Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянська ОДПІ повідомляє 30.09.2015

30.09.2015, 12:59    просмотров: 3162

 

Розмір податкової соціальної пільги до кінця року не змінюється

З 1 вересня 2015 року мінімальна зарплата та прожитковий мінімум для працездатних осіб складають 1378 гривень.

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що розмір податкової соціальної пільги (609 грн.) та граничний розмір заробітної плати, до якої може застосовуватися пільга (1710 грн.), до кінця року не змінюються.

Для фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування розмір єдиного соціального внеску за себе за вересень 2015 року складає 1378?34,7% = 478,17 грн. Розмір єдиного податку до кінця року не змінюється.

 

Бердянські платники  сплатили понад 12 мільйонів гривень війського збору 

З початку 2015 року платники військового збору наповнили державний бюджет на 12,6 млн.грн, з них 11,4 млн.грн. сплатили платники Бердянська, 1,2 млн.грн. – платники Бердянського району, -  повідомила начальник Бердянської ОДПІ Олена Круц.

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка військового збору – 1,5%.

 

Виявлено незаконний продаж підакцизних товарів

Минулого тижня співробітниками оперативного управління Бердянської ОДПІ встановлено 2 факти реалізації алкогольних напоїв без наявності реєстрації підприємницької діяльності та відповідної ліцензії. В результаті перевірки вилучено алкогольних напоїв на суму понад 38 тис. гривень.         

         

Новини законодавства

З 1 вересня 2015  року  пенсії, призначені  учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не оподатковуються податком на доходи незалежно від їх розміру

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України  «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб».

Названим Законом внесені зміни до положень Податкового кодексу України  щодо   оподаткування пенсій  та щомісячного довічного грошового утримання,   якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році  3654 грн.).

Зокрема,  зазначена норма  Податкового кодексу, починаючи з 1 вересня цього року не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". 

 

Кабінетом Міністрів України затверджений перелік держав, операції з контрагентами яких визнаються контрольованими

Згідно з положеннями Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 16 вересня 2015 р. N 977-р затвердив перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Зазначений документ набув чинності 16 вересня 2015 року.

 

Змінено порядок представлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках і інших фінансових установах в контролюючі органи

Мінфін наказом від 18.08.2015 р. № 721 затвердив Порядок представлення повідомлень про відкриття/закритті рахунків платників податків у банках і інших фінансових установах в контролюючі органи.

Повідомлення надається в день відкриття/закриття рахунку в електронному вигляді. Податківці не пізніше наступного робочого дня з дня отримання Повідомлення зобов'язані відправити фінустанові електронне повідомлення-відповідь відносно постановки рахунку на облік. У разі відмови в постановці рахунку на облік повідомлення-відповідь повинна містити основа для відмови.

Якщо до зазначеного терміну контролюючий орган не відправив повідомлення про відмову в постановці рахунку на облік, такий рахунок вважається узятим на облік по мовчазній згоді.

Нагадаємо, що відповідно до положень п. 69.2 ПКУ фінустанова зобов'язана повідомити про відкриття або закриття рахунку контролюючий орган, в якому платник податків перебуває на обліку. Тобто обов'язок інформування контролюючих органів про відкриття поточних рахунків лежить на фінансових установах(банках), а не на самих суб'єктах господарювання.

Наказ набуває чинності через 2 місяці після публікації (з 25.11.2015 року).

 

Роз’яснення податкового законодавства

Зміна     прожиткового мінімуму   та мінімальної  заробітної плати  з 1 вересня 2015 року не впливає на  граничний розмір доходу, при якому застосовуються податкові соціальні пільги та на розмір податкових соціальних пільг

Законом України 17 вересня 2015 року N 704-VIII  внесено зміни до  Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року  змінено розмір  прожиткового мінімуму  на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі  з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі  1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривні, з 1 вересня - 1167 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року  встановлена  1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі  - 8,29 гривні.

 Водночас  податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого  протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. 

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. 

Враховуючи зазначене   граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право  на одержання податкових соціальних пільг розраховується з показника прожиткового мінімуму, встановленого на  1 січня 2015 року та   становить 1710 грн.  на  місяць.

Зміна прожиткового мінімуму протягом року не впливає на граничний розмір доходу при якому застосовуються податкові соціальні пільги.

Також  залишаються  у  раніше встановленому розмірі податкові соціальні пільги.

У 2015 році  податкові соціальні пільги встановлені у  таких сумах: 

- по пп. 169.1.1.  Податкового кодексу України  - для будь-якого платника податку –  609 грн.  на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року); 

- по пп. 169.1.2.  Податкового кодексу України  - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину  - 609 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року); 

- по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України -  913 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для  громадян які  є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем),  опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років,  утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників;

- по пп.. 169.1.4.  Податкового кодексу України – 1218  грн.  на місяць - (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є   учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим категоріям громадян.

 

Платникам єдиного соціального внеску

Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі - 8,29 гривні.

Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"визначено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Враховуючи вищенаведене, платники єдиного внеску, у яких база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, із заробітної плати вересня 2015 року розраховують суму єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 вересня 2015 року (1378 грн.) та відповідної ставки єдиного внеску.

 

З 1 вересня 2015 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - підприємців розраховується з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 вересня 2015 року

Законом України від 17 вересня 2015 року №704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі - 8,29 гривні.

Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для фізичних осіб – підприємців спрощеноїсистеми оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

Із 1 жовтня податкові накладні треба реєструвати протягом 15 днів

Нагадаємо: штрафи, згідно з п. 1201.1 ПКУ, не застосовуються при порушенні строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року (п. 35 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

Відповідно, якщо платник ПДВ не встигає протягом 15 днів зареєструвати в ЄРПН податкові накладні (розрахунки коригування до них), які складені починаючи із 1 жовтня 2015 року і підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, то до нього застосовують штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ПКУ.

При цьому розмір штрафів установлено у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній (розрахунку коригування до неї).

Так, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів штраф становить 10%, від 16 до 30 календарних днів — 20%, від 31 до 60 календарних днів — 30%, від 61 і більше календарних днів — 40%.

 

Про застосування системи управління ризиками при здійсненні митного контролю

Наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення  аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466) встановлено єдиний підхід до здійснення органами ДФС аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю. 

Наказ розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/63959.html).

 

Якщо платник авансових внесків з податку на прибуток підприємств не отримає прибуток або отримає збиток

Платник податку на прибуток підприємств, який сплачує авансові внески з цього податку та за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримає прибуток або отримає збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за три квартали 2015 року та не сплачувати авансові внески з грудня 2015 року та січня - травня 2016 року.

Так, згідно з абзацом дев’ятим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податку на прибуток, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески з податку на прибуток: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.

Нагадуємо, що Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), який набрав чинності з 13.08.2015, було внесено зміни до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, першим звітним (податковим) періодом, за підсумками якого платники податку на прибуток мають право застосувати норми абзацу дев’ятого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, є звітний (податковий) період – три квартали 2015 року.

Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 102.21 категорії 102 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 

 

Про особливості формування Реєстру неприбуткових установ та організацій

До затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24.01.2013.

 Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01 січня 2017 року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Такий порядок встановлено пунктом 34 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом № 652, що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 01 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу України та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, після 01 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 

Збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів

Внесено зміни до визначення основних засобів відповідно до підпункту 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті яких збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів з 2500 до 6000 гривень. А саме, з урахуванням змін: основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нововведення запроваджено Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, який набрав чинності з 01 вересня поточного року.

 

Сільськогосподарські підприємства використовують в системі електронного адміністрування ПДВ два електронні рахунки: основний і додатковий

Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом, а додатковий рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.

