Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянська ОДПІ повідомляє 02.07.2015

2.07.2015, 21:06    просмотров: 2532

 

З 27 червня застосовується форма повідомлення ДФС про прийнятих працівників

Бердянська ОДПІ повідомляє, що з 27.06.2015 р. вступає в дію Постанова КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413. 

Починаючи із 27 червня 2015 р. про прийнятих працівників необхідно повідомляти ДФС за встановленою формою.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

 

До уваги громадян - власників земельних ділянок!

Бердянська ОДПІ запрошує  в термін не пізніше 10 липня 2015 року всіх громадян - власників земельних ділянок, розташованих на території м. Бердянська, для отримання повідомлень для сплати податку на землю за 2015 рік. 

Звертатися до каб.326 Бердянської ОДПІ (пр.Праці, 20), з 9-00 до 18-00, п’ятниця з 9-00 до 16-45 , перерва з 13-00 до 13-45. При собі мати паспорт, ідентифікаційний номер.

Телефон для довідок 3-84-23.      

 

Вилучено з незаконного обігу товарів на 30 тисяч гривень

Минулого тижня співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ в ході проведення операції «Акциз 2015» встановлено 2 факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності будь-яких дозвільних документів на території обслуговування м. Бердянська. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв на суму 18 тис.грн. та тютюнових виробів на суму 12 тис.грн.

 

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за І півріччя 2015 рік

Протягом І півріччя 2015 року до Бердянської ОДПІ надійшло 29 письмових звернень громадян, що на 19 звернень більше, ніж за відповідний період 2014 року, з них розглянуто 26 звернень, 3 знаходиться на розгляді, - повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

 З 29-ти звернень, які надійшли протягом січня-червня до інспекції, в трьох випадках громадяни з’ясовували процедуру відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку, у 10 випадках заявники повідомляли про можливі порушення податкового законодавства, у 3 зверненнях –зверталися за податковими консультаціями.

Вся інформація, викладена у зверненнях, ретельно відпрацьовується фахівцями та надаються відповіді в терміни передбачені законодавством. 

Особистий прийом громадян керівним складом і посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснюється згідно графіку. З початку року здійснено 25 особистих прийомів. Основні питання порушені громадянами на особистих прийомах стосувалися роз’яснення законодавства відносно плати за землю, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, реєстрації платників та  відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку.

 

Новини законодавства

Нові ціни на алкогольні напої: до 31 серпня та з 1 вересня

На сайті Уряду розміщено постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» від 17.06.2015 р. № 426, якою підвищуються розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Постанова набирає чинності через 10 днів із дня її опублікування.

В газеті «Урядовий кур’єр» від 01.07.2015 р. № 116 опубліковано даний документ. Як вказує сайт ВРУ набрання ним чинності – 11.07.2015 р.

Таким чином, перший етап підвищення цін на алкоголь діятиме з 11 липня до 31 серпня 2015 року, а наступний розпочнеться із 1 вересня 2015 року.

 

З 27 червня застосовується форма повідомлення ДФС про прийнятих працівників

27.06.2015 р. в газеті «Урядовий кур’єр» опубліковано постанову КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413. 

Тож, починаючи із 27 червня 2015 р. про прийнятих працівників необхідно повідомляти ДФС за встановленою формою.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

•засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

•на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

•на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Нагадаємо:  в ст. 24 КЗпП було з 01.01.2015 р. внесено зміни, згідно з якими працівник не може бути допущений до роботи без:

1.укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу;

2.повідомлення ДФС про приймання працівника на роботу в порядку, установленому КМУ.

Відповідно до ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

•фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ - у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

•порушення інших вимог трудового законодавства - у розмірі мінімальної зарплати.

 

1 липня спливає можливість безспірного стягнення податкового боргу

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ тимчасово — із 01.01.2015 р. до 01.07.2015 р. — установлено: у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації чи уточнюючому розрахунку, стягнути готівкові кошти або кошти з рахунків такого платника в банках можливо за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду.

Із 01.07.2015 р. такі повноваження керівники фіскальних органів втрачають.

 

Що нового чекає платників ПДВ із 1 липня

Із 1 липня 2015 року набере чинності чергова порція ПДВшних нововведень.

Зокрема, із 1 липня 2015 року платники ПДВ матимуть право реєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування на суму податку, обчислену за формулою згідно із п. 2001.3 ПКУ (далі — реєстраційна сума):

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ.

