Доска объявлений Бесплатка Бердянск

Бердянська ОДПІ повідомляє 24.08.2015

24.08.2015, 11:37    просмотров: 2783

 

Новини законодавства

Зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств

Cільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування два електронних рахунки: основний та додатковий.

Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом.

На основний електронний рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська.

З основного електронного рахунку кошти перераховуються до бюджету наступним чином: ДФС на підставі поданих декларацій автоматично формує реєстр та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов'язань надсилає його Держказначейству України, яке здійснює перерахування коштів до бюджету з основного електронного рахунку в рахунок погашення податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства перед бюджетом.

Крім того, з основного електронного рахунку за заявою платника перераховуються:

до бюджету - суми податкового боргу за несільськогосподарською діяльністю;

на поточний рахунок платника - кошти, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.

На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку в сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.

З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

До настання граничних термінів, передбачених для сплати задекларованих податкових зобов'язань, необхідно, щоб загальна сума перерахованих коштів на додатковий електронний рахунок, з якого кошти автоматично списуються на спеціальний рахунок, була не менше суми податкових зобов'язань, задекларованих таким сільськогосподарським підприємством у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за результатами відповідного звітного (податкового) періоду.

Порядок електронного адміністрування ПДВ визначений ст. 200 - 1 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України  від 16.07.2015 р. N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" та роз’яснено листом ДФС України від 10.08.2015 р.

 

З 1 вересня 2015 року звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії сімей деяких категорій військовослужбовців

З 1 вересня 2015 року скасовується оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Тобто не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб пенсії сімей військовослужбовців, які загинули, пропали без вісті або померли під час Другої світової війни, а також військовослужбовців, членів партизанського руху і їх сімей загиблих під час Другої світової війни.

Також не оподатковуватимуться податком на доходи фізичних осіб пенсії сімей осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Не будуть оподатковуватись також пенсії сімей осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Зазначена норма визначена Законом України від 17.07.201 № 653-VIII "Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб.

Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (опублікований в «Голосі України» від 06.08.2015 №141-142), отже набуде чинності з 1 вересня 2015 року.

 

Затверджено нові форми декларації збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору

Міністерство фінансів України наказом від 09.07.2015 р. №636  затвердив: 

- форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів;

- форму Податкової декларації з туристичного збору.

Платниками туристичного збору, який є місцевим збором,- є громадяни України та іноземці, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Справляють туристичний збір податкові агенти під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, за місцезнаходженням податкових агентів.

Порядок сплати туристичного збору визначений ст. 268 Податкового кодексу України.

Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії, фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.

Порядок сплати збору за місця для паркування транспортних засобів визначений ст. 268 -1  Податкового кодексу України.

Наказ №636 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Мінфін презентував перші напрацювання майбутньої податкової реформи

Мінфіном найближчим часом планується подати на розгляд Уряду та Верховної Ради проект податкової реформи.

На своєму сайті міністерство вже розмістило перші напрацювання майбутніх змін у вигляді презентації, зокрема:

1. Податок на прибуток (можливість зарахування в зменшення регулярних авансових платежів упродовж року, в якому відбувається виплата дивідендів; відновлення вимоги щодо наявності зв’язку із господарською діяльністю для витрат, які враховуються з метою оподаткування; чітке визначення понять «нерезидент», «пов'язані сторони» та «борг» для дотримання правил «тонкої капіталізації»; запровадження із 1 січня 2018 року надбавки до податку на прибуток для підприємств, що здійснюють видобуток природного газу).

2. ПДВ (право на ПДВ-кредит, виходячи із суми, фактично сплаченої на митниці;  право на ПДВ-кредит незалежно від переходу права власності на імпортовані товари; реекспорт товарів — 0% ПДВ, як і для експорту; обкладення ПДВ лише агентської винагороди й такі самі правила експедиторських послуг; право «успадкування» та можливість використання від'ємного значення ПДВ попередників; анулювання спеціального режиму із ПДВ для сільськогосподарського бізнесу; обов'язкова ПДВ-реєстрація перед здійсненням оподатковуваних операцій, сума яких перевищить ліміт для реєстрації).

3. Акцизний податок (запровадження системи контролю за сплатою акцизного податку при виробництві й обігу пального шляхом застосування акцизної накладної; звільнення від оподаткування ввезення підакцизної сировини для виробництва не лише готової продукції, а й іншої підакцизної сировини; запровадження 5-річного графіку поступового наближення ставок акцизного податку до європейського рівня).

4. Податок на нерухомість і транспортний податок (оподаткування автомобілів залежно від обсягу двигуна — для всіх автомобілів і мотоциклів зі строком використання до 5 років; підвищене оподаткування для власників автомобілів сегментів «преміум» і «люкс», середня ринкова вартість яких перевищує 1 млн грн; підвищене оподаткування для власників квартир і будинків, площа яких перевищує 350 кв.м. і 500 кв.м. відповідно; ліквідація податкових пільг із податку на нерухомість для окремих галузей).

5. ПДФО (оподаткування в момент фактичної виплати доходу (за винятком заробітної плати й винагород за цивільно-правовими договорами); запровадження можливості зменшення податку на суму податку, сплаченого за кордоном, навіть за відсутності угоди про уникнення подвійного оподаткування; розширення кола членів сім'ї першого ступеня споріднення для цілей оподаткування спадщини й подарунків; упровадження однакових податкових ставок для резидентів і нерезидентів, а також однакових правил для оподаткування доходів, одержаних на території України й за кордоном; подовження строку сплати податку, якщо був подовжений строк подачі декларації).

6. Адміністрування податків (зменшення кількості обов'язкових реквізитів для податкових декларацій; платники податків, які діють відповідно до податкових консультацій, звільняються від адміністративної відповідальності й нарахування пені, але не від донарахування податку; доступ платників до даних податкових органів про стан розрахунків; скорочення підстав для ініціювання позапланових податкових перевірок; банківська гарантія/депозит як передумова для оскарження податкових нарахувань до ДФС і в суді; запровадження можливості зарахування податкових переплат проти будь-яких податків, уключаючи ті, які були отримані в результаті реорганізації чи ліквідації філій; посилення відповідальності платників податків за порушення вимог щодо подання податкової інформації (звітності)).

 

Законодавчі ініціативи ПФУ щодо зміни ставок і бази ЄСВ

ПФУ на своєму сайті розмістив проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 Ним передбачається здійснити перерозподіл ЄСВ між роботодавцем і найманим працівником шляхом збільшення розміру утримань із заробітної плати працівників на 13% (до 16,64%) і, відповідно, зменшення розміру нарахувань на фонд оплати праці для роботодавця на 13%.

У теперішніх умовах середньомісячний відсоток нарахованого й утриманого ЄСВ становить 39,47% (35,83% — роботодавець,  3,68% — працівник), роботодавець сплачує 91% від його загальної суми, а найманий працівник — 9%.

Після перерозподілу розміру ЄСВ роботодавець сплачуватиме 22,83%, працівник — 42,16%.

Відповідний перерозподіл передбачається ввести із 01.01.2017 р., а із 2017 року здійснити підвищення зарплати застрахованим особам на 15%.

Разом із тим проектом також передбачається вилучення норми щодо застосування платниками з 2016 року понижуючого коефіцієнта 0,6 до розміру ЄСВ.

Однак це не єдині плани ПФУ.

