Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Прес-служба ДФС повідомляє 04.05.2016

4.05.2016, 17:59    просмотров: 1993

 

Нові можливості Електронного кабінету платника 

ДФС повідомляє про доопрацювання електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

Від сьогодні  платникам акцизного податку з реалізації пального в своєму особистому кабінеті надано можливість користуватися новим розділом, створеним в рамках функціонування Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕА РП).

У новому розділі СЕА РП можна переглянути проведені операції в системі електронного адміністрування реалізації пального (дані Реєстру операцій обсягів пального із застосуванням необхідних фільтрів, у т.ч. в розрізі типів операцій та кодів товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД), а також перевірити поповнення та стан електронного рахунку (дані Реєстру сум акцизного податку).

Також нагадуємо, що у відкритій частині Електронного кабінету платника в режимі он-лайн функціонує Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, а у особистому кабінеті платникам надано можливість сформувати та направити запит для отримання Витягу з такого Реєстру, та у разі необхідності надіслати заяву про реєстрацію платником акцизного податку з реалізації пального з позначкою «Зміни».

 

 

Бердянська ОДПІ повідомляє 

Увага! Закінчується подання звітності за 1 квартал 2016 року!

Останній день подання податкової звітності за 1 кв. 2016 року – 10 травня  2016 року, термін сплати податків та зборів за 1  кв. - 20 травня  2016 року!   

 

 

Новини законодавства

Увага! Новий звіт щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р.№ 481/95 установлено, що суб’єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у т.ч. імпорту й експорту) спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за формою, установленою цим органом.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 р.  № 49 затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення, зокрема:

•форма звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»;

•форма звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»;

•форма звіту № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів»;

•форма звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»;

•форма звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»;

•форма звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі»;

•форма звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі».

Звіти складаються окремо за кожний місяць до 10 числа місяця, що настає за звітним, та подаються до органів фіскальної служби за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Перший звіт за квітень 2016 року необхідно подати не пізніше 10 травня 2016 року. 

Із 1 травня нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму

Відповідно до ст.ст. 7 та 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, із 1 травня 2016 рокузмінюються розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму:

Мінімальна зарплата дорівнює прожитковому мінімуму з розрахунку на одну працездатну особу і становить:

• з 1 січня – 1378 грн.;

• з 1 травня - 1450 грн .;

• з 1 грудня - 1550 грн.

 

Мінфін затвердив зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ

Наказом Мінфіну від 18.03.2016 р. № 373 затверджено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №, а саме:

•у разі обрання чи переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку чи відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ не раніше дати зміни системи оподаткування з урахуванням положень ст. 293 р. XIV ПКУ, якими встановлюються ставки єдиного податку для платників 3-ї групи, що передбачають сплату ПДВ і не передбачають сплати цього податку (п. 3.6 );

•нова заява про реєстрацію платником ПДВ у випадку, передбаченому п. 3.9  може бути подана до контролюючого органу з бажаною датою реєстрації, що була вказана в попередній неприйнятій заяві, якщо особою, яка добровільно реєструється платником ПДВ, ліквідовано недоліки, установлені абз. 1 п. 3.9 , і така нова заява подана не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку податкового періоду, із якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних;

•якщо реєстраційна заява подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в реєстрації чи пропозиція надати нову заяву про реєстрацію викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява (п. 3.10 );

•якщо заява про анулювання реєстрації платника ПДВ подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в анулюванні реєстрації чи пропозиція надати нову заяву про анулювання реєстрації викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява (п. 5.4 );

•рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до ДФСУ в 10-денний строк після прийняття (п. 5.10 ).

Наказ втупив в дію з 29 квітня 2016 року. 

 

Оновлено Реєстр РРО

ДФСУ наказом від 01.04.2016 р № 271 затвердила новий реєстр РРО.

Нагадаємо, Державний реєстр розрахункових операцій - це перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності діючим державним технічним регламентам і стандартам згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності", а також відповідають вимогам нормативних актів України і дозволені для використання в сфері, визначеної Законом про РРО.

Реєстр РРО ведеться з метою:

• застосування в Україні РРО, які випускаються серійно, відповідають установленим вимогам і пройшли державну реєстрацію;

• виведення з експлуатації РРО, які не відповідають вимогам нормативних документів.

 

Роз’яснення законодавства

Коли при списанні ТМЦ не нараховується ПДВ

При списанні непридатних до використання ТМЦ, задіяних на етапах виробництва продукції (товарів, послуг) і при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, підприємство не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ за умови, що вартість таких ТМЦ включається в вартість готової продукції (товарів , послуг), операції з поставки якої підлягають оподаткуванню.

Якщо платник не виконав цієї умови, він повинен визначити податкові зобов'язання по ПДВ за ставкою 20%, оскільки ТМЦ не використовуються в оподатковуваних операціях.

Лист ДФСУ від 16.03.2016 р № 5737/6 / 99-99-19-03-02-15.

Контрагент помилково перерахував кошти після розірвання договору: що з ПДВ?