Тобто якщо реєстраційна сума виявиться меншою, аніж сума ПДВ у податковій накладній, то платник податку муситиме поповнити електронний ПДВ-рахунок, щоб зареєструвати цю накладну.

Водночас необхідно пам’ятати, що реєстраційна сума буде автоматично збільшена на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету й погашених за останніх 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали.

 

Роз’яснення податкового законодавства

Торгівля пивом з 1 липня 2015 року здійснюється тільки за наявності ліцензії та реєстратора розрахункових операцій

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 01.07.2015 року підлягає ліцензуванню діяльність з оптової та роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю виключно пивом, можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.

При продажу пива єдинники 2 групи  і єдинники 3 групи зобов'язані з 1 липня 2015 застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

 

Дії суб’єктів господарювання у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 129.7. ст. 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.     

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

 

Відповідальність, яка передбачена за порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

Відповідно до ст. 3 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон) Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Статтею 5 Закону визначено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Враховуючи викладене, резиденти у разі порушення строку, протягом якого куплена на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом не використана за призначенням, позитивну курсову різницю, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляють до Державного бюджету України, а негативну курсову різницю відносять на результати господарської діяльності.

Крім того, банки за порушення порядку та умов торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 

 

Про нарахування та сплату фізичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку у встановленому порядку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України (п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу).

Відповідно до пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Особи, які не можуть бути платниками туристичного збору

Платниками туристичного збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України;

е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Відповідна норма визначена пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

 

Виплата дивідендів: коли не справляється авансовий внесок з податку на прибуток підприємств

Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, передбачений підпунктом 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, не справляється у разі виплати дивідендів:

на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

фізичним особам.       

Такі виключення із загального порядку встановлено п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 57.1 прим.1.4. п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV Податкового кодексу України.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

 

Перелік адміністративних послуг, які можна отримати Центрі обслуговування платників:

Видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

Внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій

Реєстрація розрахункових книжок

Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку

Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність 

Реєстрація платника єдиного податку

Надання витягу з реєстру платників єдиного податку

Внесення установи (організації) до Реєстру неприбуткових організацій та установ

Перереєстрація установи (організації) у Реєстрі неприбуткових організацій та установ

Підтвердження статусу податкового резидента України

Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)

Видача довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку

Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)

Засвідчення довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами

Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби

 

Реєстратори розрахункових операцій

Приймання готівки через платіжні термінали IBOX та РРО

ДФС вважає, що комерційні агенти банків або інші суб’єкти господарювання, які здійснюють приймання готівки через платіжні термінали та IBOX для подальшого переказу на рахунки отримувачів, зобов’язані застосувати РРО.

Стосовно банківських установ, то на них за аналогічних обставин такий обов’язок не покладається. Відповідне роз’яснення розміщено в підкатегорії 109.02 «ЗІР».

Аргументування ґрунтується на нормі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме: РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні всіх банківських послуг, окрім операцій із купівлі-продажу іноземної валюти та операцій комерційних агентів банків із приймання готівки для подальшого її переказу (ст. 9 Закону).

 

 Чи необхідно застосовувати РРО при здійсненні безготівкових розрахунків за товари/послуги?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовують.

Водночас якщо суб’єкт господарювання видаватиме товарні чеки, накладні або інші документи, що можуть підтвердити готівковий розрахунок, то у такому випадку необхідно використовувати РРО на загальних підстава

Зазначена норма передбачена п.1 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР  (із змінами доповненнями).

 

 Чи може приватний підприємець продовжувати використовувати РРО, який не включено в перелік дозволених та строк експлуатації якого ще не скінчився?

   Як визначено п. 2 розділу ІІ «Порядку  реєстрації та застосування розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" затвердженого наказом Міністерство доходів і зборів України від 28.08.13 № 417, реєстрації в фіскальних органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Державний реєстр РРО складається з двох частин. 

До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації. Тобто визначено перелік РРО, що реалізуються виробниками чи їхніми дистриб'юторами; 

Друга частина Реєстру містить інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено. Якщо користувач придбаває новий РРО, віднесений до другої частини Державного реєстру РРО, то реєстрація його в  органах ДФС заборонена. 

Згідно п. 8 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України №265, дозволяється до 1 січня 2016 року використання РРО, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

При цьому, в будь-якому випадку наявність певної моделі РРО в Державному реєстрі РРО є обов’язковим. 