На сайті ПФУ також розміщено законопроект, який передбачає:

•запровадити середню індикативну зарплату, яка дорівнюватиме розміру мінімальної зарплати помноженої на відповідний коефіцієнт;

•сплату внесків до ПФУ та фондів соцстрахування з зарплати (доходів), розмір яких є не менше ніж середня індикативна зарплата;

•установлення солідарної адмінвідповідальності роботодавця та працівника за виплату й утримання доходів, що не були попередньо нараховані згідно із законодавством.

 

 

Бердянська ОДПІ повідомляє 

Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Бердянська ОДПІ нагадує про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Відповідно до норм Постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими що не подавалися.

 

Легалізація зайнятості – запорука соціального захисту працівника

Фахівцями Бердянської ОДПІ постійно проводиться робота на упередження виплати заробітної плати в «конвертах». З початку року за результатами проведеної роботи щодо легалізації найманої праці та виявлення фактів виплати заробітної плати в «конвертах» виявлено 594 неоформлених найманих працівників. В результаті проведеної роботи легалізовано працю 578 найманих працівників. Сума виплаченого їм доходу складає - 891 тис. грн. Додатково сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб - 133,7 тис. грн. та єдиного соціального внеску – 317,8 тис. грн., - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Оксана Сагайдюк.

Погоджуючись працювати на умовах отримання тіньової заробітної плати, працівники самі залишають себе без соціальних гарантій: страхового стажу для призначення пенсій, сплати в повному обсязі листка непрацездатності, виплат по соціальному страхуванню, виплат, пов’язаних зі скороченням штатів, тощо. 

 

Вилучено з незаконного обігу товарів на суму понад 3 млн.грн.

З початку року в результаті посилення роботи з контролю на ринку підакцизних товарів оперативниками Бердянської ОДПІ встановлено 44 факти незаконної діяльності та вилучено з незаконного обігу товаро-матеріальних цінностей на суму  3,1 млн. грн., з них :

-  лікеро-горілчаних виробів на суму 736,2 тис. грн., 

-  спирту на  259,1 тис.грн.   

-  тютюнових виробів 21559 пачок  на суму 324,5 тис. грн. 

-  паливно-мастильних матеріалів 110 тон  на суму майже 1,8 млн. гривень. 

 

Виявлено 2 факти продажу алкогольних напоїв без ліцензії

За минулий тиждень особовим складом оперативного управління Бердянської ОДПІ з незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на суму 29,2 тис. гривень. Оперативниками встановлені факти реалізації алкогольних напоїв без наявності реєстрації суб’єкта господарської діяльності та відповідної ліцензії як в Бердянську, так і в Приморську.              

 

Операція «Нафтопродукт - 2015»

В ході проведення заходів щодо протидії незаконному виготовленню та обігу паливно-мастильних матеріалів, скрапленого газу, посилення державного контролю у вказаній сфері і збільшення надходження акцизного податку в межах проведення операції «Нафтопродукт-2015» оперативниками Бердянської ОДПІ встановлено 3 факти незаконної реалізації паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1,6 млн. гривень. 

 

Робота Бердянської ОДПІ зі зверненнями громадян за 7 місяців 2015 рік

Протягом  січня - липня 2015 року до Бердянської ОДПІ надійшло 32 письмових звернень громадян, що на 18 звернень більше, ніж за відповідний період 2014 року, з них розглянуто 30 звернень, 2 знаходиться на розгляді, - повідомила в.о.начальника Бердянської ОДПІ Оксана Сагайдюк.

 З 32-х звернень, які надійшли за сім місяців до інспекції, в чотирьох випадках громадяни з’ясовували процедуру відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку. У 15 випадках заявники повідомляли про можливі порушення податкового законодавства, 5 звернень стосується податкових консультацій.

Вся інформація, викладена у зверненнях, ретельно відпрацьовується фахівцями та надаються відповіді в терміни передбачені законодавством. 

Особистий прийом громадян керівним складом і посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснюється згідно графіку. З початку року керівним складом та посадовими особами Бердянської ОДПІ здійснено 27 особистих прийомів. Основні питання порушені громадянами на особистих прийомах стосувалися роз’яснення законодавства відносно плати за землю, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, реєстрації платників та  відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податку.

 

Роз’яснення податкового законодавства

Нові правила відображення операцій, що використовуються в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності

З 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Одночасно платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

З 1 липня 2015 року платники ПДВ, які використовують необоротні активи одночасно в пільговій та оподатковуваній діяльності перераховують частку використання тільки за підсумками року, коли такі активи почали використовувати.

В додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року була розрахована частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 року для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації). 

Починаючи з липня 2015 року для визначення податкових зобов'язань слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100 відсотками та значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.

Приклад:

Платником ПДВ здійснюється щомісячна оплата оренди складського приміщення, в якому одночасно зберігаються товари звільнені від оподаткування, та ті які оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20%..

В 2015 році орендна плата становить 12000 грн. (в т.ч. 2000 грн ПДВ)

Розмір частки на 2015 рік, обчислений у додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року, становить 65%.

з 1 липня 2015 року, сумма ПДВ повністю включається до складу податкового кредиту та відображається в декларації за липень у розділі II "Податковий кредит" в рядку 10.1.1 у колонці А обсяг операції 10000 грн., у колонці Б сума податку 2000 грн.

31 липня 2015 року на частину орендної плати, яка відповідає частці звільнених від оподаткування операцій (100% - 65% = 35%) нараховується податкове зобов'язання у розмірі 3500 грн. (10000 грн. х 35 %) та відображається у розділі I "Податкові зобов'язання" у рядку 1.1 у колонці А обсяг операції 3500 грн. (10000 грн. х 35 %) та у колонці Б суму податку 700 грн. (2000 грн. х 35 %) у декларації за липень 2015 року.

Зазначений порядок визначений п. 198.5 статті 198 та 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість"  та роз’яснений листом ДФС України від 07.08.2015  № 29168/7/99-99-19-03-02-17.

 

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування застосовуються до платника ПДВ, на якого покладено обов'язок такої реєстрації

При здійсненні реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальною особою за таку реєстрацію  є платник податку, на якого покладено обов'язок реєстрації відповідного розрахунку коригування в ЄРПН. 

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування, складених починаючи з 01.10.2015, до податкових накладних застосовуватимуться до платника податку, на якого покладено обов'язок реєстрації відповідного розрахунку коригування в ЄРПН. 

Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. 

При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

- розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів /послуг підлягає реєстрації таким платником податку.

Зазначена норма визначена ст. 120-1 та п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість"  

 

Нові правила формування податкового кредиту за податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН з порушенням терміну

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 (дата набрання чинності Законом України N 643 від 16.07.15 року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.

Тобто якщо, наприклад,  податкова накладна з датою складання 15.01.2015 року, яка до 29.07.2015 року не була зареєстрована в ЄРПН, починаючи з 29.07.2015 року не може бути зареєстрована в ЄРПН та включена до складу податкового кредиту.

З 29.07.2015 року суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Так якщо, наприклад, податкова накладна з датою складання 10.08.2015, була зареєстрована в ЄРПН 10.11.2015, то вона може бути включена покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту не пізніше ніж через 365 календарних днів починаючи з 10.08.2015, але не раніше листопада 2015 року, тобто в період з листопада 2015 року по серпень 2016 року. 

Зазначена норма визначена п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість"  та роз’яснена листом ДФС України від 07.08.15 №29163/7/99-99-19-03-02-17. 