Сума ПДВ, яка акумулюється на спеціальному рахунку, використовується сільськогосподарським підприємством виключно на виробничі цілі.

Засоби, перераховані платником податку із спеціального рахунку, відкритого у банку або Держказначействі, на основний або додатковий електронний рахунок, в цілях збільшення реєстраційної суми, вважаються використаними не на виробничі цілі, тобто використаними не за цільовим призначенням.

Такі кошти підлягають стягненню до бюджету відповідно до п. 123.2 ПКУ із застосуванням відповідних штрафних санкцій. 

Лист ДФСУ від 11.09.2015 р. № 33835/7/99-99-19-03-01-17.

 

Платники єдиного податку не мають права здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій

Заборонена норма міститься в ПКУ, у якій передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність по наданню послуг пошти (окрім кур'єрської діяльності) і зв'язку (окрім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).

У свою чергу, діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення в реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій і/або дозволів.

Тому суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері зв'язку, яка підлягає ліцензуванню, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, оскільки вказана діяльність не відповідає умовам перебування на спрощеній системі оподаткування.

Разом з цим, кожен конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин вимагає детального аналізу документів. У разі виникнення додаткових питань платник податків може звернутися безпосередньо в контролюючий орган за місцем реєстрації суб'єкта господарювання з одночасним наданням копій первинних документів. 

Лист ДФСУ від 25.08.2015 р. № 8135/П/99-99-15-03-01-14

 

Особливості застосування штрафних санкцій і пені по ПДВ

Штрафні санкції і пеня за порушення термінів для самостійної сплати податкових зобов'язань по ПДВ не застосовуються, якщо у платника в такі терміни є кошти на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ в сумах, достатніх для сплати ПДВ до бюджету або на спецрахунках сільгосппідприємств.

При цьому у разі нарахування впродовж перехідного періоду в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто з 01.02.2015 р. по 01.07.2015 р., вказаних штрафних санкцій, вони підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника ПДВ впродовж 14 робочих днів. 

Лист ДФСУ від 25.08.2015 р. № 31376/7/99-99-15-01-04-17

 

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення порядку заповнення і надання ф. № 1ДФ

Якщо під час перевірки, наприклад, за I - II квартали були виявлені порушення порядку заповнення і надання ф. № 1ДФ, то до податкового агента застосовується штраф у розмірі 510 грн (1020 грн, якщо впродовж року був застосований штраф за таке ж порушення) до загальної кількості порушень, вказаних в абзаці першому п. 119.2 ПКУ, а не до кожного порушення окремо. 

Лист ДФСУ від 02.09.2015 р. № 18766/6/99-99-17-02-01-15

   

Звільнення від сплати військовим збором

Доходи військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород і інших виплат, нарахованих(виплачених) з 09.09.2015 на період їх безпосередньої участі в АТО, не обкладаються військовим збором.

Порядок підтвердження статусу вказаних осіб в цілях застосування пільги по обкладенню військовим збором має бути визначений Кабміном. На даний час такий порядок урядом ще не затверджений.

Лист ДФСУ від 09.09.2015 р. № 21383/5/99-99-17-02-01-16.

 

Видача та строки поновлення довідки-підтвердження статусу податкового резидента України

Форму довідки-підтвердження статусу податкового резидента України та порядок її видачі контролюючими органами затверджено наказом ДПА України від 12.04.2002 р. № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України».

Згідно із п. 2 цього наказу, довідку-підтвердження статусу податкового резидента України видає ДПІ за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10 робочих днів із моменту подання письмового звернення такої особи.

Фізособи-підприємці можуть отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України в контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Відповідно до п. 3 наказу № 173, ДПІ за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) у разі подання такою особою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі чи заяви про відшкодування вже сплачених податків на території зарубіжної держави за формами, затвердженими компетентним органом цієї зарубіжної держави з виконання міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування на її території, зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента на цих формах підписом начальника ДПІ та печаткою.

Зазначені вище заяви подаються із перекладом українською мовою, окрім заяв, оформлених російською мовою.

Звернення щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою чи надіслано поштою.

Довідки-підтвердження статусу податкового резидента України, засвідчені підписом керівництва контролюючого органу та печаткою, заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі чи про відшкодування вже сплачених податків на території зарубіжної держави, видаються заявнику (уповноваженому представнику заявника) або відправляються поштою.

Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України діє в межах календарного року та потребує щорічного оновлення.

З’явився проект оновленої форми податкової накладної

Мінфін оприлюднив для обговорення проект наказу «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Серед пропонованих Мінфіном змін виділимо такі.

По-перше, у податковій накладній зникають такі реквізити, як місцезнаходження покупця/продавця, номер телефону, вид цивільно-правового договору, форма проведених розрахунків.

По-друге, табличну частину податкової накладної поділено на верхню і нижню частини. До нижньої табличної частини податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг. Зокрема, у новій накладній Мінфін хоче бачити код ставки ПДВ, а за наявності звільнених від ПДВ постачань — код пільги. До верхньої табличної частини податкової накладної (рядки І–ІХ) уносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна.

По-третє, у верхній лівій частині податкової накладної робиться помітка «X» про підставу для складання податкової накладної — подію виникнення податкових зобов’язань.

По-четверте, урегульовано питання складання зведеної податкової накладної в разі виникнення податкових зобов’язань за п.п. 198.5 та 199.1 ПКУ. Зокрема, у такому випадку слід зазначати умовний ІПН «600000000000».

 

Чи обкладаються податком на прибуток кошти, отримані неприбутківцями від надання в оренду приміщень

Державна фіскальна служба України в листі від 22.09.2015 р. №20075/6/99-95-42-03-15 роз’яснила, що сума коштів, отримана громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об’єктом обкладення податком на прибуток за умови, якщо такі кошти спрямовуються на ведення її статутної діяльності.

Установлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, аніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи із першого числа місяця, у якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.4 ПКУ).

 

Нагадування користувачам РРО!

Нагадуємо: відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII, не потрібно використовувати РРО фізособам-підприємцям — платникам єдиного податку груп 2 і 3 незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

У разі перевищення доходу вказаної межі застосування РРО є обов’язковим. Водночас РРО потрібно буде застосовувати починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення доходу.

 

Чи сплачують єдинники-юрособи земельний податок в разі надання земділянок у користування

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 112.01 «ЗІР» роз’яснила, що юридична особа — власник земельної ділянки, який є платником єдиного податку третьої групи, у разі передання в оренду цієї земельної ділянки іншому суб’єкту господарювання не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу. У разі передання земельної ділянки за договором емфітевзису, сервітуту, суперфіцію власник земельних ділянок — платник єдиного податку третьої групи земельний податок не сплачує за умови одержання доходу у вигляді плати за користування такою земельною ділянкою, яка встановлена договором емфітевзису, сервітуту, суперфіцію.

Щодо єдинників четвертої групи податківці зазначили: у разі передання земельних ділянок у користування іншому суб’єкту господарювання за договором оренди, а також за договорами емфітевзису, сервітуту, суперфіцію, земельний податок власником земельних ділянок — платником єдиного податку четвертої групи сплачується на загальних підставах, оскільки такі земельні ділянки використовуються платником не для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

 

Чи повинні ФОПи-єдинники, яким призначено пенсію за вислугу років, сплачувати ЄСВ

Державна фіскальна служба України в листі від  01.09.2015 р. № 8285/З/99-99-17-03-03-14 роз’яснила: ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI  визначено дві умови звільнення фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску:

•наявність в особи статусу пенсіонера за віком або інваліда;

•факт отримання відповідно до закону пенсії чи соціальної допомоги.