Отже, суб'єкти підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків із споживачами не мають право застосовувати РРО, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. 

Якщо користувач планує придбати модель РРО, який вже перебував у використанні та інформація про який знаходиться в другій частині Державного реєстру РРО, що передбачає заборону первинної реєстрації, то такий РРО може бути в експлуатації, якщо дозволяє технічний стан конкретного реєстратора і термін його експлуатації не вичерпано. 

 

Оподаткування доходів громадян податком на доходи фізичних осіб

Влітку громадянин надає в оренду житлове приміщення іншим фізичним особа,  які прибули на відпочинок.  В якому порядку оподатковується податком на доходи сума отриманої орендної плати?

Положеннями  Податкового кодексу України визначено,  якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому  такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету  протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.  Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. 

Тобто  у разі надання в оренду нерухомого майна  фізичною особою іншому громадянину,  така фізична особа зобов’язана протягом 40 календарних днів, після останнього дня  звітного  кварталу самостійно сплатити податок   на доходи  фізичних осіб з отриманого доходу за ставкою  пункту  167.1 статті 167  ПКУ. Згідно з пунктом 167.1. Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування.  Якщо база оподаткування  в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Громадяни, які отримували протягом звітного року доходи від інших фізичних осіб,  зокрема, у вигляді орендної плати, зобов’язані  до 1 травня року, що настає за  звітним,  надати  податкову декларацію в якій відобразити  суму  отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного  року податку та податкового зобов'язання.  Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

 

Сільськогосподарське підприємство   протягом літнього сезону укладає з громадянами  цивільно – правові договори  на виконання разових  сільськогосподарських робіт, наприклад, збір  ягід та фруктів. Який порядок оподаткування доходів, виплачених громадянам  за виконання  разових сільськогосподарських робіт?

Згідно з положеннями Податкового кодексу до загального місячного  оподатковуваного доходу громадянина включаються, зокрема,  суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.   Винагорода за цивільно  - правовими договорами  підлягає оподаткуванню податком на доходи  за ставкою  пункту  167.1 статті 167   Кодексу відповідно до якого ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування.  Якщо база оподаткування  в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами   база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Податковий агент, який нараховує   оподатковуваний дохід на користь громадянина,  зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок та сплатити  утриманий податок до бюджету під час виплати доходу.

Тобто  сільськогосподарське підприємство, яке  виплачує громадянам винагороду  за виконання  разових сільськогосподарських робіт, зобов’язане  утримати   податок з нарахованого доходу та перерахувати його  до бюджету. 

 

В якому розмірі   не оподатковуються податком на доходи   кошти надані  працівникові на відрядження?

Згідно з  п.  170.9 Податкового кодексу України не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені  витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

До оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. 

Сума добових визначається в разі відрядження:

- у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

- до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов'язково необхідно здійснити страхування життя або здоров'я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

 

Профспілкою організацією сплачується вартість путівки  членам профспілки та їх дітям. Чи оподатковується  податком на доходи кошти направлені на оплату вартості путівок?

Згідно з пп. 165.1.35 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пп. 164.2.17  Кодексу до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.

Тобто вартість профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім'ї після 18 років, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім'ї.

 

Чи оподатковується  податком на доходи  аліменти, які виплачуються внаслідок розірвання шлюбу?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку  аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Підприємством сплачена вартість навчання  працівника підприємства. Чи оподатковується зазначена сума податком на доходи?

Відповідно до статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема,  сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. 

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.  

 

До яких доходів не застосовуються  податкові соціальні пільги?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до: 

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; 

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; 

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. 

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв,  але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. 

 

Чи застосовується  податкова соціальна пільга  до  заробітної плати працівника підприємства, який є   зареєстрованим приватним  підприємцем?

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до: 

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; 

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; 

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. 

Таким чином податкова соціальна пільга до  заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

 

Як розраховується база оподаткування  податком на доходи у разі нарахування доходів у не грошовій формі?

Положеннями п.164.5 статті 164 Податкового  кодексу України  визначено, що  під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. 

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки. 

 

                                                                             

ПДВ для сільськогосподарських підприємств

Чи має право сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення не лише суми ПДВ, сплаченої при придбанні виробничих факторів, а й на погашення їх вартості? 

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п.3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення вартості придбаних виробничих факторів, в тому числі і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні.

