданих  із порушеннями товарів (послуг), 200% вартості необлікованих товарів.

Шановні платники! Для попередження нарахування штрафних санкцій радимо урахувати вказані зміни та зареєструвати реєстратори розрахункових операцій.

 

П’ять кроків до застосування РРО

Із 01.07.2015 р. платники єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи — підприємці) під час проведення розрахунків за готівку повинні застосовувати в своїй господарський діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку й переведені у фіскальний режим роботи РРО. Для ІІ групи цей строк наступає з 01.01.2016 р., окрім платників податків, які здійснюють діяльність на ринках і при продажу товарів дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі.

Першим кроком суб’єктів господарювання, які мають наміри використовувати реєстратори розрахункових операцій, є вивчення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім уже їх придбання.

Другий крок — обрати центр сервісного обслуговування й укласти з ним договір.

Третім кроком є звернення до податкової за місцем реєстрації суб’єкта господарювання й подання:

-  заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

-  копії документа, що підтверджує факт придбання чи безоплатного отримання РРО;

-  копії документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де використовуватимуть касовий апарат;

-  копії договору із ЦСО (центром сервісного обслуговування).

Також треба отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО.

Четвертий крок — протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до ЦСО, щоб касовий апарат опломбували й увели в експлуатацію.

П’ятим кроком є подання копії згаданої довідки й акта до спливу зазначеного вище п’ятиденного строку до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

 

ДФС про сплату ЄСВ при добровільній участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Чи може особа, якій не вистачає до страхового стажу декілька місяців, укласти на період менше одного року договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата?

Особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може укласти договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата ЄВ за попередні періоди з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року, у яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця.

Однак сума сплаченого ЄВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму ЄВ, обчисленого виходячи із максимальної величини бази нарахування ЄВ, установлених на дату укладення договору.

Чи підлягають поверненню сплачені суми ЄВ у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь?

Сплачені суми ЄВ у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено ЄВ, ураховується до страхового стажу лише за умови подання звіту.

Чи має право ФО у зв’язку із працевлаштуванням розірвати протягом першого року укладений договір про добровільну участь у сплаті ЄВ, строк дії якого не минув?

Розірвати договір достроково, упродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).

Чи повинна сплачувати ЄВ ФОП на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

ФОП на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана щомісяця сплачувати ЄВ у розмірі 36,6% або 36,21%, 38,11%.

При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

Незалежно від кількості порушень обмежень щодо продажу алкоголю та тютюну застосовуватиметься єдиний штраф

ДФС у системі «ЗІР» роз’яснила, що стосовно суб’єкта господарювання, який порушив обмеження щодо продажу пива (окрім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів, установлених ст. 15 прим. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481-ВР, застосовується єдиний штраф у розмірі 6800 гривень.

 

Застосування понижуючого коефіцієнта з єдиного внеску

Закон України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ «Про внесення змін до розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)» (далі — Закон № 219), який набрав чинності з 13 березня 2015 року та яким передбачено лояльніші умови, надав значній кількості роботодавців право на застосування понижуючого коефіцієнта, понижуючої ставки єдиного внеску.

Водночас виникають запитання стосовно практичного застосування норм Закону № 219. Насамперед необхідно визначитись, з якого періоду застосовувати нові норми. Ураховуючи, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) нараховується єдиний внесок за календарний місяць, і з огляду на те, що Закон № 219 набрав чинності із 13 березня 2015 року, застосовувати понижуючий коефіцієнт за новими правилами можна під час нарахування заробітної плати (доходів) за весь березень 2015 року.

Під час розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої згідно із вимогами Закону № 2464. Отже, нині всі показники за 2014 рік визначаються на підставі таблиці 1 Додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів  від 09.09.2013 р. № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 р. за № 1628/24160 (далі — Порядок).

Варто зазначити, що понижуючий коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта.

Найпоширеніші запитання стосовно застосування понижуючого коефіцієнта висвітлені в листі ДФС України  від  09.04.15 №12518/7/99-99-17-03-01-17 «Про надання роз'яснення», який знаходиться на  веб-порталі Державної фіскальної служби України в розділі «Податкове законодавство».