Тобто критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом із фактором отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, є наявність в особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється за відповідністю всім умовам, визначеним законом, зокрема досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії.

Таким чином, фізичні особи — підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII, не є пенсіонерами за віком і повинні нараховувати й сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

 

Юрособи-єдинники групи 3 звітують за 9 місяців за новою формою

Платники єдиного податку — юридичні особи мають подавати податкову звітність за 9 місяців 2015 року за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578, у тому числі й для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Роз’яснення щодо того, із якого періоду юрособам — єдинникам групи 3 слід звітувати за новою формою, іще раніше було розміщене в підкатегорії 108.01.05 «ЗІР».

 

При закупівлі сільськогосподарської продукції у ФОП достатньо закупівельного акта чи відомості

ДФС у листі від 07.09.2015р.  №8479/X/99-99-17-02-01-14  зазначила:  закупівлю сільськогосподарської продукції достатньо оформити закупівельним актом або закупівельною відомістю (якщо складається замість акта).

Зокрема ці документи обов’язково повинні містити такі дані:

•місце укладання угоди;

•прізвище, ім’я, по батькові продавця;

•найменування продукції, ціну одиниці продукції;

•обсяг проданої продукції;

•суму виплачених коштів;

•підпис продавця про отримання таких коштів.

Окрім того, у вказаній первинці слід також зазначити:

•реєстраційний номер облікової картки платника податків — продавця сільськогосподарської продукції чи серію та номер паспорта;

•реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (за наявності);

•загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів ПДФО, у разі якщо він утримувався.

 

Платники запитували

Які види підприємницької діяльності вказуються у податковій декларації платника ЄП – ФОП: зазначені у витягу з реєстру платників єдиного податку чи лише ті, по яких фактично здійснювалась підприємницька діяльність у звітному періоді?

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244.

У полі 9 «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» розділу І «Загальні показники підприємницької діяльності» податкової декларації фізична особа – підприємець – платник єдиного податку зазначає лише номер та назву згідно КВЕД тих видів підприємницької діяльності, які фактично ним здійснювалися у звітному періоді.

 

Чи сплачують ЄВ ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за період, в якому не отримували дохід (прибуток)?

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, відповідно до п. 4 частини першої ст. 7 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 ЄВ для зазначених осіб нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВу не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Максимальна величина бази нарахування ЄВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон № 80) у 2015 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу установлений: з 1 січня 2015 року – 1218,00 гривень, з 1 вересня –1378,00 гривень.

Тобто, максимальна величина бази нарахування ЄВ з 01.01.2015 по 31.08.2015 становить 20706,00 гривень (1218,00 гривень х 17), з 01.09.2015 – 23426,00 гривень (1378,00 гривень х 17). 

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Статтею 8 Закону № 80 у 2015 році мінімальну заробітну плату установлено у місячному розмірі: з 1 січня – 1218,00 гривень, з 1 вересня – 1378,00 гривень.

Таким чином, розмір мінімального страхового внеску для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, з 01.01.2015 по 31.08.2015 становить 422,65 гривень (1218,00 гривень х 34,7 відс.), з 01.09.2015 – 478,17 гривень (1378,00 гривень х 34,7 відс.).

Отже, виходячи із норм п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464, починаючи з 01.01.2015, якщо ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримували доходів (прибутків) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі особи можуть не визначати базу ЄВ, оскільки вказаною нормою передбачено право, а не обов’язок платника.

 

Чи враховуються суми неустойки (штрафів чи пені) у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) неустойка (штраф, пеня) – грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

В той же час неустойка (штраф, пеня) – це штрафна (господарська) санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями).

Залежно від порядку розрахунку неустойки визначені два її підвиди (пп. 2, 3 ст. 549 ЦКУ):

- штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання;

- пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

 Починаючи з 01.01.2015, згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по штрафах, пені, неустойці.

Згідно з п. 3 розд. І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. 

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16).

Виходячи з викладеного, доходи у вигляді, одержаних штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання та понесені витрати у вигляді визнаних платником податку штрафів, пені, неустойки приймають участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи та витрати.

 

Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); 

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; 

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; 

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

 

Який граничний розмір встановлений  для оподаткування заробітної плати за ставкою 20 відсотків?

Положеннями  статті 167 Податкового кодексу  передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році 12180 грн). 

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

 

Єдиний соціальний внесок

Чи впливає зміна мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року на  розмір  єдиного соціального внеску, який сплачується  фізичними особами  - підприємцями платниками єдиного податку? 

Положеннями Закону  України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"  визначено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування,  єдиний внесок нараховується  на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок -  це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців  платників єдиного податку  встановлюється у розмірі 34,7 відсотка  бази нарахування єдиного внеску. 

Тобто  з 1 вересня 2015 року   мінімальний страховий внесок  для фізичних осіб -  підприємців  розраховується   з  мінімальної заробітної  встановленої  саме на  вказану дату:  1378 грн. Х 34,7 = 478,17 грн.

 

В який термін  сплачується  єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємцями – платниками єдиного податку?

Фізичні особи  - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування,  сплачують єдиний внесок за себе, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

 

Підприємець – платник єдиного податку є пенсіонером.  Чи необхідно йому сплачувати єдиний  внесок  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе , якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Чи зобов’язані  підприємці – платники єдиного податку  надавати Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

Фізичні особи  - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.

 

 Чи зобов’язані надавати Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємці, які тимчасово не здійснюють підприємницьку діяльність?

Фізичні особи – підприємці як загальної, так і спрощеної системи оподаткування, та  особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім  підприємців спрощеної системи оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Єдиний податок

Чи можливо підприємцю платнику єдиного податку  третьої групи  протягом календарного року  перейти на сплату податку за іншою групою?

Фізична особа – підприємець  протягом року  може самостійно перейти на сплату єдиного податку за іншою  групою платників єдиного податку при умові  дотримання норм Податкового кодексу, передбачених для  відповідної групи платників єдиного податку.

Для цього необхідно  надати заяву до  контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість.

 

Які групи  платників єдиного податку  можуть застосовувати  фізичні  особи – підприємці?

Фізичні особи – підприємці,  які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

-  перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

-  друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

-  третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

 

Чи необхідно фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку надавати  до контролюючого органу заяву про зміну місця здійснення діяльності, податкової адреси та інших відомостей?

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

     Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

     1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

     2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

     3) місце провадження господарської діяльності;

     4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

     5) ставка єдиного податку та група платника податку;

     6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     7) дата реєстрації;

     8) види господарської діяльності;

     9) дата анулювання реєстрації.

     У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

     У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

  У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Строки подання заяви на зміну ставки та групи платників єдиного податку визначені в п. 293.8 ст. 293 ПКУ.    Тобто, для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей (місця здійснення діяльності, податкової адреси та ін.) платник повинен подати відповідну заяву про зміни, у строки встановлені ПКУ. За бажанням такого платника контролюючий орган видає витяг з реєстру платників єдиного податку.

 

Застосування спрощеної системи оподаткування юридичними особами

Нещодавно Державною фіскальною службою України спільно із журналом «Вісник. Право знати все про податки і збори» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ». На запитання платників відповідала заступник начальника управління – начальник відділу плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів управління місцевих податків і зборів, плати за землю Департаменту оподаткування юридичних осіб Інна Литвин.

 

Ведення обліку доходів

1. Чи повинні юридичні особи — платники єдиного податку вести книги обліку доходів? 