 

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями суб’єкта спеціального режиму оподаткування?

 Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Враховуючи викладене, спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями сільськогосподарського підприємства - суб’єкта спеціального режиму оподаткування (за винятком відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит) буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів.

 

Який порядок використання або повернення коштів, які були надмірно або помилково перераховані на спеціальний рахунок сільськогосподарським підприємством?

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» (далі – Порядок № 11) сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

 У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства. 

 Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюють територіальні органи ДФС (п. 5 Порядку № 11).

Тобто, у випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

При цьому, у разі якщо такі кошти будуть використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, то таке підприємство несе відповідальність відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

 

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг?

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 (далі - Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на спеціальні рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Враховуючи викладене, спрямування коштів сільськогосподарськими товаровиробниками зі спеціального рахунку на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг, вважається цільовим використанням акумульованих коштів, за умови, що розрахунки з постачальниками в частині відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) на вартість виробничих факторів, проведені в повному розмірі.

 

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на погашення кредиту та відсотків установам банку, якщо сільськогосподарський товаровиробник використав кредит на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення?

 Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

 Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 (далі - Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на спеціальні рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Враховуючи викладене, спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення кредиту та відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення) буде вважатись цільовим використанням акумульованих коштів.

 

Платники запитували

Як визначається база оподаткування та податковий кредит при імпорті товарів, основних фондів? 

Діє з 01.07.2015. Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; 

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. 

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, базою оподаткування для товарів, основних фондів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни таких товарів, основних фондів.

Враховуючи те, що сума ПДВ, яка сплачується на митниці при імпорті товарів, основних фондів, визначається виходячи із їх митної вартості, платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв’язку з імпортом товарів, основних фондів виходячи з їх митної вартості.

 

У яких випадках виникає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та яким чином визначається податковий кредит? 

Діє з 01.07.2015. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; 

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); 

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; 

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; 

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. 

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. 

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому п. 198.5 ст. 198 ПКУ, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.

Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому п. 198.6 ст. 198 ПКУ документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:

ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

 

Чи має право фізична особа - підприємець - платник ПДВ, що здійснює придбання, спорудження, будівництво нерухомого або рухомого майна, на формування податкового кредиту з ПДВ? 

Діє з 01.07.2015. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. 

Для юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців, які є платниками ПДВ, норми розд. V ПКУ не передбачають будь - яких відмінностей при визначені сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню.

При цьому відповідно п. 1 та п. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. 

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Тобто, суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. Отже, такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець не відокремлюється.

Враховуючи те, що суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, а придбання, спорудження, будівництво такого майна суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою - підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, може здійснюватись ним виключно як фізичною особою, то право на податковий кредит за операцією з придбання, спорудження, будівництва зазначеного майна не виникає.

 

Як визначається дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та частина валютної виручки підлягає обов’язковому продажу? 

Діє з 04.06.2015 до 03.09.2015. Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Разом з цим, абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 03 червня 2015 року № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 354) на період з 04 червня 2015 року до 03 вересня 2015 року встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема на користь фізичних осіб – підприємців.

Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 354 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок). Виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті у розмірі 75 відсотків (абзаци другий, тринадцятий – шістнадцятий п. 2 Постанови № 354).

Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти, перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи – підприємця.

 

Як визначається дохід юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та підлягають обов’язковому продажу?

Діє з 04.06.2015 до 03.09.2015. Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Разом з цим абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 3 червня 2015 року № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 354) на період з 04 червня 2015 року до 03 вересня 2015 року включно встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками.

Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 354 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок). Обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог п. 2 Постанови № 354 здійснюється уповноваженим банком у розмірі 75 відсотків без доручення клієнта і виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання (абзаци другий, чотирнадцятий – сімнадцятий п. 2 Постанови № 354).

Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) є сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи, в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України та в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.

 

Прес-служба ДФС повідомляє

Роман Насіров представив проект інституційної реформи ДФС

Про зміни у підході до управління,  підвищення ефективності податкового та митного контролю,  впровадження дієвої системи адміністрування податків, знищення корупції та відновлення довіри суспільства до ДФС та податкових ініціатив Уряду, - про це йшлося під час презентації  Головою ДФС Романом Насіровим проекту інституційної реформи відомства. У заході, якій відбувся у режимі відео-селектору з територіальними органами ДФС, взяли участь Прем’єр-Міністр України, члени Уряду, керівники структурних підрозділів ДФС та представники ЗМІ.

