Доска объявлений Бесплатка Бердянск



Бердянська ОДПІ повідомляє

31.08.2017, 14:45    просмотров: 383

Уже традиційно у першу неділю вересня у нашій державі відзначається День підприємця.

Це свято запроваджене з урахуванням великої ролі підприємництва у здійсненні економічних реформ в Україні, вирішенні соціально-економічних проблем і визнанням його впливу на формування, становлення і розвиток національної економіки.

Воно покликане привернути увагу суспільства до підприємницької ініціативи, сприяти подальшому розвитку малого і середнього бізнесу в країні.

Розвиток підприємництва і збільшення на цій основі надходжень до державної скарбниці дає можливість вирішувати ряд найактуальніших соціально-економічних проблем, передбачає зміцнення економіки, надає їй гнучкості, створює нові робочі місця.

Щиро вітаємо Вас з професійним святом. Висловлюємо велику подяку за наполегливу працю та активну громадську позицію, високий рівень професіоналізму та ініціативність.

Зі святом Вас, шановні підприємці. Хай мир, добробут і злагода будуть у кожному домі, у кожній сім’ї. Нових трудових здобутків Вам в ім’я розквіту та на благо України!

 

З початку року від платників, які використовують спрощену систему оподаткування, місцеві бюджети Бердянська та Приморська отримали 46,7 млн.грн єдиного податку

 «Єдиний податок є суттєвим фінансовим підґрунтям для місцевих бюджетів. У складі доходів загального фонду місцевих бюджетів за платежами, що адмініструє Бердянська ОДПІ, частка єдиного податку становить 15,7%. Кошти, сплачені підприємцями у вигляді єдиного податку, спрямовуються на фінансування потреб територіальних громад, забезпечення соціального розвитку, ремонту та будівництва закладів освіти, охорони здоров’я», - зазначає начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова.

З початку року від платників, які використовують спрощену систему оподаткування, місцеві бюджети Бердянська та Приморська отримали 46,7 млн.грн єдиного податку.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, підприємці на спрощеній системі оподаткування збільшили сплату єдиного податку на 14,1 млн.грн, або на 43,4%.

«Сумлінно сплачуючи податки, підприємці також виконують важливу соціальну функцію – створюють нові робочі місця, забезпечуючи, тим самим, працевлаштування як самих себе, так і мешканців Бердянська, Бердянського та Приморського районів», - підкреслює Оксана Федорова.

Найбільший ріст надходжень єдиного податку забезпечили фізичні особи - підприємці.

За січень-липень поточного року до місцевих бюджетів фізичними особами сплачено 29 млн.грн. єдиного податку, що на 9,2 млн.грн. або на 46,4% більше ніж торік. 

Станом на 1 серпня 2017 року на спрощеній системі оподаткування діяльність здійснюють 3737 фізичних осіб – підприємців. У порівнянні з початком року їх кількість зросла на 142 особи.

Найбільш популярною сьогодні є друга група спрощеної системи оподаткування, на якій працює понад 2317 осіб.

 

В Бердянській ОДПІ відбувся семінар з сільськогосподарськими товаровиробниками

В Бердянській ОДПІ відбувся семінар для платників податків, зокрема сільськогосподарських товаровиробників. Головне питання, яке розглядалося на даному семінарі – обговорення роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (СМКОР.) 

– Починаючі з 01 липня 2017 року діє процедура зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, визначена п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу. Першим звітним періодом з ПДВ, на який мала вплив вище вказана процедура є червень 2017 року, – сказала Оксана Федорова, начальник Бердянської ОДПІ.

Так, станом на 20.08.2017 року зупинено реєстрацію 74 податкових накладних/розрахунків коригування з періодом виписки – червень п.р. на суму 33873,6 тис.грн. (сума ПДВ 6774,7 тис.грн.), з них у 6-ти сільськогосподарських товаровиробників на суму 6691,5 тис.грн. (сума ПДВ 1834,9 тис.грн.).