 

Термін в який уповноважені банки повідомляють контролюючі органи про факти ненадходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки чи товарів по імпорту

Повідомлення про факти ненадходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки чи товарів по імпорту банки надсилають контролюючим органам за місцем реєстрації резидентів до десятого числа місяця, наступного за звітним.     

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 12 грудня 1998 року № 1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» у разі ненадходження резидентам валютних цінностей в установлені Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями терміни уповноважені банки інформують про це Національний банк та контролюючі органи. Порядок інформування встановлюється Національним банком разом з Державною фіскальною службою України.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 

 

Про порядок видачі контролюючим органом платнику податків довідки-підтвердження статусу податкового резидента України

Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України та порядок її видачі контролюючими органами визначено наказом ДПА України від 12.04.2002 №173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 173).

Згідно з п. 2 Наказу № 173 довідку-підтвердження статусу податкового резидента України видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Фізичні особи-підприємці можуть отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України у контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Відповідно до п. 3 Наказу № 173 державні податкові інспекції за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) у разі подання такою особою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або заяви про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави за формами, затвердженими компетентним органом цієї зарубіжної держави з виконання міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування на її території, зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента на цих формах підписом начальника Державної податкової інспекції та печаткою.

Згадані заяви подаються з перекладом на українську мову, крім заяв, оформлених російською мовою.

Звернення щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою.

Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України, засвідчені підписом керівництва контролюючого органу та печаткою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави видаються заявнику (уповноваженому представнику заявника) або відправляються поштою.

Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

 

Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачуються суми штрафних (фінансових) санкцій та пені

Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори, що передбачено пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Тобто, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.

Що стосується сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, застосованих контролюючим органом, слід керуватися наступним.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов’язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (абз. п’ятий п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України).

Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (далі – Порядок).

Згідно із п.2.3 Порядку податкове повідомлення-рішення складається в двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Податковим кодексом України, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахованих контролюючим органом.

 

Нові правила відображення операцій, що використовуються в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності

З 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Одночасно платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

З 1 липня 2015 року платники ПДВ, які використовують необоротні активи одночасно в пільговій та оподатковуваній діяльності перераховують частку використання тільки за підсумками року, коли такі активи почали використовувати.

В додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року була розрахована частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 року для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації).

Починаючи з липня 2015 року для визначення податкових зобов'язань слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100 відсотками та значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.

Приклад:

Платником ПДВ здійснюється щомісячна оплата оренди складського приміщення, в якому одночасно зберігаються товари звільнені від оподаткування, та ті які оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20%.

В 2015 році орендна плата становить 12000 грн. (в т.ч. 2000 грн ПДВ).

Розмір частки на 2015 рік, обчислений у додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року, становить 65%.

з 1 липня 2015 року, сумма ПДВ повністю включається до складу податкового кредиту та відображається в декларації за липень у розділі II "Податковий кредит" в рядку 10.1.1 у колонці А обсяг операції 10000 грн., у колонці Б сума податку 2000 грн.

31 липня 2015 року на частину орендної плати, яка відповідає частці звільнених від оподаткування операцій (100% - 65% = 35%) нараховується податкове зобов'язання у розмірі 3500 грн. (10000 грн. х 35 %) та відображається у розділі I "Податкові зобов'язання" у рядку 1.1 у колонці А обсяг операції 3500 грн. (10000 грн. х 35 %) та у колонці Б суму податку 700 грн. (2000 грн. х 35 %) у декларації за липень 2015 року.

Зазначений порядок визначений п. 198.5 статті 198 та 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" та роз’яснений листом ДФС України від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.

 

Податком на доходи фізичних осіб та військовим збором оподатковується нецільова матеріальна допомога, яка у 2015 році перевищує 1710 грн

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою.

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового Кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 гривень).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Зазначені норми визначені пп. 170.7.3 ст. 170, пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

 

Що робити, коли сільгоспвиробник помилково перерахував кошти на основний рахунок замість додаткового?

Як діяти сільгоспвиробнику, коли для реєстрації  податкової  накладної  кошти  помилково  були перераховані  на основний електронний  рахунок?

Так, щоб повернути кошти з основного рахунка потрібно подати додаток 4 до податкової декларації.

Якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ сума коштів на електронному ПДВ-рахунку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати податківцям у складі декларації заяву (додаток 4 до декларації), згідно з якою такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника. Реквізити поточного рахунка платник податку зазначає в заяві в сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ і суму узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ (пп. «б» п. 2001.6 ПКУ).

 

Чи підлягає обкладенню ПДВ компенсація орендарем податку на нерухомість у складі орендної плати

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.02 «ЗІР» роз’яснила: у разі якщо орендар відшкодовує податок на нерухоме майно орендодавцю згідно з умовами договору оренди житлового/нежитлового приміщення, таке відшкодування вважається частиною оплати вартості послуг оренди, є складовою частиною операції з постачання послуг, а тому є об’єктом обкладення ПДВ.

 

ДФС про складання контролерами протоколів про адмінправопорушення

Державна фіскальна служба України в листі від 29.05.2015р.  №19220/7/99-99-10-03-02-17 проаналізувала судову практику з приводу застосування адміністративного штрафу, передбаченого ст.ст. 1632, 1634, 1651 КУпАП, до посадових осіб суб'єктів господарювання та дійшла висновку, що посадові особи контролюючих органів під час складання протоколів про адміністративні правопорушення в більшості випадків допускають однотипні помилки, зумовлені недотриманням вимог ст.ст. 38, 256, 268 КУпАП, що призводить до  закриття судами провадження у справі.

Водночас ДФСУ надала деякі правила-поради контролерам стосовно складання протоколів:

1) протокол, складається вповноваженою на те посадовою особою: право складання протоколів повинно бути зазначено в посадових інструкціях працівників;

2) у разі якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол складається на кожну особу окремо; якщо особа послідовно (одночасно) здійснила кілька адміністративних правопорушень, які у відповідності із чинним законодавством розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), на порушника складається один протокол. У разі розгляду справ різними органами (службовими особами) на кожне таке порушення складається окремий протокол;

3) у протоколі під час його складання обов'язково вказується частина відповідної статті КУпАП, згідно з якою настає адміністративна відповідальність, або інший нормативний акт, що передбачає адміністративну відповідальність за вчинене порушення;

4) якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі;

5) усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською (державною) мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, яка вчинила правопорушення, щодо якої він складений. У разі виявлення помилки допускаються виправлення за умови запису «Виправленому вірити» та підпису особи, що склала протокол;

6) якщо є свідки правопорушення й потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також адреси місць проживання;

7) уповноважена посадова особа зобов'язана ознайомити особу, щодо якої складається протокол, зі змістом ст. 63 Конституції України, з її правами й обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі. Про ознайомлення з зазначеним вище особа, щодо якої складається протокол, ставить у ньому свій підпис, а в разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої посадової особи;

8) особа, щодо якої складається протокол, має право додати до протоколу пояснення й зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису;

9) до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення. Кожен документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію й відповідати вимогам законодавства;

10) протокол складається у 2 примірниках, один із яких під розписку вручається особі, щодо якої він був складений.

 

ДФС попереджає, що штрафуватиме за не утримання ПДФО та військового збору в разі виплати середнього заробітку мобілізованим

ДФС у підкатегоріях 103.26 та 132.06 «ЗІР» надала відповідь на запитання: чи виникає відповідальність у роботодавця, який під час виплати суми середнього заробітку мобілізованим працівникам, що надалі компенсуються за рахунок коштів державного бюджету, не утримував ПДФО та військовий збір?

