Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Прес-служба Міндоходів повідомляє

13.08.2013, 01:12    просмотров: 3605

Митниці Міндоходів оформлюють експорт зерна за спрощеною процедурою 

Міністерство доходів і зборів України приділяє підвищену увагу забезпеченню оперативного митного оформлення під час експорту зернових культур за спрощеною процедурою, особливо у період збору врожаю. 

Зокрема, відповідним листом Міндоходів керівників митниць попереджено про персональну відповідальність за недотримання часових нормативів, передбачених статтею 255 Митного кодексу України, при здійсненні митного оформлення сільськогосподарської продукції. Наголошено, що заходи щодо виявлення та припинення порушень законодавства з питань здійснення державної митної справи суб‘єктами ЗЕД при проведенні ними експорту сільськогосподарської продукції, мають стосуватися виключно товарів «овочі» та «фрукти» (07 та 08 груп УКТЗЕД). 

Нагадаємо, з моменту набрання чинності нового Митного кодексу України значно спростився порядок митного оформлення зернових культур.  Це  пов‘язано, насамперед, із скороченням переліку дозвільних документів, які контролюються митними органами. 

На сьогодні експорт зерна здійснюється на загальних підставах. Жодних сертифікатів якості, сертифікатів походження, контрактів, засвідчених на біржі, при здійсненні експорту зерна митницями не вимагається. При здійсненні митного оформлення зерна контролюється лише підтвердження проведення фітосанітарного та радіологічного видів контролю. 

Разом з тим, для підтвердження українського походження товару в країні експорту, необхідно отримати сертифікат про походження товару, що видається  торгово-промисловими палатами в Україні. Зазначений документ, як правило, передається експортером іноземному контрагенту. 

Фахівці Міндоходів у межах своєї компетенції  готові співпрацювати із  Торгово-промисловою палатою України та учасниками ринку у питанні спрощення процедури видачі сертифікатів походження,  що підтверджують українське походження сільськогосподарської продукції. 

 

Невдовзі звітувати до усіх органів влади можна буде через єдине онлайн-вікно 

Звіти до усіх центральних органів влади незабаром можна буде подати в онлайн-режимі через спеціальне «єдине вікно» та за єдиним уніфікованим стандартом. Відповідна Концепція створення та функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» була схвалена сьогодні на засіданні Уряду. 

Концепція передбачає, що громадяни та підприємства замість подання значної кількості ідентичних звітних даних до різних органів влади та за різними стандартами,  матимуть можливість подавати їх один раз і в дистанційному режимі. Натомість між центральними органами влади буде налагоджений автоматичний інформаційний обмін, що дозволить оперативно отримати доступ до звітних даних, необхідних для виконання покладених на них функцій. 

За оцінками фахівців Міндоходів, запровадження «єдиного вікна»  дозволить громадянам та бізнесу зберегти час та скоротити матеріальні витрати  на підготовку і  подання звітності, а органам влади – на її приймання та опрацювання. І, що не менш важливо, дозволить відмовитися від паперового документообігу, а також знизити роль людського фактору - наявності помилок у звітах, суб’єктивізму, корупційних проявів тощо. В цілому, створення «Єдиного вікна» - це важлива складова електронного урядування, впровадження якого сприятиме покращенню бізнес-середовища та інвестиційного клімату. 

Планується, що Концепція буде реалізована у три етапи: на першому – уніфікація електронної звітності, що подається до центральних органів влади в електронній формі; на другому – впровадження єдиних стандартів формування і подання звітності в електронній формі; на третьому – впровадження системи в промислову експлуатацію. 

Міністерству доходів і зборів України, Держагентству з питань науки, інновацій та інформатизації разом з Мінфіном, Міністерством економічного розвитку та торгівлі, Міністерством юстиції та іншим центральними  органами виконавчої влади доручено у двомісячний термін розробити план реалізації Концепції. 

Нагадаємо, Концепцію створення та функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності»  розроблено  Міністерством доходів і зборів  на виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 рік «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року. 

 

Щомісяця „Пульс” опрацьовує понад 400 звернень 

З початку року на антикорупційний сервіс Міндоходів „Пульс” звернулося 2827 громадян. Розгляд 95 відс., або 2678 звернень вже завершено, про вжиті заходи заявників поінформовано. 

Переважна більшість платників дзвонили з питань діяльності податкових органів Міндоходів. За цією тематикою надійшло понад 88 відс. звернень. Митної справи стосувалися 11,3 відс. дзвінків. 

Як і раніше найбільше платників податків цікавила організація роботи підрозділів Міндоходів – 42 відс. звернень на „Пульс” були саме з цього приводу. 

Майже 30 відсотків платників вирішили за допомогою сервісу проблеми, які виникли при поданні електронної звітності та реєстрації податкових накладних. На затримку митного оформлення товарів поскаржилися 7% громадян. Про корупційні дії працівників Міндоходів повідомили 3,7 відсотка заявників. Переважна більшість звернень були оперативно опрацьовані протягом однієї доби. 