Подали повідомлення з комплектом документів та відповідні пояснення 24 платника.

За словами Оксани Федорової, за рішенням комісії ДФС України вже зареєстровано 41 податкову накладну на суму 9261,7 тис.грн. (сума ПДВ 2341,4 тис.грн..), в т.ч. 8 податкових накладних с/г товаровиробників на суму 2128,9 тис.грн. Відмовлено у реєстрації 23 податкових накладних на суму 7414,5 тис.грн., з яких 4 податкові накладні сільськогосподарських товаровиробників на суму 4562,6 тис. грн. (сума ПДВ 912,5 тис. грн.)

Марина Караулова, заступник начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Бердянської ОДПІ, детально зупинилася на податкових наслідках зупинення реєстрації податкових накладних.  Вона зазначила, що зупинення реєстрації податкової накладної не звільняє продавця від обов’язку відобразити податкові зобов’язання за такою податковою накладною в декларації з ПДВ (за виключенням випадку, коли заблокована податкова накладна була складена помилково).  При цьому датою реєстрації податкової накладної буде дата прийняття комісією ДФС України рішення про її реєстрацію.

Якщо за зупиненими податковими накладними справа дійде до судових розглядів, податкову накладну при позитивному результаті зареєструють днем набуття рішення суду законної сили або днем, зазначеним у рішенні. Важливо, що за прострочення реєстрації податкової накладної штрафних санкцій не буде.

– Право на податковий кредит за зупиненою податковою накладною покупець отримає після того, як податкова накладна буде зареєстрована, – підкреслила Марина Караулова. 

Представники агробізнесу під час активного обговорення роботи СМКОР задавали практичні запитання працівникам Бердянської ОДПІ. Також цікавилися конкретними господарськими операціями, за якими зупинено реєстрацію податкових накладних. 

 

Платники адресували Бердянській ОДПІ сім інформаційних запитів

З метою забезпечення прозорості та відкритості своєї діяльності, реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, надання інформації за запитами відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) Бердянською ОДПІ забезпечено розгляд документів щодо надання публічної інформації відповідно до Закону, які надійшли поштою, електронною поштою, факсом, телефоном.

Так, впродовж восьми місяців цього року до Бердянської ОДПІ надійшло 7 інформаційних запитів.

Поштою надійшло 3 запита, а 4  – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 5 громадян, 0 юридичних осіб, 1 об’єднання громадян без статусу юридичної особи та 1 запит від представників засобів масової інформації.

У своїх запитах на інформацію запитувачі насамперед цікавилися про кількість працівників фіскальної служби, які проходили перевірку згідно закону «Про очищення влади», діяльністю підприємств та сплаченими ними сумами податків, зборів та єдиного соціального внеску, інформацією про кількість виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, інформацією щодо продажу безхазяйного майна тощо. 

За результатами розгляду фахівці Бердянської ОДПІ надали вичерпну відповідь на 2 запита, ще по 3 відмовили у наданні інформації, 1 запит надіслали належному розпорядникам інформації,  по 1 запиту інформація, яка була у розпорядженні Бердянської ОДПІ надана в повному обсязі, а для отримання відповіді з інших питань – запит був надісланий належному розпоряднику інформації.  

 

Новини законодавства

Плануєте отримати в наступному році податкову знижку - заповнюйте Книги обліку доходів і витрат за новою формою

Бердянська ОДПІ  повідомляє, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 .

Цим Наказом затверджені нові:

- форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

- Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу .

Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків, які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.

Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.

Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.

 

Увага! Змінено форму Податкової декларації з транспортного податку

Бердянська ОДПІ повідомляє, що 15.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» (далі – Наказ №595).

Наказом №595 змінено критерії визначення вартості транспортного засобу. Зокрема, до критеріїв визначення вартості транспортного засобу внесено тип пального.