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) обов’язок з ведення Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат за визначеними формами в установленому порядку покладається на фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності залежно від обраної ними системи оподаткування.

Підпунктом 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 цього Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу.

Так, юридичні особи — платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Отже, Податковим кодексом не передбачено для платників єдиного податку — юридичних осіб ведення Книги обліку доходів. Для обчислення об’єкта оподаткування єдиним податком такі суб’єкти господарювання використовують дані бухгалтерського обліку.

 

Платників єдиного податку не звільнено від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

2. Чи звільняється юридична особа — платник єдиного податку від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

Перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу. Зокрема, платники єдиного податку не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Водночас слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу плата за землю — це обов’язковий платіж, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому звільнення суб’єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, від сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності чинним законодавством не передбачено.

 

Податковий борг сільгосптоваровиробників, що виник внаслідок щомісячних нарахувань

3. У поданій на 2015 р. сільгосптоваровиробником — платником єдиного податку четвертої групи декларації за формою, затвердженою наказом № 864, передбачено щомісячне нарахування податкових зобов’язань, тоді як сплата цього податку здійснювалася щокварталу відповідно до норм чинного законодавства, внаслідок чого у платника є податковий борг. Як бути в цій ситуації? 

Декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 р. здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку». У зазначеній формі звітності передбачено щомісячні нарахування податкових зобов’язань. Натомість відповідно до пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи мають сплачувати податок щокварталу протягом 30 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Як наслідок, в інтегрованій картці платника податку виникають податковий борг та умовно нараховані штрафні санкції.

З метою дотримання вимог чинного податкового законодавства наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (далі — наказ № 578) затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, відповідно до п. 4 якого цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування («Офіційний вісник України», № 57/2015 (з 28.07.2015 р.)).

Враховуючи зазначене, ДФС України підготовлено роз’яснення щодо сум податкового боргу та пені, що виникли внаслідок щомісячних нарахувань.

Зокрема, платникам єдиного податку четвертої групи пропонується:

- подати уточнюючі податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 р. із заповненням розділу «Нараховано до зменшення податкового зобов’язання», що унеможливить виникнення штучного податкового боргу та умовно нарахованих штрафних санкцій;

- подати звітну декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2015 р. за формою, затвердженою наказом № 578. 

 

Подання податкової декларації для виправлення помилок за попередні звітні (податкові) періоди

4. За якою формою податкової декларації платнику єдиного податку третьої групи слід уточнити суму податкового зобов’язання з єдиного податку у зв’язку із самостійним виправленням помилки у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди? 

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначені п. 296.3 ст. 296 вищезазначеного Кодексу, затверджуються в порядку, встановленому ст. 46 цього Кодексу.

Пунктом 46.6 цієї статті встановлено, що у разі якщо внаслідок запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), що діють до такого визначення.

Наказ № 578, яким затверджено нову форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), набрав чинності з 28.07.2015 р.

Оскільки базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, то форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), затверджена наказом № 578, використовуватиметься для складання звітності з четвертого календарного кварталу 2015 р., у тому числі для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

До цього часу платникам єдиного податку третьої групи — юридичним особам слід подавати податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 (у редакції наказу Мінфіну України від 07.11.2012 р. №  1159).

 

Дохід від продажу земельної ділянки

5. Як визначається дохід юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, від продажу земельної ділянки? 

Пунктом 292.2 ст. 292 Податкового кодексу визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Відповідно до пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 цього Кодексу.

Так, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу встановлено, що юридичні особи — платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом, у бухгалтерському обліку згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 (далі — ПБО 7), класифікуються як основні засоби (підгрупи 5.1.1, 5.1.2 групи 5.1 «Основні засоби»).

Відповідно до п. 7 ПБО 7 придбані (створені) основні засоби (в тому числі земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, зазначено у п. 8 ПБО 7.

Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 ПБО 7).

Водночас згідно з п. 22 цього ПБО вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості.

Датою отримання доходу платника єдиного податку відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Таким чином, у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності юридична особа — платник єдиного податку має включити суму коштів, отриману від продажу такої земельної ділянки, до складу доходу у звітному періоді (кварталі) надходження цих коштів.

 

Щодо податкового обліку операцій з основними засобами

Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, що діє з 1 січня 2015 року, амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

• на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

• на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

• на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

• на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів, або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, пп. 138.3.2 - 138.3.4 п. 13.8.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 22 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу (пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість (п. 17 П(С)БО 7).

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів (п. 34 П(С)БО 7).

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям - визнання активом (п. 33 П(С)БО 7).

Отже, для цілей оподаткування податком на прибуток при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів враховується залишкова вартість основних засобів, визначена згідно з Кодексом.

Об'єкти, що відповідають критеріям "Майно, призначене для продажу", для цілей оподаткування розцінюється як об'єкти, що виведені з експлуатації.

Лист ДФСУ від 20.07.2015 р. № 15174/6/99-99-19-02-02-15

 

 Прес-служба ДФС повідомляє

Громадська рада має грати більш важливу роль в діяльності фіскальних органів, - Роман Насіров

 «Державна фіскальна служба - це виконавчий орган, який виключно втілює в життя постанови Кабінету Міністрів України. Тому для того, щоб вносити зміни в законодавство, представники бізнесу і громадськості мають не критикувати ДФС і її підрозділи, а брати більш активну участь в роботі профільних комітетів та комісій Верховної Ради та Міністерства фінансів», - заявив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

«Без конструктивного діалогу між владою і бізнесом, без консолідованої позиції, позитивних змін навряд чи можна чекати», - підкреслив Голова ДФС під час зустрічі з представниками Громадської ради при Державній фіскальній службі.

На думку очільника служби, більшість декларантів знаходить можливість вести діалог з представниками фіскальної служби як з колегами.

«На сьогоднішній день митний огляд вантажів застосовується всього в 5% випадків і це є ознакою довіри до бізнесу. Ми розуміємо, що будь-які різкі дії, спрямовані на викорінення протизаконних схем, в першу чергу б’ють по законослухняним компаніям. Для того, щоб виключити навіть можливість протиправних дій, законодавство має бути простим і прозорим», - переконаний Роман Насіров.

 

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням реформи» (щодо податкової міліції) розміщено на веб-порталі ДФС

На офіційному web-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Діяльність»/«Регуляторна політика» розміщено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням реформи» (щодо податкової міліції), пояснювальна записка та аналіз впливу цього регуляторного акту.

Законопроект розроблено з метою реалізації рекомендацій місії Міжнародного валютного фонду щодо реформування системи органів фіскальної служби.

Зауваження та пропозиції до зазначеного законопроекту можуть надсилатися упродовж одного місяця з дати оприлюднення проекту на адресу: Державна фіскальна служба України, Головне оперативне управління, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, електронну – invest_rada@sfs.gov.ua, до Державної регуляторної служби України на поштову адресу: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011.

 

Податковий тягар для бізнесу буде зменшено. Пропозиції до Податкового кодексу вже подані на розгляд до Мінфіну і Верховної Ради

 «Зміни, які будуть внесені у Податковий кодекс України передбачають спрощені правила роботи для бізнесу та надають можливість вивести з тіні доходи, і за рахунок цього, збільшити надходження до бюджету», - заявив на зустрічі у Києві з бізнесменами, які входять до Європейської Бізнес Асоціації, голова Державної фіскальної служби Роман Насіров.

Він зазначив, що реформування фіскальної системи вже розпочато. До Міністерства фінансів та Верховної Ради подані пропозиції, які перш за все спрямовані на спрощення роботи фіскальної служби.