Нагадаємо, що інтерактивний сервіс „Пульс” приймає звернення представників бізнесу з податкових та митних питань. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Міністерства доходів і зборів, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю та митного оформлення можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово. 

 

Діяльність  Бердянської ОДПІ

На користь держави вирішено 137 судових справ на суму 34,7 млн.грн.

Протягом І півріччя 2013 року на розгляді в судах всіх інстанцій перебувало 367 справ, де стороною виступала Бердянська ОДПІ, на загальну суму 113,04 млн. грн. На користь держави в звітному періоді вирішено 137 судових справи на суму 34,7 млн.грн. На користь платників вирішено 5 справ на суму 0,04 млн.грн. 

За зазначений період, на розгляді в судах всіх інстанцій, за позовами платників податків до органів Міндоходів, знаходилось 109 справ на суму 70,50 млн.грн. З них, в 2013 році на користь держави вирішено 12 судових справ на суму 23,6 млн.грн. На користь платників податків вирішено 3 справи на суму 0,03 млн.грн. Протягом звітного періоду, за позовами Бердянської ОДПІ до платників податків, судами розглядалось 258 справ на суму 42,6 млн.грн. Правомірність податкових позовів Міндоходів визнано у 125 судових рішеннях на суму 11,01 млн.грн. 

Перший заступник Бердянської ОДПІ Савченко С.В.

 

Ваша соціальна захищеність залежить саме від Вас!

Легальна зарплата – це шлях до соціальних гарантій, дотримання трудових прав, гідної пенсії!

Виплата мінімальної заробітної плати – обов’язкова вимога по всій Україні для підприємств всіх форм власності і господарювання. Нарахування заробітної плати, у розмірі меншому від мінімального, - порушення соціальних гарантій громадян України. 

По всіх фактах порушень з боку роботодавців щодо оформлення та виплати заробітної плати телефонуйте до Бердянської податкової інспекції за телефоном 3-84-07. 

 

Сервіси Міністерства доходів і зборів

Звітуємо зручно та вчасно!

Кожен платник податків має можливість подавати звітність за допомогою Інтернет. Для цього необхідно отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП). 

Безкоштовно надає послуги з видачі ЕЦП у м. Бердянськ Пункт реєстрації користувачів Управління центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів. Також тут можна отримати ключі для митних операцій – посадовим особам митних органів, митним брокерам і суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, ключі електронного цифрового підпису дають змогу звітувати у режимі он-лайн не лише до органів Міндоходів, а й до органів державної статистики України та Пенсійного фонду України, використовуючи безкоштовний он-лайн сервіс "іFіnZvіt". 

Запрошуємо підприємців та керівників підприємств, які ще не приєдналися до електронного звітування, скористатися його перевагами. 

Пункт реєстрації знаходиться за адресою: м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20, каб. 219.  Тел. 3-86-63. 

 

Роз’яснення податкового законодавства

Сплатіть податки вчасно!

Бердянська ОДПІ нагадує, що 19 серпня – останній строк сплати податків та зборів за ІІ квартал 2013 року. 

 

Заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування 

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до територіального органу Міндоходів України відповідну заяву. У заяві зазначаються такі обов’язкові відомості: 

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 

- дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи — підприємця відповідно до закону; 

- податкова адреса суб’єкта господарювання; 

- місце провадження господарської діяльності; 

- обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010; 

- обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку; 

- кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою— підприємцем у трудових відносинах; 

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. 

Форма та порядок подання  заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, а також форма розрахунку доходу за попередній календарний рік затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675. 

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. При цьому подати заяву він має не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід такого суб’єкта господарювання на спрощену систему оподаткування може відбутися за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду такого переходу, дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 гл. І розд. ХІV ПКУ. 

Також до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування. 

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено ст.298 ПКУ. 

 

Як надати пояснення до декларації, якщо звітуєте в електронній формі 

Платники мають змогу подати податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку. У разі, якщо у них виникає необхідність подати разом з такою декларацією доповнення до неї, які складаються в довільній формі, не мають затвердженого формату (стандарту) електронного вигляду та вважаються невід’ємною частиною податкової декларації, вони можуть зробити це наступним чином. 

 Пояснення, копії дозволів тощо, подаються до органів Міндоходів особисто або через уповноважену на це особу. Також, такі доповнення до декларації можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Крім того, таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. 

Нагадаємо, податкова декларація подається за вибором платника, в один із таких способів: 

а) особисто платником або уповноваженою на це особою; 

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. 

При поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку платник створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. 

Відповідна норма визначена п.46.4 ст.46, п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.08 №233. 

 

14 серпня – останній день сплати підприємцями авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб 

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно. Їх розмір має бути не менше 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік. 

Нагадаємо, за результатами календарного року фізичні особи – підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, подають до органу Міндоходів податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси. Декларація подається у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного  (податкового) року.  В декларації підприємці також зазначають авансові платежі з податку на доходи. 

Підприємці сплачують до бюджету по 25 відсотків щокварталу у терміни до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (п.177.5 ст. 177 Податкового кодексу України). 