 «Основне, що в нас є на меті – це підвищити ефективність діяльності фіскального органу, запровадити дійсно дієву систему адміністрування податків, спростити процедуру сплати податків та вибудувати реально довірчі відносини з платниками податків, з бізнесом, з фізичними особами», - зазначив Роман Насіров під час детальної презентації проекту.

Головними завданнями реформи відомства Голова ДФС визначив:

- поліпшення процесу адміністрування податків, у т.ч. створення автоматизованих систем, інтелектуального адміністрування, вдосконалення механізмів апеляційного оскарження та стягнення податкового боргу;

- забезпечення наповнення бюджету для виконанням державою своїх функцій, у т.ч. виконання показників доходів, визначених Законом України «Про Державний бюджет»;

- боротьбу з корупцією. 

Найближчим часом відбудеться оптимізація й структури ДФС. Її планується побудувати за функціональним принципом, оптимізувати штатну чисельність, інтегрувати податкові  та митні органи на регіональному рівні. Буде збільшено кількість місць отримання платниками сервісних послуг, впроваджуватимуться нові  електронні сервіси. 

 

Міністерство фінансів України провело зустріч з керівництвом ринків

26 червня 2015 року заступник Міністра фінансів України Олена Макеєва організувала зустріч з керівництвом українських ринків. На зустрічі були також присутні Андрій Журжій, перший заступник голови комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, представники ДФС України та Міністерства фінансів. Метою зустрічі стало обговорення питань щодо застосування РРО для платників податків,  які здійснюють продаж товарів на ринках та дрібно-роздрібну торгівлю через засоби пересувної мережі.

За результатами проведеної в Міністерстві фінансів України наради з представниками ринків повідомляємо.

Відповідно до п. 296.10. статті 296 Податкового кодексу Українине застосовують реєстратори розрахункових операцій:

•платники єдиного податку І групи;

•платники єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність на ринках та продаж товарів дрібно-роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

Водночас нагадуємо, що платники, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від місця здійснення діяльності, в тому числі й на ринках.

Слід звернути увагу, що відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандарту від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок - це територія для здійснення торгівельної діяльності, яка утримується суб’єктом господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

За інформацією, отриманою від територіальних підрозділів ДФС, в Україні обліковується 1663 суб’єкти господарювання, які заявляють себе як ринки, із лише 740 суб’єктів з них надали документи, які підтверджують їхнє право на організацію ринкової торгівлі.

З метою уникнення непорозумінь з підприємцями, які здійснюють діяльність на ринках, звертаємо увагу адміністрацій ринків на необхідність документального підтвердження статусу ринку (цільового призначення земельної ділянки) у відповідності до вимог законодавства шляхом подачі копій відповідних документів до органів ДФС України за місцем реєстрації платників, які утримують ринки, – до 1 серпня 2015 року.

З метою забезпечення інформування суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на ринках, просимо адміністрації ринків невідкладно довести зазначену інформацію до відома підприємців.

 

Податкова міліція припинила незаконну діяльність з виготовленнята реалізації ювелірних виробів

Податковою міліцією у ході розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 ККУ) припинено незаконну діяльність з придбання дорогоцінних металів і каміння, подальшого виготовлення з них ювелірних виробів та реалізації їх через роздрібну мережу магазинів.

Встановлено, що за допомогою підставних осіб за готівкові кошти незаконно скуповувались дорогоцінні метали і каміння. У подальшому з придбаної сировини виготовлялись різноманітні ювелірні прикраси.

Готові коштовні вироби нелегально клеймувалися та реалізовувались через роздрібну мережу магазинів відомої торговельної марки без відображення у бухгалтерських та податкових звітностях.

За час своєї діяльності злочинцями незаконно проклеймовано понад 1000 кг ювелірних виробів.

Співробітниками податкової міліції проведено 23 обшуки в офісі, роздрібній мережі і приватних домоволодіннях фігурантів провадження у Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську.

За результатами обшуків вилучено ювелірні вироби на суму 21,6 млн. грн., готівку у сумі 206 тис. доларів США та 140 тис. гривень, а також комп’ютерну техніку, носії інформації і чорнову документацію, що свідчать про протиправну діяльність.

Наразі тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.

 

Протягом січня - травня 2015 року підприємці сплатили до держбюджету понад 4,1 млрд. грн. єдиного податку

З початку 2015 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,1 млрд. грн.. єдиного податку. З них у травні сплачено майже 987 млн. грн.