При отриманні на поточний рахунок коштів, які помилково перераховані контрагентом після розірвання договору (зокрема, поставки газу), податкові зобов'язання платником не нараховуються, а податкова накладна не складається.

ДФС в листі від 15.03.2016 р № 5575/6 / 99-99-19-03-02-15 пояснила: після розірвання договору відсутня операція поставки товарів / послуг, отже, об'єкта обкладення ПДВ не виникає.

Якими первинними документами  можна підтвердити дані податкового обліку

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки і т. Д) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В іншому випадку - відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку до уваги можуть прийматися тільки ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Лист ДФСУ від 08.04.2016 р № 7862/6 / 99-99-19-02-02-15.

Із якої дати знімається з обліку платник ЄСВ

ДФС у листі від 18.04.2016 р. № 13730 повідомляє: 15.04.2016 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 03.03.2016 р. № 308 яким затверджено зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників.

Наказом внесено зміни до форми повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску (форма № 2-ЄСВ).

Для проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб запроваджуються нові процедури та документи (відомості) органів ДФС про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати ЄСВ. Державний реєстратор або інший суб’єкт державної реєстрації направлятимуть до органів ДФС запити для отримання відомостей про відсутність (наявність) заборгованості, а органи ДФС, своєю чергою, надаватимуть зазначені відомості.

Наказом  затверджується форма відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ і встановлюється, що контролюючі органи направляють такі відомості до Єдиного державного реєстру до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.

Також уносяться зміни до порядку формування дати зняття з обліку платника ЄСВ. Дата зняття з обліку юридичної особи (відокремленого підрозділу) відповідає даті закриття інтегрованої картки платника ЄСВ або даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (відокремленого підрозділу) у разі, якщо на момент отримання такого повідомлення закрита інтегрована картка такого платника.

Особливості заповнення граф 17, 20 та 23 Звіту про контрольовані операції

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом протягом 2015  року перевищив 5 млн. гривень (без урахування ПДВ), зобов'язані  не пізніше 04 травня 2016 року подати звіт про контрольовані операції засобами електронного зв'язку в електронному вигляді за формою, затвердженою наказом МФУ від 18.01.2016 № 8.

Під час заповнення Звіту необхідно враховувати що:

- у графі 17 «Кількість» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту, у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту.

- у графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків (грн)» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.

- у графі 23 «Цифрове значення показника рентабельності» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту, зазначається цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції, а не показник рентабельності усієї господарської діяльності підприємства за звітний період.

При цьому, цифрове значення показника рентабельності наводиться у відсотках (тобто, якщо значення показника рентабельності для контрольованої операції становить 25%, то у графі 23 зазначається «25»).

У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов'язаними особами - нерезидентами із залученням непов'язаних осіб,  у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатку) Звіту зазначається інформація щодо такого нерезидента-пов'язаної особи (код підстави віднесення операції до контрольованої - «015»).

Разом з цим, у розділі «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається інформація щодо операції придбання - продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов'язаною особою.

Під час заповнення Інформації про пов'язаність осіб при розкритті інформації за кодом пов'язаності «502» у графах «Розмір володіння», «Володіння: безпосереднє/опосередковане» зазначається інформація стосовно платника податків, який здійснює контрольовані операції.

Зазначена норма визначена ст.39 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 27.04.2016 №15055/7/99-99-01-03-02-17.

 

Деякі особливості заповнення розрахунків коригування

Деякі особливості заповнення розрахунків коригування, складених після 01.04.2016 до податкових накладних, складених до 01.04.2016, які не підлягали наданню покупцям

З 01.04.2016 податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі – наказ №1307).

Так, Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом №1307 (далі – Порядок №1307), (на відміну від порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 №957), зазнав деяких змін в частині зазначення в податкових накладних умовних індивідуальних податкових номерів (далі – ІПН) покупців у випадках, передбачених пунктами 10 – 13 Порядку №1307, коли податкові накладні не видавались покупцям.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1307 порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Таким чином, у розрахунках коригування, складених після 01.04.2016 до податкових накладних, складених до 01.04.2016, мають зазначатись умовні ІПН покупця, які вказані у податкових накладних, до яких вони складені.

 

Допомога по вагітності та пологах

ДФС України повідомлено, що сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 та пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Лист від 15.04.2016 р. № 3941/П/99-99-17-03-03-14.

 

Платники запитували

Підприємство уклало договір добровільного медичного страхування працівників. При цьому ПДФО та військовий збір зі страхових виплат сплачено за рахунок підприємства. Як такі виплати відображаються у розрахунку № 1ДФ?

 Суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з пп. 164.2.16 ПКУ. Тобто такі суми підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.

Оскільки оплата підприємством-роботодавцем страхового полісу для отримання страхових послуг працівником є доходом такого працівника у негрошовій формі, то під час його оподаткування ПДФО застосовується «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ (для ставки 18 % – 1,219512). При обчисленні військового збору цей коефіцієнт не застосовується.

Суми страхових платежів є додатковим благом працівника, що надається роботодавцем (пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ)). 