«З точки зору законодавства очікується зменшення податкового тягаря для бізнесу, що дозволить знизити тиск на підприємців, але водночас дасть змогу вивести з тіні доходи і збільшити за рахунок цього надходження до бюджету. Такий підхід стане новою відправною точкою у відносинах держави і бізнесу», - наголосив Роман Насіров.

Голова ДФС підкреслив, що треба позбутися ганебної практики лімітів по відшкодуванню податкових платежів і вже з першого січня вийти на розрахунки місяць у місяць.

«Найголовніше, ми повинні зафіксувати незмінність законодавства на 2–3 роки, щоб бізнес отримав абсолютно зрозумілу і прогнозовану картину на певний час», – переконаний Роман Насіров.

Під час зустрічі бізнесмени висловили підтримку внесених у Податковий кодекс змін, і схвалили перетворення фіскальної служби на партнера для бізнесу.

 

Податковою міліцією упереджено незаконне ввезення в Україну партії товарів широкого вжитку на суму 9,5 млн. гривень

Працівниками податкової міліції у м. Києві у рамках операції «Рубіж-2015» та у ході розслідування кримінальних проваджень за ч.1 ст.205 та ч.1 ст. 212 КК України встановлено факт порушення законодавства громадянами, які ввезли з Китаю та Індії на територію України товари широкого асортименту (посуд, велосипедні шини, вироби з пластмас, взуття тощо).

Під час розмитнення товару вони надали до митниці неправдиві відомості, що дало їм змогу занизити фактичну вартість товару та ухилитися від сплати податків.

За результатами обшуку двох контейнерів з імпортованими товарно-матеріальними цінностями на території митного посту «Святошин» вилучено товарів на загальну суму 9,5 млн. гривень.

Тривають слідчі дії зі становлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.

 

ДФС здійснює контроль за трансфертним ціноутворенням: до порушників застосовано 15,4 млн. грн. штрафних санкцій

Про проведені контрольовані операції платниками податків до ДФС загалом подано 4,4 тисячі звітів. З них 2,5 тис. звітів платники здали за 2013 рік  та 1,9 тис. звітів – за 2014 рік.

Контрольованими у цих податкових періодах вважались операції між пов’язаними особами, які дорівнювали або перевищили 50 млн. грн., операції з резидентами з низькоподаткових юрисдикцій (відповідно до переліку КМУ), а також операції між резидентами за наявності додаткових критеріїв.

Відповідно ДФС здійснює  контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів платниками про проведені контрольовані операції та за відповідністю цін в контрольованих операціях рівню ринкових та повнотою декларування податкових зобов’язань до бюджету.

Станом на 01.09.2015 вже встановлено 72 платники, якими не своєчасно подано звіт про контрольовані операції або не у повному обсязі відображено такі операції. За зазначені порушення до них застосовано 15,4 млн. грн. штрафних санкцій.

Крім того, відібрано звіти 45 платників податків, за результатами аналізу контрольованих операцій яких буде прийматись остаточне рішення про проведення документальних перевірок. 

 

Довідково: Відповідно п.120.3 ст.120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

 

ДФС та Антикризова рада громадських організацій України підписали Меморандум про партнерство та співробітництво

Голова ДФС Роман Насіров та голова Антикризової ради, президент Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» Анатолій Кінах 23 вересня 2015 року підписали Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною фіскальною службою України та Антикризовою радою громадських організацій України.

Метою цього Меморандуму є забезпечення захисту законних прав та інтересів платників, підвищення їх соціальної відповідальності, поліпшення підприємницького клімату в країні, розвиток партнерських відносин між владою та бізнесом.

Як зазначив Голова ДФС, підписання Меморандуму – це ще один важливий крок у напрямі продовження конструктивного діалогу влади, бізнесу і громадськості, практичні результати якого суспільству потрібні вже найближчим часом. І для цього необхідно обом сторонам докласти значних зусиль та спільно працювати.

«Важливо, щоб підписання Меморандуму не залишилося формальною річчю, а перейшло в конструктивні конкретні кроки з реалізації спільних напрацювань для досягнення тих результатів, які ми бажаємо отримати», - наголосив Роман Насіров.

Меморандумом передбачається, зокрема, співпраця ДФС та Антикризової ради громадських організацій щодо напрацювання узгоджених пропозицій з удосконалення фіскальної системи України, дотримання у взаємовідносинах між платниками податків та органами ДФС принципів справедливості, розумності, обов’язковості, прозорості та неупередженості. Обидві сторони спрямовуватимуть свої зусилля у напрямі створення умов для прозорого та справедливого адміністрування ПДВ з урахуванням пріоритетів розвитку виробничого сегменту економіки, опрацювання разом з  громадськістю пропозицій щодо удосконалення справляння цього податку та боротьби з «тіньовою» економікою.

Співпрацюватимуть ДФС та Антикризова рада громадських організацій щодо формування належних умов для суб’єктів господарювання для переміщення товарів через митний кордон (митного контролю та митного оформлення), прозорості та правомірності визначення митної вартості товарів тощо.

Представники сторін будуть залучатися, зокрема, до опрацювання розроблених проектів нормативно-правових актів, підготовки пропозицій щодо спрощення порядку адміністрування податків, зборів та митних платежів, реагування та ініціювання спільного розгляду конфліктних ситуацій, що виникають між платниками та органами ДФС.

Також представники Антикризової ради будуть залучатися до роботи  консультативних і дорадчих органів,  створених при ДФС та, за необхідності, братимуть участь у діяльності спільних робочих груп для прийняття узгоджувальних рішень щодо проблемних питань, розгляду та надання пропозицій до проектів нормативно-правових актів, спрямованих на поліпшення справляння податків, зборів і платежів.

 

Довідково: Антикризова рада громадських організацій була створена у грудні 2014 року, до її складу входять понад 90 представників провідних вітчизняних підприємств, органів державної влади, галузевих асоціацій, науковців та незалежних експертів.

 

Представники ДФС зустрілися з зернотрейдерами

Під час чергової зустрічі, яка відбулася сьогодні, 23 вересня, у Державній фіскальній службі України, керівники структурних підрозділів ДФС обговорили з представниками компаній-зернотрейдерів актуальні проблеми зернового ринку.

Учасники зустрічі погодилися, що всі суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на ринку зерна, мають працювати у рівних умовах за єдиними правилами. Представники зернотрейдерів внесли пропозиції щодо підвищення прозорості роботи компаній аграрного бізнесу.

Крім того, було вирішено продовжити роботу над розробкою критеріїв ризиковості, за якими бізнес зможе оцінювати ступінь сумлінності своїх контрагентів. Це, за словами зернотрейдерів, допоможе їм уникати операцій з фіктивними підприємствами та убезпечити свій бізнес.

У свою чергу фахівці ДФС закликали бізнес до спільної боротьби з порушниками податкового законодавства. Якщо компанія має наявну інформацію про ризиковість певного суб’єкта господарювання, вона може надати її до фіскальних органів для відповідної перевірки.

Така співпраця, впевнені в ДФС, матиме позитив як для представників зернових компаній, які від діяльності фіктивних підприємств втрачають значні кошти, так і для держави, оскільки сприятиме прозорості функціонування ринку зернопродукції.  

 

HMRC підтримає Державну фіскальну службу в процесі реформування

Під час перебування з робочим візитом у м. Лондоні Голова Державної фіскальної служби зустрівся з Головою Департаменту доходів та митниці Великої Британії (HMRevenue&Customs) Лін Хомер. Під час зустрічі сторони обговорили ряд питань щодо співробітництва між українським та британським фіскальними відомствами. Голова Департаменту доходів та митниці Великобританії висловила підтримку проведенню реформи Державної фіскальної служби України. Роман Насіров та Лін Хомер домовилися про організацію консультативної допомоги, обміну досвідом та участі британських податкових та митних спеціалістів у вирішенні окремих питань діяльності ДФС України.