У розрізі категорій платників, фізичні особи – підприємці протягом 5 місяців поточного року спрямували до бюджету 2 852 млн. грн. даного податку, що на 562,5 млн. грн.  більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у травні – 669,7 млн. грн. Травневі надходження також перевищили минулорічний показник на 200,1 млн. грн.

У свою чергу юридичні особи – «спрощенці» з початку року спрямували до держбюджету 1 289,4 млн. грн. єдиного податку, з яких 317,2 млн. грн. сплачено у травні.

Серед них платниками третьої групи у січні – травні поточного року сплачено 957,6 млн. грн. єдиного податку, з яких у травні – 250,8 млн. грн.

Щодо четвертої групи платників податків – юридичних осіб, то ними протягом 5 місяців поточного року сплачено до державного бюджету 332,7 млн. грн. єдиного податку. Травневі надходження складають 66,4 млн. грн.

Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року ставка податку для третьої групи  платників податків – юридичних осіб  складає 2% доходу (при сплаті ПДВ) або 4% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку) та скасовано обмеження щодо кількості найманих робітників.  

 

Державна фіскальна служба України провела тринадцятий конкурс дитячої творчості

Журі конкурсу дитячої творчості „Майбутнє країни – у мріях дитини”  25 червня 2015 року визначило переможців заключного етапу.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся Голова ДФС України Роман Насіров, який очолює журі конкурсу. За його словами, дуже важливо, що Державна фіскальна служба України не тільки забезпечує наповнення державної скарбниці, а й бере активну участь у формуванні податкової культури підростаючого покоління – майбутніх платників податків.

„Я вірю, що завдяки нашим дітям Україна стане заможною, сучасною та, головне, мирною державою. Їм будувати та розвивати Україну.  Адже майбутнє країни – у мріях дитини”, – відзначив Голова ДФС України.

За словами Романа Насірова, визначати найкращих учасників дуже важко, адже усі роботи надзвичайно змістовні. Вражає дорослий погляд дітей на життя, їх розуміння економічних проблем держави під час військових дій на сході країни.

Конкурс проводиться з метою формування економічної грамотності та податкової культури у школярів та розуміння підростаючим поколінням ролі, значення та місця податків, зборів, платежів у житті держави і суспільства.

Цього року до складу журі конкурсу увійшли відомі художники, мистецтвознавці, діячі культури, керівники провідних засобів масової інформації, закладів мистецтва та великих підприємств, представники громадських організацій.

До участі у дитячому конкурсі „Майбутнє країни – у мріях дитини” запрошувались учні загальноосвітніх навчальних закладів з різних регіонів України таких вікових категорій: І категорія: 9 - 11 років, ІІ категорія: 12 - 15 років.

Загалом на конкурс надійшло близько 10 тис. робіт. Це – художні, літературні твори та комп’ютерна графіка (комп’ютерна анімація).

Конкурс проводиться протягом січня – серпня 2015 року у три етапи:

І  етап – районний рівень;

ІІ етап – регіональний рівень;

ІІІ етап – Всеукраїнський рівень.

Наразі завершено третій етап конкурсу і авторитетне журі визначило переможців.

Інформацію щодо переможців конкурсу буде розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua)

 

Україна та Фінляндія зміцнюватимуть співпрацю у митній сфері

Питання розвитку двостороннього співробітництва обговорили під час зустрічі 23 червня Голова ДФС Роман Насіров та Генеральний директор Митниці Фінляндії Анті Хартікайнен.

«У 2015 році відносинам України та Фінляндії у митній сфері було надано якісно нового імпульсу. Основним напрямком співпраці визначено виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Досвід Митниці Фінляндії з імплементації європейських норм та практик, розвитку сучасної митниці є надзвичайно важливим для нас», - наголосив Голова ДФС.

Українська сторона розраховує на експертну та технічну підтримку Фінляндії в процесі реформування та модернізації ДФС, а також зміцнення співпраці з питань взаємодопомоги у митних справах та між митними лабораторіями.

Генеральний директор Митниці Фінляндії підтвердив готовність до такої тісної взаємодії. За його словами, очолювана ним Митна служба має достатній досвід та напрацювання з країнами Східної Європи.