До роботодавця, який у разі виплати сум середнього заробітку мобілізованим працівникам, які надалі компенсуються коштами державного бюджету, не утримував ПДФО та військовий збір, накладається штраф, пеня та застосовується адміністративна відповідальність.

 

Спрощенці з доходом до 1 мільйона гривень можуть працювати без РРО

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів» від 01.07.2015 р. № 569-VIII унесено зміни, що стосуються застосування РРО фізичними особами — підприємцями — спрощенцями.

Так, передбачається, що реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку: групи 1, груп 2 і 3 (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році зазначеного вище обсягу доходу застосування РРО для такого платника єдиного податку обов’язкове.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

 

Як дізнатися, чи прийнята електронна звітність

Відповідно до «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку», затвердженої наказом ДПС України від 10.04.2008 р. № 233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронній формі до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, із якою було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронній формі зберігається в органі ДФС. У разі якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, податковий документ уважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів  до бази даних є друга квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата й час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, і дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС.

 

Про перехід на єдиний податок іноземцем або особою без громадянства

Відповідно до п.177.12 ст. 177 ПКУ, іноземці й особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.

Підпунктом 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУвизначено, що резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання в жодній із держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше ніж 183 днів (уключаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду чи періодів податкового року.

Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПКУ, фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, установленим гл. 1 р. XIV ПКУ, і реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному гл. 1 р. XIV ПКУ.

Беручи до уваги зазначене вище, фізичні особи — іноземці чи особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл. 1 р. XIV ПКУ.

 

Строки сплати транспортного податку

Із 1 січня 2015 року запроваджено нове обкладення легкових автомобілів транспортним податком.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі — нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, що використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Тобто податок справлятиметься з автомобілів, які використовувалися не більше ніж 5 років і мають великий об’єм двигуна — понад 3 тис. куб. см.

Ставка податку встановлюється із розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.

Порядок сплати транспортного податку визначено ст. 267 Податкового кодексу України.

 

Якщо магазин не працює, потрібно роздруковувати Z-звіти чи ні?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО, зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів із продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки в разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Отже, у разі якщо господарська діяльність на об’єкті протягом дня не проводилася, фіскальний звітний чек не друкується.

 

Платники запитували

Чи оподатковується ПДВ компенсація земельного податку, яку орендодавець - бюджетна установа отримує від орендаря? 

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

При цьому постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

В свою чергу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі якщо відшкодування сум земельного податку за земельну ділянку під об’єктом оренди отримує орендодавець - бюджетна установа, то такі кошти, як складова витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, до бази оподаткування не включаються та ПДВ не оподатковуються.

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ компенсація орендарем податку на нерухоме майно? 

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

При цьому постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).

При цьому плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (за умови надання права користування земельною ділянкою) (ст. 797 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до ст. 266 ПКУ є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Таким чином, у разі якщо орендар відшкодовує податок на нерухоме майно орендодавцю згідно з умовами договору оренди житлового/нежитлового приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати вартості послуг оренди, є складовою частиною операції з постачання послуг, а тому є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Як визначається база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг? 

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 ПКУ

 

Чи включається до бази оподаткування ПДВ сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів? 

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п.п. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПКУ акцизний податок є загальнодержавним податком.

Відповідно до п. 1 розд. II Закону України від 28 грудня 2014 року № 71- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» для операцій з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок, ставки якого встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, у разі здійснення операцій з постачання підакцизних товарів сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.

 

Чи включаються суми акцизного податку до доходу фізичних осіб підприємців платників єдиного податку, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів?

 Суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Під реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палив моторних альтернативних, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.  

Умови застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами господарювання визначені у ст. 291 ПКУ.

Відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено перелік сум, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку, зокрема: суми податку на додану вартість; суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Для платників єдиного податку третьої групи встановлюється відсоткова ставка податку у розмірі:

1)2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2)4 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Таким чином, суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.

 

Чи є офіційною інформація, отримана за допомогою електронного податкового сервісу «Інформаційне повідомлення про заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів?)”? 

Державною фісальною службою України запроваджено он-лайн електронний податковий сервіс «Інформаційне повідомлення про заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів)».

Платники податків, які здійснюють подання податкових декларацій в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку та з використанням електронного цифрового підпису, можуть щомісяця дізнаватися про наявність податкового боргу зі статусом новоствореного та про динамічні зміни такого боргу в сторону збільшення/зменшення.

Функціонування такої послуги забезпечується шляхом розсилки інформаційною системою ДФС (центрального рівня) каналами сучасних інформаційних технологій інформаційного повідомлення за уніфікованою формою на електронну скриньку платника податків.

Інформаційне повідомлення має виключно інформативний характер.

У разі виникнення сумнівів щодо стану розрахунків з бюджетом платник податків може звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, наведених в інформаційному повідомленні.

 

Чи потрібно платнику податків заключати з контролюючим органом договір про визнання електронних документів при поданні звітності через сервіс «Електронний кабінет платника податків»? 

Онлай-сервіс «Електронний кабінет платника податків» надає можливість платникам податків безкоштовно підготувати і подати у режимі реального часу до контролюючих органів електронну звітність (за винятком звітів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом, зокрема інформацію про заборгованість зі сплати податків і зборів.

3 метою забезпечення однакового підходу до приймання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, для визначеного пп. в) п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України способу подання та дотримання усіма платниками норм Інструкції з підготовки І подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (наказ Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233) платнику податків необхідно укласти договір з контролюючим органом.

 

ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТА ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

Затвердження нової нормативної грошової оцінки

1. Міською радою у 2014 р. прийнято рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до вимог рішення вона набрала чинності з 01.07.2015 р. Чи потрібно платнику земельного податку подавати уточнюючу декларацію з плати за землю на 2015 р.? 

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі — Закон № 1378), відповідно до абзацу п’ятого ст. 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. 

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону № 1378).

Відповідно до Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон № 280) акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичний початок діяльності як платника плати за землю) разом з нею надається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

На цей час витяг з технічної документації щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки надають територіальні органи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Таким чином, рішення міської ради є обов’язковим для виконання, і суб’єкту господарювання потрібно подати уточнюючу декларацію з плати за землю та розрахувати суму земельного податку виходячи з нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

 

Подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки

2. Чи можна подати довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки разом з податковою декларацією з плати за землю в електронному вигляді?

Форматом (стандарт) податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати державної та комунальної власності) передбачено подання в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку податкової декларації, додатка 1 до податкової декларації «Відомості про наявні земельні ділянки» та додатка 2 до податкової декларації «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок».

При цьому формат (стандарт) довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в електронному вигляді відсутній.

Отже, платники плати за землю мають надавати довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на паперових носіях до органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки.

 

Обчислення плати за землю для ОСББ

3. Який порядок визначення плати за землю об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків?

Плата за землю — це обов’язковий платіж, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Платниками податку згідно зі ст. 269 цього Кодексу є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу). Плата за землю сплачується з дня виникнення права власності або права користування.

Відповідно до ст. 82 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ст. 92 Земельного кодексу).

Співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, також можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 Земельного кодексу).

Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу).