 

Відповідальність страхувальника за несвоєчасне нарахування ЄСВ до розміру мінзарплати

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 301.09 «ЗІР» повідомила: страхувальник, який своєчасно не нарахував єдиний внесок до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, і зробив донарахування за попередній період, несе фінансову й адміністративну відповідальність згідно із чинним законодавством.

Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Підставою для прийняття такого рішення є акт (документальної або камеральної перевірки) фіскального органу (крім коригувань по тимчасовій втраті працездатності).

Окрім того, згідно зі ст. 26 Закону № 2464-VI та ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, несуть відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян.

 

Підприємці касу не облаштовують, касову книгу й ордери не ведуть

Нацбанк у своєму листі від 16.04.2015р.  №50-01015/25464 розглянув питання порядку застосування касових документів і належного оприбуткування підприємцями готівки.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Главою 3 Положення встановлено порядок оформлення касових операцій. Зокрема, п. 3.10 гл. 3 Положення визначено, що прибуткові касові ордери та квитанції до них, а також видаткові касові ордери й видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером.

Отже, до підприємців, що здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, Положенням не висуваються вимоги стосовно оформлення касових операцій прибутковими й видатковими касовими ордерами.

Окрім того, згідно з абз. 4 п. 4.2 гл. 4 Положення, підприємці касової книги не ведуть.

Водночас, відповідно до п.п. 177.10 та 178.6 ПКУ, фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи й документально підтверджені витрати (див. п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. № 481).

Відсутність запису в Книзі обліку доходів і витрат про отриману підприємцем готівку є порушенням норм з обігу готівки та її неоприбуткуванням.

Пунктом 1.2 Положення визначено терміни, що застосовуються в цьому Положенні, зокрема, «каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів».

Водночас Положенням для підприємців не наведені вимоги стосовно забезпечення належного облаштування каси й надійного зберігання готівкових коштів у ній.

 

Щодо порядку застосування касових документів, належного оприбуткування підприємцями готівки

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 (зі змінами).

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення).

Главою 3 Положення встановлено порядок оформлення касових операцій. Зокрема, пунктом 3.10 глави 3 Положення визначено, що прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером.

Отже, до підприємців, що здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, Положенням не висуваються вимоги щодо оформлення касових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пункту 4.2 глави 4 Положення підприємці Касової книги не ведуть.

При цьому пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. №481, визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Відсутність запису в Книзі обліку доходів і витрат про отриману підприємцем готівку є порушенням норм з обігу готівки та її неоприбуткуванням.

Пунктом 1.2 Положення визначено терміни, що застосовуються в цьому Положенні, зокрема, "каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів".

При цьому Положенням для підприємців не наведені вимоги щодо забезпечення належного облаштування каси та надійного зберігання готівкових коштів у ній.

Лист Нацбанку від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464

 

Про справляння екологічного податку у 2015 року

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, під час провадження діяльності яких здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

У 2015 році об'єкти, база оподаткування, ставки, базовий податковий (звітний) період, порядки обчислення, подання податкової звітності та сплати податку залишилися незмінними порівняно з попереднім кварталом. При цьому платник податку зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (п. 249.2 ст. 249 Кодексу).

Суб’єкти господарювання, які минулого року були платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні податкові органи за місцем розташування джерел забруднення.

 

 За яких умов при нарахуванні заробітної плати (доходів) та/або винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄВ застосовуються з понижуючим коефіцієнтом?

     Відповідно до п. 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) , встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону № 2464 для платників ЄВ, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

     а) база нарахування ЄВ в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄВ платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

     б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

     в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників ЄВ, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

     Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за такою формулою:

     коефіцієнт = СмБН(зо)2014/БН(зо), де:

     СмБН(зо)2014 - середньомісячна база нарахування ЄВ для платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄВ / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

     БН(зо) - база нарахування ЄВ на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, - це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄВ у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;

     СмК(зо)2014 - середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік - це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці в 2014 році / кількість звітних місяців платника в 2014 році;

     СмП(зо)2014 - середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році - це сума нарахованого ЄВ за 2014 рік / кількість звітних місяців платника в 2014 році / СмК(зо)2014;

     СП(зо)м - середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці - це сума нарахованого ЄВ у звітному місяці 2015 року / кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.

     Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

     Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.

     Коефіцієнт не застосовується платниками ЄВ, вказаними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.

     Розрахований коефіцієнт та розмір ЄВ зазначаються з трьома знаками після коми.