Таким чином, 14 серпня 2013 року є граничним днем сплати підприємцями авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб. 

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу, визначеного ст. 126 ПКУ. 

 

Строки подання звітності та сплати ПДВ у серпні 

Суб’єкти господарювання, які звітують з ПДВ поквартально, повинні подати податкову декларацію за II квартал 2013 року до 9 серпня 2013 року включно. А останнім днем сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій податковій декларації буде 19 серпня 2013 року

Суб’єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно повинні подати податкову декларацію за липень 2013 року до 20 серпня 2013 року включно. А сплатити податкові зобов’язання потрібно до 30 серпня 2013 року включно. 

Відповідна норма визначена п.49.18 ст.49 та п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та листом ДПС України від 28.01.2013 1947/7/15-2117. 

 

Сплата туристичного збору забезпечить розвиток улюбленого міста

Бердянська ОДПІ нагадує, що суб’єктам господарювання та громадянам, які надають місця для тимчасового проживання відпочиваючим під час курортного сезону, необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб (15%) та туристичний збір  в розмірі 1% від вартості проживання. 

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. 

Довідки за телефонами: 3-54-28, 3-84-23. 

 

Плательщикам единого налога об учете доходов и расходов

Миндоходов напоминает, что плательщики единого налога первой и второй групп, а также плательщики единого налога третьей и пятой групп, которые не являются плательщиками НДС, ведут Книгу учета доходов. В Книге ежедневно, по итогам рабочего дня, отражаются полученные доходы.

Плательщики единого налога третьей и пятой групп, которые являются плательщиками НДС, ведут Книгу учета доходов и расходов.

Формы Книги учета доходов и Книги учета доходов и расходов утверждены приказом Минфина от 15.12.2011 г. № 1637.

Записи в указанных книгах осуществляются по итогам рабочего дня, в течение которого получен доход. В частности, указываются средства, поступившие на текущий счет плательщика или полученные наличными, сумма задолженности, по которой истек срок исковой давности, бесплатно полученные товары (работы, услуги). В Книге учета доходов и расходов также указываются расходы, в частности, суммы оплаченных, приобретенных товаров (работ, услуг), выплаченной заработной платы, расходы на уплату ЕСВ.

Данные таких книг используются физическим лицом – предпринимателем для заполнения налоговой декларации.

 

Плательщики налогов спрашивали на «горячей линии»

Юридическое лицо на общей системе налогообложения купило запчасти у ФЛП – плательщика единого налога по ставке 5%. Нужно ли отражать это в 1ДФ? В случае отражения какие графы отчета заполняются?

В состав общего месячного годового налогооблагаемого дохода налогоплательщика не включается доход физлица-предпринимателя, с которого уплачивается единый налог согласно упрощенной системе налогообложения на основании пп. 165.1.36 НКУ.

Более того, в соответствии с пп. 2 п. 297.1 НКУ плательщики единого налога освобождаются от обязанности начисления, уплаты и представления налоговой отчетности по НДФЛ в части доходов (объекта налогообложения), полученных в результате хозяйственной деятельности физлица и подлежащих обложению единым налогом по правилам, установленным главой 1 раздела XIV этого Кодекса.

Однако согласно пп. «б» п. 176.2 и пп. 49.18.2 НКУ лица, имеющие статус налоговых агентов, в течение 40 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) квартала, обязаны представлять налоговый расчет по форме 1ДФ по своему местонахождению.

ГНСУ в письме от 19.09.2011 г. № 689/6/23-50/0315 отметила, что налоговый расчет по ф. 1ДФ предусматривает отражение не только доходов, подлежащих налогообложению, но и доходов, выплачиваемых налоговыми агентами налогоплательщикам и не облагаемых НДФЛ при их выплате, в частности доходов физлиц-предпринимателей, с которых уплачен единый налог согласно упрощенной системе налогообложения или фиксированный налог.

Следовательно, налоговый агент обязан отразить доходы, выплаченные физлицу – плательщику единого налога в налоговом расчете по ф. 1ДФ с кодом признака дохода «157», независимо от того, подлежат данные выплаты налогообложению или нет.

Порядок заполнения налогового расчета по ф. 1ДФ приведен в разделе III Порядка № 1020, в соответствии с которым:

в графе 3а «Сумма начисленного дохода» отражается доход, начисленный физическому лицу за отчетный квартал с признаком дохода согласно справочнику признаков доходов, приведенному в приложении к данному Порядку. В случае начисления дохода его отражение в графе 3а является обязательным, независимо от того, выплачены такие доходы или нет;

в графе 3 «Сумма выплаченного дохода» – сумма фактически выплаченного дохода налогоплательщику налоговым агентом;

в графе 4а «Сумма начисленного налога» – сумма НДФЛ, начисленного и удержанного с дохода, начисленного налогоплательщику;

в графе 4 «Сумма перечисленного налога» – фактическая сумма перечисленного в бюджет налога.

При этом, если доход выплачен самозанятому лицу от операций, осуществляемых в пределах избранных им видов деятельности, то в налоговом расчете по ф. 1ДФ заполняются графы 3 и 3а, а в графах 4 и 4а проставляется «0».