Слід зазначити, що згідно з п.п.267.6.4 Податкового кодексу України, Декларацію з транспортного податку подають виключно юридичні особи, які самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року, і до 20 лютого звітного року подають до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію з розбивкою річної суми рівними частками, щоквартально.

Більш детально з наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» можна ознайомитись на офіційному порталі Верховної Ради України, за посиланням: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0879-17

 

Як проводитимуться перевірки заставного майна

Бердянська ОДПІ інформує, що з 4 серпня поточного року вступив в дію новий Порядок застосування податкової застави.

Зокрема, наказом Мінфіну від 16.06.2017р. №584 затверджено Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідна перевірка передбачає встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником.

Так, в Порядку визначено, що перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Варто пам’ятати, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.89.2 ПКУ).

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих, а сама перевірка проводиться протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу. Додамо, що для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки (додаток 1).

За результатами проведеної перевірки складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі  (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів таких перевірок (додаток 3).

В той же час, якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід'ємною частиною акта перевірки.

Зауважимо, що відповідно до п.89.3 ПКУ відмова платника податків від підписання акта опису майна не звільняє його від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюють у присутності не менш як двох понятих.

Водночас додамо, що недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна є підставою звернення контролюючих органів до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження ним майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна в податкову заставу (п.89.4 ПКУ).

 

Податкове законодавство

Умови збільшення платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суми безоплатної допомоги неприбутковим організаціям

Платник податку на прибуток, який при визначенні фінансового результату враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Тобто, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, яка перевищує 4% значення показника об’єкта оподаткування, відображеного у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, за попередній звітний рік.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу України.  

Вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т.ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.48 ст. 14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

 

з 1 січня 2017 року спадщина, що успадковується членами сім’ї другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб  

Починаючи з 1 січня 2017 року за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї другого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

 

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є  членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. 

Зазначена норма передбачена п.п. 174.2.1 ст. 174 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» від 23.02.2017 року № 1910-VIII.

 

Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ

Видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, здійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

При цьому, свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю видається за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об'єкта спадщини.

Інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину до органів фіскальної служби щокварталу подають:

- нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса;

- уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (в сільських населених пунктах).

У податковому розрахунку обов'язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається в податковому розрахунку за такими ознаками:

- за ознакою «113» - про отримання будь-якого об'єкта спадщини членами сім'ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця;

- за  ознакою «114»  -  про  отримання  будь-якого  об'єкта  спадщини спадкоємцями, які не є членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;

- за  ознакою «115»  -  про  отримання  будь-якого  об'єкта  спадщини (подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом;

- за ознакою «116» - про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом.

- за ознакою «117» - про дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990p., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982p.,  державні  казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку  України   та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 pp., погашення яких не відбулося.

Відповідне роз‘яснення надане листом ДФС України від 31.07.2017 № 20169/7/99-99-13-01-03-17.

 

Студент має право на підвищену податкову соціальну пільгу

Відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України, з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150%. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 1200,0 грн.).

Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

У разі, якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150%. при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2017 році – 2240 гривень.

При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

 

Затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи та Порядок її оформлення і видачі

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568, який набрав чинності 28.07.2017 року,  затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки.

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі заяви платника податків про видачу Довідки та податкової декларації про майновий стан і доходи.

Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису.

Довідка видається органом фіскальної служби за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

 

Як виправити помилку у формі 1-ДФ

Пунктом 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 визначено перелік реквізитів, які заповнюються у формі № 1ДФ.

Проведення коригувань реквізитів зазначеної форми здійснюється відповідно до розділу IV цього Порядку.

Коригування поданої і прийнятої форми № 1ДФ проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 4.1 розділу IV Порядку № 4).

У разі необхідності проведення коригувань у формі № 1ДФ до закінчення строку її подання подається звітна нова форма (п. 4.2 розділу IV цього Порядку).

Уточнююча форма № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення строку її подання. Уточнююча форма № 1ДФ може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку № 4).