     При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника ЄВ, яка подається відповідно до вимог Закону № 2464.

     У разі застосування коефіцієнта платник ЄВ зазначає про це в звіті.

     Платник ЄВ, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований ЄВ у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

     З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄВ, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону № 2464 для платників ЄВ, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Які ставки податку передбачені по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Ставки податку для об’єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільги зі сплати встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, котрий не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. 

 

Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Податковим кодексом визначено перелік об’єктів, на які податок на нерухоме майно не поширюється. Не оподатковуватимуться такі об’єкти: 

а) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); 

б) житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначених законом, в тому числі їх частки; 

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; 

г) гуртожитки; 

ґ) житлова нерухомість, не придатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради; 

д) житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; 

е) нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; 

є) будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; 

ж) будівлі, споруди  

сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності; 

з) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.  

 

Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?

Відповідно до п.п. 14.1.129  п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

 

В який строк необхідно сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? 

Податок сплачується фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету. 

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків. 

 

Платникам єдиного податку

Які ставки єдиного податку встановлюються для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку?

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

 Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані  ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

 для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

 для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

 Для фізичних осіб - підприємців,  які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

 Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно. 

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

 У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки  єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

 

Як отримати підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи?

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, скасовано фіксований сільськогосподарський податок. Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть обрати спрощену систему оподаткування і бути платниками єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п. 295.9 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року 

№ 2755-VІ зі змінами та доповненнями платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 9 розділу II Закону N 71 Кабінету Міністрів України необхідно протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до Закону.

На сьогодні триває процедура затвердження Міністерством фінансів України нової форми декларації платника єдиного податку четвертої групи. До затвердження форми податкової декларації єдиного податку четвертої групи ДФС України рекомендовано платникам єдиного податку четвертої групи використовувати форму Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 864.

Після затвердження форми декларації платника єдиного податку четвертої групи та визначення порядку формування відповідного реєстру платники єдиного податку четвертої групи матимуть право на отримання витягу з реєстру платників єдиного податку.

Протягом перехідного періоду за заявою суб’єктів господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи надаватимуться довідки довільної форми.

 

Які суб’єкти господарювання відносяться до сільськогосподарських товаровиробників та яка продукція відноситься до сільськогосподарської з метою обрання спрощеної системи оподаткування?

Відповідно до п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України  у гл. 1 розд. XIV ПКУ встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Згідно із п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ cільськогосподарський товаровиробник для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. 

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Чи повинна кожним сільськогосподарським підприємством, що зливається або приєднується, виконуватись умова щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, з метою набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробником, утвореним шляхом злиття або приєднання?

Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

 усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

 кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

 особу, утворену шляхом перетворення (п.п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

     Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Враховуючи наведене, сільськогосподарське підприємство, утворене шляхом злиття або приєднання, може бути платником єдиного податку четвертої групи в рік утворення при дотриманні частки сільськогосподарського товаровиробництва кожним сільськогосподарським підприємством, що зливається або приєднується, та наявності площ сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду.

 

З якого часу мають право зареєструватись платниками єдиного податку четвертої групи новоутворені сільськогосподарські товаровиробники?

Відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

 

Чи може платник єдиного податку четвертої групи протягом звітного року відмовитись від спрощеної системи або обрати іншу групу платників єдиного податку?

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої груп є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПКУ).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до п.п. 298.8.1 - 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.8.4 п. п. 298.8 ст. 298 ПКУ у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

 Щоб перейти протягом звітного року на загальну систему оподаткування, або обрати іншу групу спрощеної системи оподаткування платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний подати уточнену декларацію.

Перехід на третю групу єдиного податку може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

 Тобто платник єдиного податку четвертої групи може протягом звітного року самостійно відмовитися від спрощеної системи та перейти на загальну систему оподаткування, або обрати іншу групу єдиного податку.

 

Яку податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи потрібно подати сільськогосподарським товаровиробникам, якщо земельні ділянки, що перебувають у власності та/або користуванні такого сільськогосподарського виробника, у тому числі на умовах оренди, розташовані лише в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку?

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

 - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

 - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Таким чином, якщо у сільськогосподарського товаровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельна(і) ділянка(и), що розташована(і) в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням такого платника податку, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка одночасно є звітною та загальною.