 

На Дніпропетровщині викрито факт легалізації незаконно одержаних коштів на суму майже 6,1 млн. гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з Кіровським РВ ДМУ ГУ МВС України встановлено протиправну діяльність посадових осіб одного з комунальних підприємств м. Дніпропетровська.

Як з’ясувалося, протягом 2014-1015 років зазначені особи отримували значні суми грошових коштів від населення за надані послуги у сфері обслуговування об’єктів комунальної власності. Отримані кошти для подальшої легалізації перераховувалися через низку інших підприємств на рахунок товариства, яке мало ознаки фіктивності та створювалося для конвертації грошових коштів.

Загалом на рахунок фіктивного підприємства було перераховано майже 6,1 млн. гривень.

За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Здійснюється кримінальне провадження.

 

Представники Державної фіскальної служби зустрілися з громадськістю та підприємцями

22 вересня біля будівлі Державної фіскальної служби України відбулася акція протесту представників громадської організації.

Державна фіскальна служба запросила ініціативну групу для проведення спільних консультацій по всім заявленим питанням та для вирішення існуючих проблем, які озвучувалися під час мітингу.

За результатами зустрічі учасники домовилися, зокрема, про розробку заходів для припинення проблем із здачею податкових накладних, усунення проблем, пов’язаних із функціонуванням СЕА ПДВ та ін.

Також досягнуто домовленості про продовження діалогу та конструктивної роботи для остаточного вирішення порушених питань.

 

Делегація ДФС взяла участь у міжнародних форумах з податкових питань

За дорученням Кабінету Міністрів України делегація ДФС на чолі з Першим заступником Голови Сергієм Біланом взяла участь у Четвертому Глобальному Форумі з податкових питань та протидії податковій злочинності та Третьому Форумі керівників органів податкових розслідувань, що проводилися Організацією економічного співробітництва та розвитку.

Заходи  тривали у Королівстві Нідерланди (м. Амстердам) протягом 15 – 19 вересня 2015 року. Для зручності учасників обидва форуми проводились одночасно.

Зокрема, у Четвертому Глобальному Форумі брали участь високопосадовці, які формують політику у сфері протидії фінансовій злочинності, а також експерти з податкових, митних, антикорупційних органів, органів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, правоохоронних органів, органів прокуратури, агентств з розвитку та міжнародних організацій, які відповідають за боротьбу з фінансовими (податковими) злочинами у всіх їх формах.

Учасники розглядали питання, пов’язані з податковими злочинами та інтернет-злочинністю, спільними підходами у боротьбі з фінансуванням тероризму, застосуванням аналітичних підходів у боротьбі з податковими злочинами та фінансовими злочинами. Також обговорювалися питання  покращення співпраці між податковими органами та органами боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, застосування новітніх технологій  протидії ухиленням від оподаткування тощо.

У рамках Четвертого Глобального Форуму делегація ДФС провела зустрічі з керівниками та представниками органів фінансових (податкових) розслідувань різних країн світу, під час яких обговорювалися питання посилення співпраці для підвищення боротьби з фінансовою (податковою) злочинністю.

Загалом, у заході взяли участь близько 250 представників керівного складу служб держав світу та міжнародних організацій, діяльність яких спрямована на боротьбу з фінансовою (податковою) злочинністю, та представники міжнародних організацій - Егмонтcької Групи, Цільової групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Управління ООН по боротьбі з наркотиками і злочинністю.

Водночас, у засіданні Третього Форуму керівників органів податкових розслідувань, що проходив 18 вересня 2015  року, взяли участь представники понад 50 країн світу.  Він організовувався ОЕСР за підтримки Слідчо-оперативної служби (FIOD) Податкової і митної адміністрації Нідерландів.

Учасники обговорювали актуальні проблемні питання та стратегічні пріоритети у сфері боротьби з фінансовими (податковими) злочинами, обмінювалися думками і досвідом стосовно нових підходів у боротьбі з фінансовою (податковою) злочинністю.

Варто зазначити, що у своїх промовах представники ОЕСР та FIOD відмітили важливу роль податкової міліції України у створенні зазначеного Форуму та активну участь у забезпеченні його функціонування.

Під час низки зустрічей, які були проведені делегацією ДФС у рамках Форму, наголошувалося, що сьогодні ефективно протидіяти міжнародній фінансовій (податковій) злочинності Україна може лише за умови запровадження найкращих світових практик та інтеграції в європейську систему фінансової безпеки, посилення міжнародного співробітництва та обміну інформацією.

Делегація ДФС відзначила важливість широкої міжнародної співпраці та проведення узгоджених заходів правоохоронних та контролюючих органів усіх країн, зокрема, за такими пріоритетними напрямами, як протидія схемам мінімізації податкових зобов’язань, виведенням коштів в офшорні зони та повернення активів, одержаних злочинним шляхом.

Нагадаємо, що Форум керівників органів податкових розслідувань був ініційований податковою міліцією України під час міжнародної конференції на тему «Спільні зусилля компетентних органів країн Східної та Західної Європи у боротьбі з фінансовими (податковими) злочинами», що проходила 20 -21 вересня 2012 року у м. Одесі за участю керівників органів податкових (фінансових) розслідувань держав-учасниць СНД, країн Балтії, Великобританії, Італії, Нідерландів та високопосадовців з Європолу і ОЕСР.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Запорізькі платники екоподатку перерахували до бюджетів майже 90 мільйонів гривень

З початку цього року до зведеного бюджету надійшло 89,8 мільйона гривень екологічного податку, в тому числі до державного бюджету – 18 мільйонів гривень та до місцевих бюджетів – 72 мільйони гривень. 

Найбільші суми перераховані від підприємств електроенергетичної галузі економіки – 68 мільйонів гривень, відповідно, до державного бюджету – 13,6 мільйона гривень та до місцевого бюджету – понад 54 мільйони гривень.

Нагадаємо, що на сьогоднішній день 80% від суми екоподатку залишається на місцях, тобто сплачується до місцевих скарбниць.

Найбільше до місцевих бюджетів спрямували підприємства, які розташовані в м. Енергодар – майже 55 мільйонів гривень, у Запорізькому районі – 7,7 мільйона гривень, у Шевченківському районі м. Запоріжжя – 2,2 мільйона гривень, у м. Бердянськ та районі – 1,2 мільйона гривень, у Якимівському районі – понад 1 мільйон гривень, майже стільки ж – підприємства Мелітополя та району, вільнянські платники забезпечили близько 800 тисяч гривень, василівські – 528 тисяч гривень. Суб'єкти господарювання Заводського району м. Запоріжжя сплатили 505 тисяч гривень та Пологівського району – більш ніж 316 тисяч гривень.

За результатами проведених звірок даних, які надали в Департаменті екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, з переліком платників, які подали декларації по екологічному податку, податківцями залучено до оподаткування 9 платників екоподатку, по яких сума донарахованих штрафних санкцій склала майже 15 тисяч гривень.

 

Запорізькі податківці провели на дві сотні перевірок менше, ніж торік

Усього з початку року підрозділами податкового та митного аудиту здійснено 408 документальних перевірок, з яких 104 планових документальних перевірок, що на 21 перевірку менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року та 304 позапланових, що на 180 перевірок менше ніж минулого року (або на 37%). 