Тобто ОСББ можуть бути власниками земельних ділянок, постійними користувачами або орендарями земельних ділянок державної чи комунальної власності.

Власники земельних ділянок та постійні користувачі є платниками земельного податку. Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, належать згідно зі ст. 38 Земельного кодексу до земель житлової та громадської забудови. У 2015 р. сума земельного податку для ОСББ розраховується за ставкою 3% від суми земельного податку, обчисленого за повною ставкою, встановленою для земель населених пунктів з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249 згідно з нормами ст. 289 Податкового кодексу, якщо місцевою радою не прийнято відповідне рішення і не визначено інші ставки земельного податку.

Орендну плату ОСББ повинні сплачувати згідно з умовами договору оренди, укладеного з відповідною місцевою радою.

 

Сплата земельного податку платниками єдиного податку третьої групи

4. Чи звільняються юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи від сплати податку на майно (в частині земельного податку)?

Перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу. Зокрема, юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються для провадження господарської діяльності.

Розглянемо детальніше питання стосовно платників земельного податку і, зокрема, у яких суб’єктів господарювання виникає обов’язок сплачувати саме земельний податок.

Як зазначено у ст. 269 Податкового кодексу, платниками земельного податку є власники земельних ділянок та постійні користувачі. Тобто суб’єкти господарювання є платниками земельного податку у разі, якщо мають земельні ділянки у власності або у постійному користуванні.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу застосовувати спрощену систему оподаткування і бути платниками третьої групи мають право суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. Водночас права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності згідно зі ст. 92 Земельного кодексу набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Крім того, пп. 291.5.5 ст. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу зазначено: не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Пунктом 287.1 ст. 287 цього Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, у суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, обов’язок сплачувати земельний податок або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення права власності на земельну ділянку.

Слід нагадати, що право користування земельною ділянкою може виникати також на умовах оренди. При цьому звільнення від сплати орендної плати чинним законодавством не передбачено.

 

Відповідальність за неподання податкової декларації у разі зміни бази оподаткування

5. Яку відповідальність передбачено чинним законодавством за неподання суб’єктом господарювання податкової декларації з плати за землю у визначений Податковим кодексом термін у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки?

Відповідно до п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Власники та землекористувачі земельних ділянок сплачують податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу).

Пунктом 49.2 ст. 49 цього Кодексу визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з нормами ст. 47 Податкового кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи.

Так, ст. 120 цього Кодексу передбачено накладання штрафу в розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), а у разі повторного порушення протягом року — 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, якщо платник плати за землю не подав податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни об’єкта та/або бази оподаткування, які призвели до збільшення або зменшення податкового зобов’язання з плати за землю, до нього застосовуються санкції відповідно до ст. 120 Податкового кодексу.

 

Рішення про надання пільг прийнято протягом року

6. З якого часу юридична особа звільняється від сплати земельного податку, якщо рішення про надання пільг місцевою радою прийнято протягом року?

Загальні засади встановлення податків і зборів визначено ст. 7 Податкового кодексу, відповідно до якої під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу).

Повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку, що сплачується на відповідній території, надано органам місцевого самоврядування.

Пунктом 284.2 ст. 284 Податкового кодексу визначено: у разі якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

При цьому згідно з пунктами 1, 3 ст. 73 Закону № 280 акти органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг зі сплати земельного податку прийнято, то воно є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

 

Користування земельною ділянкою на підставі рішення міської ради

7. Підприємство користується земельною ділянкою на підставі рішення місцевої ради про надання землі в оренду, при цьому договір оренди не оформлено. Чи потрібно в цьому випадку сплачувати земельний податок?

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 цього Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, оформлений та зареєстрований згідно із законодавством.

Статтею 25 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Таким чином, у суб’єкта господарювання обов’язок сплачувати земельний податок або орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на земельну ділянку.

Водночас використання землі без наявності правовстановлюючих документів є порушенням чинного законодавства.

 

Прес-служба ДФС повідомляє

У Києві викрито махінації з експортом зернових на 10 млн. гривень

Працівниками податкової міліції міста Києва зареєстровано кримінальне провадження за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків невстановленими особами, які сприяли ухиленню від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Як з’ясувалося, у 2015 році порушники зареєстрували фіктивне підприємство та, використовуючи його реквізити і розрахункові рахунки, надавали для митного оформлення в режимі «експорт» до Одеської митниці декларації щодо відправки за межі митної території України ячменю фуражного та пшениці на суму понад 10 млн. гривень.

Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.

 

Працівники податкової міліції перекрили канал постачання контрафактних сигарет до країн ЄС

У ході проведення слідчо-оперативних заходів у рамках операції «Акциз-2015» співробітниками податкової міліції у Закарпатській та Львівській областях припинено потужний канал незаконного постачання контрафактних сигарет до країн ЄС.

Під час проведення огляду вантажного автомобілю на митному посту «Тиса» (Закарпатська обл.), який перевозив до Угорщини пиломатеріали, виявлено тютюнові вироби без марок акцизного податку торгових марок «Фест» та «JinLing»(виробництва Республіки Білорусь).

В подальшому у м. Стрий (Львівська обл.) було викрито складське приміщення, де здійснювалось накопичення контрафактних сигарет та завантаження вантажних автомобілів.

У результаті вжитих заходів працівниками податкової міліції з незаконного обігу вилучено 107,9 тис. пачок цигарок іноземного виробництва на загальну суму понад 1,9 млн. гривень.

За даними фактами зареєстровано кримінальне провадження. Тривають слідчі дії.

 

ДФС передано 70 автомобілів для потреб АТО

Для забезпечення проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей, Державною фіскальною службою України (її територіальними органами та державним підприємством, що знаходиться у сфері управління ДФС) впродовж 2014 року – 1 півріччя 2015 року передано 70 автомобілів суб’єктам боротьби з тероризмом, які визначені Законом України «Про боротьбу з тероризмом».

Зокрема, до сфери управління Міністерства оборони України передано 69 автомобілів та Служби безпеки України – 1 автомобіль.

Крім того, для забезпечення автотранспортом підрозділу ДФС, який безпосередньо знаходиться в зоні проведення АТО (у складі мобільної групи «Фантом»), ДФС зроблено перерозподіл наявного транспорту. За його результатами територіальними органами ДФС було передано 38 автомобілів.

Водночас до сфери управління Міноборони у 2015 році, окрім автомобілів, Державною фіскальною службою було також передано понад 600 одиниць комплектуючих та запасних частин до транспортних засобів.   

 

З початку 2015 року митницями ДФС порушено понад 10 тис. справ про порушення митних правил

Протягом січня – липня поточного року митницями Державної фіскальної служби порушено 10 293 справи про порушення митних правил на суму понад 779,17 млн. грн. З них у 5 тис. справах вилучено предмети правопорушень на суму понад 318,57 млн. грн.

Переважну більшість вартості вилученого складають промислові товари – понад 180,30 млн. грн. Продовольчих товарів вилучено на суму понад 40,43 млн. грн., валюти – понад 71,46 млн. грн., транспортних засобів – понад 26,38 млн. грн.

Так, зокрема, на початку серпня в зону діяльності Київської міської митниці ДФС було ввезено18 144 кгтовару „ядра горіхів кеш`ю” загальною вартістю 86 410,8 дол. США.

Під час перевірки документів, наданих для митного оформлення зазначеного товару, встановлено, що його вартість становить 140 842,8 дол. США.

Тобто зазначений товар намагалися ввезти в Україну на підставі документів, які містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості.