ГНСУ в ответе на вопрос «Какие документы должен предоставить ФЛП – плательщик ЕН другому СХ (ЮЛ или ФЛП) для избежания двойного налогообложения?», приведенном в Единой базе налоговых знаний, порекомендовала как юрлицам, так и физлицам-предпринимателям, имеющим хозяйственные отношения с физическим лицом – предпринимателем – плательщиком единого налога, с целью избежания нарушений норм действующего законодательства, кроме копии документа, подтверждающего его регистрацию субъектом предпринимательской деятельности (выписки или извлечения из Единого госреестра юридических или физических лиц – предпринимателей), получать копию свидетельства плательщика единого налога, в котором указываются избранные им виды деятельности.

 

Выход из состава учредителей.

Предприятие находится на едином налоге по ставке 3%, один из учредителей, выходя из состава учредителей, дарит свой взнос на развитие предприятия. Как подлежит эта сумма налогообложению?

Прямой нормы, требующей налогообложения таких сумм единым налогам, в НКУ нет, в частности, такой вид дохода не указан в п. 292.3 НКУ (поскольку не происходит ни бесплатного получения товаров (работ, услуг), ни списания кредиторской задолженности с истекшим сроком давности). Однако, по нашему мнению, в данном случае (если происходит безвозмездная передача взноса, т. е. дарение) такие суммы следует включить в доход на основании норм пп. 2 пп. 292.1 НКУ.

Поступления, которые в соответствии с НКУ не включаются в доход юрлица – плательщика единого налога:

• суммы НДФЛ, удержанные (начисленные) плательщиком единого налога при осуществлении им функций налогового агента, и суммы ЕСВ, начисленные в соответствии с требованиями законодательства (п. 292.10 НКУ);

• суммы НДС (пп. 1 п. 292.11 НКУ);

• суммы возвратной финансовой помощи, полученной и возвращенной в течение 12 календарных месяцев со дня ее получения (пп. 3 п. 292.11 НКУ);

• суммы кредитов (пп. 3 п. 292.11 НКУ);

• суммы средств целевого назначения, поступившие от Пенсионного фонда и фондов общеобязательного государственного социального страхования, из бюджетов или государственных целевых фондов, в том числе в рамках государственных или местных программ (пп. 4 п. 292.11 НКУ);

• суммы средств (аванс, предоплата), которые возвращаются покупателю товара (работ, услуг) – плательщику единого налога и/или возвращаются плательщиком единого налога покупателю товара (работ, услуг), если такой возврат происходит вследствие возврата товара, расторжения договора или по письму-заявлению о возврате средств (пп. 5 п. 292.11 НКУ);

• суммы средств, поступивших в оплату товаров (работ, услуг), реализованных и включенных в доход в период пребывания на общей системе налогообложения (пп. 6 п. 292.11 НКУ);

• суммы НДС, включенные в стоимость товаров (выполненных работ, оказанных услуг), отгруженных (поставленных) в период пребывания на общей системе налогообложения (пп. 7 п. 292.11 НКУ);

• суммы средств в части излишне уплаченных налогов и сборов и ЕСВ, которые возвращаются плательщику единого налога из бюджетов или государственных целевых фондов (пп. 9 п. 292.11 НКУ).

• суммы средств, полученных по внутренним расчетам между структурными подразделениями плательщика единого налога (п. 2 п. 292.11 НКУ);

• суммы средств и стоимость имущества, внесенные в уставный капитал плательщика единого налога (пп. 8 п. 292.11 НКУ);

• полученные дивиденды (пп. 10 п. 292.11 НКУ).

Как видим, подаренный учредителем взнос не освобождается от налогообложения, и по сути соответствует определению безвозвратной финансовой помощи. Так, в соответствии с пп. 14.1.257 НКУ безвозвратная финансовая помощь – это, в том числе, и сумма средств, переданная налогоплательщику согласно договорам дарения и прочим подобным договорам или без заключения таких договоров. Именно на таком подходе, вероятнее всего, будут настаивать работники ГНСУ (см., например, письмо от 26.03.2012 р. № 5313/6/15-2216Є о налогообложении единым налогом сумм безвозвратной финансовой помощи). 

 

Юридична особа виходить із складу засновників підприємства і йому повертаються основні засоби, що були ним попередньо внесені. Як оподатковувати цю операцію?

Відповідно до пункту 146.8 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни.

Згідно  з підпунктами 146.17.1 та 146.17.2 статті 146  ПКУ для цілей цього розділу: 

до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку.

У разі продажу основного засобу сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку   (пункт 146.13 статті 146 ПКУ).

Отже, операція з повернення засновнику внеску у вигляді основних фондів, у разі його виходу з числа засновників, є операцією зворотного продажу таких основних фондів і відображається у податковому обліку відповідно до пункту 146.13 статті 146 ПКУ.

 

Інтернет-магазин. Правові особливості діяльності. 