За результатами їх проведення до бюджетів усіх рівнів додатково донараховано 48 мільйонів гривень узгоджених податкових зобов’язань. 

Так, при проведенні перевірки одного з підприємств Запорізької області, яке займається виробництвом кормів для тварин, було встановлено, що платником протягом 2012-2014 років відображені в обліку фінансово-господарські операції із суб’єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності. Про відсутність реальності товарного характеру операцій свідчили проведені перевірки контрагентів, а також допити працівників підприємств-контрагентів, відібрані у ході досудового слідства. Всього, за результатами перевірки нараховано податків на загальну суму понад 7 мільйонів гривень.

Факт повного ігнорування законодавства, що регулює роздрібний продаж підакцизних товарів, встановили запорізькі податківці при перевірці одного із запорізьких суб'єктів господарської діяльності. Зокрема, ревізори виявили, що розрахункові операції у торговому об'єкті здійснювалися без застосування РРО, роздрібна торгівля сигаретами відбувалася за вищими від допустимих цін, алкогольні напої та тютюнові вироби продавалися без наявності ліцензій. Крім того, власники порушували порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, встановленої виробником або імпортером.

За нехтування вимогами законів "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підприємцю доведеться сплатити більш ніж 50 тисяч гривень штрафних санкцій.

 

У Запоріжжі податківці вилучили незаконний алкоголь на майже 820 тисяч гривень

Днями співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області в рамках операції "Акциз-2015" виявили підпільний склад, в якому незаконно продавали алкоголь.

Так, під час проведення слідчо-оперативних дій за кримінальним провадженням за фактом незаконного виробництва та реалізації підакцизних товарів (ст.204 КК України) проведені обшуки складських приміщень, де реалізовувалась лікеро-горілчана продукція.

Під час обшуку податківці виявили та вилучили понад 23 тисячі літрів виноробної продукції на загальну суму майже 820 тисяч гривень. 

У результаті огляду алкоголю встановлено, що у базі даних ДФС України марки акцизного податку, якими марковані алкогольні напої, жодному з власників не видавались.

Наразі проводяться додаткові слідчо-оперативні заходи з відпрацювання постачальників алкогольної продукції.

 

Запорізькі підприємці намагалися ухилитися від сплати податків на суму 3,6 мільйона гривень

Співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області виявили власників одного з підприємств Запорізької області, які при здійсненні діяльності з надання різноманітних будівельних послуг, при роботі з іншими підприємствами, що мали ознаки фіктивності, у податковій звітності вказували фіктивні дані.

Завдяки таким оборудкам підприємці намагалися ухилитися від сплати податків на загальну суму понад 3,6 мільйона гривень.

За матеріалами податківців у відношенні службових осіб підприємства розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Окрім цього, за останній тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 4 кримінальним правопорушенням, з них 2 – за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України).

 

У Запорізькій області сплачено понад 230 мільйонів гривень акцизного податку

За вісім місяців поточного року до місцевих бюджетів перераховано майже 232 мільйони гривень акцизного податку, з них: понад 2 мільйони гривень від виробників підакцизних товарів, 2,3 мільйона гривень від імпортерів. Водночас левова сума – майже 228 мільйонів гривень надійшла саме від сплати 5%-го податку з роздрібного продажу підакцизних товарів (5%).

Найбільші суми надходжень були перераховані до бюджету з продажу алкоголю – понад 60 мільйонів гривень та від реалізації тютюнових виробів – також понад 60 мільйонів гривень та від нафтопродуктів – більш ніж 106 мільйонів гривень.

За останні три місяці суми акцизного податку зросли на 8,4 мільйона гривень або на 8%. Лише у серпні сплатили понад 40 мільйонів гривень, що на 6 мільйонів гривень більше за очікувані показники.

Найбільші суми 5%-го податку з продажу підакцизних товарів забезпечили платники, які обслуговуються в таких інспекціях: м. Запоріжжя – майже 115 мільйонів гривень, Мелітопольської ОДПІ (об'єднує м. Мелітополь, Мелітопольський, Якимівський, Веселівський райони) – близько 42 мільйонів гривень, Бердянської ОДПІ – 16 мільйонів гривень, Токмацької ОДПІ (м. Токмак, Токмацький, Василівський, Михайлівський райони) – 14,5 мільйона гривень, Пологівської ОДПІ (м. Пологи, Пологівський, Куйбишевський, Гуляйпільський, Оріхівський райони) – майже 13 мільйонів гривень, Енергодарської ОДПІ (м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровський район) – 9,5 мільйона гривень, ДПІ у Запорізькому районі – 8,2 мільйона гривень та Вільнянської ОДПІ (м. Вільнянськ, Вільнянський, Новомиколаївський райони) – 5,5 мільйона гривень.

Зазначимо, суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Нагадаємо, ставки податку для підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5%. Сплата податку здійснюється до місцевих бюджетів на територіях, де розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

 

Запорізькі платники перерахували понад 15 мільйонів гривень податку на нерухомість

Станом на початок вересня до бюджетів надійшло понад 15 мільйонів гривень податку на нерухомість.

На сьогодні у Запорізькій області налічується майже 930 платників, які подали понад 4 тисячі декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до яких річна сума податку складає майже 35 мільйонів гривень. 

Зазначимо, що кількість об’єктів нерухомості, які підлягають оподаткуванню цього року збільшилась майже вдвічі.

Окрім цього, громадянам було розіслано понад 1,3 тисячі податкових – повідомлень рішень, тобто стільки ж, скільки і об'єктів оподаткування. При цьому платникам особисто вручено понад тисячу рішень та поштою надіслано ще понад 250. Гідно з ними сума податкових зобов’язань складає майже 950 тисяч гривень, що майже в чотири рази більше, ніж минулого року.

Нагадаємо, що відповідно до законодавства, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками нерухомості.

На відміну від громадян фізичних осіб, юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

 

У Запорізькій області знову активізувалися аферисти, які представляються керівниками фіскальної служби регіону

Останнім часом у Запоріжжі та області поширились випадки злочинної діяльності аферистів, які під виглядом представників органів ДФС намагаються нажитися на підприємцях.

На цей раз правопорушники розмовляють з підприємцями, представляючись першими особами Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Афера відбувається за вже відомим "сценарієм": підприємцям телефонують, використовуючи номери українських мобільних операторів, та попереджають про "київську перевірку", яка нібито має приїхати до Запоріжжя. 

Аби "ревізія" вирішилась позитивно чи взагалі не відбулась, власникам бізнесу пропонують сплатити певну винагороду. Для цього зловмисники навіть називають номери банківських карткових рахунків для переказу коштів.

Фахівці Головного управління ДФС просять громадян, які володіють інформацією про подібні афери, а також про факти корупційних чи протиправних дій з боку співробітників територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області, повідомляти в управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-54-58 або на електронну адресу: uvb.dfs.zp@i.ua. 

 

До уваги декларантів та суб'єктів ЗЕД!

Міністерством юстиції України 08.07.2015 за №807/27252 зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 15.06.2015 №552 "Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами" (далі – Наказ №552), який набирає чинності через 30 днів з дня офіційного опублікування (опубліковано 31.07.2015 у №58 Офіційного вісника України).

Наказом №552 затверджено Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами (далі – Порядок), та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №634 "Про встановлення порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.08.2012 за №1381/21693.