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України („Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю).

Крім того, з початку року митницями ДФС розглянуто 3 530 справ про порушення митних правил та стягнуто штрафів на суму понад 173,23 млн. грн. З них до держбюджету перераховано понад 9,66 млн. грн.

Також 5 717 справ передано на розгляд суду. За результатами розгляду судом прийняте рішення про конфіскацію предметів правопорушень на суму понад 298,18 млн. грн. Крім того, накладено штрафів на суму понад 229,11 млн. грн.

 

На Київщині ліквідовано підпільний цех з обробки бурштину

У рамках розслідування кримінального провадження співробітниками податкової міліції у Київській області спільно зі Службою безпеки України виявлено цех з обробки незаконно видобутого та отриманого бурштину, а також виготовлення з нього ювелірних виробів.

Цех було виявлено під час обшуку безхазяйних приміщень, розташованих на території колишнього колгоспу.

Під час проведених заходів вилучено 80 кг необробленого та обробленого каміння коричневого та жовтого кольору, схожого на бурштин, 12 верстатів та інше обладнання для обробки.

Слідчі дії тривають.

 

На Запоріжжі викрито «центр мінімізації», який «допоміг» підприємствам проконвертувати понад 120 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції у Запорізькій області припинено діяльність «центру мінімізації», який протягом 2014-2015 років надавав послуги з формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов’язань підприємствам реального сектору економіки.

Махінації проводилися шляхом складання та підписання неіснуючих угод та первинних бухгалтерських документів за нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей (зернової продукції).

Загальна сума переведених у готівку коштів, які були отримані за реалізовану зернову продукцію в адресу підприємств-зернотрейдерів через розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, склала понад 120 млн. гривень.

Податковою міліцією було проведено 8 санкціонованих обшуків у приміщеннях, за місцями проживання фігурантів центру та у транспортних засобах, які використовувались у протиправній діяльності. За їх результатами вилучено 177 тис. гривень, 20 тис. доларів США, 1 тис. Євро, 140 швейцарських франків, 26 тис. російських рублів готівкою, 3 печатки підприємств, ноутбук, 3 мобільні телефони та документи, що свідчать про їх протиправну діяльність.

Слідчі дії тривають.

 

Найпопулярнішим електронним сервісом ДФС є надання виписки з ЄРПН

Одним з найпопулярніших електронних сервісів ДФС є надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних, як покупцю так і продавцю. З початку поточного року опрацьовано понад 20 млн. таких запитів.

Не меншим попитом користується послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» в електронній формі. Протягом зазначеного періоду було укладено майже 404 тис. таких договорів з платниками податків.

Цікавляться користувачі й інформацією з реєстру платників ПДВ щодо наявності платників у зазначеному реєстрі. Протягом 7 місяців поточного року було опрацьовано майже 34 тис. запитів з цієї теми.

Крім того, з початку 2015 року автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано понад 177 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.

Загалом, з початку 2015 року «Єдиним вікном подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються майже 978 тис. платників податків.

Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 148 тис. відповідей з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації  податкових накладних.

 

Роман Насіров: Ми повинні напрацювати зміни, які комплексно поліпшать умови ведення бізнесу

Державна фіскальна служба та платники податків мають спільно працювати над поліпшенням умов ведення бізнесу. Про це Голова ДФС Роман Насіров заявив сьогодні, 13 серпня, під час круглого столу на тему: „СЕА ПДВ в повному режимі: перші підсумки”, який відбувся в Українському союзі промисловців і підприємців.

За підтримки бізнесу, в тому числі, членів УСПП, вдалося ухвалити Закон України від 16 липня 2015 р. №643-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” та вже імплементувати додаткові необхідні зміни, які були зроблені в системі 10 днів тому.

„Ми вже бачимо результати нашого діалогу, - зазначив Роман Насіров. – Але процес покращення не закінчився. Нам разом із вами, платниками податків, потрібно рухатися далі в бік удосконалення не тільки цієї системи, а й напрацювання інших подібних систем для більш  ефективного процесу сплати податків”.

У ДФС зроблено вже чимало для мінімізації діяльності нелегального бізнесу в Україні взагалі. Це стосується як боротьби з „податковими ямами”, контрабандою, так і контролю за реалізацією та обігом підакцизних товарів та іншими схемами ухилення від сплати податків.

„Для уникнення можливості маніпулювання з ПДВ ми здійснюємо постійний моніторинг, щоб бути впевненими, що СЕА не має так званих дірок. І досі проблем у нас не виникало”, - поінформував керівник відомства.

Як наслідок, сьогодні виписати класичній „податковій ямі” податкову накладну не можливо, хоча такі спроби є. Буквально на цьому тижні на Київщині працівники ДФС упередили спробу підприємства зареєструвати податкову накладну за фіктивними операціями на 43 млрд. грн.

Остаточно ж, за прогнозами податківців, повністю вичистити  незрозумілий податковий кредит, який існував у системі, реально у жовтні-листопаді 2015 року.

Нині у ДФС завершується розробка пропозицій щодо змін до Податкового кодексу, які невдовзі буде подано Міністерству фінансів України.

„Це можна назвати змінами до кодексу, маленькою реформою чи просто податковою реформою. Нам потрібно багато чого змінити в адмініструванні акцизного податку, ренти, ЄСВ, ПДФО, доопрацювати податок на прибуток. Головне, що ми дуже часто чуємо від бізнесу: повинні бути зрозумілі рівні умови. Не можна, щоб комусь вдавалося працювати „по-чорному”, а всі інші мають за нього сплачувати податки”, - переконаний Голова ДФС.

У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах заявив про готовність представників бізнесу до діалогу. „Нам потрібно на постійній основі шукати рішення, які відповідатимуть як законам економіки, фінансів, так і інтересам української держави і суспільства, - зауважив він. - Ми впевнені що такий діалог є дуже важливим в усіх аспектах, починаючи від довіри і закінчуючи спільними кроками щодо виходу з кризи”.

 

У Харківській області податківці перекрили канал незаконного переміщення товарів до Російської Федерації

У Харківській області співробітники податкової міліції спільно з прикордонниками та прокуратурою припинили діяльність великого каналу незаконного переміщення товарів з України в Російську Федерацію.

Встановлено, що протягом 2014-2015 рр. громадянин України організував схему незаконного переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі підакцизних, на територію Росії, замовниками якої були Інтернет-магазини. Зазначені дії призвели до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Протиправна схема функціонувала завдяки діяльності організованого злочинного угруповання, до складу якої входило понад 15 осіб з числа громадян України - жителів м. Харкова та громадян РФ.

Для проведення спецоперації з нейтралізації каналу з числа співробітників податкової міліції створено 6 мобільних слідчо-оперативних груп, до складу яких увійшло більше 18 оперативних співробітників, 8 слідчих і 15 оперативних співробітників Харківського прикордонного загону.

В ході проведення першого етапу операції, в районі між селами Рублене і Крейдянка Харківської області, при спробі незаконного перетину держкордону по так званій «зеленці» у напрямку Російської Федерації, співробітниками податкової міліції та прикордонниками було затримано два автомобілі УАЗ з товарами народного споживання. Одним з автомобілів керував організатор злочинної групи. При затриманні правоохоронці були вимушені застосувати вогнепальну зброю.