Якими нормативними актами здійснюється регулювання торгівлі через інтернет-магазини? 

Спеціального нормативного документа, який би повністю регламентував торгівлю через інтернет-магазин, немає. По суті даний сегмент регламентується тими самими документами, що й інші види торгівлі, за винятком кількох спеціальних нормативних актів. 

Насамперед зазначимо, що переважно через інтернет-магазини здійснюються продаж товарів і надання торговельних послуг кінцевому споживачеві. Тому такий вид діяльності належить до роздрібної торгівлі (п. 4.4 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»). 

Крім того, в даному випадку договір складається на відстані та/або покупець робить попереднє замовлення у продавця. До того ж торгівля здійснюється поза торговельними або офісними приміщеннями, коли вибір товару і його замовлення не збігаються в часі з передачею товару покупцеві. Тому продаж через інтернет-магазин слід вважати одночасно як продажем товарів на замовлення, так і дистанційною торгівлею. 

Враховуючи зазначене, при здійсненні торгівлі через інтернет-магазин потрібно керуватися: 

• Цивільним, Цивільним процесуальним, Господарським, Господарським процесуальним, Податковим кодексами України; 

• Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі – Закон № 1023-XII); 

• Законом України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI; 

• Правилами продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затвердженими наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. № 103 (далі – Правила № 103); 

• Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. № 104; 

• Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом Мінекономіки від 11.07.2003 р. № 185; 

• Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833. 

 

 Яку організаційно-правову форму для суб’єкта господарювання можна вибрати при організації діяльності інтернет-магазину? 

Перш за все слід вирішити, яку саме організаційно-правову форму слід обрати для здійснення господарської діяльності з продажу товарів, постачання послуг через інтернет-магазин. У даному випадку рекомендується зареєструвати ТОВ, або ж, якщо вже є діюче ТОВ, внести зміни у види діяльності шляхом реєстрації потрібного КВЕД (47.91 «Роздрібна торгівля, здійснювана фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет») у відповідній держадміністрації, за місцезнаходженням такого суб’єкта господарювання. 

 

 Яку системи оподаткування можна вибрати при організації діяльності інтернет-магазину? 

За роз’ясненнями ДПСУ, юрособи, які здійснюють діяльність за КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, здійснювана фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет», можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. 

Це стосується усіх суб’єктів господарювання, крім тих, чия діяльність пов’язана з продажем предметів мистецтва та антикваріату, а також організацією торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату. 

Тобто кращим варіантом вбачається застосування саме такої системи оподаткування, однак тут є свої нюанси. Згідно з п. 291.4 ПКУ існує 6 груп платників єдиного податку, залежно від виду діяльності, сукупного доходу, кількості осіб, які перебувають із платником у трудових відносинах. Також слід врахувати і той факт, що п. 291.5 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. 

Не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (пп. 291.5.1 ПКУ). 

Отже, перш за все, слід проаналізувати та спрогнозувати приблизні обсяги майбутньої діяльності, відштовхуючись від норм, закріплених в чинному податковому законодавстві. 

 

 Чи обов’язковою є реєстрація  суб’єкта платником ПДВ при організації діяльності інтернет-магазину? 

Відповідно до ст. 181 ПКУ необхідність обов’язкової реєстрації платника податку на додану вартість виникає у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) платнику податку протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість). Згідно з п. 5.2 р. І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, вважається платником ПДВ з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто вищезазначеного обсягу оподатковуваних операцій, без права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ. Реєстраційна заява платника ПДВ, відповідно до пп. «а» п. 7 р. ІІІ згаданого Положення має бути подана особами, що підлягають обов'язковій реєстрації, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій. При цьому відповідно до листа ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417 укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено зазначений обсяг, не є підставою для обов’язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість. 

В іншому випадку можлива добровільна процедура (ст. 182 ПКУ). Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої даною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. 

Одночасно слід врахувати і той факт, що платник ПДВ протягом перших 12 місяців діяльності після реєстрації не має права на бюджетне відшкодування при від’ємному значенні зобов’язань з ПДВ. 

 

Чи потрібна наявність офісу (складу) для інтернет-магазину?

 Тут слід зазначити, що обов’язковою умовою реєстрації ТОВ є саме місцезнаходження такого суб’єкта господарювання, тобто його юридична адреса, яка безпосередньо зазначається в установчих документах та в Єдиному державному реєстрі. Зазвичай керівник СПД орендує офісне або складське приміщення (залежно від цілей та виду діяльності). У випадку з інтернет-магазином єдиної вимоги щодо наявності саме складу чи офісу немає. При вирішенні цього питання слід відштовхуватись від майбутніх обсягів продажів та технічних характеристик товарів. 

 

Який потрібен штат працівників  для функціонування інтернет-магазину?

 Штат інтернет-магазину відносно невеликий. Якщо ви вирішили мати посередницький майданчик або поки не плануєте розширювати свій проект в мережі, то замовте ІТ-систему магазину «під ключ». Краще звернутися до професіоналів софтверної компанії і замовити ІТ-систему. В процесі розвитку проекту, можливо, знадобиться і власна ІТ-команда, що складається в основному з програмістів. Штат в цьому випадку становитиме приблизно 10 осіб. 