Порядком запроваджено такі новації:

- взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці за зверненням таких осіб (у тому числі засобами електронного зв'язку на адресу Інформаційного порталу ДФС з використанням надійних засобів ЕЦП з посиленими сертифікатами відкритих ключів) або при першому здійсненні такими особами операцій з товарами;

- форма заяви про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами (ф. №1-ЗЕД), скорочується з трьох сторінок до однієї та виключається надання копій реєстраційних та статутних документів;

- відомості про особу, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці отримує в електронному вигляді з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО, у тому числі відомості, що надійшли до цих баз даних із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

- відмінено картку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами;

- запроваджено витяг із реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, який видається або надсилається поштою та також може бути направлений засобами електронного зв'язку.

Водночас пунктом 3 Наказу №552 встановлено, що дійсні на дату набрання чинності цим Наказом картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, застосовуються як витяги із реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, до внесення змін до такого реєстру щодо відомостей, які зазначені у картці обліку осіб чи отримання витягу із реєстру. 

Також повідомляємо, що з дня набрання чинності Наказом №552 втрачає чинність лист Міністерства доходів і зборів України від 09.01.2014 №106/7/99-99-18-02-04-17 "Щодо документів про взяття на облік платників податків".

 

Запорізькі автовласники перерахували понад 10 мільйонів гривень транспортного податку

З початку року власники розкішних легкових автівок до 5 років і понад 3-літровими двигунами сплатили 10,2 мільйона гривень транспортного податку, що майже на 612 тисяч гривень більше за очікувані показники. При цьому більше половини від цієї суми надійшло у серпні поточного року – майже 6 мільйонів гривень.

Найвагоміші надходження "автоподатку" забезпечили запоріжці – понад 5,6 мільйона гривень, від мелітопольських платників надійшло майже 1,5 мільйона гривень, від пологівських, гуляйпільських, куйбишевських та оріхівських автовласників – майже 860 тисяч гривень. У м. Бердянську та районі від дорогих авто надходження склали 800 тисяч гривень, від платників Токмацької ОДПІ, яка об’єднує м. Токмак, Токмацький, Василівський, Михайлівський та Чернігівський райони – 530 тисяч гривень, у Запорізькому районі сплачено більш ніж 370 тисяч гривень та у м. Енергодар і Кам'янсько-Дніпровському районі – понад 300 тисяч гривень.

Станом на початок вересня цього року по Запорізькій області нараховується близько 740 платників транспортного податку, з них: 112 юридичних осіб та понад 620 фізичних осіб.

Нагадаємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку, подають звітність та щоквартально сплачують податок. Громадянам – фізичним особам до 1 липня були надіслані відповідні повідомлення про суму податку, яку необхідно було сплатити упродовж 60 днів, тобто, до 1 вересня.

 

Запорізькі податківці виявили два підприємства, які намагалися ухилитися від сплати понад 4 мільйонів гривень податків

Днями співробітники оперативних підрозділів виявили запорізьке підприємство, власники якого торгували промисловими товарами. У податковій звітності вони відображали безтоварні операції з іншими підприємствами, які мали  ознаки "фіктивності". Саме ця схема стала спробою ухилення від сплати податків на суму понад 3,3 мільйона гривень.

Аналогічна ситуація відбулася зі ще одним підприємством, службові особи якого намагалися приховати від держави понад 900 тисяч гривень податку.

У результаті за обома правопорушеннями розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Усього з 14 по 20 вересня цього року співробітники оперативних підрозділів із незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на загальну суму понад 135 тисяч гривень.

Окрім цього, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 6 кримінальним правопорушенням, з них: 4 – за фактом ухилення від сплати податків (ст.212 КК України) та 2 – за розтрату бюджетних коштів (ст.191 КК України).

 

Запорізька митниця ДФС за прозорість декларування та контролю митної вартості товарів!

Одним з факторів впливу на суми надходжень митних платежів є контроль за достовірністю декларування митної вартості. Як зазначила перший заступник начальника Запорізької митниці ДФС Галина Омельченко, з урахуванням складної економічної ситуації в країні митниця в цьому питанні займає чітку позицію: 

- стабільне наповнення бюджету має бути досягнуте не за рахунок податкового тиску, а завдяки реалізації комплексу заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для суб'єктів зовнішньо-економічної діяльності та запровадження постійного відкритого діалогу з бізнесом;

- визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, має здійснюватись як суб'єктами ЗЕД, так і митницею з дотриманням норм міжнародного права, основних положень статті 7 Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), Митного кодексу України.

Запорізький регіон є промисловим, тому для нього характерний імпорт сировини, сировинних товарів, що використовуються у виробництві великими металургійними та машинобудівними підприємствами, які є для Запорізької митниці бюджетоформуючими. Серед таких підприємств: ВАТ "Запоріжсталь", ПАТ "Дніпроспецсталь", АТ "Мотор Сiч", ДП НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Запоріжкокс", ПАТ "ЗАЗ", ПАТ "Запоріжтрансформатор" та ін.

Основними бюджетоформуючими товарами для митниці є: вугілля кам’яне, кокс і напівкокс, нікель необроблений, магнезит, нафта або нафтопродукти, дріт алюмінієвий та ін.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості таких товарів Запорізькою митницею враховуються особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі, на світовому товарному ринку. Із суб’єктами ЗЕД налагоджена взаємодія щодо обміну наявної цінової інформацією з метою прозорості та достовірності декларування відомостей щодо вартості товарів. Використовуються митницею і відомості про рівень світових цін на товари, отримані згідно з меморандумами про взаємодію та співробітництво, укладених на рівні ДФС України з галузевими асоціаціями імпортерів.

За результатами побудови чітких і прозорих стосунків з бізнесом Запорізькою митницею з січня по серпень 2015 року перераховано до Державного бюджету України 3 млрд. 668 млн. 274 тис. грн, що на 71% або на 1 млрд. 525 млн. 898 тис. грн. більше, ніж за вісім місяців 2014 року.

При здійсненні контролю за достовірністю декларування митної вартості як бази оподаткування митних платежів у січні-серпні 2015 року сума додаткових надходжень склала 180,5 млн. грн.

Питома вага додаткових надходжень за рахунок коригування заявленої митної вартості в загальному обсязі митних платежів склала 5%. Водночас зменшилась на 35% кількість випадків коригування митної вартості товарів. У січні-серпні 2015 року було прийнято 409 рішень, за аналогічний період 2014 року – 631 рішення. 

Імпорт товарів на виконання контрактів безпосередньо з виробником (так звані "прямі" контракти) за фізичними обсягами у січні-серпні 2015 році по відношенню до аналогічного періоду 2014 року зріс майже вдвічі. Коригування митної вартості таких операцій здійснюється у виключних випадках (лише 8,9%), коли документально не підтверджені всі складові заявленої митної вартості. Для порівняння – у січні-серпні 2014 року прямі поставки коригувались у 37% випадків. 

Нажаль, частка "прямих" контрактів в імпортних операціях, оформлення яких здійснюється на митниці, складає лише 30% у загальному фізичному обсязі імпорту за вісім місяців 2015 року.

Основною проблемою в контролі достовірності декларування митної вартості залишається використання посередницьких контрактів, насамперед, з офшорними країнами та країнами з ліберальними системами оподаткування. Так, у 2015 році по відношенню до 2014 року фізичні обсяги імпорту товарів по контрактах з нерезидентами, які мають офшорну юрисдикцію, в Запорізькій митниці суттєво збільшились.

Для досягнення прозорості процедури контролю митної вартості пропонуємо всім учасникам зовнішньоекономічної діяльності:

- поширювати практику торгівлі безпосередньо з виробниками імпортованих товарів;

- не використовувати посередників з офшорною юрисдикцією;

- добровільно декларувати суми роялті, фрахту, інжинірингу, витрати на страхування, які повинні включатись до митної вартості.


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.