Одночасно з цим в місцях проживання членів групи, їхніх автомобілях і на складі були проведені обшуки. У результаті було знайдено запчастини до приладів військового призначення на суму понад 1 мільйон гривень, товари, які призначалися для незаконного переміщення до РФ, на суму 3,5 мільйона гривень, два автомобіля УАЗ, 13000 доларів і 13 000 гривень готівкою, а також банківські картки, чорнові записи про рух «контрабандного» товару та грошових коштів, копії платіжних документів російських банків, комп'ютерна техніка.

Організатора злочинного угруповання заарештовано.

Слідчо-оперативні заходи тривають.

 

Податковою міліцією вилучено понад 200 одиниць продукції марки Apple з ознаками контрафактності

Державною фіскальною службою України на підставі інформації Всеукраїнської громадської організації, яка представляє інтереси Apple Inc, організовано заходи щодо відпрацювання фактів незаконного переміщення через митний кордон та подальшої реалізації технічних пристроїв мобільного зв'язку продукції марки Apple.

Так, Головним слідчим управлінням ДФС до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 212 КК України за фактом переміщення на територію України товарів марки Apple з порушенням митного та податкового законодавства, без сплати відповідних платежів та з порушенням прав інтелектуальної власності, з метою подальшої реалізації вказаних товарів через мережу Інтернет і магазини роздрібної торгівлі, що призвело до ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.

Для проведення обшуків та вилучення товарів марки Apple в одній з торгівельних мереж, розташованій у містах Дніпропетровськ та Запоріжжя, було отримано відповідні ухвали Шевченківського районного суду м. Києва.

Обшуки здійснювалися співробітниками податкової міліції ДФС України із залученням представників офіційного представництва компанії Apple. За їх результатами вилучено понад 200 одиниць продукції марки Apple з ознаками контрафактності, які були ввезені на територію України з порушенням митного та податкового законодавства без сплати відповідних платежів, а також з порушенням прав інтелектуальної власності.

Слідчі дії тривають.

 

Протягом січня - липня 2015 року до бюджету сплачено майже 5 млрд. грн. єдиного податку

Протягом січня - липня 2015 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,9 млрд. грн. єдиного податку. З них 955,6 млн. грн. – сплачено у липні поточного року.

Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на 21 відс. У січні-липні 2014 року від діяльності спрощенців бюджет отримав понад 4 млрд. грн.

У розрізі категорій платників фізичні особи – підприємці протягом 7 місяців поточного року сплатили до бюджету 3,7 млрд. грн. Це на 783,2 млн. грн.  більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у липні від цих платників надійшло 635,1 млн. грн. єдиного податку.

У свою чергу, юридичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з початку року спрямували до держбюджету майже 1,2 млрд. грн. податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 70 млн. грн. У липні 2015 року юрособи-«спрощенці» перерахували до бюджету 320,5 млн. грн.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Понад 3,2 мільярда гривень соціального внеску сплатили запорізькі страхувальники

Сума надходжень з ЄСВ за січень-липень 2015 року перевищила заплановані показники на 130 мільйонів гривень. При цьому у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зафіксовано збільшення сплати на соціальне страхування на 237 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. 

Лише за липень до спеціальних фондів загальнодержавного страхування надійшло майже 490 мільйонів гривень ЄСВ, що на 33 мільйони більше запланованого. 

Середньомісячні надходження з ЄСВ (з урахуванням міграції) у 2015 році склали 458 млн. грн., що на 33,8 млн. грн. більше середньомісячних надходжень минулого року. 

-Збільшення сум ЄСВ, які в середньому щомісяця перераховуються від запорізьких платників, пов’язане зі зростанням надходжень від новостворених великих підприємств та бюджетоформуючих електрометалургійних виробництв, а також за рахунок виплати грошового забезпечення мобілізованим військовослужбовцям та погашення заборгованості. Лідерами зі сплати єдиного соціального внеску у Запорізькому регіоні залишаються бюджетні організації, підприємства енергетичної та промислової галузі, - зазначив керівник фіскальної служби області. 

Фахівці Головного управління та територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області на семінарах та зустрічах із платниками проводять роз’яснювальну роботу щодо податкового законодавства, тож рівень податкових знань у запорізьких платників перманентно зростає, зокрема, і стосовно сплати ЄСВ. 

Використовуючи зміни у чинному законодавстві, 209 платників, зокрема 185 юридичних осіб і 24 фізичних осіб, що використовують працю найнятих робітників, скористалися можливістю застосувати понижуючий коефіцієнт з нарахування єдиного соціального внеску.

Всього по Запорізькій області зареєстровано 372 тисячі найманих робітників, на соціальний захист яких спрямовується ЄСВ.

 

Близько 3,3 млрд. грн. перераховано до бюджету запорізькими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з початку 2015 року

З початку поточного року Запорізькою митницею ДФС перераховано близько 3,3 млрд. грн. до державного бюджету, сплачених суб’єктами ЗЕД. Це майже на 87% більше, ніж в аналогічному періоді 2014 року. Сплата податку на додану вартість склала понад 2,8 млрд. грн., мита – понад 449 млн. грн., акцизного податку – 2,1 млн. грн. У липні цього року до бюджету надійшло майже 648 мільйонів гривень. Про це повідомила перший заступник начальника Запорізької митниці ДФС Галина Омельченко.

- Основним джерелом надходжень до бюджету є митні платежі, що сплачуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону. Так, з початку року від підприємств металургійного комплексу частка надходжень до бюджету склала 37%, від зовнішньоекономічної діяльності в енергетичному комплексі – 22%, від інших виробничих підприємств – 21%, від суб’єктів господарювання невиробничої сфери – 18,5%, - зазначила Галина Омельченко.

Протягом поточного року відбулись суттєві зміни у структурі імпорту, насамперед, за рахунок зростання обсягів оформлень недорогих товарів сировинних груп товарної номенклатури, які мають найбільші показники у фізичних обсягах.

Передбачених законодавством пільг зі сплати митних платежів у січні-липні цього року було задекларовано на суму 372,6 млн. грн. Порівняно з минулорічними показниками вони збільшились на 40%. Основна сума пільг склала на ввезення товарів у рамках програми розвитку літакобудування – 186,2 млн. грн. (50% від загальної суми пільг). За договорами про вільну торгівлю з країнами СНД та Республікою Грузія надано пільг на суму 20 млн. грн. (5,4% від загальної суми пільг).

 

Запорізькі податкові міліціонери викрили факт ухилення на 3 млн. грн.

Службові особи одного з підприємств Запорізької області, які здійснювали господарську діяльність, пов’язану із закупівлею сільськогосподарської продукції, проводили безтоварні операції з підприємствами з ознаками "фіктивності". Ці махінації дозволили їм ухилились від сплати ПДВ на суму понад 3 мільйони гривень. Проте, це порушення "кмітливим" підприємцям не вдалося приховати від запорізьких оперативників податкової міліції. За матеріалами співробітників оперативних підрозділів розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Усього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 3 кримінальних правопорушеннях, у т.ч. 1 –  за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України), 1 – за створення та використання "фіктивних" суб’єктів господарювання для прикриття незаконної діяльності (ст.205 Кримінального кодексу України "Фіктивне підприємництво"), 1 – за іншими статтями.

 

За незаконне ввезення автомобілів порушники повинні сплатити майже 4 мільйони гривень штрафу

Майже 3,9 мільйона гривень буде стягнуто у вигляді штрафу з громадян, які незаконно ввезли до України п’ять автомобілів, а вартість транспортних засобів становить 1,3 мільйона гривень, що теж буде стягнуто судом на користь держави.