 

Засідання колегії ДФС: результати надходжень до бюджету

Підсумки роботи територіальних органів ДФС за січень – травень 2015 року та завдання щодо забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів розглядалися під час розширеного засідання колегії ДФС за участі керівників структурних підрозділів відомства, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу з обслуговування великих платників та митниць.

Незважаючи на важкі умови виконання бюджетних призначень, протягом перших п’яти місяців поточного року до зведеного бюджету забезпечено 220,2 млрд. грн. платежів, що на 54,0 млрд. грн.  перевищує надходження відповідного періоду минулого року.

Таких показників вдалося досягти завдяки проведенню заходів з детінізації економіки, зокрема, ліквідації податкових ям, ефективному відпрацюванню ризикових операцій суб’єктів господарювання, протидії маніпулюванню зі звітністю недобросовісними платниками, упередженню незаконного бюджетного відшкодування.

«Ми повинні зруйнувати звичку деяких підприємців працювати за схемами ухилення від оподаткування та використовувати фіктивний кредит з ПДВ, в іншому випадку увага контролюючих органів до їх діяльності буде тільки посилюватись. Також ми сподіваємось, що запровадження системи електронного адміністрування ПДВ зніме більшість існуючих проблемних питань з цим податком», - наголосив Голова ДФС України Роман Насіров.

Тільки у травні цього року оперативними підрозділами ДФС упереджено заведення в реальний сектор економіки 4,3 млрд. грн. фіктивного податкового кредиту. Загалом, з початку року оперативними підрозділами припинена протиправна діяльність 31 «конвертаційного центру». Обсяг проконвертованих цими центрами коштів перевищив 8,8 млрд. грн., завдяки чому сума недонадходжень податків до бюджету склала майже 1,4 млрд. грн. За цей період виявлено 1,6 тис. підприємств реального сектору економіки, які скористались послугами «конвертаційних центрів». Крім того, з  незаконного обігу з початку року вилучено товарів на суму майже 600 млн. грн.

Серед резервів забезпечення виконання бюджетних призначень у ІІ півріччі 2015 року керівники ДФС називають посилення заходів з детінізації економіки, зокрема, ліквідація схем ухилення від сплати податкових та митних платежів. 

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

На Запоріжжі в електронному вигляді оформлено 99,7% митних декларацій

Таким став показник "електронної" взаємодії суб’єктів ЗЕД із Запорізькою митницею ДФС у травні 2015 року. Всього з початку року фахівці митниці оформили майже 19,4 тисячі митних декларацій, 99,5 відсотка з них – в електронному вигляді.

 Серед загальної кількості декларацій більшість складають експортні – 13 тис. шт. Імпортних декларацій у дистанційній формі оформлено понад 6 тис. шт., транзитних – 27 шт. За аналогічний період минулого року митні декларації в електронному вигляді становили лише 98,7 відсотка від усього обсягу.

– Розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Порівняно з аналогічним періодом 2014 року цей показник зріс на 0,8 відсотка. При цьому середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 53 хвилини, а при імпорті – 1 годину 45 хвилин, – підкреслив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.

Митна декларація та інші документи, подання яких органам ДФС України передбачено Митним кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

 

У Запорізькій області від податкового аудиту додатково мобілізовано майже 34 мільйона гривень

Така сума надходжень забезпечена за актами перевірок підрозділів податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області у січні-травні 2015 року. 

За 5 місяців поточного року  інспектори фіскальної служби здійснили 288 документальних перевірок, з яких 66 планових документальних перевірок, що на 17 менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року (або на 20%) та 222 позапланові документальні перевірки, що на 91  менше, ніж за відповідний період минулого року (або на 29%).

– Важливою частиною Податкової реформи  є нині діючий мораторій на перевірки – до 2017 року не перевіряються підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Проте ці обмеження не діють на перевірки підприємств щодо наявності ліцензій, сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ, відшкодування ПДВ, – зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізької області Олексій Кавилін.

Так, нещодавно податківці-аудитори проводили перевірку одного з підприємств Запорізької області, діяльність якого пов’язана з оптовою торгівлею машинами та устаткуванням. У ході цієї перевірки, що була призначена у рамках кримінально-процесуального законодавства, фахівці підрозділів аудиту виявили, що платником відображено в обліку фінансово-господарські операції із суб’єктами господарання, які мають ознаки фіктивності, а також операції з реалізації обладнання, вартість якого по ланцюгу від першого постачальника до кінцевого споживача зросла у 200 разів. Всього за результатами перевірки нараховано податку на прибуток на загальну суму 6,4 млн.грн. 