Тому в податковому розрахунку за формою № 1ДФ такий дохід відображають з ознакою доходу «126».

 

Підприємство на загальній системі оподаткування надало поворотну фінансову допомогу своєму працівнику. Які наслідки для фізичної особи та підприємства, якщо допомогу не буде повернуто у визначені договором терміни? 

 Поворотна фінансова допомога працівнику зазвичай надається у вигляді позики, тобто укладається договір позики.

Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ сума отриманої поворотної фінансової допомоги не включається до доходів фізособи. Водночас, базою оподаткування для ПДФО буде сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності (пп. 164.2.7 ПКУ).

Таким чином, ПДФО потрібно буде нарахувати, якщо сплине строк позовної давності за наданою допомогою або підприємство вирішить провести прощення боргу до закінчення такого строку. Так само потрібно буде нарахувати і військовий збір.

ЄСВ на суму позики не нараховується у будь-якому випадку (п. 13 р. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170).

Щодо податку на прибуток ПКУ не містить спеціальних норм стосовно надання поворотної фіндопомоги працівнику, тож ніяких наслідків тут не виникає.

 

Чи необхідно відображати в податковому розрахунку форми № 1ДФ вартість квітів та дарунків, якщо вона не перевищує 50 % мінімальної заробітної плати? 

  Підпунктом 14.1.180 ПКУ встановлено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі у грошовій або негрошовій формі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ. 

Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. 

Як визначено пп. 14.1.47 ПКУ, додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). 

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ (за базу оподаткування приймається вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт). 

Водночас, пп. 165.1.39 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 609 грн.). 

Вартість квітів та дарунків, отриманих фізичними особами від підприємства, є сумою доходу у вигляді дарунків для фізичних осіб, отриманого в негрошовій формі, а відтак відповідно до норм ПКУ підприємство є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб з таких доходів. 

Згідно з п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. 

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4. 

У розрахунку за формою № 1ДФ вартість квітів та дарунків відображається окремим рядком з ознакою доходу «160», якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), і за ознакою доходу «126» як додаткове благо, якщо вартість дарунків та квітів, що надаються платникові податків, перевищує у 2015 році 609 грн. 

 

Який порядок оподаткування матеріальної допомоги у зв'язку з народженням дитини, яка надається працівниці за її заявою (колективним договором не передбачена)?

Для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором матеріальну допомогу поділяють на цільову та нецільову.

Керуючись пп. 170.7.3 ПКУ, матеріальну допомогу в зв'язку з народженням дитини можна кваліфікувати як нецільову благодійну допомогу, сума якої не включається до оподатковуваного доходу в розмірі, що не перевищує (сукупно протягом звітного податкового року) граничний розмір доходу, визначений згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (у 2016 році - 1930 грн.). Сума перевищення над цим розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп. 164.2.18 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати.

Тобто в даному випадку, якщо сума матеріальної допомоги у зв'язку з народженням дитини не перевищує 1930 грн., То вона не обкладається ПДФО. Якщо ж сума виплати перевищує зазначений розмір, то сума перевищення обкладається ПДФО за ставкою 18%.

Об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) дохід, оподатковуваний ПДФО (пп. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тому з частини нецільової благодійної допомоги, яка не обкладається ПДФО, утримувати військовий збір не потрібно. Сума перевищення над неоподатковуваними 1930 грн. обкладається військовим збором за ставкою 1,5%.

Щоб визначити, чи обкладається той чи інший вид матеріальної допомоги ЄСВ, необхідно з'ясувати, чи належить вона до допомоги систематичного характеру або до разової.

В даному випадку матеріальна допомога працівниці у зв'язку з народженням дитини має ознаки разової. Оскільки вона надається в разі виникнення певних життєвих обставин (народження дитини), на підставі заяви, а не колективного договору. Тому така допомога не є базою нарахування ЄСВ згідно п. 14 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р № 1170. Крім того в листі від 13.07.2011 р № 14399 / 03-20 ПФУ зазначає, що матеріальна допомога разового характеру, яка надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, і її розмір визначається адміністрацією підприємства, не є базою для нарахування єдиного внеску.

Таким чином, матеріальна допомога у зв'язку з народженням дитини не обкладається ПДФО і військовим збором - в межах 1930 грн. Також, незалежно від розміру допомоги, на неї не нараховується єдиний соціальний внесок.

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ компенсація орендарем земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Кошти, які надійшли у вигляді компенсації з оплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не включаються до бази оподаткування та не оподатковуються ПДВ.

 

Чи включається до доходу ФОП на загальній системі оподаткування сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплачена Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Дохід у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, який виплачується фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до доходу фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків – фізичних осіб.

 

Хто є платником орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, яка надана ФО - засновнику фермерського господарства за договором оренди, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства?

 Оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичній особі (громадянину) сум орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності проводиться контролюючими органами, які видають податкові повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року.

 

Чи може СГ обчислювати земельний податок погодинно, якщо він надає в орендну приміщення на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день)?

Нормами Податкового кодексу України не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).

 Таким чином, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.