При цьому заповнення звітної нової та уточнюючої форм № 1ДФ є однаковим. Звітна нова та уточнююча форми № 1ДФ подаються на підставі інформації з попередньо поданої форми і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Для проведення коригування необхідно виключити рядок, в якому було допущено помилку. Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити «1» — на виключення рядка.

Після чого для введення нового рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити «0» — на введення рядка.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

 

Коли не під силу сплата податкового зобов’язання чи боргу

Відповідно до п. 100.8. ст. 100 Податкового кодексу (далі – ПКУ) рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Згідно з п. 100.9 ст. 100 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить один мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

За порушення правил продажу алкогольних та тютюнових виробів – позбавлення ліцензії та штраф

Відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

особами, які не досягли 18 років;

особам, які не досягли 18 років;

у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

з торгових автоматів;

на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

з рук;

у невизначених для цього місцях торгівлі.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку, у разі відмови покупця надати такий документ продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Згідно з ст.17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 – 6800 гривень.

Водночас, відповідно до частини тридцять першої ст. 15 Закону № 481 за порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях передбачено анулювання ліцензії.

Крім того за вчинені порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування передбачено адміністративний штраф у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

Бердянська ОДПІ нагадує, що пільги стосовно сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.281.1 ст.281.ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст.281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):

• у селах – не більш як 0,25 гектара,

• у селищах – не більш як 0,15 гектара,

• у містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п.281.3 ст.281.ПКУ).

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п.281.4 ст.281 ПКУ).

 

Власники ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем можуть продавати алкогольну продукцію лише кінцевим споживачам

Бердянська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України в індивідуальній податковій консультації від 08.08.2017  №1537/6/99-99-12-02-02-15/ІПК «Щодо реалізації алкогольних напоїв» (далі – податкова консультація) надано роз’яснення щодо оптової та роздрібної реалізації алкогольними напоями.

Зокрема, у податковій консультації зазначено, що відповідно до ст.1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481) роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів, безпосередньо,  громадянам та іншим споживачам для їх особистого некомерційного використання, незалежно від форми розрахунків. Оптова торгівля - діяльність з придбання та наступної реалізації товарів суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі.

У випадку, якщо суб’єктом господарювання, за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізовано алкогольну продукцію іншому суб’єкту господарювання – власнику ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і, при цьому, оформлено документи на відвантаження алкогольних напоїв для подальшої реалізації, до такого суб’єкта господарювання,  відповідно до ст.17 Закону №481 (здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії), застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відс. від вартості отриманої партії товару, але не менше 17 тис. гривень.

Таким чином, суб’єкт господарювання – власник ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем, має право реалізовувати алкогольні напої лише громадянам та кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Детальніше з індивідуальною податковою консультацією ДФС України від 08.08.2017 №1537/6/99-99-12-02-02-15/ІПК «Щодо реалізації алкогольних напоїв» можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, у розділі «Реєстр індивідуальних податкових консультацій», за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card.

 

Списання платником податку на прибуток дебіторської заборгованості з 01.01.2017 року

З 01 січня 2017 року при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування:

- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу.

Отже, починаючи з 01.01.2017 платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів.

При цьому зменшення фінансового результату здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Зазначена норма передбачена п.п 139.2.1, 139.2.2 ст. 139 Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 10.08.2017 №1553/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

Платник податку на прибуток витрати з утримання соціальної інфраструктури відображає згідно з правилами бухгалтерського обліку

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

При цьому, на суму витрат з утримання й обслуговування (охорона, прибирання, використання витратних матеріалів для обслуговування) об'єктів соціально-культурного призначення не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування.

Зазначена норма передбачена пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 24.05.2017 № 332/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

Доплати, надбавки і премії включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування

Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно із п.2.2 р.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5 (далі – Інструкція), до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п.2.3 р.2 Інструкції).

Заробітна плата, згідно пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2.п.1.6 р.1 Інструкції).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.02).