 

Прес-служба ДФС повідомляє

З початку 2015 року до держбюджету надійшло 3,3 млрд. грн. військового збору

У травні поточного року платники податків мобілізували до державного бюджету 703,7 млн. грн. військового збору. Це на 15,8 відс. перевищило індикативний показник.

Загалом, з початку 2015 року до бюджету країни надійшло 3 301,1 млн. гривень цього податку.

Нагадуємо, що військовий збір запроваджено із 3 серпня 2014 року. Ставка цього податку складає 1,5 відс. від об’єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору в бюджет є роботодавці, що виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків, та податкові агенти — для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні.

Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.

12 травня 2015 року Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору», який набув чинності 11 червня 2015 року. Документом звільнено від оподаткування військовим збором доходи громадян від операцій з купівлі/продажу валюти. 

 

Оперативники ДФС перекрили канал постачання контрабандних нафтопродуктів на територію України

Співробітниками податкової міліції спільно з прикордонниками у ході проведення операції «Нафтопродукт-2015» та «Рубіж» викрито схему  контрабанди нафтопродуктів на території України у великих розмірах.

Як з’ясувалося, спеціалізованими суднами (нафтовими танкерами) через причали одного із портів на півдні України ввозилися контрабандні нафтопродукти, які у подальшому зберігались для реалізації на митній території України.

У травні 2015 року за результатами проведених слідчих дій співробітниками податкової міліції у порту затримано 3 нафтових судна з понад 1000 тоннами незаконно ввезених нафтопродуктів орієнтовною вартістю близько 20 млн. гривень.

Ще одне судно залишалося у  нейтральних водах. Після тривалого часу воно змушене було зайти у територіальні води України та супроводжене до порту.

9 червня 2015 року на вказаному судні було проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено 1124 тонни дизельного пального орієнтовною вартістю понад 21,3 млн. грн.

Завдяки професійним діям співробітників податкової міліції організаторами злочинної схеми вже сплачено до державного бюджету  понад 6 млн. грн.

Тривають слідчі дії.

 

ДФС запроваджує новий електронний сервіс для платників податків

Державна фіскальна служба України запроваджує новий електронний сервіс – обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.

Розроблений сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:

1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729);

2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;

3. Електронний документ  надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;

4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.

З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС. 

 

Понад 50 млн. грн. надійшло до бюджету від реалізації майна, яке перейшло у власність держави

Протягом січня-травня поточного року від реалізації товарів, валюти та цінностей, що переходять у власність держави, до бюджету надійшло 50,1 млн. гривень.

Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 35,1 млн. грн.

Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 8,5 млн. грн., що втричі перевищує показник відповідного періоду минулого року.  

Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 2 млн. грн.

За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 2,8 млн. грн. від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави.

Крім того, до державного бюджету зараховано 1,7 млн. грн. від реалізації органами Державної виконавчої служби конфіскованого у справах про порушення митних правил майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось.

 

Протягом 5 місяців поточного року на «Пульс» надійшло майже 3 тис. звернень

Протягом січня-травня поточного року на антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» надішло майже 3 тис. звернень від платників податків. Переважна більшість звернень, 81 відс., стосувалися податкової тематики, з питань митної справи надійшло 19 відс. звернень.

Станом на 1 червня завершено розгляд 92,7 відс. звернень, про результати розгляду поінформовано заявників. 

Здебільшого звернення суб’єктів господарювання та громадян стосувалися проблем, які виникають при подачі звітності та реєстрації податкових накладних. За вказаний період надійшло 36,8 відс. від загальної кількості звернень.

З питаннями щодо організації роботи ДФС та її територіальних органів звернулися 31,6 відс. заявників, роботи ЦОПів – 2,3 відс.

 Особливостями реєстрації платником ПДВ цікавилися 3,9 відс. заявників, з приводу перевірок суб’єктів господарювання звернулися 4,4 відс. платників, затримок митного оформлення товарів – 12,3 відс., черг на митних постах та пунктах – 2,5 відс., порушення митних правил – 0,8 відс.

 Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 3 відс. від загальної кількості звернень.

Нагадаємо, що поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

На Запоріжжі надходження з єдиного податку перевищили 154 мільйони гривень

За січень-травень 2015 року представники малого та середнього бізнесу забезпечили сплату єдиного податку у сумі 154,3 мільйона гривень. Це майже на 42 мільйони гривень або на 37 відсотків більше, ніж за п'ять місяців минулого року та на 19 відсотків більше за очікувані показники.