Фактично, для функціонування інтернет-магазину потрібен такий персонал: 

– менеджер по роботі з клієнтами; 

– ІТ-команда; 

– кур’єр(и); 

– маркетолог; 

– бухгалтер; 

– керівник проекту. 

Відносини з працівниками інтернет-магазину регулюються чинним КЗпП. Тобто діяльність здійснюється на основі трудових договорів (контрактів) СПД з конкретним працівником. Однак існує й інший спосіб відносин, який будується на основі цивільно-правових договорів (підряду, надання послуг тощо) з фізособами-підприємцями. Такий вид відносин врегульований чинним цивільним законодавством. 

 

Чи підлягає діяльність інтернет-магазину патентуванню та ліцензуванню? 

Згідно із ст. 267 ПКУ патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. 

Під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. 

Під пунктами продажу товарів слід розуміти: 

– магазини та інші торговельні точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; 

– кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; 

– автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; 

– лотки, прилавки та інші види торговельних точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності – фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі – ринків усіх форм власності; 

– стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; 

– фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; 

– оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. 

Тобто торговельному підприємству, яке здійснює торгівлю через інтернет-магазин, потрібно придбавати торговий патент в таких випадках: 

– покупці оплачують товари готівкою чи з допомогою БПК у приміщенні підприємства. У цьому разі торговий патент придбавається за місцезнаходженням пункту продажу товарів (приміщення підприємства) та розміщується на фронтальній вітрині магазину (реального, а не інтернет-магазину), а у разі її відсутності – біля касового апарата; 

– покупці оплачують товари готівкою кур'єру. В цьому разі торговий патент придбавається за місцем реєстрації підприємства. Він дійсний на всій території України та повинен розміщуватися на табличці в транспортному засобі, що перевозить товар, або знаходитися безпосередньо у кур'єра. 

Якщо товари оплачують готівкою як у приміщенні підприємства, так і кур'єру, підприємству слід придбавати два патенти – один для приміщення магазину, а другий для пересувної торговельної мережі. 

У разі здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, суб’єкт господарювання зобов’язаний отримати відповідну ліцензію згідно з вимогами Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». 

 

Які основні елементи торгівлі в інтернет-магазині? 

Специфіка такої торгівлі полягає в тому, що інтернет-магазином є спеціалізований сайт, на якому розміщується інформація про товари і проводиться замовлення товару. Водночас товари, що пропонуються для продажу на цьому сайті, знаходяться на складі торговельного підприємства, яке здійснює цю торгівлю. 

Торгівля фактично відбувається наступним чином: відвідувач сайту обирає товар із запропонованого переліку, замовляє та оплачує його, після чого товар доставляється відвідувачу-покупцю. Отже, торгівля в інтернет-магазині має такі основні елементи: 

– вибір товару; 

– замовлення; 

– оплата; 

– доставка. 

Розглянемо кожен з них детальніше. 

Вибір товару 

Зайшовши на сайт, зі списку запропонованих товарів відвідувач обирає той, що сподобався, і «кладе» його до віртуального кошика. Це ознайомлювальний етап, на якому будь-які юридичні взаємовідносини між магазином та відвідувачем не виникають. 

Замовлення товару 

Обравши товар, відвідувач переходить на сторінку сайту, де розміщено бланк замовлення на доставку товару. Форму такого бланка кожен магазин розробляє самостійно. При цьому слід врахувати, що заповнене, надіслане продавцю і підтверджене ним замовлення виконуватиме функції договору між продавцем (магазином) та покупцем (відвідувачем) і матиме юридичні наслідки – обов'язок продавця поставити товар і обов'язок покупця оплатити його. 

Також слід звернути увагу на наступне. Згідно з ч. 2 і 3 ст. 13 Закону № 1023-XII перед укладанням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 

– найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 

– основні характеристики продукції; 

– ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 

– гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції; 

– інші умови поставки або виконання договору; 

– мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 

– вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 

– період прийняття пропозицій; 

– порядок розірвання договору. 

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із ст. 15 і 23 Закону № 1023-XII. Крім того, згідно з п. 1.4 Правил № 103 суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити споживачів необхідною, достовірною, своєчасною та доступною інформацією про перелік послуг, що надаються, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент і ціни на товари, що пропонуються до продажу, години доставки замовлень, споживчі властивості товарів, строки їх придатності до споживання або гарантійні строки та строк служби. 

 

Які документи продавець зобов'язаний надати споживачеві при торгівлі через інтернет-магазин?

Відповідно до п. 1.5 – 1.6 Правил № 103 у разі реалізації товарів поза торговельними або офісними приміщеннями продавець зобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків. Такий документ повинен містити інформацію про: 

1) дату укладення договору; 

2) найменування та місцезнаходження продавця; 

3) найменування товару; 

4) ціну; 

5) строк виконання робіт (надання послуг); 

6) інші істотні умови договору; 

7) права та обов'язки сторін договору. 