 

Повернутися на спрощену систему оподаткування в поточному році платник не може

Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Довідково :Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 107.01).

 

Ставки податку на прибуток підприємств, встановлені з 01.01.2017

Бердянська ОДПІ повідомляє, що ставки податку на прибуток підприємств (далі – податок на прибуток) визначені статтею 136 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та з 01.01.2017 мають наступні розміри.

Відповідно до п.136.1 ст.136 ПКУ базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18%.

Згідно з п.136.2 ст.136 ПКУ під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

• 3% за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п.141.1.2 п.141.1 ст.141 ПКУ (п.п.136.2.1 п.136.2 ст.136 ПКУ);

• 0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п.14.1 ст.14 ПКУ (п.п.136.2.2 п.136.2 ст.136 ПКУ).

Ставки 0%, 4%, 6%, 12%, 15% та 20% застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п.141.4 ст.141 ПКУ (п.136.3 ст.136 ПКУ).

Пунктом 136.4 ст.136 ПКУ визначено, що під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

• 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів (п.п.136.4.1 п.136.4 ст.136 ПКУ);

• 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п.136.4.2 п.136.4 ст.136 ПКУ).

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4 та 134.1.5 п.134.1 ст.134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п.136.5 ст.136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п.134.1.4 п.134.1 ст.134 ПКУ, у розмірі 30% з урахуванням положень п.48 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.136.6 ст.136 ПКУ).

Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX ПКУ установлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п.п.14.1.271 п.14.1 ст.14 ПКУ, становить:

• з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18%;

• з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24%;

• з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26%;

• з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28%;

• з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку на прибуток, визначена п.136.6 ст.136 ПКУ.

 

Платники запитували 

До якого контролюючого органу має право звернутись ФОП для отримання довідки про доходи та за який період може бути надана така довідка?

Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може отримати за письмовим зверненням в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої (-их) податкової (-их) декларації (-ій) за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначений у заяві.

У разі припинення підприємницької діяльності ФОП, термін збігу зберігання облікових справ у контролюючому органі становить 5 років.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 140.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

За який період контролюючі органи можуть проводити документальну перевірку СГ?

При плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою. При цьому, при плануванні, організації, проведенні перевірок, нарахуванні за їх результатами грошових зобов’язань передбачено виключення щодо дотримання строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ): 

наявні обставини, передбачені п. 102.2 ст. 102 ПКУ, у т. ч. якщо платником не подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання; 

перевірки щодо дотримання законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ч. 16 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»);

перевірки, які проводяться згідно з судовими рішеннями суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесені ними за кримінальними справами (за період, зазначений у рішенні).

У разі проведення перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також визначення за їх результатами суми грошових зобов’язань платника податків у випадках, коли ПКУ не передбачено подання декларації, застосування строків давності повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 136.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Система електронного адміністрування ПДВ

Фіскальна служба Запорізької області запрошує представників бізнесу на робочі зустрічі з питань реєстрації ПДВ - накладних

Фіскальна служба Запорізької області проводить зустрічі з питань, які виникають у суб'єктів господарювання під час реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Заходи за участю керівництва та провідних фахівців структурних підрозділів відбуватимуться за попереднім записом щовівторка з 14-00 до 15-00 у приміщенні Головного управління ДФС у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166.

Представникам бізнесу, які планують взяти у них участь, необхідно зареєструватися та надати наступну інформацію: назва суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ, ПІБ та посада керівника або уповноваженого представника підприємства (що під час зустрічі підтверджується документально), суть питання.

Запис та реєстрація на зустрічі проводиться кожної п'ятниці, що передує заходу, з 12-00 до 13-00 за номером телефону: (061) 213-50-21.

 

Списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції та ПДВ

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Якщо під час перевезення продукції якась її частина втрачається чи псується, підприємством здійснюється списання  втрат, що виникли при транспортуванні. Тобто, частина продукції списується як втрати, а не використовується в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства.