Зокрема, суб’єкти господарювання – фізичні особи сплатили до місцевого бюджету понад 102 мільйони гривень, СГД-юридичні особи – 31 мільйон гривень, що, відповідно, на 19 мільйонів гривень та на 4,3 мільйона гривень більше за торішній рівень сплати. Представники сільського господарства, які обрали спрощену систему оподаткування і перебувають у четвертій групі, поповнили бюджет на 20,7 мільйона гривень, перевищивши прогнози майже на 20 відсотків.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, нині спрощену систему у Запорізькій області представляють 49 тисяч підприємців. Переважна більшість "спрощенців" працюють у другій групі – понад 22 тисячі платників, у третій – 17,8 тисячі, у першій групі – 6,8 тисячі підприємців. Підприємців-"спрощенців" аграрного сектора, для яких з цього року створено четверту групу, налічується майже 2,3 тисячі. 

– Зростання відрахувань до місцевої скарбниці єдиного податку, передусім пов'язано зі збільшенням обсягів товарів та послуг, що надають підприємці, а також із ростом кількості суб'єктів спрощеної системи – лише СГД-фізосіб за останній місяць стало майже на сотню більше. Прості і прозорі правила, полегшені умови ведення бізнесу та можливість дистанційної взаємодії із фіскальною службою – це додаткові стимули для малого і середнього бізнесу на Запоріжжі, – підкреслив Олексій Кавилін.

 

Запорізькі роботодавці поповнили соцфонди майже 2,2 мільярдами гривень ЄСВ

За січень-травень 2015 року надходження з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на Запоріжжі склали 2 мільярди 184 мільйони гривень. Рівень прогнозних показників перевищено майже на 4 відсотки, додатково бюджет отримав близько 80 мільйонів гривень. До аналогічного періоду минулого року темп зростання склав понад 132 мільйони гривень.

Як підкреслив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, лише у травні поточного року запорізькі страхувальники спрямували до соціальних фондів 453 мільйони гривень, що більше за очікувані надходження на 9,4 мільйона гривень.

– Серед основних чинників зростання сплати ЄСВ, як щомісячної, так й з початку року, це – додаткові надходження від великих підприємств у сфері енергетики, які перереєстрували свій бізнес на території Запорізької області, а також від одного з бюджетоутворюючих виробників металургійної продукції. Крім того, значні кошти надійшли від погашення платниками заборгованості з єдиного соцвнеску. Поряд із цим лідерами зі сплати ЄСВ є підприємства енергетичної галузі, промисловості, а також бюджетна сфера, від якої кожного місяця надходить щонайменше 150 мільйонів гривень, забезпечуючи понад третину від загальних надходжень, – відзначив Олексій Кавилін.

У структурі сплати ЄСВ понад 90% займають відрахування із заробітних плат найманих працівників від суб’єктів господарювання юридичних і фізичних осіб згідно з класами професійного ризику. Майже 6% – єдиний соцвнесок із грошового забезпечення військовослужбовців, близько 4% забезпечують фізичні особи спрощеної і загальної системи оподаткування за себе. 

У Запорізькому регіоні порівняно із попереднім місяцем майже на 10 мільйонів гривень зріс фонд оплати праці, який у травні склав 1 мільярд 64 мільйони гривень. Середній рівень заробітної плати по області становить 2984 гривні. На сьогодні платники ЄСВ використовують найману працю 367 тисяч працівників. 

 

Офіційні застереження винесено понад 30 податківцям

З початку року саме стільки співробітників фіскальної служби області отримали офіційні застереження про неприпустимість скоєння дій, які межують з протиправними.

Співробітники управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області здійснюють комплекс заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяють здійсненню корупційних діянь та інших правопорушень податківцями під час службової діяльності. Пріоритетним напрямом роботи фахівців підрозділу залишається упереджувальна та роз’яснювальна робота серед працівників податкової та митної служб.

Одним із профілактичних заходів є перевірка кандидатів на посади до ДФС області, яких з початку року проведено 178. Також з метою запобігання вчинення посадовими особами корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією організовано понад 430 бесід та лекцій на антикорупційну тематику. 

Співробітники управління власної безпеки області провели 77 службових перевірок, за результатами яких підготовлено та направлено керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області 19 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до вчинення правопорушень з боку податківців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними, 31 співробітнику винесені офіційні застереження. 