Як повідомив заступник начальника Запорізької митниці ДФС Богдан Шило, під час проведення спеціального заходу фахівці Запорізької митниці ДФС разом із співробітниками управління ДАІ в Запорізької області виявили п’ять легкових автомобілів з Литовськими реєстраційними номера. 

В ході перевірки виявилось, що автівки марок "Mercedes-Benz C200", "Skoda Octavia", "Volvo S40", та два "VW Passat" прямували з Литовської сторони і, як з'ясувалось згодом, вже були зняті з реєстрації в уповноважених органах Литви. Під час проходження через митний кордон України особи, які ввозили зазначені автомобілі надали митникам неправдиві документи щодо реєстрації транспортних засобів та в подальшому користувалися транспортом без сплати митних платежів.

Відповідно до Митного кодексу України обов’язковою умовою допуску транспортних до тимчасового ввезення або транзиту є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав. Фахівці Запорізької митниці ДФС при взаємодії з митними органами республіки Литви встановили, що автомобілі, тимчасово ввезені на митну територію України без сплати митних платежів, вже зняті з реєстрації в Литві. Підставою для звільнення від сплати митних платежів ці водії надали документи, а саме – свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, доручення, які містили неправдиві дані щодо реєстрації цих автомобілів закордоном, - зазначив Богдан Шило.

Таким чином, вказані дії кваліфікуються, як порушення митного законодавства за ознаками, передбаченими ст.483 ст.485 МК України, тобто переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. 

Санкції статей тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 100% вартості автомобілів й їх конфіскацію та накладання штрафу в розмірі 300% несплачених сум митних платежів.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 380 та ст. 381 МК України обов’язковою умовою допуску транспортних засобів до тимчасового ввезення або транзиту є їх реєстрація в уповноважених органах іноземних держав.

 

Запорізькі податківці виявили телефонного афериста, який вимагав гроші від працівника фіскальної служби

Окрім антикорупційної діяльності, управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області проводить заходи по захисту співробітників фіскальної служби.

Як повідомив в. о. начальника управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій Олег Стадніченко, нещодавно до управління надійшов сигнал від працівника державної фіскальної служби області. Мова йшла про те, що запорізькому податківцю невідомий погрожував оприлюднити компрометуючі факти, якщо той не заплатить певну суму. Проте фахівець ДФС був упевнений у тому, що шантажист блефує, і повідомив про цей випадок до Головного управління. 

Тож співробітники управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області спільно з іншими правоохоронними підрозділами провели операцію із затримання шахрая під час передачі обумовлених коштів. Наразі розпочато кримінальне провадження за статтею 190 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі від 3 до 15 років. Слідство триває.

Олег Стадніченко закликав громадян, які володіють будь-якою інформацією про подібні афери, а також про факти корупційних чи протиправних дій з боку співробітників територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області, повідомляти до управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-54-58 або на електронну адресу: uvb.dfs.zp@i.ua.

Він також відзначив, що з початку року до управління надійшло 20 звернень від громадян щодо порушень з боку працівників органів ДФС. Протягом року співробітниками управління проведено понад 100 службових перевірок, в тому числі за результатом отриманих від громадян інформацій, по виявленим фактам правопорушень з ознаками складу злочинів до правоохоронних органів Запорізької області направлено 40 матеріалів для прийняття відповідних рішень. За результатами розгляду правоохоронними органами розпочато 17 кримінальних проваджень, у тому числі 4 – за ознаками злочинів, передбачених ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Крім того, за матеріалами управління, правоохоронними органами області складено 3 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, з яких 2 передбачених статтею 172-6 КУпАП ("Порушення вимог фінансового контролю") та 1 – передбачених статтею 172-7 КУпАП ("Порушення вимог повідомлення про конфлікт інтересів").

За результатами проведеного досудового розслідування 6-м співробітникам фіскальної служби області пред’явлено підозру, направлено 5 звернень до суду з обвинувальним актом, 3 особи визнано винною та притягнуто до кримінальної відповідальності.

З метою недопущення посадових злочинів, корупційних дій та інших порушень чинного законодавства з боку співробітників територіальних органів ДФС у Запорізькій області, управлінням власної безпеки упродовж цього року здійснено понад 900 профілактичних заходів. За їхніми результатами 34 податківцям винесені офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки, до 42 співробітників застосовано заходи дисциплінарного впливу притягнуто до відповідальності, у тому числі 8 звільнено. 

 

Майже 35 мільйонів гривень надійшло до місцевих бюджетів від запорізьких аграріїв – "спрощенців"

За січень-липень поточного року до місцевих бюджетів надійшло майже 35 мільйонів гривень єдиного податку від "спрощенців" IV групи, до якої входять виключно сільгоспвиробники.

Сума доходів більш, ніж втричі перевищила прогнози – додаткові надходження склали понад 25 мільйонів гривень. 

Зростання показників відбулося через збільшення ставок, застосування коефіцієнта індексації до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, який дорівнює 3,997 та коефіцієнта 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі. По єдиному податку IV групи на обліку в територіальних підрозділах ГУ ДФС у Запорізькій області знаходяться 2,2 тисячі платників, які володіють понад мільйон га землі. Прогнозована річна сума нарахувань на цей рік складає майже 136 мільйонів гривень.

Представники сільського господарства сплачують єдиний податок і можуть мати необмежену кількість найманих робітників та рівень річних доходів. Ставки податку залежать від категорії земель – від 0,45% до 3%. Нарахування єдиного податку цієї групи відбувається поквартально.

Проте, нагадаємо, щоб отримати статус платника єдиного податку, сільгосппідприємства повинні виконувати умови відносно долі сільськогосподарського товаровиробництва зa попередній податковий рік, якa має бути не менша, ніж 75%.

 

Запорізькі підприємці сплатили 150 мільйонів гривень 5%-го акцизного податку з продажу

З початку року до місцевих бюджетів області перераховано майже 150 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу. Зокрема, з реалізації алкогольних напоїв – понад 30 мільйонів гривень, тютюнових виробів – майже 42 мільйони гривень та нафтопродуктів – 75,5 мільйона гривень.

Станом на початок серпня в Запорізькій області діють майже 8 тисяч ліцензій на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Тільки за їх рахунок місцевий бюджет поповнився майже на 24 мільйони гривень, що перевищує рівень надходжень попереднього року на 6,3 мільйона гривень. 

Для прикладу, у липні видано майже 1,4 тисячі ліцензій, з яких: 448 – на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, 488 – на продаж пива та 429 – на реалізацію тютюнових виробів.

Окрім цього, продовжена дія майже 850 ліцензій, призупинені 11 дозволів та анульовано 101 ліцензію. Причиною для ануляції однієї з них став продаж вищезазначених товарів особам, які не досягли 18 років.

Також фахівцями фіскальної служби області проведено 40 перевірок суб'єктів господарювання з питання дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг в роздрібній і оптовій торговельній мережі алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Встановлено 45 порушень, за які підприємці заплатили штрафи на загальну суму майже 420 тисяч гривень.

Крім того, за 7 місяців 2015 року до держбюджету надійшло 4,4 мільйона гривень акцизного податку, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 12,4%. Серед основних причин зростання – зміна структури надходжень коштів, а саме: у 10 разів зросли суми з вироблених в Україні нафтопродуктів, а також на 3% – з вироблення пива.


Партнерские новости:





Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.