 

Запорізькі підприємства намагались ухилитись від сплати податків на  6 млн. гривень

Одне з підприємств Запорізької області здійснювало господарську діяльність, що пов’язана з торгівлею сільськогосподарської продукції. Його службові особи шляхом проведення безтоварних операцій з різними підприємствами,  ухилились від сплати податків на суму 3 млн. гривень. 

Аналогічне правопорушення викрито на підприємстві, яке  займалось, здійсненням господарської діяльності, пов’язаної з торгівлею різноманітним промисловим обладнанням. Вдаючись до безтоварних операцій, втрати бюджету від такої діяльності могли скласти 3 млн. грн.

За вказаними фактами співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області розпочали кримінальні провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), відносно службових осіб одного з підприємств Запорізької області. 

Всього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по  7  кримінальним правопорушенням, у т.ч. 3 –  за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах(ч.3 ст.212 КК України), 1 – за фактом заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.191 КК України), 3 – за іншими статтями, зазначає начальник оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області  Ігор  Волков.

 

Податкові міліціонери вилучили  без ліцензійної продукції на майже 40 тис. грн.

В одному з торговельних павільйонів Запорізької області співробітники податкової міліції області встановили факт реалізації алкогольних напоїв без відповідних дозвільних документів (ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами"). 

У результаті було вилучено алкогольні напої на суму 38 тис. гривень. 

Всього за минулий тиждень співробітники оперативних підрозділів із незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму 114 тис. гривень.

 

До ДФС області надійшло  61 запит на публічну інформацію

Із загальної кількості запитів 30 надійшло від юридичних осіб, 12 - від фізичних осіб, 13 – від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації, від представників засобів масової інформації – 4 запити, 2 – від об'єднань громадян без статусу юридичної особи. 

Отримано поштою 48 запитів, 13 – електронною поштою. 

За наслідками розгляду надано відповідь на 32 запити, по 25 було надано роз’яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії з обмеженим доступом. Знаходяться  на виконанні 2 запити.

Про доступ до публічної інформації  можна дізнатися на суб-сайті  Головного управління ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua

 

На Запоріжжі перевірки на предмет очищення влади вже пройшли майже 2,4 тисячі запорізьких чиновників

Усього в Запорізькій області люстраційні процеси відповідно до Закону України "Про очищення влади" торкнуться близько 30 тисяч держслужбовців. Про це повідомили представники фіскальної служби Запорізької області під час засідання "круглого столу", проведеного за ініціативи Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Запорізькій області. Захід відбувся за участю керівництва Головного управління ДФС у Запорізькій області, Запорізької митниці ДФС, членів Громадської ради при ГУ ДФС області, прокуратури Запорізької області, Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Апеляційного суду Запорізької області, Запорізького окружного адміністративного суду та представників ЗМІ.

Основним предметом обговорення стало виконання Закону України "Про очищення влади", розгляд і надання пропозицій щодо проблемних питань.

Як зазначив заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Руслан Гришко, територіальні органи фіскальної служби області проводять перевірки державних службовців усіх без виключення органів влади – перевіряють їхні декларації на предмет достовірності вказаних даних про майно. На даний момент отримано майже 4,2 тисячі відповідних запитів, по 2366 з яких вже закінчені перевірки і надані відповідні висновки. У результаті більшість чиновників пройшли люстраційні процеси, водночас встановлено 92 випадки недостовірності відомостей щодо майна або майнових прав та 3 факти невідповідності інформації стосовно вартості майна.

Що стосується співробітників фіскальної служби, то на сьогодні процес очищення влади вже розпочаті практично по всіх податківцях та митниках, завершено понад 200 перевірок.

У ході "круглого столу" учасники обговорили питання порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", порядку заповнення державними службовцями "Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік".

Крім того, жваву дискусію викликав проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" – щодо обсягу декларованої інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який був прийнятий Верховною Радою України 18 червня у першому читанні. Згідно із ним державні чиновники зобов'язуються вказувати у декларації не лише те майно, яке їм належить, але і те, яким вони користуються постійно, упродовж шести і більше місяців.

На завершення зустрічі члени Громадської ради наголосили на необхідності прийняття змін до законодавства, що регулює процеси очищення влади, а також висловили твердження, що подальша спільна робота громадськості та державних органів влади може посилити антикорупційну складову в державній службі.


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.