За результатами службових перевірок 30 матеріалів направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавством. За ними складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та розпочато 10 кримінальних проваджень, з яких 3 – за ознаками злочинів, передбачених ст. 368 КК України (отримання неправомірної винагороди).

 

Запорізьке підприємство, "прикриваючись" фіктивним партнерством, не сплатило державі 1,3 млн. грн.

Службові особи одного з підприємств Запорізької області здійснювали фінансово-господарську діяльності з надання різноманітних послуг.

Маючи на меті незаконним шляхом привласнити собі державні кошти, вони завищували податковий кредит з ПДВ по безтоварним операціям з фіктивними підприємствами. Таким чином, ухилились від сплати податків у сумі понад 1,3 млн. гривень.

У відношенні службових осіб слідчим управлінням фінансових розслідувань розпочато кримінальне провадження за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків).

Усього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань ГУ ДФС області внесено відомості по 2 кримінальних правопорушеннях, у т.ч. 1 – за ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), 1 – за фактом замаху на незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем службових осіб (ст.191 КК України).

 

Запорізькі оперативники вилучили товарно-матеріальних цінностей майже на 60 тис. грн.

В одному з торговельних павільйонів Запорізької області співробітники податкової міліції області встановили факт реалізації алкогольних напоїв без відповідних дозвільних документів (ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами"). Як результат - із незаконного обігу вилучено алкогольні напої на суму 58 тис. гривень. 

Всього за минулий тиждень співробітники оперативних підрозділів припинили нелегальний продаж підакцизної групи на суму 180 тис. гривень.

 

Запорізький підприємець хотів незаконно привласнити державні 150 тис. грн.

Одне з підприємств Запорізької області займались торгівлею різноманітними товарами. Його службові особи, з метою отримання державних коштів, незаконно завищили суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму понад 150 тис. гривень. 

За матеріалами співробітників оперативних підрозділів розпочато кримінальне провадження за фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах (ст.191 КК України).

 

До органів фіскальної служби у Запорізькій області надійшло 54 запити на інформацію

Із загальної кількості запитів 29 надійшло від юридичних осіб, 9 запитів від фізичних осіб, 9 – від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації, від представників засобів масової інформації – 4 запити, 2 – від об'єднань громадян без статусу юридичної особи. 

Отримано поштою 45 запитів, 9 – електронною поштою. 

За наслідками розгляду надано відповідь на 30 запитів, по 22 було надано роз’яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії з обмеженим доступом.

Нагадаємо, що відповідно до статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію. Детальна інформація про доступ до публічної інформації – на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua

 

Майже 30 тис. пасажирів перетнули запорізький повітряний кордон

 З початку року фахівці митного поста "Запоріжжя – аеропорт" здійснили митний контроль та оформлення 28,6 тисячі пасажирів у 474 міжнародних авіарейсах. З них – 299 регулярних авіарейсів, 86 туристичних, 35 вантажних та 54 чартерних перельотів.

Як зазначив начальник митного поста "Запоріжжя – аеропорт" Денис Грищенко, аби виявити протиправні дії пасажирів, які перетинають митний кордон, працівники посту здійснюють візуальне спостереження пасажирів, у разі необхідності – усне опитування.

Проводиться поглиблений аналіз громадян, які неодноразово перетинають або переміщують товари для підприємницької діяльності з "країн ризику" та з регіонів підвищеного наркотичного та терористичного ризиків, а також тих осіб, що знаходяться на обліку з діагнозами наркоманії, токсикоманії. Тут застосовуються технічні засоби митного контролю та використання службових собак. Як результат – у зоні діяльності поста з початку року митники склали 2 протоколи про порушення митних правил. 

- Про оперативність роботи запорізьких митників свідчить й той факт, що з початку року у пункту пропуску під час проведення контрольних процедур не виникло жодної черги, - підкреслив Денис Грищенко. 

Нагадаємо, що у пункті пропуску забезпечено чітке візуальне позначення "зеленого" та "червоного" коридорів та їх розмежування, вжиті заходи щодо унеможливлення спостереження за здійсненням митних формальностей на "червоному коридорі" пасажирами, які прямують через зону спрощеного митного контролю – "зелений коридор".


Партнерские новости:





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.