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із законодавством. 

У випадку реалізації товарів за договором на відстані продавець повинен надати споживачеві інформацію про: 

1) найменування продавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 

2) основні характеристики товару; 

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 

4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару; 

5) інші умови поставки або виконання договору; 

6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки товару; 

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 

8) період прийняття пропозицій; 

9) порядок розірвання договору. 

Факт надання інформації повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем в односторонньому порядку. 

Якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг, підтвердження інформації не вимагається. 

 

Чи має  право споживач розірвати договір, отримати кошти та повернути товар?

Важливим моментом є і те, що згідно з п. 1.7 Правил № 103 споживач має право розірвати договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, за умови повідомлення про це продавця протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття товару або першої поставки такого товару, за умови, що такий товар є річчю, а прийняття чи поставка товару відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж. 

Продавець повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати товар до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей. 

Бланк замовлення повинен також містити місцезнаходження одержувача та інше (паспортні дані та ідентифікаційний номер – для фізичної особи; код за ЄДРПОУ та банківські реквізити – для юридичної особи). 

Заповнивши безпосередньо на сторінці сайту бланк замовлення, відвідувач-покупець надсилає його продавцю (інтернет-магазину). Отримавши його, продавець може зажадати додаткового підтвердження замовлення, наприклад, зв'язавшись з покупцем по телефону тощо. 

Після цього замовлення надходить у роботу – замовлені товари разом з товаросупровідними документами надсилаються покупцю. При цьому способами такого надсилання можуть бути за домовленістю сторін як поштове відправлення, так і доставка кур’єром у тому чи іншому населеному пункті. 

 

Як здійснювати розрахунки при торгівлі через інтернет-магазин?

Найпоширенішими способами розрахунків при торгівлі через інтернет-магазини є безготівковий та готівковий. 

При безготівковому розрахунку після оформлення замовлення на доставку товару покупець отримує рахунок на оплату. Рахунок роздруковується покупцем прямо з сайту інтернет-магазину чи після отримання на власну електронну адресу. Покупцю залишається оплатити рахунок, перерахувавши кошти за товар з власного банківського рахунку на банківський рахунок продавця. Здебільшого безготівковий розрахунок використовується при передоплаті замовленого товару. 

Готівкою покупець розраховується в момент отримання товару через кур'єра продавця у себе вдома (якщо покупець – фізична особа) чи в приміщенні офісу (для юридичних осіб), або в офісі продавця. 

Окремо слід зазначити про види оплати, які для продавця є безготівковими, а для покупця – готівковими: 

– післяоплата – застосовується при доставці товарів поштою. В момент отримання товару в поштовому відділенні покупець передає готівку для перерахування на банківський рахунок продавця; 

– оплата сторонньому кур'єру – покупець оплачує товари готівкою кур'єру, який не є працівником продавця. У свою чергу кур’єр може вносити отримані кошти не в касу продавця, а на його банківський рахунок. 

Значно рідше при інтернет-торгівлі застосовується оплата за допомогою банківської платіжної картки (БПК) та електронними грошима. 

Є декілька варіантів розрахунків БПК. Найпоширеніший – через посередника, коли продавець укладає угоду з посередником про отримання ним оплати від покупців. У цьому випадку на сайті інтернет-магазину є розділ «Оплатити БПК» чи подібний. Натиснувши на нього, покупець потрапляє на сайт посередника, вводить дані своєї картки, суму оплати і списує відповідну суму коштів. Кошти спочатку потрапляють на рахунок посередника, а потім за вирахуванням комісії посередника перераховуються на банківський рахунок продавця. 

При розрахунку електронними грошима продавець зазначає на сайті номер свого електронного гаманця. Покупець списує на цей номер зі свого електронного гаманця електронні (умовні) гроші (перекладає гроші з одного гаманця в інший). Підтвердженням оплати буде виписка за електронним гаманцем, яку продавець і покупець отримують здебільшого в електронній формі. 

 

Як здійснюється доставка товару при здійсненні торгівлі через інтернет- магазин?

Для багатьох електронних товарів можлива доставка безпосередньо через Інтернет. У такому випадку покупець скачує файл товару із сайту інтернет-магазину на ПК. 

Для інших товарів застосовують, як правило, один із трьох варіантів доставки: 

– отримання товару в офісі продавця; 

– кур'єрська доставка; 

– доставка поштою. 

Під час отримання в офісі продавця приймання-передачу товару фіксують у бланку замовлення на доставку товару, перший примірник якого залишається у продавця, а другий – передають покупцю. Якщо покупець вносить готівку, її приймання оформляють через РРО, видаючи покупцю чек. Одночасно, якщо нормативними документами встановлено гарантійні строки, покупцю передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. Покупцю, який є платником ПДВ, окрім того, надають другий примірник податкової накладної. 