Отож, якщо під час придбання такої продукції до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ, то підприємству слід здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою (виходячи із вартості придбання такої продукції) не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбувається її списання, склавши зведену податкову накладну, яку потрібно зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації .

Дії платника податків у разі відмови в реєстрації податкових накладних

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ з 01.04.2017 реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених згідно з п. 74.2 ст.74 ПКУ.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ).

Згідно з п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, зокрема пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПКУ).

Зазначена комісія приймає рішення про:

-  реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

-  відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яке надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Роз’яснення щодо дій платника при відмові в реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування в ЄРПН надано на офіційному веб-порталі ДФС України у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі у розділі Актуальні запитання категорія 101.

 

При зупиненні реєстрації податкової накладної в ЄРПН в СМ КОР, граничні строки реєстрації перериваються на період зупинення реєстрації

З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Таким чином, податкова накладна / розрахунок коригування реєструються датою внесення їх до ЄРПН.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201, п.п. 210.16.4 ст. 201 та п. 120.1.1 ст. 120.1 Податкового кодексу України.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області 

Юліана Козаченко: "Запорізькі підприємства збільшили надходження податку на прибуток на 43 мільйони"

У січні-липні 2017 року підприємства Запорізької області перерахували до державного бюджету 337 мільйонів гривень (без показників підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС). Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко відзначила, що рівень сплати податку на прибуток до минулорічного зріс на 43 мільйони або на 16 відсотків. Очікувану суму на 7 місяців поточного року перевищено на 13,5 мільйона.

Керівник фіскальної служби області підкреслила, що основними чинниками збільшення податкових відрахувань стали позитивні тенденції в економіці регіону, зокрема, підвищення індексу промислового виробництва та обсягів продукції, товарів і послуг до показників минулого року. Лише у липні підприємства спрямували до казни понад 18 мільйонів, що майже вдвічі більше прогнозованої суми.

Найбільше з початку року сплатили податку на прибуток суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – близько 225 мільйонів, платники Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції забезпечили 36,7 мільйона, Бердянської –23,6 мільйона, Пологівської – 13,2 мільйона, Вільнянської – 7,3 мільйона, Токмацької – 5,4 мільйона та Енергодарської ОДПІ – 2,7 мільйона.

 

Юліана Козаченко: "На фінансування армії запоріжці направили понад 230 мільйонів"

Майже 232 мільйони гривень – стільки військового збору забезпечили платники Запорізького регіону з початку року. Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, сплачена сума на 21 мільйон перевищує прогнозовану та на 51,5 мільйона – минулорічну. Лише у липні запоріжці перерахували на потреби Збройних Сил 37,6 мільйона, що на 7,8 мільйона або на 26 відсотків більше, ніж торік. 

– Завдяки військовому збору українська армія отримала додатковий та стабільний ресурс фінансування. У Запорізькій області спостерігається позитивна динаміка надходжень цього платежу, передусім, за рахунок підвищення мінімальних заробітних плат, заходів з їх легалізації та погашення заборгованості. Водночас слід наголосити – питома вага податків надходить до бюджету добровільно та своєчасно, – підкреслила Юліана Козаченко. 

На сьогодні в регіоні майже 26 тисяч фізичних та юридичних осіб є відповідальними за утримання та перерахування до бюджету військового збору з доходів, які вони виплачують найманим працівникам. 

При цьому найбільші суми надійшли від платників м. Запоріжжя – більш ніж 119 мільйонів, Мелітопольської ОДПІ – 28,5 мільйона, Енергодарської ОДПІ – 25,6 мільйона, а також Бердянської та Пологівської ОДПІ, що спрямували по 17,5 та 15,5 мільйона відповідно. 

Запорізькі податківці виявили інтернет-торгівлю іноземним алкоголем

У Запоріжжі співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Запорізькій області спільно з прокуратурою викрили продаж алкогольних напоїв через Інтернет.