Кур'єрська доставка може здійснюватися як власною кур'єрською службою, так і сторонньою кур'єрською організацією за договором з продавцем. Разом з товаром кур'єру передають документи на товар – замовлення, техпаспорт тощо. Кур'єр передає покупцеві за його місцезнаходженням товар, документи, покупець розписується в першому примірнику замовлення і повертає його кур'єру. Якщо покупець оплачує товар кур'єру, останній повинен при прийманні готівки застосувати портативний РРО. У цьому випадку покупцю видається також чек. 

Якщо доставка здійснюється сторонньою кур'єрською організацією, вона повинна в узгоджені договором з продавцем строки передати продавцю звіт про виконання доручення (чи інший подібний документ) з першими примірниками замовлень на доставку товару, що додаються. Готівка, яку кур'єр отримав від покупців, оприбутковується в його касі, а потім вже може вноситися в касу продавця (в цьому разі продавець здійснює операцію з отримання готівки через РРО) або передаватися в банківську установу для перерахування на банківський рахунок продавця. 

До речі, з кур'єром, який доставляє товар, підприємство повинно укласти договір про повну матеріальну відповідальність. 

Доставка поштою відбувається таким чином. Товар з документами передається відповідальній особі (з якою також укладається договір про повну матеріальну відповідальність). Остання на поштовому відділенні оформляє відправлення на адресу покупця і, як правило, оплачує поштові послуги за доставку. Далі товар (посилка) надходить на поштове відділення за місцезнаходженням покупця, де покупець його і отримує. Про факт отримання товару продавцю надсилається відповідне повідомлення. Якщо умовами договору продавця з покупцем та договору продавця з поштою передбачено післяоплату за товар, в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. 

 

Оподаткування доходів  фізичних осіб – підприємців  від здійснення підприємницької діяльності

Які групи платників єдиного податку встановлені для фізичних осіб – підприємців?

Згідно з положеннями статті 291 Податкового кодексу для фізичних осіб – підприємців  встановлені такі групи платників єдиного податку:

-  перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

-  друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

-  третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

-  п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Як розраховується загальна  кількість  осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою?

Згідно з положеннями п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Чи мають право фізичні особи – підприємці, здійснюють діяльність з проведення гастрольних заходів бути платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Чи мають право фізичні особи – підприємці, здійснюють роздрібний продаж мастил  бути платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють   виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Чи мають право фізичні особи – підприємці, здійснюють роздрібний продаж вугілля   бути платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку  суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють  видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Чи мають право фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки,   бути платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку   фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Який порядок здійснення розрахунків  фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями 291.5 статті 291 Податкового кодексу платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Які види побутових послуг мають право  надавати платники єдиного податку першої та другої групи?

Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

-  виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту взуття;

-  виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

-  виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

-  виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

-  виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

-  виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

-  виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

-  додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

-  виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту трикотажних виробів;

-  виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

-  виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

-  виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

-  виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

-  технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

-  послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

-  послуги з ремонту годинників;

-  послуги з ремонту велосипедів;

-  послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

-  виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

-  виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

-  послуги з ремонту ювелірних виробів;

-  прокат речей особистого користування та побутових товарів;

-  послуги з виконання фоторобіт;

-  послуги з оброблення плівок;

-  послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

-  послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

-  вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

-  послуги перукарень;

-  ритуальні послуги;

-  послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

-  послуги домашньої прислуги;

-  послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Який порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість?

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України  від 15.12.2011 N 1637, яким визначено, що  фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.

Який порядок реєстрації книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість?

 Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку.  Записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку.

Який порядок відображення отриманого доходу платником  єдиного податку першої і другої груп та платниками  єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість?

У Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.  Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).

В якому порядку вносяться відомості   до книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість?

Платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку:

У графі 1 зазначається дата запису.

У графах 2 - 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу:

У графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

У графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати.

У графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3.

У графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У графі 6 відображається сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

У графі 7 відображається загальна сума доходу як сума граф 4, 5 і 6.

У графах 8 і 9 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 2 - 4 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу.

Протягом якого часу платник єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість мають зберігати Книгу  обліку доходів?

Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.  Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

В який термін надається податкова декларація платниками єдиного податку першої та другої групп?

Згідно з положеннями статті 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

В який термін надається податкова декларація платниками єдиного податку третьої групи?

Згідно з положеннями статті 296 Податкового кодексу  платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

В яких випадках платники єдиного податку першої та другої груп надають квартальні декларації?

Згідно з положеннями статті 296 Податкового кодексу  платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Як у податковій декларації відображаються доходи, отримані від здійснення розрахунків у не грошовій формі?

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

Який порядок надання податкової декларації для отримання довідки про доходи?

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

Від сплати  яких  податків  звільняється  платник єдиного податку?

Згідно з положеннями статті 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

-  податку на прибуток підприємств;

-  податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

-  податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

-  земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

-  збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

-  збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Чи сплачуються митні платежі платником єдиного податку у разі ввезення товарів на територію України?

Згідно з положеннями статті 297 Податкового кодексу нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.


Партнерские новости:


Загрузка...




Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.