У рамках проведення операцій "Акциз-2017", "Рубіж-2017" та розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 204 КК України, оперативники ДФС встановили, що громадянин України отримував з Одеської області алкогольні напої, ввезені в Україну поза митним контролем та без акцизних марок. Надалі він реалізовував їх шляхом розміщення відповідних оголошень у мережі Інтернет. 

За місцями зберігання та продажу алкоголю були проведені обшуки, у результаті яких виявлено та вилучено понад тисячу літрів незаконно ввезеного в країну фальсифікованого алкоголю на суму понад півмільйона гривень. 

Розслідування кримінального провадження триває.

 

На реалізацію екологічних програм запорізькі підприємства направили 117 мільйонів гривень

З початку року суб'єкти господарювання Запорізької області сплатили 117,6 мільйона гривень екологічного податку (без врахування показників великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). У порівнянні з відповідним періодом 2016 року надходження збільшились на 98,5 мільйона.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, 80 відсотків із загальної суми отримали місцеві бюджети – понад 94 мільйони, що на 18,7 мільйона більше, ніж очікувалося. До держбюджету надійшло 23,5 мільйона, що перевищило прогнози на 4,7 мільйона. 

– Програми з поліпшення екології реалізуються за безпосередньої участі суб'єктів, які забруднюють навколишнє середовище. Адже згідно з бюджетним розподілом більша частина надходжень "екоподатку" акумулюється у бюджетах громад. Сьогодні в Запорізькому регіоні його сплачують понад 2,5 тисячі підприємств, які під час своєї діяльності здійснюють викиди в атмосферу, водні об'єкти, а також утворюють та розміщують радіоактивні відходи, – зазначила Юліана Козаченко. 

Питому вагу доходів місцевих скарбниць формують платники Енергодарської ОДПІ, які забезпечили понад 76 мільйонів, а також Вільнянської – 8,8 мільйона, Запорізької – 4,4 мільйона та Мелітопольської ОДПІ – майже 1,5 мільйона.

 

Запорізькі аграрії отримали консультації щодо роботи системи моніторингу податкових накладних

 Спеціалісти фіскальної служби провели роз'яснювальну кампанію стосовно електронного адміністрування ПДВ для запорізьких сільськогосподарських товаровиробників. 

Фахівці ДФС організували у кожній податковій інспекції та відділеннях семінари і круглі столи, під час яких у форматі діалогу докладно роз'яснили механізм роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР). 

Представників агробізнесу особливо цікавив алгоритм дій у разі зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі. Для того, щоб у ньому розібратися, учасники зустрічей розглянули конкретні господарські операції, за якими були заблоковані ПДВ-накладні. 

Під час семінарів окрема увага була приділена критеріям оцінки ступеня ризиків, процесу подання і повноти комплекту документів, таблиць для розблокування накладних. 

Представники фіскальної служби наголосили, що для оперативного реагування на питання платників в усіх територіальних органах ДФС функціонують "гарячі лінії", проводяться робочі зустрічі та роз'яснювальні заходи.

 

Від реалізації підакцизної продукції бюджети громад Запорізької області отримали понад 170 мільйонів

Запорізькі суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, з початку року поповнили місцеві бюджети на 170,5 мільйона гривень акцизного податку. Це на 11,7 мільйона більше, ніж очікувалося. На збільшення надходжень вплинуло, передусім, зростання вартості алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

Найбільші суми податку перерахували платники м. Запоріжжя – 88,6 мільйона, Мелітопольської ОДПІ – 35 мільйонів, Бердянської – 12,6 мільйона, Вільнянської – 9,6 мільйона, Пологівської – 8,5 мільйона, Токмацької – 8,1 мільйона та Енергодарської ОДПІ – 7,8 мільйона. 

На сьогодні у Запорізькій області 3366 підприємців та підприємств здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів. Для цього вони придбали понад 8,8 тисячі ліцензій, у тому числі 4,1 тисячі – на реалізацію алкогольних напоїв, 3,8 тисячі – тютюнових виробів та 3,3 тисячі – на торгівлю пивом. Надходження від плати за дозволи склали 22,4 мільйона, що більше відповідного періоду минулого року на 2,4 відсотка, додатково до місцевих бюджетів спрямовано понад півмільйона гривень. 

У сфері обігу підакцизних товарів співробітники фіскальної служби провели 530 перевірок суб'єктів господарювання на предмет дотриманням вимог законодавства. У результаті виявлених порушень застосовані штрафні санкції на суму 4,4 мільйона, у тому числі донараховано 2 мільйони гривень акцизного податку.

 

ДФС України

Щодо зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність 

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 09.08.2017 №1542/Д/99-99-13-04-02-14/ІПК щодо можливості зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076) визначено, що право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону № 5076 набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни Раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).

Відповідно до пп. 2 п. 11.22 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі - Порядок № 1162), згідно з якими фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку, як платники єдиного внеску за заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Пунктом 9 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, визначено, що у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію або припинення діяльності таких страхувальників.

При цьому страхувальники, зазначені у п. 4 цього розділу, а саме, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна".

Термін сплати зобов'язань, визначених особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою "ліквідаційна", настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок слід сплатити до дати подання Звіту включно.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:

зміну організаційної форми адвокатської діяльності;

зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

 

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

Чи необхідно отримувати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП у разі зміни основного місця обліку СГ чи ФО?

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 № 88, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 401.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Електронний цифровий підпис».

 

Чи мають право платники податків при укладенні договорів з іншими СГ, використовувати сертифікати відкритих ключів, отримані в АЦСК ІДД для підпису звітності у електронному вигляді?

Пунктом 3 Правил посиленої сертифікації, затверджених наказом Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (далі – ДСТСЗІ СБУ) від 13.01.2005 № 3 (у редакції наказу ДСТСЗІ СБУ від 10.05.2006 №50) визначено, що порядок та процедури обслуговування сертифікатів підписувачів, перелік сфер, у яких дозволяється використання сертифікатів та обмеження щодо їх використання встановлюється Регламентом роботи акредитованого центру сертифікації ключів.

Так відповідно до пункту 3.1 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД), АЦСК ІДД здійснює обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів, сформованих для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних осіб, незалежно від сфери їх використання.

Сферою використання посилених сертифікатів АЦСК ІДД є організація електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, в тому числі подання електронної звітності, здійснення електронного листування, укладення договорів в електронній формі тощо.

Отже, платники податків мають право використовувати посилені сертифікати відкритих ключів отримані в АЦСК ІДД для укладення договорів в електронній формі з іншими суб’єктами господарювання.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 401.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Електронний цифровий підпис».

 

Електронні сервіси ДФС 

Порядок функціонування Електронного кабінету

У Мін’юсті України 01.08.2017 р. за № 942/30810 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Порядком, зокрема, передбачено, що Електронний кабінет забезпечує електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання / отримання користувачам / користувачами документів, інформації та послуг, передбачених Податковим кодексом.

Електронний кабінет ведеться українською мовою, працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування, та забезпечує захист даних (у т.ч. персональних даних) від несанкціонованого доступу із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, яка є сукупністю організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на унеможливлення витоку, перехоплення, втрати, знищення, модифікації та блокування інформації.

Електронний кабінет включає відкриту (загальнодоступну) частину та приватну частину (особистий кабінет).

Усі користувачі без використання ЕЦП мають доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету та можуть отримувати інформацію, необхідну для роботи контролюючих органів, яка відповідно до законодавства є відкритою та підлягає оприлюдненню.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації он-лайн з використанням ЕЦП.

Наказ Мінфіну України від 14.07.2017 р. № 637 набирає чинності з дня опублікування.

 


Партнерские новости:



Loading...



Читайте также:


Для добавления комментария Вам необходимо войти под своим логином или зарегистрироваться.